ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3229/23 пров. № А/857/9749/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі №380/3229/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -

суддя в 1-й інстанції Гулик А. Г.,

час ухвалення рішення 24.04.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 01.05.2023 року,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Львівської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 08 лютого 2023 року №76-дс Про застосування дисциплінарного стягнення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 08 лютого 2023 року №76-дс Про застосування дисциплінарного стягнення.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що митне оформлення транспортних засобів за митними деклараціями від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814, №UA209180/2022/006933, від 13 квітня 2022 року №UA209180/2022/007664 здійснено головним державним інспектором ВМО №2 митного поста «Городок» Львівської митниці Качуром Г. Б. з порушенням умов, визначених Законом №2142 ХІ, з порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 292 МК України та пунктів 4.5.,4.9. розділу IV Порядку, що призвело до надання преференцій на суму 267586,28 грн. Зазначає, що транспортний засіб, який в подальшому було оформлено за митною декларацією від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814 не ввозився в митному режимі «тимчасове ввезення», його пропуск 25 березня 2022 року на митну територію України здійснювався на підставі попередньої митної декларації ІМ ЕЕ UA209180/2022/005757, яка є попередньою митною декларацією з обсягом даних, необхідних лише для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення. Щодо операцій, звільнених від оподаткування ввізним митом згідно з пунктом 9-11 Розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, то апелянт зауважує, що вказаною нормою визначено, що це операції із пропуску та митного оформлення товарів. Тобто пропуск та митне оформлення товарів із застосуванням зазначених пільг зі сплати митних платежів у режимі імпорту повинен був здійснюватися у період з набрання законної сили Законом № 2142 до припинення чи скасування воєнного стану на території України. У вищевказаній нормі застосовано сполучник «та» (пропуску та митного оформлення товарів), що передбачає наявність обох складових і пропуску, і митного оформлення в межах дій цього Закону, на відміну від сполучника «або», застосування якого передбачає достатньою одну із альтернативних умов. Звертає увагу, що пропуск всіх транспортних засобів, оформлених за митними деклараціями від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006933, від 13 квітня 2022 року №UA209180/2022/007664 здійснювався до набрання чинності Законом №2142-IX, а митне оформлення після, що виключало наявність обох цих умов для застосування податкової пільги, а тому позивач здійснив їх митне оформлення з порушенням вимог цього Закону. Крім того зазначає, що начальник Львівської митниці (керівник державної служби) дізнався про факт вчинення порушення з дати надходження йому Акту про результати перевірки з окремих питань, а саме: 16 грудня 2022 року, тому висновок суду про те, що відповідач прийняв оскаржений наказ поза межами строків, встановлених для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності суперечить положенням частини 3 статті 65 ЗУ «Про державну службу» та обставинам справи. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ввезення товару на митну територію України як операція, з якою в даному випадку законодавець пов`язує звільнення від обов`язку сплати митних платежів, не обмежується лише фізичним перетином товару через митний кордон України, а включає в себе необхідність виконання ряду необхідних митних формальностей. Відтак суд першої інстанції правильно зазначив, що, оскільки, незважаючи на те, що задекларовані транспортні засоби були ввезенні на митну територію України до набрання чинності Закону України №2142, вони не були оформлені в митному режимі «імпорт», а були заявлені в митному режимі «імпорт» після 01 квітня 2022 року і лише після відповідного митного оформлення буде завершена вся сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товару через митний кордон України і випуску для вільного обігу на митній території України. Судом правильно проаналізовано митні декларації від 12 квітня 2022 року №UА209180/2022/006933, від 13 квітня 2022 року №UА209180/2022/007664 та встановлено, що такі прийняті до митного оформлення 12, 13 квітня 2022 року, а тому до вказаних правовідносин підлягає застосуванню редакція Закону від 24 березня 2022 року №2142-ІХ, яка передбачала звільнення від оподаткування. Крім того, звертає увагу на те, що питання правомірності застосування до товарів, які були ввезені на митну територію України до початку дії Закону України від 24 березня 2022 року №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» встановлених преференцій даним законом, зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі №160/11478/22. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача (апелянта) Риб`як В.О. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Бориславський А.Л. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Львівської митниці від 27 грудня 2022 року №334-дс Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Городок Львівської митниці Качура Генріха Борисовича на підставі доповідної записки начальника відділу митного оформлення Стрий митного поста Львів-південний Львівської митниці Олега Марчишина від 16 грудня 2022 року №7.4-28/11-01/331 за фактами, викладеними у доповідній.

Відповідно до наказу Львівської митниці від 26 вересня 2022 року №157 Про проведення перевірки з окремих питань із змінами внесеними наказами Львівської митниці від 25 жовтня 2022 року №178 Про продовження терміну проведення перевірки з окремих питань, від 10 листопада 2022 року №190 Про продовження терміну проведення перевірки з окремих питань та від 02 грудня 2022 року №203 Про продовження терміну проведення перевірки з окремих питань про з`ясування обставин можливого недотримання посадовими особами відділів митного оформлення Львівської митниці вимог законодавства України та нормативно-правових актів при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів, про що складено відповідний Акт про результати перевірки з окремих питань від 16 грудня 2022 року №7.4-28-10-01/75/330 (далі Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки за результатом опрацювання зауважень, викладених у доповідній записці директора Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Держмитслужби Дмитра Падуна від 15 вересня 2022 року №15-01/818 (вх. Львівської митниці №31846/4-08 від 19.09.2022) встановлено наявність випадків недотримання норм Закону України від 24 березня 2022 року №2142-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану та пункту 2 частини першої статті 292 МК України. Так, при опрацюванні зазначених у доповідній записці оформлених ЕМД із застосуванням преференції за кодом 311 встановлено випадки неправомірного звільнення від оподаткування транспортних засобів, фактично ввезених на митну територію України до дати набрання чинності Законом №2142-ІХ.

У ході перевірки встановлено, що головним державним інспектором ВМО №2 митного поста Городок Львівської митниці Качуром Генріхом Борисовичем за митною декларацією від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814 здійснено митне оформлення товару Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: RENAULT, модель: MEGANE, рік випуску - 2014, модельний рік - 2014, дата ведення в експлуатацію - 30.07.2014, №кузова: VF1BZ140651445930, № двигуна: невизначений, двигун-дизель, об`єм-1461см3, колісна формула - 4х2, місць включаючи водія - 5. Країна походження: Європейський союз (EU). 2.1 РР 1. із наданням звільнення від оподаткування митними платежами (код пільги 311).

Всі митні формальності за згаданою митною декларацією здійснено головним державним інспектором ВМО №2 митного поста Городок Львівської митниці Качуром Генріхом Борисовичем.

Виходячи з того, що транспортний засіб ввезений на митну територію України 25 березня 2022 року до набрання чинності Законом №2142 ХІ (05.04.2022), позивач повинен був відмовити у митному оформленні зазначеної митної декларації, у зв`язку з неправомірним застосуванням преференції 311 зі сплати митних платежів.

Таким чином, головний державний інспектор ВМО №2 митного поста Городок Львівської митниці Качур Генріх Борисович, всупереч вимогам пунктів 4.5 та 4.9 розділу IV Порядку, не здійснив належної перевірки правильності застосування пільг в оподаткуванні за МД від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814, що призвело до несплати митних платежів (безпосередньо під час митного оформлення) у загальній сумі 46643,39 гривень.

Аналогічні порушення допущено при митному оформленні транспортних засобів за митними деклараціями від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006933, від 13 квітня 2022 рок №UA209180/2022/007664. Митне оформлення транспортних засобів за митними деклараціями від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814, №UA209180/2022/006933, від 13 квітня 2022 року №UA209180/2022/007664 здійснено головним державним інспектором ВМО №2 митного поста Городок Львівської митниці Качуром Генріхом Борисовичем з порушенням умов, визначених Законом №2142 ХІ, з порушенням вимог пункту 2 частини першої статті 292 МК України та пунктів 4.5, 4.9 розділу IV Порядку, що призвело до надання преференцій на суму 267586,28грн.

Вказані обставини слугували підставою для висновків про невиконання або неналежне виконання позивачем посадових обов`язків актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу, що є дисциплінарним проступком, за вчинення якого, згідно з частиною 3 статті 66 згаданого Закону, такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Наказом в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 08 лютого 2023 року №76-дс Про застосування дисциплінарного стягнення до головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Городок Львівської митниці ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач не врахував усі дійсні обставини справи при проведенні дисциплінарного провадження, результати якого стали підставою для видання оскаржуваного наказу, а тому дійшов помилкового висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, і, відповідно, про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідач прийняв оскаржуваний наказ поза межами строків, встановлених для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідач володів інформацією з 22 квітня 2022 року про такі митні оформлення, але лише після спливу 9 місяців з часу митних оформлень притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому наказ в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 08 лютого 2023 року №76-дс Про застосування дисциплінарного стягнення є протиправним та підлягає скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з ч.1, 3 ст.569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

За змістом ст.62 Закону України Про державну службу державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Ч.1 ст.64 Закону України Про державну службу передбачає, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону України Про державну службу підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з п.5 ч.2 ст.65 Закону України Про державну службу дисциплінарним проступком визначено невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За змістом ст.66 Закону України Про державну службу до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 ч.2 ст.65 Закону України Про державну службу, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Ст.67 Закону України Про державну службу передбачає, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.77 МК України рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 08 лютого 2023 року №76-дс Про застосування дисциплінарного стягнення до головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Городок Львівської митниці ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 під час митного оформлення товару за митними деклараціями від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814, №UA209180/2022/006933 та від 13 квітня 2022 року №UA209180/2022/007664 не здійснив належної перевірки правильності застосування пільг в оподаткуванні, чим порушив вимоги Закону України від 24 березня 2022 року №2142-ІX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану, пункту 2 частини першої статті 292 МК України, пунктів 4.5 та 4.9 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, не дотримався вимог п.п.3.1, 3.2 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста Городок, затвердженої начальником Львівської митниці Іллею Ніжніковим.

За змістом ч.1 ст.4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку (пункт 4); випуск товарів - надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (пункт 5); митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання (пункт 21); митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23); митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24); пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення (49).

Відповідно до ч.1 ст.198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

За змістом ч.1, 8 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (…) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості, у тому числі у вигляді кодів (пункти 1 - 10).

Ст.264 МК України передбачає, що з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст.278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Згідно з ч.1 ст.281 МК України допускає встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Матеріалами справи стверджується, що транспортні засоби, оформленні за митними деклараціями від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814, №UA209180/2022/006933 та від 13 квітня 2022 року №UA209180/2022/007664, ввезені на митну територію України до початку дії Закону України від 24 березня 2022 року №2142-IX в режимі тимчасового ввезення.

При цьому, підставою притягнення позивача до відповідальності було те, що підстав до застосування пільгового розмитнення не було, оскільки транспортні засоби були ввезені на митну територію України до початку дії Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Так, 24 березня 2022 року прийнятий Закон України №2142-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності з дня його опублікування (05 квітня 2022 року) і яким, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесені зміни до ПК України та МК України, та передбачено пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України і ввізним митом товарів.

Відповідно ПК України доповнено підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», за змістом якого тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб`єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.

Розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено пунктом 9-11, згідно з яким, тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 01 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу «живого» бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом, не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених вище норм, положення підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону №2142-ІХ, а також пункту 9-11 розділу XXI МК України застосовуються з 01 квітня 2022 року, оскільки про це міститься пряма вказівка у законі.

У подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 9-11 розділу XXI МК України та підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України виключені на підставі Закону №2325-IX від 21 червня 2022 року, який набрав чинності 01 липня 2022 року.

Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01 квітня по 01 липня 2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Згідно з ч.3,4 ст.3 МК України норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Таким чином, сукупність статей 3 та 278 МК України, який є основним кодифікованим актом з питань митної справи, чітко говорить, що визначальним при застосуванні того чи іншого закону (у даному випадку - Закону, яким запроваджено преференції для декларанта), до правовідносин щодо визначення податкових зобов`язань, є саме дата подання митної декларації. Жодна норма не пов`язує вирішення цих питань з датою перетину кордону.

Щодо доводів відповідача про те, що при вирішенні питання про можливість застосування декларантом преференцій, про які йде мова у цій справі, необхідно відштовхуватись від дати ввезення (пропуску) товару через митний кордон України, то колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, під ввезенням товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезенням товарів, транспортних засобів за межі митної території України Митний кодекс України має на увазі сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

За змістом ст.74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Ч.1 ст.258 МК України передбачає, що оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.

З наведеного вище можна дійти висновку, що ввезення товару на митну територію України як операція, з якою в даному випадку законодавець пов`язує звільнення від обов`язку сплати митних платежів, не обмежується лише фактичним (фізичним) перетином товару через митний кордон України, натомість, така являє собою певний алгоритм дій, який складається з виконання низки необхідних митних формальностей.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності застосування до товарів, які були ввезені на митну територію України до початку дії Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» встановлених преференцій даним законом викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 160/11478/22.

Таким чином, враховуючи, що подані позивачем з метою митного оформлення ввезеного товару митні декларації №UA209180/2022/006814, №UA209180/2022/006933 та №UA209180/2022/007664 датовані 12-13 квітня 2022 року (тобто, у період з 01 квітня по 01 липня 2022 року), задекларований за цими митними деклараціями товари підпадають під дію Закону №2142-IX, оскільки в даному випадку виконуються законодавчо встановлені умови для звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Крім того, матеріалами справи стверджується, що згідно з поясненнями ОСОБА_2 керівника відділу ВМО №2 митного поста Городок Львівської митниці у квітні 2022 року, він провів консультації зі спеціалізованими підрозділами митниці, за результатами яких прийнято рішення про можливість проведення таких митних оформлень із застосуванням податкової пільги.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, правомірність митних оформлень за митними деклараціями від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814, №UA209180/2022/006933, від 13 квітня 2022 року №UA209180/2022/007664 підтверджено в.о. заступника начальника Львівської митниці М. Терьохіним у листі від 22 квітня 2022 року №7.4.-17/4/77/7, згідно з яким: митне оформлення транспортних засобів, за вищевказаними митними деклараціями, здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналогічна позиція відображена у листі в.о. начальника Львівської митниці Д.Меньшикова № 7.4-1-25/4/14952 від 03 серпня 2022 року Про надання інформації, в якому зазначено, що на думку МПКМВ та МТРЗЕД при звільненні від оподаткування товарів, що ввозяться на умовах Закону №2142-IX, підлягають сплаті до Державного бюджету митні платежі нараховані на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення.

Таким чином, дії позивача під час митного оформлення товару за митними деклараціями від 12 квітня 2022 року №UA209180/2022/006814, №UA209180/2022/006933, від 13 квітня 2022 року №UA209180/2022/007664 повністю узгоджувалися з позицією представників митного орану, викладеною у згаданих листах.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач надав іншу правову оцінку правильності застосування пільг при здійсненні митних формальностей при митному оформленні легкових автомобілів, які ввезені на митну території України до набрання чинності Законом України №2142-ХІ, хоча митне оформлення відбулося після набрання чинності згаданого Закону, а тому зміна митним органом правової оцінки щодо здійснення митних формальностей при митному оформленні легкових автомобілів, які ввезені на митну території України до набрання чинності Законом України №2142-ХІ, є непослідовною та суперечливою, що спричинило безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно звернув увагу на ту обставину, що на момент проведення митних оформлень не було надано жодних роз`яснень інспекторам, що унеможливлює притягнення інспектора, який провів таке митне оформлення до дисциплінарної відповідальності; проведенню митного оформлення передували обговорення і консультації з керівництвом Львівської митниці, лише після проведення яких, позивач здійснив митне оформлення товару за спірними деклараціями.

Крім того, жодних доказів того, що позивач мав намір, бажання і мету усупереч законодавству зменшити надходження до державного бюджету внаслідок здійснення митних формальностей матеріалами справи не містять.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що оскаржуваний наказ прийнятий у межах строків встановлених для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідно до положень ч.5 ст.74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення, при цьому, 22 квітня 2022 року є днем, коли керівник митного органу дізнався або мав дізнатися ніби-то про вчинення дисциплінарного проступку позивачем, а тому саме з цього дня необхідно обчислювати початок перебігу строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, разом з тим, оскаржуваний наказ прийнято 08 лютого 2023 року.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, приймаючи оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач не врахував усі дійсні обставини справи при проведенні дисциплінарного провадження, результати якого стали підставою для видання оскаржуваного наказу, а тому дійшов помилкового висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, і, відповідно, про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а тому наказ в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 08 лютого 2023 року №76-дс Про застосування дисциплінарного стягнення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі №380/3229/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 16 жовтня 2023 року.