ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/18376/20(918/875/22)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" арбітражного керуючого Григор`єва В.В. та представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" - Щербака Є.М.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале" - Гурай-Рацун О.В.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" - Білоус Т.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023

у справі № 910/18376/20(918/875/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтале"

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"

про визнання недійсним договору

у межах справи № 910/18376/20

за заявою Приватного акціонерного товариства "F&C REALTY"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа № 910/18376/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "F&C REALTY" (далі - ПрАТ "F&C REALTY") про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" (далі - ТОВ "Апогей", Боржник) на стадії процедури розпорядження майном Боржника, введеної ухвалою господарського суду від 23.03.2021 (якою також призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Гуцал Т.М.).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.02.2022 у справі №910/18376/20 відсторонено арбітражного керуючого Гуцал Т.М. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Апогей"; призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Григор`єва В.В.

У жовтні 2022 року розпорядник майна ТОВ "Апогей" арбітражний керуючий Григор`єв В.В. звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" (далі - ТОВ "ФК "Артфінброк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале" (далі - ТОВ "Монтале") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (далі - ТОВ "КУ "Інвестиційна"), про визнання недійсним договору № 1-22/02 від 22.02.2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020 (далі - Договір відступлення права вимоги № 1-22/02.

Позов обґрунтований незаконністю оспорюваного правочину як такого, що порушує права Боржника (ТОВ "Апогей"), укладений у "підозрілий період" (протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство боржника) у розумінні статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та завдав збитків Боржнику.

Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

22.02.2021 між ТОВ "Апогей" та ТОВ "ФК "Артфінброк" було укладено Договір відступлення права вимоги № 1-22/02, за умовами якого Боржнику було передано (відступлено) в повному обсязі від ТОВ "ФК "Артфінброк" право вимоги до боржника (ТОВ "Фінансова компанія "Монтале") за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а ТОВ "ФК "Артфінброк" набуло права вимоги та зобов`язалося сплатити ТОВ "Апогей" за відступлення права вимоги ціну договору в порядку та строки, встановлені Договором.

За умовами пункту 2.. Договору відступлення права вимоги № 1-22/02 право вимоги до боржника (ТОВ "ФК "Монтале"), що передається (відступається), становить в загальному розмірі 400 000 000,00 грн, які боржник (ТОВ "ФК "Монтале") повинен сплатити на користь ТОВ "Апогей" відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020.

Згідно умов пункту 4.1 Договору відступлення права вимоги № 1-22/02 сторони дійшли згоди, що ціна договору складає 3 000 000, 00 грн.

Із наведеного суди встановили, що за умовами оспорюваного правочину актив ТОВ "Апогей" вартістю 400 000 000,00 грн було відступлено для ТОВ "ФК "Артфінброк" за 3 000 000,00 грн.

Судами з`ясовано, що Договір відступлення права вимоги № 1-22/02 укладався директором ТОВ "Апогей" Конкіним Романом Вікторовичем, який усвідомлював факт вчинення цього оспорюваного договору всупереч інтересам та волевиявленню ТОВ "Апогей" яке представляв, розумів збитковість, невигідність умов та непропорційність для Боржника оспорюваного договору, та в силу своїх повноважень директора повинен був, передбачати настання невигідних для ТОВ "Апогей" наслідків, проте свідомо допустив їх настання. Протиправна поведінка посадової особи ТОВ "Апогей" полягає у неналежному, непропорційному та недобросовісному відступлені права вимоги на суму 400 000 000,00 грн, без дотримання меж нормального господарського ризику, при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних рішень, в результаті яких ТОВ "Апогей" зазнало збитків на суму 397 000 000, 00 грн. Вказані дії керівництва Боржника призвели до завдання збитків товариству, а також його неплатоспроможності.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.04.2023 у справі №910/18376/20(918/875/22), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023, позов ТОВ "Апогей" в особі арбітражного керуючого Григор`єва В.В. до ТОВ "ФК "Артфінброк", за участю третіх осіб, про визнання недійсним договору у межах справи про банкрутство задоволено; визнано недійсним Договір відступлення права вимоги № 1-22/02, укладений між ТОВ "Апогей" та ТОВ "ФК "Артфінброк".

Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог, оскільки оспорюваний договір порушує права ТОВ "Апогей" на мирне володіння своїм майном на суму 400 000 000, 00 грн, призводить до непропорційного та некомпенсованого виведення активів на вказану суму, є збитковим та невигідним для Боржника та перешкоджає останньому реалізувати своє право як кредитора заявити вимогу на суму 400 000 000, 00 грн до ТОВ "Монтале" (попередня назва - ТОВ "Фінансова компанія "Монтале").

У таких висновках суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що ТОВ "Апогей" взяв на себе зобов`язання передати актив в сумі 400 000 000,00 грн за ціною 3 000 000,00 грн, що становить 0,75% від його вартості, відтак Боржник здійснив відчуження активу за заниженою ціною, що призвело до подальших негативних фінансових наслідків у вигляді неплатоспроможності.

Судами також встановлено, що із наданого відповідачем (ТОВ "ФК "Артфінброк") відзиву на позовну заяву не вбачається та останнім не надано жодних доказів й не вказано мотивів для укладення спірного договору, які б обґрунтували його підписання з позитивної для ТОВ "Апогей" сторони у фінансовому питанні чи питанні подальшої вигоди від укладення такого правочину та платоспроможності Боржника.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ТОВ "ФК "Артфінброк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у цій справі скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог розпорядника майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Григор`єва В.В. відмовити в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами першої та апеляційної інстанцій було невірно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 42 КУзПБ, а також порушено процесуальні норми у контексті дотримання принципу рівності сторін та у питанні повного й всебічного дослідження обставин, оцінки доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник вказав обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягають у застосуванні судами норм права без урахування висновків Верховного Суду про застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених (висновків) у постановах від 12.01.2022 у справі №905/814/20, від 28.07.2022 у справі №902/1023/19(902/1243/20), від 14.12.2021 у справі №902/1023/19(902/508/20), від 23.11.2021 у справі №641/5523/19, від 26.01.2022 у справі №5011-15/2045-2012 (910/16312/20), від 26.01.2022 у справі №908/3549/16, від 15.08.2019 у справі №5011-15/2045-2012, від 12.06.2019 у справі №5004/1671/12.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Розпорядник майна Боржника арбітражний керуючий Григор`єв В.В. подав відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін. Стверджує про необґрунтованість підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, оскільки доводи скаржника зводяться лише до суб`єктивної незгоди із позицією судів першої та апеляційної інстанцій та із встановленими ними обставинами та дослідженими доказами.

Касаційне провадження

04.08.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ФК "Артфінброк".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18376/20(918/875/22) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Картере В.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Артфінброк" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі № 910/18376/20(918/875/22); призначено касаційну скаргу до розгляду на 20.09.2023 о 11:30 год.

Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/18376/20(918/875/22) з розгляду касаційної скарги ТОВ "ФК "Артфінброк" до 05.10.2023 о 14:00 год.

Судове засідання 05.10.2023 відбулось за участю усіх сторін та учасників цього спору (розпорядника майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Григор`єва В.В. та представників ТОВ "ФК "Артфінброк", ТОВ "Монтале" та ТОВ "КУ "Інвестиційна"), які надали пояснення у справі.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Предметом судового розгляду у цій справі є позов розпорядника майна Боржника про визнання недійсним в межах справи про банкрутство правочину з відчуження майнових прав боржника (відступлення права вимоги грошових зобов`язань).

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, частиною четвертою статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Під час підготовки до розгляду цієї справи № 910/18376/20(918/875/22) по суті колегією суддів встановлено, що на розгляді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувала справа №910/18376/20(918/641/22) за позовом ТОВ "Монтале" до ТОВ "Апогей"; ТОВ "ФК "Артфінброк", ТОВ "Фінансова компанія "Кредитна установа "Інвестиційна", ТОВ "Фінансова Оферта" про визнання недійсним правочинів в межах справи № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей".

Тобто спір про визнання недійсним правочинів у справі №910/18376/20(918/641/22) аналогічно спору про визнання недійсним договору у цій справі № 910/18376/20(918/875/22), що розглядається, здійснювався господарським судом в силу частини другої статті 7 КУзПБ в межах справи №910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей".

За результатом касаційного перегляду постановою Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 910/18376/20(918/641/22) касаційну скаргу ТОВ "Монтале" задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2023 у справі № 910/18376/20(918/641/22) скасовано, справу направлено на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вказаній постанова Верховного Суду у справі № 910/18376/20(918/641/22) мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням правил територіальної юрисдикції, що є підставою для їх обов`язкового скасування та направлення справи на новий розгляд відповідно до пункту 6 частини першої статті 310 ГПК України. Такий висновок зроблено касаційним судом з підстав того, що справа про банкрутство ТОВ "Апогей", у межах якої розглядався спір (що був предметом касаційного перегляду), була підсудною Господарському суду міста Києва з дати прийняття цим судом до розгляду заяви ПрАТ "F&C REALTY" про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, відтак розгляд цього спору Господарським судом Рівненської області здійснено з порушенням встановлених законом правил територіальної підсудності господарських справ.

Ураховуючи в силу частини четвертої статті 300 ГПК України висновки Верховного Суду у постанові від 03.10.2023 у справі №910/18376/20(918/641/22), колегія суддів за розглядом цієї справи №910/18376/20(918/875/22) (з аналогічним предметом спору та в межах тієї ж справи про банкрутство ТОВ "Апогей") керується таким.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у справі № 910/18376/20 прийнято до розгляду заяву ПрАТ "F&C REALTY" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей" та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі №910/18376/20, крім іншого, заяву ПрАТ "F&C REALTY" до ТОВ "Апогей" про відкриття провадження у справі про банкрутство передано за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021, зокрема, відкрито провадження у справі № 910/18376/20 за заявою ПрАТ "F&C REALTY" про визнання банкрутом ТОВ "Апогей"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном Боржника.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.02.2022 у справі №910/18376/20 призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Григор`єва В.В.

У жовтні 2022 року розпорядник майна ТОВ "Апогей" арбітражний керуючий Григор`єв В.В. звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "ФК "Артфінброк", за участю третіх осіб, про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 1-22/02.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.10.2022 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/18376/20(918/875/22).

Кодексом України з процедур банкрутства врегульовано порядок проведення підготовчого засідання, яким, натомість, не визначено обов`язку суду повторно встановлювати обставини дотримання заявником правил територіальної юрисдикції (підсудності) та перевіряти місцезнаходження боржника після того, як такі дії вже були вчинені судом на стадії прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 917/1759/19).

Зміна місцезнаходження боржника після прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не тягне за собою зміни підсудності такої справи і передачі її матеріалів до іншого господарського суду за новим місцезнаходженням боржника. Крім того, дана обставина не може бути прийнята судом до уваги як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство (така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №910/7819/18).

Близька за змістом правова позиція Верховного Суду міститься у постанові від 26.04.2023 у справі № 904/2154/22 (що розглядалась судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду), згідно якої зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження після подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.

У подальшому, з метою врегулювання зазначеного вище питання, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.03.2023 № 971-IX, який набрав чинності 15.04.2023, статтю 8 КУзПБ доповнено положенням, згідно з яким зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду".

Разом з тим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей" (у межах якої розглядається спір у цій справі № 910/18376/20(918/875/22), ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/18376/20 про передачу заяви ПрАТ "F&C REALTY" до ТОВ "Апогей" про відкриття провадження у справі про банкрутство за підсудністю до Господарського суду Рівненської області скасовано; справу №910/18376/20 передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва; зобов`язано Господарський суд Рівненської області передати справу №910/18376/20 для розгляду до Господарського суду міста Києва.

У вказаній постанові судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 23.11.2020 - дату звернення ПрАТ "F&C REALTY" до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей", та станом на дату постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 26.11.2020 у справі №910/18376/20 про прийняття до розгляду вказаної заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, Боржник - ТОВ "Апогей" був зареєстрований за адресою: 02125, місто Київ, пр. Визволителів, будинок 7, корпус 1, кімната 5. Приймаючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, Господарський суд міста Києва в ухвалі від 26.11.2020 встановив, що подані матеріали є достатніми для прийняття заяви до розгляду. Однак, 22.12.2020 боржником було внесено зміни щодо його місцезнаходження, а саме, ТОВ "Апогей" зареєстровано за адресою: 33013, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Кавказька, будинок 9-А, офіс 401.

З огляду на встановлені обставини реєстрації місцезнаходження боржника на момент звернення із заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство у місті Києві та прийняття судом першої інстанції цієї заяви до розгляду, заява ПрАТ "F&C REALTY" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Апогей", прийнята Господарським судом міста Києва до свого провадження з додержанням правил підсудності і відповідно до положень частини другої статті 31 ГПК України та мала бути ним розглянута навіть у разі перереєстрації Боржником свого місцезнаходження.

Згідно сталої судової практики, скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 6-1193цс15, що була частково уточнена Великою Палатою Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 (провадження № 12-44гс20)).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно частини тринадцятої статті 30 ГПК України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

З огляду на встановлені обставини та норми права, справа № 910/18376/20 стала підсудна Господарському суду міста Києва не в процесі розгляду, а була такою із моменту звернення до суду з заявою ПрАТ "F&C REALTY" до ТОВ "Апогей" про відкриття провадження у справі про банкрутство, підлягала розгляду Господарським судом міста Києва за правилами виключної підсудності, встановленими статтею 30 ГПК України.

Згідно частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 7 КУзПБ , серед іншого, визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

З огляду на викладене, справа № 910/18376/20(918/875/22), яка розглядається в межах справи № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей", стала підсудна Господарському суду міста Києва не в процесі розгляду, а була такою із моменту звернення до суду з позовною заявою розпорядника майна ТОВ "Апогей" арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про визнання недійсними правочинів; ця справа, як і "основна" справа про банкрутство ТОВ "Апогей", підлягала розгляду Господарським судом міста Києва за правилами виключної підсудності, встановленими статтею 7 КУзПБ та статтею 30 ГПК України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України").

ЄСПЛ у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Вказане свідчить про відсутність підстав у Господарського суду Рівненської області та Північно-західного апеляційного господарського суду здійснювати розгляд справи № 910/18376/20(918/875/22), оскільки здійснюючи такий розгляд, вказані суди будуть діяти не як суди встановлені законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.

Також, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити про те, що згідно частини другої статті 310 ГПК України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Разом з тим, з огляду на встановлені обставини, учасники справи в цьому випадку були позбавлені можливості заявити про непідсудність справи внаслідок помилкового направлення судом справи про банкрутство за підсудністю до іншого суду, оскільки відповідно до частини шостої статті 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

З огляду на викладене, сторони у справі № 910/18376/20(918/875/22) мали легітимні очікування щодо розгляду їх справи судом, встановленим законом.

Тому, в цьому випадку, встановлені частиною другою статті 310 ГПК України обмеження не можуть бути застосовані судом з огляду на встановлені обставини та на необхідність дотримання прав сторін на справедливий і публічний розгляд справи судом, встановленим законом.

Аналогічні вищенаведеним висновки викладені у постанові Верховного Суду у постанові від 03.10.2023 у справі №910/18376/20(918/641/22), що підлягають врахуванню у порядку частини четвертої статті 300 ГПК України у цій справі №910/18376/20(918/875/22) з аналогічним предметом спору (про визнання недійсним правочину) та в межах тієї ж справи № 910/18376/20 про банкрутство ТОВ "Апогей".

Необхідність урахування таких висновків також пояснюється тим, що:

- предметом спору у цій справі №910/18376/20(918/875/22) є позовна вимога про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 1-22/02 (договору № 1-22/02 від 22.02.2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, укладеним між ТОВ "Апогей" та ТОВ "ФК "Монтале");

- предметом спору у справі №910/18376/20(918/641/22) є позовні вимоги про визнання недійсними:

(1) Договору про відступлення права вимоги, укладеного 02.10.2020 між ТОВ "Апогей" та ТОВ "ФК "Монтале", за яким ТОВ "Апогей" відступило ТОВ "ФК "Монтале" право вимоги первісного кредитора за Попереднім договором про відступлення права вимоги № 1/240120 від 24.01.2020;

(2) Договору № 1-22/22 від 22.02.2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, укладеного між ТОВ "Апогей" та ТОВ "ФК "Артфінброк", згідно з яким ТОВ "Апогей" відступило ТОВ "ФК "Артфінброк" право вимоги до ТОВ "ФК "Монтале" за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020;

(3) Договору № 1-18/03 від 18.03.2021 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, укладеного між ТОВ "ФК "Артфінброк" та ТОВ "КУ "Інвестиційна".

Ураховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що обставини, встановлені під час вирішення спору у справі № 910/18376/20(918/641/22) (що була направлена постановою Верховного Суду від 03.10.2023 за належною підсудністю для розгляду Господарському суду міста Києва), можуть мати преюдиційне значення для розгляду та правильного вирішення цієї справи №910/18376/20(918/875/22), що додатково підтверджує необхідність урахування висновків Верховного Суду у названій постанові.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для обов`язкового скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи №910/18376/20(918/875/22) на новий розгляд за належною підсудністю.

Окремо касаційний суд зауважує, що доводи скаржника щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм права при розгляді спору по суті можуть бути предметом оцінки касаційного суду після вирішення спору з дотриманням норм процесуального права щодо виключної підсудності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.

Ураховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 03.10.2023 у справі №910/18376/20(918/641/22) в порядку частини четвертої статті 300 ГПК України та зважаючи на допущене судами порушення норм процесуального права щодо ухвалення судових рішень з порушенням правил територіальної юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі № 910/18376/20(918/875/22) скасувати.

3. Справу № 910/18376/20(918/875/22) передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.І. Картере

В.Г. Пєсков