ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №120/10205/22

адміністративне провадження № К/990/23416/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №120/10205/22

за позовом Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)»

до Південного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівель,

за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року (головуючий суддя: Богоніс М.Б.)

і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2023 року (головуючий суддя: Капустинський М.М., судді: Ватаманюк Р.В., Сапальова Т.В.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року Державна установа «Вінницька виправна колонія (№86)» (далі - «ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)», «Колонія») звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Південного офісу Державної аудиторської служби України, в якому просила суд:

- визнати протиправним і скасувати висновок Південного офісу Державної аудиторської служби України від 22 листопада 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2022-01-21-006935-b предмет закупівлі: «електрична енергія».

В обґрунтування позовних вимог ДУ «Вінницька виправна колонія (№86) зазначила, що відповідач провів моніторинг процедури закупівлі №UA-2022-01-21-006935-b.

За результатами моніторингу складено висновок про результати моніторингу №UA-2022-01-21-006935-b від 22 листопада 2022 року, яким встановлено порушення пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: невідповідності повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (під час застосування переговорної процедури).

З вказаним висновком позивач не погоджується, оскільки ним як Замовником під час створення повідомлення про намір укласти договір було повністю виконано вимоги щодо заповнення відповідних полів. Тож, вся зазначена інформація в повній мірі відображається автоматично у повідомленні, оприлюдненому на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель.

До того ж, позивач акцентує увагу, що висновок відповідача про необхідність долучення до повідомлення експертних, нормативних, технічних та інших документів у підтвердження умов застосування переговорної процедури, не лише суперечить закону, але й не враховує технічні аспекти розміщення повідомлення.

Позивач з фактом вчинення процедури закупівлі з порушеннями, які виявив відповідач, не погоджується. Вважає, що Південним офісом Державної аудиторської служби у висновку за результатами моніторингу закупівлі №UA-2022-01-21-006935-b встановлені обставини, які не відповідають дійсності, що призвело до протиправних вимог відповідача до Колонії щодо усунення неіснуючих, надуманих порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2023 року, позов задоволено:

- визнано протиправним і скасовано висновок Південного офісу Державної аудиторської служби України від 22 листопада 2022 року про результати моніторингу закупівлі №UA-2022-01-21-006935-b;

- стягнуто на користь Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі: 2481,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Державної аудиторської служби України.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ані статтею 40, ані Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачений обов`язок Замовника оприлюднювати саме документи експертних, нормативних, технічних та інших, а законодавчо закріплено лише обов`язок розмістити в оголошенні про намір укласти договір з інформацією про це.

Тобто, суди попередніх інстанцій зауважили, що обов`язок оприлюднити в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю інформації про експертні, нормативні, технічні та інші документи не є тотожним з обов`язком оприлюднити самі ці документи.

Також, суди зауважили, що норма частини шостої статті 40 Закону щодо можливості розміщення у повідомленні про намір укласти договір іншої інформації є диспозитивною, а тому не визначає обов`язкову форму поведінки Замовника у такому разі.

Насамкінець суди зауважили, що повідомлення про намір укласти договір формується в електронній системі закупівель «PROZORRO» автоматично, а тому до нього немає технічної можливості додати будь-які поля або документи, а довантажені документи не є складовою цього повідомлення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

У липні 2023 року Південний офіс Держаудитслужби подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2023 року, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник у касаційній скарзі покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27 грудня 2022 року у справі №420/14352/21.

Верховним Судом ухвалою від 24 липня 2023 року було відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21 січня 2022 року ДУ «Вінницька виправна колонія (№86) в електронній системі закупівель «PROZORRO» оприлюднив оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі: «електрична енергія». Ідентифікатор закупівлі: UA-2022-01-21-006935-b.

21 січня 2022 року за результатом проведених переговорів з учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПК ПОДІЛЛЯ» (далі - «ТОВ «ЕПК ПОДІЛЛЯ»») Замовником досягнуто домовленості щодо закупівлі «електричної енергії» для забезпечення потреб Замовника на 20% в сумі: 518066,40 грн, 100000 кіловат-годин.

Як наслідок на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2022-01-21-006935-b.

27 січня 2022 року між позивачем та Переможцем переговорної процедури закупівлі - ТОВ «ЕПК ПОДІЛЛЯ» укладено договір №67-012021/3К про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно наказу відповідача від 16 листопада 2022 року №276 вирішено розпочати процедуру моніторингу закупівлі UA-2022-01-21-006935-b з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу Південний офіс Державної аудиторської служби України склав висновок про результати моніторингу №UA-2022-01-21-006935-b від 22 листопада 2022 року, яким встановлено порушення пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: «в оприлюдненому Замовником повідомленні про намір укласти договір про закупівлю (під час застосування переговорної процедури (скорочена) відсутні експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі».

Не погоджуючись із указаним висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Згідно із статтею 40 указаного Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель.

Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Частина друга статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

1) якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;

2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:

предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;

укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;

існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності;

укладення договору з постачальником "останньої надії" на постачання електричної енергії або природного газу;

3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі:

виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов`язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера;

надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;

розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;

оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується;

здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України «Про оборонні закупівлі»;

4) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов`язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;

5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера;

6) закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника згідно із законодавством;

7) закупівлі юридичних послуг, пов`язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.

Частина третя зазначеної норми визначає, що Замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону.

За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю (частина четверта статті 40 Закону).

Частина п`ята статті 40 Закону визначає, що повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов`язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення.

Відповідно до частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;

4) найменування, ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;

5) місцезнаходження та контактні номери телефонів учасника (учасників), з яким (якими) проведено переговори;

6) узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі;

7) умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої цієї статті;

8) обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Повідомлення про намір укласти договір може містити іншу інформацію.

Відповідно до частини сьомої зазначеної статті Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п`ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Особливості укладення договору про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі з підстави, визначеної абзацом шостим пункту 3 частини другої цієї статті, регулюються Законом України "Про оборонні закупівлі".

Згідно із частиною восьмою статті 40 цього Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі:

1) якщо замовником допущено порушення, що вплинуло на об`єктивність визначення переможця процедури закупівлі;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель;

3) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

4) скорочення видатків бюджету на закупівлю товарів, робіт чи послуг;

5) непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом).

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року касаційне провадження відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Предметом оскарження у цій справі є висновок Південного офісу Державної аудиторської служби України від 22 листопада 2022 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2022-01-21-006935-b предмет закупівлі: «електрична енергія».

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У касаційній скарзі контролюючий орган зазначає, що суди попередніх інстанцій розглянули цю справу без врахування висновку Верховного Суду, сформованого у релевантних правовідносинах й викладеного у постанові від 27 грудня 2022 року у справі №420/14352/21.

Скаржник покликається на указану постанову Верховного Суду в контексті наявності в діях Замовника порушення, визначеного пунктом 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: невідповідності повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (під час застосування переговорної процедури).

Так, указана норма передбачає, що повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити інформацію, зокрема, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Оскаржуваним у цій справі висновком встановлено, що в порушення пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», в оприлюдненому Замовником повідомленні про намір укласти договір про закупівлю (під час застосування переговорної процедури (скорочена) відсутні експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Варто зазначити, що положення пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» в контексті порушеного питання його правозастосування вже аналізувалося Верховним Судом у постанові від 27 грудня 2022 року у справі №420/14352/21.

Спірні правовідносини, які виникли між Замовником та контролюючим органом у наведеній справі (№420/14352/21) також зводились до того, що позивачем, не були завантажені експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, а було зроблено лише посилання на такі документи.

Так, у наведеній постанові Верховний Суд зауважив, що 26 червня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель», яким внесено зміни в тому числі щодо виключення у пункті 8 частини шостої статті 40 Закону слова «з посиланням на».

Тож, оприлюднене Замовником повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити саме документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Колегія суддів вважає за належне врахувати наведений правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі №420/14352/21, сформований у подібних правовідносинах.

Як вбачається з фактичних обставин цієї справи саме недолучення до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю документів, а саме: експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, і було виявлено контролюючим органом під час здійснення моніторингу закупівлі й констатовано ним як порушення пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

З таким висновком Верховний Суд погоджується і констатує, що саме документи, а не лише відповідна інформація, мали бути оприлюднені Замовником в підтвердження застосування переговорної процедури закупівлі.

Отже, помилкове тлумачення судами попередніх інстанцій норм пункту 8 частини шостої статті 40 Закону України Закону України «Про публічні закупівлі» призвели до неправильних висновків у оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із доводом скаржника стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 грудня 2022 року у справі №420/14352/21.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів визнає такими, що знайшли підтвердження доводи касаційної скарги про те, що висновки судів попередніх інстанцій є помилковими і такими, що здійснені за наслідком неправильного тлумачення норм матеріального права.

За змістом частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Верховний Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2023 року у справі №120/10205/22 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівель відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

………………….

………………….

………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду