ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.04.2023Справа № 910/5913/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" вул.Новокостянтинівська,буд.20, м. Київ, 04080

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська мрія" вул. Євгена Коновальця, б. 32-В, 32-Г, м. Київ, 01133

про стягнення 31 420,28 грн.

за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська мрія" вул. Євгена Коновальця, б. 32-В, 32-Г, м. Київ, 01133

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" вул. Новокостянтинівська, буд.20, м. Київ, 04080

про скасування рішення

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про стягнення 31 420,28 грн., а саме 23 341,36 грн. заборгованості за необліковану електроенергію, 1 231,20 грн. процентів річних та 6 847,72 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлену позивачем електричну енергію, не обліковану внаслідок порушення відповідачем п.п. 7 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, в зв`язку з чим позивачем було складено відповідний акт про порушення № 04275 від 02.07.2020 року та на підставі рішення комісії з розгляду актів порушень ПРРЕЕ, оформленого протоколом № 2724 від 25.08.2020 року, проведено нарахування за спожиту відповідачем необліковану електроенергію в загальній сумі 23 341,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5913/22, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, господарським судом на підставі ч.1 ст. 247 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Так, через канцелярію суду 22.08.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 17.08.2022 року з доказами його надсилання позивачу, в якому ОСББ "Печерська Мрія" проти позову заперечує та зазначає, що ОСОБА_1 не є працівником ОСББ, жодних повноважень представляти ОСББ як споживача під час проведення перевірки 02.07.2020 року даній особі не надавалось. В свою чергу довіреність ОСББ "Печерська Мрія" на ОСОБА_1. не охоплює періоду проведення перевірки, а видавалась 07.08.2020 року одноразово для участі у засіданнях комісії ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" з розгляду актів про порушення.

Також відповідач зазначає, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Домком Київ" ОСОБА_1 не є інженером чи електриком, немає відповідного рівня допуску, не має у своєму розпорядженні ключів від приміщень електрощитової і немає жодного права їх отримувати, тому не міг допустити працівників Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" до приміщень електрощитової для проведення перевірки.

Крім того, ОСББ "Печерська Мрія" звертає увагу суду, що спірний акт було складено не в ході перевірки (02.07.2020 року) та не на місці виявлення порушення, а 03.07.2020 року, а також стверджує, що спірні підключення відповідають схемам згідно Договору та проектній документації, а отже самовільного підключення до мережі не було. При цьому ОСББ вказує, що електропроводка була підключена до ВРП-13, який розташований всередині будинку, а отже є частиною внутрішньобудинкової електропроводки та перебуває на його балансі, що не може вважатись підключенням до електричних мереж в розумінні п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Також відповідач вказує, що у нього на підставі абз. 3 п. 8.2.7 ПРРЕЕ не виникло обов`язку сплачувати нараховану суму коштів, оскільки позивач не звертався до суду з метою підтвердження факту без облікового споживання електричної енергії та стягнення вартості не облікованої електричної енергії, відтак, у нього не виникло грошове зобов`язання перед Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі", у зв`язку з чим є неправомірними вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на визначену Комісією суму коштів.

У відзиві на позовну заяву Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого відповідач очікує понести судові витрати, пов`язані із розглядом первісного позову, на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 27 000,00 грн. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

В свою чергу до суду 22.08.2022 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява б/н від 17.08.2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про скасування рішення комісії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом засідання комісії від 25.08.2020 року № 2724 по розгляду акта про порушення № 04275 від 02.07.2020 року, про нарахування за недовраховану електричну енергію у розмірі 23 341,36 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на недоведеність вини ОСББ у самовільному підключенні електропроводки до електромереж без наявності договорів з порушенням схеми обліку та відсутності складу порушення, а також порушення порядку проведення перевірки та оформлення її результатів, внаслідок чого акт про порушення № 04275 від 02.07.2020 року та винесене на його підставі рішення комісії від 25.08.2020 року є необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 року прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/5913/22 зустрічну позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про скасування рішення комісії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/5913/22, ухвалено здійснювати розгляд справи №910/5913/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.10.2022 року.

Судом повідомлено, що 14.09.2022 року через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 09.09.2022 року з доказами її надсилання відповідачу за первісним позовом, за змістом якої ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» вказує, що акт про порушення може бути складений як в присутності споживача (представника споживача), так і в присутності іншої особи (яка допустила працівників оператора систем на об`єкт), в той час як законодавством не встановлено обов`язку працівників оператора перевіряти повноваження іншої особи під час складання акту.

