Справа № 308/14343/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.В.

представника позивача адвоката Кукареки К.С.

представника відповідача ОСОБА_1

представника третьої особи адвоката Жупана А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Хустська міська рада в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання укладеним контракту та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кукарека К.С., звернувся до суду із позовом до департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Хустська міська рада в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у якому просить визнати укладеним контракт між позивачем та відповідачем у вказаній у прохальній частині позовної заяви редакції, а також зобов`язати відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Хустської міської ради внести зміни до системи ЄДРПУО в частині реєстрації ОСОБА_2 директором комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради.

В обґрунтування позову, з урахуванням поданої позовної заяви у новій редакції від 05.01.2022, представник позивача зазначає, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/11811/18, що набрало законної сили, скасовано наказ відповідача від 26.07.2018 №456-к «Про вибори директора Закарпатського базового державного медичного коледжу», зобов`язано відповідача укласти з позивачем контракт директора Закарпатського базового державного медичного коледжу.

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, в якому просив скасувати як незаконний наказ департаменту від 26.07.2018 №456-к «Про вибори директора Закарпатського базового державного медичного коледжу» та зобов`язати відповідача укласти з ним контракт, як із директором Закарпатського базового державного медичного коледжу, строком на п`ять років.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 27.06.2018 відбулися вибори на посаду керівника коледжу. Засновником цього вищого навчального закладу є департамент. Позивач, як попередній директор коледжу, також брав участь у конкурсі на заміщення посади директора коледжу. За наслідками конкурсу позивач здобув найбільшу кількість голосів 57,50 %, що підтверджується протоколом виборчої комісії з виборів керівника коледжу від 27.06.2018 №4.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про вишу освіту» департамент, як засновник вищого навчального закладу, зобов`язаний був не пізніше 27.07.2018 укласти з позивачем контракт строком на п`ять років, чого всупереч вимогам закону не зробив.

Натомість відповідач 26.07.2018 видав наказ №456-к «Про вибори директора Закарпатського базового державного медичного коледжу», яким результати виборів визнав недостовірними і такими, що не дозволяють прийняти рішення про укладення контракту з директором коледжу.

Цей наказ є протиправним, оскільки за приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Норми пункту 2 частини другої статті 15, частини третьої статті 42 Закону України «Про вищу освіту» мають імперативний характер і не допускають вчинення за результатом конкурсу будь-яких інших чи альтернативних дій. Ні Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2014 №726, ні Положення про департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, затверджене розпорядженням голови Закарпатської облдержадміністрації від 27.04.2018 №260, не передбачають права відповідача визнавати результати виборів керівника вищого навчального закладу недостовірними і такими, що не дають можливості прийняти рішення про укладення контракту з цим керівником.

Тому позивач управі вимагати захисту своїх порушених трудових прав шляхом скасування наказу від 26.07.2018 №456-к та зобов`язання відповідача укласти з ним контракт як із директором Коледжу.

Постановою суду апеляційної інстанції від 22.07.2020 вказане рішення залишено без змін та набрало законної сили. На виконання даного рішення відкрито виконавче провадження №63134397, однак станом на сьогодні відповідач ухиляється від виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Вказує, що за фактом невиконання рішення суду, що є актом прямої дії, порушено кримінальну справу ЄРДР №4202107000000101.

За наслідком викладеного, станом на сьогодні рішення суду не виконано контракт директора Закарпатського базового державного медичного коледжу між відповідачем та позивачем не укладено внаслідок протиправної бездіяльності позивача.

Наслідком викладеної бездіяльності відповідача щодо укладення контракту на виконання рішення суду, що набрало законної сили, є порушено охоплюване законом право позивача на працю, визначене нормою ст. 2 КЗпП.

Представник позивача зазначає, що згідно ст. 15 ЦК України позивач має право на захист його порушеного права на працю. Право на працю позивача на посаді керівника Закарпатського базового медичного коледжу визначено рішенням суду, у зв`язку з чим не потребує повторного доведення згідно зі ст. 82 ЦПК України.

Посилаючись на положення ст. ст. 16, 638 ЦК України, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про вищу освіту», представник позивача зауважує, що як зазначалося і встановлено рішенням суду у справі №308/11811/18, відповідач є засновником Закарпатського базового державного медичного коледжу, а тому згідно з вказаної норми закону та того ж рішення суду зобов`язаний укласти контракт з позивачем.

Звертає увагу, що порядок укладення та всі умови трудового контракту між позивачем та відповідачем встановлено на підставі норм Закону України «Про фахову передвищу освіту» і визначено наказом Міністерства освіти України №251 від 23.03.2021.

Відповідач в порушення власних зобов`язань, визначених у ст. 42 Закону України «Про вищу освіту», не виконує рішення суду у справі №308/11181/18 та не укладає контракт з позивачем, форма та зміст якого затверджено Кабінетом Міністрів України. Доказом викладеного є той факт, що станом на тепер позивач не є керівником Закарпатського базового державного медичного коледжу згідно з даними ЄДРПОУ, доступних за відповідним посиланням.

Представник позивача вважає, що з викладених вище обставин є очевидним, що захист права позивача на працю може бути ефективним лише шляхом ухвалення рішення судом про визнання укладеним контракту між позивачем та відповідачем у формі, визначеній постановою Кабінету Міністрів України №726, та зобов`язання третьої особи вчинити реєстраційну дію щодо зміни керівника Закарпатського базового державного медичного коледжу.

Процесуальні дії по справі, заяви та позиція сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.11.2021 позовну заяву залишено без руху. При цьому, 17.11.2021 представником позивача адвокат Кукарека К.С. усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання, про що повідомлено сторони.

08.12.2021 від представника відповідача департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що ознайомившись з позовною заявою, доданими до позовної заяви додатками та обставинами, на які вказує позивач, відповідач не погоджується з позовними вимогами та правовими підставами позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є надуманими, безпідставними та суперечать нормам права.

Вказує, що відповідно до позовної заяви ОСОБА_2 третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача зазначено Хустську міську раду в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просить зобов`язати відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Ужгородської міської ради внести зміни до системи ЄДРПОУ. Отже, є незрозумілим той факт, яку саме юридичну особу залучено третьою стороною без самостійних вимог на стороні позивача, та яку саме особу слід зобов`язати внести зміни до системи ЄДРПОУ.

Зауважує, що позовні вимоги зобов`язального характеру, які ставляться до третьої сторони без самостійних вимог на стороні позивача суперечать нормам закону.

Вважає, що зазначені обставини вказують на порушення Закону та вимог ст. 175 ЦПК України.

Звертає увагу, що у позовній заяві позивач посилається на рішення суду у справі №308/11811/18, що набрало законної сили. Також позивач у позові наводить доводи щодо винесення департаментом охорони здоров`я облдержадміністрації наказу від 26.07.2018 №456-к, який позивач вважає протиправним, та описує проведену у 2018 році процедуру виборів на посаду керівника коледжу. Наголошує, що вказані обставини уже були досліджені Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у попередній справі при ухваленні рішення у справі №308/11811/18, яке набрало законної сили та знаходиться на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Тому вважає, що звернувшись до суду із позовом про визнання укладеним контракту між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 звернувся до суду з тим самим предметом та з тих самих підстав, що виключає можливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили.

Окремо відповідач заперечує та звертає увагу на наступну обставину, вказану позивачем у позові, а саме, що департаментом не укладено контракт директора Закарпатського базового державного медичного коледжу та не виконано рішення суду внаслідок протиправної бездіяльності департаменту, що є хибним та не відповідає дійсності з наступних причин.

На початку 2020 року відбулося ряд змін у законодавстві, а також у організаційно-правовому статусі, установчих документах та найменуванні Закарпатського базового державного медичного коледжу, що зробило неможливим виконання рішення суду департаментом охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, а саме: прийнято Закон України «Про Фахову перед вищу освіту» від 06.06.2019 №2745-VIII, на підставі якого змінено організаційно-правовий статус Закарпатського базового державного медичного коледжу; перейменовано Закарпатський базовий державний медичний коледж на комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради; затверджено Статут коледжу (в новій редакції рішенням обласної ради від 16.07.2020 №1774).

Крім того, на вісімнадцятій сесії VII скликання Закарпатської обласної ради прийнято рішення від 16.07.2020 №1774 «Про комунальні заклади освіти сфери охорони здорові Закарпатської обласної ради», де пунктами 1 та 4 вирішено: вважати Закарпатську обласну раду Засновником закладів вищої освіти сфери охорони здоров`я, в тому числі: комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради; затвердити Статут комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради у новій редакції та доручити керівнику комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради здійснити всі організаційно-правові заходи щодо реєстрації зазначеного статуту,

Пунктами 7.2 та 7.2.5 розділу 7 Статуту комунального закладу «Хустський базовий медичний Фаховий коледж» Закарпатської обласної ради (в новій редакції від 16.07.2020 №1774) визначено, що Закарпатська обласна рада, як власник, у порядку і в межах, визначених чинним законодавством України, цим Статутом, приймає рішення про: оголошення конкурсного відбору на посаду керівника закладу фахової передвищої освіти, укладення контракту з керівником закладу фахової передвищої освіти, відібраним у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти.

З огляду на зазначене, зауважує, що у департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації відсутні повноваження щодо укладення з ОСОБА_2 контракту директора Закарпатського базового державного медичного коледжу строком на п`ять років, та зазначені обставини вказують на поважні причини невиконання департаментом охорони здоров`я облдержадміністрації рішення суду.

Наголошує, що про відсутність у департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації повноважень щодо укладення контракту, позивачу було відомо, а відтак, вважає, що позивач свідомо зазначає у позовній заяві необ`єктивні причини щодо не укладення контракту, невиконання рішення суду департаментом.

Що стосується доданого позивачем до позовної заяви контракту з керівником закладу вищої освіти, про визнання укладеним якого просить позивач, то відповідач заперечує проти прийняття та визнання укладеним зазначеного контракту. Вказує, що комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради є закладом фахової передвищої освіти, діяльність якого регулюється Законом України «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019 № 2745-VІІІ. Згідно зі статутом комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради (в новій редакції від 16.07.2020 №1774) засновником і власником закладу є територіальні громади сіл, селищ, міст області, від імені яких виступає Закарпатська обласна рада (засновник та власник). Пунктом 13 статті 42 Закону України «Про фахову передвищу освіту» визначено типову форму контракту з керівником закладу фахової передвищої освіти, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.02.2021 №251 «Деякі питання реалізації статті 42 Закону України «Про фахову передвищу освіту». Однак, позивачем до позовної заяви додано форму контракту з керівником державного закладу вищої освіти, яка встановлена Законом України «Про вищу освіту». Вищенаведене свідчить про те, що позивачем надано до суду невідповідну форму контракту із (не)релевантним застосуванням Закону, що є порушенням матеріального права.

Враховуючи наведене департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації вважає позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними та необґрунтованими, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.

12.01.2022 від представника позивача до суду надійшли заперечення на відзив, у яких зазначає, що відзив відповідача по своєму змісту вказує на очевидну маніпуляцію інформацією та обставинами справи та хибне розуміння змісту норм чинного законодавства України. За вказаних обставин, вважає що відзив на позовну заяву за своїм змістом є фактичним визнанням факту невиконання рішення суду у справі №308/11811/18 з боку відповідача. Визнаний факт невиконання рішення суду, що набрало законної сили, з боку відповідача сам по собі доводить порушення прав позивача на працю, які потребують захисту в порядку, визначеному ст. ст. 4, 5 ЦПК України в судовому порядку.

26.01.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про заміну департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА на Закарпатську обласну раду, як належного відповідача у справі, а також заява щодо строків та порядку подачі заперечень на відзив.

06.04.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, які додано до матеріалів справи.

04.05.2022 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

19.05.2022 від представника департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної військової адміністрації до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за поданими департаментом документами, у якому також зазначено, що у департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації відсутні повноваження щодо укладення з ОСОБА_2 контракту директора Закарпатського базового державного медичного коледжу строком на п`ять років. На підставі наведеного, позовні вимоги не визнає та наполягає на відмові у задоволенні позову.

03.06.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів та такі додано до матеріалів справи.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2022 задоволено клопотання представника позивача адвоката Кукареки К.С. про заміну відповідача та постановлено замінити у справі №308/14343/21 первісного відповідача департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації належним відповідачем, на Закарпатську обласну раду.

08.08.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, які були додані до матеріалів справи.

08.08.2022 від представника відповідача Закарпатської обласної ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

У відзиві представник відповідача щодо позовної вимоги визнати укладеним контракт між Закарпатською обласною радою та позивачем у запропонованій останнім редакції зазначає, що із позовної заяви випливає, що в процесі розгляду справи №308/11811/18 судами було встановлено, що ОСОБА_2 обрав належний та ефективний спосіб захисту свого порушеного права і реалізації права, що узгоджується із законом. Незаконний наказ департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА від 26.07.2018 №456-К, що порушує право позивача, скасовано, а обов`язок укласти трудовий контракт із переможцем конкурсу за результатом виборів на вакантну посаду директора ЗБДМК, яке прямо випливає із закону та підлягає виконанню, покладено на департамент охорони здоров`я Закарпатської ОДА. Таким чином, вважає, що у судовій справі №308/11811/18 встановлено, що трудові права ОСОБА_2 порушив департамент охорони здоров`я Закарпатської ОДА шляхом видачі протиправного наказу №456-к від 26.07.2018 та відмови укладати контракт із переможцем конкурсу на посаду керівника Закарпатського базового державного медичного коледжу, який відбувся 27.06.2018. В той же час департамент охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації та Закарпатська обласна рада є окремими юридичними особами, правове регулювання діяльності яких здійснюється різними законами, тому обов`язок, який виник у департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА, у зв`язку із необхідністю виконання рішення суду у справі №308/11811/18, не може бути перекладений на Закарпатську обласну раду. У зв`язку із тим, що у справі №308/11811/18 суди встановили особу, зобов`язану за вимогою ОСОБА_2 щодо укладення із ним контракту директора Закарпатського базового державного медичного коледжу, вважає, що Закарпатська обласна рада не може бути відповідачем у справі. Вказує, що позивач просить суд визнати контракт директора Закарпатського базового державного медичного коледжу у запропонованій ним редакції укладеним, посилаючись на норми п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 638 ЦК України. Однак, трудовий договір не є договором у розумінні розділу II та статті 638 ЦК України. З огляду на те, що Закарпатська обласна рада не була учасником правовідносин щодо проведення виборів посаду керівника Закарпатського базового державного медичного коледжу, не володіла повноваженнями щодо призначення переможця цих виборів на посаду керівника Закарпатського базового державного медичного коледжу, позивач не подавав заяву до обласної ради щодо призначення його на посаду керівника Закарпатського базового державного медичного коледжу, не приступив до фактичного виконання обов`язків керівника Закарпатського базового державного медичного коледжу, позовні вимоги щодо визнання контракту директора Закарпатського базового державного медичного коледжу із Закарпатською обласною радою укладеним є безпідставними та не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

Щодо строків звернення до суду представник відповідача вказує, що позивач стверджує, що обласна рада порушила його права на працю, визначені у ст. 2 КЗпП України, а відтак, вказаний спір є трудовим. Оскільки позовні вимоги не стосуються звільнення позивача, очевидно, що він міг звернутися до суду стосовно вирішення вказаного трудового спору у тримісячний строк, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Із врахуванням того, що вибори на посаду керівника Закарпатського базового державного медичного коледжу відбулися 27.06.2018, рішення у справі №308/11811/18 набрало законної сили 22.07.2020, виконавче провадження у справі № 308/11811/18 ВП № 63134397 відкрито 25.09.2020, а із вказаним позовом про порушення своїх трудових прав позивач звернувся до суду 05.01.2021, очевидно, що строк три місяці позивачем пропущено. Разом із цим у позовній заяви позивач не наводить підстави для поновлення строку, встановленого ст. 233 КЗпП України.

08.08.2022 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати укладеним трудовий контракт між ОСОБА_2 та Закарпатською обласною радою в наступній редакції, викладеній позивачем, та зобов`язати відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради внести зміни до системи ЄДРПУО в частині реєстрації ОСОБА_2 директором комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради.

У поданій відповіді на відзив представник відповідача зазначає, що виходячи з положень ч. 4 ст. 11 ЦК України, рішення суду у справі №308/11811/18 породило обов`язок укласти з позивачем трудовий контракт керівника КНЗ. Обов`язок щодо укладення такого контракту виник у належного відповідача на підстав його ж рішення №1774 від 16.07.2020, як органу самоврядування, що в межах своїх повноважень затвердив нову редакцію статут КНЗ, якою перебрав на себе часткові функції галузевого органу управління коледжем від первісного відповідача департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА. В даному випадку сингулярне правонаступництво виникло у формі часткової передачі функцій згідно з актом органу місцевого самоврядування. Звертає увагу на той факт, що зобов`язання щодо укладення трудового контракту з позивачем, як керівником КНЗ, яке виникло у відповідності до норми ч. 5 ст. 11 ЦК України на підставі рішення суду, припиняється лише його належним виконанням згідно зі ст. 599 ЦК України. Заперечення належного відповідача про те, що спірні правовідносини виникли до зміни ним (рішення №1774 від 16.07.2020) статуту Хустського медичного коледжу, а тому мають вирішуватися з первісним відповідачем, який станом на тепер не має повноважень на виконання рішення суду, суперечать ст. 522 ЦК України. За вказаних обставин вирішальне значення має така обставина КНЗ згідно з попередньою та чинною редакцією статуту, наявних в матеріалах справи, є комунальним закладом освіти, функції засновника якого постійно з 2001 здійснює саме належний відповідач. Сам КНЗ не реорганізовувався, його ЄДРПОУ є незмінним. Станом на сьогодні згідно зі ст. 34 Закону України «Про фахову передвищу освіту» саме засновник, яким є належний відповідач, оголошує конкурсний відбір на посаду керівника закладу фахової передвищої освіти, укладає контракт з керівником закладу фахової передвищої освіти, відібраним у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти. Укладання трудового контракту керівника КНЗ між позивачем та департаментом охорони здоров`я Закарпатської ОДА станом на сьогодні прямо суперечитиме ст. 34 Закону України «Про передвищу фахову освіту» і склалася ця ситуація не з вини позивача. Належний відповідач, як засновник Хустського медичного коледжу з 2001 року був обізнаний про існування судової справи №308/11811/18 та змістом ухваленого за її наслідками рішення. Рішення суду у справі №308/11811/18 набрало законної сили 22.07.2020 за наслідками розгляду апеляції. Тобто, на момент набранням рішенням законної сили Закарпатська обласна рада вже шість днів як затвердила нову редакцію статут коледжу, прийнявши рішення №1774 від 16.07.2020, та перебрала на себе функції укладання контракту з керівником КНЗ. Дані обставини стали відомі позивачу лише у лютому 2022 року, після публікації чинної редакції статуту на сайті КНЗ згідно зі ст. 79 Закону України «Про фахову передвищу освіту. З огляду на викладений факт посилання на те, що належний відповідач не є учасником спірних правовідносин у даній судовій справі не відповідає дійсності.

Як зауважує представник позивача у відповіді на відзив, належний відповідач у відзиві зазначає, що трудовий контракт не є договором у розумінні ЦК України. З приводу даного твердження представник позивача вказує, що згідно з нормами ЦК України, КЗпП України та Закону України «Про фахову передвищу освіту» у належного відповідача існує обов`язок щодо укладення трудового контракту з позивачем, як форми договору, умови і порядок укладення якої визначені актом державної влади Закон України «Про фахову передвищу освіту» згідно зі ст. 648 ЦК України. Даний обов`язок виник з рішення суду у справі №308/11811/18, яким встановлено в порядку ст. 82 ЦПК України факт перемоги позивача на виборах керівника КНЗ, проведених у відповідності до вимог чинного законодавства. Незважаючи на все викладене вище, належний відповідач свідомо ухиляється від виконання обов`язку засновника КНЗ щодо укладення трудового контракту з позивачем.

З приводу застосування строку позовної давності, про що належний відповідач зазначив у своєму відзиві, представник позивача вказує, що сам факт посилання на строк позовної давності свідчить про визнання відповідачем змісту позовної вимоги. Наголошує, що 29.09.2022 постановою Верховного Суду залишено без змін резолютивну частину рішення суду у справі №308/11811/18. Саме фактом даного касаційного провадження первісний відповідач пояснював невиконання ним рішення суду у справі №308/11811/18 в період з 20.06.2020 по дату винесення постанови касаційної інстанції. 29.10.2021 позивач звернувся до суду з позовом про визнання контракту укладеним через місяць після залишення без змін рішення у справі №308/11811/18 судом касаційної інстанції. В ухвалі про заміну належного позивача від 01.07.2022 судом встановлено, що позивач дізнався про порушення його трудового права саме належним відповідачем в процесі даного судового розгляду зі заперечень первісного відповідача, поданих 08.12.2021. Заява про залучення належного позивача подана 27.01.2022 через місяць після того, як позивачу стало відомо про порушення його права саме належним відповідачем. З огляду на всі викладені обставини та зміст ухвали суду від 01.07.2022 в частині виконання вимог ст. 79 Закону України «Про фахову передвищу освіту», заява про застосування строку позовної давності, викладена у відзиві, є безпідставною. Позивачу стало відомо про порушення його трудових прав Закарпатською обласною радою з відзиву департаменту охорони здоров`я від 08.12.2021, а фактичні зміни на сайті КНЗ про нову редакцію статут у відповідності о вимог ст. 79 Закону України «Про фахову передвищу освіту» взагалі були відображені лише 31.12.2021. За вказаних обставин, очевидним є той факт, що позивач не порушував строк позовної давності, визначений ст. 233 КЗпП України, оскільки подав заяву про заміну належного відповідача протягом місяця, як йому стало відомо про порушення його трудових прав саме Закарпатською обласною радою.

10.08.2022 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що виконання обов`язку належним відповідачем, замість первісного, передбачено вимогами чинного законодавства України, оскільки повноваження на укладення трудового контракту з керівником КНЗ визначено ст. 42 Закону України «Про фахову передвищу освіту», який набрав чинності після винесення рішення суду і до моменту його виконання. Зауважує, що належний відповідач внаслідок прийняттям рішення №1774 від 16.07.2020, як орган місцевого самоврядування, шляхом затвердження нової редакції статуту, перебрав на себе обов`язок виконання рішення суду у справі №308/11811/18, шляхом укладення трудового контракту з позивачем ОСОБА_2 . Даний контракт згідно зі ст. 648 ЦК України має бути укладено у чіткій відповідності до ст. 42 Закону України «Про фахову передвищу освіту», форма такого контракту затверджена наказом Міністерства Науки України №521 від 23.02.2021. Вказані обставини свідчать про те, що спосіб захисту права позивача у вигляді визнання вказаного вище трудового контракту укладеним повністю відповідає нормі ст. 16 ЦК України, оскільки захист права ОСОБА_2 на працю шляхом укладення трудового контракту визначений ст. 2 КЗпП, рішенням суду у справі №308/11811/18 та ст. 42 Закону України «Про фахову передвищу освіту».

14.09.2022 представником позивача до суду подано додаткові пояснення у справі, у яких зазначає, що після залучення Закарпатської обласної ради до розгляду справи в якості належного відповідача за позовною вимогою про визнання укладеним трудового контракту керівника КНЗ «Хустський фаховий базовий медичний коледж», 28.08.2022 Закарпатська обласна рада прийняла рішення №635, яким призначила на вказану посаду ОСОБА_3 та уклала з ним контракт керівника вказаного КНЗ. Зазначений факт доводить факт порушення відповідачем Закарпатською обласною радою права позивача на працю, визначного ст. 2 КЗпП України, та рішенням суду у справі №308/11811/18. Викладений факт доводить обставину реального порушення права позивача діями відповідача, вчиненими після залучення його до даної справи в якості сторони. Тобто, згідно зі ст. 15 ЦК України факт необхідності захисту права ОСОБА_2 на працю, як такого, що порушено відповідачем, є доведеним.

Представник позивача вказує, що станом на тепер, з метою захисту свого права на права на працю, ОСОБА_2 застосував п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 16 ЦК України у справі №308/11811/18, де визнавав не дійсним наказ щодо невизначеними результатів виборів 2018 року, та встановив зобов`язання щодо укладення з ним трудового контракту укладеним. Даний спосіб захисту прав на працю станом на сьогодні не ефективний, оскільки ВП №63134397 не завершено виконанням, навіть незважаючи на заміну сторони виконавчого провадження. Закарпатська обласна рада свій обов`язок щодо укладення трудового контракту не визнає та ігнорує. 01.09.2022 Закарпатська обласна рада подала касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18.08.2022 разом з клопотанням про зупинення дії такої ухвали. Станом на тепер клопотання не задоволено, касаційне провадження ще не відкрито. 30.08.2022 винесено постанову про заміну сторони ВП №63134397, вона Закарпатською обласною радою в добровільному порядку не виконана. Викладені обставини доводять той факт, що способи судового захисту, використані у судовому процесі №308/11811/18 станом на сьогодні не є ефективними та незважаючи на застосування норм Закону України «Про виконавче провадження» провадження, право позивача на працю не захищено, трудовий контракт не укладено, посаду позивача внаслідок протиправних дій відповідача зайнято третьою особою. Крім того, позивач застосував п. 10 ч.1 ст. 16 ЦК України в частині визнання незаконними розпорядження Закарпатської обласної ради №28рд від 11.04.2022 про призначення конкурсу на посаду керівника КНЗ судова справа №260/1630/22 триває, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, подана апеляційна скарга. Також позивач застосував п. 10 ч.1 ст. 16 ЦК України в частині визнання незаконним рішення №635 від 28.07.2022 про укладення трудового контракту керівника КНЗ з ОСОБА_3 судова справа №260/2974/22, стадія розгляду попереднє засідання.

Як зауважує представник позивач, незважаючи на викладене, 08.08.2022 приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Чижмар С.І. до ЄДРПУО внесено відомості про реєстрацію ОСОБА_3 керівником КНЗ. Викладене доводить, що способи захисту права ОСОБА_2 використані в судових процесах №260/1603/22 та №260/2974/22 не є ефективними, право на працю порушено, посаду керівника КНЗ, незважаючи на викладені способи судового захисту, зайняла третя особа.

На думку представника позивача, викладенні фактичні обставини справи свідчать про необхідність застосування дієвих способів захисту права позивача на працю, які б гарантували виконання рішення суду у справі №308/11811/18, незважаючи на протиправну поведінку посадових осіб відповідача. Наголошуємо на тому, що незважаючи на наявність трьох кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 4202107000000101 за ст. 382 КК України, щодо посадових осіб департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА, за № 420220700000022 за ст. 364 КК України щодо посадових осіб Закарпатської ОДА, за № 52022000000000103 за ст. 364 КК України щодо посадових осіб Закарпатської ОДА. 08.09.2022 у справі №991/3398/22 Вищим антикорупційним судом України постановлено ухвалу про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення посадовими особами Закарпатської обласної ради дій за ознаками злочинів, передбачених 382 КК України, вчиненням Хустський державними реєстраторами дій з ознаками злочину 365 КК України. Тобто свідоме порушення прав позивача на працю триває, що своєю чергою потребує вжиття ефективних засобів судового захисту з метою виконання норми ст. 129 Конституції України.

15.09.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, які додано до матеріалів справи.

11.10.2023 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, згідно з якою просить змінити предмет позову у справі про визнання трудового контракту укладеним ОСОБА_2 до Закарпатської обласної ради шляхом зазначення належного відповідача в тексті контракту в частині із зазначенням сторін, їх реквізитів та місцезнаходження замінити в тексті контракту департамент охорони здоров`я Закарпатської ОДА на Закарпатську обласну раду.

18.10.2022 від представника ОСОБА_3 адвоката Жупана А.Ю. до суду надійшла заява про залучення ОСОБА_3 до участі у справі №308/14343/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

В судовому засіданні 03.11.2022 заслухавши думку учасників справи, розглянувши заяву представника позивача про зміну предмету спору, судом протокольною ухвалою постановленою без виходу до нарадчої кімнати прийнято заяву представникапозивача ОСОБА_4 про зміну предмету позовув даній справі та в подальшому розглядати справу з урахуванням зміни предмету позову, в частині зазначення в тексті контракту Департамент охорони здоров`я Закарпатської ОДА на Закарпатську обласну раду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.11.2022 постановлено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3

21.11.2022 представником позивача до суду подано додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що листом №1-31/714 від 04.11.2022, за підписом голови Закарпатської обласної ради Чубірко В., ОСОБА_2 направлено два примірники трудового контракту керівника КЗ «ХБМФК» для підписання. Ознайомившись з змістом вказаного листа та доданих до нього примірників трудового контракту повідомляє про неможливість їх підписання, оскільки такі суперечать вимогам чинного законодавства України. Вказані обставини свідчать про визнання відповідачем позовних вимог. Однак протиправні дії відповідача, що полягають у призначенні конкурсу на посаду керівника КЗ «ХБМФК» 11.04.2022 та укладення трудового контракту з ОСОБА_3 згідно з рішення №635 від 28.07.2022 перешкоджають виконанню рішення суду у справі №308/11811/18 у спосіб, визначений ст. 41 Закону України «Про фахову передвищу освіту». При цьому розпорядження про проведення конкурсу 26-рд від 11.04.2022 та рішення №635 від 28.07.2022 оскаржуються в судовому порядку (справи №260/1630/22 та №260/2974/22 відповідно). Зауважує, що трудовий контракт від 31.10.2022, за підписом ОСОБА_5 , є доказом свідомого продовження порушення трудових прав ОСОБА_2 шляхом пропонування завідомо нікчемного правочину, який нездатний стати підставою для реєстрації змін про керівника в системі ЄДРПОУ. За вказаних обставин, єдиним та належним способом захисту трудових прав ОСОБА_2 є задоволення позовних вимог в даному судовому процесі в повному об`ємі.

30.11.2022 представником позивача до суду подано додаткові пояснення у справі, у яких вказує, що у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 повідомила суд про те, що пропозиція укласти такий контракт 31.10.2022 була вчинена в рамках виконання рішення суду у ВП №6334494. В дійсності, листом від 19.09.2022 Закарпатська обласна рада повідомила орган ДВС про неможливість виконання рішення суду у справі №308/11811/18 у спосіб, визначений Законом, через існування трудового контракту з ОСОБА_3 та необхідністю прийняття Закарпатською обласною радою колегіальних рішень. Доказом викладеного є інформація про ВП №63134397 з електронного реєстру ВП. Викладені фактичні обставини справи, доведені інформацією офіційних держаних реєстрів, доводять не лише той факт, що представники Закарпатської обласної ради вводять суд в оману, подаючи завідомо неправдиву інформацію про стан ВП №63134397, але і свідомо маніпулюють наслідками своїх протиправних дій щодо призначення конкурсу та затвердження його результатів шляхом укладання контракту з ОСОБА_3 під час судового розгляду позовних вимог про визнання укладеним трудового контракту з ОСОБА_2 та процесу щодо заміни сторони у ВП за наслідками рішення суду у справі №308/11811/18. Станом на сьогодні Закарпатська обласна рада свідомо та протиправно призначивши конкурс та за його результатами уклавши контракт з ОСОБА_3 , створила штучні перешкоди до виконання рішення суду у справі №308/11811/18 укладення трудового контракту з ОСОБА_2 . У всіх судових справах, наявних на сьогодні, з приводу оскарження розпорядження про призначення виборів та з приводу оскарження рішення про затвердження їх результатів, а також в даній справ, Закарпатська обласна рада посилається на ВП №63134397, як на належний та ефективний механізм захисту права ОСОБА_2 на працю. І в той же час, посилаючись на свої протиправні дії, що оскаржуються в судовому порядку, Закарпатська обласна рада повідомляє органи ДВС про неможливість виконання рішення суду внаслідок власних протизаконних дій. За вказаних обставин, враховуючи кількість порушень закону та протизаконно створених обставин навколо позиції керівника КЗ «ХБМФК», єдиним можливим та належним способом захисту права ОСОБА_2 на працю та на судовий захист порушеного права є задоволення позовних вимог в повному обсязі.

16.01.2023 представником третьої особи ОСОБА_3 адвокатом Жупаном А.Ю. до суду подано пояснення у справі, згідно з якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі. Щодо покликання позивача, як на підставу для задоволення позову, на невиконання відповідачем рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2019 у справі №308/11811/18, зазначає, що вказане рішення суду перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а отже, права позивача повинні захищатися саме в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» або шляхом судового оскарження дії/бездіяльності державного виконавця, вчинених в межах такого виконавчого провадження. Таким чином, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Щодо невірного застосування до спірних правовідносин положень ЦК України вказує, що існування між працівником та роботодавцем трудових правовідносин, що закріплені умовами контракту, які регулюються нормами трудового та спеціального законодавства не є правочином. Наведене, на думку представника третьої особи, свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявленого позову.

06.02.2023 та 15.02.2023 від представника позивача до суду надійшли клопотання про долучення доказів.

13.03.2023 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що постановою від 03.02.2023 на Закарпатську обласну раду було накладено повторний штраф за невиконання рішення суду у справі №308/11811/18 та скеровано відповідне подання до правоохоронних органів про порушення кримінальної справи за ст. 382 КК України невиконання рішення суду. Постановою від 21.02.2023 ВП №63134397 закрито. Вказана обставина доводить той факт, що всі, визначенні чинним законодавством механізми забезпечення примусового виконання рішення суду у справі №308/11811/18, визначені Законом України «Про виконавче провадження», вичерпані, однак рішення суду у справі №308/11811/18 станом на сьогодні не виконано, що беззаперечно доводить той факт, що єдиним можливим та ефективним заходом забезпечення виконання рішення суду у справі №308/11811/18, захисту прав ОСОБА_2 на працю та судовий захист, що існує на даний момент, є визнання трудового контракту укладеним в судовому порядку в рамках даного судового процесу №308/14343/21.

10.04.2023 від представника відповідача Закарпатської обласної ради до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Кукарека К.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, які наявні у матеріалах справи. Просить задовольнити позов.

Представник відповідача Закарпатської обласної ради Ільницька Л.Ю. у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог позивача, з підстав викладених у відзиві. Зауважила, що позивач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав жодних доказів для обґрунтування своїх позовних вимог до Закарпатської обласної ради. Оскільки Закарпатська обласна рада не проводила конкурс 27.06.2018 на посаду керівника Закарпатського базового державного медичного коледжу та не встановлювала його результати, вимоги про призначення переможця цього конкурсу на посаду керівника, заявлені позивачем до обласної ради є безпідставними та такими, що не випливають із вимог законодавства, чинного на момент проведення конкурсу та чинного на момент пред`явлення позову. Станом на сьогодні директором комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради є Бабич В.В., який призначений на вказану посаду відповідно до рішення Закарпатської обласної ради №635 від 28.07.2022, враховуючи результати виборів директора комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради. Згідно із вимогами ст. 42 Закону України «Про фахову передвищу освіту» між ОСОБА_3 та Закарпатською обласною радою укладено контракт. Правомірність перебування ОСОБА_3 на посаді директора комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради підтверджено рішеннями судів, які набрали чинності, а тому позовну вимогу про визнання укладеним контракту між обласною радою та позивачем на посаду, яку обіймає ОСОБА_3 , призначений в установленому законодавством порядку, вважає необґрунтованою та безпідставною. Також вважає, що позовна вимога про визнання контракту укладеним на посаду, на яку в законному порядку була призначена і обіймає інша особа, є неналежним та неефективним способом захисту і не підлягає задоволенню. Наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту позивачу судом є наявність порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи. У зв`язку із тим, що позивач не надав жодних доказів порушення його трудових прав Закарпатською обласною радою, як того вимагає ст. 81 ЦПК України, вважає, що даний позов є безпідставним, не підтвердженим жодними фактичними доказами. У зв`язку із наведеним просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 адвокат Жупан А.Ю. у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог позивача, з підстав наведених у поданих поясненнях та просив у їх задоволенні відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача відділу державної реєстрації виконавчого комітету Хустської міської ради у судове засідання не з`явився, при цьому надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявним у справі матеріалами. Враховуючи наведене, заслухавши думку учасників, які не висловили заперечень щодо розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відділу державної реєстрації виконавчого комітету Хустської міської ради.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2019 року у справі №308/11811/18, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 липня 2020 року, скасовано наказ департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації від 26 липня 2018 року №456-к «Про вибори директора Закарпатського базового державного медичного коледжу» та зобов`язано департамент укласти з ОСОБА_2 контракт директора Закарпатського базового державного медичного коледжу строком на п`ять років.

Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року касаційну скаргу департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації задоволено частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 липня 2020 року змінено у мотивувальній частині, а в іншій частині залишено без змін.

На виконання рішення суду 28 серпня 2020 року видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25 вересня 2020 року відкрито виконавче провадження №63134397.

18 березня 2020 року Закарпатською обласною радою прийнято рішення № 1711, згідно з яким Закарпатський базовий державний медичний коледж перейменовано на комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради.

Згідно з рішенням Закарпатської обласної ради № 1174 від 16 липня 2020 року засновником комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради слід вважати Закарпатську обласну раду.

Пунктом 4 вказаного рішення затверджено нову редакцію статуту комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради.

Як вбачається із указаного статуту, заклад створено рішенням Закарпатської обласної ради від 16 липня 2020 року № 372 «Про реорганізацію Хустського базового медичного училища» в Закарпатський базовий державний медичний коледж. Комунальний заклад фахової передвищої освіти «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради є правонаступником Закарпатського базового державного медичного коледжу (пункт 1.2.). Відповідно до пункту 1.3. Статуту засновником і власником закладу є територіальні громади сіл, селищ, міст області, від імені яких виступає Закарпатська обласна рада. Заклад є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним власнику, а в галузевому відношенні підпорядковується відповідному структурному підрозділу Закарпатської обласної державної адміністрації, який здійснює повноваження у сфері управління охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 7.2.5. статуту Закарпатська обласна рада, як власник, приймає рішення про укладення контракту з керівником навчального закладу.

Статутом Закарпатського базового державного медичного коледжу (в редакції 2016 року), пунктом 4.3, було передбачено, що директор закладу призначається на посаду і звільняється з посади директором департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації.

Таким чином, повноваженнями щодо укладення контракту з керівником комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради з 16 липня 2020 року наділена Закарпатська обласна рада.

Станом намомент розглядуданої справивсуді рішення суду щодо укладення з ОСОБА_2 контракту директора Закарпатського базового державного медичного коледжу строком на п`ять років не виконано.

У січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 травня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 травня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_2 задоволено. Замінено боржника департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації на його правонаступника Закарпатську обласну раду у виконавчому провадженні № ВП 63134397.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської обласної ради на постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 , заінтересовані особи: департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатська обласна рада, відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Також встановлено, що 11 квітня 2022 року розпорядженням Закарпатської обласної ради №28-рд, відповідно до ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 34 Закону України «Про фахову передвищу освіту», Положення про проведення конкурсу на посаду керівника комунального закладу фахової передвищої освіти Закарпатської обласної ради, оголошено про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора КП «Хустський базовий медичний фаховий коледж» та встановлено, що рейтингове голосування призначено на 27 червня 2022 року.

27 червня 2022 року відповідно до протоколу виборчої комісії про результати виборів директора комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» на посаду директора, з результатом 95,6% голосів обрано ОСОБА_3 .

28 липня 2022 року рішенням Закарпатської обласної ради № 635 «Про призначення директора комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради», відповідно до статті 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 34, 42 Закону України «Про фахову передвищу освіту», Положення про проведення конкурсу на посаду керівника комунального закладу фахової передвищої освіти Закарпатської обласної ради, затвердженого рішенням обласної ради від 20 травня 2021 року № 211, враховуючи протокол виборчої комісії № 8 від 27 червня 2022 року про результати виборів директора комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради, обласна рада вирішила призначити ОСОБА_3 директором комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради. Доручено голові обласної ради укласти з директором комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради ОСОБА_3 контракт строком на 5 років з 01 серпня 2022 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі №260/1630/22, яке залишено без змін Восьмим апеляційним адміністративним судом 06 грудня 2022 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Закарпатської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж» про визнання протиправним та нечинним розпорядження Закарпатської обласної ради №28-рд від 04 листопада 2022 року «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади директора комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж».

Вважаючи незаконним та нечинним рішення Закарпатської обласної ради № 635 від 28 липня 2022 року «Про призначення директора комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради», ОСОБА_2 звернувся до суду з метою його скасування.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі №260/2974/22,яке залишено без змін Восьмим апеляційним адміністративним судом 29 березня 2023 року, відмовлено в задоволенні позову про визнання незаконним та нечинним рішення Закарпатської обласної ради № 635 від 28 липня 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про накладення штрафу від 04 січня 2021 року у виконавчому провадженні № 63134397 на боржника департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації накладено штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про накладення штрафу від 25 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 63134397 на боржника департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації накладено штраф у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. про заміну сторони виконавчого провадження від 30 серпня 2022 року у виконавчому провадженні № 63134397 замінено боржника департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації на його правонаступника Закарпатську обласну раду.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. про накладення штрафу від 11 листопада 2022 року накладено на Закарпатську обласну раду штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.

Закарпатська обласна рада листом від 25 листопада 2022 року № 1950/01.1-31 повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, що на виконання рішення Закарпатського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року у справі №308/11811/18 обласною радою підготовлено проєкт Контракту з керівником комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради та 31.10.2022 запрошено ОСОБА_2 для його підписання. 31 жовтня 2022 року о 16 год. 40 хв. ОСОБА_2 від ознайомлення та підписання контракту відмовився, що підтверджується актом від 31 жовтня 2022 року. У зв`язку із вищенаведеним обласна рада направила проект контракту на адресу ОСОБА_2 та запропонувала йому повернути підписаний контракт не пізніше 15 листопада 2022 року. Станом на 25 листопада 2022 року відповіді від ОСОБА_2 не надійшло. Таким чином, обласна рада здійснила всі необхідні дії для виконання рішення Закарпатського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року №308/11811/18.

Закарпатська обласна рада листом від 30 грудня 2022 року на вимогу державного виконавця №20.1/63134397/24, яка надійшла на адресу обласної ради 27.12.2022, повідомила, що на Закарпатську обласну раду, як боржника у виконавчому провадженні №63134397, покладено обов`язок укласти із ОСОБА_2 контракт директора Закарпатського базового державного медичного коледжу строком на 5 років. У зв`язку з тим, що рішення судів у справі №308/11811/18 не зобов`язують Закарпатську обласну раду приймати рішення про призначення ОСОБА_2 директором Закарпатського базового державного медичного коледжу, таке рішення обласною радою не приймалось і можливість надати його на вимогу державного виконавця відсутня. На виконання рішення суду обласною радою підготовлено проект контракту з керівником комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради від підписання якого 31.10.2022 ОСОБА_2 відмовився. Вказаний контракт розроблений на основі Типової форми контракту з керівником закладу фахової передвищої освіти та відповідає Типовій формі контракту як структурно так і за змістом. Крім того, обласна рада зазначає, що укладення трудового договору, виникнення правовідносин за яким пов`язується із настанням відкладальної обставини під час виконання рішення суду у справі №308/11811/18 дає змогу всім учасникам цих правовідносин уникнути можливого порушення трудового законодавства та норм спеціального законодавства у випадку безпідставного звільнення ОСОБА_2 з посади директора комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» шляхом безпідставного дострокового розірвання контракту №6 від 01.08.2022.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про накладення штрафу від 03 лютого 2023 року у виконавчому провадженні №63134397 на боржника Закарпатську обласну раду накладено штраф у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. про закінчення виконавчого провадження від 21 лютого 2023 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №308/11811/18, виданого 28.08.2020 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про зобов`язання департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації укласти з ОСОБА_2 контракт директора Закарпатського базового державного медичного коледжу строком на п`ять років, закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що 16.02.2023 на адресу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області направлено подання №63134397/20.1/24 щодо вчинення боржником кримінального правопорушення.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов`язати Закарпатську обласну раду яка, зважаючи на свої повноваження, передбачені Законом України «Про фахову передвищу освіту» та визначені в статуті комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради, є частковим (сингулярним) правонаступником департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації у правовідносинах, які стосуються вказаного навчального закладу, зокрема, щодо укладення контракту з керівником навчального закладу, виконати рішення Ужгородського міськрйонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2019 року у справі №308/11811/18, відповідно до якого зобов`язано департамент укласти з ОСОБА_2 контракт директора Закарпатського базового державного медичного коледжу строком на п`ять років.

Тобто, предметом спору в частині позовних вимог про визнання укладеним контракту між позивачем та відповідачем у вказаній у прохальній частині позовної заяви редакції, є невиконання відповідачем судового рішення у цивільній справі №308/11811/18, і намагання позивача в такий спосіб примусити відповідача виконати це судове рішення.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За змістом ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Суд зазначає, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2019 року №308/11811/18 перебувало на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а відтак, права позивача, що гарантовані ст. 129-1 Конституції України, повинні захищатися саме в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», або шляхом судового оскарження дії/бездіяльності державного виконавця, вчинених в межах такого виконавчого провадження.

При цьому, постановою головного державного виконавця від 21 лютого 2023 року виконавче провадження №63134397 з примусового виконання виконавчого листа №308/11811/18, виданого 28.08.2020 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Частина 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає два варіанти поведінки державного виконавця у разі повторного не виконання рішення боржником залежно від того, чи може бути рішення виконане без участі боржника чи не може бути виконане без участі боржника. При цьому повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення направляється державним виконавцем в обох випадках. Закон не визначає умов чи обставин, які кваліфікують факт «можливості» чи «неможливості» виконання рішення без участі боржника, отже обставини «неможливості» виконання судового рішення без участі боржника (для закінчення виконавчого провадження) мають бути ґрунтовно викладені у постанові та доведені відділом ДВС доказами вжиття абсолютно усіх можливих передбачених законом заходів і доказами використання усіх наданих державному виконавцю повноважень.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень (постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18).

Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Подібна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18) та від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а (провадження № 11-1193апп18).

Разом з тим, позивач просить суд визнати укладеним контракт між ним та відповідачем у вказаній у прохальній частині позовної заяви редакції, посилаючись при цьому на положення пункту першого частини другої статті 16 та статті 638 ЦК України.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-530цс15 зазначено, що відповідно до статті 21 КЗпП України предметом трудового договору (контракту) є праця (трудова функція) особи, яка є об`єктом саме трудових правовідносин, які повною мірою врегульовані трудовим законодавством (зокрема статтями 3, 7, 9, 91, 44 КЗпП України), положення ЦК України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв`язку з укладенням трудового договору (контракту).

Трудовий договір (додаткова угода до нього) не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, на який поширюються передбачені статтями 203, 215 ЦК України вимоги щодо чинності правочину та який може бути визнаний недійсним з передбачених ЦК України підстав.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 757/49315/16-ц (провадження № 61-28768св18) та від 01 червня 2020 року у справі № 389/1782/17 (провадження № 61-41001св18).

Трудовий контракт (договір) не є цивільним правочином у розумінні положень Цивільного кодексу України, зокрема, статей 202 та 638, на який поширюються приписи статей 203, 234 ЦК України про загальні вимоги щодо чинності правочину, оскільки предметом контракту є діяльність людини (праця) і відносини сторін, яка регулюється нормами трудового та спеціального законодавства. Тобто, існування між працівником та роботодавцем трудових правовідносин, що закріплені умовами контракту, які регулюються нормами трудового та спеціального законодавства не є правочином.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Диспозитивність один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

За сукупністю встановлених обставин, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання укладеним контракт між ним та відповідачем у вказаній у прохальній частині позовної заяви редакції, а також зобов`язання третьої особи внести зміни до системи ЄДРПУО в частині реєстрації його директором комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради, яка є похідною, не підлягають до задоволення за безпідставністю, а тому у задоволенні позову слід відмовити з підстав та мотивів, викладених вище.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати, які складається із судового збору, стягненню з відповідача на підлягають.

Керуючись статями 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 266, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Закарпатської обласної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Хустська міська рада в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання укладеним контракту та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Закарпатська обласна рада, код ЄДРПОУ 25435963, адреса місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача: Хустська міська рада в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адреса місцезнаходження: Закарпатська область, м. Хуст, вул. 900-річя Хуста, 27.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача: ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 18 жовтня 2023 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.Б. Шумило