ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/640/22

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Попової Н.І.,

представника позивача адвоката Дашка Ю.І.,

представника відповідача Амельченка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 до Луганського окружного адміністративного надійшов позов адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненого позову, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно господарського штрафу від 11.01.2022 № 222941, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративно господарський штраф у сумі 17000,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець і здійснює діяльність з перевезення вантажів, має у власності вантажний сідловий тягач DAF FT 96.360, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KOGEL SN 24 Р100, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також вантажний сідловий тягач MERCEDES-BENZ ACROS 1843, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA-3Е, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Автомобіль MERCEDES-BENZ ACROS 1843, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA-3Е, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 використовуються позивачем як основне зчеплення, а автомобіль тягач DAF FT 96.360, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KOGEL SN 24 Р100, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , як допоміжне зчеплення, і використовується для здійснення перевезень не регулярно, тільки у разі, коли основне зчеплення знаходиться на ремонті або на техогляді.

ОСОБА_1 здійснює переведення вантажів на підставі укладеного договору № 24/ІІ надання транспортно експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.07.2020 року, укладеного з ФОП ОСОБА_2 як експедитором.

Позивач здійснює управління транспортними засобами сам, також в нього в якості водія працює ОСОБА_3 , з яким укладено трудовий договір від 01.12.2020, та який з 01.11.2021 по 30.11.2021 перебував у відпустці.

Вранці 30.11.2021 ОСОБА_3 прибув на роботу та виїхав на автомобілі DAF FT 96.360, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KOGEL SN 24 Р100, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у рейс, виконуючи перевезення вантажу згідно товарно транспортних накладних від 30.11.2021 № 22085-21 та від 30.11.2021 № 22467-21 за маршрутом м. Рубіжне Луганської області м. Полтава.

Після повернення транспортного засобу ОСОБА_1 наприкінці грудня 2021 року отримав від Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки повідомлення про розгляд справи про порушення із запрошенням прибути на 04.01.2022, та дізнався про те, що працівниками Укртрансбезпеки 30.11.2021 було складено Акт № 302982 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом про порушення під час здійснення перевезення законодавства про автомобільний транспорт.

Розгляд справи було перенесено на 11.01.2022, і в цей день виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області була винесена постанова про застосування адміністративно господарського штрафу № 222941, якою до ОСОБА_1 як до перевізника було застосовано адміністративно господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Так, оскаржуваною постановою до ОСОБА_1 застосовано штраф згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за «перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: тахокарт з 02.11.2021 по 29.11.2021 або бланк підтвердження діяльності водія».

Натомість акт № 302982 від 30.11.2021 проведення перевірки складений за перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, за відсутності на момент перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР (з 02.11.2021 по 29.11.2021) згідно з п.3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 або бланку підтвердження діяльності водія.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до п.п.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема, використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

За змістом розділу ІІІ Додатку Контрольний пристрій Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970 (із урахуванням Поправок 1-6 до неї), водій повинен надати у разі перевірки реєстраційні листки (тахограми) записів за поточний день та попередні 28 календарних днів, протягом яких він керував транспортним засобом. У разі ж якщо водій не керував транспортним засобом протягом вказаного періоду, відповідно у нього не виникає обов`язок надання реєстраційних листків за попередній період.

Водій ОСОБА_3 в період з 01.11.2021 до 30.11.2021 перебував у відпустці, і таким чином вперше прийняв автомобіль DAF FT 96.360, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KOGEL SN 24 Р100, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та сів за кермо вказаного автомобіля 30.11.2021, відповідно на момент його зупинки працівниками Укртрансбезпеки у нього не могло бути тахокарт за поточний день та попередні 28 календарних днів, оскільки він не керував транспортними засобами у вказаний період.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі Положення № 340) в редакції, яка діяла станом на 30.11.2021, не вимагало наявності у водія бланку підтвердження діяльності водія або ж графіку змінності водіїв, у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, та обов`язку водія надавати такі документи під час перевірки.

Обов`язок перевізника заповнювати бланк підтвердження діяльності водія у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів був введений наказом Міністерства інфраструктури від 24.06.2021 № 337, яким внесено зміни до Положення № 340. Внесені зміни набули чинності 10.12.2021 (через три місяці після публікації в Офіційному віснику України від 10.09.2021 2021, № 70, стор. 226, стаття 4480, код акта 106904/2021) і на момент зупинки працівниками Укртрансбезпеки 30.11.2021 автомобіля під керуванням ОСОБА_3 не діяли.

До того ж у водія ОСОБА_3 був наявний під час його зупинки 30.11.2021 оформлений роботодавцем заповнений бланк підтвердження діяльності водія щодо перебування його в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 у відпустці, складений у відповідності до ЄУТР, і зазначений документ був наданий працівнику Укртрансбезпеки під час зупинки транспортного засобу. Тому посилання в акті та постанові на відсутність бланку діяльності водія є безпідставним.

Також представник позивача зазначив, що в порушення вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567) ні щотижневий графік проведення рейдових перевірок Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на території Харківської, Полтавської та Сумської областей у період з 29.11.2021 по 15.12.2021, ні направлення на рейдову перевірку від 29.11.2021 № 015059 не містять зазначення окремо визначених ділянок дороги або маршрутів руху, на яких було надано право працівникам, зокрема, старшому інспектору Різнику М.О.

Щотижневий графік має лише одну позицію, а в графі місце перевірки зазначене формулювання п.14 Порядку № 1567 без зазначення окремо визначених ділянок доріг, маршрутів руху, автовокзалів, автостанцій та ін.

Направлення на рейдову перевірку містить зазначення прізвищ та посад осіб, яким видане направлення, однак на цьому направленні відсутня посада ОСОБА_4 . В направленні вказано, що воно видане для проведення рейдової перевірки транспортних засобів автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Харкова та Харківської області. Але компетенція працівників Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки і так розповсюджується на територію м. Харкова та Харківської області, натомість форма направлення та положення п.14 Порядку № 1567 вимагають зазначення саме окремо визначених ділянок дороги, маршрутів руху, автовокзалів, автостанцій і т.п.

Таким чином, щотижневий графік рейдових перевірок, затверджений начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 26.11.2021 та направлення на рейдову перевірку від 29.11.2021 № 015059 не відповідають положенням п. 14 Порядку № 1567, з огляду на що були відсутні підстави для проведення 30.11.2021 рейдової перевірки та складання акта № 302982.

Крім того, старший державний інспектор Різник М.О. під час зупинки 30.11.2021 транспортного засобу ОСОБА_1 не мав при собі направлення та не пред`являв його для огляду водію.

Як наслідок, проведена 30.11.2021 рейдова перевірка транспортного засобу ОСОБА_1 старшим державним інспектором Різником М.О. є протиправною, та проведена особою, яка належним чином не була уповноважена на здійснення рейдової перевірки.

Зі змісту пунктів 15, 16, 17, 21, 22 Порядку № 1567 вбачається, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства на автомобільному транспорті має складатися акт за встановленою у додатку 3 Порядку № 1567 формою у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія, які мають розписатися в акті. А у разі відмови розписатися в акті посадові особи, що провели перевірку, повинні зробити про це відповідний запис. Крім того, про результати перевірки транспортного засобу посадова особа повинна зробити запис у дорожньому листі із зазначенням інформації, вказаної у абзаці пункту 21 Порядку № 1567.

Натомість під час зупинки 30.11.2021 працівниками Укртрансбезпеки направлення на перевірку для огляду водію не надавали, товарно транспортні накладні від 30.11.2021 № 22085-21 та від 30.11.2021 № 22467-21, згідно яких ОСОБА_3 30.11.2021 здійснював перевезення вантажу за зазначеним в них маршрутом, не містять жодного запису про результати перевірки транспортного засобу та складання за її результатами акта. Тобто акт в присутності водія не складався, що є порушенням пункту 21 Порядку № 1567, що може підтвердити сам водій.

Крім того, акт № 302982 має дефекти форми, а саме в ньому відсутня інформація щодо маршруту, за яким здійснювалося перевезення вантажу, номеру дорожнього листа (товарно транспортних накладних). Незаповненою залишилась графа щодо виявленого правопорушення, а заповнена лише частина, що стосується у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також зазначені порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону, відсутній запис про конкретний нормативний акт, який було порушено, а йде посилання на загальні положення нормативних актів, які є бланкетними (відсилочними). Ні ст. 48 Закону, ні п.3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 не передбачають кількості тахокарт (тахограм), які необхідне надавати під час здійснення перевірки, а також не визначають обов`язку надання бланку діяльності водія. Такий обов`язок визначений ЄУТР, але акт не містить посилань, які саме норми ЄУТР порушені.

Дефекти форми має і сама постанова, яка не містить запису про конкретний нормативний акт, який було порушено.

Під час розгляду справи Відділом державного нагляду (контролю) у Луганській області Попов Р.В. додатково надав для врахування інформаційну довідку та необхідні копії документів, які були наявні у водія під час його зупинки 30.11.2021 працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, але вони не були враховані під час розгляду справи.

Крім того, згідно п. 27 Порядку № 1567 повноваження на винесення постанови має керівник органу державного контролю або його заступник. Зазначеним нормативним актом не визначений статус виконуючого обов`язки начальника відділу, що не дає йому право на винесення постанови про застосування адміністративного господарського штрафу.

Також представник позивача послався на постанову Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, в якій зроблено правовий висновок, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

17.02.2022 відповідачем надано відзив, та 03.01.2023 у зв`язку з поданням уточненого позову відповідачем надано відзив на уточнений позов, в якому зазначено таке.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (перевірок на дорорі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 727).

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документи.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач є фізичною особою підприємцем, що має у своїй власності автомобільний транспорт. Відповідно до договору №24/Б надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом ФОП ОСОБА_1 в подальшому перевізник. Даний договір визначає порядок діяльності між Експедитором та Перевізником, під час транспортно-експедитирького обслуговування при організації та виконання доставки вантажів.

На момент проведення перевірки відсутня тахокарта з 02.11.2021 по 21.11.2021 року або бланк підтвердження діяльності водія, порушено вимоги пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за № 946/18241

У відповідності до пункту «а» частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно частини 3 статті 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи пункту «а» частини 1 статті 10 вказаної Конвенції є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а у разі відсутності тахокарт - надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день (тиждень) та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2019 у справі № 816/124/17.

Враховуючи зазначене, відсутність у водія під час перевезення вантажів передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф. Факт цього вчинення не може бути спростований, дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01.07.2020 у справі № 803/50/17 (адміністративне провадження № К/9901/22356/18).

При цьому, вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340 затверджений наказом Міністерства юстиції України 14 вересня 2010 за № 811/18106 визначають, що тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт .6.1 Положення). Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3. Положення).

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Також відповідач зазначив, що Відділ державного (нагляду) контролю у Луганській області забезпечує виконання покладених на нього завдань на території області, керується, у тому числі наказами Укртрансбезпеки, зокрема щодо покладання виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника відповідно до вимог статті 105 Кодексу законів про працю України. Відповідно до наказу Державної служби з безпеки на транспорті № 50 від 05.01.2022 покладено виконання обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області на ОСОБА_5 . Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Стосовно твердження позивача щодо дефектності акта та постанови відповідач зазначив, що дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило тягнуть настання дефектних наслідків (ULTRA VIRES ACTION INVALID ACT). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ними передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слугувала відсутність на час проведення перевірки відповідних документів. Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому відповідачем правомірно було складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

З огляду на наведене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.01.2022 відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін), задоволено клопотання про виклик у судове засідання та допит у якості свідка ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), витребувано у Слобожанського міжрегіонального управління Укртрасбезпеки докази.

Ухвалою суду від 18.07.2022 запропоновано сторонам надати заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалами суду від 13.12.2022, від 06.01.2023, від 07.02.2023, від 23.02.2023, від 09.10.2023 задоволено клопотання адвоката Дашка Юрія Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 360/640/22.

Ухвалами суду від 10.01.2023, від 13.01.2023, від 18.01.2023, від 14.02.2023, від 09.10.2023 задоволено клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 360/640/22

Ухвалою суду від 28.02.2023 задоволено клопотання сторін про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі до 28.05.2023.

Ухвалою суду від 30.05.2023 продовжено сторонам у справі № 360/640/22 строк для можливого примирення до 28 серпня 2023 року.

Ухвалою від 09.10.2023 у задоволенні клопотання адвоката Дашка Юрія Івановича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про продовження строку для можливого примирення сторін до 28 грудня 2023 року відмовлено, поновлено провадження у справі за позовом адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою суду від 10.10.2023 у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовлено.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення, аналогічні викладеному у відзивах по позовну заяву.

Позивач та свідок у судове засідання не прибули, судом неодноразово вживалися заходи щодо їх повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.

Представництво інтересів позивача в ході судового розгляду забезпечено адвокатом Дашком Ю.І.

Щодо свідка ОСОБА_3 , питання стосовно виклику якого вирішено ухвалою суду від 27.01.2022, суд зазначає таке.

Оскільки адресою місця проживання (перебування) ОСОБА_3 є тимчасово окупована територія України, його повідомлення про виклик до суду відповідно до підпункту 20 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) здійснено з особливостями, визначеними законами України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та ;Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції.

Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення свідок вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, або про ухвалення судового рішення.

Відповідні оголошення опубліковані офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду 28.10.2022, 07.11.2022, 30.11.2022, 22.12.2022, 10.01.2023, 17.01.2023, 07.02.2023, 18.09.2023.

З урахуванням думки сторін суд в судовому засіданні 11.10.2023 ухвалив розглядати справу за відсутності свідка, явку якого адвокат не може забезпечити у зв`язку з перебуванням свідка на тимчасово окупованій території та відсутністю зв`язку з ним.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований як фізична особа підприємець 13.05.2008, що підтверджується копіями паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 , картки платника податків, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_7 .

Позивач має у власності, зокрема, вантажний сідловий тягач DAF FT 96.360, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та користується напівпричепом KOGEL SN 24 Р100, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серій НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .

З метою доказування належного технічного стану цих транспортних засобів та аналогового тахографа, яким обладнаний вантажний сідловий тягач DAF FT 96.360, їх страхування у відповідності до вимог чинного законодавства позивачем надано протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу серії ВС № 200629 від 17.06.2021 № 01064-00365-21, серії ВС № 533764 від 15.10.2021 № 01064-00676-21, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 25.03.2021, ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , поліси обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.10.2021 № АР/2177713 та від 17.06.2021 № АТ/1018266.

У трудових відносинах з позивачем на момент виникнення спірних правовідносин перебував водій ОСОБА_3 , на підтвердження чого позивачем надано форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, від 01.12.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , повідомлення про прийняття працівника на роботу від 01.12.2020 (за формою, передбаченою додатком до постанови КМУ від 17.06.2011 № 413), направленого до ГУДПС у Луганській області.

ОСОБА_3 є застрахованою особою за договором обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті від 15.10.2021 В № 428144.

ОСОБА_3 у період з 01.11.2021 по 29.11.2021 перебував у відпустці, на підтвердження чого позивачем надано заяву ОСОБА_3 від 29.10.2021 про надання чергової відпустки тривалістю 24 календарних дні та додаткової відпустки за особливий характер роботи тривалістю 5 календарних днів у період з 01.11.2021 по 29.11.2021 включно; наказ ФОП ОСОБА_1 від 29.10.2021 № б/н «Про надання відпустки водію ОСОБА_3 », графік змінності водіїв колісних транспортних засобів на листопад 2021 року, відомість обліку робочого часу та відпочинку водія за листопад 2021 року, бланк підтвердження діяльності водія від 30.11.2021, оформлений за вимогами ЄУТР.

ОСОБА_1 здійснює переведення вантажів на підставі укладеного договору № 24/ІІ надання транспортно експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.07.2020 року, укладеного з ФОП ОСОБА_2 як експедитором.

30.11.2021 ОСОБА_3 прибув на роботу та на підставі наказу ФОП ОСОБА_1 від 30.11.2021 № б/н «Про відрядження водія ОСОБА_3 для здійснення перевезення вантажу до м. Полтава» виїхав на автомобілі DAF FT 96.360, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом KOGEL SN 24 Р100, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у рейс, виконуючи перевезення вантажу згідно товарно транспортних накладних від 30.11.2021 № 22085-21 та від 30.11.2021 № 22467-21 за маршрутом м. Рубіжне Луганської області м. Полтава.

У тексті позовної заяви позивачем зазначено, що після повернення транспортного засобу ОСОБА_1 наприкінці грудня 2021 року отримав від Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки повідомлення про розгляд справи про порушення із запрошенням прибути на 04.01.2022, та дізнався про те, що працівниками Укртрансбезпеки 30.11.2021 було складено Акт № 302982 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом про порушення під час здійснення перевезення законодавства про автомобільний транспорт (далі Акт № 302982).

В Акті № 302982 зазначено посадову особу ОСОБА_4 , старший державний інспектор ВКПП, місце перевірки а/д м-03 Київ Харків Довжанський, 516 км, дата і час перевірки 30.11.2021 12:52, направлення на перевірку від 29.11.2021 № 015059, та викладено такі обставини: проведено перевірку транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_8 , водій ОСОБА_3 , документ, що посвідчує особу водія НОМЕР_11 , номер дорожнього листа «-», що належить ОСОБА_1 , під час проведення перевірки виявлено порушення ….. (не заповнене поле), в тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - абз. 3 ч. 1 перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, за відсутності на момент перевірки документів, передбачених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» , а саме заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР (з 02.11.2021 по 29.11.2021) згідно п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, або бланку підтвердження діяльності водія.

Також в Акті № 302982 міститься примітка, що водію роз`яснено суть порушення і він відмовився від підпису та пояснень.

Розгляд справи було перенесено на 11.01.2022, і в цей день виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області винесено постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 222941, відповідно до якої, ураховуючи те, що ОСОБА_1 30.11.2021 о 12:52, а/д м-03, Київ-Харків-Довжанський, 516 км, Харківська область, акт № 302982, допущено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: тахокарт з 02.11.2021 по 29.11.2021 або бланк підтвердження діяльності водія, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З матеріалів справи слідує, що в ході проведення перевірки інспектором було зроблено фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , товарно транспортної накладні від 30.11.2021 № 22467-21, а також проставлено відмітку на тахокарті за 30.11.2021.

При розгляді справи про правопорушення позивачем надано відповідачеві:

- інформаційну довідку від 11.01.2022, в якій зазначено, що у володінні та розпорядженні ФОП ОСОБА_1 згідно свідоцтв на право власності є дві сцепки для безперебійної роботи. Перша основна та причіп, якою виконуються основні перевезення, та друга допоміжна та причіп, якою виконуються перевезення не регулярно, тільки у той час, коли основна автівка знаходиться у ремонті або на тех. Огляді. На момент рейдової перевірки 30.11.2021 дана автівка виконувала перевезення допоміжне, уперше за останній місяць, тому у водія не могло фізично бути тахограм за період з 01.11.2021 по 29.11.2021, які витребували перевіряючі робітника. Всі інші документи, на підставі яких згідно діючого законодавства здійснюються перевезення, були надані у повному обсязі;

- бланк підтвердження діяльності за формою, визначеною ЄУТР, який містить відомості про перебування у відпустці ОСОБА_3 з 08-00 02.11.2021 по 06-00 29.11.2021.

Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (далі Конвенція) передбачено, що ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів.

Компетентні власті чи органи в кожній країні: а) передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями; b) установлюють процедуру оголошення годин, відпрацьованих

відповідно до положень пункту 1 статті 9 цієї Конвенції та умов, які їх обґрунтовують (частина перша статті 10 Конвенції).

Згідно із частиною другою статті 10 Конвенції кожен роботодавець: а) веде відповідно до зразка, затвердженого компетентними властями чи органами в кожній країні, відомість із зазначеною в ній кількістю годин роботи й відпочинку кожного водія, який працює в нього; b) надає цю відомість у розпорядження контрольних органів у спосіб, установлений компетентними властями чи органами в кожній країні.

Традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні (частина третя статті 10 Конвенції).

Відповідно до статті 11 Конвенції компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають: а) відповідну систему інспекції, яка включає проведення контролю на підприємствах і на дорогах; b) відповідні санкції на випадок недотримання вимог цієї Конвенції.

Відповідно до вимог статті 48 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Так, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихстаттями 39і48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо процедурних порушень, допущених відповідачем, на які посилається представник позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок № 1567), цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно із пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 13 Порядку № 1567 визначено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки (абзац перший пункту 16 Порядку № 1567).

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку № 1567).

Згідно із пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

26.11.2021 начальником Слобожанського міжрегіонального управління ОСОБА_7 затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на території Харківської, Полтавської та Сумської областей у період з 29.11.2021 по 05.12.2021, в якому зазначено територіальний орган Укртрансбезпеки Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, дата перевірки 29.11.2021 05.12.2021, місце перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративно територіального устрою України: Харківської, Полтавської та Сумської областей.

Направлення на рейдову перевірку від 29.11.2021 № 015059 на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 26.11.2021 видане в тому числі ОСОБА_4 , ст.держ.інсп. ВНА послуг, для проведення рейдової перевірки транспортних засобів автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Харкова та Харківської області, з 29.11.2021 до 05.12.2021.

Посада ОСОБА_4 в направленні зазначена, разом з тим, щотижневий графік та направлення дійсно не містять окремого визначення об`єктів, на яких має проводитися рейдова перевірка.

Старший державний інспектор відділу державного контролю та нагляду на пасажирському транспорті України Різник Михайло Олексійович діяв на підставі посвідчення № 2340, виданого 30.07.2021.

Належних та допустимих доказів того, що це посвідчення не було пред`явлено водієві, що акт складався не у присутності водія матеріали справи не містять.

Письмові пояснення ОСОБА_3 , датовані 12.01.2022, надані ФОП ОСОБА_1 , не є належним та допустимим доказом в розумінні КАС України, а можливість допитати його в якості свідка у зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ та запровадженням військового стану відсутня.

Разом з тим, інспектором були зроблені фото свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та товарно транспортної накладної, відповідно свідок як досвідчений водій (про що зазначив у судовому засіданні представник позивача) мав змогу вимагати пред`явлення посвідчення особою, яка здійснює перевірку його документів та їх фотофіксацію, та поставити питання, для чого така фотофіксація здійснюється.

Акт містить запис про відмову водія від його підписання, що не суперечить нормам Порядку № 1567.

Таким чином, підтвердити чи спростувати твердження позивача про складання акта за відсутності водія та ненадання йому службового посвідчення інспектором, неможливо виходячи з наявних матеріалів справи.

При цьому, вплив подібних процедурних порушень на правомірність оскаржуваної постанови у разі їх достеменного встановлення потрібно оцінювати у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Також суд зауважує, що Порядок № 1567 та інші нормативно правові акти не містять обов`язку інспекторів Укртрансбезпеки робити відмітки про проведення перевірок на товарно транспортних накладних, тому відповідні доводи позивача є помилковими.

Щодо тверджень позивача про винесення постанови неповноважною особою суд зазначає таке.

Згідно із вимогами пункту 27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Наказом Державної служби з безпеки на транспорті № 50 від 05.01.2022 покладено виконання обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області на ОСОБА_5 .

Оскаржувана постанова винесена виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області Дмитром Гриньовим, тобто порушення пункту 27 Порядку № 1567 відсутні.

Щодо суті виявленого порушення та правомірності застосування до ОСОБА_1 штрафу у відповідності до вимог Закону № 2344.

Суд погоджує доводи представника позивача про те, що оскаржувана постанова не містить конкретної норми, яку порушено перевізником, в ній зазначено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: тахокарт з 02.11.2021 по 29.11.2021 або бланк підтвердження діяльності водія, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»

Посилання на п.3.3 наказу № 385 від 24.06.2010, про порушення якої перевізником зазначено в акті, у оскаржуваній постанові відсутнє.

В акті йдеться про порушення перевізником абз. 3 ч. 1 перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом, за відсутності на момент перевірки документів, передбачених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» , а саме заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР (з 02.11.2021 по 29.11.2021) згідно п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, або бланку підтвердження діяльності водія.

Надаючи оцінку наявності з боку перевізника порушення п.3.3 наказу МТЗУ № 385, суд зазначає таке.

Згідно із Законом України від 07.09.2005 № 2819-IV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» Верховна Рада України постановила приєднатися до Європейської угоди щодо роботи екіпажів

транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні

перевезення (ЄУТР), укладеної 1 липня 1970 року в

м. Женева.

Відповідно до статті 1 ЄУТР ця Угода застосовується на території кожної Договірної Сторони до всіх міжнародних автомобільних перевезень, що виконуються будь-яким транспортним засобом, зареєстрованим на території зазначеної вище Договірної Сторони або на території будь-якої іншої Договірної Сторони

Дійсно, норми ЄУТР застосовуються при здійсненні міжнародних перевезень, в той час як в межах спірних правовідносин здійснювалося внутрішнє вантажне перевезення.

Разом з тим, пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.10.2010 за № 946/18241 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Інструкція № 385) визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР , або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Зазначена норма є бланкетною, відсилає до норм ЄУТР, які регламентують кількість заповнених тахокарт, що повинен мати при собі водій транспорту як у міжнародних, так і у внутрішніх перевезеннях.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Виходячи з конструкції норми п.3.3 Інструкції № 385 в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин, при внутрішніх перевезеннях норми ЄУТР застосовуються виключно в частині кількості заповнених тахокарт.

В ході судового розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що автомобіль, на якому здійснював внутрішні вантажні перевезення ФОП ОСОБА_1 та яким керував водій ОСОБА_3 , на момент перевірки був обладнаний справним аналоговим тахографом, тахокарта за 30.11.2021 була надана для огляду інспектору, який зробив на ній відмітку, і у зв`язку з перебуванням водія ОСОБА_3 у відпустці в попередні 28 днів ( 02.11.2021 по 29.11.2021), тахокарти за попередні 28 днів він не міг надати інспектору з об`єктивних причин у зв`язку з їх відсутністю.

У нормах законодавства, що діяло станом на 30.11.2021, обов`язок водія надавати посадовим особам під час проведення рейдової перевірки будь-які документи на підтвердження перебування водія у відпустці був відсутній.

Згідно із вимогами пункту 6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (у редакції, чинній станом на 30.11.2021, далі Положення № 340), графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

При розгляді справи про порушення транспортного законодавства позивачем були надані відповідачу документи, які підтверджували перебування водія у відпустці, проте не були враховані при винесенні оскаржуваної постанови.

Також суд зазначає, що формулювання порушення, застосоване в акті та постанові, не відповідає формулюванню норми п.3.3 Інструкції № 385, яка не містила вимог щодо надання бланку здійснення діяльності.

З огляду на наведене, відповідачем не доведено вчинення водієм порушення п.3.3 Інструкції № 385, та як наслідок наявності підстав для притягнення перевізника до відповідальності на підставі статті 60 Закону № 2344, у зв`язку з чим позовні вимоги належать до задоволення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, який у відповідності до вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Дашка Юрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845 03135, м. Київ, Проспект Перемоги, буд. 14) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Луганській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно господарського штрафу від 11.01.2022 № 222941, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративно господарський штраф у сумі 17000,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2023.

Суддя А.Г. Секірська