ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 913/101/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сталь"

на постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - О.О. Крестьянінов, судді: В.О. Фоміна, О.В. Шевель) від 25.07.2023

за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Сталь"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора - Шемет О.В., адвокат,

представник боржника - Комісаренко А.В, адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 31.03.2023 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Кредитор) подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Сталь" (далі - Боржник), в якій просило відкрити провадження у справі про банкрутство Боржника, визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 230 402 819 грн 00 коп., з яких 87 140 грн 00 коп. сплаченого судового збору (перша черга задоволення вимог кредиторів), 121 185 219 грн 20 коп. заборгованості, що виникла до відкриття провадження у справі та вимоги за якою не забезпечені заставою майна Боржника (четверта черга задоволення вимог кредиторів) та 109 217 600 грн 00 коп. заборгованості, вимоги за якою забезпечені заставою майна Боржника (позачергове задоволення вимог кредиторів), а також призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Юрківа Антона Володимировича.

1.2. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника перед Кредитором на заявлену суму через неналежне виконання Боржником своїх зобов`язань за укладеними між сторонами кредитними договорам, вимоги за якими забезпечені заставою обладнання та нерухомого майна Боржника за укладеними між сторонами договорами застави та іпотеки, а загальність вартість переданого в заставу та іпотеку майна Боржника складає 109 217 600 грн 00 коп.

1.3. 11.05.2023 Боржник у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство заявив про застосування та сплив позовної давності за вимогами Кредитора за кредитною угодою від 11.08.2010 № 6110N2 та кредитними договорами від 19.12.2012 № 6112К3 та від 06.09.2013 № 6113К4 (далі - Кредитні договори), оскільки за розрахунками заборгованості за ними, право вимоги у Кредитора виникло з 26.02.2020 та з 26.03.2023, тоді як заява про відкриття провадження у цій справі подана Кредитором після спливу з цих дат визначеного законом трирічного строку позовної давності.

1.4. 15.05.2023 Кредитор у поясненнях на відзив Боржника у цій справі, зокрема, заперечив сплив позовної даності за вимогами Кредитора до Боржника з огляду на продовження позовної давності на строк карантину, запровадженого в Україні з 12.03.2020.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 15.05.2023 Господарський суд Луганської області ухвалив відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника через існування між сторонами спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, щодо заявленої Кредитором у цій справі заборгованості Боржника, оскільки за відсутності судового рішення з розгляду обґрунтованості заявлених вимог ініціюючого кредитора до боржника та наявності заперечень боржника проти цих вимог суд не перевіряє обґрунтованість заявлених до стягнення вимог та розрахунки заборгованості через особливості (строки та порядок проведення підготовчого засідання) здійснення провадження у справі про банкрутство на стадії вирішення про відкриття провадження у такій справі, оскільки на цій стадії провадження суд обмежений в повноваженнях вирішувати відповідний спір між кредитором та боржником.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 25.07.2023 Східний апеляційний господарський суд постановив: задовольнити частково скаргу Кредитора, скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2023, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.

3.2. Судове рішення мотивоване передчасністю висновку місцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора з огляду на обов`язок суду перевірити в підготовчому засіданні обґрунтованість заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог до боржника, через що навіть за обставин недостатньої обґрунтованості частини кредиторських вимог, суд не має права відхиляти інші вимоги, безспірність яких належним чином доведена кредитором, тоді як Боржник не навів обґрунтованих доводів на їх спростування. При цьому достатнім для відкриття провадження у справі про банкрутство є визнання частини вимог, щодо яких відсутні заперечення, що не виключає право ініціюючого кредитора в подальшому звернутися відповідно до положень КУзПБ зі спірними вимогами до боржника, які не були визнанні судом у підготовчому засіданні. Апеляційний суд виходив із незгоди Боржника з наданими кредитором розрахунками заборгованості по обом Кредитним договорам, зокрема, з підстав спливу строку позовної давності (яка у цій справі не спливла через продовження цього строку на строк дії введеного на території України карантину), з підстав неправильного нарахування процентів та 3% річних, відсутності підстав для дострокового стягнення заборгованості, недоведення форс- мажорних обставин, незаконного стягнення комісії за обслуговування банківського кредиту. Тоді як Боржник не спростував принаймні наявність заборгованості за кредитом (основним боргом) станом на 22.03.2023 в сумі 118 766 773 грн 76 коп. за кредитним договором № 6112К3 та 15 000 000 грн 00 коп. - за кредитним договором №6113К4, а загальний розмір забезпечених заставою майна боржника вимог кредитора складає 109 217 600 грн 00 коп. Також суд зазначив, що посилання Боржника на наявність форс-мажорних обставин не підтверджені належним чином, оскільки додані до відзиву сертифікати ТПП України № 614 та № 615 від 23.09.2014 засвідчують настання форс-мажорних обставин з липня 2014 для Боржника при здійснені господарської діяльності на території міста Луганськ щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів та подання податкової декларації, а лист ТПП України від 28.02.2022 не є сертифікатом у розумінні положення Закону, та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини, він має загальний характер та безпосередньо не доводить обставини, які можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності. Суд також зазначив про ненадання Боржником контррозрахунку при запереченні ним нарахованих Кредитором процентів, 3% річних, інфляційних.

4. Встановлені судами обставини

4.1. 11.08.2010 між Кредитором та Боржником укладена генеральна кредитна угода № 6110N2, відповідно до пункту 1.1 якої генеральна угода регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у бізнес-плані позичальника.

Згідно з пунктом 1.2 генеральної угоди метою цією генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.

Підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 генеральної угоди в редакції додаткової угоди від 06.09.2013 № 6110N2-8 передбачено, що загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією генеральною угодою не може перевищувати 82 500 000 грн 00 коп. Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності генеральною угодою, та є такими, що діятимуть у рамках генеральної угоди і є відповідними додатками до генеральної угоди згідно з додатком І до Генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, які будуть укладені в рамках генеральної угоди протягом її дії.

4.2. В межах вказаної генеральної угоди 19.12.2012 між сторонами укладений кредитний договір № 6112К3 із змінами та доповненнями, за яким позичальнику надано кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 5 604 000 Євро.

4.3. 19.12.2012 між Кредитором як банком та боржником як позичальником укладений кредитний договір № 6112К3 із змінами та доповненнями, за яким позичальнику надано кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 5 604 000 Євро.

Внаслідок фінансування проекту за рахунок ресурсів Інобанку позичальникові надається кредит шляхом відкриття банком невідновлювальної кредитної лінії (далі кредит або кредитна лінія) на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені цим договором (пункт 3.1 кредитного договору № 6112К3).

Додатковою угодою від 12.11.2015 № 6112К3-20 сторони домовились про здійснення переведення заборгованості за кредитним договором від 19.12.2012 № 6112К3 з іноземної валюти в національну валюту України за офіційним курсом НБУ на дату підписання цієї додаткової угоди, у тому числі за основним боргом у сумі 4 870 224,84 Євро, що за курсом НБУ становить еквівалент 118 766 773 грн 76 коп.; за нарахованими та несплаченими процентами у сумі 499 924,72 Євро, що за курсом НБУ становить еквівалент 12 191 315 грн 20 коп. Кінцевий термін погашення кредиту встановили 25.06.2028.

Відповідно, у підпункті 3.2.1 пункту 3.2 кредитного договору № 6112К3 у редакції додаткової угоди від 12.11.2015 № 6112К3-20 сторони передбачили, що невідновлювальна кредитна лінія з лімітом заборгованості в 118 766 773 грн 76 коп.

Відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 кредитного договору № 6112К3 у редакції додаткової угоди від 10.06.2016 № 6112К3-22 кінцевий термін погашення кредиту 25.06.2028.

У підпунктах 3.2.5.1 3.2.5.5 пункту 3.2 кредитного договору № 6112К3 (з наступними змінами) сторони передбачили види, розмір та строки сплати позичальником комісій банку за користування кредитом.

Стаття 4 кредитного договору № 6112К3 (з наступними змінами) також регулює питання сплати комісій, їх види та розміри процентної ставки.

Додатковою угодою від 20.12.2018 № 6112К3-0027 сторони виклали додаток № 1 до кредитного договору №6112К3 "Графік зміни ліміту заборгованості" у новій редакції.

4.4. 06.09.2013 в межах генеральної угоди від 11.08.2010 між Кредитором як банком та Боржником як позичальником укладено кредитний договір № 6113К4, за умовами пункту 3.1 якого в редакції додаткової угоди від 10.06.2016 № 6113К4-8 банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 15 000 000 грн 00 коп. на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

Відповідно до підпункту 3.2.3 пункту 3.2 кредитного договору № 6112К4 у редакції додаткової угоди від 10.06.2016 № 6113К4-8 кінцевий термін погашення кредиту 25.06.2028.

У підпунктах 3.2.6.1 3.2.6.6 пункту 3.2 кредитного договору № 6113К4 (з наступними змінами) сторони передбачили види, розмір та строки сплати позичальником комісій банку за користування кредитом.

Стаття 4 кредитного договору № 6113К4 (з наступними змінами) також регулює питання сплати комісій, їх види та розміри процентної ставки.

Додатковою угодою від 20.12.2018 № 6113К4-0013 сторони виклали додаток № 1 до кредитного договору № 6113К4 "Графік зміни ліміту заборгованості" у новій редакції.

4.5. На виконання умов укладених у рамках генеральної угоди від 11.08.2010 №6 110N2 між сторонами кредитних договорів від 19.12.2012 № 6112К3 та від 06.09.2013 № 6113К4, Боржнику було видано кредитні кошти у сумі 5 604 000 Євро та 27 990 000 грн 00 коп. відповідно, що підтверджується доданими ініціюючим кредитором до заяви копіями банківських виписок. При цьому, за умовами укладеної між сторонами додаткової угоди від 12.11.2015 наявна заборгованість за кредитним договором від 19.12.2012 №6112К3 була переведена в національну валюту України - гривню по курсу НБУ 24,386302 за 1 євро, що станом на 22.03.2023 склала 118 766 773 грн 76 коп.

Місцевий господарський суд встановив, що Боржник кредитні кошти повертав несвоєчасно, проценти за користування кредитом та передбачену договором комісію за управління також сплачувало несвоєчасно.

4.6. За вимогами позивача (Кредитора) станом на 22.03.2023 заборгованість позичальника за кредитним договором № 6112К3 становить 202 404 122 грн 76 коп., у тому числі заборгованість за кредитом 118 766 773 грн 76 коп., проценти за користування кредитом 56 500 200 грн 40 коп., комісія за управління кредитом 4 778 517 грн 16 коп., 3% річних згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань - 5 025 553 грн 07 коп., втрати від інфляції 17 333 078 грн 38 коп.

4.7. За вимогами позивача (Кредитора) станом на 21.01.2022 заборгованість позичальника за кредитним договором № 6113К4 становить 27 911 556 грн 44 коп., у тому числі заборгованість за кредитом 15 000 000 грн 00 коп., проценти за користування кредитом 9 309 297 грн 83 коп., комісія за управління кредитом 537 155 грн 48 коп., 3% річних згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язань 690 260 грн 65 коп., втрати від інфляції 2 374 842 грн 48 коп.

4.8. 11.08.2010 між Кредитором як іпотекодержателем та Боржником як іпотекодавцем укладено іпотечний договір № 6110Z16 з додатковими угодами до нього.

Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору № 6110Z16 у редакції договору про внесення змін від 10.06.2016 № 6110Z16-7 іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з генеральної угоди від 11.08.2010 № 6110N2 з усіма чинним кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (генеральна угода та додатки далі кредитний договір), укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем певних його умов, відкриває іпотекодавцю відновлювальну (невідновлювальну) кредитну лінію з лімітом заборгованості 133 766 773 грн 76 коп. на визначених кредитним договором умовах строком погашення 25.06.2028 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитного договору.

Згідно з пунктом 1.3 іпотечного договору № 6110Z16 у редакції договору про внесення змін від 19.12.2012 № 6110Z16-1, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, що належить позичальнику: нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: вул. Фрунзе, буд. 107 д, м. Луганськ. За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмета іпотеки на дату підписання цього договору складає 13 788 000 грн 00 коп.

4.9. 01.07.2014 між Кредитором як іпотекодержателем та Боржником як іпотекодавцем укладено іпотечний договір № 6114Z4 з додатковими угодами до нього, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно, що належить позичальнику, а саме: ділянка КГШ, заг. площею 2 173,5 м2, реєстраційний номер майна 90440344101, яка розташована за адресою: вул. Фрунзе, буд. 107 ж, м. Луганськ. Заставна вартість предмета іпотеки становить 855 000 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору № 6114Z4 у редакції договору про внесення змін від 10.06.2016 іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди від 11.08.2010 № 6110N2 з усіма чинним кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (генеральна угода та додатки далі кредитний договір), укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, відповідно до якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем певних його умов, відкриває іпотекодавцю відновлювальну (невідновлювальну) кредитну лінію з лімітом заборгованості 133 766 773 грн 76 коп. на визначених кредитним договором умовах строком погашення 25.06.2028 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитного договору.

У пункту 1.4 іпотечного договору № 6114Z4 сторони передбачили, що станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету іпотеки становить 885 000 грн 00 коп. (ринкова вартість предмета іпотеки, визначена у звіті про оцінку предмету іпотеки від 23.04.2014, виконаному СОД ТОВ "Кредитне брокерське агентство" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 04.04.2012 за №13183/12), помножена на розмір заставного дисконту, який становить 0,75). В подальшому заставна вартість предмету іпотеки змінюється з урахуванням положень підпункту 2.1.10 цього договору.

4.10. 19.12.2012 між Кредитором як заставодержателем та Боржником як заставодавцем укладений договір застави, за умовами пункту 1.1 якого в редакції договору про внесення змін від 10.06.2016 заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди від 11.08.2010 № 6110N2 з усіма чинним кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (генеральна угода та додатки далі кредитний договір), укладеного між заставодавцем та заставодержателем, відповідно до якого заставодержатель при виконанні заставодавцем певних його умов, відкриває заставодавцю відновлювальну (невідновлювальну) кредитну лінію з лімітом заборгованості 133 766 773 грн 76 коп. на визначених кредитним договором умовах строком погашення 25.06.2028 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору застави від 19.12.2012 станом на дату укладення цього договору предметом забезпечення є виробниче обладнання у кількості 386 одиниць, що належить позичальнику та знаходиться за адресою: вул. Фрунзе, буд. 107 д, м. Луганськ, заставна вартість предмету застави становить 42 664 200 грн 00 коп. (ринкова вартість предмета застави, визначена у звіті про оцінку предмета застави від 14.08.2013 № 06-07-13, виконаному ТОВ "Українська оціночна компанія" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 17.03.2011 № 11493/11), помножена на розмір заставного дисконту, який становить 0,6-0,75 для кожного окремого обладнання). В подальшому заставна вартість предмету іпотеки змінюється з урахуванням положень підпункту 2.1.10 цього договору.

4.11. 17.01.2014 Кредитором як заставодержателем та Боржником як заставодавцем укладений договір застави, за умовами пункту 1.1 якого в редакції договору про внесення змін від 10.06.2016 заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з генеральної кредитної угоди від 11.08.2010 № 6110N2 з усіма чинним кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (генеральна угода та додатки далі кредитний договір), укладеного між заставодавцем та заставодержателем, відповідно до якого заставодержатель при виконанні заставодавцем певних його умов, відкриває заставодавцю відновлювальну (невідновлювальну) кредитну лінію з лімітом заборгованості 133 766 773 грн 76 коп. на визначених кредитним договором умовах строком погашення 25.06.2028 з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитного договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору застави від 17.01.2014 станом на дату укладення цього договору предметом забезпечення є автоматична формувальна лінія марки Savelli, що належить позичальнику та знаходиться за адресою: вул. Фрунзе, буд. 107 д, м. Луганськ, заставна вартість предмету застави становить 51 880 400 грн 00 коп. (ринкова вартість предмета застави, визначена у звіті про оцінку предмета застави від 15.01.2014 № 03-01-14, виконаному ТОВ "Українська оціночна компанія" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 17.03.2011 №11493/11), помножена на розмір заставного дисконту, який становить 0,6). В подальшому заставна вартість предмету іпотеки змінюється з урахуванням положень підпункту 2.1.10 цього договору.

4.12. У зв`язку із невиконанням позичальником зобов`язань за кредитними договорами, відповідно до підпунктів 3.62. пункту 3.6, пунктів 6.1 та 6.2 кредитних договорів, банком на адресу Боржника направлено повідомлення-вимогу від 07.04.2021 № 0023606/11915-21 щодо дострокового погашення заборгованості у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня отримання вказаного повідомлення-вимоги, яка отримана адресатом 16.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0315073381810.

4.13. У відповідь на повідомлення-вимогу від 07.04.2021 Боржник повідомив, що термінова оплата не можлива через відсутність таких коштів на підприємстві. Зважаючи на поточний фінансовий стан підприємства, відповідно до приписів статті 34 КУзПБ Боржник зазначив, що буде зобов`язаний протягом найближчого часу звернутися до суду з заявою про відкриття процедури банкрутства. Натомість розумною альтернативою, на думку Боржника, могла бути процедура досудової санації, для реалізації якої потрібна згода банку як кредитора.

Листом від 27.05.2021 Боржник також повідомив Кредитора про свою згоду на здійснення щомісячних платежів в погашення тіла кредиту на рівні 50 000 грн 00 грн.

4.14. Кредитор заявив вимоги до Боржника про стягнення процентів за користування кредитом за кредитними договорами від 19.12.2012 № 6112К3 за період з 24.05.2013 до 22.03.2023 у сумі 56 500 200 грн 40 коп. та від 06.09.2013 № 6113К4 за період з 06.09.2013 до 02.08.2021 у сумі 9 309 297 грн 83 коп.

У розрахунку заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором від 19.12.2012 № 6112К3 Кредитор у відповідній таблиці зазначив період нарахування з 12.11.2015 до 02.08.2021, а нижче під таблицею зазначив, що проценти нараховані за період з 12.11.2015 до 22.03.2023.

4.15. Кредитор заявив вимоги до Боржника про стягнення 3% річних згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України за кредитним договором від 19.12.2012 № 6112К3 за період з 23.03.2020 до 22.02.2022 у сумі 5 025 553 грн 07 коп. та за договором від 06.09.2013 №6113К4 за період з 23.03.2020 до 22.02.2022 -у сумі 690 260 грн 65 коп.

4.16. Кредитор заявив проценти за користування кредитом за кредитними договорами від 19.12.2012 № 6112К3 та від 06.09.2013 № 6113К4 та 3% річних нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України.

4.17. На виконання вимог ухвали суду від 12.04.2023 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом від 27.04.2023 № 5439/5/09-19-13-04 повідомило, що Боржник подав останню податкову декларацію з податку на прибуток за 2020 рік - 09.02.2021 та останню податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2022 року - 21.02.2022. Зазначило, що у Боржника станом на 25.04.2023 немає податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

4.18. 11.05.2023 на адресу електронної пошти суду від Боржника надійшов відзив від 09.05.2023 на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, підписаний кваліфікованим електронним підписом, у якому він зазначив, що документація підприємства, техніка (комп`ютери, сервери) залишилися в офісі підприємства у м. Сєвєродонецьку їх теперішня доля керівництву підприємства невідома.

Указав, що станом на 20.04.2021 кількість акціонерів складала 7 755 осіб; загальна кількість цінних паперів 24 508 147; загальна номінальна вартість цінних паперів 6 127 036 грн 75 коп.; кількість голосуючих цінних паперів 22 294 985.

Депозитарною установою боржника є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бул-Спред".

Усе майно підприємства: виробниче обладнання, автоматична формувальна лінія, приміщення виробничого цеху, інше нерухоме майно, транспортні засоби знаходяться у місті Луганську.

У Підприємства відсутнє майно на території України, підконтрольній органам державної влади України.

Майно підприємства, що є обтяженим, зазначено в заяві ініціюючого кредитора, та знаходиться в місті Луганську.

Зазначив, що вартість автоматичної формувальної лінії Savelli, згідно з висновком про вартість майна від 31.07.2019 № УКБ-06-07-19.3 становить 93 519 000 грн 00 коп., виробничого обладнання у кількості 386 шт. згідно з висновком про вартість майна від 31.07.2019 № УКБ-06-07-19.3 - 46 579 630 грн 00 коп., нежитлових будівель (разом з ділянкою КГШ) - 11 509 600 грн 00 коп.

Указав, що Боржник має прострочення по сплаті певних платежів (тіла кредиту, процентів тощо) ще з 26.02.2020 та з 26.03.2020, з яких Кредитор здійснює нарахування процентів, комісій, 3% річних, інфляційних втрат. Саме з цих дат, а думку Боржника, ініціюючий кредитор отримав можливість, з огляду на положення кредитних договорів, на примусове стягнення коштів з боржника.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 08.08.2023 Боржник подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2023.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність між сторонами спору про права щодо грошових вимог, заявлених Кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, неправильно застосувавши:

- положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), не врахувавши висновки про застосування якої викладені в постановах Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/862/22, від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21, які, на відміну апеляційного суду, були враховані місцевим судом при ухвалені скасованої ухвали;

- частину другу статті 625, частину першу статті 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у поєднані з правилами здійснення щомісячних платежів за кредитним договором та заявою Боржника про сплив позовної давності за вимогами Кредитора, перебіг якої розпочався 26.02.2020 та 26.03.2020, а тому сплив до звернення Кредитора 31.03.2023 у цій справі, через що між сторонами існує спір, який, з урахуванням наведених Кредитором обґрунтувань пропуску позовної давності, має бути вирішений в порядку позовного провадження.

6.2. Скаржник також стверджує про наявність спору про право у цій справі через обґрунтування Боржником, з посиланням на відповідні сертифікати Торгово-промислової палати України, неможливість виконувати свої кредитні зобов`язання перед Кредитором настанням форс-мажорних обставин внаслідок перебування потужностей, майна та іншого обладнання Боржника з 07.04.2014 на окупованій території внаслідок збройної агресії російської федерації в України, а з лютого 2022 року, внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України - також і офісу та серверів Боржника, що розташовувались за місцем нової реєстрації Боржника в місті Сєвєродонецьку, де велися бойові дії.

6.3. Крім цього скаржник вказує на неправильне застосування апеляційним судом частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054, статті 1056-1 ЦК України, оскільки суд не врахував, що цими нормами не передбачено сплати заявлених Кредитором у цій справі за договором від 19.12.20212 № 6112К3 сум комісій за користування кредитними коштами, висновки про що сформульовані в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц, від 19.08.2020 у справі № 641/11984/15-ц, від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, від 17.06.2021 у справі № 551/424/16-ц, від 26.12.2019 у справі № 467/55/19, які також не були враховані апеляційним судом, що також свідчить про наявність спору між сторонами в цій частині вимог.

Встановлені судами періоди для нарахування процентів, зокрема за користування кредитними коштами за період, коли мало місце прострочення, також вказують на існування спору між сторонами.

При цьому скаржник вказав на неврахування апеляційним судом відповідних висновків Верховного Суду, сформульованих в постановах від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Кредитор у відзиві на касаційну скаргу заперечує вимоги та аргументи в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваній постанові.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо ініціювання провадження у справі про банкрутство на підставі боргу, розмір та склад якого боржник заперечує

8.1. Суди встановили, що предметом розгляду стали вимоги Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а предметом спору - підстави для відкриття цієї справи через їх заперечення Боржником внаслідок стверджуваного ним спору про право між сторонами через незгоду з визначеними у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство сумою та складом грошових вимог до Боржника.

У зв`язку із цим Суд звертається до нормативного регулювання підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, критеріїв, за якими законодавець визначає вимоги кредитора як такі, за якими між сторонами існує спір про право.

8.2. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

8.3. Однією із підстав для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Верховний Суд в постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

8.4. За змістом положень КУзПБ: статті 1 (щодо визначення неплатоспроможності, грошового зобов`язання, його складу), частини першої, другої статті 34 (щодо вимог до форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), частини першої статті 35, частин першої - п`ятої статті 39 (щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство), - завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Обов`язком же ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

8.5. За змістом наведених приписів КУзПБ відсутність спору про право у тому розумінні, в якому це має значення для вирішення судом щодо відкриття процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

У цих висновках Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні визначення критеріїв для вимог кредитора, за якими існує спір про право, сформульованої, зокрема в постановах від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 10.02.2022 у справі № 917/827/21.

8.6. Суди встановили, що Кредитор набув право вимоги до Боржника за укладеними між сторонами Кредитними договорами, факт неналежного виконання зобов`язань за якими Боржник не заперечує, однак оспорює здійснені Кредитором за цими угодами нарахування та визначені розміри вимог щодо заборгованості Боржника. Отже, Боржник заперечує окремі складові загальної суми вимог Кредитора, що визначені ним в заяві як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

8.7. Положення частини восьмої статті 39 КУзПБ містять вимоги до змісту ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якій суд, окрім іншого, має також зазначити про визнання вимог кредитора та їх розмір.

Отже, неможливість суду встановити факт заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором та визначити, без вирішення у порядку позовного провадження спору щодо цієї заборгованості, конкретний розмір його вимог до боржника, що підлягає визнанню згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство, є перешкодою для ухвалення судом рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

8.8. Натомість, враховуючи незгоду Боржника з фактом, порядком та умовами нарахування Кредитором окремих складових заборгованості за Кредитними договорами, апеляційний суд у цій справі дійшов висновку про існування між сторонами спору не щодо існуючого у Кредитора права вимоги до Боржника за Кредитними договорами, а спору в частині проведених Кредитором розрахунків за окремими складовими суми боргу Боржника перед Кредитором, який (спір) вирішується шляхом подання Боржником контррозрахунку заборгованості та здійснення судом перевірки розрахунків Кредитора та Боржника, що, однак, виключає неможливість суду визначити суму/розмір відповідних вимог та визнати їх згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство, а відповідно і виключає існування між сторонами у цій справі спору про право у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ.

8.9. А тому Суд погоджується з правильними висновками апеляційного суду про можливість встановлення судом факту та розміру заборгованості Боржника перед Кредитором, щодо існування якої як факту спір між сторонами відсутній. Відтак Суд також погоджується з висновком про відсутність відповідної перешкоди для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Кредитора з визначенням у відповідній ухвалі визнаних вимог та їх розміру.

8.10. Крім цього Суд погоджується з висновками апеляційного суду про розгляд судом у попередньому засіданні разом з іншими вимогами конкурсними кредиторів (стаття 47 КУзПБ) тієї частини грошових вимог ініціюючого кредитора, яку Боржник заперечив при відкритті провадження у справі про банкрутство через спір щодо розрахунків цих вимог, який не був вирішений судом при відкритті провадження у справі про банкрутство.

У цьому висновку Суд звертається до близьких за змістом висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 30.05.2023 у справі № 925/1248/21 (пункти 8.13-8.16): щодо права ініціюючого кредитора відкоригувати грошові вимоги, подавши заяву за правилами частини другої статті 45 КУзПБ, та щодо ухвали попереднього засідання, яка, за загальним правилом, має остаточний характер для формування реєстру вимог кредиторів.

8.11. У зв`язку з наведеним Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 6.1) у відповідні частині.

Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.1) про неврахування апеляційним судом пропуску Кредитором позовної давності за кредиторськими вимогами при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та аргументи про неправильне застосування апеляційним судом положень про позовну давність у поєднані з правилами здійснення щомісячних платежів за кредитним договором, у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.

Згідно пунктом 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (що був встановлений на усій території України з 12.03.2020, діяв також на дату звернення Кредитора із заявою у цій справі - в березні 2023 року, та продовжений, зокрема до 30.06.2023), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім цього, пунктом 19 цього ж розділу ЦК України (яким цей Кодекс був доповнений згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на час розгляду цієї справи не скасований та не припинений.

Отже, враховуючи, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки згідно зі статтею 257 ЦК України, початок перебігу цього строку за вимогами Кредитора Боржник стверджує з 26.02.2020 та 26.03.2020, спростовуються аргументи скаржника про сплив та пропуск Кредитором позовної давності за кредиторськими вимогами при зверненні із заявою про відкриття провадження у цій справі.

8.12. Таким чином, встановивши відповідні порушення та неправильне застосування норм законодавства з боку місцевого суду у мотивах для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника, а також враховуючи те, що Боржник під час здійснення апеляційного провадження у цій справі не спростував висновки цього суду про наявність заборгованості за кредитом (основним боргом), принаймні, станом на 22.03.2023 в сумі 118 766 773 грн 76 коп. за кредитним договором № 6112К3 та 15 000 000 грн 00 коп. - за кредитним договором №6113К4, апеляційний суд дійшов правильного висновку про передчасність рішення місцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника саме з мотивів існування між сторонами спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Щодо спеціальних законодавчих заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство

8.13. Водночас, попри процесуальне право та матеріально-правові підстави апеляційного суду самостійно вирішити щодо відкриття провадження у цій справі про банкрутство (висновок Верховного Суду в пункті 8.12 постанови від 11.04.2023 у справі № 910/20427/21), апеляційний суд ухвалив про передачу цієї справи на розгляд суду першої інстанції.

Суд не заперечує законність цього рішення, однак зазначає, що апеляційний суд у своєму висновку мав виходити з інших мотивів з огляду на таке.

8.14. Передаючи цю справу на розгляд суду першої інстанції через передчасність висновку місцевого суду про відмову у відкритті провадження у цій справі, апеляційний суд виходив з необхідності здійснення судом першої інстанції при новому розгляді справи перевірки в підготовчому засіданні обґрунтованості заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог до Боржника, з визначенням розміру тих кредиторських вимог, щодо яких між сторонами відсутній спір та які, відповідно, підлягають визнанню та визначенню в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Між тим, апеляційний суд не врахував заявлені та встановлені у цій справі обставини щодо перебування всього майна Боржника (всіх його виробничих потужностей) у місті Луганську, а у зв`язку з цими обставинами не врахував і ті законодавчі перешкоди/заборони для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, які стануть чинними, а тому підлягатимуть врахуванню при новому розгляді цієї справи місцевим судом з огляду на дату ухвалення апеляційним судом відповідної постанови - 25.07.2023.

8.15. Так, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ було доповнено пунктом 1-6 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" № 3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023.

Цим пунктом, зокрема, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

8.16. Місто Луганськ включено до переліку населених пунктів та територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях відповідно до Указу Президента України "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях" від 07.02.2019 № 32/2019.

Сєвєродонецька міська територіальна громада у Сєвєродонецькому районі Луганської області була включена до території активних бойових дій згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 № 309.

8.17. Враховуючи викладене, стверджувані Боржником, не заперечені та не спростовані ні Кредитором, ні судом обставини (пункт 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.18) щодо:

- перебування у місті Сєвєродонецьку документації підприємства Боржника, техніки (комп`ютерів, серверів) в офісі підприємства з відсутністю у Боржника інформації щодо їх долі;

- перебування у місті Луганську усього майна Боржника (виробничого обладнання, автоматичної формувальної лінії, приміщень виробничого цеху, іншого нерухомого майна, транспортних засобів);

- відсутність у підприємства Боржника майна на території України, підконтрольній органам державної влади України;

- перебування в місті Луганську майна Боржника, що є обтяженим;

Суд доходить висновку, що у вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника пріоритетним (порівняно з питанням щодо обґрунтованості заявлених Кредитором грошових вимог до Боржника та визначення їх розміру) є дотримання законодавчих обмежень/заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання.

8.18. У цьому висновку щодо застосування наведених положень пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ Суд виходить з того, що попри набрання чинності лише з 29.07.2023 внесених в КУзПБ відповідних змін (пункт 8.15), положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тобто норма пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми щодо поширення цієї норми на правовідносини в часі.

А тому заборона за пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початку збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких вимоги кредитора (кредиторів) не могли бути задоволені боржником, мали місце до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним законом з 29.07.2023.

У наведених висновках Суд звертається до близького за змістом висновку Верховного Суду щодо ретроспективного застосування норми Закону, які сформульовані у постанові від 22.04.2021 у справі № 911/2766/20 з уточненням цього висновку Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові 16.08.2022 у справі № 910/10741/21 (пункт 55).

8.19. Відтак, апеляційний суд, передаючи справу на розгляд суду першої інстанції, мав вказати, що цьому суду належить врахувати, дослідити та оцінити обставини перебування всього майна Боржника (його виробничих потужностей, зокрема і тих, що перебувають під обтяженням) на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку та/або на яких ведуться (велися) бойові дії, та при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника насамперед урахувати та виходити із відповідних чинних законодавчих обмежень/заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, що були запроваджені з 29.07.2023 та передбачені пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (пункт 8.15).

Дійшовши цього висновку, Суд не оцінює інші аргументи скаржника (пункти 6.2, 6.3).

8.20. Таким чином висновки та мотиви апеляційного суду в оскаржуваній постанові сформульовані без застосування норм закону, які підлягають застосуванню з огляду на висновок про передачу цієї справи на розгляд суду першої інстанції, що, однак, не призвело до неправильного вирішення справи апеляційним судом та не призвело до прийняття неправильного рішення цим судом.

8.21. Отже, доводи скаржника про незаконність рішення про передачу справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника не знайшли свого правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

8.22. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду з урахуванням мотивів, наведених в цій постанові, підлягає залишенню без змін як законна.

8.23. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваного судового рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сталь" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 913/101/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк