Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-5110/09

Провадження № 4-с/711/46/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В.

за участі:

скаржника ОСОБА_1

представника скаржника Голубчика І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),-

в с т а н о в и в:

Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду 13.03.2023р. зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив зобов`язати Черкаський ВДВС у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог у скарзі зазначено, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 08.03.2023р. указане домоволодіння боржника перебуває під арештом. Підстава обтяження: виконавчий лист № 2-5110, виданий 22.10.2009р. Придніпровським районним судом про стягнення боргу на користь ЗАТ КБ «Приватбанк», в розмірі 2586,10 грн. Обтяжувач ВДВС Черкаського РУЮ, після реорганізації Черкаський ВДВС у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Реєстраційний номер обтяження 9742537, зареєстроване обтяження - 19.04.2010р. Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 04.03.2023р. діючі виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні. На його звернення до відповідача із вимогою зняти арешт з майна, отримав відповідь (лист від 27.02.2023), що строк зберігання виконавчих проваджень становить три роки, тому всі виконавчі провадження знищені на підставі ч. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби. Для зняття арешту з майна боржника рекомендовано звернутися до суду загальної юрисдикції. Тож заявник вважає, що за приписами ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається. Доказом відсутності відносно ОСОБА_1 будь-яких виконавчих проваджень є відповідна інформація з Єдиного реєстру боржників від 04.03.2023р. Накладення арешту на нерухоме майно здійснено під час виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.10.2009р. № 2-5110. Враховуючи інформацію з Єдиного реєстру боржників від 04.03.2023р., вважає, що існують об`єктивні підстави для зняття арешту з усього належного йому майна.

Ухвалою суду від 14.03.2023р. скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

15.05.2023р. на адресу суду надійшов відзив Черкаського ВДВС у Черкаському районі ЦМУ Мінюсту (м. Київ), в якому державний виконавець просив відмовити у задоволенні скарги. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що виконавче провадження, в рамках якого було здійснено накладення арешту на майно боржника, було завершене 06.12.2010р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент завершення виконавчого провадження) і на теперішній час матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням строку зберігання.

Усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 15.05.2023р., до участі у справі залучено в якості заінтересованої особи АТ КБ «Приватбанк».

30.05.2023р. судом постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 з підстав пропуску ним строку звернення до суду.

Заявник оскаржив відповідну ухвалу суду в апеляційному порядку і 12.09.2023р. Черкаський апеляційний суд постановив ухвалу, якою скасував ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2023р., а матеріали справи направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

26.09.2023р. дана судова справа прийнята до провадження судді Скляренко В.М..

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Голубчик І.В., який діє на підставі ордеру серії СА №1053149 від 15.05.2023р., підтримали вимоги скарги та наполягали на їх задоволенні. Просили скасувати арешт на майно ОСОБА_1 , оскільки виконавче провадження на даний час завершено і заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» не має, про що свідчать відповідні довідки банку. До того ж, підтвердили, що у минулому році заявник звертався з аналогічною скаргою до суду, яку було залишено без розгляду, що не позбавляє його права повторного звернення з подібною скаргою, оскільки арешт на його майно так і не знято.

Представник Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ Мінюсту (м. Київ) у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник заінтересованої особи АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, враховуючи пояснення надані учасниками процесу в ході розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до на ступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Черкаському РВ ДВС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі Черкаський ВДВС) перебувало виконавче провадження № 17130709 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5110, виданого 22.10.2009р. Придніпровськими районним судом м. Черкаси на виконання рішення суду від 22.09.2009р. про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 25986,10 грн., в межах якого на майно ОСОБА_1 було накладено арешт, зокрема, щодо домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за ОСОБА_1 .

Виконавче провадження №17130709 завершене 06.12.2010р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України №606-XIV від 21.04.1999р. «Про виконавче провадження».

Крім того, на примусовому виконанні у Придніпровському ВДВС у м. Черкаси ЦМУ Мінюсту (м. Київ) перебувало виконавче провадження №17231291, з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.10.2009р. № 2-5110 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» боргу у сумі 25986,10 грн., яке 28.10.2010р. завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України №606-XIV від 21.04.1999 «Про виконавче провадження». Зазначене підтверджується ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.04.2021р. у справі №2-5110/2009 (провадження №4-с/711/54/21), що набрала законної сили і була постановлена за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 на дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно довідок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.05.2023р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають заборгованості перед банком станом на 15.05.2023 /а.с. 47, 48/.

Наявність обтяження підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 325120569 від 08.03.2023р.

15.02.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою, на яку отримав відповідь у формі листа від 06.04.2022р. №1/5, в якому його було повідомлено про те, що відносно нього відсутні виконавчі провадження, а арешт з його майна може бути знятий судом /а.с. 49/.

В подальшому, ОСОБА_1 звернуся до Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про надання інформації відносно нього як боржника та зняття обтяжень з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Листом від 27.02.2023р. № 6984/5, за підписом начальника Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заявника було повідомлено про те, що для зняття арешту з майна боржника необхідно звернутися до суду загальної юрисдикції.

Не погоджуючись з такими діями начальника органу державної виконавчої служби заявник звернувся до суду з даною скаргою.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України №606-XIV від 21.04.1999р. «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606), який діяв до 05.10.2016р., у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні приписи містяться у ст. 40 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404), відповідно до яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, в редакції Наказу Міністерства юстиції № 4632/5 від 20.10.2022р. (далі Інструкція з організації примусового виконання рішень), передбачено, що постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

- судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;

- при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

- після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;

- після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

- арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням.

У разі припинення органу державної виконавчої служби, на виконанні у якому перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, який є правонаступником органу державної виконавчої служби, що припинився.

До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання відповідна постанова. У випадках, передбачених законом, виконавець на підставі постанови, передбаченої цим пунктом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника.

Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься відповідна постанова.

У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку, коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Системний аналіз змісту п. 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень свідчить, що інструкцією передбачена можливість державного виконавця вчинити дії направлені на скасування заходів забезпечення виконавчого провадження у випадках, коли воно було закінчено на підставі ч. 1 ст. 39 Закону №1404 чи ч. 1 ст. 37 Закону №606. При цьому обов`язок вчинення відповідних дій державним виконавцем виникає з моменту звернення боржника з відповідною заявою.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

По обставинам справи судом встановлено, що предметом оскарження є дії органу державної виконавчої служби, який на звернення боржника з заявою про скасування арешту з його майна не вчинив дій, передбачених п. 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, про що повідомив заявника листом від 27.02.2023р. За таких обставин строк оскарження відповідних дій державного виконавця розпочинається з 28.02.2023р. і спливає 09.03.2023р. Скарга на дії органу державної виконавчої служби була направлена заявником до суду засобами поштового зв`язку 08.03.2023р., про що свідчить штемпель на конверті /а.с. 13/, а відтак заявник не пропустив строку звернення до суду зі скаргою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном (постанови Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі № 2-356/12, від 03.11.2021р. у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021р. у справі № 645/6694/15).

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що підставою наявності зареєстрованих обтяжень на домоволодіння ОСОБА_1 є арешт, накладений державною виконавчою службою 19.04.2010р. При цьому орган державної виконавчої служби не має у володінні інформації щодо підстав накладення та збереження арешту через відсутність матеріалів виконавчого провадження та відповідних відомостей про нього. Натомість в органі державної виконавчої служби наявна інформація, що виконавче провадження №17130709 завершене 06.12.2010р.

В цьому контексті суд звертає увагу, що за змістом положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України Черкаським ВДВС не надано суду будь-яких доказів на підтвердження необхідності збереження обтяження майна ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження №17130709, а відтак збереження такого обтяження вочевидь є неправомірним.

До того ж судом встановлено, що накладення арешту обумовлювалось необхідністю забезпечення виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Натомість на теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають грошової заборгованості перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується відповідними довідками банку.

За таких обставин, враховуючи відсутність грошових зобов`язань ОСОБА_1 перед стягувачем за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.09.2009р. №2-5110/09, відсутність матеріалів виконавчого провадження №17130709 та майнових претензій з боку стягувача, а також відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

З огляду на зазначене орган державної виконавчої служби зобов`язаний був вжити належних заходів та зняти обтяження з майна заявника на підставі його заяви від 27.02.2023р., проте цього не зробив, внаслідок чого допустив порушення прав заявника. Таким чином, заявлені ОСОБА_1 у скарзі вимоги є обґрунтованими та правомірними і підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.11, 18, 77, 80, 141, 259, 447, 450-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.

Зобов`язати Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме з будинку АДРЕСА_1 , накладеного відділом державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції у виконавчому провадження з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №2-5110 від 22.20.2009 року про стягнення на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 25986 грн. 10 коп. (зареєстрований в реєстрі 19.04.2010 о 15:06:10 за 9742537, реєстраційний номер обтяження 9742537).

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 12 жовтня 2023 року.

Головуючий: В.М. Скляренко