Справа № 560/13105/23

РІШЕННЯ

іменем України

18 жовтня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить:

- визнати протиправною відмову НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо задоволення рапорту ОСОБА_1 , військовослужбовця інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника групи (оператор) першої групи переносних зенітно ракетних комплексів 3 прикордонної зенітно ракетної застави, щодо звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від несення військової служби, за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у задоволенні рапорту щодо звільнення його з військової служби згідно з пп. "г" п. 2, ч. 4, ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", оскільки факт наявності матері дружини з числа осіб з інвалідністю ІІ групи позивач підтвердив шляхом надання додатків до рапорту. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 20.07.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідно до Конституції України та Сімейного кодексу України на позивача не покладений обов`язок піклуватися про матір дружини. Такий обов`язок покладений на дітей матері дружини, в т.ч. на дружину позивача. Позивач не надав будь яких доказів на підтвердження обов`язку з піклування та утримання ним матері дружини.

Абзац 6 Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністру України від 12.06.2013 №413, військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років. Приміткою до даного Переліку встановлено, що члени сім`ї військовослужбовця або особи рядового чи начальницького складу: дружина (чоловік), дати, батьки дружини (чоловіка), які перебувають на його утриманні.

Документів, які передбачають, що саме позивачу необхідно здійснювати догляд за хворою матір`ю дружини до рапорту не додавались. Отже, відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби під час дії воєнного стану.

На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необгрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач проходить військову службу у 15 мобільному прикордонному загоді Державної прикордонної служби України.

Матір дружини позивача - ОСОБА_2 , відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська міська медико-соціальна експертна комісія» від 27.03.23 року, є інвалідом другої групи довічно.

20.04.2023 позивач звернувся із рапортом на ім`я коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 , в якій перебуває на військовій службі. Позивач написав та направив рапорт, де просить звільнити його з військової служби на підставі частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме підпункту г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

- у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи.

Вказаний рапорт був підтверджений клопотанням та зареєстрований у комендатурі під №2.7/8887/23-Вн та був прийнятий командуванням до розгляду, про що свідчить відмітка про отримання цього рапорту.

Позивач отримав відповідь на свій рапорт, якою йому було відмовлено у задоволенні прохання про звільнення від несення військової служби.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

При вирішені спору суд виходить із того, що Закон України "Про військову службу і військовий обов`язок" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 6 ст. 2 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Як зазначалось, позивач проходить військову службу у 15 мобільному прикордонному загоді Державної прикордонної служби України.

В той же час, позивач виявив своє небажання продовжувати проходити військову службу та подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейними обставинами, у зв`язку із наявністю матері дружини із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Так, підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок".

Відповідно до абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Системний аналіз абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4статті 26 Закону України "Про військову службу і військовий обов`язок" дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) за таких підстав: 1) в разі наявності одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

При цьому, вказана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість в силу того, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність; 2) та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Суд встановив, що ОСОБА_2 є матір`ю дружини позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження дружини позивача.

У свою чергу, відповідно до довідки МСЕК Серії АВ №1078837 від 27.03.2023, матері дружини позивача встановлено довічно ІІ групу інвалідності.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення позивача з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 2, ч. 4, ст. 26 Закону №2232-ХІІ, оскільки мати його дружини є особою із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Щодо посилань позивача на норми Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413, згідно яких позивач повинен був додати до рапорта документи, які передбачають, що саме позивачу необхідно здійснювати догляд за хворим батьком дружини, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413, був затверджений Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу. (далі Перелік №413).

Відповідно до абзаців 1, 6 Переліку №413 військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Отже, Перелік №413 передбачав, що підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби є необхідність постійного стороннього догляду за батьками дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років.

Разом з цим, до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII Законами України № 2122-IX від 15.03.2022 та № 2169-IX від 01.04.2022 були внесені зміни, з урахуванням яких вказана норма передбачає, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану на підставах у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Отже, після вказаних змін наявність одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи є підставою для звільнення з військової служби.

Враховуючи, що зміни до Закону №2232-ХІІ були прийняті пізніше за Перелік №413, та Закон №2232-ХІІ має вищу юридичну силу, застосуванню підлягають норми вказаного Закону, а не Переліку. Відтак, посилання відповідача на Перелік №413 є необгрунтованими.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази на підтвердження правомірності дій та докази, долучені в обґрунтування позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відповідно до частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо задоволення рапорту ОСОБА_1 , військовослужбовця інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника групи (оператор) першої групи переносних зенітно ракетних комплексів 3 прикордонної зенітно ракетної застави, щодо звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зобов`язати 15 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:15 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Руська Поляна,Черкаський район, Черкаська область,19602 , код ЄДРПОУ - 45144484)

Головуючий суддя В.К. Блонський