Справа № 336/5495/22

Пр. № 3/336/44/2023

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця, за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, що надійшла з управління патрульної поліції в м. Запоріжжі,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває зазначена справа.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, який складений 11 жовтня 2022 року, притягуємий до відповідальності о 20 годині 29 хвилин 11 жовтня 2022 року керував транспортним засобом «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 , перетинаючи блокпост № 5, біля будинку № 4 по вул. Донецьке шосе в м. Запоріжжі в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить висновок приладу Alcоtest Drager 6820 щодо результатів огляду з метою виявлення стану сп`яніння, проведеного о 21 годині 35 хвилин 11 жовтня 2022 року на місці зупинки транспортного засобу.

Зазначені дії ОСОБА_1 , як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, містять порушення п. 2.9 «а» «Правил дорожнього руху України».

В суді ОСОБА_1 винуватість у вчиненні описаних дій не визнав повністю, пояснивши, що у вказаний в протоколі час під час руху за кермом належного йому автомобіля «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 , на блокпосту № 5 був зупинений співробітниками поліції, які, припустивши у нього стан алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Маючи достатній рівень правосвідомості, повністю розуміючи зміст відповідальності водія під час керування джерелом підвищеної небезпеки, а також зміст адміністративної відповідальності за порушення правил безпечного руху, та поваги до представників влади, він беззаперечно погодився пройти означену процедуру, хоча був здивований пропозицією, яка не мала під собою жодного підґрунтя, так як він не вживає алкоголь під час керування транспортом. І саме ця обставина посилила його готовність без розмірковувань пройти медичний огляд. Висновок про наявність у нього стану алкогольного сп`яніння виявився цілком несподіваним, так як вживання спиртного він в той день не припускав. Оскільки його умислом не охоплювалося вживання спиртних напоїв, тим більш, керування автомобілем під випливом їхньої дії, на що вказує його адекватна поведінка та відсутність ознак будь-якого сп`яніння під час спілкування з поліцейськими, між тим склад цього правопорушення характеризується лише навмисною формою вини, просить звільнити його від відповідальності через відсутність в його діях ознак складу цього правопорушення.

Представник ОСОБА_1 просить про звільнення його підзахисного від відповідальності через недоведеність його винуватості у зв`язку з недопустимістю наданих стороною обвинувачення доказів. Зокрема, працівники поліції припустилися порушень «Порядку направлення водіїв

транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, що полягають у відсутності пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, яка мала б бути адресованою ОСОБА_1 , оскільки із змісту протоколу випливає, що він не згоден з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Хоча матеріали справи і містять направлення на огляд водія транспортного засобу до спеціалізованого закладу охорони здоров`я, проте фактично такого направлення не відбувалося, про що свідчить відсутність результатів цього огляду на тлі того, що притягуємий до відповідальності не погоджувався з результатами огляду за допомогою алкотестера. Суперечить вимогам «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року, та обставина, що поліцейські під час складання протоколу не включили відеозапис з моменту початку виконання службових обов`язків та не вели його безперервно, вимкнувши до моменту складання протоколу, про що свідчать перерви між фрагментами відеозапису, кількість яких обчислюється трьома сюжетами, що тривають від 36 хвилин до однієї години чотирьох хвилин. Внаслідок цього порушення не є очевидним сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вручення йому направлення на огляд на стан сп`яніння або його відмови в отриманні цього направлення, роз`яснення особі прав, що передбачені статтею 268 КУпАП. Між тим свідок ОСОБА_2 , що допитувався суддею, показав, що за кермом автомобіля був саме він, проте після команди зупинитися на блокпосту він та ОСОБА_3 помінялися місцями, оскільки свідок керував автомобілем у відсутність посвідчення водія, яке залишилось на окупованій території.

Усі перелічені порушення свідчать про відсутність доказів винуватості ОСОБА_1 , отриманих у відповідності до вимог закону, тобто допустимих, що означає необхідність закриття провадження в справі через відсутність доказів вчинення ним винних протиправних дій.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознаками керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, вислухавши пояснення притягуємого до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку про необхідність закриття провадження в справі у зв`язку з недоведеністю причетності ОСОБА_1 до вчинення правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктивну сторону складу правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, утворюють дії з керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Наявність або відсутність ознак адміністративного правопорушення під час розгляду справи встановлюється на підставі доказів, якими є фактичні дані, перелічені в статі 251 КУпАП.

Вирішуючи долю протоколу про адміністративне правопорушення на користь особи, щодо якої він складений, суддя виходить з таких міркувань.

В матеріалах справи є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений о 21 годині 35 хвилин 11 жовтня 2022 року з використанням приладу Alcоtest Drager 6820, з якого випливає, що в згаданий час ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Проте суддя не вбачає підстав для використання цього процесуального джерела для констатації доведеності обвинувачення особи у вказаному порушенні правил безпеки дорожнього руху, виходячи з такого.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини є джерелами права в Україні відповідно до положень Основного Закону України та Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини».

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій прав особи, що передбачені законодавством.

Суд вважає, що процедура притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення в сфері порушення правил безпеки дорожнього руху, склад яких характеризуються надзвичайно суворими санкціями, мінімальний розмір яких обчислюється сумою в 17000 грн., та супроводжується позбавленням спеціального права на досить тривалий строк, тоді як найменший розмір штрафу за законом України про кримінальну відповідальність становить 510 грн., має відбуватися за процедурою переслідування за вчинення кримінального правопорушення з дотриманням гарантій, притаманних кримінальному провадженню.

Таким чином, серйозність покарання за статтею 130 КУпАП підкреслює її «кримінально-правовий» характер в розумінні положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому особам, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення за цією статтею, мають бути забезпечені всі гарантії, які передбачені в ст.6 Конвенції.

Такими гарантіями є встановлена статтею 62 Основного Закону України, статтею 17 КПК України презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом ; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62Конституції України поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17ЗаконуУкраїни"Провиконаннярішеньта застосуванняпрактикиЄвропейськогоСуду зправлюдини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Гарантія того, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, становить зміст принципу презумпції невинуватості.

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.

З роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» випливає, що конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

За роз`ясненнямип.19цієї постанови,визнання особивинуватою увчиненні злочинуможливо лишеза умовидоведеності їївини.

Згідно із ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проведення цього огляду внормоване «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, відповідно до п. 1 якого метою проведення цього огляду є виявлення стану алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції(далі-огляд),і проведеннятакого огляду.

За змістом пунктів 3, 4 «Порядку..» огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з

використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо

регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають

вимогам законодавства про метрологію та метрологічну

діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за

відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту,

який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із

застосуванням технічних засобів відеозапису.

Наведені положення «Порядку…» узгоджуються зі змістом частини 2 ст. 266 КУпАП, у відповідності до якої огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода

водія транспортного засобу з результатами такого огляду є

підставою для його притягнення згідно із законом до

відповідальності, як випливає із змісту пункту 5 «Порядку…».

З наведеного випливає, що підставою для притягнення особи, що пройшла огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, до адміністративної відповідальності є її згода з результатами такого огляду.

Проте незгода особи з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки, тягне направлення водія для проведення

огляду до відповідного закладу охорони здоров я, як зазначено в пункті 6 «Порядку…» та частині 3 ст. 266 КУпАП.

Вимога про забезпечення поліцейським проведення огляду водія

транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж

протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав внормована пунктом 7 «Порядку…» та частиною 3 ст. 266 КУпАП.

Як свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення, притягуємий до відповідальності виказав незгоду з результатами огляду на місці зупинки, наслідком чого в силу згаданих положень закону має бути забезпечення проведення цього огляду в спеціалізованому закладі охорони здоров`я.

Направлення на такий огляд до медичного закладу наявне в матеріалах справи, проте відомостей, чи проводився цей огляд в спеціалізованому закладі охорони здоров`я, в матеріалах справи немає.

Як випливає із змісту ст. 8 «Порядку…» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

В матеріалах справи відсутня і інформація про відмову ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі, зафіксовану за встановленою законом процедурою.

Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису врегульоване «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026.

За змістомст.1«Інструкції…» застосуванняпрацівниками поліціїтехнічних приладіві технічнихзасобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,здійснюється зметою,зокрема: попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

За змістом ст. 5 «Інструкції…» у випадках застосування технічного засобу з функціями відеофіксації виявлення правопорушення включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Прислівник безперервно означає таку ознаку будь-якого процесу, який триває без будь-яких перерв та зупинок.

Проте наданий судді відеозапис виявлення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить безперервної відеофіксації вказаних дій, а складається з трьох відеосюжетів, які відображають далеко не весь процес притягнення особи до відповідальності.

Зокрема, не є очевидним саме зупинення транспортного засобу, а також наявність чи відсутність пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, його відповідь, роз`яснення йому прав як особі, що притягується до адміністративної відповідальності.

Наслідки порушення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, встановлені, як зазначено, частиною ст. 266 КУпАП, і полягають у визнанні такого огляду недійсним.

Окрім наведених міркувань, дійшовши висновку про закриття провадження в справі, суддя враховує таке.

У відповідності до п. 6 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України, № 1452/735 від 09.11.2015 року , огляд на стан сп`яніння проводиться ,зокрема: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, як випливає зі змісту п. 4 «Інструкції…».

Як зазначено в пункті 3 «Порядку…», огляд на місці зупинки транспортного засобу з

використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо

регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають

вимогам законодавства про метрологію та метрологічну

діяльність).

В матеріалах справи є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений о 21 годині 35 хвилин 11 жовтня 2021 року з використанням приладу Alcоtest Drager 6820, з якого випливає, що в згаданий час ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Означений висновок містить інформацію про показники температури повітря, яка становить плюс 19 оС.

Разом з тим, за інформацією Запорізького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій, температура повітря в місці складання протоколу та в час його складання дорівнювала плюс 9,50 С, тобто була нижчою за ту, що виміряна за допомогою алкотестера, більш ніж в два рази.

За змістом ст. 6 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» гідрометеорологічна діяльність на території України провадиться центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, а також іншими державними органами, юридичними та фізичними особами незалежно від форми власності.

Отримана судом фактична гідрометеорологічна інформація, тобто гідрометеорологічна інформація, що базується на даних гідрометеорологічних спостережень у конкретний строк, виходить від уповноваженого на провадження гідрометеорологічної діяльності центрального органу виконавчої влади, тому у судді немає жодних підстав піддавати сумніву достовірність вказаних даних.

Між тим під час огляду поліцейськими водіїв на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу застосуванню підлягають законодавчо

регульовані засоби вимірювальної техніки, які відповідають

вимогам законодавства про метрологію та метрологічну

діяльність).

Наведене означає, що прилад Alcоtest Drager 6820, який був використаний співробітниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, має значні похибки, що ставить під сумнів всі отримані з його допомогою дані, в тому числі дані про стан сп`яніння притягуємого до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суддя не може констатувати наявність допустимих та достовірних доказів на користь висновку про стан сп`яніння особи, а усі сумніви щодо причетності до вчинення правопорушення, як зазначено, тлумачяться на користь особи, що піддана переслідуванню.

Як випливаєіз змістуст.7КУпАП,ніхто неможе бутипідданий заходувпливу взв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом.Провадження всправах проадміністративні правопорушенняздійснюється наоснові суворого додержання законності.

Наслідки недоведеності в діях особи складу адміністративного правопорушення полягають в закритті провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, не вбачаючи сукупності фактичних даних, що підтверджують в силу ст. 251 КУпАП наявність ознак складу правопорушення, суддя вважає за необхідне постановити про закриття провадження в справі.

Наслідки недопустимості доказів встановлені частиною 2 ст. 86 КПК України і полягають в неможливості їх використання при прийнятті процесуальних рішень та неможливості посилання на них при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 251, 252, 254, 256, 280 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 від відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП звільнити через відсутність в його діях ознак складу правопорушення.

Провадження в справі закрити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Щаслива