ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року Справа № 620/4939/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу НОМЕР_2 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_2 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого

Державної прикордонної служби України

(військова частина НОМЕР_1 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у неповідомленні НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Держаної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168»;

- зобов`язати відповідача направити до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Держаної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168».

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області, у зв`язку з чим, вважає, що в нього наявне безумовне право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 70000,00 грн.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року позов задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області у періоди з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 08.01.2023.

Разом з тим, суд зауважив, що інформація про дні безпосередньої участі Позивача у бойових діях або заходах до Військової частини НОМЕР_4 , за формою, встановленою Наказом №392-АГ, не передавалась, що підтверджується, зокрема, листом НОМЕР_3 прикордонного загону від 17.03.2023 №21-2086-23, і доказів протилежного Відповідачем не надано, що свідчить про невиконання ним обов`язку, передбаченого п. 11 Наказу № 392-АГ.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог Відповідач-1 зазначив, що Позивач у періоди з 09.10.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.01.2023 перебував у відрядженні у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), а не у штатній структурі НОМЕР_2 прикордонного загону.

Апелянт стверджує, що ним було вжито заходів щодо забезпечення права Позивача на виплату належних йому коштів за період участі у бойових діях або заходах шляхом направлення відповідних рапортів командуванню військової частини НОМЕР_4 для їх подальшої реалізації.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи було неповно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цієї справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Відповідача, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу та перебуває на фінансовому забезпеченні в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) та у спірний період перебував в оперативному підпорядкуванні (у відрядженні) НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_4 ).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2023 № 4077 Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підставою для видачі довідки зазначено бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 гриф.

У спірний період додаткова винагорода у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі ОСОБА_1 виплачена не була, що підтверджується листом Львівського військово-медичного клінічного центру від 17.03.2023, а також листом НОМЕР_3 прикордонного загону від 17.03.2023.

Так, із листа Львівського військово-медичного клінічного центру від 17.03.2023 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) зарахований на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_5 з 24.02.2022. Відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату додаткової винагороди за жовтень та листопад 2022 року виплату винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн ОСОБА_1 не встановлено.

Листом від 17.03.2023 11 прикордонним загоном повідомлено адвоката позивача про відсутність підстав для виплати додаткової винагороди Позивачу за спірні періоди, оскільки підставою для такої виплати може слугувати лише документи встановленого зразка. Втім таких документів (довідок встановленої форми) до НОМЕР_3 прикордонного загону від НОМЕР_2 прикордонного загону не направлялось. Виплата додаткової винагороді на підставі направлених довідок, які не відповідають формі та змісту наказу 392-АГ, не передбачена чинним законодавством. Окрім того, на запит НОМЕР_3 прикордонного загону від начальника НОМЕР_2 прикордонного загону надійшла інформація про те, що підрозділи (військовослужбовці), які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення. У зв`язку з чим довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 , які брали участь у бойових діях за жовтень та вересень 2022 року не опрацьовувались.

Крім того, в матеріалах справи наявні витяги з рапортів начальника загону - коменданта 2 комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону від 03.11.2022 № 1525, а також від 01.12.2022 № 1893 стосовно виплати додаткової винагороди до 100 000,00 грн за жовтень 2022 року та листопад 2022 року, які надійшли до НОМЕР_2 прикордонного закону згідно рапортів першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_6 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 від 04.11.2022 №1535 та від 01.12.2022 №1894.

Супровідним листом НОМЕР_2 прикордонного загону від 10.11.2022 та супровідним листом від 04.12.2022, копії вказаних вище рапортів направлені до НОМЕР_3 прикордонного загону. У супровідних листах додатково зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ відсутня. Інформація направляється для вжиття заходів в межах компетенції

8. Позивач, вважаючи порушеним своє право на отримання додаткової винагороди в розмірі 70000,00 грн у періоди з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, звернулася до суду з цим позовом.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі ст. 1-1 Закону № 2011-XII законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 № 254/2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146, яка застосовується з 01.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою виконання вимог Постанови № 168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 392-АГ), пунктом 1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до п. 4 Наказу №392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Пунктом 5 Наказу №392-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Згідно з п. 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (п. 12 Наказу № 392-АГ).

У подальшому 09.12.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ №628-АГ), який застосовується з 01.12.2022, пунктом 8 якого передбачено, що інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Отже, військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів, розмір додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, збільшується до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

11. Перевіряючи доводи апеляційних скарг, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до матеріалів справи Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області у періоди з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 08.01.2023.

12. Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, НОМЕР_2 прикордонним загоном (в/ч НОМЕР_1 ) списки, передбачені додатком 2 до наказів №392-АГ, № 164-АГ, № 628-АГ, за період, зокрема у періоди з 09.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 08.01.2023 на адресу НОМЕР_3 прикордонного загону не направлялися.

13. Разом з тим, судова колегія вважає, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог законодавства в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.

14. У контексті встановлених обставин цієї справи та аналізу доводів апеляційних скарг колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

15. Доводи Апелянта про те, що Позивач у періоди з 09.10.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.01.2023 перебував у відрядженні у складі прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), а не у штатній структурі НОМЕР_2 прикордонного загону, судова колегія відхиляє з огляду на вищевикладене.

16. Твердження Апелянта про те, що ним було вжито заходів щодо забезпечення права Позивача на виплату належних йому коштів за період участі у бойових діях або заходах шляхом направлення відповідних рапортів командуванню військової частини НОМЕР_4 для їх подальшої реалізації, судова колегія відхиляє з підстав, наведених раніше.

Разом з тим у контексті аналізу таких доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавством чітко визначено, в якому саме порядку військова частина, у складі якої військовослужбовець приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, має подати відповідні відомості про нього до військової частини, в якій він перебуває на фінансовому забезпеченні.

17. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що Позивач набув право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168, пропорційно до періодів його участі в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Сумської області з 09.10.2022 по 22.11.2022, 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.01.2023.

18. З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову.

19. Аналізуючи всі доводи Апелянта, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

20. Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду і Апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

21. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

22. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга НОМЕР_2 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року - без змін.

23. Розподіл судових витрат.

Щодо судових витрат на сплату судового збору.

Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на результат апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Щодо судових витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та «Ботацці проти Італії» (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Судова колегія встановила, що 11.09.2023 між Позивачем і адвокатом Косточкою С.О. було укладено договір № 11/09 про надання правової допомоги.

У вказаному договорі сторони погодили адвокатський гонорар 4000,00 грн за надання юридичної допомоги Клієнту в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до звіту виконаних робіт за вказаним договором від 11.09.2023 під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції Позивачу надавалася правнича допомога адвоката щодо написання та подання відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з квитанцією від 11.09.2023 Позивачем сплачено за послуги, надані йому на підставі вказаного договору, 4000,00 грн.

Отже, Позивачем понесено витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 4000,00 грн, що підтверджується достатніми та необхідними доказами.

Таким чином, відповідно до наведених вище норм КАС України Позивач має право на відшкодування вказаних витрат за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу НОМЕР_2 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_2 прикордонний загін імені Князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ 14321765) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) понесені ним судові витрати в розмірі 4000,00 (чотири тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 17 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

О.М. Кузьмишина