ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/6758/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2023 року через підсистему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ НП в Полтавській області), у якій позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення Ветеран Національної поліції, яке відповідає зразку посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №925 Про посвідчення і нагрудний знак Ветеран Національної поліції та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області видати ОСОБА_1 посвідчення Ветеран Національної поліції, яке відповідає зразку посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №925 Про посвідчення і нагрудний знак Ветеран Національної поліції.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до приписів п. 2 ст. 5 Закону №203/98-ВР позивач має право на отримання безстрокового посвідчення Ветеран Національної поліції, яке відповідає зразку посвідчення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 925 Про посвідчення і нагрудний знак Ветеран Національної поліції. Пояснює, що 21.02.2023 Полтавською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією №2 Міністерства охорони здоров`я України (далі МСЕК 2) продовжено другу групу інвалідності, у п. 8 довідки до акта огляду МСЕК 2 серії 12 ААГ № 104173 від 21.02.2023 зазначено: Травма, так пов`язана з виконанням службових обов`язків. За твердженням позивача, у порушення вимог законодавства України ГУ НП в Полтавській області відмовлено ОСОБА_1 у видачі посвідчення Ветеран Національної поліції та відповідного нагрудного знаку, чим порушено його право на отримання відповідного статусу та користування пільгами, встановленими для ветеранів Національної поліції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6758/23, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.06.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 87-93/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист ветеранами військової служби визнаються особи з інвалідністю І та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Травма, як причина встановлення інвалідності особі, відокремлена та не є тотожною з пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням, у тому числі, пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю. Вказує, що медико-соціальна експертна комісія, зазначаючи в довідці МСЕК серії 12ААВ № 095791 від 04.03.2021 причину встановлення інвалідності ОСОБА_1 травма, так пов`язана з виконанням службових обов`язків, не знайшла підстав для визнання причинами такої інвалідності позивача поранення, контузії, каліцтва, захворювання, а також не зазначила, що це пов`язано з виконанням обов`язків військової служби при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі зі злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, як це зазначено в п.2 ст. 5 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист та в пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1601. Зазначає, що вищевказаними положеннями законодавства встановлено вичерпний перелік причин інвалідності, у разі яких особа може бути визнана ветераном Національної поліції, серед яких відсутня така причина як травма.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

За результатами розслідування нещасного випадку, який стався 13.04.2019 близько 18 год. 15 хв. з майором поліції ОСОБА_1 , комісією складено акт від 14.05.2019 форми Н-5*, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 27-30/, у якому зазначено, що нещасний випадок із майором поліції ОСОБА_1 трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до акта №1 від 14.05.2019 про нещасний випадок з майором поліції ОСОБА_1 , форми Н-1*, копія якого міститься у матеріалах справи /а.с. 31-34/, нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

За висновком службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень начальником СРПП №2 Чутівського ВП Карлівського ВП ГУ НП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_1 , затвердженим 30.05.2019 /а.с. 35-39/, начальник сектору реагування патрульної поліції №2 Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження 13.04.2019 у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку в період проходження служби при виконанні службових обов`язків без порушення службової дисципліни.

У свідоцтві про хворобу №9/С від 18.01.2021, виданому медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області», встановлений діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): ЗАХВОРЮВАННЯ, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку (13.04.2019) ТРАВМА, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків. ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції /а.с. 40-41/.

Наказом ГУ НП в Полтавській області від 27.01.2021 № 46 о/с "По особовому складу" майора міліції ОСОБА_1 (0061446), начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції з 27.01.2021 за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) /а.с. 26/. У наказі зазначено, що вислуга років станом на 27.01.2021 складає 23 роки 05 місяців 07 днів, в пільговому обчисленні 23 роки 06 місяців 21 день.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 04.03.2021 серії ААВ № 095791 позивачу в зв`язку із ТРАВМОЮ, пов`язаною із виконанням службових обов`язків, встановлено другу групу інвалідності на строк із 16.02.2021 до 01.03.2022 з датою чергового переогляду - 16.02.2022 /а.с. 44/.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії ААГ № 104173 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності із зазначенням підстави - ТРАВМА, так, пов`язана із виконанням службових обов`язків, на строк до 01.03.2025 /а.с. 76-77/.

Представник позивача звернувся до ГУ НП в Полтавській області із заявою від 31.03.2023 про видачу ОСОБА_1 безстрокового посвідчення Ветеран Національної поліції та відповідного нагрудного знаку, які відповідають зразку посвідчення та нагрудного знаку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України Про посвідчення і нагрудний знак Ветеран Національної поліції від 07.11.2018 №925 /а.с. 45-46/.

Листом ГУ НП в Полтавській області від 28.04.2023 №1867/115/04/39-2023 відмовлено у видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран Національної поліції" з посиланням на те, що 21.02.2023 МСЕК було встановлено ОСОБА_1 другу групу інвалідності (довідка до акту огляду серія 12 ААГ №104173), причиною якої стала травма, що пов`язана з виконанням службових обов`язків. Зазначено, що пунктами 2 та 3 статті 5 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист встановлено виключний перелік осіб з інвалідністю, які визнаються ветеранами Національної поліції, однак, серед них відсутні особи, інвалідність яких настала внаслідок травми. В підтвердження своєї позиції відповідач посилається на лист Національної поліції України №12991/09/48-2021 від 25.10.2021 /а.с.47-48/.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі посвідчення Ветеран Національної поліції, яке відповідає зразку посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №925 Про посвідчення і нагрудний знак Ветеран Національної поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" визначає статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, та членів їхніх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві.

Частиною 1 статті 4-1 цього Закону передбачено, що дія цього Закону поширюється на громадян України, які віднесені до категорій ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України відповідно до цього Закону та постійно проживають на території України.

Статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" встановлено, що ветеранами військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визнаються громадяни України:

1) які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;

2) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України 20 років і більше;

4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР;

5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України.

Статтею 10 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" передбачено, що Ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки.

Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. № 925 «Про посвідчення і нагрудний знак Ветеран Національної поліції» (надалі - Постанова) затверджено такі, що додаються:зразок та опис посвідчення Ветеран Національної поліції;зразок та опис нагрудного знака Ветеран Національної поліції.

Пунктом 2 цієї Постанови поширено дію Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака Ветеран військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1601 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1807), на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака Ветеран Національної поліції.

Згідно з пунктом 3 цієї Постанови установлено, що видача посвідчення і вручення нагрудного знака Ветеран Національної поліції здійснюється органом, установою, закладом Національної поліції за місцем проходження служби.

Пунктами 1, 2 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. №1601 (надалі - Порядок №1601), встановлено, що посвідчення та нагрудні знаки "Ветеран військової служби" видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР ).

Посвідчення "Ветеран військової служби" є документом, що підтверджує статус ветерана військової служби і його право на отримання відповідних пільг згідно із Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР ), іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1601 підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є:

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 1 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР );

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР );

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, - для осіб, зазначених у пункті 3 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР );

посвідчення про нагородження медаллю "Ветеран Збройних Сил СРСР" за законодавством колишнього Союзу РСР - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР );

наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ( 203/98-ВР ).

Отже, нормативно-правове регулювання визначає умовою набуття особою з інвалідністю статусу "Ветеран військової служби" причинний зв`язок між встановленням інвалідності та пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, інших умов, зокрема, в результаті виконання службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

У свідоцтві про хворобу №9/С від 18.01.2021, виданому медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області», встановлений діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): ЗАХВОРЮВАННЯ, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку (13.04.2019) ТРАВМА, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків. ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції /а.с. 40-41/.

Наказом ГУ НП в Полтавській області від 27.01.2021 № 46 о/с "По особовому складу" майора міліції ОСОБА_1 (0061446), начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції з 27.01.2021 за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) /а.с. 26/. У наказі зазначено, що вислуга років станом на 27.01.2021 складає 23 роки 05 місяців 07 днів, в пільговому обчисленні 23 роки 06 місяців 21 день.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії ААГ № 104173 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності в зв`язку із травмою, так, пов`язана із виконанням службових обов`язків, на строк до 01.03.2025 /а.с. 76-77/.

У Законі України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" законодавець не вживає такий термін як "травма", а в силу пункту 2 частини 1 статті 5 цього Закону ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України, зокрема, особи з інвалідністю II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, зокрема, при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561, визначено, що причини інвалідності встановлюються згідно із пунктом 26 Положення № 1317.

Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (надалі - Положення № 1317), визначено причини встановлення інвалідності:

- загальне захворювання;

- інвалідність з дитинства;

- нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

- професійне захворювання;

- поранення, контузії, каліцтва, захворювання, зокрема, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

У пункті 26 Положення №1317 не міститься такої причини інвалідності як "травма".

Отже, зазначення до довідці до акту огляду МСЕК як причини інвалідності «травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків» не відповідало вимогам законодавства України.

ГУНП в Полтавській області відмовлено позивачу у видачі посвідчення з тієї підстави, що медико-соціальна експертна комісія вжила у довідці до акту огляду термін "травма", а не "поранення", "контузія", "каліцтво" або "захворювання".

Отже, позивач зазнав негативних наслідків у зв`язку некоректним формулюванням з боку МСЕК причин інвалідності.

Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі (пункт 27 Положення № 1317).

У постанові Верховного Суду від 29.07.2022 у справі №440/2260/21 викладено такі висновки щодо застосування норми права:

"Суд вважає, що для отримання статусу Ветеран Національної поліції з підстави, передбаченої п. 2 ст. 5 Закону № 203/98-ВР, ключовим є встановлення особі І або ІІ групи інвалідності, й обставини отримання ушкодження здоров`я, зокрема, під час виконання особою обов`язків військової служби, при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку... Не зазначення у довідці МСЕК причини інвалідності з переліку: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, а використання узагальнюючого терміну травма, за умови встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є формальною перешкодою в отриманні статусу Ветеран Національної поліції".

