ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 600/7473/21-а

адміністративне провадження № К/990/15787/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 600/7473/21-а

за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, прийняте в складі головуючого судді Анісімова О.В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів Сушка О.О. Сапальової Т.В.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 22.11.2021 № 4 про звільнення його, полковника міліції ОСОБА_1 , із органів внутрішніх справ у запас збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з посади заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, з 22 листопада 2021 року;

- поновити полковника міліції ОСОБА_1 , на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 23 листопада 2021 року;

- зобов`язати УМВС України в Чернівецькій області, в особі ліквідаційної комісії, та МВС України в солідарному порядку виплатити йому, ОСОБА_1 , заробітну плату (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 23.11.2021 року по час поновлення на посаді;

- визнати таким, що пропущений з поважних причин, через незаконне звільнення, передбачений п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію України» ним, ОСОБА_1 , тримісячний строк на надання згоди для проходження служби в поліції;

- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області та Національної поліції України, що виразилася у відмові йому працевлаштування в органах поліції, та зобов`язати даних Відповідачів розглянути відповідно до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №5 80-VIII «Про Національну поліцію України» його, полковника міліції ОСОБА_1 , кандидатуру як першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, щодо прийняття його на службу до поліції та видати відповідний наказ про призначення його на посаду заступника начальника ГУ НП в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, якою заміщена посада першого заступника начальника УМВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що він як працівник міліції, який був незаконно неодноразово звільнений з правоохоронного органу, а згодом судовим рішенням поновлений на службі на посаді, що формально скорочена, має всі законні права та підстави для отримання від держави роботи за фахом шляхом прийняття роботодавцем (державою) рішення про призначення його на відповідну посаду в поліції, якою заміщена вказана скорочена посада.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що відповідачем обов`язок щодо попередження позивача про майбутнє звільнення через скорочення штатів виконано у повному обсязі, а тому правомірно позивача звільнено на підставі пункту 64 «г» Положення №114 та, як наслідок суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу про звільнення.

5. Також суди зазначали про те, що відповідно до положень Закону України "Про Національну поліцію" після поновлення позивача на посаді на підставі судового рішення, відповідачі були позбавлені можливості призначити його на відповідну посаду в органах Національної поліції без конкурсного відбору. Натомість позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом України "Про Національну поліцію" порядку, шляхом участі у конкурсі на заміщення посад.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

7. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8. Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що при ухваленні рішення у цій справі, суд апеляційної інстанції не врахував позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15.05.2019 у справі № 826/1584/16, від 24.09.2019 у справі № 817/3397/15, від 30.09.2020 у справі № 826/6895/17/17 щодо застосування пунктів 9-10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII.

9. Скаржник зазначає, що лише в разі, якщо особа відмовилася від усіх пропозицій стосовно зайняття посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття посад, виникають підстави для застосування пункту 10 розділу XI Закону № 580-VІІІ і звільнення особи за скороченням штатів. Однак позивач зазначає, що суди не врахували того, що відповідачі проігнорували його згоду щодо призначення на рівнозначну посаду та знову звільнили його зі служби через скорочення штатів.

ІV. Позиція інших учасників справи

10. Міністерство внутрішніх справ України у відзиві на касаційну скаргу просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

11. Національна поліція України надала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

12. Головне управління Національної поліції у Чернівецькій області надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

13. У відзиві на касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

14. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А., від 16 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року.

15. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

16. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції на 12 жовтня 2023 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

17. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах начальницького складу, зокрема з 23.12.1992 по 27.10.2014 в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області.

18. Наказом Міністра внутрішніх справ України від 28.12.2012 № 1154 о/с призначено підполковника міліції ОСОБА_1 першим заступником начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальником слідчого управління.

19. Також, наказом Міністра внутрішніх справ України від 27.10.2014 № 2239 о/с відповідно до п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (із поставленням на військовий облік).

20. Вважаючи звільнення протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ від 27.10.2014 №2239 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління.

21. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 28 жовтня 2014 року та стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.10.2014 по 01.07.2020 в сумі 626 783,54 грн.

22. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 залишено без змін.

23. 03.07.2020 позивач звернувся з рапортом до голови Національної поліції та начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, в якому просив вирішити питання про призначення його для проходження служби в Національній поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав під час проходження служби в міліції до свого звільнення.

24. 14.07.2020 наказом Міністра внутрішніх справ України № 528 о/с на виконання рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 в справі № 824/3161/14-а полковника міліції ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 28.10.2014.

25. 21.07.2020 начальник Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області листом № 3103/123/01/12-2020, розглянувши рапорт позивача, повідомив, що органи та підрозділи Національної поліції не є правонаступниками міліції, а добір на вакантні посади в Національній поліції України відбувається шляхом проведення конкурсу.

26. 27.07.2020 заступник начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України листом №с-1115/12/1/1/03-2020 також повідомив позивача про розгляд його рапорту, та відзначив про відсутність правонаступництва між органами та підрозділами Національної поліції. Водночас, позивачу було запропоновано прийняти участь в конкурсі на службу в поліції при оголошенні останнього.

27. 03.08.2020 Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області повідомлено позивача, що після спливу 2-х місячного терміну з моменту отримання даного повідомлення, його буде звільнено на підставі пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв`язку з ліквідацією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, як юридичної особи публічного права.

28. Листом Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області від 17.08.2020 №Ст/96 за результатами розгляду рапортів позивача, повідомлено про те, що із набранням, чинності Закону України «Про Національну поліцію» Закон України «Про міліцію» втратив чинність із 07.11.2015, із цієї дати міліція припинила своє існування без правонаступництва. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» територіальні органи Міністерств внутрішніх справ перебувають у стані ліквідації як юридичні особи публічного права. Отже, посад, які б комплектувалися особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та підрозділів органів внутрішніх справ не існує. Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважають такими, що попередженні у визначеному порядку про можливе майбутнє вивільнення через скорочення штатів. Таким чином, допустити позивача до роботи (служби) не вважається за можливе.

29. 05.10.2020 наказом № 6 о/с заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області ОСОБА_2 звільнено полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 05 жовтня 2020 року, у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

30. Уважаючи звільнення протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі №600/2203/20-а визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області від 05.10.2020 № 6 про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) з посади заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, з 05.10.2020; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 06.10.2020; зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, в особі ліквідаційної комісії, здійснити нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.10.2020 по 30.08.2021 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100. Визнано таким, що пропущений з поважних причин, через незаконне звільнення, передбачений пунктом 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію України", ОСОБА_1 , тримісячний строк на надання згоди для проходження служби в поліції; зобов`язано Національну поліцію України та Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області запропонувати полковнику міліції ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України.

31. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 по справі №600/2203/20-а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 змінено, виклавши пункт 4 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, в особі ліквідаційної комісії, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.10.2020 по 30.08.2021 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, в сумі 67 695,04 грн, з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку." Також рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 скасовано в частині задоволених вимог щодо визнання тримісячного строку на надання згоди для проходження служби в поліції, передбаченого пунктом 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію України", таким, що пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, через незаконне звільнення, та в частині зобов`язання Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області запропонувати полковнику міліції ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України. В решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 залишено без змін.

32. 03.09.2021 наказом Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області № 2 на виконання рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/2203/20-а полковника міліції ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 06.10.2020.

33. 17.09.2021 Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області позивача повідомлено, що після спливу 2-х місячного терміну з моменту отримання даного повідомлення, його буде звільнено на підставі пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, у зв`язку з ліквідацією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, як юридичної особи публічного права.

34. 01.11.2021 позивач звернувся з рапортом до заступника Голови Національної поліції та начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, в якому просив вирішити питання про призначення його для проходження служби в Національній поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав під час проходження служби в міліції до свого звільнення.

35. У відповідь на поданий рапорт, листом від 19.11.2021 Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області повідомлено позивача, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 600/2203/20-а, в частині пропозиції вакантних посад в органах Національної поліції України, не підлягає виконанню, оскільки станом на 19.11.2021 воно не набрало законної сили.

36. 12.11.2021 заступник начальника головного слідчого управління Національної поліції України листом № 24/С-6841 також повідомив позивача про розгляд його рапорту, та відзначив те, що питання щодо поновлення його на посаді в структурі Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області не належить до компетенції Головного слідчого управління Національної поліції України. Відповідно до частини 2 розділу 4 Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.07.2017 № 570 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2017, заступники начальників Головних управлінь Національної поліції - начальники слідчих управлінь призначаються на посади та звільняються з посад начальниками Головних управлінь Національної поліції в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за погодженням з начальником Головного слідчого управління. Посади першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, не існує в штаті Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області. Таким чином, погодження начальника Головного слідчого управління Національної поліції України про звільнення з посади першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління є недоцільним.

37. 22.11.2021 наказом № 4 голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області звільнено із органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 , першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, з 22.07.2021, у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

38. Листом Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області від 22.11.2021 позивача повідомлено про винесення наказу від 22.11.2021 № 4, яким його звільнено та зазначено про необхідність прибути до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області для ознайомлення з вищевказаним наказом та отримання дублікату трудової книжки.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

39. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

41. Відповідно до пункту 1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

42. Закон № 580-VIII опублікований в газеті Голос України 06.08.2015 № 141-142.

43. У пункті 5 вказаного Закону вказано, що визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 21).

44. У силу вимог пункту 9 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

45. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

46. На підставі пункту 10 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

47. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

48. Частинами 1-3 статті 52 Закону № 580-VIII. встановлено, що з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов`язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених цим Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади (далі - конкурс).

49. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на прийняття на службу та зайняття вакантної посади.

50. Конкурс на службу в поліції обов`язково проводиться серед осіб, які вперше приймаються на службу в поліції з призначенням на посади молодшого складу поліції.

51. Відповідно до підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

52. У силу вимог статті 49-2 КЗпП України, у редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

53. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

54. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

55. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

56. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.

57. Касаційне провадження у цій справі відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

58. Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ, у зв`язку із скороченням штатів та неврахування згоди позивача щодо призначення його на рівнозначну посаду в органах поліції, яку він займав в органах внутрішніх справ до звільнення, без проходження конкурсного відбору, відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII.

59. Згідно із пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому орган (закладі, установі) поліції.

60. Ураховуючи дату набрання чинності вказаним Законом, тримісячний строк, протягом якого працівники міліції, що виявили бажання проходити службу в поліції, за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, передбаченим Законом України "Про Національну поліцію", могли бути прийняті на службу в поліцію, закінчився 06.11.2015, яке є останнім днем вказаного строку.

61. Виходячи з наведених норм законодавства, працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.

62. Ураховуючи, що спірні правовідносини виникли вже після закінчення трьохмісячного строку, встановленого вказаним Законом, позивач до закінчення цього строку не подавав рапорт на погодження щодо прийняття на службу, тому на законодавчому рівні визначено інший порядок прийняття на службу до поліції - виключно на конкурсній основі.

63. У зв`язку із цим обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що після поновлення позивача на посаді на підставі судового рішення, ураховуючи наведені приписи Закону України "Про Національну поліцію" відповідачі були позбавлені можливості призначити позивача на відповідну посаду в органах Національної поліції без конкурсного відбору.

64. Верховний Суд у постановах від 09 липня 2020 року у справі № 640/6271/19, від 24 листопада 2021 року у справі №460/9427/20 сформулював правову позицію, відповідно до якої самого лише бажання працівника міліції продовжити службу в органах поліції, відповідно до приписів чинного законодавства України не достатньо, оскільки питання реалізації одного з двох способів (видання наказу за згодою чи шляхом проведення конкурсу) прийняття працівника міліції на службу до органів поліції належало до виключної дискреції керівництва такого працівника міліції.

65. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом України "Про Національну поліцію" порядку (шляхом проходження конкурсу), оскільки відсутнє підтвердження виявлення ним наміру прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад і прийняття на службу в поліцію.

66. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що прийняттю на службу в поліцію вперше завжди передує встановлена законодавством спеціальна правова процедура на предмет встановлення кандидата відповідності вимогам до поліцейських, яка може бути проведена лише відповідним органом поліції, на зайняття посади в якому претендує особа.

67. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що звільнення позивача на підставі пунктів 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» та підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу не позбавляє його права на участь у доборі на посаду поліцейського у порядку, який встановлено Законом України «Про Національну поліцію».

68. Небажання особи брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад для служби у лавах Національної поліції за умови, що такий порядок вступу на службу в органах поліції передбачений нормами чинного законодавства, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та, відповідно, її його поновлення на посаді.

69. Такі правові висновки Суду відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 28 лютого 2020 року (справа №0540/5961/18-а).

70. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що звільнення позивача є правомірним, оскільки здійснене на підставі, в межах компетенції та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

71. Стосовно доводів касаційної скарги про ухвалення судами оскаржуваних судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 826/1584/16, від 24.09.2019 у справі № 817/3397/15, від 30.09.2020 у справі № 826/6895/17/17 щодо застосування пунктів 9-10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

72. Велика Палата Верховного Суду неодноразово надавала роз`яснення як треба розуміти подібність правовідносин.

73. Розглядаючи це питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

74. Так, правовідносини у справах, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та у справі яка є предметом розгляду не є подібними з тих підстав, що в зазначених справах позивачі були звільнені з органів внутрішніх справ в період дії спеціального порядку прийняття на службу до поліції, а саме трьохмісячного строку з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію», встановленого пунктом 9 вказаного Закону, проте у цій справі позивач був звільнений після закінчення вказаного строку.

75. З огляду на наведене, незастосування судами попередніх інстанцій наведених висновків Верховного Суду, не свідчить про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, оскільки фактичні обставини у вказаних справах та у цій справі є відмінними.

76. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

77. Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІХ. Судові витрати

78. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 600/7473/21-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О.Р. Радишевська

С.А.Уханенко