Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2023 року м. Дніпро Справа № 912/808/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2023р.
(суддя Глушков М.С., м. Кропивницький, повний тест рішення складено 18.07.2023р.) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Молдавської Любові Володимирівни, смт. Петрове Кріровоградської обл.
про стягнення 37 444,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Молдавської Любові Володимирівни, про стягнення 37 444,28 грн., з яких: 25 938,04 грн. основного боргу, 6 033,08 грн. пені, 1 919,96 грн. штрафу, 564,14 грн. 3 % річних та 2 989,06 грн. інфляційних збитків з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" зазначило, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору № КК7-20-098 від 02.01.2020р., в частині оплати вартості отриманого природного газу, з Фізичної особи-підприємця Молдавської Любові Володимирівни підлягає стягненню відповідна заборгованість.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2023р. відмовлено в задоволенні позову.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", в якій просить рішення суду від 13.07.2023р. скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що суд перший суд не встановив всі обставини справи,тому рішення суду першої інстанції є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах права, які регулюють спірні правовідносини, не відповідає вимогам Закону України «Про ринок природного газу», Правилам постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем України іншим нормативно-правовим актам, порушує принципи обов`язковості укладеного договору визначеного ст. 629 ЦК України, порушує принцип стабільності закладений у ст. 632 ЦК України, а тому підлягає скасуванню.
Зокрема, Скаржник вказує на те, що п.п. 2.6-2.10 спірного Договору визначено, що приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання- передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС. Формування акту відбувається не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обгрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.
Скаржник наголошує на тому, що за спірний період поставки (січень-жовтень 2022 року) між сторонами не підписано відповідних актів приймання-передачі природного газу, при цьому такі акти, підписані з боку Позивача надавались Відповідачу (про що останній не заперечує), однак жодних письмово обґрунтованих заперечень щодо підписання Відповідач не надав, акти зі свого боку не підписав, тому, відповідно до пункту 2.10 Договору обсяги є встановленими да даними Інформаційної платформи.
Скаржник зазначає на тому, що Позивач, як суб`єкт ринку природного газу має доступ до Інформаційної платформи, данні з якої, зокрема, використовував для формування актів приймання-передачі у спірний період. При цьому, Позивач не має прав на внесення до Інформаційної платформи відомостей щодо фактичного споживання природного газу Відповідачем, так само Позивач і не наділений повноваженнями щодо перевірки лічильників (в тому числі даних, що в них відображені), не має контролерів та не здійснює технічне забезпечення доставки природного газу Відповідачу. Цю функцію, відповідно до чинного законодавства України, виконує виключно Оператор ГРМ (в даному випадку AT «Кіровоградгаз»).
Вказані обставини, на думку Скаржника, спростовують висновки суду щодо спростування Позивачем даних лічильника Відповідача.
Разом із цим, Скаржник вказує на те, що на Адвокатський запит представника Позивача, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (як адміністратором Інформаційної платформи) надано лист-відповідь від 15.02.2023р. № ТОВВИХ-23-1977 щодо об`ємів спожитого Відповідачем природного газу помісячно (в тому числі надано роздруківки з Інформаційної платформи) (копія відповіді наявна в матеріалах справи). Відповідно до даних Інформаційної платформи розподіл газу Відповідачу було припинено з 01.11.2023 року.
Пунктом 4 Глави 4 Розділу IX Кодексу ГСТ визначено, що Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Тобто, за відсутності рішення, яке набрало законної сили (до вирішення питання щодо розбіжностей в частині визначення об`єму) величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. При цьому, такі розбіжності врегульовуються договором розподілу природного газу (в даному випадку укладеного між Відповідачем та ПАТ «Кіровоградгаз»), а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку (між тими ж Відповідачем та ПАТ «Кіровоградгаз»). Спір щодо розбіжностей в даних Інформаційної платформи та фактичних показниках є спором між Споживачем (в даному випадку Відповідачем) та Оператором ГРМ (AT «Кіровоградгаз»), оскільки саме останній вносить таку інформацію до Інформаційної платформи, якою користується Позивач для формування актів приймання-передачі природного газу. Цей спір не вирішується в межах поточної справи між Позивачем та Відповідачем.
Таким чином, на переконання Скаржника, до врегулювання розбіжностей (між Відповідачем та ПАТ «Кіровоградгаз») щодо фактичних обсягів споживання природного газу Відповідачем, такі обсяги вважаються встановленими за даними Інформаційної платформи.
Враховуючи вищезазначене, учасники ринку природного газу у своїй діяльності та для взаємодії між суб`єктами ринку природного газу користуються даними Інформаційної платформи, данні якої є обов`язковими для сторін та на підставі яких формуються документи на підтвердження споживання природного газу. Скаржник вважає, що вказані обставини не враховані судом при ухваленні оскаржуваного рішення.
Скаржник також звертає увагу на те, що уклавши з ПАТ «Кіровоградгаз» договір розподілу природного газу Відповідач мав можливість оскаржити дії Оператора у разі незгоди із фактично спожитими обсягами природного газу, в тому числі направити до такого Оператора ГРМ відповідні листи, запити, претензії, тощо. Проте, Відповідач не вчинив жодних дій щодо коригування на Інформаційній платформі даних власного споживання (якщо він з ними не погоджується), а це свідчить про погодження відповідачем обсягів спожитого природного газу, що зазначені на Інформаційній платформі, та відповідну його вартість, чим вчинив конклюдентні дії не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, тобто погодився із умовами Договору постачання природного газу, даними Інформаційної платформи, що відповідно породжує юридичні наслідки.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2023р. залишити без змін.
В обгрунтування своїх заперечень, Відповідач зазначає на тому, що Позивачем не спростовано достовірності відомостей лічильника щодо обсягу поставленого газу. Натомість, під час контрольних оглядів лічильника та газового обладнання контролерами будь-яких порушень не було зафіксовано. Також у матеріалах справи містяться докази, які підтверджують достовірність наданих Відповідачем показань лічильника. Так, згідно «Журналу даних комерційних ВОГ споживачів» за період вересень 2020 - вересень 2022 року відомості щодо фактичного споживання Відповідачем природного газу збігаються із відомостями, які зафіксовані у журналі обліку витрат газу, який веде сама Відповідач і копія якого долучена до відзиву на позов. Крім цього, аналогічні показання зафіксовані у акті опломбування лічильника від 24.06.2022 та акті припинення газопостачання від 26.12.2022р.
Відповідач наголошує на тому, що між Відповідачем та AT «Кіровоградгаз» спору немає, їх відомості щодо споживання природного газу співпадають. Відповідачем були надані до суду докази, на підставі яких можливо встановити, що фактичне споживання Відповідачем природного газу відбувалось саме у тому об`ємі, який зазначений у відзиві на позов, а тому підстав для задоволення позову немає.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції належно оцінивши наявні у справі докази дійшов висновку про недоведеність Позивачем об`ємів фактично спожитого Відповідачем природного газу, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2023р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/808/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2023р. по справі № 912/808/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
17.08.2023р. матеріали справи №912/808/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату суду від 17.10.2023р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Березкіної О.В., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2023р. по справі №912/808/23 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
02.01.2020р. між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальник) та ФОП Молдавська Л.В. (споживач) укладено договір № КК7-20-098 постачання природного газу.
До Договору сторони підписали Додаткові угоди: №1 від 03.01.2020р., №2 від 30.04.2020р., №3 від 28.05.2020р., №4 від 25.08.2020р., №5 від 25.09.2020р..
Згідно з п. 1.8.-1.9. Договору, Обов`язковою умовою для постачання газу Споживачу за цим Договором, є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ҐРМ договору на розподіл природного газу (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільних мереж) або з Оператором ГТС договору на транспортування природного газу (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газотранспортної системи), на підставі яких Споживач набуває право санкціоновано відбирати газ з газорозподільної або газотранспортної системи, та присвоєння Споживачу (його об`єктам споживання) ЕІС-кодів. Перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку Споживача: місцезнаходження точки комерційного обліку: смт. Петрове, вул. Паркова, 3; ЕІС-код точки комерційного обліку (код типу Z): 56Z020G7GFVBG01N; назва Оператора ГРМ, з яким Споживач уклав договір розподілу природного газу: ВАТ "Кіровоградгаз".
Розділом 3 Договору визначено, що постачання та споживання замовлених обсягів газу протягом місяця здійснюється, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного замовленого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця. Постачальник забезпечує постачання обсягу газу, замовленого згідно пп. 1.2., 1.3. цього Договору. Споживач має право на коригування замовлених місячних обсягів газу, зазначених в п. 1.2 цього договору, в такому порядку: коригування замовлених обсягів повинні бути оформлені у письмовій формі, шляхом подання Постачальнику підписаної Споживачем заяви на коригування замовленого обсягу газу на відповідний розрахунковий період; заявки на коригування замовлених обсягів направляються у вигляді сканованих копій листів Споживача (заяв на коригування замовленого обсягу газу на відповідний розрахунковий період) на електронні адреси уповноважених осіб Постачальника, зазначені у п.10.14. цього Договору з подальшим наданням Постачальнику оригіналів зазначених заяв.
За розрахункову одиницю поставленого газу приймається кубічний метр, приведений до стандартних умов. Перехід права власності на газ від Постачальника до Споживача здійснюється у точках виходу з газотранспортної системи (ГТС) до газорозподільної системи (ГРМ). Після переходу права власності на газ, Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язані з правом власності на газ. Приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акта приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Для складання акта приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акта до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі природного газу, не надання письмово обгрунтованого заперечення проти підписання акта або у разі відмови Споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.
Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткових угод № 4 та № 5) сторони визначили ціну за 1 тис.куб.м. у вересні та жовтні 2020 року, в розмірі 4 890,00 грн. та 6 090,00 грн., з ПДВ, відповідно.
Пункту 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5) сторони визначили, що починаючи з листопада 2020 року та протягом дії цього договору ціна за 1 тис.куб.м природного газу публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору.
Згідно з п. 3.1 та 3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5), сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м природного газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов`язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5) визначено, що до ціни газу, визначеної пунктом 3.1. цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019р. № 3013 - 136,576 грн. за 1 000 куб. м. на добу, без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. на добу.
Разом із цим, п. 4.4.6 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5) визначено, що на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі "Для бізнесу" не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1 000 куб.м газу, яка є обов`язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31 грудня 2020р., а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання (п. 10.1. Договору).
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1.1. Договору).
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
На виконання умов Договору позивач опублікував на власному сайті ціну природного газу, що діяла у спірний період поставки.
За твердженням позивача, у період вересень 2020 року - жовтень 2022 року, позивач передав відповідачу природний газ за актами приймання-передачі природного газу в загальному об`ємі 1,312 тис.куб.м, на загальну суму 39 717,95 грн.. При цьому, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково, на суму 13 779,91 грн..
Вказані обставини стали підставою звернення Позивача до суду з даним позовом, про стягнення заборгованості.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за постачання природного газу, за період з січня 2022 року до жовтня 2022 року.
Відмовляючи у позову, місцевий господарський суд, оцінивши обставини та наявні в матеріалах цієї справи докази в їх сукупності, застосовуючи стандарт «вірогідності доказів», дійшов висновку, що Позивачем не доведено, що Відповідач спожив природного газу саме в обсягах, за які Позивач намагається стягнути кошти. Позивачем не спростовані дані лічильника газу Відповідача щодо об`ємів споживання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ст.ст. 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом між сторонами виникли правовідносини, які носять характер договору поставки та регулюються розділом 3 глави 54 ЦК України.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст.655 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.
Відповідно до розділу 3 "Порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими" Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), розрахунок об`єму нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до межі балансової належності, додаються/віднімаються до/від об`єму, визначеного комерційним вузлом обліку.
Для визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ приймаються дані комерційного вузла обліку споживача.
Періодом, за який по об`єкту споживача визначається загальний фактичний об`єм (обсяг) споживання (розподілу) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.
Прогноз добового відбору/споживання природного газу по споживачу визначається Оператором ГРМ виходячи із розрахункових (прогнозних) даних, що ґрунтуються на статистиці його фактичних добових (за їх наявності) та/або місячних обсягів споживання природного газу за попередні три роки, та враховує зміни температури навколишнього середовища, профілі споживання, дні тижня, сезон відпусток та інші параметри, що впливають на добовий відбір/споживання природного газу. При цьому якщо комерційний вузол обліку природного газу по споживачу в установленому порядку обладнаний засобами дистанційної передачі даних, прогноз відбору/споживання природного газу, що надається Оператором ГРМ протягом газової доби, визначається Оператором ГРМ виходячи із фактичних даних, зчитаних з комерційних вузлів обліку природного газу.
Обсяг природного газу, спожитий споживачем за попередню газову добу, визначається Оператором ГРМ на рівні останнього оновленого прогнозу на цю добу, здійсненого Оператором ГРМ у попередній добі. Такі дані корегуються Оператором ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС виходячи з даних про фактичне споживання природного газу споживачем за підсумками газового місяця, у тому числі які ґрунтуються на даних обчислювача/коректора (за його наявності), що надають можливість встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу. Якщо комерційний вузол обліку природного газу по споживачу в установленому порядку обладнаний засобами дистанційної передачі даних, обсяг природного газу, спожитий споживачем за попередню газову добу, визначається виходячи із фактичних даних, зчитаних з комерційного вузла обліку природного газу.
По споживачах, комерційні вузли обліку природного газу яких не обладнані засобами дистанційної передачі даних, з метою забезпечення меншого відхилення прогнозу відбору/споживання природного газу від даних фактичного споживання за газову добу (що дозволить зменшити обсяги небалансу діючого постачальника споживача) за домовленістю сторін (Оператора ГРМ та споживача) може бути погоджена процедура передачі споживачем даних про фактичне споживання природного газу за попередню газову добу.
Споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.
При обладнанні комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних за домовленістю Оператора ГРМ та споживача інформація для визначення об`єму (обсягу) приймання-передачі природного газу формується через канали дистанційного зв`язку. У такому разі перевірка достовірності даних комерційних вузлів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців (з урахуванням строку для контрольного огляду вузла обліку), про що складається відповідний акт контрольного зняття показань ЗВТ.
У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного зняття показань ЗВТ (у тому числі через відмову в доступі до об`єкта споживача) протягом розрахункового періоду об`єм спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період визначається за сумою обсягів добового споживання, переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця. У такому разі Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за попередній розрахунковий місяць.
При цьому, якщо протягом (за підсумками) поточного місяця споживач:
надав звіт про дані комерційних ВОГ або за наявності у цей період контрольного зняття показань ЗВТ - визначення об`єму спожитого природного газу за цей місяць здійснюється з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду;
не надав звіт про дані комерційних ВОГ - об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за цей місяць та подальші періоди визначається за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин їх використання, що визначені договором розподілу природного газу, без подальшого перерахунку (коригування) попередніх періодів. При цьому Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (місяць). Відновлення розрахунків за даними комерційних ВОГ здійснюється за заявою споживача до Оператора ГРМ та після складання акта про фіксацію даних комерційних ВОГ, підписаного Оператором ГРМ та споживачем.
На підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об`єкту споживача Оператор ГРМ забезпечує:
1) визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу;
2) переведення визначеного загального об`єму споживання (розподілу) природного газу в одиниці енергії (обсяг) відповідно до розділу XV цього Кодексу;
3) складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу;
4) передачу даних Оператору ГТС про фактичний об`єм (м куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС.
Визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу.
За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Споживач, до газопроводу якого в установленому законодавством порядку приєднується (підключений) об`єкт іншого споживача, має організувати комерційний (у тому числі приладовий) облік природного газу у власних газових мережах таким чином, щоб забезпечити складення балансу природного газу з чітким визначенням величини об`єму власного споживання та об`єму споживання підключеним до його газових мереж іншим споживачем.
При цьому за наявності об`ємів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при визначенні загального об`єму споживання їх розподіл між споживачами визначається пропорційно їх частці споживання, що має бути погоджено з Оператором ГРМ.
Відповідно до п. 12. р. 2 "Правила постачання природного газу споживачам, що не є побутовими" Правил постачання природного газу затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Як вже заначалося раніше, 02.01.2020р. між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальник) та ФОП Молдавська Л.В. (споживач) укладено договір № КК7-20-098 постачання природного газу.
До Договору сторони підписали Додаткові угоди: №1 від 03.01.2020р., №2 від 30.04.2020р., №3 від 28.05.2020р., №4 від 25.08.2020р., №5 від 25.09.2020р..
Згідно з п. 1.8.-1.9. Договору Обов`язковою умовою для постачання газу Споживачу за цим Договором, є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ҐРМ договору на розподіл природного газу (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільних мереж) або з Оператором ГТС договору на транспортування природного газу (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газотранспортної системи), на підставі яких Споживач набуває право санкціоновано відбирати газ з газорозподільної або газотранспортної системи, та присвоєння Споживачу (його об`єктам споживання) ЕІС-кодів. Перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку Споживача: місцезнаходження точки комерційного обліку: смт. Петрове, вул. Паркова, 3; ЕІС-код точки комерційного обліку (код типу Z): 56Z020G7GFVBG01N; назва Оператора ГРМ, з яким Споживач уклав договір розподілу природного газу: ВАТ "Кіровоградгаз".
Розділом 3 Договору визначено, що постачання та споживання замовлених обсягів газу протягом місяця здійснюється, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного замовленого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця. Постачальник забезпечує постачання обсягу газу, замовленого згідно пп. 1.2., 1.3. цього Договору. Споживач має право на коригування замовлених місячних обсягів газу, зазначених в пункті 1.2 цього договору, в такому порядку: коригування замовлених обсягів повинні бути оформлені у письмовій формі, шляхом подання Постачальнику підписаної Споживачем заяви на коригування замовленого обсягу газу на відповідний розрахунковий період; заявки на коригування замовлених обсягів направляються у вигляді сканованих копій листів Споживача (заяв на коригування замовленого обсягу газу на відповідний розрахунковий період) на електронні адреси уповноважених осіб Постачальника, зазначені у п.10.14. цього Договору з подальшим наданням Постачальнику оригіналів зазначених заяв.
За розрахункову одиницю поставленого газу приймається кубічний метр, приведений до стандартних умов. Перехід права власності на газ від Постачальника до Споживача здійснюється у точках виходу з газотранспортної системи (ГТС) до газорозподільної системи (ГРМ). Після переходу права власності на газ, Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язані з правом власності на газ. Приймання - передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акта приймання-передачі природного газу, в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Для складання акта приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акта до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі природного газу, не надання письмово обгрунтованого заперечення проти підписання акта або у разі відмови Споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.
Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткових угод № 4 та № 5) сторони визначили ціну за 1 тис.куб.м. у вересні та жовтні 2020 р., в розмірі 4 890,00 грн. та 6 090,00 грн., з ПДВ, відповідно.
Пункту 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5) сторони визначили, що починаючи з листопада 2020 року та протягом дії цього договору ціна за 1 тис.куб.м природного газу публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору.
Згідно з п. 3.1 та 3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5), сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м природного газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов`язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди № 5) визначено, що до ціни газу, визначеної пунктом 3.1. цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 136,576 грн за 1 000 куб. м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м. на добу.
Разом із цим, пунктом 4.4.6 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5) визначено, що на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі "Для бізнесу" не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1 000 куб.м газу, яка є обов`язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31 грудня 2020, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання (п. 10.1. Договору).
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1.1. Договору).
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
На виконання умов Договору позивач опублікував на власному сайті ціну природного газу, що діяла у спірний період поставки.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в актах прийому-передачі природного газу зазначено, що протягом січня 2022 року до жовтня 2022 року позивачем поставлено відповідачу природний газ загальним об`ємом 729 куб.м загальною вартістю 31 192,62 грн (а.с. 56, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 87, 93).
Водночас, відповідно до журналу реєстрації даних комерційних ВОГ споживачів Олександрійського УЕГГ АТ "Кіровоградгаз", протягом січня 2022 р. до жовтня 2022 р., позивачем поставлено відповідачу природний газ загальним об`ємом 44 куб.м, загальною вартістю 2 041,69 грн. (а.с. 227-240), а саме: січень 2022 р. - 16 куб.м х 53,35 грн. = 853,66 грн. (показники лічильника газу початок періоду 569 куб.м кінець періоду 585 куб.м); лютий-березень 2022 р. - 3 куб.м х 43,93 грн. = 131,79 грн. (показники лічильника газу початок періоду 585 куб.м кінець періоду 588 куб.м); квітень 2022 р. постачання газу не здійснювалося; травень 2022 р. - куб.м х 42,07 грн. = 126,20 грн. (показники лічильника газу початок періоду 588 куб.м кінець періоду 591 куб.м); червень 2022 р. - 11 куб.м х 40,22 грн. = 442,42 грн. (показники лічильника газу початок періоду 591 куб.м кінець періоду 602 куб.м); липень 2022 р. - 3 куб.м х 31,13 грн. = 93,39 грн. (показники лічильника газу початок періоду 602 куб.м кінець періоду 605 куб.м); серпень 2022 р. постачання газу не здійснювалося; вересень 2022р. - 6 куб.м х 50,15 грн. = 300,90 грн. (показники лічильника газу початок періоду 605 куб.м кінець періоду 611 куб.м); до 19.10.2022р. - 2 куб.м х 46,66 грн. = 93,33 грн. (показники лічильника газу початок періоду 611 куб.м кінець періоду 613 куб.м, які зафіксовані в акті №2044 від 19.10.2022р. перевірки цілісності пломб на лічильнику газу та газопроводу відповідача).
Крім того, вказані об`єми постачання позивачем відповідачу природного газу також знаходять своє підтвердження в актах перевірки цілісності пломб на лічильнику газу та газопроводу відповідача (а.с. 241-241 об.), а саме: № 1768 від 15.06.2022р. зафіксовані показники лічильника газу - 601 куб.м; № 9 від 24.06.2022р. зафіксовані показники лічильника газу - 602 куб.м; № №2044 від 19.10.2022р. зафіксовані показники лічильника газу - 613 куб.м..
Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем не спростовано дані лічильника газу (ЕІС-код точки комерційного обліку (код типу Z): 56Z020G7GFVBG01N) відповідача щодо об`ємів споживання природного газу у спірний період та не доведено наявність порушення відповідачем умов споживання природного газу чи несправність лічильника газу відповідача.
Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем у період січня 2022 р. до жовтня 2022 р. спожито 44 куб.м. природного газу, загальною вартістю 2 041,69 грн., що спростовує твердження позивача про поставку відповідачу, у вказаний період, природного газу загальним об`ємом 729 куб.м., загальною вартістю 31 192,62 грн..
Окрім того, з наявних у матеріалах справи квитанціях вбачається, що за послуги газопостачання відповідачем у спірний період сплачено позивачу 4 237,32 грн. (а.с. 208). Вказану суму оплати також відображає позивач у поданому до позову розрахунку заборгованості (а.с. 21-23).
Отже, позивачем у спірний період поставлено природний газ об`ємом 44 куб.м., загальною вартістю 2 041,69 грн., разом з тим, відповідачем здійснено оплату отриманого газу у спірний період, на суму 4 237,32 грн., що повністю спростовує наявність заборгованості відповідача перед позивачем у спірний період.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17.
Стандарт доказування вірогідності доказів передбачає зокрема оцінку безпосередньо судом їх змістовної ваги та вплив на переконання суду у більшій ймовірності існування факту, ніж його відсутності.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Враховуючи наведене, а також обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд апеляційної інстанції вважає доведеними заперечення Відповідача, оскільки докази, надані на спростування позовних вимог, є більш вірогідними, ніж докази, надані Позивачем на їх підтвердження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на принцип оцінки доказів за критерієм вірогідності, керуючись категорією стандарту доказування, принципом змагальності, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність Позивачем об`ємів фактично спожитого Відповідачем природного газу, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Позивача.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
10. Судові витрати
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2023р. у справі №912/808/23 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв
СуддяМ.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