Також позивач за первісним позовом зазначає, що в акті про порушення №04275 було зафіксовано самовільне підключення електропроводки до електромережі через автоматичний вимикач номіналом 40А поза розрахунковим засобом обліку №037395506 типу СА4-И672М, встановленим у ВРП-13; виявлене самовільне підключення підтверджується наявністю напруги в місці самовільного підключення. При цьому ОСББ як споживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію внутрішньо будинкових електричних мереж, а також мереж та обладнання у ВРП-13, де було виявлене порушення ПРРЕЕ. Крім того, позивач за первісним позовом вказує, що перевірка проводилась в присутності ОСОБА_1., який надав доступ представникам оператора системи до закритих на замок приміщень електрощитових багатоквартирного будинку.

При цьому позивач за первісним позовом вказує на неспівмірність заявлених ОСББ "Печерська Мрія" розміру судових витрат, оскільки їх розмір значно завищений. Відповідь на відзив судом долучена до матеріалів справи.

Водночас, 28.09.2022 року через канцелярію суду від ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" надійшов відзив на зустрічний позов б/н від 21.09.2022 року з доказами його надсилання позивачу за зустрічним позовом, відповідно до якого ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" зустрічний позов не визнає та зазначає, що ОСОБА_1 , який перебував на об`єкті позивача за зустрічним позовом та надав доступ до закритих на замок приміщень електрощитових багатоквартирного будинку, не може бути неуповноваженою особою ОСББ; акт про порушення №04275 було вручено голові ОСББ Набойченко Р.В. на наступний день - 03.07.2020 року; виявлене в акті про порушення підключення не є проектним та не передбачене договором.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічний позов також наголошував на законності рішення комісії ОСР з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується належне повідомлення споживача оператором системи про місце, час і дату засідання комісії; засідання комісії відбулось 25.08.2020 року за участі голови ОСББ Набойченко Р.В.; розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку за актом про порушення здійснений у відповідності до п.8.4 ПРРЕЕ.

Також у відзиві на зустрічний позов ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" вказав, що заявлений ОСББ "Печерська Мрія" розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 27 000,00 грн. є завищеним та підлягає зменшенню та зазначив про очікувані судові витрати на оплату професійної допомоги адвоката під час розгляду зустрічного позову в орієнтовному розмірі 10 000,00 грн. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

Разом з цим, 28.09.2022 року через канцелярію суду від ОСББ "Печерська Мрія" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 26.09.2022 року, а також 03.10.2022 через канцелярію суду від ОСББ "Печерська Мрія" надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов б/н від 03.10.2022 року.

Так, за змістом заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, а також відповіді на відзив на зустрічний позов ОСББ "Печерська Мрія" вказує, за змістом положень п.8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії представники ОСР повинні пересвідчитись, що перед ними стоїть уповноважена особа, чого не можна зробити не перевіривши її документи. Проте в акті про порушення відсутні відомості про оригінал документа, на підставі якого встановлена особа ОСОБА_1 . Крім того, ОСББ вказує, що посадові інструкції інженера І категорії та провідного інженера не передбачають повноважень на складання актів про порушення, а відтак акт про порушення №04275 складено неуповноваженими на те особами.

ОСББ звертає увагу суду, що на долучених до відзиву фотографіях всі підключення пробирковані та не мають ознак самовільного підключення, зокрема, про відсутність пломб не вказано ні в акті про порушення, ні в рішенні Комісії відповідача за зустрічним позовом.

За твердженням ОСББ, не може визнаватись порушенням законодавства підключення до внутрішньобудинкової електропроводки, позаяк остання в розумінні п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» не є електромережею, відтак, за відсутності описаного в спірному акті порушення відсутні підстави для притягнення ОСББ до відповідальності. Документи судом долучені до матеріалів справи.

Протокольними ухвалами від 06.10.2022 року та 09.11.2022 року у зв`язку з неявкою уповноваженого відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) судом оголошені перерви в підготовчому судовому засіданні до 09.11.2022 року та 15.12.2022 року відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2023 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/5913/23 та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.02.2023 року.

Окрім того, через систему «Електронний суд» 30.01.2023 року від уповноваженого представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 30.01.2023 року, які судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 01.02.2023 року у зв`язку з неявкою уповноваженого представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) протокольною ухвалою оголошено перерву до 02.03.2023 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 02.03.2023 року перед виходом суду до нарадчої кімнати оголошено протокольну перерву до 15.03.2023 року.

Проте, у зв`язку із тимчасовою, поза графіком відпусткою судді Селівона А.М. 15.03.2023 року судове засідання не відбулося, внаслідок чого ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 року розгляд справи по суті призначено на 05.04.2023 року.

Судом доведено до відома, що через систему «Електронний суд» 05.04.2023 року від уповноваженого представника ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" надійшла заява б/н від 05.04.2023 року про проведення судового засідання, яке відбудеться 05.04.2023 року, без участі представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом). Заява судом долучена до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін станом на 05.04.2023 року до суду не надходило.

У судові засідання з розгляду справи по суті 01.02.2023 року та 02.03.2023 року з`явився уповноважений представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не з`явився.

У судове засідання з розгляду справи по суті 05.04.2023 року уповноважені представники сторін не з`явились.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) про дату, час та місце судового засідання 05.04.2023 року повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105493945480, 0105493945498.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, оскільки сторони не скористались наданими їм процесуальними правами, зокрема, представники сторін не прибули в судове засідання з розгляду справи по суті 05.04.2023 року, враховуючи викладене в заяві б/н від 05.04.2023 року ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), суд здійснював розгляд справи по суті 05.04.2023 року виключно за наявними матеріалами за відсутності уповноважених представників сторін.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до статті 92 Конституції України визначаються виключно законами України.

Так, згідно преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1 - 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до пункту 3.1.1 яких постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року № 2019, який набув чинності 11.06.2017 року, загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 13.11.2017 року прийнято рішення про реорганізацію Публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

Згідно пункту 2.3 статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та є правонаступником, в тому числі, і в частині використання ліцензій та тарифів, виданих та встановлених для Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (із врахуванням викладеного в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за вих. №1683/21.1/7-18 від 21.02.2018).

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником прав і обов`язків Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Судом встановлено за матеріалами справи, що 27.08.2018 року між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" (позивач у справі, постачальник за договором) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" (відповідач у справі, споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії №35627 (далі - Договір), розділом 1 якого передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача. Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку "Перелік об`єктів споживача".

Розділами 2-7 Договору сторони узгодили права та обов`язки сторін, їх відповідальність, порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, порядок обмеження та припинення електропостачання, облік електричної енергії та порядок розрахунків, інші умови тощо.

Згідно з п. 2.1. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

За умовами пункту 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2018 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за один місяць до закінчення терміну дії цього договору однією із сторін іншої сторони про припинення Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2019-2020 роки у відповідності до п. 9.4 Договору.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до частин 6, 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які набрали чинності 19 квітні 2018 року, крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року.

Таким чином, на час здійснення перевірки діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії».

Пунктом 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, які поширюють дію на спірні правовідносини, визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 3.1.1. ПРРЕЕ встановлено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до абзацу 2 частини першої ст. 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Абзацом 1 частини першої статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом частини другої статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина шоста ст. 276 ГК України).

Як визначено пунктом 1 частини 1 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

В розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору постачальник зобов`язується постачати споживачу електричну енергію як різновид товару, а останній згідно з п. 2.3.5. Договору зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку до Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до підпункту 21 пункту 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків.

Згідно з пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

Пунктом 2.3.10 Договору передбачено, що споживач, зокрема, зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) уповноважених представників постачальника до електроустановок та засобів обліку для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості, виконання відключення, обстеження споживання та виконувати обґрунтовані письмові вимоги постачальника щодо усунення виявлених порушень, а позивач як постачальник має право на вказані дії, згідно з пунктом 3.1.5 Договору.

Відповідно до п. 2.3.11. Договору споживач зобов`язується оперативно повідомляти постачальника про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованих систем обліку електричної енергії, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача та виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.

В свою чергу, відповідно до п. 3.1.3. Договору постачальник має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що у разі виявлення однією зі сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що склала акт.

Згідно пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ під терміном "необлікована електрична енергія" слід розуміти обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; "оператор системи" оператор системи розподілу або оператор системи передачі, у випадках коли до його мереж приєднані електроустановки споживачів електричної енергії та/або об`єкти розподіленої генерації.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2020 року при перевірці працівниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" стану обліку відповідачем за первісним позовом електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Коновальця, 32-Г, за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки - ОСОБА_1 , було встановлено порушення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" п.п. 7 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії до електромережі, що не є власністю ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» з порушенням схеми обліку, самовільне підключення виконано кабелем від ВРП-13 до аптеки, що було зафіксовано в Акті про порушення №04275 від 02.07.2020 року. До акту, як зазначено в ньому, додавались фотофіксація.

Вказаний Акт про порушення №04275 від 02.07.2020 року підписаний особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки та була присутня під час проведення перевірки, виявленні та фіксації порушення, а саме - ОСОБА_1 та уповноваженими представниками позивача, а саме інженером Моторним Дмитром Миколайовичем та провідним інженером Огієнко Романом Анатолійовичем.

Крім того, вказаний Акт про порушення №04275 від 02.07.2020 року містить підпис голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" Набойченко Р.В., який за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія", підпис вказаної особи на акті про порушення датований 03.07.2020 року.

При цьому Акт порушень містить зауваження споживача від 03.07.2020 року, відповідно до яких: 1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" не було завчасно попереджено належним чином про проведення обстеження; 2) представники оператора систем перед оглядом електроустановок не пред`явили службового посвідчення; 3) акт про порушення №04275 був складений не на місці виявлення порушення, а невідомо де без присутності споживача та був наданий для ознайомлення через добу - 03.07.2020; 4) ОСББ невідомо, хто саме складає акт про порушення; 5) зазначена в акті "Схема електроспоживання споживача" не відповідає фактичній дійсності; 6) прилади, які застосовувались представниками ДТЕК при виконанні вимірювань струмоприймачів, не були пред`явлені під час проведення замірів; 7) на момент відключення представникам ДТЕК відсутні будь-які струмоприймачі, які приєднані до вказаної мережі, безоблікове споживання фактично відсутнє.

Вказаний додаток до Акту про порушення №04275 від 02.07.2020 року підписаний головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" Набойченком Р.В. та ОСОБА_1. 03.07.2020 року та наданий представнику позивача Моторному Д.М. під розпис.

Згідно з частиною 5 статті 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Частина 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає відповідальність за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Зокрема, до правопорушень на ринку електричної енергії відносяться: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення та має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

На виконання умов пункту 8.2.6 ПРРЕЕ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" було повідомлене про проведення 17.08.2020 року засідання комісії з розгляду Акту про порушення №04275 від 02.07.2020 року, що підтверджується підписом представника споживача у п. 11 вказаного акту про порушення № 04275.

17.08.2020 року відбулося засідання комісії з розгляду Акту про порушення №04275 від 02.07.2020 року, на якому прийнято рішення у вигляді протоколу №2670 від 17.08.2020 року про відкладення розгляду акту про порушення на 25.08.2020 року у зв`язку з необхідністю доопрацювання матеріалів, про що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" було повідомлене (17.08.2020 року протокол засідання комісії був підписаний головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" Набойченком Р.В.).

В подальшому, 25.08.2020 року відбулося засідання комісії з розгляду Акту про порушення №04275 від 02.07.2020 року, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом №2724 від 25.08.2020 року про нарахування кількості недоврахованої електроенергії відповідно до пункту 8.4.12 ПРРЕЕ за період з 29.01.2020 року по 02.07.2020 року. Сума за недовраховану електроенергію склала 23 341,36 грн. відповідно до розрахунку кількості недорахованої електроенергії по акту №04275 від 02.07.2020 року.

Вказане рішення комісії 25.08.2020 року було прийняте в присутності представника

споживача - голови правління ОСББ «Печерська Мрія» Набойчекно Р.В., однак останній відмовився від підпису протоколу №2724 від 25.08.2020 року, отримання його копії та отримання розрахунку і рахунку, про що в протоколі № 2724 від 25.08.2020 року зроблено відповідний запис, засвідчений підписами трьох членів комісії.

Так, пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Суд зазначає, відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ саме рішення комісії, оформлене протоколом, є документом, в якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого споживачу надається розрахунковий документ для оплати необлікованої електричної енергії.

За наслідками засідання 25.08.2020 року комісією позивача вирішено провести нарахування на підставі п. 8.4.12 та за формулою №8 ПРРЕЕ, глава 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ, виходячи з наступних параметрів: потужність згідно найменшого допустимого тривалого струму ввідного автоматичного вимикача - 5,35 кВт; тривалість роботи струмоприймачів - протягом доби 12 год. 7 днів на тиждень; коефіцієнт використання обладнання К=1. Визначено належну до сплати суму за недовраховану електроенергію в розмірі 23 341,36 грн. за період з 29.01.2020 року (з дати останнього контрольного огляду засобу обліку) по 02.07.2020 року.

Заперечень з боку відповідача за первісним позовом щодо розрахунків обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а також щодо факту виявлення підключення струмоприймачів до електричної мережі матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

За нормами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до приписів частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У статті 254 вказаного нормативно-правового акту визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем на юридичну адресу відповідача листом вих. №01/3/04-777 від 25.08.2020 року було направлено копію протоколу комісії №2724 від 25.08.2020року; розрахунку вартості електроенергії, спожитої без обліку; рахунок №35627013/акт04275 від 25.08.2020 року на суму 23 341,36 грн. для оплати недорахованої електричної енергії; акт прийняття-передавання товарної продукції (наявні в матеріалах справи).

