ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4293/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України: щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні основної (11 діб за 2022 рік) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2022 роки із розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - 06.12.2022 року; щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 , грошової компенсації вартості речового майна за 2022 рік у сумі 22123.24 грн; щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь його матері ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю); щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань,

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 : грошової компенсації за невикористані дні основної (11 діб за 2022 рік) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2022 роки із розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - 06.12.2022 року; грошової компенсації вартості речового майна за 2022 рік у сумі 22123.24 грн, грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за 2021- 2022 рік.

В обґрунтування позову зазначено, що син позивача - ОСОБА_2 перебував на дійсній військовій службі за контрактом в окремому загоні спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з 04.10.2016 року. У відповідності до довідки від 20.01.2023 року №263 молодший сержант ОСОБА_2 у період з 2016 року по 2018 рік приймав безпосередню участь у АТО, з 2018 року по 2022 рік безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операцій Об`єднаних сил ОТУ «ІНФОРМАЦІЯ_6». 02.08.2017 року було видано Посвідчення серія НОМЕР_2 учасника бойових дій. У відповідності до довідки від 20.01.2023 року №264 молодший сержант ОСОБА_2 у період з 24.02.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів Держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в м. Маріуполь Донецької області. У червні 2022 року позивачем було отримано листа від 30.05.2022 року №40/57/9/2- 119 про засвідчення факту смерті сина позивача - молодшого сержанта ОСОБА_2 , смерть констатована - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Загинув під час ведення оборони м. Маріуполя. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.07.2022 у справі №524/4123/22 було встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області України під час ведення оборони міста Маріуполя Донецької області України. На підставі вище вказаного судового рішення відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 29 липня 2022 року було видано Свідоцтво про смерть (серії НОМЕР_3 ) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . 03.06.2022 року позивач письмово звернулась до командира ВЧ НОМЕР_1 про виплату їй, як матері загиблого сина ОСОБА_2 його грошового забезпечення. На картковий рахунок позивача 22.06.2022 року надійшло 117 740.00 грн. із призначенням «Цільове зарахування». У подальшому, позивач так і не зміг дізнатись у відповідача розшифровку перерахованих сум коштів. Відповідно до довідки №38 від 01.02.2023 року про вартість речового майна, що належить до видачі молодшому сержанту ОСОБА_2 на суму 22123,24 грн. Компенсація вартості неотриманого речового майна до цього часу не сплачена. У січні 2023 року позивачем було отримано витяг з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №289 мтд від 06.12.2022 яким припинено/розірвано контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення: молодшого сержанта ОСОБА_2 у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в м. Маріуполі Донецької області у період воєнного стану. Наказом було передбачено виплатити компенсацію за невикористані 05 діб порічно: основної відпустки за 2022 рік та виплатити грошову компенсацію за 84 календарних днів додаткової відпустки, відповідно до ст.162 ЗУ «Про відпустки» та ст. 12 ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки. Крім того, зазначено, що 06.01.2023 року наказом (витяг) Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №5мтд (п.19) було внесено зміни до п.2 вище наведеного наказу згідно якого слова «виплатити компенсацію за невикористані 05 діб щорічної основної відпустки за 2022 рік. Виплатити грошову компенсацію за 84 календарних днів додаткової відпустки, відповідно до ст.162 ЗУ «Про відпустки» та ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки» було замінено на слова: «Щорічну основну відпустку за 2022 рік 11 діб не використав. Щорічна додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки не надавалася». 19.01.2023 Наказом (витяг) Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №14мтд (п.10) було внесено зміни до п.2 вище наведеного наказу згідно якого доповнено словами: «Поранення, що призвело до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.» «Підстава: акти розслідування Н-1 №390/22, Н-5 від 26.12.2022 року». Вказані витяги з наказів та акти розслідування додаються. Позивач зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні основної (11 діб за 2022 рік) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2022 роки із розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - 06.12.2022 року; щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 , грошової компенсації вартості речового майна за 2022 рік у сумі 22123.24 грн; щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь його матері ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю); щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Ухвалою суду від 03.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4293/23, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому вказано, що компенсація за невикористані дні відпустки родичам померлого військовослужбовця Національної гвардії України не врегульована чинним законодавством України. 22.06.2022 року, на підставі заяви Позивача та відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 04.07.2014 № 638, ОСОБА_1 було виплачене грошове забезпечення ОСОБА_2 за останній місяць його служби. до відкриття провадження в адміністративній справі № 440/4293/23, а саме: 25.04.2023 року Позивачу була сплачена грошова компенсація за неотримане речове майно військовослужбовця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 22 123,24 грн. (платіжна інструкція № 1847 від 24.04.2023 року). Тому позовна вимога щодо нарахування та виплати грошової компенсації вартості речового майна за 2022 рік у сумі 22 123,24 грн. є безпідставною.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2022 №289мтд контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення: командира відділення - старшого оператора відділення управління вогнем і маневру підрозділами взводу управління командира батареї 1-ї гаубичної артилерійської батареї гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » молодшого сержанта ОСОБА_2 ( НОМЕР_4 ), у зв`язку із загибеллю та направити документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в м. Маріуполь Донецької області у період дії воєнного стану.

Крім того, відповідно до наказу зазначено виплатити грошову компенсацію за 84 (вісімдесят чотири) календарних днів додаткової відпустки, відповідно до статті 16-2 Закону України «Про відпустки» та статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки.

Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (із змінами), Інструкції про порядок обліку вислуги років для призначення пенсій за період, протягом якого військовослужбовець Національної гвардії України брав участь в антитерористичній операції, затвердженої наказом командувача Національної гвардії України від 12.12.2014 № 500: зарахувати на пільгових умовах вислугу років для призначення пенсії (один місяць служби за три місяці), молодшому сержанта ОСОБА_2 , який безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській області, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі та в період здійснення зазначених заходів: з 04.10.2016 по 28.11.2016, з 04.12.2016 по 16.02.2017, з 04.03.2017 по 25.04.2017, з 28.04.2017 по 14.06.2017, з 01.07.2017 по 16.10.2017, 3 27.10.2017 по 24.02.2018, з 13.03.2018 по 21.04.2018, з 22.04.2018 по 30.04.2018, 3 30.04.2018 по 12.05.2018,3 13.06.2018 по 17.10.2018,3 02.11.2018 по 20.11.2018, з 16.01.2019 по 07.07.2019, з 23.07.2019 по 06.10.2019, з 23.10.2019 по 24.12.2019, з 04.01.2020 по 07.01.2020, з 20.01.2020 по 04.08.2020, з 20.08.2020 по 04.10.2020, з 20.12.2020 по 01.01.2021, з 20.01.2021 по 25.07.2021, з 28.08.2021 по 01.09.2021, з 08.10.2021 по 26.10.2021, з 10.11.2021 по 14.11.2021, з 25.11.2021 по 30.01.2022, з 17.02.2022 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 20.03.2022.

Відповідно до витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2023 №5мтд внесено до пункту 2 наказу командира військової частини від 06.12.2022 №289мтд у частині щодо виключення зі списків особового складу частини у зв`язку зі смертю молодшого сержанта ОСОБА_2 такі зміни: слова: «Виплатити компенсацію за невикористані 05 діб щорічної основної відпустки за 2022 рік.

Виплатити грошову компенсацію за 84 (вісімдесят чотири) календарних днів додаткової відпустки, відповідно до статті 162 Закону України «Про відпустки» та статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021,2022 роки.», замінити на слова: «Щорічну основну відпустку за 2022 рік 11 діб не використав.

Щорічна додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020; 2021,2022 роки не надавалася.».

Відповідно до витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2023 №14мтд внесено до пункту 2 наказу командира військової частини від 06.12.2022 №289мтд у частині щодо виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю молодшого сержанта ОСОБА_2 такі зміни: доповнити словами: «Поранення, що призвело до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Так, пов`язане із захистом Батьківщини.», «Підстава: акти розслідування Н-1 №390/22, Н-5 від 26.12.2022 року».

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2023 №0357 зазначено, що на заяву від 08.03.2023 позивача фінансове відділення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення та виплату грошового забезпечення за період з 2016 року по 2022 рік командира відділення - старшого оператора відділення управління вогнем і маневру підрозділами взводу управління командира батареї 1-ї гаубичної артилерійської батареї гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » молодшого сержанта ОСОБА_2 повідомляє, що надати довідку стосовно грошового забезпечення за період за 2016-2020 роки не має можливості у зв`язку з тим, що особисті картки на грошове забезпечення за 2016-2020 роки відправлені до Центрального архівного відділу НГУ, для отримання копій особистих карток на грошове забезпечення за 2016-2020 роки запропоновано звернутися до Центрального архівного відділу НГУ.

Зазначено, що за 2021 рік ОСОБА_2 була нарахована та виплачена матеріальна допомога для оздоровлення у серпні 2021 року, за 2022 рік ОСОБА_2 була нарахована та виплачена матеріальна допомога для оздоровлення у лютому 2022 року та перерахована матеріальна допомога для оздоровлення на його картковий рахунок відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Надати номера та дати платіжних доручень за період з 2016 року по березень 2022 року не має можливості, у зв`язку з тим, що усі фінансові документи були знищені у м. Маріуполь під час бойових дій.

Також зазначено, що позивачу була надана відповідь на заяву від 01.02.2023 (вхід. від 01.02.2023 №258) про компенсацію відпустки як учасника бойових дій, у строки визначені законодавством.

03.06.2022 позивач звернулася до військової частини НОМЕР_1 із заявою про перерахунок грошового забезпечення загиблого сина ОСОБА_2 .

Листом військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 №0715 на заяву від 01.02.2023 року повідомлено позивача, що фінансове відділення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про нарахування та виплату матеріальної допомоги на оздоровлення командира відділення - старшого оператора відділення управління вогнем і маневру підрозділами взводу управління командира батареї 1-ї гаубичної артилерійської батареї гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » молодшого сержанта ОСОБА_2 повідомляє, що у лютому 2022 року йому було нараховано та перераховано на його картковий рахунок відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік, передбачені згідно Наказу МВС України від 15.03.2018 року № 200 Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам.

Також зазначено, що абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Однак, слід зауважити, що під час проходження військової служби ОСОБА_2 не звертався із рапортом про виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та був виключений з усіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю, тому наразі, відсутній правовий механізм виплати зазначеної грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

У разі незгоди із даною відповіддю Ви можете оскаржити її, звернувшись до Східного територіального управління Національної гвардії України, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 або до суду адміністративної юрисдикції.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 27.07.2022 справа №524/4123/22 встановлено факт смерті громадянина ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Кременчук Полтавської області та який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області України під час ведення оборони міста Маріуполя Донецької області України.

Позивач не погоджуючись із бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України: щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні основної (11 діб за 2022 рік) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2022 роки із розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - 06.12.2022 року; щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 , грошової компенсації вартості речового майна за 2022 рік у сумі 22123.24 грн; щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь його матері ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю); щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні основної (11 діб за 2022 рік) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2022 роки із розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - 06.12.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Згідно приписів статті 1 Закону України №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1-2 Закону України №2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 10-1 Закону України №2011-XII визначено право військовослужбовців на відпустки, порядок їх надання та відкликання з них. Частиною 8 вказаної статті передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Отже, учасники бойових дій мають право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Крім того, відповідно до статті 4 Закону України "Про відпустки" передбачено, зокрема, такий вид щорічної відпустки як основна відпустка.

Статтею 5 Закону України №3551-XII визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України №3551-XII визначено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Згідно з абзацом 2, 3 частини чотирнадцятої статті 10-1 Закону України №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Разом з тим, пунктами 17-19 статті 10-1 Закону України №2011-XII встановлені обмеження щодо реалізації учасниками бойових дій їх права на отримання додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України №3551-XII, згідно з якими в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Натомість, надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Приписами пункту 21 статті 10-1 Закону України №2011-XII визначено, що у разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв`язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 цієї статті, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об`єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об`єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

Суд зазначає, що визначення особливого періоду надано в Законі України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі по тексту - Закон України №3543) та Законі України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України" (далі по тексту - Закон України №1932-XII).

Статтею 1 Закону України №3543 визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Приписами частини восьмої статті 4 Закону України №3543 встановлено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Із аналізу зазначених норм вбачається, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду припиняється надання військовослужбовцям інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпуски.

Однак, Законом України №2011-XII не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.

Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, було постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.

Відповідно до пункту 6 статті 18 Закону України №2011-XII вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Згідно з приписами пункту 6-1 статті 18 Закону України №2011-XII членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у пункті 6 статті 9 цього Закону.

Порядок виплати грошового забезпечення зазначеним у цьому пункті членам сімей військовослужбовців визначається Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також військовими формуваннями, правоохоронними і розвідувальними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначається Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до п. 1 Розділу ХХХ Порядку № 260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово-службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п. 2 розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Враховуючи вище викладене, слід задовольнити вимоги позивача в частині зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні основної (11 діб за 2022 рік) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2022 роки із розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - 06.12.2022 року.

Надаючи оцінку вимогам позивача в частині зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю), суд зазначає наступне.

Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою КМУ від 30.11.2016 №884 /далі - Порядок №884/.

Пунктом 3 Порядку №884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 4 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.12.2022 №289мтд молодшого сержанта ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 06.12.2022.

Відповідач не надав до суду детального розрахунку виплаченого 22.05.2022 позивачу грошового забезпечення у розмірі 116740,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь грошового забезпечення за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю) та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 : грошовt забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю).

Розглянувши вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за 2021- 2022 рік, суд зазначає наступне.

Умови та порядок виплати грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань регулюється наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та наказом Міністерства оборони України від 31.01.2022 № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік» .

У відповідності до пункту 9 розділу XXIV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Наказом Міністерства оборони України від 31.01.2022 № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік» передбачено виключні підстави виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а саме: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (сумарно більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов`язані з захистом Батьківщини; сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату позивачу, як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021- 2022 рік.

Суд зазначає, що відповідач надав до суду докази нарахування та виплати позивачу грошової компенсації вартості речового майна за 2022 рік у сумі 22 123,24 грн, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України: щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , як матері загиблого ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні основної (11 діб за 2022 рік) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2022 роки із розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - 06.12.2022 року; щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь його матері ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю); щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як матері загиблого ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні основної (11 діб за 2022 рік) та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2022 роки із розрахунку грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення - 06.12.2022 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як матері загиблого ОСОБА_2 грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час ведення оборони міста Маріуполь за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та з 01 по 06 грудня 2022 року (по день припинення/розірвання контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як матері загиблого ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 - 2022 рік.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Петрова