П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року м. Київ

Справа №753/9260/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/6618/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.

суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дарницького районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Каліушка Ф.А., 21 грудня 2022 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків,

В С Т А Н О В И В

У травні 2021 року представник АТ КБ «ПриватБанк звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 100000,00 грн матеріальної шкоди, заподіяної під час виконання нею трудових обов'язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що службовим розслідуванням за період з 30 грудня 2020 року 17:27 по 31 грудня 2020 року 17:13 було виявлено недостачу грошових коштів у сумі 100000, 00 грн по банкомату САКІ0642, встановленому в магазині «Гурман» по вул. Миру в с. Софіївська Борщагівка Київської області.

30 грудня 2020 року старшим касиром каси перерахунку філії «Київське головне регіональне управління» Північного макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 всупереч Інструкції про порядок ведення касових операцій банками в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), та інших внутрішніх нормативів банку було порушено технологію завантаження грошових коштів у касети банкомату САКІ0642.

На підставі висновку службової перевірки відділу внутрішньої безпеки банку від 10 березня 2021 року ZAKL-2021/1-6557186, фотоматеріалів в режимі стоп-кадр з камер відеонагляду, пояснення ОСОБА_1 , інших касирів зміни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заступника керівника напрямку перерахунку та інкасації коштів з касової роботи ОСОБА_4 , було встановлено, що недостача у сумі 100000,00 грн сталась з причини недовкладення під час завантаження касети ОСОБА_1 банкнот номіналом 100,00 грн у кількості 1000 листів. Представник позивача зазначав про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 та фактом недостачі грошових коштів.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 перед отриманням грошових коштів підписувала договір про повну матеріальну відповідальність, примірник такого договору у матеріалах справи також відсутній. Також суд першої інстанції виходив з того, що не знайшли свого підтвердження винність дій ОСОБА_1 та прямий причинний зв'язок між її діями та наслідками у вигляді недостачі грошових коштів в сумі 100000,00 грн.

Не погодилось із зазначеним судовим рішенням АТ КБ «ПриватБанк», представником Банку подано апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення як такого, що не відповідає нормам матеріального права, а також фактичним обставинам справи.

Представник вказує на те, що між ОСОБА_1 та Банком був укладений договір про повну матеріальну відповідальність від 20 листопада 2012 року. Дія цього договору поширюється на весь час роботи працівника за трудовим договором у роботодавця. ОСОБА_1 працювала у роботодавця з 23 листопада 2012 року по 26 березня 2021 року, а втрата матеріальних цінностей відбулась у ніч з 20.00 29.12.2020 року до 08.00 30.12.2020 року. Тобто, станом на 30 грудня 2020 року вказаний договір не був розірваний та його дія не була припинена.

Разом з цим, суд першої інстанції належної оцінки цьому договору не надав, зазначивши, що АТ КБ «ПриватБанк» повинен був надати додатково договір повної матеріальної відповідальності від 29 грудня 2020 року, який формується в електронному вигляді на початку кожної зміни (незважаючи на договір від 20 листопада 2012 року). Також суд першої інстанції в рішенні не навів мотивів яким чином недолучення до матеріалів справи копії ще одного договору про повну матеріальну відповідальність від 29 грудня 2020 року, вплине на дійсність іншого договору від 20 листопада 2012 року.

Крім цього, представник вказує на те, що без укладення договору повної матеріальної відповідальності від 29 грудня 2020 року (відповідно до п.п. 7.1-7.3 Положення про організацію роботи касових вузлів, затвердженого рішенням Правління АТ КБ «ПРиватБанк») ОСОБА_1 взагалі не змогла б виконувати свої посадові обов`язки, однак як вбачається з матеріалів справи вона працювала в нічну зміну, здійснюючи завантаження касет банкоматів та фіксуючи свою роботу у касових програмних комплексах Банку.

Щодо наявності прямого причинного зв`язку між діями відповідача, наслідками у вигляді недостачі коштів та наявності вини, представник вказує на те, що вина ОСОБА_1 виражається у формі необережності, оскільки ОСОБА_1 дозволила працівникам іншої зміни виконувати свої трудові обов`язки та допустила їх до підзвітних їй матеріальних цінностей , при цьому не здійснювала належний контроль за матеріальними цінностями , а також вчинила помилку під час завантаження касети банкомату САКІ0642 (вкладення меншої суми) через те, що не здійснювала перерахунок купюр на купюрорахувальній машині, чим порушила вимоги посадової інструкції та технологію завантаження касет банкомату.

Таким чином, в обставинах, що склалися , є прямий причинний зв`язок між діями старшого касира ОСОБА_1 та нестачею грошових коштів на суму 100000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання та допустив однобічність та неповноту судового розгляду.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Сиротін Д.В. вказує на те, що повна матеріальна відповідальність для ОСОБА_1 в розумінні вимог ст. ст. 134, 135 КЗпП України не настала, оскільки нею не був підписаний електронний договір про повну матеріальну відповідальність безпосередньо перед зміною. При цьому, представник Банку не пояснив в суді чому ними не були дотримані положення п.п. 7.1-7.3 Положення про організацію роботи касових вузлів, затвердженого рішенням Правління АТ КБ «ПриватБанк» в частині обов`язкового підписання договору про повну матеріальну відповідальність. Також вказує на те, що позивачем невірно було здійснено оцінку показів допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , оскільки це саме вона за власної ініціативи всупереч посадовим інструкціям зайшла до зали та коли ОСОБА_1 стояла до неї спиною занесла гроші, які в цей час впали на підлогу, а тому суд першої інстанції вірно вказав на те, що підставою недостачі коштів стали обставини того, що касир ОСОБА_5 , упустила банкноти по 100,00 грн у кількості 1000 штук у сміття на підлозі касової зали, не звернула на це увагу та не повідомила інших осіб, які знаходились поруч з нею.

На підставі викладеного, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що відповідно до наказу АТ КБ «ПриватБанк» від 23 листопада 2012 року №Э.КІ-КП-2012/1-13544037 ОСОБА_1 була прийнята на посаду касиру «Каси перерахунку» Київської філії АТ КБ «ПриватБанк» /а.с. 61/.

20 листопада 2012 року між ОСОБА_1 (Працівник) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (Роботодавець) було підписано договір про повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до п. 2.1 цього договору його предметом є прийом Працівником на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності і/або схоронності матеріальних цінностей Роботодавця при виконанні покладених трудовим договором і локальними актами Роботодавця трудових обов`язків і встановлених законодавством вимог, порушення яких тягне до фінансових втрат Роботодавця.

Згідно з п. 3.1 цього договору Працівник, що обіймає посаду і/або виконує роботу, пов'язану зі зберіганням, обробкою, розподілом, продажем, відпуском, перевезенням або застосуванням у процесі роботи матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності матеріальних цінностей, і у зв'язку з вищевикладеним зобов`язується належним чином виконувати покладені нормативними актами Роботодавця посадові обов`язки, відшкодувати повну вартість нанесеного винними діями і/або бездіяльністю збитку, заподіяного матеріальним цінностям.

За п. 4.3 договору працівник звільняється від відшкодування збитків, якщо буде встановлено, що збиток заподіяний не по його провині.

Відповідно до п. 5.1 цього договору його дія поширюється на весь час роботи Працівника за трудовим договором у Роботодавця в тому числі, з урахуванням строків, зазначених у трудовому договорі для залучення до відповідальності у випадку виявлення заподіяння збитку Роботодавцеві, вчиненого з вини Працівника , з яким трудові відносини припинені.

За змістом п. 5.5 Працівник на дату укладення даного Договору займає посаду касиру каси перерахунку. Сторони домовились, що зміна посади Працівника не тягне за собою припинення даного Договору. Сторони домовились, що при подальших змінах посади Працівника даний Договір зберігає свою чинність. /а.с. 64-67/.

Відповідно до наказу від 05 червня 2018 року №Э.КІ-ПП-2018-13551407 ОСОБА_1 переведена на посаду старшого касиру цієї ж філії /а.с. 62/.

Посадові обов'язки ОСОБА_1 визначені Посадовою інструкцією «Старшого касиру каси перерахунку РП», затвердженою наказом АТ КБ «ПриватБанк» від 06 жовтня 2020 року № PR/18-2020-7156082, серед яких: здійснення своєчасного відображення всіх операцій в програмних комплексах, виконання вимог внутрішніх банківських нормативних документів, що регламентують заповнення звітів і формування проводок по зарахуванню торгової виручки, операцій по завантаженню/вивантаженню АТМ і ТСО; підкреплення/вивоз надлишків, міжфіліальним і міжбанківським угодам; забезпечення збереження та повна матеріальна відповідальність за всі матеріальні та валютні цінності в рамках касового узла, касового сховища, сейфа і т.п. (п.п.2.2, 2.4) /а.с. 68-72/.

Також в матеріалах справи міститься Положення про організацію роботи касових вузлів, затверджено рішенням Правління банку, протокол №45 від 08 вересня 2020 року, яке регламентує порядок організації роботи підрозділів Напрямку перерахунку та інкасації коштів (п.1.1 Розділу1).

Згідно п.п 3.4. Розділу 3, на кожного працівника касових вузлів Банку складається особова справа, в якій обов`язково мають бути такі документи: трудовий договір; витяг з протоколу про прийняття заліку за підсумками навчального курсу для касирів касових вузлів на предмет знання нормативних актів, інструкції НБУ та внутрішніх інструкцій Банку, що регламентують здійснення касових операцій; договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, посадова інструкція.

В п.п. 4.3 Розділу 4 Організація роботи касових вузлів, зазначено, що для виконання робіт по перерахуванню та обробці готівки згідно поданих заявок, керівник касового вузла об`єднує касирів в бригади. Бригада призначається на конкретну зміну. На початку зміни всі члени бригади підписують договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. Цей договір діє в рамках однієї зміни. Касири, які не підписали такий договір не допускаються до роботи в дану зміну.

Касири зобов`язані проводити обробку готівки автоматичними та ручним способом згідно з вимогами Інструкції проведення касових операцій банками України, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України від 25 вересня 2018 року №103 із змінами (п. 4.8).

Також п. 7.1, 7.2, 7.3 Розділу 7 передбачено, що на початку кожної зміни контролер ПК призначає касирів в зміну, при цьому формується договір про повну матеріальну відповідальність в електронному вигляді.

Касири підписують договір про матеріальну відповідальність в електронному вигляді.

Контролер підписує договір про матеріальну відповідальність останнім. Після підписання договору про матеріальну відповідальність, призначені в зміну касири отримують доступи до касових програмних комплексів і починають перерахунок цінностей.

Особи відповідальні за збереження цінностей, зобов'язані укласти типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (п.13.1 Розділу 13).

У разі вчинення порушень вимог інструкції про касові операції в Банках України та/чи внутрішніх документів (положень) Банку, розкрадання/знищення, в результаті яких Банку заподіяно шкоду (недостача, або втрата цінностей), після розслідування обставин і причин та встановлення вини матеріально-відповідальних осіб, такі особи притягуються до відповідальності, в тому числі для покриття нанесеної Банку шкоди, в порядку, встановленому законом (п. 13.4).

З висновку за фактом недостачі грошових коштів в банкоматі САКІ0642, складеним 10 березня 2021 року ZAKL-2021/1-6557186 працівниками Управління безпеки по Київському ГРУ АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що по каналу «Розбір недостач» надійшла інформація про виявлення за період з 30 грудня 2020 року 17:27 по 31 грудня 2020 року 17:13 недостачі грошових коштів у сумі 100000,00 грн по банкомату САКІ0642, встановленому в магазині «Гурман» по вул. Миру в с. Софіївська Борщагівка Київської області.

Під час подальшого службового розслідування було встановлено, що згідно з даними програмного комплексу Промінь CashManager завантаження касет банкомату САКІ0642 здійснено 30.12.2020 о 07:02:09 старшим касиром каси перерахунку філії «Київське головне регіональне управління» Північного макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 під час наступної інкасації вказаного банкомату, транспортування, вивантаження касет банкомату, перерахунку готівкових коштів, у ньому працівниками банку порушень допущено не було. Під час огляду та обслуговування банкомату 13.01.2021 спеціалістом банку грошові кошти за межами касет не виявлені та не вилучались. Також не було виявлено втрати зв`язку з банкоматом. Клієнтські претензії, повернення коштів не здійснювались.

Разом з тим, було встановлено, що під час завантаження касет даного банкомату старшим касиром каси перерахунку ОСОБА_1 було порушено технологію їх завантаження.

Також у висновку вказано, що з матеріалів відеонагляду вбачається, що ОСОБА_1 , приготувала банкоматні касети до завантаження готівкою, прикріпила на касети бірки із зазначенням номіналу банкнот та кількості листів завантаження, просканувала штрих-код касет і лише через 30 хвилин стала їх завантажувати готівкою. При цьому, у одну із касет було недовкладено банкноти номіналом 100 грн у кількості 1000 листів.

У порушення Інструкції, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 103 від 25.09.2018, грошові кошти ОСОБА_1 на купюрорахувальній машинці «Глорія» не перераховувались, готівка знаходилась у мішках та на полицях, що бралася всіма касирами, передавалася один одному, що не давало в повній мірі контролювати підзвітну їй готівку.

Таким чином, за висновками службової перевірки недостача у сумі 100000,00 грн сталась з причини недовкладення під час завантаження касети старшим касиром каси перерахунку Київського ГРУ ОСОБА_1 банкнот номіналом 100,00 грн у кількості 1000 листів.

В своїх поясненнях старший касир каси перерахунку Київського ГРУ ОСОБА_1 пояснила, що з 20:00 29.12.2020 до 8:00 30.12.2020 працювала у другу зміну і була старша зміни, крім неї працювали касири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Приблизно о 3 год. 30.12.2020 здійснила проводки на видачу касирам підзвітних коштів для загрузки банкоматних касет. Підзвітні грошові кошти їй, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видавалися із сховища. При видачі із сховища коштів для загрузки банкоматних касет, кошти на купюрорахувальній машинці не перераховувалися, рахувала пачками. Пачки коштів із сховища виносили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особисто, а також кошти були пачками у двох мішках, які закуповувалися у філії Розрахункового Центру. По заявці необхідно було загрузити касети банкомату САКІ0642, одну касету банкнотами, номіналом 100 грн в кількості 2000 листів і одну касету банкнотами, номіналом 500 грн в кількості 2000 листів. Під час загрузки касет, на бирці на касету з банкнотами, номіналом 100 грн помилково написала 1000 листів замість 2000 і при загрузці касети, дивлячись на бирку, вложила 1000 листів замість 2000 листів, у загальній сумі 100000 грн, а у ПК CashManager, згідно маршрутного листа відобразила 2000 листів, що складало 200000 грн. По завершенню зміни та зведенні каси, каса зійшлася, надлишків чи недостачі коштів не було, тому не звернула уваги на допущену помилку, завершенню зміни кожний касир прибрав своє сміття у загальний сміттєвий пакет. Прибираючи сміття, вона перевіряла його руками, коштів, які б могли упасти у сміття не було. Про недостачу 100000 грн дізналася лише 17 січня 2021 року. При цьому зобов'язалася відшкодувати збитки, надавши письмову розписку /а.с. 51-54/.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Предметом регулювання законодавства про працю є забезпечення гарантій при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації (глава ІХ КЗпП України).

Статтею 130 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

За замістом п.1 ч.1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

В силу ст. 135-1 КЗпП України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 135-2 КЗпП України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).

Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об'єднань України та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення.

В роз'ясненнях, викладених в абз. другому п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року № 14, йдеться про те, що суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно за ст. ст. 130, 135-3, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника (п.1). Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. Якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, в рішенні суду має бути зазначено, які конкретно порушення трудових обов'язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна їй частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.

Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці і соціальних питань Ради Міністрів України № 447/24 від 28.12.1977 року, з подальшими змінами і доповненнями, який є чинним, посада старшого касира відносяться до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір.

Виходячи з положень ст. 138 КЗпП України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються. Це правило діє, якщо законом не передбачено перерозподіл обов'язків доказування.

При вирішенні трудових спорів про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками, тягар доведення підстав для відшкодування такої шкоди покладається повною мірою на позивача (власника, роботодавця).

Отже, саме позивач (власник, роботодавець) повинен довести підстави матеріальної відповідальності працівника за завдану шкоду, зокрема, наявність вини та винних дій працівника, розмір завданої шкоди. Водночас позивач (власник, роботодавець) несе ризики настання негативних наслідків, пов`язаних із недоведеністю цих підстав.

Близькі за змістом правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року (справа №739/1930/15-ц) і від 22 січня 2020 року (справа №287/354/14-ц).

Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наведених обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала у позивача на посаді старшого касиру, тобто належала до категорії працівників, із якими відповідно до ст. 135-1 КЗпП України міг бути укладений письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.

20 листопада 2012 між ОСОБА_1 (Працівник) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (Роботодавець) було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Також з наведених обставин справи, зокрема з пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що з 20.00 29.12.2020 до 08.00 30.12.2020 вона працювала у другу зміну та була старшою зміни.

Також з її пояснень вбачається, що по заявці їй необхідно було загрузити касети банкомату САКІ0642, одну касету банкнотами, номіналом 100 грн в кількості 2000 листів і одну касету банкнотами, номіналом 500 грн в кількості 2000 листів. Під час загрузки касет, на бирці на касету з банкнотами, номіналом 100 грн помилково написала 1000 листів замість 2000 і при загрузці касети, дивлячись на бирку, вложила 1000 листів замість 2000 листів, у загальній сумі 100000 грн, а у ПК CashManager, згідно маршрутного листа відобразила 2000 листів, що складало 200000 грн.

Звертаючись до суду першої інстанції з вказаним позовом, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що службовим розслідуванням за період з 30 грудня 2020 року 17:27 по 31 грудня 2020 року 17:13 було виявлено недостачу грошових коштів у сумі 100000, 00 грн по банкомату САКІ0642, встановленому в магазині «Гурман» по вул. Миру в с. Софіївська Борщагівка Київської області.

30 грудня 2020 року старшим касиром каси перерахунку філії «Київське головне регіональне управління» Північного макрорегіонального управління АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 всупереч Інструкції про порядок ведення касових операцій банками в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), та інших внутрішніх нормативів банку було порушено технологію завантаження грошових коштів у касети банкомату САКІ0642.

На підставі висновку службової перевірки відділу внутрішньої безпеки банку від 10 березня 2021 року ZAKL-2021/1-6557186, фотоматеріалів в режимі стоп-кадр з камер відеонагляду, пояснення ОСОБА_1 , інших касирів зміни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заступника керівника напрямку перерахунку та інкасації коштів з касової роботи ОСОБА_4 , було встановлено, що недостача у сумі 100000,00 грн сталась з причини недовкладення під час завантаження касети ОСОБА_1 банкнот номіналом 100,00 грн у кількості 1000 листів. Представник позивача зазначав про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та фактом недостачі грошових коштів.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідно до пп. 7.1-7.3 Положення про організацію роботи касових вузлів, затвердженого рішенням Правління АТ КБ «ПриватБанк» (протокол № 45 від 08.09.2020) для допуску 29 грудня 2020 року касирів нічної зміни до роботи з грошовими коштами, зокрема ОСОБА_1 , мав бути сформований та підписаний в електронному виді договір про повну матеріальну відповідальність, без підписання якого остання не могла отримати під звіт матеріальні цінності. Однак, всупереч вимог ст. ст. 12, 76, 81 ЦПК України позивач не довів, що 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 перед отриманням грошових коштів підписувала вказаний договір про повну матеріальну відповідальність. Примірник такого договору у матеріалах справи також відсутній.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, виходячи з такого.

Так, п.п. 4.3 Розділу 4 Положення про організацію роботи касових вузлів, затверджено рішенням Правління банку, протокол №45 від 08 вересня 2020 року зазначено, що для виконання робіт по перерахуванню та обробці готівки згідно поданих заявок, керівник касового вузла об`єднує касирів в бригади. Бригада призначається на конкретну зміну. На початку зміни всі члени бригади підписують договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність. Цей договір діє в рамках однієї зміни. Касири, які не підписали такий договір не допускаються до роботи в дану зміну.

Відповідно до ч.1 ст. 135-2 КЗпП України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв`язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність

Відповідно до п.п 3.4. Розділу 3 вказаного Положення, на кожного працівника касових вузлів Банку складається особова справа, в якій обов`язково мають бути такі документи: трудовий договір; витяг з протоколу про прийняття заліку за підсумками навчального курсу для касирів касових вузлів на предмет знання нормативних актів, інструкції НБУ та внутрішніх інструкцій Банку, що регламентують здійснення касових операцій; договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, посадова інструкція.

Особи відповідальні за збереження цінностей, зобов'язані укласти типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (п.13.1 Розділу 13).

У разі вчинення порушень вимог інструкції про касові операції в Банках України та/чи внутрішніх документів (положень) Банку, розкрадання/знищення, в результаті яких Банку заподіяно шкоду (недостача, або втрата цінностей), після розслідування обставин і причин та встановлення вини матеріально-відповідальних осіб, такі особи притягуються до відповідальності, в тому числі для покриття нанесеної Банку шкоди, в порядку, встановленому законом (п. 13.4).

З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2012 між ОСОБА_1 (Працівник) та ПАТ КБ «ПриватБанк» (Роботодавець) було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. ОСОБА_1 належить до категорії працівників, з якими згідно з ст. 135-1 КЗпП України може бути укладений такий договір. Вказаний договір відповідно до п.п. 5.1 та 5.5, є чинним.

В свою чергу, договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається у тому випадку коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність.

В даному випадку між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність 20 листопада 2012 року, який сторонами не був припинений, розірваний, чи змінений, та є чинним, тобто ОСОБА_1 , несе повну матеріальну відповідальність за завдану шкоду на підставі п.1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, а тому відсутність даних про укладення в електронній формі останньою договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність в даному випадку не може свідчити про недоведеність настання умов для притягнення її до повної матеріальної відповідальності.

Щодо наявності прямого причинного зв`язку між діями відповідача, наслідками в недостачі коштів та наявності вини, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 20.00 29.12.2020 до 08.00 30.12.2020 працювала у другу зміну та була старшою зміни.

З пояснень ОСОБА_1 наданих нею 19 січня 2021 року, 04 лютого 2021 року та 03 березня 20231 року вбачається, що вона вчинила помилку під час завантаження касети банкомату САКІ0642 (вкладення меншої суми), а саме, під час завантаження касет, на бирці на касету з банкнотами, номіналом 100 грн помилково написала 1000 листів замість 2000, і при завантеженні касети, дивлячись на бирку, вклала 1000 листів замість 2000 листів, у загальній сумі 100000, 00 грн, а у ПК CashManager, згідно маршрутного лист відобразила 2000 листів, що складало 200000,00 грн. Також ОСОБА_1 вказала, що завантажуючи касети вона грошові кошти не перерахунковому пристрої не перераховувала, а вкладала кошти із розрахунку корінців. Крім цього, ОСОБА_1 також зазначила, що ранком їй допомагала у загрузці касет касир денної зміни ОСОБА_5 /а.с. 50- 54/.

З висновку за фактом недостачі грошових коштів в банкоматі САКІ0642, складеним 10 березня 2021 року ZAKL-2021/1-6557186 працівниками Управління безпеки по Київському ГРУ АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що по каналу «Розбір недостач» надійшла інформація про виявлення за період з 30 грудня 2020 року 17:27 по 31 грудня 2020 року 17:13 недостачі грошових коштів у сумі 100000,00 грн по банкомату САКІ0642, встановленому в магазині «Гурман» по вул. Миру в с. Софіївська Борщагівка Київської області.

Під час подальшого службового розслідування було встановлено, що під час завантаження касет даного банкомату старшим касиром каси перерахунку ОСОБА_1 було порушено технологію їх завантаження. З матеріалів відеонагляду вбачається, що ОСОБА_1 , приготувала банкоматні касети до завантаження готівкою, прикріпила на касети бірки із зазначенням номіналу банкнот та кількості листів завантаження, просканувала штрих-код касет і лише через 30 хвилин стала їх завантажувати готівкою. При цьому, у одну із касет було недовкладено банкноти номіналом 100 грн у кількості 1000 листів.

У порушення Інструкції, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 103 від 25.09.2018, грошові кошти ОСОБА_1 на купюрорахувальній машинці «Глорія» не перераховувались, готівка знаходилась у мішках та на полицях, що бралася всіма касирами, передавалася один одному, що не давало в повній мірі контролювати підзвітну їй готівку.

Таким чином, за висновками службової перевірки недостача у сумі 100000,00 грн сталась з причини недовкладення під час завантаження касети старшим касиром каси перерахунку Київського ГРУ ОСОБА_1 банкнот номіналом 100,00 грн у кількості 1000 листів.

Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 в порушення вимог посадової інструкції та Положення про організацію роботи касових вузлів, не здійснила перерарахунок купюр на купюрорахувальній машинці, чим порушила технологію завантаження касет банкомату, здійснила помилку під час завантаження касети банкомату, дозволила працівникам іншої зміни, зокрема, ОСОБА_5 , виконувати її посадові обов`язки та допустила вказану особу до підзвітних їй матеріальних цінностей. Тобто, ОСОБА_1 не здійснила належний контроль за матеріальними цінностями, у зв`язку з чим виникла недостача у сумі 100000,00 грн.

В даному випадку, вина ОСОБА_1 виражається у формі необережності, оскільки остання вчинила помилку при завантаженні касети банкомату САКІ0642 (вклала меншу суму) через те, що не здійснила перерахунок купюр на купюрорахувальній машинці, чим порушила вимоги посадової інструкції та технологію завантаження касет, а також під час своєї зміни допустила працівників іншої зміни до підзвітних їй матеріальних цінностей та дозволила їм виконувати свої трудові обов'язки, при цьому не здійснила належний контроль за підзвітними їй матеріальними цінностями.

Висновки суду першої інстанції про те, що факт недостачі у сумі 100000,00 грн мав місце, проте її причиною стали не обставини, вказані у висновку від 10 березня 2021 року (порушення технології завантаження касети банкомату), а те що, що касир ОСОБА_5 упустила банкноти по 100 грн у кількості 1000 листів у сміття на підлозі касової зали, не звернула на це уваги та не повідомила інших осіб, що знаходились поруч з нею, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки саме ОСОБА_1 під час своєї зміни, в порушення вимог посадової інструкції та Положення про організацію роботи касових вузлів допустила працівника іншої зміни - ОСОБА_5 до підзвітних їй матеріальних цінностей та дозволила їй виконувати свої трудові обов'язки, при цьому не здійснила належний контроль за підзвітними їй матеріальними цінностями.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для покладення на відповідача матеріальної відповідальності за нестачу матеріальних цінностей, оскільки позивач довів достатніми та об`єктивними доказами, взяття відповідачем на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей, їх нестачу та розмір завданої матеріальної шкоди який підлягає відшкодуванню.

Суд першої інстанції при розгляді справи вищенаведені обставини та вимоги закону не врахував, не перевірив належним чином доводи позивача і не дав їм правильної юридичної оцінки та дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження.

Відповідно до приписів ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому підлягає до скасування, з постановленням нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню повністю, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 5675,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов`язків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок матеріальної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов`язків та судові витрати в розмірі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.В.Соколова

Судді: В.А.Нежура

Н.В.Поліщук