Вказані висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 29.07.2022 у справі №440/2260/21, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими для врахуванням судом першої інстанції при застосуванні норм права до подібних правовідносин.

Отже, не зазначення у довідці МСЕК причин інвалідності з переліку: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, а використання узагальнюючого терміну травма, за умови встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є формальною перешкодою в отриманні статусу Ветеран Національної поліції, а довідка до акта огляду МСЕК Серії 12ААГ №104173 у сукупністю: з актом від 14.05.2019 форми Н-5* /а.с. 27-30/, у якому зазначено, що нещасний випадок із майором поліції ОСОБА_1 трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, з актом №1 від 14.05.2019 про нещасний випадок з майором поліції ОСОБА_1 , форми Н-1* /а.с. 31-34/, за висновками якого нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, та з висновком службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень начальником СРПП №2 Чутівського ВП Карлівського ВП ГУ НП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_1 , затвердженим 30.05.2019 /а.с. 35-39/, яким зафіксовано, що начальник сектору реагування патрульної поліції №2 Чутівського відділення поліції Карлівського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження 13.04.2019 у вигляду ЗЧМТ, струс головного мозку в період проходження служби при виконанні службових обов`язків без порушення службової дисципліни, свідчить про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб з інвалідністю ІІ групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, каліцтва при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю.

Лист Національної поліції України №12991/09/48-2021 від 25.10.2021 /а.с. 95/, на який посилається відповідач, не є нормативно-правовим актом та носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран Національної поліції" вчинені відповідачем з порушенням пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", а тому є протиправними.

Водночас, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області видати ОСОБА_1 посвідчення Ветеран Національної поліції, яке відповідає зразку посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 №925 Про посвідчення і нагрудний знак Ветеран Національної поліції, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

За приписами частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У даній справі оцінка правомірності дій щодо відмови у наданні видачі статусу ветерана внутрішніх справ, видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" стосувалася лише тих мотивів, з яких виходив відповідач та про які зазначено в його листі від 28.04.2023 №1867/115/04/39-2023. Суд не може досліджувати інші обставини, які не досліджувалися відповідачем, оскільки ці повноваження відносяться до його виключної компетенції.

Зважаючи на викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран Національної поліції" та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 31 березня 2023 року про видачу ОСОБА_1 посвідчення "Ветеран Національної поліції" та відповідного нагрудного знаку та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Прохальна частина позовної заяви містить клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалося адвокатом Глушком С.М. на підставі ордеру серії ВІ №1120090 про надання правової допомоги ОСОБА_1 /а.с. 18/.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позовної заяви копії: договору про надання правової допомоги №б/н від 24.03.2023 /а.с. 67-68/, попереднього розрахунку судових витрат від 26.05.2023 на загальну суму 4000 грн. /а.с. 69-70/, акта прийому-передачі наданих юридичних послуг від 26.05.2023, яким виконавець надав замовнику послуги, що зазначену у акті та сторони засвідчили, що виконавцем надано замовнику юридичні послуги якісно та у встановлений строк на сулу 4000 грн. /а.с. 73-74/, розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу від 26.05.2023 на суму 4000 грн., згідно якого кількість витраченого часу адвокатом становить 8 годин /а.с. 71-72/, квитанції №б/н від 26.05.2023 про сплату ОСОБА_1 адвокату Глушку С.М. гонорару у розмірі 4000 грн. /а.с. 75/.

Згідно умов договору про надання правової допомоги №б/н від 24.03.2023 клієнт доручає адвокату, який в свою чергу бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим даним договором про надання правової допомоги у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях: у адміністративному судочинстві, що включає представництво та захист прав клієнта: консультування з питання досудового та судового порядку відновлення порушених прав та законних інтересів; опрацювання матеріалів, формування правової позиції, копіювання документів; складання та направлення адвокатських запитів, запитів на отримання публічної інформації, письмових індивідуальних звернень, підготовка процесуальних документів по справі; аналіз отриманих документів, які в подальшому використовуватимуться в якості доказів; складання позовної заяви про визнання бездіяльності/дій суб`єкта владних повноважень протиправною/протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; направлення позовної заяви про визнання бездіяльності/дій суб`єкта владних повноважень протиправною/протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до Полтавського окружного адміністративного суду; участь у судових засіданнях (п.1.1., 1.1.1 договору). Згідно п.3.1. договору, обсяг правової роботи враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару з розрахунку 500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката.

Дослідивши належні та допустимі докази надані позивачем на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, зважаючи на співмірність розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), значенням справи для сторони позивача, враховуючи часткове задоволенні позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. (4000 грн./2).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення та нагрудного знаку "Ветеран Національної поліції".

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 від 31 березня 2023 року про видачу ОСОБА_1 посвідчення "Ветеран Національної поліції" та відповідного нагрудного знаку та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич