ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4958/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., справі №280/4958/22 (суддя у 1 інстанції Мінаєва К.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, в якому просила:

- визнати протиправним відмову відповідача у призначенні грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу на проживання відповідно до п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, на підставі заяви позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 2022 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради від 19.04.2022 року №Т-743 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання відповідно до пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) з квітня 2022 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позов до суду, який не містить обґрунтувань щодо підстав та повноважень саме відповідача для призначення допомоги на проживання внтурішіньо переміщеним особам, у той час, коли такі підстави та повноваження мало управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачка є громадянкою України відповідно до паспорту № НОМЕР_1 , виданого 03.06.2020 року органом №2312. Місцем проживання у довідці про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, виданої 03.06.2020 (дійсна до 03.06.2030), зазначена наступна адреса: АДРЕСА_1 .

Згідно з даними, зазначеними у довідці від 10.05.2022 року №2327-5001546064, позивач є внутрішньо переміщеною особою. За змістом вказаної довідки зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 . Фактичним місцем проживання/перебування є АДРЕСА_3 .

Звернувшись до відповідача із заявою про отримання допомоги як внутрішньо переміщеній особі, позивач отримав відповідь про розгляд звернення від 19.04.2022 №Т-743. Так, представником відповідача зазначено, що 29.06.2017 позивачу було відмовлено у виплаті допомоги як внутрішньо переміщеній особі, а повідомлення про таку відмову направлено через поштове відділення 04.07.2017 №02-3780. Разом з тим, спеціалістами управління в телефонному режимі із завідувачем гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , було з`ясовано, що на початок введення воєнного стану позивач фактично мешкали у гуртожитку, тому підстави для призначення ОСОБА_1 та її родині допомоги на проживання відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі Закон №1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

За змістом частин другої, третьої статті 7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою №505.

Позивач, відповідно до вимог постанови №505 зареєстрована відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 24.02.2022 року ОСОБА_1 не отримувала державну допомогу у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

20.03.2022 року постановою Кабінету Міністрів затверджено Порядок №332, який визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відтак за пунктом 2 Порядку №332 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допомога дається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 (далі Перелік №204).

Згідно з пунктом 3 Порядку №332 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (абзац 7 пункту 3 Порядку №332).

Системний аналіз зазначених положень Порядку №332 свідчить про те, що пункт 2 передбачає коло осіб, яким надається допомога, а пункт 3 регламентує виключення, коли така допомога не надається.

Відтак за змістом пункту 2 Порядку №332 внутрішньо переміщена особа має право на допомогу, якщо вона перемістилася з території, яка відповідає таким умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в Переліку №204.

Так, селище Розквіт (яке належить до Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області), з якого перемістилася ОСОБА_1 , є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 року №75. Тобто селище Розквіт підпадає під критерій території, на якій проводяться бойові дії.

Луганська область, з якого перемістилась позивач, визначена у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204 (при чому як у первинній редакції, так і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, позивач перемістилась з території, яка відповідає встановленим пунктом 2 Порядку №332 двом умовам: на території проводяться бойові дії та ця територія передбачена у Переліку №204, відтак має право на допомогу, передбачену Порядком №332.

Порядок №332, який визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, не конкретизує, коли саме така особа має внутрішньо переміститись, а також не містить положень щодо наявності фактів повторності такого переміщення задля того, щоб мати право на зазначену допомогу.

Разом з тим, враховуючи положення пункту 3 Порядку №332, допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 року у регіонах, що не включені до Переліку №204.

Проте Запорізька область, обласним центром якого є місто Запоріжжя, у якому 10.05.2022 року ОСОБА_1 стала на облік як внутрішньо переміщена особа, визначена у Переліку №204 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) як адміністративно-територіальна одиниця, на території якої платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Таким чином, позивач не є особою, яка була облікована як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 рокуу регіонах, що не включені до Переліку № 204, відтак позивач не підпадає під виключення, передбачене абзацом 7 пункту 3 Порядку №332 та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради від 19.04.2022 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, право на отримання якої передбачено Порядком №332, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з моменту її звернення, тобто квітня 2022 року.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року в адміністративній справі №280/4958/22 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року в адміністративній справі №280/4958/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко