ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №320/3008/21

адміністративне провадження № К/990/2343/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі № 320/3008/21 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання пртиправною бездіяльності, стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

18 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі також позивачка) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила суд:

визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка полягає у невжитті заходів із організації виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом в розмірі 200 000,00 гривень;

стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 200 000,00 гривень завданої майнової шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено.

05 листопада 2021 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява позивачки про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 320/3008/21 відмовлено.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржниці надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

19 січня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачки, надіслана 16 січня 2023 року, у якій скаржниця просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 про неотримання її уповноваженим представником копії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та посилання на фотокопію сторінки електронної пошти адвоката Тукмана Є.Г. etukman74@gmail.com за позицією вхідної кореспонденції за 23 листопада 2021 року, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку, оскільки в матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження дня вручення судового рішення в розумінні частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), а саме довідка про доставку судового рішення електронною поштою представнику позивача - адвокату Тукману Є.Г., яка, відповідно до частини 7 статті 251 КАС України, є належним доказам отримання 23 листопада 2021 року ОСОБА_1 копії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року.

За позицією суду апеляційної інстанції, позивачем не вказано жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не підтверджено їх належними в розумінні положень статей 72,73, КАС України доказами, а також не надано додаткових пояснень чи обґрунтувань до заявленого в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та які б стали підставою для визнання поважними причини пропуску та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, а також не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги у передбачені статтею 295 КАС України строки, а отже не виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржниця зазначає, що в заяві від 23 листопада 2022 року наводила обґрунтовані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Стверджує, що копія ухвали на адресу електронної пошти представника не надходила та з її змістом ознайомилась 30 вересня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З покликанням на частину 11 статті 251 КАС України зазначає про відсутність доказів надіслання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року в паперовій формі.

Також зазначає про відсутність в матеріалах справи повідомлення про доставлення копії ухвали, наявність якого передбачена частиною 6 статті 251 КАС України.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Одним із ключових питань касаційної скарги є вирішення питання щодо належного направлення скаржниці відповідного рішення суду першої інстанції.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відлік процесуального строку, з яким положення статті 295 КАС України пов`язує можливість вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за правилами статті 251 КАС України.

Водночас при вирішенні питання про поновлення строку в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України.

Так, відповідно до частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Частиною 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною 11 статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Згідно із частиною 7 статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Так, адвокатом Тукман Є.Г., як представником позивача, зазначено адресу своєї електронної пошти, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В матеріалах справи міститься бланк повернення відправнику з інформацією про направлення 23 листопада 2021 року копії ухвали від 22 листопада 2021 року на адресу електронної пошти представника позивача etukman74@gmail.com. Проте скаржниця наполягає на тому, що рішення на електронну пошту представника не надходило.

Згідно із частиною 1 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

За приписами частини 4 статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.

Відповідно до 5 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

На виконання частини 6 статті 18 КАС України адвокати реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо реєстрації представника позивача адвоката Тукман Є.Г. в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення № 1845, або Положення ЄСІТС).

Підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021 року після публікації 04.09.2021 року у газеті «Голос України» оголошення Вищої ради правосуддя про прийняття рішення №1845/0/15-21 про затвердження Положення про ЄСІТС.

Частини 6 статті 18 КАС України також продубльована у пункті 10 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Зміст наведених норм свідчить, що процедура реєстрації в ЄСІТС та, зокрема, реєстрації Електронного кабінету пов`язана з проходженням особою, яка бере участь у справі, запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У постанові від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20 Верховний Суд дійшов висновку, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з п.п. 15.15 Перехідних положень КАС України, суд вручає судові рішення в паперовій формі.

У постановах від 07.07.2020 у справі №120/4298/21-а, від 28.06.2022 у справі №761/21436/20, від 31 травня 2023 року у справі № 946/4244/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

У справі, яка розглядається судом апеляційної інстанції не встановлено та матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачка або її представник реєстрував електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку представнику позивачки було направлено копію рішення суду першої інстанції у підсистемі «Електронний кабінет» ЄСІТС та те, що така адреса вказана в будь-якому з державних реєстрів. Натомість рішення суду першої інстанції направлено на особисту електронну адресу представника позивача.

Отже, копія рішення суду першої інстанції направлена на адресу представника позивачки не у спосіб, встановлений законом, що в свою чергу не давало суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення судового рішення у встановлений процесуальний спосіб, який би слугував початком перебігу строку для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 31 травня 2023 року у справі № 946/4244/21 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу.

За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 320/3008/21 скасувати, направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

А.А. Єзеров