Вказані документи були отримані відповідачем 04.09.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0408030857762, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відтак, згідно з п. 8.2.7 ПРРЕЕ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" мало оплатити рахунок №35627013/акт04275 від 25.08.2020 року до 05.10.2020 року включно (оскільки останній день 30-денного строку припадав на 04.10.2020 року - вихідний день - неділю).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Проте, як зазначено позивачем в первісній позовній заяві та встановлено судом, відповідачем за первісним позовом не було здійснено оплату вартості необлікованої електричної енергії згідно з виставленим рахунком №35627013/акт 04275 від 25.08.2020 року, в зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 23 341,36 грн.

Відповідно до п. 8.2.7 Правил у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, оскільки відповідачем за первісним позовом як споживачем електричної енергії не було виконано обов`язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Привал роздрібного ринку електричної енергії у встановлений строк, всупереч вимогам законодавства, а також умовам Договору, в у ОСББ "Печерська Мрія" утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в первісній позовній заяві.

В свою чергу ОСББ "Печерська Мрія" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», в якій посилаючись на численні порушення Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" приписів законодавства під час перевірки дотримання споживачем ПРРЕЕ та фіксації її результатів у акті, зокрема, не дотримання вимоги пункту 8.2.5 ПРРЕЕ в частині підписання акту уповноваженою особою та в день складання акту, в акті про порушення не вказано, в чому саме полягає порушення схеми обліку у значенні підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, під час проведення перевірки уповноважені особи позивача не пред`явили своїх службових посвідчень, не мали відповідного доступу та кваліфікації для здійснення перевірки та доступу до електрощитового приміщення, а також вказуючи на наявність укладеного Договору №35627 від 27.08.2018 року, у зв`язку з чим електроспоживання не може бути безобліковим, та оскільки оспорюване рішення комісії належним чином не підтверджує факту порушення ОСББ законодавства у сфері електроенергетики, відтак, на переконання ОСББ «Печерська Мрія» прийняте на підставі такого акту рішення комісії відповідача про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом №2724 від 25.08.2020 року, підлягає скасуванню в судовому порядку.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем за первісним позовом не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним або розірвання Договору № 35627 від 27.08.2018 року та Додатків до нього та/або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

Так, з урахуванням підстав первісного та зустрічного позовів, зокрема, в частині посилання на Акт про порушення №04275 від 02.07.2020 року, суд зазначає, що в розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії - актом про порушення є документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії;

- засіб вимірювальної техніки - технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/aбо якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики;

- засоби комерційного обліку електричної енергії - узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку;

- необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;

- оператор системи - оператор системи розподілу або оператор системи передачі, у випадках коли до його мереж приєднані електроустановки споживачів електричної енергії та/або об`єкти розподіленої генерації.

Відповідно до пункту 2.3.4. ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. Планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюються постачальником послуг комерційного обліку за договором про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Підпунктом 3 пункту 5.1.1. ПРРЕЕ надано оператору систем право проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

Згідно підпунктів 5, 7, 10 пункту 5.1.1. ПРРЕЕ оператор систем має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; на отримання доступу до засобів вимірювальної техніки, систем автоматизованого вимірювання та баз даних результатів такого вимірювання (з метою отримання інформації) для контролю обсягів розподілу електричної енергії та величини потужності; перевіряти схеми приєднання струмоприймачів споживача, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також перевіряти працездатність установлених у споживача пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі.

Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

- меж балансової належності;

- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці працівниками позивача за первісним позовом стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 32Г, було встановлено порушення ОСББ "Печерська Мрія" п.п. 7 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме - самовільне підключення електропроводки без наявності відповідних договорів до електромережі, що не є власністю ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від ВРП-13 до нежитлового приміщення (аптеки).

Виявлене представниками оператора системи розподілу та зазначене в акті про порушення підключення не передбачене Додатком 1 до Договору «Однолінійна схема електропостачання» та проектним рішенням, а тому є самовільним. При включенні навантаження лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються, спожита електрична енергія не враховується. Факт підключення електропроводки до автоматичного вимикача поза розрахунковим засобом обліку №037395506 типу СА4-И672М, встановленим у ВРП-13, що зафіксовані в акті про порушення та позначено на схемі у ньому, споживач не заперечив та не спростував. Виявлене самовільне підключення підтверджується наявністю напруги в місці самовільного підключення.

Вказане порушення було зафіксоване в Акті про порушення №04275 від 02.07.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи. До акту, як зазначено в ньому, додавалась фотофіксація.

При цьому, як зазначено у п. 8, 9 вказаного акту про порушення, виявлене порушення було усунуто представниками позивача за первісним позовом шляхом проведення відключення з частковим демонтажем кабелю в ВРП-13 та вжито заходів для усунення порушення.

Поряд із цим ОСББ "Печерська Мрія" стверджує, що працівники ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі" були допущені до електрощитових неуповноваженою особою, яка не мала права ні допускати представників позивача, ні підписувати акт від імені відповідача.

Так, як вбачається з матеріалів справи, такою особою є ОСОБА_1, який в свою чергу є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Домком Київ", яке здійснює управління багатоквартирним будинком 32 Г по вул. Коновальця в м. Києві, що не заперечується сторонами та про що зазначає ОСББ "Печерська Мрія" у відзиві на позовну заяву та у зустрічному позові.

Статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Тобто, станом на дату проведення перевірки постачальником електроенергії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" здійснення управління будинком 32Г по вул. Коновальця в м. Києві, в тому числі, як зазначено у відзиві на первісну позовну заяву, обслуговування електроустановок ОСББ «Печерська Мрія», передано за договором про обслуговування спеціалізованій організації - Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Домком Київ", керівником якого був ОСОБА_1. Отже, наведене пояснює також наявність у ОСОБА_1 ключів від приміщень, в яких розміщені електрощитові ОСББ.

Суд також зазначає, що згідно наведених вище положень ПРРЕЕ випливає, що акт про порушення може бути складений як в присутності споживача (представника споживача), так і в присутності іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт. При цьому, законодавством не встановлений обов`язок представників оператора системи розподілу перевіряти повноваження іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача під час складання акта про порушення, окрім установлення цієї особи.

З матеріалів справи вбачається, що акт про порушення №04275 від 02.07.2020 року підписаний ОСОБА_1 - тобто особою, яка була встановлена та допустила представників оператора на об`єкт споживача для проведення перевірки, а також була весь час присутня при проведенні перевірки, виявленні та фіксації правопорушення.

При розгляді даної справи суд також враховує, що ОСОБА_1 знаходився на об`єкті ОСББ "Печерська Мрія", мав доступ до закритих приміщень та допустив представників відповідача до перевірки за наявності відповідної можливості допуску, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що Акт про порушення №04275 від 02.07.2020 року відповідає положенням пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та пункту 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, як такий, що складений у присутності особи, яка допустила представника оператора системи на об`єкт споживача для проведення перевірки, як того і вимагає ПРРЕЕ, оскільки особа знаходилася на об`єкті відповідача, мала доступ до закритих приміщень ОСББ і здійснила допуск представників позивача - перевіряючих, а відтак, доводи відповідача щодо невідповідності Акту вимогам ПРРЕЕ та порядку його складання суд не приймає до уваги.

Означене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.09.2021 року у справі №911/1122/20, від 27.03.2018 у справі №916/1385/17, від 04.07.2018 року у справі №914/2510/17.

Таким чином, суд не погоджується із доводами відповідача за первісним позовом про відсутність у ОСОБА_1 повноважень для допуску до приміщень електрощитової працівників Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" та підписання акту про порушення.

В свою чергу твердження відповідача за первісним позовом про відсутність доказів пред`явлення представниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" службових посвідчень судом розцінюються критично з огляду на обставини допуску управителем будинку даних осіб до приміщень електрощитової та підписання акту. Окрім того, такі твердження є суперечливими, оскільки за доводами самого ж відповідача за первісним позовом його уповноважених представників під час перевірки не було, що, відповідно, мало б виключати можливість і необхідність пред`явлення представниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" своїх службових посвідчень.

Заперечення відповідача за первісним позовом щодо підписання акту про порушення Головою правління ОСББ "Печерська Мрія" Набойченком Р.В. 03.07.2020 року, тобто на наступний день після його складення, жодним чином не спростовує ні дати проведення перевірки, ні дати складення такого акту.

Акт про порушення містить позначку про зауваження до акту, викладені у додатку до нього від 03.07.2020 року. Проте, внесення в додаток до акту про порушення відповідачем за первісним позовом своїх зауважень не є доказом недійсності акту, а лише свідчить про факт реалізації ОСББ "Печерська Мрія" як споживачем свого права вносити такі зауваження, що передбачено п.8.2.5 ПРРЕЕ, та жодним чином не підтверджує складання акта не в день проведення перевірки.

Що стосується доводів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про відсутність повноважень у працівників Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" - інженера І категорії Моторного Дмитра Миколайовича та провідного інженера Огієнко Романа Анатолійовича на складення такого акту, то суд зазначає, що із наявних у матеріалах справи посадових інструкцій інженера І категорії Відділу з технічного аудиту ІІІ №3/05-1751-19 та провідного інженера Відділу з технічного аудиту ІІІ №3/05-1750-19 вбачається, що інженери І категорії та провідні інженери Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" уповноважені здійснювати перевірки електроустановок споживачів, технічні перевірки засобів обліку споживачів, проводити обстеження ТП/РП як товариства, так і споживачів, здійснювати перевірку якості складання персоналом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" актів про порушення та актів контрольного нагляду.

Сам факт наявності у інженерів І категорії та провідних інженерів повноважень здійснювати перевірку електроустановок споживачів, в той час як акт про порушення може бути складений лише особами, які здійснювали перевірку, та здійснювати перевірку якості складання актів про порушення свідчить про наявність у них права на складення та підписання Акту про порушення №04275 від 02.07.2020 року.

В частині тверджень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про те, що з боку відповідача відсутнє фактичне порушення п.п. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ за наявності укладеного між сторонами Договору №35627 від 27.08.2018 року, а також зважаючи на те, що всередині будинку по вул. Є. Коновальця 32Г не існує електричних мереж, якими передається та розподіляється електрична енергія, то спірне підключення виконано саме до внутрішньо будинкової проводки, а не електричної мережі, що виключає відповідальність відповідача згідно вказаного пункту Правил, суд зазначає, що згідно з п. 2.2.1 ПРРЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Пунктом 2.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється: 1) між власником (балансоутримувачем) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку та оператором системи - відповідно до пункту 2.2.2 або пункту 2.2.3 цієї глави; 2) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного у квартирі, - на вхідних клемах вузла вимірювання; 3) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного на сходовій клітці, - на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання; 4) між власником вузла обліку та споживачем - на відхідних клемах вузла вимірювання.

Отже, електроустановки багатоквартирних житлових будинків є складовими комплексу електротехнічного обладнання, до яких належать електричні мережі і струмоприймачі, призначені для забезпечення роботи електрообладнання спільного призначення, облік електричної енергії яких встановлюється на межі експлуатаційної відповідальності сторін згідно акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток №6 до Договору).

Відповідно до п. 2.2.10 ПРРЕЕ якщо до електричних мереж оператора системи приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб`єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка розподілу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача.

Згідно з п. 1.2. Додатку №6 до Договору межа відповідальності споживача встановлена по 2 КЛ-0,4 кВ: «РП432 - ВРП10», «ВРП10 - ВРП11», «РП432 -ВРП19», «ВРП18 - ВРП19», «РП;№»-ВРП15», «ВРП15 - ВРП16», «РП432-ВРП13», «РП432-ВРП14», «РП432-ВРП8», «РП432-ВРП9»; ВРП10, ВРП11, ВРП19, ВРП18, ВРП15, ВРП16, ВРП13, ВРП14, ВРП8, ВРП9 та внутрішні мережі.

Також у п. 10 цього Додатку відображена схема електроустановки та точки розподілу мереж.

Таким чином споживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію внутрішньобудинкових електричних мереж, а також мереж та обладнання у ВРП-13, де було виявлено порушення.

Відповідно до Додатку 1 та 4 А до Договору та схеми електроживлення споживача, зображеної в акті про порушення, у ВРП-13 встановлено лічильник №037395506 типу СА4-И672М, через який підключено та враховується кількість спожитої електричної енергії ОСББ "Печерська Мрія" на потреби розеток прибиральних машин.

Проте, як вбачається з зображення на схемі до Акту про порушення, електроспоживання здійснюється через кабель, який під`єднано через автоматичний вимикач номіналом 40А, внаслідок чого споживання електричної енергії не обліковується лічильником №037395506 типу СА4-И672М, встановленим у ВРП-13.

Таким чином, виявлене на об`єкті споживача підключення до електромережі не відповідає проектній документації та не передбачено Договором, отже є самовільним та є правопорушенням, передбаченим п.п.7 п.8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» з порушенням схеми обліку.

Суд також звертає увагу на той факт, що до звернення Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" до суду із даним первісним позовом про стягнення з ОСББ коштів згідно рішення комісії від 25.08.2020 року по розгляду акту про порушення №04275 від 02.07.2020 року на протязі майже двох років ОСББ "Печерська Мрія" не вживалось жодних заходів з метою оскарження такого рішення, в той час як з огляду на приписи ПРРЕЕ ігнорування рішення позивача за первісним позовом не може вважатись добросовісною поведінкою відповідача за первісним позовом, а тим більше жодним чином не може свідчити про незгоду відповідача із таким рішенням до подання позивачем позову про стягнення коштів за таким рішенням.

Відтак, заперечення відповідача за первісним позовом в сукупності не спростовують як факт правопорушення - порушення ПРРЕЕ споживачем шляхом самовільного підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, так і наявність підстав для відповідальності за таке порушення та, відповідно, зобов`язання з сплати вартості необлікованої електричної енергії як суми завданих споживачем збитків.

Наведене свідчить про те, що у відповідача за первісним позовом згідно з п. 8.2.7 ПРРЕЕ виник обов`язок з оплати рахунку №35627013/акт04275 від 25.08.2020 року на суму 23 341,36 грн. вартості недорахованої електроенергії, що також повністю спростовує доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" про відсутність грошових зобов`язань перед Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі".

При цьому з урахуванням положень ПРРЕЕ щодо встановлення строків оплати виставлених рахунків (розрахункових документів за необліковану електричну енергію), факт отримання яких споживачем, зокрема, виставленого позивачем за первісним позовом рахунку № 35627013/акт04275 від 25.08.2020 року, підтверджується матеріалами справи, а також не реалізації ОСББ «Печерська Мрія» права оскарження рішення комісії щодо нарахування або оплати такого рахунку, твердження відповідача за первісним позовом про те, що в останнього не виник обов`язок щодо сплати грошової суми недоврахованої електроенергії судом визнаються необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та наявними доказами.

З огляду на вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" не доведено допущення Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські Електромережі" як оператора системи розподілу порушень вимог законодавства під час перевірки стану обліку електричної енергії, фіксації виявлених порушень та визначення суми обсягу і вартості належної до сплати вартості необлікованої електроенергії, а також змісту складених під час перевірки документів, зокрема, акту про порушення та протоколу засідання комісії по його розгляду, відтак, відсутні підстави для скасування рішення комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом №2724 від 25.08.2020 року, у зв`язку з чим зустрічний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" задоволенню не підлягає.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ у встановлений строк, розмір боргу відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач за первісним позовом суду не представив, як і доказів, що спростовують викладені обставини, за умови відсутності підстав для скасування рішення комісії ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі», оформленого протоколом № 2724 від 25.08.2020 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення боргу в сумі 23 341,36 грн. необлікованої електроенергії є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх грошових зобов`язань, позивачем за первісним позовом нараховано та пред`явлено до стягнення на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 1 231,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 847,72 грн., нарахованих з 05.10.2020 року по 08.07.2022 року, які останній просив стягнути з відповідача за первісним позовом відповідно до наданого розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто, визначаючи розмір заборгованості, зокрема, в частині відсотків річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості та нарахувань), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

В свою чергу, відповідачем за первісним позовом не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку.

У відповідності до частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У статті 254 вказаного нормативно-правового акту визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Наразі, як встановлено судом, з урахуванням приписів статті 254 ЦК України та умов п. 8.2.7 ПРРЕЕ граничним строком виконання зобов`язання ОСББ "Печерська Мрія" з оплати рахунку №35627013/акт04275 від 25.08.2020 року, враховуючи те, що останній день 30-денного строку припадав на 04.10.2020 (неділю), є 05.10.2020 року (включно), отже початком періоду прострочення є 06.10.2020 року, в той час як позивачем за первісним позовом початком періоду прострочення визначено 05.10.2020 року, що не відповідає приписам чинного законодавства.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем за первісним позовом заявлених до стягнення процентів річних судом встановлено, що розмір процентів річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного судом періоду прострочення, становить 1 229,28 грн., а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем за первісним позовом, а тому вказані вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 1 231,20 грн. процентів річних підлягають частковому задоволенню в сумі, визначеній судом, а саме 1 229,28 грн. процентів річних.

Також, за результатами перевірки нарахування позивачем за первісним позовом заявлених до стягнення втрат від інфляції судом встановлено, що розмір останніх, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства, з урахуванням визначеного судом періоду прострочення, становить 7 783,58 грн. втрат від інфляції, а отже є більшими, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем за первісним позовом.

Проте, виходячи з того, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача за первісним позовом, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, яким позивач за первісним позовом не скористався, суд не вправі самостійно збільшувати розмір позовних вимог, зокрема, в частині втрат від інфляції, тому позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції за несвоєчасну оплату вартості безобліково спожитої електроенергії є обґрунтованими в сумах, нарахованих позивачем за первісним позовом, а саме 6 847,72 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що первісний позов частково доведений позивачем за первісним позовом, обґрунтований матеріалами справи та не спростований відповідачем за первісним позовом, суд доходить висновку, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

В свою чергу оскільки зустрічний позов не доведений позивачем за зустрічним позовом, не обґрунтований матеріалами справи та спростований відповідачем за зустрічним позовом, суд доходить висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ» (01133, місто Київ, вул. Євгена Коновальця, будинок 32-В, 32-Г; Код ЄДРПОУ 41839086) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, місто Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 20; код ЄДРПОУ 41946011) 23 341 (двадцять три тисячі триста сорок одну) грн. 36 коп. заборгованості, 1229 (одну тисячу двісті двадцять дев`ять) грн. 28 коп. процентів річних, 6847 (шість тисяч вісімсот сорок сім) грн.72 коп. втрат від інфляції та 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 85 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2023 року.

Суддя А.М. Селівон