ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р. Справа№ 925/185/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивачів: ОСОБА_1 (поза межами приміщення суду);

від відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

від третьої особи: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 (повний текст складено 13.04.2023)

у справі № 925/185/23 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

до ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс",

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про склад засновників товариства,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У лютому 2023 року ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) та ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ) звернулись до Господарського суду Черкаської області зі спільною позовною заявою, у якій просили:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (далі - Товариство) у розмірі 40%, укладений 13.04.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 );

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства у розмірі 10%, укладений 13.04.2022 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ;

- визнати нечинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство про зміну складу засновників Товариства від 30.06.2022 №1000261070003018164, внесений приватним нотаріусом Алєксєєвою І.Ю.;

- стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору та 20 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначають про невідповідність змісту оскаржуваних правочинів актам законодавства України, а саме ч. 1 ст. 656 ЦК України та ч. 3 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки ні в момент створення товариства, ні на момент укладення спірних правочинів позивачі не вносили внесок в статутний капітал Товариства.

Позивачі також описують обставини укладення спірних правочинів, котрі визначають як шахрайські дії з боку ОСОБА_6 , який є братом ОСОБА_2 (покупця часток у Товаристві за спірними правочинами).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, що позивачі не довели порушення своїх прав, а тому відмовив у його задоволенні з мотивів необґрунтованості, недоведеності, безпідставності та суперечливої поведінки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Скаржники вважають, що суд надав неправильну правову оцінку встановленим у справі обставинам та дійшов помилкових, однобічних і суперечливіх висновків; не застосував норми права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах.

Скаржники зазначають, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договорами - не сплатив навіть номінальну вартість часток (400,00 грн та 100,00 грн відповідно), а акт приймання-передачі частки у статутному капіталі не є доказом здійснення покупцем оплати за цю частку.

Щодо відсутності заявлених позовних вимог про поновлення прав позивачів на їх участь в управлінні Товариством чи в розподілі прибутку скаржники зазначають, що не мають відповіді на питання про те, навіщо їм заявляти такі вимоги. Поновлення прав позивачів, на думку апелянтів, досягається шляхом застосування до сторін наслідків недійсного правочину - тобто повернення сторін у стан, що існував до укладення спірних договорів, а саме стан учасників товариства.

Скаржники вважають обраний ними спосіб захисту таким, що відповідає їх інтересам та є ефективним, підставним та обґрунтованим, заснованим на нормах закону.

Апелянти вважають, що суд мав застосувати до спірних правовідносин ст. 545 та ч. 1 ст. 1087 ЦК України. Крім того, суд не застосував положення ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 217, ст. 692 ЦК України, ч. 3 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Позиції учасників справи.

ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/185/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 до надходження матеріалів справи №925/185/23.

19.05.2023 матеріали справи №925/185/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 у справі №925/185/23. Розгляд справи призначено на 17.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 заяву представника позивачів адвоката Чорноіваненка Д.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 17.07.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Судове засідання 17.07.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 призначено судове засідання на 28.08.2023; доручено представнику позивачів адвокату Чорноіваненку Д.О. забезпечити проведення судового засідання у справі №925/185/23 в режимі відеоконференції 28.08.2023.

У судовому засіданні 28.08.2023 суд протокольно відклав судове засідання до 13.09.2023 в режимі відеоконференції, про що повідомлено Товариство відповідною ухвалою; доручено представнику позивачів адвокату Чорноіваненку Д.О. забезпечити проведення судового засідання у справі №925/185/23 в режимі відеоконференції 13.09.2023.

У судовому засіданні 13.09.2023 було оголошено перерву до 11.10.2023 на підставі ст. 216 ГПК України; оголошено, що судове засідання буде проводитись в режимі відеоконференції за участю представника позивачів ОСОБА_1 .

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

26.02.2018 рішенням зборів учасників (протокол №1) затверджено Статут ТОВ «ФКТН Агро Плюс», відповідно до п. 2.2 якого учасниками Товариства є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Товариство відповідає за своїми зобов`язаннями у межах свого майна. Відповідальність учасника обмежується, відповідно, його внеском до Статутного фонду Товариства /.../ (п. 2.4).

Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створюється Статутний капітал (Статутний фонд). В рахунок свого вкладу в Статутний фонд учасники згідно з рішенням про утворення можуть вносити рухоме та нерухоме майно, грошові кошти у національній та іноземній валюті, цінні папери, права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, майном, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об`єкти інтелектуальної власності) та інше, що має вартісну оцінку (п. 4.1).

Статутний капітал Товариства становить 1 000,00 грн (одна тисяча гривень) - 100% (сто відсотків) і формується із внесків учасників, здійснених у такий спосіб: громадянин України ОСОБА_4 - грошовий або майновий внесок 900 грн (дев`ятсот гривень) - 90% (дев`яносто відсотків) частки у статутному капіталі товариства; громадянин України ОСОБА_5 - грошовий або майновий внесок 100 грн (сто гривень) - 10% (десять відсотків) частки у статутному капіталі товариства (п. 4.3).

Учасник зобов`язаний повністю здійснити свій внесок протягом одного року після державної реєстрації Статуту Товариства. Учаснику Товариства, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво Товариства (п. 4.5).

Учасники Товариства мають право: 1) брати участь в управлінні справами Товариства; 2) брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди), в т.ч. в іноземній валюті; 3) одержувати повну інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншою документацією; 4) в першу чергу одержувати продукцію (товари, послуги), яку виробляє (надає) Товариство; 5) вийти в установленому порядку з Товариства; 6) вносити додаткові внески; 7) користуватися будь-якими іншими правами, наданими законодавством України (п. 6.1).

Учасники Товариства зобов`язані: 1) дотримуватись положень установчих документів; 2) виконувати рішення органів управління Товариства; 3) виконувати свої зобов`язання перед Товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та способами, передбаченими установчими документами; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; 5) виконувати інші обов`язки, визначені законодавством України (п. 6.2).

Для успішної організації діяльності Товариства в складі його структури управління створюються такі ланки: вищий орган управління - загальні збори учасників Товариства; виконавчий орган управління, який формується вищим органом і здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства - генеральний та виконавчий директор Товариства (п. 8.1).

26.02.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10261020000018164 про реєстрацію юридичної особи ТОВ «ФКТН Агро Плюс».

13.04.2022 ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу частки (частини частки) у Статутному капіталі Товариства, за умовами п. 1.1 якого предметом договору є придбання покупцем у продавця частки у статутному капіталі ТОВ «ФКТН Анро Плюс» та пов`язаних з нею корпоративних прав на зазначених нижче умовах.

Продавець передає у власність покупця частку розміром 400 грн (чотириста гривень), що складає 40% (сорок відсотків) у статутному капіталі Товариства (далі - частка), а покупець приймає та оплачує цю частку (п. 1.2).

Зазначена частка в статутному капіталі Товариства належить продавцю, що підтверджується інформацією, яка міститься у відомостях про Товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день підписання цього договору (п. 1.3).

Відомості про частку, що відчужується: номінальний розмір частки - 400 грн (чотириста грн 00 коп); частка складає 40% (сорок відсотків) статутного капіталу Товариства; склад частки - грошові кошти (п. 1.5).

Продавець гарантує, що на дату підписання цього договору і на весь строк до передачі прав власності на частку покупцеві частка, пойменована у цьому договорі, нікому іншому не відчужена, не є внеском до статутних капіталів інших юридичних осіб, під заставою (в т.ч. податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб як у межах, так і за межами України немає (п. 2.1).

Продавець гарантує, що на дату підписання цього договору він повністю сплатив свій внесок до статутного капіталу Товариства згідно зі статутом Товариства, не має ніяких невиконаних зобов`язань перед Товариством (п. 2.2).

Продавець гарантує, що до дати підписання цього договору ним були дотримані усі вимоги ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо переважного права учасника Товариства на частку (частину частки), яка ним відчужується (п. 2.3).

Сторони домовились, що справедлива вартість частки за цим договором складає 400 грн (чотириста грн 00 коп) (п. 3.1).

Право власності на частку покупець набуває з моменту підписання сторонами цього договору (п. 4.1).

Передача частки, зазначеної в пп. 1.5.1 цього договору, оформлюється шляхом підписання акта приймання-передачі частки, підписи на якому посвідчуються нотаріально (п. 4.2).

Документи для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства, інформація про які міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подаються в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (п. 4.3).

З настанням обставин, зазначених у статті 4 цього договору, продавець втрачає усі права та обов`язки по відношенню до ТОВ "ФКТН Агро Плюс", які обумовлені його статусом як учасника Товариства (п. 5.1).

З настанням обставин, зазначених у статті 4 цього договору, покупець набуває майнові і немайнові права учасника Товариства в обсязі, пропорційному розміру придбаної ним частки (п. 5.2).

За невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України (п. 6.1).

Всі суперечки і непорозуміння між сторонами за цим договором або у зв`язку з ним підлягають врегулюванню шляхом переговорів. У випадку, якщо сторони не досягнуть згоди, суперечка підлягає розгляду і вирішенню у судовому порядку (п. 6.3).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно цього договору зобов`язань (п. 6.4).

13.04.2022 ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу частки (частини частки) у Статутному капіталі ТОВ «ФКТН Агро Плюс», за умовами п. 1.1 якого предметом договору є придбання покупцем у продавця частки у статутному капіталі ТОВ «ФКТН Агро Плюс» та пов`язаних з нею корпоративних прав на зазначених нижче умовах.

Продавець передає у власність покупця свою частку розміром 100 грн (сто гривень), що складає 10% (десять відсотків) у статутному капіталі Товариства (далі - частка), а покупець приймає та оплачує цю частку (п. 1.2).

Зазначена частка в статутному капіталі Товариства належить продавцю, що підтверджується інформацією, яка міститься у відомостях про Товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день підписання цього договору (п. 1.3).

Відомості про частку, що відчужується: номінальний розмір частки - 100 грн (сто грн 00 коп); частка складає 10% (десять відсотків) статутного капіталу Товариства; склад частки - грошові кошти (п. 1.5).

Продавець гарантує, що на дату підписання цього договору і на весь строк до передачі прав власності на частку покупцеві частка, пойменована у цьому договорі, нікому іншому не відчужена, не є внеском до статутних капіталів інших юридичних осіб, під заставою (в т.ч. податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб як у межах, так і за межами України немає (п. 2.1).

Продавець гарантує, що на дату підписання цього договору він повністю сплатив свій внесок до статутного капіталу Товариства згідно зі статутом Товариства, не має ніяких невиконаних зобов`язань перед Товариством (п. 2.2).

Продавець гарантує, що до дати підписання цього договору ним були дотримані усі вимоги ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо переважного права учасника Товариства на частку (частину частки), яка ним відчужується (п. 2.3).

Сторони домовились, що справедлива вартість частки за цим договором складає 100 грн (сто грн 00 коп) (п. 3.1).

Право власності на частку покупець набуває з моменту підписання сторонами цього договору (п. 4.1).

Передача частки, зазначеної в пп. 5.1 цього договору, оформлюється шляхом підписання акта приймання-передачі частки, підписи на якому посвідчуються нотаріально (п. 4.2).

Документи для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства, інформація про які міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подаються в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (п. 4.3).

З настанням обставин, зазначених у ст. 4 цього договору, продавець втрачає усі права та обов`язки по відношенню до ТОВ «ФКТН Агро Плюс», які обумовлені його статусом як учасника Товариства (п. 5.1).

З настанням обставин, зазначених у ст. 4 цього договору, покупець набуває майнові і немайнові права учасника Товариства в обсязі, пропорційному розміру придбаної ним частки (п. 5.2).

За невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно законодавства України (п. 6.1).

Всі суперечки і непорозуміння між сторонами за цим договором або в зв`язку з ним, підлягають врегулюванню шляхом переговорів. У випадку, якщо сторони не досягнуть згоди, суперечка підлягає розгляду і вирішенню у судовому порядку (п. 6.3).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно цього договору зобов`язань (п. 6.4).

14.04.2022 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 склали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, згідно з п. 1 якого ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 400 грн (чотириста гривень) - 40% (сорок відсотків) частки у статутному капіталі Товариства.

У результаті передачі вищезазначеної частки від ОСОБА_4 до ОСОБА_2 перейшли права та обов`язки учасника Товариства в обсязі, пропорційному розміру придбаної нею частки. Сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної у акті частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства (п. п. 2, 3).

Акт скріплено підписами сторін, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , справжність яких засвідчив приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального кругу Алєксєєва І.Ю., та зареєстровано в реєстрі за №2415, 2416 (т. 1, а. с. 71).

14.04.2022 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 склали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ФКТН Агро Плюс», згідно з п. 1.1 якого ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 100 грн (сто гривень) - 10% (сорок відсотків) частки у статутному капіталі Товариства.

У результаті передачі вищезазначеної частки від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 перейшли права та обов`язки учасника Товариства в обсязі, пропорційному розміру придбаної нею частки. Сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної у акті частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства (п. п. 2, 3).

Акт скріплено підписами сторін, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , справжність яких засвідчив приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального кругу Алєксєєва І.Ю., та зареєстровано в реєстрі за №2413, 2414 (т. 1, а. с. 72).

У матеріалах справи також містяться акти такого самого змісту, як і наведені вище, про приймання-передачу часток у статутному капіталі Товариства, згідно з п. 1 яких ОСОБА_4 і ОСОБА_5 передали, а ОСОБА_2 прийняла частки у статутному капіталі Товариства у загальному розмірі 500 грн (чотириста гривень) - 50% (сорок відсотків) частки у статутному капіталі Товариства, скріплені підписами сторін - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - справжність яких засвідчив приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального кругу Миколенко І.М., та зареєстровані в реєстрі за №345-346 та №343-344 відповідно (т. 1, а. с. 24-26).

31.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України, внесено відомості про кримінальне провадження №12022250310000986 за фактом заволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_6 шахрайським шляхом належною ОСОБА_4 часткою у Статутному фонді ТОВ "ФКТН Агро Плюс" розмірі 40%.

Згідно з протоколом допиту свідка від 30.08.2022, здійсненого старшим слідчим СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області в ході розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного 31.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250310000986, ОСОБА_2 вказала, що відповідно до укладених 13.04.2022 між нею, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договорами купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «ФКТН Агро Плюс» вона є власником частки у 50% статутного фонду вказаного Товариства; що інформацією щодо порядку розрахунку за придбані частки вона не володіє, оскільки перемовини щодо розрахунку з ОСОБА_4 вів її брат, ОСОБА_6 , а її функція зводилась виключно до проставляння підпису в договорах купівлі-продажу (в присутності нотаріуса ОСОБА_7 ) та в актах приймання-передачі (в присутності нотаріуса ОСОБА_8 ); що організацією нотаріального посвідчення вказаних договорів та актів займався особисто ОСОБА_4 .

22.08.2022 ОСОБА_4 здійснив перерахування внеску до статутного капіталу ТОВ «ФКТН Агро Плюс» у розмірі 900,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №@2PL592908 від 22.08.2022 з призначенням платежу: «Внесок до статутного фонду, засновник ОСОБА_4 , ІПННОМЕР_1, Внесення частки».

Згідно з висновком експерта від 16.02.2023 №184/23-23 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12022250310000986 документально підтверджено зазначене у звіті незалежного аудитора ТОВ "Аудиторська фірма "Атторней Плюс" від 23.01.2023 надходження 22.08.2022 грошових коштів на банківський рахунок Товариства у розмірі 900 гривень в якості внеску до Статутного капіталу ТОВ «ФКТН Агро Плюс» його учасником - фізичною особою ОСОБА_4 .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.11.2022 №102601816495:

- засновниками (учасниками) юридичної особи є: ОСОБА_2 , розмір частки засновника (учасника): 500,00; ОСОБА_1 , розмір частки засновника (учасника): 500,00;

- інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: ОСОБА_2 , тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50; ОСОБА_1 , тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50;

- керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори тощо: ОСОБА_4 (без обмежень) - керівник; ОСОБА_5 (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень)) - представник; ОСОБА_4 (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень)) - представник.

13.10.2022 учасник товариства ОСОБА_2 на адресу директора Товариства ОСОБА_4 направила лист від 13.10.2022 з вимогою про скликання загальних зборів учасників ТОВ «ФКТН Агро Плюс» та про повідомлення заявника про час та місце їх проведення (т. 1, а. с. 73-74).

Листом від 21.10.2022 Товариство надало відповідь на лист від 13.10.2022 щодо визначення дати та порядку проведення зборів після отримання пропозицій щодо порядку денного від іншого учасника Товариства.

24.10.2022 ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «ФКТН Агро Плюс» у розмірі 40%, укладений 13.04.2022 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; визнати нечинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «ФКТН Агро Плюс» про зміну складу засновників Товариства від 30.06.2022 №1000261070003018164; стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 20 000,00 грн. Ухвалою від 26.10.2022 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №925/1101/22.

28.10.2022 директор ТОВ «ФКТН Агро Плюс» Галушко І.М. на адреси учасників Товариства направив повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства о 12:00 год 29.12.2022 (проведення яких здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку ZOOM) з порядком денним:

1. Звіт про діяльність ТОВ "ФКТН Агро Плюс" за 2002 рік;

2. Розподіл дивідендів між учасниками від діяльності ТОВ «ФКТН Агро Плюс» за 2022 рік;

3. Вирішення питання про відповідальність директора ТОВ "ФКТН Агро Плюс" ОСОБА_4 займаній посаді та про його можливе звільнення з посади;

4. Збільшення статутного капіталу ТОВ «ФКТН Агро Плюс» до двох мільйонів гривень;

5. Внесення змін до Статуту ТОВ «ФКТН Агро Плюс». Визначення особи, відповідальної за внесення змін до Статуту ТОВ «ФКТН Агро Плюс».

26.12.2022 директор ТОВ «ФКТН Агро Плюс» на адреси учасників Товариства направив повідомлення щодо неможливості проведення 29.12.2022 загальних зборів учасників ТОВ «ФКТН Агро Плюс», мотивоване ненадісланням ОСОБА_2 реквізитів електронної скриньки для її реєстрації з метою участі у відеоконференції, а також хворобою директора ОСОБА_4 ; з інформацією про призначення проведення наступних зборів на 12:00 год. 30.01.2023. Порядок денний зборів не змінено.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.01.2023 у справі №925/1101/22 заяву ОСОБА_4 від 12.01.2023 (вх. суду №567/23 від 12.01.2023) задоволено, залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про склад засновників товариства.

28.01.2023 на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.12.2022 у справі №711/6253/22 щодо зобов`язання внести відомості до ЄРДР за скаргою ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій директора ТОВ «ФКТН Агро Плюс» ОСОБА_4 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про досудове розслідування №12023250000000039, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ФКТН Агро Плюс" від 30.01.2023 №1 з огляду на неявку учасника Товариства ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі 50%) збори учасників визнано неповноважними, прийнято рішення про їх відкладення на 12:00 год 31.03.2023 та проведення зборів в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення ZOOM. Порядок денний залишено без змін.

06.02.2023 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами, що є предметом розгляду у цій справі.

ОСОБА_2 у відзиві на позов проти задоволення позову заперечила. Відповідач вважає, що позовні вимоги не відображають жодних порушень нею прав позивачів, ані жодних порушень державного реєстратора, а тому мають ознаки фіктивних та завідомо безпідставних, таких, що не ґрунтуються на фактах і спростовуються наявними документальними доказами.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За визначенням ч. 3 ст. 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Відповідно до 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом (п. 4 ч. 1 ст. 116 ЦК України).

Частка у статутному капіталі товариства - це специфічний об`єкт права, оскільки власник частки у статутному капіталі товариства не може передати її фізично покупцю, тому право власності на частку в статутному капіталі товариства у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Стаття 167 ГК України (в редакції станом на час укладення спірних договорів) визначає, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Норми законодавства України не передбачають обов`язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Правочином, відповідно до ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За визначенням ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Моментом укладення договору вважається досягнення сторонами в належній формі всіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).

Стаття 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Сторони договору можуть погодити перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. Сторона, яка умисно або з необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання або припинення договору, зобов`язана відшкодувати стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у зв`язку з неправдивістю таких запевнень, якщо інше не передбачено договором (ст. 650-1 ЦК України).

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд встановив, що позивачі уклали зі ОСОБА_2 спірні договори купівлі-продажу, якими відчужили відповідні частки у статутному капіталі товариства та передали їх ОСОБА_2 за актами приймання-передачі частки від 14.04.2022, у яких зазначили про відсутність матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначених в Актах часток у статутному капіталі товариства.

Тобто сторони своїми підписами в актах приймання-передачі підтвердили відсутність матеріальних претензій чи іншого невиконання умов договорів.

Як випливає з умов спірних договорів та формулювань актів приймання-передачі часток, предметом матеріальної претензії (вимоги) продавців часток до покупця може бути виключно грошова оплата часток.

Водночас засвідчення в актах приймання-передачі часток відсутності матеріальних претензій продавців часток до покупця говорить про те, що перед підписанням цих актів фактично відбулась певна подія - оплата часток.

До доводів позивачів про відсутність у матеріалах справи доказів передачі відповідачкою грошей за придбані частки (платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, розписок тощо) колегія суддів ставиться критично, серед іншого зважаючи і на незначність відповідних грошових сум.

Доводи позивачів про відсутність жодних розумних підстав для продажу своїх часток в статутному капіталі Товариства на користь ОСОБА_2 за 500 грн не можуть бути підставами для визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними з огляду на положення ст. 12 ЦК України, висновку про що правомірно дійшов місцевий господарський суд.

Так, згідно зі ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, укладаючи спірні договори від 13.04.2022 про відчуження часток у статутному капіталі, позивачі відповідно до вимог чинного законодавства України реалізували своє внутрішнє волевиявлення на відчуження своїх прав, оформили та підписали письмові правочини та посвідчили дійсність підписів нотаріально.

У таких висновках суд враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, згідно з якою кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію.

Господарський суд першої інстанції надав належну оцінку доводам позивачів в частині посилань на матеріали кримінальної справи/досудового розслідування №12022250310000986 від 31.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 191 КК України (шахрайство; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем відповідно), оскільки у матеріалах даної справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, яким були б встановлені факти вчинення відповідачем ОСОБА_2 або приватними нотаріусами Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. чи ОСОБА_8 кримінального правопорушення в процесі складання та/або засвідчення актів приймання-передачі часток у статутному капіталі Товариства.

ГПК України у ч. 6 ст. 75 ГПК України визначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом наведеної норми неодмінною умовою її застосування є наявність вироку суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили, і в якому встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та законність і обґрунтованість судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку вказаним документам з точки зору кримінального закону, суд в такому випадку вбачає у цьому порушення принципу рівності та змагальності сторін у господарському процесі.

Щодо визначених позивачами як підстав для визнання договорів недійсними того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не внесли грошові кошти у розмірі частки на розрахунковий рахунок Товариства, то під час їх оцінки колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі №910/6127/20. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що несплата відповідачем вартості частки у статутному капіталі товариства може бути підставою для звернення з вимогою про сплату (стягнення) коштів, проте не є підставою для визнання правочину недійсним, який визнається недійсним на момент укладення.

Крім того викликає великий сумнів те, що позивачі, заснувавши Товариство у 2018 році і дозволяючи йому здійснювати господарську діяльність під їхнім контролем до 2022 року, так і не сформували статутний капітал у розмірі 1000 грн у визначені Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» строки, адже в такому разі вони в силу Закону у відповідний термін мали б ухвалити одне з визначених Законом рішень.

І навіть той факт, що ОСОБА_4 здійснив перерахування внеску до статутного капіталу ТОВ «ФКТН Агро Плюс» у розмірі 900,00 грн лише 22.08.2022 за меморіальним ордером №@2PL592908, що підтверджується також згаданими вище висновком експерта від 16.02.2023 №184/23-23 та звітом незалежного аудитора ТОВ "Аудиторська фірма "Атторней Плюс" від 23.01.2023, таких сумнівів не усуває і підтверджує лише те, що 22.08.2022 ця сума була перерахована Товариству з певним призначенням платежу.

Місцевий господарський суд також доцільно зазначив, що позивачі використали неналежний спосіб захисту свого порушеного чи оспорюваного права чи інтересу відповідно до приписів ст. ст. 15-16 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

У апеляційній скарзі позивачі також не погоджуються з висновком суду щодо відсутності заявлених позовних вимог про поновлення їх прав на участь в управлінні Товариством чи в розподілі прибутку скаржники зазначають, що не мають відповіді на питання про те, навіщо їм заявляти такі вимоги. Поновлення прав позивачів, на думку апелянтів, досягається шляхом застосування до сторін наслідків недійсного правочину - тобто повернення сторін у стан, що існував до укладення спірних договорів, а саме стан учасників товариства.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Дійсно, одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Разом з тим, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду спосіб захисту насамперед повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19), а також що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Суд звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Крім того, задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб.

У п. 32 постанови від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та п. 43 постанови від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Цей висновок був застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19 (провадження №12-133гс19); від 08.09.2020 у справі №916/667/19 (провадження №12-145гс19); від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження №12-59гс20).

Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів (постанова Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 908/3564/19).

Таким чином, помилковими є доводи позивачів про те, що внаслідок визнання спірних договорів недійсними автоматично будуть поновлені їх (позивачів) права як учасників товариства з визначенням відповідних часток у товаристві, тим більше, що решту своїх часток позивачі після укладення спірних договорів подарували ОСОБА_1 .

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 у справі №925/185/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2023 у справі №925/185/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №925/185/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.10.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова