Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 545/1231/23 Номер провадження 22-ц/814/3805/23Головуючий у 1-й інстанції Харабадзе К. Ш. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
Суддів Пікуля В.П., Лобова О.А.
при секретарі Філоненко О.В.
за участю представника апелянта Полтавської міської ради Рудич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справуза апеляційною скаргою Полтавської міської ради
нарішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Харабадзе К.Ш., повний текст судового рішення виготовленодати не вказано, у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В :
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Просила суд визначити їй додатковий строк терміном в 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивованийтим,що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки, розташованої на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 немає.
Чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_3 помер
ІНФОРМАЦІЯ_3 в Україні ввели військовий стан, почались бойові дії та сильні бомбардування м. Харкова та області. У селищі, в якому мешкає позивач були зруйновані сільський клуб, лікарня та житлові будівлі її сусідів. Зайвий раз позивачка намагалася не виходити з дому (з підвалу), громадський транспорт не працював.
Наприкінці квітня 2022 року ОСОБА_1 , як першочергова спадкоємиця звернулася до сільської ради за місцем свого мешкання з питання прийняття спадщини після смерті матері. У березні 2023 ОСОБА_1 усно звернулася до Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. з питання оформлення спадщини. Листом приватний нотаріус Ющенко В.В. роз`яснив ОСОБА_1 , що станом на 27.03.2023 у зв`язку з тим, що відсутній її факт проживання разом з спадкодавцем на день її смерті, згідно ст.. 1272 ЦК України, остання вважається такою, що не прийняла спадщину. Тому було запропоновано звернутися до суду, за наявності поважної причини, для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко Вікторія Вікторівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинизадоволено.
Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженці м. Кіровськ Харцизського району Донецької області, додатковий строк в 3 (три) місяці з дня набрання законної сили цим судовим рішенням для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 визнавши причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причини, вказані ОСОБА_1 , є тими непереборними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, Полтавська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясуваннямісцевим судомобставин,що маютьзначення длясправи,невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,фактичним обставинамсправи,порушення нормпроцесуального правата неправильнезастосування нормматеріального права, просить скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обгрунтуваннядоводів апеляційноїскарги вказує,що судпершої інстанції неврахував, що позов подано до неналежного відповідача.
Вказує, що пунктом 3.3 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753-0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, шо за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Аналогічний припис міститься в пункті 24 постанови пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Відповідно до правових позиції Верховного Суду: від 28.12.2022 року у справі № 315/236/21 (провадження № 61-782св22), від 18.12.2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18), у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, ау випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
За змістом абзацу 6 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення:
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад єїх виконавчікомітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Враховуючи викладене вказує, що належним відповідачем у даній справі є Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради.
В апеляційній скарзі апелянт також звертає увагу на неналежну форму звернення до нотаріуса - усна замість письмової.
Згідно листа нотаріуса від 27.03.2023 року №98/01-16 (том 1, а. с. 9 справи), доданого до позовної заяви, позивач звернулася з усним зверненням щодо можливості подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_2 (яка проживала в с. Грабинівка Полтавської ТГ).
За змістом частини 2 статті 1269 Цивільного кодексу України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Пунктом 3.3. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, визначено, що заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.
За змістом частини 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Апелянт також звертає увагу на відсутність належної нотаріальної відмови у прийнятті спадщини - постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме, у видачі свідоцтва про право на спадщину. Матеріали справи лише містять лист нотаріуса від 27.03.2023 року № 98 /01-16 (том 1, а. с. 9 справи) на усне звернення ОСОБА_1 щодо можливості подачі заяви про прийняття спадщини після померлої матері з роз`ясненням нотаріуса щодо пропуску строку на прийняття спадщини.
Проте згідно правової позиції зазначеної Верховним Судом у постанові від 06.10.2021 року у справі № 702/61/20, провадження № 61-16777 св 20: зверненню досуду звідповідним позовомв обов`язковомупорядку маєпередувати вирішенняпитання провидачу нотаріусомчи особою,уповноваженою вчинятинотаріальні дії,свідоцтва проправо наспадщину та.відповідно,отримання відмови.Лист-відповідьдержавного нотаріусана уснезвернення щодороз`яснення порядкуотримання свідоцтвапро правона спадщинуне свідчитьпро відмову позивачу у видачі такого свідоцтва.
Таким чином, якщо спадкоємець не надає належні та достовірні докази, що підтверджують факт попереднього звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, суд відмовляє у задоволенні позову, адже недоведеним є порушення його інтересів.
За змістом сі. 1269 Цивільного Кодексу України, статей 49, 50 Закону України «Про нотаріат» єдиним належним і допустимим доказом, який наділяє правом особу на пред`явлення позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є постанова нотаріуса про відмову у прийнятті спадщини внаслідок пропуску вказаного строку прийнята за наслідками розгляду письмової заяви спадкоємця.
Жодна норма чинного цивільного законодавства не наділяє особу правом на звернення до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини на підставі листа приватного нотаріуса, оскільки нотаріусом не вчинена дія передбачена Законом України «Про нотаріат», а саме видача свідоцтва про право на спадщину за законом або прийняття постанови про відмову у прийнятті спадщини, внаслідок чого відсутні підстави для захисту права позивача, яке не є порушеним.
Суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта... (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі №473/1878/19.
Позовна заява та рішення суду першої інстанції не містять належних і допустимих доказів, що підтверджують наявність поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно пункту 2 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753-0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до статті 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.
Згідно пункту 24 постанови пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного Суду України від 06.02.2013 року у справі 6-167цс 12 прийняття спадщинияк зазаповітом,так іза закономє правомспадкоємця йзалежить виключновід йоговласного волевиявлення.Для прийняттяспадщини необхідневолевиявлення спадкоємцяі здійсненняним певнихдій. Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняття спадщини.
У постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61- 38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту.
Апелянт зазначає, що позивачка мала можливість направити поштою заяву про прийняття спадщини на адресу нотаріуса, запросити нотаріуса додому, чим вона не скористалася.
Рішення суду не містить жодного доказу, що позивачка за станом свого здоров`я була позбавлена можливості направити поштою до нотаріальної контори письмову заяву про прийняття спадщини, запросити нотаріуса додому для особистого написання заяви у присутності нотаріуса.
Хвороба спадкоємця не є беззаперечно поважною причиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкування.
Надана інформація про стан здоров`я не містить даних про те, що позивачка мала стан здоров`я, який перешкоджав зверненню до нотаріуса впродовж строку для прийняття спадщини та про наявність у неї хвороби, яка впродовж строку для прийняття спадщини створювала їй непереборні, істотні труднощі для прийняття спадщини.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 року, справа № 755/14798/18, провадження № 61-13614св19.
07 серпня 2023 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Полтавського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Полтавської міської ради без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши представника апелянта Полтавської міської ради Рудич Н.С., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 /а.с.6/.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, розташованої на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 000396 /а.с. 10/.
На день смерті ОСОБА_2 в шлюбі не перебула. Чоловік спадкодавця ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 /а.с.13/.Заповіт від імені спадкодавця не складався.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 /а.с.7/, свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_4 /а.с.8/.
Згідно витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація у спадковому реєстрі на ім`я ОСОБА_2 відсутня.
Як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилається на те, що 24 лютого 2022 року в Україні ввели військовий стан, почались бойові дії та сильні бомбардування м. Харкова та області. У селищі, в якому вона мешкає були зруйновані сільський клуб, лікарня та житлові будівлі сусідів, громадський транспорт не працював.
Восени 2022 року її стан здоров`я погіршився. Відповідно до медичної довідки ОСОБА_1 страждає на гіпертонічну хворобу ІІ ст. первинний субклінічний гіпотиреоз, автенно-невротичний синдром та дисциркуляторну енцефалопатію /а.с. 14/.
У березні 2023 року ОСОБА_1 усним зверненням звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. з приводу подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
На вищевказане звернення нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. листом № 98/01-16 від 27.03.2023 року повідомив ОСОБА_1 , що ст.. 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини, тобто з 06.02.2022 року. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Крім того, відповідно до п.3 до Постанови КМУ від 28.02.2022 року за № 164 строк для прийняття спадщини або відмови від прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більш ніж на чотири місяці тобто до 06.01.2023 року.
Станом на 27.03.2023 року у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 , відсутній факт проживання разом із спадкодавцем на день її смерті, згідно ст.. 1272 ЦК України, позивач вважається такою, що не прийняла спадщину.
Також ОСОБА_1 роз`яснено, що вона може звернутися за наявності у неї поважної причини до суду, який може визначити їй додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.9).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що причини, вказані ОСОБА_1 , є тими непереборними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду обґрунтованим виходячи з наступних підстав.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Відповідно до частини 1 статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Нормами статті 89ЦПК України визначено, щосуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті1220,1222 ЦК України).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина 1статті 1221 ЦК України).
Згідно з частиною 1, 2 статті1269, частиною першою статті1270ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (1270ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини 3статті 1272ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, згідно з цією статтею поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Конституції України,Закону України "Про правовий режим воєнного стану",Указом ПрезидентаУкраїни від 24.02.2022 № 64/2022введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно достатті 64 Конституції України, статей12-1і20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей7і34 Закону України «Про нотаріат»,Указу ПрезидентаУкраїни від 24лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні»Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставіпостанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, пунктом 3постанови Кабінету Міністрів Українивід 28 лютого 2022року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок про те, що основним актом цивільного законодавства України єЦивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно доКонституції Українита цьогоКодексу(далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін доЦивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексуУкраїни(частина 2 статті 4 ЦК України).
Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, встатті 4ЦК Українивстановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. КрімКонституції України,ЦК Українита інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключноКонституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положеннямЦК Українита інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положеннямЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положенняЦКабо іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установленихКонституцією Українита законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.
Як встановлено судом першої інстанції вберезні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. з приводу подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 , але нотаріусом було відмовлено у прийняття зави, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 .
При цьому апеляційний суд виходить з тих обставин, що 24 лютого 2022 року в Україні ввели військовий стан, почались бойові дії та сильні бомбардування м. Харкова та області. У селищі, в якому мешкає ОСОБА_1 були зруйновані сільський клуб, лікарня та житлові будівлі сусідів, громадський транспорт не працював, відділення поштового зв`язку, інші державні органи, зокрема й органи нотаріату також не працювали.
Восени 2022 року стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився. Відповідно до медичної довідки остання страждає на гіпертонічну хворобу ІІ ст. первинний субклінічний гіпотиреоз, автенно-невротичний синдром та дисциркуляторну енцефалопатію /а.с. 14/.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини з наступних причин: у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні, а саме, обстрілами міста Харкова та області внаслідок яких мешканці зазначених територій були змушені організовувати свою життєдіяльність, коли всі зв`язки та процеси порушені, адаптуватися до нових умов, організовувати умови для збереження життя та здоров`я свого та своїх рідних, також враховуючи суперечливість положеннь закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємиці. Отже всі зазначені обставини у сукупності, на думку колегії суддів апеляційного суду, мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини в період строку, визначеного законом, тобто існували об`єктивні істотні труднощі, які слід вважати непереборними, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі(SERKOV v. UKRAINE)«Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступнє для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства зважливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі (CASEOFNOVIKv.UKRAINE)«Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі (Ilhanv.Turkey)«Ілханпроти Туреччини» від 27 червня 2000 рокупри вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому суд першої інстанції встановивши наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері дійшов обґрунтованого висновку про надання додаткового строку в три місяці, перебіг якого рахується з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а його висновки відповідають обставинам справи.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини 1 статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді В.П. Пікуль
О.А. Лобов
