ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1255/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.

учасника справи - ОСОБА_1

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Левченко С.І.

Житлово-будівельного кооперативу "Зварювальник-2" - Кухарчук А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 (суддя Лиськов М.О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 (колегія суддів: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу "Зварювальник-2" (далі - ЖБК "Зварювальник-2")

про визнання недійсними рішень позачергових зборів та засідання членів правління,

Суть спору

1. ОСОБА_1 протягом 10 років був головою правління ЖБК "Зварювальник-2".

2. У 2021 році у зв`язку із не скликанням загальних зборів головою правління на вимогу членів ЖБК ініціативна група скликала і провела позачергові загальні збори учасників, на яких, зокрема, прийняли рішення про прийняття нових членів ЖБК, обрання складу правління, припинення повноважень голови правління ОСОБА_1 .

3. Після цього, члени правління ЖБК "Зварювальник-2" провели засідання на якому прийняли рішення, зокрема, про звільнення ОСОБА_1 та про обрання нового голови правління.

4. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання недійсними рішень позачергових зборів та засідання членів правління.

5. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, суд апеляційної інстанції залишив таке рішення без змін.

6. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи був скаржник належним чином повідомлений про скликання і проведення загальних зборів, та чи є неналежне повідомлення підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів;

- чи могли бути проведені загальні збори кооперативу шляхом поквартирного опитування, враховуючи наявність карантинних обмежень, та чи був наявний кворум;

- чи зобов`язаний суд викликати у судове засідання свідків за умови відсутності відповідного клопотання сторін у справі та чи вплинула відсутність показань свідків на встановлення обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення;

- чи може особа, яке не є членом кооперативу бути обрана на посаду голови правління (ст.16 Закону "Про кооперацію") та чи вплинуло прийняття до ЖБК нових членів та їх участь в голосуванні на обрання голови правління.

8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. ЖБК "Зварювальник-2" заснований 12.06.1991; за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом.

10. Протоколом №03 загальних зборів ЖБК "Зварювальник-2" від 09.12.2016 затверджена нова редакція статуту, відповідно до якого:

- загальні збори членів ЖБК є чинними, якщо на них присутні не менше половини членів ЖБК; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів, які присутні на загальних зборів (п.11.4);

- питання, з яких рішення приймаються загальними зборами переважною більшістю голосів (3/4 голосів присутніх членів ЖБК): обрання членів правління ЖБК в кількості не менше 3 (трьох) строком на 3 (три) роки, обрання членів ревізійної комісії (пп.11.5.6 п.11.5);

- члени правління ЖБК обираються в кількості не менше 3 (трьох) чоловік; правління ЖБК зі свого складу обирає голову правління; голова ЖБК (голова правління) обирається на строк 3 (три) роки з можливістю бути переобраним на наступні строки (пункти 11.7, 11.8);

- голова ЖБК (голова правління) є керівником виконавчого органу, безпосередньо керує роботою правління та в цілому діяльність ЖБК і несе відповідальність перед загальними зборами членів ЖБК та правлінням за виконання їх рішень; за виконання своїх обов`язків голова правління отримує заробітну платню, розмір якої встановлюється правлінням, виходячи з об`ємів роботи та фінансового стану ЖБК (п.11.9).

11. Кількість членів ЖБК "Зварювальник-2" складає 136 фізичних осіб.

12. З 2012 до 2021 року члени ЖБК "Зварювальник-2" направляли голові правління ОСОБА_1 звернення про надання інформації (щодо кількості членів кооперативу, нарахування заробітної плати голові правління та бухгалтеру, надання документів тощо) та скликання позачергових загальних зборів для вирішення питання правомірності підняття тарифів за утримання будинку та прибудинкової території, вирішення питання щодо висловлення недовіри діючому голові кооперативу ОСОБА_1 .

13. Протоколом №1 засідання ініціативної групи зі скликання і проведення загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2" від 25.01.2021, на якому були присутні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , затверджено план роботи ініціативної групи:

1) провести роботу зі з`ясування складу членів ЖБК "Зварювальник-2": підготувати оголошення з проханням до власників квартир і нежитлових приміщень надати ініціативній групі відомості про приналежність їм квартир та нежитлових приміщень; вручити зазначені оголошення всім власникам квартир і нежитлових приміщень у будинку, а також розклеїти на дошках оголошень у будинку; підготувати та надіслати запит до уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування щодо надання відомостей про склад власників квартир і нежитлових приміщень, які ініціативній групі не вдасться отримати в інший спосіб; на основі отриманих даних скласти список власників квартир і нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ;

2) провести інформаційно-роз`яснювальну роботу серед членів ЖБК "Зварювальник-2" щодо мети та доцільності проведення загальних зборів;

3) підготувати загальні збори ЖБК "Зварювальник-2": підготувати проект протоколу загальних зборів, реєстру присутніх на зборах та листка голосування на загальних зборах; підготувати пропозиції щодо складу правління та ревізійної комісії; вирішити питання про місце проведення загальних зборів; провести загальні збори ЖБК.

14. 17.02.2021 до голови правління ЖБК "Зварювальник-2" ОСОБА_1 звернулися члени кооперативу у кількості 46 осіб з письмовою вимогою скликати позачергові збори членів кооперативу протягом 20 днів з дня надходження вимоги. У вимозі зазначено, що у разі незабезпечення скликання позачергових загальних зборів, вони будуть скликані особами, які вимагають їх скликання протягом наступних 20 днів.

15. 17.02.2021 ЖБК "Зварювальник-2" зареєстрував вказану вимогу за №03/02-2021.

16. 27.03.2021 організовано і проведено позачергові загальні збори членів ЖБК "Зварювальник-2" (на виконання рішень ініціативної групи членів, прийнятих відповідно до протоколу №1 від 25.01.2021), на яких були присутні 75 із 137 членів кооперативу, що підтверджується протоколом №б/н від 27.03.2021.

17. Згідно з протоколу від 27.03.2021 на порядок денний було винесено такі питання:

1) висловлення недовіри діючому Голові правління, правлінню, ревізійній комісії;

2) розгляд заяв на вступ до членів кооперативу;

3) обрання членів правління кооперативу ЖБК "Зварювальник-2";

4) обрання членів ревізійної комісії ЖБК "Зварювальник-2";

5) звільнення діючого голови правління, правління та ревізійної комісії ЖБК "Зварювальник-2".

18. У протоколі №б/н 27.03.2021 зафіксовано, що голові правління кооперативу ОСОБА_1 в установленому порядку було подано звернення від 17.02.2021 з вимогою проведення загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2" та фінансової звітності. Оскільки збори не були проведені головою правління, їх ініціювала ініціативна група. У зв`язку з карантинними обмеженнями підписи збиралися шляхом поквартирного опитування.

19. 27.03.2021 на позачергових загальних зборах членів ЖБК "Зварювальник-2" прийняті рішення:

- висловити недовіру діючому голові правління ЖБК "Зварювальник-2" ОСОБА_1 , правлінню та ревізійній комісії;

- прийняти до членів кооперативу власників квартир, які подали відповідні заяви, з усіма правами та обов`язками, згідно розд.VII Статуту ЖБК "Зварювальник-2";

- обрати членами правління ЖБК "Зварювальник-2" ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

- зняти голову правління ОСОБА_1 , правління та ревізійну комісію;

- доручити новому голові правління здійснити оформлення відповідних документів.

20. 06.05.2021 проведено засідання членів правління ЖБК "Зварювальник-2", що оформлено протоколом №1, на якому були прийняті рішення, зокрема, про звільнення ОСОБА_1 з 02.06.2021 та про обрання головою правління ЖБК "Зварювальник-2" ОСОБА_5 з 07.05.2021.

21. На підставі прийнятих рішень до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відповідні зміни щодо зміни керівника ЖБК "Зварювальник-2" із ОСОБА_1 на ОСОБА_5 , що підтверджується відповідною випискою від 01.12.2021 з реєстру.

Короткий зміст позовних вимог

22. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК "Зварювальник-2", в якому просив суд: визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2", що оформлені протоколом від 27.03.2021; визнати недійсними рішення засідання членів правління ЖБК "Зварювальник-2", що оформлені протоколом №1 від 06.05.2021.

23. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, таким:

- рішення, прийняті позачерговими загальними зборами членів кооперативу від 27.03.2021, та засідання членів правління ЖБК "Зварювальник-2" від 06.05.2021 підлягають визнанню недійсними, оскільки прийняті із грубими порушеннями вимог законодавства та оформлені безсистемно та без врахування логічної послідовності прийняття рішень;

- у протоколі загальних зборів членів кооперативу від 27.03.2021 відсутні додатки або посилання на посаду, кількість осіб, прізвища осіб, які були ініціаторами скликання позачергових зборів, відсутня інформація щодо реальних підстав проведення таких зборів в період дії карантинних обмежень згідно п.6 ч.3 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №1236 від 09.12.2020;

- протоколом від 27.03.2021 зафіксовано пропозицію "голосувати шляхом опитування", що не передбачено статутом та профільним Законом "Про кооперацію"; така форма голосування не є належним підтвердженням фіксації волевиявлення, оскільки, на переконання позивача, створює основу для фальсифікацій, що підтверджується заявами деяких членів кооперативу про їх фактичну відсутність та оспорювання факту проставляння підпису в будь-яких документах, що пов`язані з загальними зборами від 27.03.2021;

- в протоколі від 27.03.2021 неправильно викладено зміст п.11.4 статуту: "загальні збори визнаються правомочними, якщо на них присутні більше 1/2 частини всіх членів кооперативу", в той час як вказаний пункт статуту викладено в такій редакції: "Загальні збори членів ЖБК є чинними, якщо на них присутні не менше половини членів ЖБК";

- з другого питання порядку денного: не зафіксовано та не виконано вимогу п.6.4, п.11.5.9 статуту та абз.4. ст.15 Закону "Про кооперацію" щодо наявності рішення правління ЖБК про вступ нових членів кооперативу; загальні збори лише затверджують таке рішення виходячи з статуту та вимог профільного закону;

- третє та четверте питання порядку денного є нелогічними та системно непослідовними, оскільки голосування за нових членів правління кооперативу та ревізійної комісії без звільнення попередніх членів цих утворень є нелогічним та незрозумілим з точки зору вимог структурованості та послідовності таких документів;

- на с.3 протоколу від 27.03.2021 міститься інформація, яка вказує на порушення п.6.1 статуту ЖБК "Зварювальних", який пов`язує членство в кооперативі з наявністю права власності на квартири в будинку кооперативу;

- запропонований та обраний на посаду члена правління кооперативу громадянин України ОСОБА_5 не є власником або співвласником квартири по АДРЕСА_2 , виходячи з інформаційної довідки №296754357 від 27.01.2022 вказана квартира належить ОСОБА_13 з 14.09.2015, тобто не може бути членом кооперативу та бути обраним до складу його правління;

- протокол від 27.03.2021 не відображає реального волевиявлення членів кооперативу, позачергове засідання проведено за фактичної відсутності членів кооперативу та відсутності кворуму для прийняття рішень;

- протокол від 27.03.2021 в порушення п.11.10.5 статуту не затверджено і не підписано головою правління кооперативу;

- протокол №1 від 06.05.2021 засідання членів правління ЖБК "Зварювальник-2" від 06.05.2021 не підтверджує факту проведення зборів членів правління, оскільки вказано подвійну адресу місця проведення ( АДРЕСА_3 ), незважаючи на той факт, що юридична адреса кооперативу АДРЕСА_2 ; обрання головою правління кооперативу особи, яка не є членом кооперативу та не являється власником квартири, вказує на удаваний характер проведення зборів та фіктивність оформленого протоколу № 1 від 06.05.2021;

- спірними рішеннями, оформленими протоколами від 27.03.2021 та від 06.05.2021, сфальсифіковано факт проведення самих зборів членів кооперативу та членів його правління, порушено право позивача на працю, шляхом виконання його безпосередніх обов`язків на посаді голови правління, порушено його право, як члена кооперативу на участь в таких зборах та висловлення своїх міркувань з приводу питань порядку денного.

24. Матеріально-правовою підставою позову ОСОБА_1 визначив статті 2, 4, 8, 10, 12, 15 Закону "Про кооперацію", статті 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.94 Господарського кодексу України (далі- ГК).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

25. Господарський суд міста Києва рішенням від 07.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023, у задоволенні позову відмовив, виходячи з того, що рішення, прийняті на загальних зборах, є правомірними, збори проведені із дотриманням порядку їх скликання і проведення, а позивач не обґрунтував та не довів, яким саме чином прийняті рішення порушують його права.

26. Суди, зокрема, вказали, що:

- необґрунтованими є доводи щодо неповідомлення позивача про проведення зборів; позивач на цю обставину у позовній заяві не посилався і підстав свого позову не змінював; ані Закон "Про кооперацію", ані статут відповідача не передбачає вимоги про письмове повідомлення членів кооперативу чи необхідність отримання від них розписки про отримання повідомлення про проведення зборів;

- можливість проведення загальних зборів методом поквартирного опитування не заборонена ані законом, ані статутом відповідача; цей метод зумовлений карантинними обмеженнями, про що зазначено в оскаржуваному протоколі позачергових загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2" від 27.03.2021;

- ні положення законодавства, ні положення статуту ЖБК "Зварювальник-2" не передбачають вимоги про те, що обраний склад правління, чи обраний зі складу правління керівник (голова правління) повинні бути членами кооперативу, чи повинні бути власниками чи співвласниками квартири у цьому кооперативі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

27. 05.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023.

28. Верховний Суд ухвалою від 25.04.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 повернув без розгляду на підставі п.1 ч.4 ст.292 ГПК, оскільки вона не була підписана представником заявника - адвокатом Левченком С.І.

29. 11.05.2023 ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

30. Скаржник з уточненням, викладеним у заяві про усунення недоліків, посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, а також п.1 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували, зокрема, статті 4, 12, 15, 16 Закону "Про кооперацію", ст.99 ГК. Скаржник, зокрема, вказує:

- суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18 (члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними);

- суди попередніх інстанцій не застосували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19 (права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо);

- суд апеляційної інстанції не застосував висновок, викладений у п.2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" (ст.15 Закону "Про кооперацію" передбачає, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення);

- суди попередніх інстанцій не застосували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19, від 06.02.2020 у справі №906/307/19 (у випадку заперечення учасником факту його повідомлення про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється);

- суд апеляційної інстанції без достатніх підстав та наявних доказів у справі зробив висновок про факт скликання позачергових зборів та допустив можливість проведення зборів шляхом "поквартирного опитування";

- суд апеляційної інстанції перекрутив доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача: вказав, що начебто позивач посилався на те, що його права порушилися саме при прийнятті рішень, а не тим, що його не повідомляли про сам факт проведення таких зборів;

- суди попередніх інстанцій проігнорували клопотання позивача про виклик свідків, підписи яких стоять в "списках поквартирного опитування", не дослідили факт наявності кворуму для проведення загальних зборів та реальність зборів, які начебто проводилися;

- суди попередніх інстанцій проігнорували відсутність в матеріалах справи допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 77, 78 ГПК на підтвердження повідомлення позивача про час та місце проведення 27.03.2021 загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2", внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; позивача як учасника товариства було позбавлено можливості реалізувати свої права на участь в управлінні кооперативом, права голосу на загальних зборах, права обирати і бути обраним в органи управління;

- суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали оцінки тому, що основою обрання нового керівника відповідача стало порушення процедури обрання нового члена кооперативу, який не є власником квартири в кооперативі в порушення п.6.1 статуту, а також в порушення процедури прийняття нових членів кооперативу;

- з аналізу ч.3 ст.16 Закону "Про кооперацію" вбачається, що члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років; йдеться про обрання з числа членів (або учасників кооперативу), оскільки інша дія призначення відноситься саме до виконавчого директора, який здійснює оперативне управління діяльністю кооперативу та не може бути членом кооперативу;

- законодавець чітко вказав, яку посаду може займати не член кооперативу і на яких підставах здійснюється його діяльність;

- суди фактично проігнорували висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 05.03.2014 у справі №6-10цс14 (основними принципами кооперації згідно із ст.4 Закону "Про кооперацію" є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос).

31. 30.08.2023 надійшов відзив ЖБК "Зварювальник-2" на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення в силі.

32. У відзиві, зокрема, вказує:

- позивач перебував на посаді голови ЖБК "Зварювальник-2" 10 років безперервно; за це період позивач допустив значні порушення прав членів кооперативу, що стало підставою для значної кількості звернень членів ЖБК, копії яких були надані до відзиву на позовну заяву;

- голова правління свідомо та умисно багато років підряд не скликав загальні збори, яким він підзвітний та не виконував своїх обов`язків щодо звітування перед зборами;

- оскільки ОСОБА_1 не відповів на звернення 46 членів кооперативу щодо скликання загальних зборів, ініціативна група розпочала самостійну підготовку до проведення позачергових загальних зборів;

- 27.03.2021 було організовано та проведено позачергові загальні збори, на яких були присутні 75 із 137 членів кооперативу; 06.05.2021 було проведено засідання членів правління, на яких вирішено звільнити ОСОБА_1 та обрати головою правління ОСОБА_5 ;

- позивач заявляє, шо він був позбавлений прав та не допущений до участі в зборах, хоча не навів доказів щодо таких дій зі сторони відповідача; позивач не обґрунтовує чому після закінчення терміну його повноважень, він не виконав вимогу щодо скликання чергових зборів, та порушив вимоги статуту щодо строків перебування на посаді;

- позивач поставив свою резолюцію на вимозі від 17.02.2021, з якої вбачається, що у разі, якщо він як виконавчий орган не виконає вимогу і не скличе збори протягом 20 днів, то такі збори будуть скликані ініціаторами;

- ініціатори скликання загальних зборів здійснили належне повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів за 10 днів до визначеного строку їх проведення шляхом розміщення оголошень на дошках оголошень біля кожного під`їзду будинку та в чаті будинку, що забезпечило велику явку на зборах; існування такої практики повідомлення підтвердив сам позивач у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції;

- ніхто з інших членів ЖБК не заявив, що не був оповіщений про збори; Закон "Про кооперацію" не визначає способу оповіщення (повідомлення) членів кооперативу про проведення зборів; позивач не розрізняє вимоги Закону "Про кооперацію" із вимогами, які містяться у Законах "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку";

- відповідно до вимог статуту ЖБК "Зварювальник-2" 2/3 голосів присутніх від 86 осіб становить 64,5, а тому рішення щодо п.5, за яке проголосувало 83 із 86 присутніх членів кооперативу, є прийнятим;

- позивач не подавав клопотань про виклик свідків; в апеляційній скарзі позивач не посилався на порушення своїх прав судом першої інстанції, що полягало в ігноруванні його клопотання про виклик свідків; в матеріалах справи відсутні ухвали судів щодо задоволення або відмови в задоволенні клопотання про виклик свідків;

- чинне законодавство та статут ЖБК наділяє власника (вищий орган управління) обирати (призначати та звільняти) керівника для керівництва господарською діяльністю підприємства; ані Господарський кодекс України, ані Закон "Про кооперацію" та статут ЖБК не містять вимоги про те, що обраний склад правління, чи обраний зі складу правління керівник (голова правління) повинні бути членами кооперативу чи власниками/співвласниками квартир.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

33. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 06.09.2023.

34. Верховний Суд у судовому засіданні 06.09.2023 оголосив перерву до 13.09.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо повідомлення про проведення зборів

35. Суди попередніх інстанцій вказали, що необґрунтованими є доводи щодо неповідомлення ОСОБА_1 про проведення зборів; позивач на цю обставину у позовній заяві не посилався і підстав свого позову не змінював; ані Закон "Про кооперацію", ані статут відповідача не передбачає вимоги про письмове повідомлення членів кооперативу чи необхідність отримання від них розписки про отримання повідомлення про проведення зборів; ОСОБА_1 не обґрунтував та не довів, яким саме чином прийняті рішення порушують його права.

36. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій проігнорували відсутність допустимих та достовірних доказів на підтвердження повідомлення позивача про час та місце проведення 27.03.2021 загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2", внаслідок чого ОСОБА_1 був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах та реалізувати свої права на участь в управлінні кооперативом (права голосу на загальних зборах, права обирати і бути обраним в органи управління); посилається на постанови Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №918/636/19 (щодо порушення прав члена кооперативу) та від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19, від 06.02.2020 у справі №906/307/19 (що обов`язок доказування обставин повідомлення покладається на відповідача, оскільки оскаржується його рішення).

37. ЖБК "Зварювальник-2" у відзиві зазначає, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що він був позбавлений прав та не був допущений до участі в зборах; ініціатори скликання загальних зборів здійснили належне повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів за 10 днів до визначеного строку їх проведення шляхом розміщення оголошень на дошках оголошень біля кожного під`їзду будинку та в чаті будинку; ніхто з інших членів ЖБК не заявив, що не був оповіщений про збори; Закон "Про кооперацію" не визначає способу оповіщення (повідомлення) членів кооперативу про проведення зборів.

38. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

39. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.14 ГПК).

40. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.2 ст.14 ГПК).

41. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі (ч.3 ст.46 ГПК).

42. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.5 ст.269 ГПК).

43. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (ч.3 ст.300 ГПК).

44. Тобто, ГПК надає позивачу право змінити підстави або предмет позову виключно до закінчення підготовчого засідання, а суди апеляційної та касаційної інстанцій мають переглядати справу виключно в межах заявлених позивачем вимог.

45. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 у позовній заяві не посилався на неналежне повідомлення його про час та місце проведення 27.03.2021 загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2", до закінчення підготовчого засідання заяву про зміну підстав позову - не подавав.

46. Втім, Верховний Суд вважає за необхідне надати відповіді на викладені у касаційній скарзі аргументи щодо неповідомлення про скликання та проведення загальних зборів. Хоча позивач на відповідні норми права у позовній заяві не посилався, однак з її змісту вбачається, що вона містить відповідні доводи. Зокрема позивач вказав, що після отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника відповідача він вжив заходів щодо витребування документів, на підставі яких було здійснено таку зміну, і таким документом є протокол від 27.03.2021; у відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив про відсутність належного інформування про проведення зборів.

47. Потрібно враховувати також те, що суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам щодо повідомлення позивача про скликання та проведення зборів.

48. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

49. Відповідно до абз.5 ч.1 ст.2 Закону "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

50. Згідно зі ст.4 Закону "Про кооперацію" кооперація базується, зокрема, на такому основному принципі як принцип безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

51. Основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління (ст.12 Закону "Про кооперацію"). Подібні положення містяться у ст.99 ГК щодо прав членів виробничого кооперативу.

52. Статтею 15 Закону "Про кооперацію" передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

53. Верховний Суд звертає увагу, що Закон "Про кооперацію" не визначає способу оповіщення (повідомлення) членів кооперативу про проведення зборів.

54. Разом з тим, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, на яку посилається скаржник, та від 05.11.2019 у справі №922/80/18).

55. Участь у загальних зборах члена кооперативу фактично є корпоративним правом такої особи на управління таким кооперативом в розумінні ст.12 Закону "Про кооперацію".

56. Належне повідомлення учасника кооперативу про проведення загальних зборів має на меті сприяння реалізації таких прав.

57. Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, на які посилається скаржник, зазначив, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

58. Хоча такі висновки були зроблені у справах, які стосувалися оскарження рішень загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, однак сформовані Верховним Судом положення не є такими, що застосовуються лише щодо певних господарських товариств, натомість є загальними принципами, які дозволяють учаснику відповідного товариства (в розумінні ч.2 ст.83 ЦК) належним чином реалізувати свої корпоративні права.

59. Суд апеляційної інстанції встановив, що ініціативна група здійснила повідомлення про скликання позачергових зборів (повідомлення про дату час і місце проведення зборів) шляхом розміщення оголошень на дошках оголошень та в групі чату будинку, що забезпечило явку 75 членів кооперативу та 30 осіб (власників квартир, які не є членами кооперативу) на збори 27.03.2021; існування такої практики повідомлення про проведення зборів членів кооперативу підтвердив і ОСОБА_1 у судовому засіданні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

60. Про це також наголошує ЖБК "Зварювальник-2" у відзиві на касаційну скаргу, вказуючи, що ініціатори скликання загальних зборів здійснили належне повідомлення членів кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів за 10 днів до визначеного строку їх проведення шляхом розміщення оголошень на дошках оголошень біля кожного під`їзду будинку та в чаті будинку; ніхто, крім ОСОБА_1 не заявляв про порушення порядку повідомлення про проведення зборів.

61. Враховуючи зазначене, необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, щодо покладення на відповідача (як особу, рішення органу управління якої оспорюється) обов`язку доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів у випадку його заперечення про таке повідомлення.

62. Необґрунтованим також є посилання на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

63. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях послалися на вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, а скаржник не вказав, в чому саме полягає помилковість такого застосування.

64. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

65. Також, у постанові Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №918/636/19, на яку посилається скаржник, вказано, що права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

66. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22 (пункти 84-87). У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.

67. Оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що ініціативна група повідомила членів ЖБК "Зварювальник-2" про скликання позачергових зборів шляхом розміщення оголошень на дошках оголошень і в групі чату будинку та існування такої практики повідомлення підтвердив сам ОСОБА_1 , а також те, що ніхто, окрім ОСОБА_1 , не заявляв про порушення порядку повідомлення про проведення зборів, то Верховний Суд погоджується з висновками про необґрунтованість доводів позивача, що його не було повідомлено про загальні збори.

68. В контексті встановлених судами обставин щодо здійснення повідомлення про збори в групі чату будинку необхідно звернути увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).

69. Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

70. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

71. За таких обставин, касаційна скарга в частині, що ґрунтується на вказаних доводах з посиланням на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, задоволенню не підлягає.

Щодо реальності зборів та наявності кворуму

72. Суди попередніх інстанцій вказали, що рішення, прийняті на зборах, є правомірними, оскільки збори проведені із дотриманням порядку їх скликання і проведення. Суд апеляційної інстанції вказав, що можливість проведення загальних зборів методом поквартирного опитування не заборонена ані законом, ані статутом відповідача; цей метод зумовлений карантинними обмеженнями, про що зазначено в оскаржуваному протоколі позачергових загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2" від 27.03.2021.

73. ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили факт наявності кворуму для проведення загальних зборів та реальність зборів, які насправді не проводилися; суд апеляційної інстанції без достатніх підстав та наявних доказів у справі зробив висновок про факт скликання позачергових зборів та допустив можливість проведення зборів шляхом "поквартирного опитування".

74. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій фактично проігнорували висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 05.03.2014 у справі №6-10цс14 (основними принципами кооперації згідно із ст.4 Закону "Про кооперацію" є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); за змістом ст.15 Закону "Про кооперацію" для проведення загальних зборів необхідно забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості (простої чи кваліфікованої) присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення).

75. ЖБК "Зварювальник-2" у відзиві зазначає, що на позачергових загальних зборах були присутні 75 із 137 членів кооперативу; відповідно до вимог статуту ЖБК "Зварювальник-2" 2/3 голосів присутніх від 86 осіб становить 64,5, а тому рішення з п.5, за яке проголосувало 83 із 86 присутніх членів кооперативу, є прийнятим.

76. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, оскільки він належним чином не спростував висновків суду апеляційної інстанції, натомість виклавши власні міркування щодо неможливості проведення зборів шляхом "поквартирного опитування".

77. Скаржник у касаційній скарзі послався на підставу, передбачену п.1.ч.2 ст.287 ГПК, а, отже, він має мотивувати неправильне застосування норм матеріального права та / або недотримання вимог процесуального права судами попередніх інстанцій посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах, а не наводити власні міркування.

78. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.

79. Разом з тим, наведені скаржником висновки Верховного Суду та Верховного Суду України не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про можливість проведення зборів шляхом опитування.

80. В контексті наведених скаржником висновків, останній не спростовує того, що члени кооперативу, які взяли участь у голосуванні, зробили це особисто та, відповідно, не доводить в чому за таких обставин полягає порушення принципів безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності та рівного права голосу (один член кооперативу - один голос).

81. У наведеній скаржником постанові Верховного Суду України від 05.03.2014 у справі №6-10цс14 питання щодо проведення загальних зборів шляхом опитування не досліджувалося, та, відповідно, висновків щодо допустимості чи недопустимості проведення зборів у такому форматі Верховний Суд України не викладав. Окрім того, у справі, що переглядається, встановлено, що такий порядок (формат) зборів зумовлений карантинними обмеженнями, що відрізняє цю справу від справи №6-10цс14.

82. Доводи скаржника про удаваність зборів зумовлені його особистими міркуваннями, які зводяться до того, що проведення загальних зборів полягає в одночасній особистій фізичній присутності учасників цих зборів в конкретно обумовленому місці в конкретно обумовлений час.

83. Натомість Верховний Суд звертає увагу, що чинне законодавство не передбачає вимог до проведення загальних зборів виключно у такій формі (яка полягає в одночасної фізичної присутності учасників зборів в конкретно обумовленому місці в конкретно обумовлений час).

84. Так, Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає, що загальні збори учасників можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів одночасно, чи із застосовуванням інших засобів електронної ідентифікації (ч.3 ст.33). Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування) (ч.1 ст.35). Якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування (ч.1 ст.36).

85. Стаття 38 Закону "Про акціонерні товариства" встановлює, що загальні збори акціонерів можуть проводитися шляхом очного голосування (очні загальні збори), електронного голосування (електронні загальні збори), опитування (дистанційні загальні збори) (ст.48 старого Закону "Про акціонерні товариства" передбачала, що у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів не більше 25 осіб, допускається прийняття рішення методом опитування).

86. Відповідно до положень Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів (ст.10). Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої ч.9 цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (ст.6).

87. Таким чином, скаржник належно, з урахуванням положень п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не спростував висновків судів попередніх інстанцій щодо можливості проведення загальних зборів шляхом проведення опитування членів кооперативу.

88. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили факт наявності кворуму для проведення загальних зборів.

89. Верховний Суд вказані доводи відхиляє з таких міркувань.

90. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі (абзаци 9, 10 ст.15 Закону "Про кооперацію").

91. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (абз.11 ст.15 Закону "Про кооперацію").

92. Загальні збори членів ЖБК є чинними, якщо на них присутні не менше половини членів ЖБК. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів, які присутні на загальних зборів (п.11.4 статуту ЖБК "Зварювальник-2").

93. Суди попередніх інстанцій встановили, що протоколом позачергових загальних зборів членів ЖБК "Зварювальник-2" від 27.03.2021 зафіксовано, що на початок проведення зборів загальна чисельність членів ЖБК "Зварювальник-2" становить 137 осіб, присутні на зборах - 75 осіб, тобто більше ніж 1/2 від загального складу членів кооперативу.

94. Члени ЖБК "Зварювальник-2" на позачергових загальних зборах від 27.03.2021 прийняли до складу членів кооперативу ще 11 осіб, відповідно, загальна кількість членів кооперативу стала 148 осіб, а загальна кількість присутніх на зборах осіб - 86.

95. З урахуванням цього та положень абз.9 ст.15 Закону "Про кооперацію", п.11.4 статуту ЖБК "Зварювальник-2", загальні збори членів кооперативу були правомочними вирішувати винесені на них питання.

96. Статут ЖБК "Зварювальник-2" встановлює певні особливості щодо кількості голосів, необхідних для прийняття деяких рішень: питання, з яких рішення приймаються загальними зборами переважною більшістю голосів (3/4 голосів присутніх членів ЖБК): обрання членів правління ЖБК в кількості не менше 3 (трьох) строком на 3 (три) роки, обрання членів ревізійної комісії (пп.11.5.6 п.11.5 статуту ЖБК "Зварювальник-2").

97. Оскільки з урахуванням прийнятих нових членів ЖБК загальна кількість присутніх на зборах склала 86 осіб, то для прийняття рішення про припинення повноважень голови правління ОСОБА_1 , правління та ревізійної комісії необхідно було 64,5 голосів присутніх членів ЖБК (3/4).

98. Враховуючи, що за вказане питання проголосувало 83 з 86 осіб, рішення з п.5 порядку денного є прийнятим, що правильно встановили суди попередніх інстанцій та на що посилалося ЖБК "Зварювальник-2" у відзиві на касаційну скаргу.

99. Враховуючи вищевикладене, не знайшли підтвердження доводи скаржника про відсутність на загальних зборах кворуму та про відсутність достатньої кількості голосів для прийняття загальними зборами оскаржуваних рішень.

Щодо клопотання про виклик свідків

100. ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій проігнорували клопотання позивача про виклик свідків, підписи яких стоять в "списках поквартирного опитування".

101. ЖБК "Зварювальник-2" у відзиві зазначає, що ОСОБА_1 не подавав таких клопотань; в апеляційній скарзі не посилався на порушення своїх прав судом першої інстанції, що полягало в залишені без розгляду його клопотання про виклик свідків; в матеріалах справи відсутні ухвали судів про задоволення або відмову в задоволенні відповідних клопотань.

102. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

103. Свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ч.1 ст.66 ГПК).

104. Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини (ч.2 ст.66 ГПК).

105. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ч.1 ст.87 ГПК).

106. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах (ч.2 ст.87 ГПК).

107. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (ч.1 ст.89 ГПК).

108. Отже, свідок може бути викликаний у судове засідання за таких умов:

- особа обізнана про будь-які обставини, що стосуються справи;

- обставини, про які відомо свідку, не можуть бути відображені у відповідних документах;

- обставини, викладені свідком у заяві, суперечать доказам або викликають сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

109. Верховний Суд звертає увагу, що обставини, які могли би бути підтвердженні або спростовані відповідними показання свідка (свідків) стосуються факту проведення (непроведення) загальних зборів у формі одночасної особистої фізичної присутності учасників зборів в конкретно обумовленому місці в конкретно обумовлений час та наявності (відсутності) кворуму на загальних зборах.

110. Однак суди попередніх інстанцій, на підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, дійшли висновку, що загальні збори були проведені методом поквартирного опитування, оцінку чому Верховний Суд надав вище.

111. Таким чином, обставини щодо проведення загальних зборів у формі особистої фізичної присутності їх учасників, які могли бути доведені або спростовані показаннями свідка (свідків) не мають визначального значення у справі та не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо дотриманням порядку скликання і проведення загальних зборів учасників ЖБК "Зварювальник-2".

112. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків, а сам скаржник в касаційній скарзі не уточнив, коли саме він заявляв таке (такі) клопотання, у якій формі він його заявляв - усно чи письмово, що можуть підтвердити/спростувати свідки та в чому полягає неможливість встановлення таких обставин за допомогою інших доказів, чи робили такі свідки заяви, які викликають сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

113. З огляду на це, безпідставними є доводи ОСОБА_1 щодо неналежного розгляду судами попередніх інстанцій клопотань позивача про виклик свідків, які підписалися в "списках поквартирного опитування".

Щодо прийняття до ЖБК нових членів кооперативу, їх участі в голосуванні та обрання голови кооперативу

114. Суди попередніх інстанцій вказали, що ні положення законодавства, ні положення статуту ЖБК "Зварювальник-2" не передбачають вимоги про те, що обраний склад правління, чи обраний зі складу правління керівник (голова правління) повинні бути членами кооперативу, чи повинні бути власниками чи співвласниками квартири у цьому кооперативі.

115. ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали оцінки тому, що основою обрання нового керівника відповідача стало порушення процедури обрання нового члена кооперативу, який не є власником квартири в кооперативі в порушення п.6.1 статуту, а також в порушення процедури прийняття нових членів кооперативу, а саме п.11.5.9 статуту, у якому вказано, що прийняття нових членів кооперативу відбувається лише після їх затвердження правлінням.

116. Скаржник також вказує, що з системного аналізу ч.3 ст.16 Закону "Про кооперацію" члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років; тобто йдеться про обрання з числа членів (або учасників кооперативу), оскільки інша дія "призначення" відноситься саме до виконавчого директора, який здійснює оперативне управління діяльністю кооперативу та не може бути членом кооперативу; виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління кооперативу, формує виконавчу дирекцію та виконує функції, делеговані йому правлінням кооперативу; тобто законодавцем чітко вказано яку посаду може займати не член кооперативу і на яких підставах здійснюється його діяльність.

117. ЖБК "Зварювальник-2" у відзиві зазначає, що чинне законодавство та статут ЖБК наділяє власника (вищий орган управління) обирати (призначати та звільняти) керівника для керівництва господарською діяльністю підприємства; ані Господарський кодекс України, ані Закон "Про кооперацію" та статут ЖБК не містять вимоги про те, що обраний склад правління, чи обраний зі складу правління керівник (голова правління) повинні бути членами кооперативу чи власниками/співвласниками квартир.

118. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що основою обрання нового керівника відповідача стало порушення процедури обрання нового члена кооперативу, який не є власником квартири в кооперативі, та порушення процедури прийняття нових членів кооперативу (без їх попереднього затвердження правлінням).

119. Відповідно до частин 1, 2 ст.97 ЦК управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

120. Статтею 98 ЦК передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.

121. Отже, загальні збори, реалізувавши надане їм право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, правомірно ухвалили рішення про прийняття нових членів до кооперативу, хоча й процедура прийняття нових членів передбачає попереднє затвердження відповідного рішення іншим органом юридичної особи (правлінням).

122. Вказані твердження скаржника є необґрунтованими також з тих підстав, що, як було зазначено, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з урахуванням прийнятих нових членів ЖБК (11 осіб), загальна кількість присутніх на зборах склала 86 осіб.

123. Суди зазначили, що для прийняття рішення про припинення повноважень голови правління ОСОБА_1 , правління та ревізійної комісії необхідно було 64,5 голосів присутніх членів ЖБК (3/4 голосів присутніх на зборах), а враховуючи, що за вказане питання проголосувало 83 з 86 осіб, рішення з п.5 порядку денного є прийнятим.

124. Суди встановили, що було прийнято також рішення про обрання членів правління ЖБК "Зварювальник-2" (п.3 порядку денного), хоча і не вказали, яка кількість учасників проголосували за таке рішення. З протоколу від 27.03.2021 вбачається, що за призначення усіх 5 членів правління проголосувало 82 особи (т.1 а.с.10).

125. Таким чином, навіть за умови вирахування голосів нових 11 членів ЖБК (71 голос), рішення про обрання членів правління були б прийнятими, оскільки 3/4 від 75 присутніх членів становить 56,25 голосів.

126. Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника щодо обрання нового голови кооперативу з огляду на таке.

127. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу (абзаци 5, 6 ст.16 Закону "Про кооперацію").

128. Члени правління ЖБК обираються в кількості не менше 3 (трьох) осіб; правління ЖБК зі свого складу обирає голову правління; голова ЖБК (голова правління) обирається на строк 3 (три) роки з можливістю бути переобраним на наступні строки (пункти 11.7, 11.8 статуту ЖБК "Зварювальник-2").

129. Голова ЖБК (голова правління) є керівником виконавчого органу і безпосередньо керує роботою правління та в цілому діяльністю ЖБК і несе відповідальність перед загальними зборами членів ЖБК та правлінням за виконання їх рішень. За виконання своїх обов`язків голова правління отримує заробітну платню, розмір якої встановлюється правлінням, виходячи з об`ємів роботи та фінансового стану ЖБК (п.11.9 статуту).

130. Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.65 ГК управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.

131. З посиланням на ст.65 ГК суди попередніх інстанцій вказали, що чинне законодавство та статут відповідача наділяє власника (вищий орган управління) правом обирати (призначати та звільняти) керівника для керівництва господарською діяльністю підприємства.

132. ЖБК "Зварювальник-2" у відзиві на касаційну скаргу, що ані ГК, ані Закон "Про кооперацію" та статут ЖБК "Зварювальник-2" не містять вимоги про те, що обраний склад правління, чи обраний зі складу правління керівник (голова правління) повинні бути членами кооперативу чи власниками/співвласниками квартир.

133. Суди встановили, що 27.03.2021 на позачергових загальних зборах членів ЖБК "Зварювальник-2" прийняті рішення, зокрема, про обрання членами правління ЖБК "Зварювальник-2" ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

134. 06.05.2021 було проведено засідання членів правління ЖБК "Зварювальник-2", що оформлено протоколом №1, на якому були прийняті рішення, зокрема, про звільнення ОСОБА_1 з 02.06.2021 та про обрання головою правління ЖБК "Зварювальник-2" ОСОБА_5 з 07.05.2021.

135. Твердження про те, що у ст.16 Закону "Про кооперацію" (скаржник послався на ч.3 цієї статті, однак вказана стаття ч.3 не містить) йдеться про обрання з числа членів (або учасників кооперативу), оскільки інша дія - "призначення" відноситься саме до виконавчого директора, який здійснює оперативне управління діяльністю кооперативу та не може бути членом кооперативу, зводяться до власного тлумаченням скаржником норм права та не підтверджуються посиланням на відповідні висновки Верховного Суду.

136. Сама лише незгода ОСОБА_1 як колишнього голови правління кооперативу з обранням певної особи, що була обрана головою правління кооперативу на засіданні членів правління, які, в свою чергу, були обрані до складу правління відповідною більшістю голосів на загальних зборах, не може безумовно свідчити про порушення корпоративних прав позивача та про порушення процедури обрання нового голови правління.

137. Верховний Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

138. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

139. Скаржник у касаційній скарзі послався на підставу, передбачену п.1.ч.2 ст.287 ГПК, а, отже, він має мотивувати неправильне застосування норм матеріального права та / або недотримання вимог процесуального права судами попередніх інстанцій посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах, а не наводити власні міркування.

140. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не враховали суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.

141. Скаржник не наводить у касаційній скарзі постанов Верховного Суду, висновки яких не врахували суди попередніх інстанцій при вирішенні питання щодо дотримання процедури прийняття нових членів та призначення головою правління кооперативу особи, яка, на думку позивача, не є його членом.

142. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК).

143. Також Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

144. Оскільки доводи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права не знайшли свого підтвердження, то необґрунтованими є також доводи про недослідження судами наявних в матеріалах справи доказів.

145. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

146. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

147. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

148. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

149. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №910/1255/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець