ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1779/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В., розглянувши справу № 916/1779/23 за позовом Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про виселення з нежилого приміщення та стягнення неустойки 23 789,74 грн.

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

про визнання договору продовженим

Представники сторін:

Від позивача: Курлович О.О., самопредставництво;

Від відповідача : Попроцький Д.М., за ордером;

01.05.2023р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради (в подальшому Орендодавець, Департамент) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича (в подальшому Орендар, ФОП Янковський А.Ю.) про виселення з нежилого приміщення та стягнення неустойки 23 789,74 грн. за прострочення повернення об"єкта оренди. В обґрунтовані позовних вимог, заявник посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди від 17.09.2018р.та закінчення строку дії договору оренди.

Ухвалою від 05.052023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.06.2023р.

Суд запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду подати до суду відзив на позовну заяву оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.

Суд запропонував позивачу подати до суду протягом 10 днів з дня отримання відзиву на позов відповідь на відзив, оформлений відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України; надіслати копію відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу одночасно з надісланням відповіді суду; відповідні докази надіслання надати до суду;

Суд запропонував відповідачу подати до суду протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 184 ГПК України, надіслати копію заперечень та доданих до них доказів позивачу одночасно з надісланням заперечень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.

Ухвала від 05.05.2023р. про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду без вручення, з відміткою Укрпошти про відсутність відповідача за місцезнаходженням (а.с.42-44).

01.06.2023р. представник відповідача подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.45), пояснюючи неотриманням позову та ухвали суду. В судовому засіданні 05.06.2023р. оголошено перерву до 19.06.2023р.

19.06.202р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.54-76), проти позову повністю заперечує.

15.06.2023р. Фізична особа-підприємець Янковський Андрій Юрійович звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Департамента комунальної власності Одеської міської ради про визнання договору оренди № 31-к/14 від 11.12.2014р. продовженим.

Ухвалою від 19.06.2023р. (а.с.130133) розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 08.08.2023р. , строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

Ухвалою від 26.06.2023р. (а.с.137-138) суд прийняв зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича до Департамента комунальної власності Одеської міської ради про визнання договору продовженим до розгляду та об`єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/1779/23 за правилами загального позовного провадження, призначив розгляд справи у підготовчому засіданні на 08.08.2023р., запропонував відповідачу за зустрічним позов надати до суду відзив з урахуванням положень ст.165 ГПК України, запропонував позивачу за зустрічним позовом надати до суду відповідь на відзив з урахуванням положень ст. 166 ГПК України, запропонував відповідачу за зустрічним позовом надати до суду заперчення на відповідь на відзив з урахуванням положень ст. 167 ГПК України.

27.07.2023р. позивач подав до суду заяву про доповнення підстав позову без зміни предмету (а.с.139-149).

Позивач зазначає, що згідно з положенням ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту» (чинного на момент укладення договору оренди) об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Крім того, п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63, передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Отже, виходячи зі змісту наведених вище правових положень, як додаткові джерела фінансування навчальних закладів законом передбачається можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте, надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

05.09.2017р. прийнято Закону України «Про освіту» № 2145-УІІ, який набрав чинності 28.09.2017, у якому ч. 4 ст. 80 зазначено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Види господарської діяльності, для здійснення якої надаються в оренду приміщення закладів освіти, мають відповідним чином забезпечувати освітній процес, в тому числі належні умови для праці та здобуття освіти.

Тобто, обмеження на передання в оренду не поширюється на об`єкти, які не використовуються та не можуть за своїми властивостями використовуватися у процесі навчання чи освітній діяльності у цілому.

Отже, норми Законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про освіту», постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», у їх системному поєднанні містять заборони передавати в оренду не пов`язаного із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу та яке не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, й у такому обсязі, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі освіти.

27.06.2023р. від Департаменту комунальної власності надійшла відповідь на відзив за первісним позовом (а.с.150-160).

10.07.2023р. від Департаменту комунальної власності надійшов відзив за зустрічним позовом (а.с.163-184), повністю заперечує проти зустрічного позову.

Ухвалою від 08.08.2023р. (а.с.202-203) підготовче засідання відкладено на 28.08.2023р.

Ухвалою від 28.08.2023р.(а.с.207-208) суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 25.09.2023р. В судовому засіданні 25.09.2023р. розпочато розгляд справи по суті, оголошено перерву до 03.10.2023р.

В судове засідання 03.10.2023р. прибули представники сторін, розгляд справи по суті завершено.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

За приписами ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. Після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення за первісним та зустрічним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом під час розгляду первісного позову, фізичній особі-підприсмцю Янковському Андрію Юрійовичу (далі - Орендар) згідно з договором оренди від 11.12.2014р. № 31-к/14 (далі - Договір) укладеним з Відділом освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради (далі - Орендар), надано у строкове платне користування нежитлове приміщення у КПНЗ Одеський ЦДЮТ «Еврика», загальною площею 10,8 кв.м, що розташоване за адресою: м.Одеса, Люстдорфська дорога, 25.

Умовами п. 1.3. Договору визначено термін дії договору оренди до 26.11.2015р.

Додатковим договором від 16.12.2016 № 1 продовжено термін дії Договору до 26.11.2017, внесено зміни у частині назви Орендодавця з «Відділ освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради» на «Комунальна установа «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району у м. Одесі», змінено площу об`єкту оренди з « 10,8 кв.м» на « 11,9 кв.м» у відповідності до технічного паспорту від 08.06.2016 та внесено зміни у частині розрахунку орендної плати за місяць.

Додатковим договором від 26.02.2018 № 2 продовжено термін дії Договору до 26.11.2018 та внесено зміни у частині розрахунку орендної плати за місяць.

Додатковим договором від 23.03.2018 № 3 внесено зміни до договору оренди у частині нази орендодавця на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент).

Додатковим договором від 26.12.2018 № 4 продовжено термін дії Договору до 26.11.2021.

Приймаючи до уваги, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою відноситься до договорів оренди, а майно, яке виступає предметом Договору, належить до комунальної власності, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочнни.

У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм ч.ч.1 та 2 ст.283 Господарського кодексу України, що кореспондуються з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у корпезування манно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Положеннями ст.626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або іірііііпііешін цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч.І ст.627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за ного порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положеннями статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.І ст.763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.765 Цивільного кодексу України нанмодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

З 01.02.2020 Закон № 2269-ХІІ втратив чинність внаслідок набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 (далі Закон України № 157-ІХ), який введений в дію 01.02.2020р.

За загальним принципом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В п. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Статтею 18 Закону України № 157-ІХ встановлено новий порядок продовження договору оренди, а саме, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статгі.

За змістом ч.2 ст. 18 Закону України № 157-ІХ, без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

- укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

- укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;

- укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;

- укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Положеннями ч.З ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку манна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.

Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звергатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03 червня 2020 року, що набрала чинності 17 червня 2020 року, був затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (надалі - Порядок), який містить механізм продовження договорів оренди за результатами (шляхом ) проведення аукціону або без проведення аукціону в випадках, що передбачені Законом України «Про оренду державного і комунального майна».

Пунктом 134 Порядку встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Пункт 135 Порядку передбачає, що орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Відповідно до пункту 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку манна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Позивач зазначає, що 19.07.2021 на адресу Департаменту від Орендаря надійшли листи № 01-14/3701 щодо продовження договірних відносин.

Однак Департамент наголошує, що Орендарем не було дотримано вимог, а саме, шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі пазом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку та звітом про оцінку майна.

За таких обставин, оскільки, продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-1X, яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, Департамент вважає, що термін дії договору закінчився 26.11.2021р., тобто договір припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 9.6. Договору, термін дії договору оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).

В свою чергу, на переконання Департаменту, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Департамент повідомив, що під час проведення обстеження наданого в оренду об`єкту встановлено, що Орендар використовує приміщення, про що складено відповідний акт від 03.03.2023 з фотофіксацією. Проте, на переконання Департаменту, у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди Орендар фактично не виконує зобов`язання щодо повернення об`єкту оренди.

Департамент наголошує, що за змістом ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Законодавець у ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Невиконання передбаченого ч.1 ст.785 вказаного вище Кодексу обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує право на застосування відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України, для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання.

Положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, прнтрнманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1ст. 548 Цивільного кодексу України).

Тобто, неустойка згідно із ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст.785 зазначеного вище Кодексу, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором.

Виходячи з викладеного вище, у зв`язку з невчасним виконанням Орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом приймання-передачі, нарахована неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, яка відповідно до розрахунку від 15.03.2023р. складає 23 789,74 грн. (розрахунок додається)

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно, державний виконавець виконує його примусово.

Згідно з ч.3 ст.66 вищевказаного Закону, примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Департамент вважає, що виселення є ефективним способом захисту, так як забезпечує поновлення порушеного права Позивача як особи, яка має речове право на майно - право господарського відання, та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об`єктом оренди. Так, з огляду на закінчення строку дії договору оренди та обов`язок Орендаря повернути майно Орендодавцю після закінчення дії договору, у випадку невиконання відповідного обов`язку, ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення, яка передбачає реальне відновлення порушеного права.

Департамент просить суд прийняти рішення, яким виселити Фізичну особу-підпрнємця Янковського Андрія Юрійовича з нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 11,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 25 (КПНЗ Одеський ЦДЮТ «Еврика»), на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, стягнути з Фізичної особи-підприемця Янковського Андрія Юрійовича на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 23 789,74 грн., та судові виграти по сплаті судового збору у розмірі 5 368,00 гри.

Департамент обґрунтовує свої вимоги нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 р., який набрав чинності 01.02.2020 р.

Зокрема, що статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ встановлено новий порядок продовження договору оренди, а саме продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених ч.2 ст.18.

Крім того, Положеннями ч.З ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ унормовано, що договори оренди можуть бути продовжені на той саме строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Якщо орендар має заборгованість зі сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості .

Так, позивач не заявляв і не стверджував, що ФОП Янковський А.Ю. має будь-яку заборгованість з орендної плати за оренду нежилого приміщення першого поверху, загальною площею 11,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 25 (КПНЗ Одеський ЦДЮТ «Еврика»).

Департамент також обгрунтовує свої вимоги приписами Постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020р., яка набрала чинності 17.06.2020р. Зазначено Постановою затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна,який містить механізм продовження договорів оренди за результатами (шляхом) проведення аукціону або без проведення аукціону в випадках, що передбачені Законом України "Про оренду державного і комунального майна."

Пунктом 134 Порядку встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Згідно пункту 135 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Відповідно до пункту 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна така Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку передачі в оренду державного та комунального майна.

Судом встановлено, що для продовження спірного договору оренди, згідно положень ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ Фізична особа- підприємець Янковський Андрій Юрійович звернувся за три місяці до закінчення строку дії договору оренди приміщення № 31-к/14, шляхом подачі електронної заяви на аукціон через особистий кабінет в електронній торговій системі 26.08.2021р. разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, про що свідчить скрін - копія цієї заяви, що міститься в додатках.

Також в додатках є скрін-копія профілю особистого кабінету в електронній торговій системі ФОП Янковський А. 10. з назвою об`єкту та заявою на продовження договору оренди.

Крім того, Орендар звертався з заявою про продовження діючого договору оренди приміщення № 31к/14 від 11.12.2014р. до в.о. Директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради Делійського О. А. вхідний № 01-14/3701 від 19.07.2021 р. і в письмовому вигляді, таким чином дублюючи електронну заяву про що є підтвердження у вигляді ксерокопії заяви у додатках до відзива до позовної заяви. На своє звернення Орендар отримав схвальну відповідь, заперечення відсутні.

Також, 09.09.2021 р. Орендар звертався з проханням про зміну профілю використання приміщення, діючого договору оренди приміщення № 31-к/14 від 11.12.2014р. вхідний № 01-14/4230 від 09.09.2021 р. та з заявою про продовження діючого договору оренди приміщення № 31-к/14 від 11.12.2014р. вхідний № 01-14/4229 від 09.09.2021р. до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради Делійського О.А. та також отримав схвальну відповідь. Ксерокопії додано до матеріалів справи.

Позивач не заперечує та зазначає, що 19.07.2021 р. на його адресу надійшов лист № 01-14/3701 щодо продовження договірних відносин.

Також, Позивач наголошує на тому, що Орендарем не було дотримано вимог, а саме, шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку.

Орендарем - Фізичною особою-підприємцем Янковським Андрієм Юрійовичем подано електронну заяву на аукціон шляхом подачі через особистий кабінет в електронній торговій системі 26.08.2021р. разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, відтак Орендарем було дотримано вимоги, а саме, шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку. .

Згідно пункту 144 Порядку передачі в оренду майна затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. № 483 після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених ч.9 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

А саме, як зазначасгься в ч.9 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ: «Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:

- про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;

- про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону».

Опираючись на норми чинного Законодавства, які наведені вище, орендодавець мав повідомити орендатора про прийняте рішення за результатами проведення аукціону. Однак Позивач не доводить жодним доказом, що він повідомив про це Орендатора ні протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, ні через десять днів, ні пізніше, ні на день розгляду справи.

Також, Позивач не надав до суду вищенавсдсного свого рішення щодо продовження Договору за результатами електронного аукціону.

Натомість, Орендодавець продовжив та продовжує станом на день розгляду справи надавати рахунки для сплати орендної плати Орендарю, коригуючи кожного місяця суми платежу в телефонному режимі , які орендар продовжує сплачувати.

В своїй позовній заяві Департамент зазначає, що під час обстеження наданого в оренду об`єкту встановлено, що Орендар використовує приміщення, про що складено відповідний акт від 03.03.2023 р. з фотофіксацією та наголошує, що у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди Орендар не виконує зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди чим порушує зобов`язання внаслідок яких настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.І ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа с невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Так, стосовно порушення зобов`язання Орендатором слід зазначити наступне:

Орендар, згідно норм чинного законодавства, у визначений термін здійснив всі необхідні дії для продовження свого договору оренди, згідно положень ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ Фізична особа- підприємець Янковський Андрій Юрійович звернувся за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, шляхом подачі електронної заяви на аукціон через особистий кабінет в електронній торговій системі 26.08.2021 р. разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, про що свідчить скрін-копія цієї заяви, що міститься в додатках.

Заборгованості по сплаті орендної плати орендатор на момент подачі електронної заяви до аукціону про продовження договору оренди - Фізична особа-підприємець Янковський Андрій Юрійович не мав, про що свідчать копії квитанцій про сплату орендної плати.

Так само і після 26.11.2021 р. він не має заборгованості, оскільки продовжує сплачувати орендну плату на підставі рахунків Департаменту, що підтверджується копіями платіжних документів в додатках до відповіді на позовну заяву.

Орендодавець не спростовує факту, що не повідомив Орендаря про прийняте рішення за результатами проведення аукціону ні протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, ні через десять днів, ні пізніше.

Натомість, Орендодавець продовжив та продовжує до цього часу надавати рахунки для сплати орендної плати Орендарю, коригуючи кожного місяця суми для сплати.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, Орендар не знав і не міг знати, що договір Департамент вважає договір оренди припиненим та добросовісно продовжує користуватись даним приміщенням.

Враховуючи положення ч.І ст.614 Цивільного кодексу України де Законодавець, чітко зазначає, що Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Натомість, згідно норм ч.І ст.614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що Орендар вжив всіх залежних від нього заходів для продовження договору оренди, згідно норм чинного Законодавства, чим не порушив зобов`язання, та не може нести відповідальність, враховуючи відсутність вини.

Орендар здійснив всі необхідні дії для продовження договору та об`єктивно сподівався на його продовження чим повністю виконав свої зобов`язання.

Таким чином, Відповідач не порушував своїх зобов`язань за вказаним договором, відсутня його вина у не продовженні (виконанні зобов`язань) вказаного Договору оренди.

Стосовно порушення питання Орендодавцем про сплату неустойки у розмірі подвійної плати за' користування річчю за час прострочення згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.

Згідно ч.І ст.614 Цивільного кодексу України, для застосування наслідків передбачених ч.2. ст.785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи факти, наведені вище, Орендар вжив всіх залежних від нього заходів для продовження договору оренди, згідно норм чинного Законодавства, чим не порушив зобов`язання, отже, не має нести відповідальність враховуючи відсутність вини.

Відповідно, Орендар не має сплачувати неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 23789, 74 гри.

Відтак, і вимога Департаменту про виселення ФОП Янковський А. Ю. з нежилого приміщенні загальною площею 11,9 кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 25, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 03.10.2023р. розглянуто також спільно зустрічний позов фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича, згідно з яким ФОП Янковський просить визнати договір оренди № 31-к/14 продовженим на той саме строк, який було вказано в заяві ФОП Янковський А. Ю. і на тих саме умовах, які були передбачені в його електронній заяві, шляхом подачі на аукціон через особистий кабінет в електронній торговій системі 26.08.2021 р. , а саме на п`ять років до 26.11.2026 року.

11.12.2014 між Відділом освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради ("Орендодавець") та Фізичною особою-підприємцем Янковським Андрієм Юрійовичем ("Орендар") укладено договір оренди нежилого приміщення №31-к/14 (далі договір №31-к/14 від 11.12.2014), за умовами пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне постійне користування приміщення у КПНЗ ОЦДЮТ "Еврика" загальною площею 10,8 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 25 ("об`єкт оренди"). Ринкова вартість об`єкта оренди становить 60745 грн (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості об`єкта оренди складений станом на 11.07.2014 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №12264/11, виданий 28.11.2011 Фондом державного майна України).

Згідно з пунктом 1.2 договору №31-к/14 від 11.12.2014 передача в оренду об`єкта, зазначеного у пункті 1.1 цього договору, здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та розпорядження міського голови м. Одеси №1208 від 27.11.2014 "Про передачу в оренду фізичній особі-підприємцю (ФОП) Янковському А.Ю. нежитлового приміщення першого поверху, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дор., 25".

В силу пункту 1.3 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 термін дії даного договору оренди з 11.12.2014 до 26.11.2015.

У пункті 2.1 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 узгоджено, що орендна плата визначається на підставі статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та Виконкому Одеської міської ради.

За орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 414,71 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Орендар зобов`язаний вносити орендну плату, відшкодування комунальних послуг та повернення експлуатаційних витрат (ПЕВ) щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності (пункти 2.2, 2.3 договору №31-к/14 від 11.12.2014).

Пунктом 2.4 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 передбачено, що розмір орендної плати, відшкодування комунальних послуг, змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3.2 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 Орендодавець має право контролювати стан, напрямки та ефективність використання приміщень, переданих в оренду.

В силу пункту 3.4 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в оренду нежиле приміщення згідно з пунктом 1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Згідно з пунктом 4.1 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 вказані у пункті 1.1 цього договору приміщення Орендодавцем передаються Орендарю виключно під розміщення фотоательє.

Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди (пункт 4.7 договору №31-к/14 від 11.12.2014).

Положеннями пункту 7.1 договору №31-к/14 від 11.12.2014 визначено, що питання, не врегульовані цим договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

За умовами пункту 7.5 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір.

Відповідно до пункту 7.11 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; продажу об`єкта оренда за участю Орендаря; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або рішенням господарського суду; банкрутства або ліквідації Орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У пунктах 7.13, 7.14 договору № 31-к/14 від 11.12.2014 зазначено, що вступ Орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаних приміщень. Передача приміщень в оренду не означає передачу Орендарю права власності на це приміщення. Власником об`єкта оренди залишається територіальна громада міста Одеси.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами (пункт 7.17 договору № 31-к/14 від 11.12.2014).

Додатком до договору №31-к/14 від 11.12.2014 є підписаний сторонами розрахунок орендної плати та відшкодування комунальних послуг.

На виконання умов вищезазначеного договору 11.12.2014 між відповідною комісією у складі представників Комунального позашкільного навчального закладу "Одеський центр дитячої та юнацької творчості "Еврика", Відділу освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Янковським Андрієм Юрійовичем підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення б/н до договору оренди № 31-к/14 від 11.12.2014, з якого вбачається, що Орендареві передано приміщення в КПНЗ ОЦДЮТ "Еврика" за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 25, площею 10,8 кв.м з метою розміщення фотоательє. При передачі приміщення комісією встановлено, що приміщення придатне до експлуатації за призначенням.

16.12.2016р. між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Фізичною особою-підприємцем Янковським Андрієм Юрійовичем укладено додатковий договір №1 про внесення змін до договору № 31-к/14 від 11.12.2014, пунктом 1.1 якого передбачено зміну назви орендодавця у преамбулі та розділі "Місцезнаходження сторін" договору з Відділу освіти Київської районної адміністрації Одеської міської ради на Комунальну установу "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси".

Крім того, у даному додатковому договорі № 1 від 16.12.2016 узгоджено викладення у новій редакції абзацу 1 підпункту 1.1 договору № 31-к/14 від 11.12.2014, а саме: "Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне постійне користування приміщення в КПНЗ Одеський ЦДЮТ "Еврика" площею 11,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 25", доповнення підпункту 1.1 вказаного договору оренди наступним положенням: "Характеристика об`єкта оренди наводиться у технічному паспорті, виданому КП" БТІ" Одеської міської ради від 08.06.2016" та продовження строку дії договору до 26.11.2017.

В подальшому укладеним між Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" та Фізичною особою-підприємцем Янковським Андрієм Юрійовичем додатковим договором №2 від 26.02.2018 про внесення змін до договору № 31-к/14 від 11.12.2014 продовжено термін дії зазначеного договору оренди до 26.11.2018р. та узгоджено новий розрахунок орендної плати, відшкодування комунальних послуг та послуг з утримання будівлі та прибудинкової території.

23.03.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Янковським Андрієм Юрійовичем було укладено додатковий договір №3 про внесення змін до договору № 31-к/14 від 11.12.2014, на підставі якого сторони, керуючись рішенням Одеської міської ради №1962-VII від 26.04.2017 "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Одеської міської рад від 27.06.2006 року №56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси", рішенням Одеської міської ради №2284-VII від 26.07.2017 "Про визначення органу, уповноваженого управляти майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси", та на підставі акту приймання-передачі приміщення від 23.03.2018, узгодили зміну назви орендодавця у преамбулі та розділі "Місцезнаходження сторін" договору оренди на "Департамент комунальної власності Одеської міської ради".

Додатковим договором № 4 про внесення змін до договору №31-к/14 від 11.12.2014 сторони продовжили термін дії договору оренди строком на 2 роки 11 місяців, а саме: з 26.12.2018 до 26.11.2021р.

В адресованому ФОП Янковському листі № 01-13/2308 від 06.07.2020р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради, посилаючись на пункт 4 статті 80 Закону України "Про освіту", запропонував Фізичній особі-підприємцю Янковському Андрію Юрійовичу в десятиденний термін з дати отримання цього листа в добровільному порядку змінити профіль використання орендованого приміщення, звернутися до позивача з проханням про перепрофілювання об`єкта оренди або звільнити і здати приміщення за актом прийому-передачі, а в протилежному випадку департаментом будуть підготовлені документи для початку претензійно-позовної роботи.

Листом № 67 від 14.07.2020р. директор Комунального позашкільного навчального закладу "Одеський центр дитячої та юнацької творчості "Еврика" проінформував Департамент комунальної власності Одеської міської ради про те, що допоміжне не учбове приміщення, передане в оренду Фізичній особі-підприємцю Янковському Андрію Юрійовичу на підставі договору №31-к/14 від 11.12.2014, використовується постійно для роботи фотоательє: 22 робочі дні на місяць, при цьому використання даного приміщення не придатне для навчально-виховного процесу у зв`язку із відсутністю природного освітлення, між тим орендар надає системну допомогу в організації навчально-виховного процесу у вигляді друку методичного матеріалу, друку фотоматеріалів, грамот та дипломів для нагородження вихованців центру, проводить зйомки та оцифровку відеоматеріалів, а також за необхідності надає можливість вихованцям "Юний кореспондент" проходити практичні заняття на апаратурі фотоательє. За таких обставин, адміністрація Комунального позашкільного навчального закладу "Одеський центр дитячої та юнацької творчості "Еврика" вважає доцільним продовження надання приміщення в оренду відповідачу.

03.03.2023р. комісією у складі працівників Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було проведено обстеження нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 11,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 25 (балансоутримувач КПНЗ Одеський ЦДЮТ "Еврика"), що орендується Фізичною особою-підприємцем Янковським Андрієм Юрійовичем за договором №31-к/14 від 11.12.2014 строком до 26.11.2021, за результатами якого у відповідному акті обстеження б/н від 03.03.2023 зафіксовано, що орендоване приміщення розташоване у п`ятиповерховій жилій будівлі, вхід в приміщення здійснюється з головного фасаду; профіль використання приміщення по договору: розміщення фотоательє; на момент обстеження приміщення зачинене. Вказаний акт обстеження б/н від 03.03.2023 затверджений заступником директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до акту обстеження, складеного працівниками Департаменту, за результатами проведення об`єкта оренди за договором № 31-к/14 від 11.12.2014 та затвердженого заступником директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, орендоване нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі житлового п`ятиповерхового фасадного дому, вхід в приміщення здійснюється з фасаду; профіль використання приміщення за договором оренди: розміщення фотоательє. На час обстеження встановлено, що об`єкт оренди орендарем використовується для розміщення фотоательє та ксероксу; заборгованість з орендної плати відсутня; приміщення не застраховано. Даний акт містить матеріали фотофіксації об`єкта оренди.

19.07.2021р. та 09.09.2021 на адресу Департаменту позивача від Фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича надійшли звернення щодо продовження строку дії договору № 31-к/14 від 11.12.2014 на п`ять років (звернення б/н та б/д (вх.№01-14/4230 від 09.09.2021), в якому відповідач просив змінити профіль використання приміщення за договором №31-к/14 від 11.12.2014 з фотоательє на допоміжну діяльність у сфері освіти, надання послуг, які підтримують освітній та навчально-виховний процес в КПНЗ Одеський ЦДЮТ "Еврика", а саме: друк методичного матеріалу, друк фотоматеріалів, грамот та дипломів для нагородження вихованців центру, проводження зйомки та оцифрування відеоматеріалів, фотоательє, при цьому за необхідності буде надаватися можливість гуртка "Юний кореспондент" проходити практичні навчання на обладнанні для фотозйомки.

Згідно з довідкою Комунального позашкільного навчального закладу "Одеський центр дитячої та юнацької творчості "Еврика" б/н від 05.10.2021 наявність працюючого фотоательє у приміщенні даного навчального закладу надає адміністрації останнього можливість розширювати кількість гуртків із вказаною направленістю та залучати більше юнаків до навчально-виховного процесу, а тому вказаний заклад вважає доцільним продовження надання Фізичній особі-підприємцю Янковському Андрію Юрійовичу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 11,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 25.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Відтак позовна вимога про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності є належним способом захисту права ФОП Янковського, що передбачений законодавством, та такий спосіб захисту забезпечить відновлення порушеного права (права, що не визнається та оспорюється ) на оренду спірного приміщення.

.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

За своєю юридичною природою договір №31-к/14 від 11.12.2014 є договором найму (оренди) комунального майна.

Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Організаційні та майнові відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992 (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору; далі Закон України "Про оренду державного та комунального майна").

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, об`єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам`яток культурної спадщини, нерухомих об`єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми, причалів морських портів), а також об`єкти, включені до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 29.06.2004.

За умовами частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.

Загальнодержавне значення мають, зокрема, об`єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей: об`єкти освіти, крім навчальних закладів, майно яких вноситься до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Статтею 2 Закону України "Про освіту" №1060-ХІІ від 23.05.1991 (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору; далі Закон України "Про освіту") унормовано, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

В силу статті 28 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; самоосвіту (стаття 29 Закону України "Про освіту").

У статті 38 Закону України "Про освіту" зазначено, що позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Позашкільна освіта та виховання здійснюються навчальними закладами, сім`єю, трудовими колективами, громадськими організаціями, товариствами, фондами і ґрунтуються на принципі добровільності вибору типів закладів, видів діяльності. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю позашкільної освіти.

Положеннями статті 39 Закону України "Про освіту" визначено, що до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним навчальним закладам надаються спортивні об`єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах. Порядок їх надання визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Приписами частини першої статті 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що об`єкт освіти це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №906/164/17, а також у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №906/143/17 та від 10.10.2018 у справі №917/1934/17.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Згідно з частиною п`ятою статті 63 Закону України "Про освіту" об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

За умовами підпункту 2 пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) навчальні заклади мають право здійснювати надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001, передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов`язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, як додаткові джерела фінансування навчальних закладів законом передбачається можливість залучати, у тому числі, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, проте надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Саме така стала правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 16.02.2022 у справі № 922/1768/21, від 14.04.2021 у справі № 917/782/20 та від 02.09.2020 у справі №913/589/18 тощо.

Як вбачається зі змісту пункту 4.1 оспорюваного договору №31-к/14 від 11.12.2014, об`єкт оренди нежитлове приміщення у Комунальному позашкільному навчальному закладі "Одеський центр дитячої та юнацької творчості "Еврика" загальною площею 11,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 25, було передане у користування орендарю Фізичній особі-підприємцю Янковському Андрію Юрійовичу виключно під розміщення фотоательє.

З огляду на викладене, беручи до уваги той факт, що орендоване відповідачем на підставі оспорюваного договору приміщення належить до об`єктів освіти, у зв`язку з чим відповідно до приписів чинного законодавства (зокрема, частини п`ятої статті 63 Закону України "Про освіту") не може використовуватися не за призначенням, натомість може бути передане у користування виключно для здійснення діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, отже, нежитлове приміщення загальною площею 11,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 25, всупереч прямої заборони було надано ФОП Янковський в оренду виключно з метою розміщення фотоательє, тобто для провадження останнім діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом Комунального позашкільного навчального закладу "Одеський центр дитячої та юнацької творчості "Еврика".

Нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 р., який набрав чинності 01.02.2020 р., а саме ст.18 Закону, встановлено новий порядок продовження договору оренди, а саме продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених ч.2 ст.18 та «Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03 червня 2020 року, що набрала чинності 17 червня 2020 року, де був затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, який містить механізм продовження договорів оренди за результатами (шляхом) проведення аукціону або без проведення аукціону в випадках, що передбачені Законом України «Про оренду державного і комунального майна».

Відповідно до ч.З ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ якою унормовано, що договори оренди можуть бути продовжені на той саме строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди; п. 134 Порядку, яким встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках та п. 136 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, відповідно до якого, Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі де Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку передачі в оренду державного та комунального майна -

№ 01-131515 що 19.07.2021 р. на його адресу надійшов лист №01-14/3701 щодо продовження договірних відносин але наголошує на тому, що Орендарем не було дотримано вимог, а саме, шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку.

Однак, для продовження дії договору оренди № 31-к/14, згідно положень ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ Фізична особа-підприємець Янковський Андрій Юрійович звернувся за три місяці до закінчення строку дії договору оренди №31-к/14, шляхом подачі електронної заяви на аукціон через особистий кабінет в електронній торговій системі 26.08.2021 р. (термін, шо відповідає вимогам норм Законодавства) разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, про що свідчить скрін - копія цієї заяви, що міститься в додатках. Також в додатках є скрін-копія профілю особистого кабінету в електронній торговій системі ФОП Янковський А. ІО. з назвою об`єкту та заявою на продовження договору оренди.

Згідно пункту 144 Порядку передачі в оренду майна затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. №483 після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених ч.9 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

А саме, як зазначається в ч. 9 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ: «Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:

- про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;

- про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону».

Відтак, Департамент, як орендодавець, мав повідомити орендаря про прийняте рішення за результатами проведення аукціону у десятиденний термін. Однак такого повідомлення Орендодавцем не було надіслано взагалі. Департамент не надав до суду свого рішення що до продовження Договору за результатами електронного аукціону.

Отже, ФОП Янковський А.Ю., як Орендар, згідно норм чинного законодавства, у визначений термін здійснив всі необхідні дії для продовження свого договору оренди, згідно положень ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-1Х Фізична особа- підприємець Янковський Андрій Юрійович звернувся за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, шляхом подачі електронної заяви на аукціон через особистий кабінет в електронній торговій системі 26.08.2021 р. разом із документами, передбаченими пунктом 113 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, про що свідчить скрін -копія цієї заяви, що міститься в додатках.

Заборгованості по сплаті орендної плати орендатор на момент подачі електронної заяви до аукціону про продовження договору оренди - Фізична особа-підприємець Янковський Андрій Юрійович не мав, про що свідчать копії квитанцій про сплату орендної плати.

Згідно положення ч. 2 ст. 17 Закону N 2269-ХІІ зазначається, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того посилаючись на положення ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що - Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 2269-ХІІ, ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, а також враховуючи відсутність заяви Орендодавця протягом одного місяця після закінчення договору оренди продовження користування майном Орендатором та відсутність заперечень наймодавця протягом одного місяця спірний договір оренди № 31-к/14 слід вважати продовженим на той самий термін, і на тих саме умовах.

27.05.2022р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі за текстом - постанова № 634).

Відповідно до п. 5 Постанови № 634 Договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.

Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

За таких обставин, оскільки, продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ. яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, договір оренди вважається таким, що продовжив свою дію.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, аналізуючи норми законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Департамент комунальної власності Одеської міської ради в повному обсязі.

Зустрічний позов фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича задоволено частково.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовних заяв покладаються на учасників справи, відповідно до приписів ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232,233,236-238,240,241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) до Фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про виселення з нежилого приміщення та стягнення неустойки 23 789,74 грн. відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Янковського Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) про визнання продовженим договору оренди (нежитлового приміщення загальною площею 11,9 кв.м, розташованого на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 25) № 31-к/14, укладеного 11.12.2014р., між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Янковським Андрієм Юрійовичем, на той же строк, і на тих саме умовах, а саме на п`ять років до 26.11.2026 року - задовольнити частково.

3. Визнати продовженим договір оренди (нежитлового приміщення загальною площею 11,9 кв.м, розташованого на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 25) № 31-к/14, укладеного 11.12.2014р., на той же строк, і на тих самих умовах.

4. В іншій частини у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2023 р.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Г. Пінтеліна