ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року Справа № 160/8925/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державного нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування наказу, висновку за результатами розгляду скарги, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державний нотаріус П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року №880/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»;

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 18.01.2023 за результатами розгляду скарги від 09.06.2022 року гр. ОСОБА_2 , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13.06.2022 за № СК-1021-22;

-зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ Державному нотаріусу П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 (Позивачеві) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом відповідача-1 від 07.03.2023 № 880/5 було задоволено скаргу гр. ОСОБА_2 від 09.06.2022 на рішення від 07.06.2022 № 63791193, прийняте державним нотаріусом ОСОБА_1., та анульовано позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У висновку відповідача-2 від 18.01.2023, який в подальшому став підставою для прийняття наказу від 07.03.2023, зазначено, що на момент прийняття державним нотаріусом ОСОБА_1. оскаржуваного рішення за заявою про скасування № 51299027 від 31.05.2022 у базі даних заяв вже були зареєстровані такі заяви: заява № 33341013 від 27.03.2019 рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій щодо будівель та споруд (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101) та заява №51259854 від 25.05.2022 про державну реєстрацію обтяжень (стан заяви-зупинено у зв`язку з забороню вчинення реєстраційних дій з посиланням на заяву № 33341013 від 27.03.2019 тип заяви: рішення суду). Таким чином, згідно з висновком відповідача-2 позивач прийняла оскаржуване рішення всупереч забороні вчинення реєстраційних дій і за ці порушення застосовано захід реагування у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав. Позивач з такими висновками не погоджується та вважає, що відповідачем-2 не були здійснені попередні дії щодо підготовки справи до розгляду, неотримані усі докази по справі, а розгляд відбувся без перевірки інформації у скарзі, про що свідчить відсутність у висновку інформації про виправлення позивачем власної помилки та відновлення права власності скаржника, тому висновок Комісії від 18.01.2023 є необґрунтованим та прийнятим з порушенням законодавства. Позивач вказує, що дійсно була порушена черговість розгляду заяву, зареєстрованих в базі даних, однак таке рішення було прийнято нею виходячи з аналізу відповідності заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації прав, якою вже було виконання рішення суду. Відповідачем-2 не з`ясовано обставин щодо підстав внесення заяви-рішення суду №33341013 від 27.03.2019 про заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна 1691342312101, а також заяви про державну реєстрацію обтяжень №51259854 від 25.05.2022 щодо того ж майна, яке нібито перешкоджали прийняттю позивачем оскаржуваного рішення за заявою про скасуванню №51299027 від 31.05.2022. Вказані обтяження були накладені в інтересах гр. ОСОБА_3 під час судового розгляду на підставі ухвали суду від 05.03.2019 по справі №199/1907/19, рішенням якої скасовані права власності гр.ОСОБА_2 і ТОВ «Монсіті», а отже ці обставини мають суттєве значення для правильної оцінки дій позивача. Крім того, відповідачем-2 під час розгляду скарги не враховано, що заяву №51259854 від 25.05.2022 про державну реєстрацію обтяжень було зупинено у зв`язку з наявністю заяви № 33341013 від 27.03.2019 і для її поновлення необхідно закінчення судового розгляду справи № 199/1907/19. Заяви № 33341013 від 27.03.2019 та № 51299027 від 31.05.2022 пов`язані між собою і наявність між ними у черзі заяви № 51259854 від 25.05.2022 про державну реєстрацію обтяжень за ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2022 справа №932/5177/21 унеможливлює виконання будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних з об`єктом нерухомого майна №1691342312101. Разом з цим, на момент розгляду скарги ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2022 по справі №932/5177/21 була скасована Дніпропетровським апеляційним судом 27.06.2022, тобто заява № 51259854 від 25.05.2022, яка прийнята на підставі скасованого судового рішення, не може мати будь-якої юридичної сили з дня її винесення. За вказаних обставин, наказ №880/5 від 07.03.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його видано на підставі результатів розгляду скарги, який відбувся із порушенням п. 4 ч. 8 та п.1 ч.2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, є цілком необґрунтованим прийняття відповідачем-1 рішення про анулювання доступу до Державного реєстру, а не припинення на будь-який строк. З огляду на те, що протиправність дій відповідача-2 призводить до незаконності видання наказу відповідача-1 і тягне за собою неправомірність анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, просить задовольнити позов у повному обсязі з відновленням порушеного права у спосіб, що заявлений.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

12.05.2023 позивачем усунено недоліки позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8925/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України та запропоновано третій особі подати до суду пояснення до позову або відзиву (відзивів) у десятиденний строк з дня отримання позову або відзиву.

Також, вказаною ухвалою суду від 17.05.2023 витребувано у Міністерства юстиції України докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття наказу від 07.03.2023 року №880/5 «Про задоволення скарги».

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

06.06.2023 від Міністерства юстиції України засобами поштового зв`язку надійшов відзив (за вих.№11.4-10/172-23 від 02.06.2023), в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. 13.06.2023 в Міністерстві юстиції України було зареєстровано скаргу ОСОБА_2 на рішення від 07.06.2022 № 63791193 державного нотаріуса ОСОБА_1 щодо будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання пункту 10 Порядку №1128 було розміщено оголошення від 02.01.2023 про розгляд скарги та повідомлено позивача про особливості розгляду вказаної скарги. Того ж дня було складено Акт про неможливість здійснення виклику позивача телефонограмою на засідання Центральної колегії. 18.01.2023 Центральною колегією з розгляду скарг було складено висновок, за змістом якого Колегія рекомендувала задовольнити скаргу ОСОБА_2 від 09.06.2022. У тексті висновку Колегії від 18.01.2023 зазначено про те, що державним нотаріусом ОСОБА_1. на підставі оскаржуваного рішення скасовано запис № 30273111 від 13.02.2019 про право власності за ОСОБА_2 на будівлі та споруди. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним нотаріусом ОСОБА_1. скасовано запис про право власності № 30273111 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2022 у справі № 199/1907/19, у зв`язку з чим право власності повернулось від ОСОБА_2 до ТОВ «Монсіті». Колегія встановила, що державна реєстрація скасування права власності щодо будівель та споруд є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки було зареєстровано заборону вчинення реєстраційних дій на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2019 у справі № 199/1781/19. Окрім того, Колегією встановлено, що на момент прийняття позивачем оскаржуваного рішення за заявою про скасування № 51299027 від 31.05.2022 у базі даних заяв зареєстровано заяву - рішення суду №33341013 від 27.03.2019 про заборону вчинення реєстраційних дій щодо будівель та споруд, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101, а також зареєстровано заяву про державну реєстрацію обтяжень від 25.05.2022 № 51259854 щодо того ж майна, стан заяви на момент прийняття оскаржуваного рішення - зупинено у зв`язку з забороню вчинення реєстраційних дій з посиланням на заяву № 33341013 від 27.03.2019, тип заяви: рішення суду. Тобто, позивач прийняла рішення всупереч забороні вчинення реєстраційних дій. Крім того, встановлено, що під час розгляду заяви про скасування № 51299027 від 31.05.2022 позивачем не здійснено пошуки у базі даних заяв Державного реєстру прав та пошук відомостей у Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині. З огляду на викладене, Колегія дійшла висновку, що оспорюване рішення прийняте позивачем з порушенням законодавства, тому підлягає скасуванню. Встановлення факту прийняття державним нотаріусом ОСОБА_1. неправомірного рішення щодо скасування реєстрації права власності на будівлі та споруди з урахуванням його характеру та наслідків стало підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді анулювання державному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав. Відтак, наказ № 880/5 від 07.03.2023 прийнятий на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Також, відповідачем-1 зазначено, що пункт 2 наказу від 07.03.2023 № 880/5 не стосується позивача, а виключно майнових прав третіх осіб, а вимоги до Комісії безпідставні, оскільки, по-перше, висновки не можуть бути предметом самостійного оскарження, оскільки мають рекомендаційний характер; по-друге, винесені не Комісією з питань розгляду скарг, а Центральною колегією з розгляду скарг, який є дорадчим органом при Міністерстві юстиції. Виправлення же помилки позивачем шляхом повернення права власності скаржнику у первісний стан не усуває порушень закону. Крім того, в обґрунтування позову позивачем наводяться норми закону, які не були чинними на час спірних відносин, а відтак доводи позивача жодним чином не спростовують правомірності оспорюваного наказу. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

До відзиву відповідачем-1 долучено витребувані докази.

06.06.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

20.06.2023 відповідачем-1 подано заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року №880/5 «Про задоволення скарги» в частині скасування рішень від 07.06.2022 №63791193, обґрунтовуючи клопотання тим, що пункт 2 наказу Міністерства юстиції України від 07.03.2023 року №880/5 не стосується позивача, а стосується виключно майнових прав третіх осіб, а відтак оспорюваний наказ в частині скасування рішення про реєстрацію не порушує права позивача.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про закриття провадження в частині заявлених позовних вимог, суд доходить наступного висновку про відсутність підстав для його задоволення з наступного.

Питання закриття провадження у справі регламентовані положеннями статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Отже, частиною першою статті 238 КАС України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд закриває провадження у справі.

Наявність чи відсутність «порушеного права» не визначено процесуальним законом підставою для закриття провадження у справі, у зв`язку із чим клопотання відповідача-1 не підлягає задоволенню.

21.06.2023 відповідачем-1 подано клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого посилається на аналогічні підстави, викладені в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від 06.06.2023.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у задоволенні клопотання відповідача-1 про вихід зі спрощеного провадження та розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 залучено Центральну колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції до участі у справі в якості третього відповідача, розгляд справи розпочато спочатку, а також встановлено відповідачу-3 строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у відповідача-3 докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття рішення, що оскаржується.

29.08.2023 від Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції засобами поштового зв`язку надійшов відзив (за вих.№11.4-10/172-23 від 24.08.2023), в якому відповідач-3 заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне. 13.06.2023 в Міністерстві юстиції України було зареєстровано скаргу ОСОБА_2 на рішення позивача від 07.06.2022 № 63791193 з вимогою притягнути до відповідальності державного нотаріуса. Обставини щодо організації проведення засідання колегії з розгляду скарги на дії позивача в повній мірі викладені у відзиві відповідача-1. 18.01.2023 Центральною колегією складено висновок, за змістом якого було рекомендувала задовольнити скаргу ОСОБА_2 . Відповідачем-3 зауважено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем скасовано запис про право власності №30273111 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2022 у справі № 199/1907/19, у зв`язку з чим право власності повернулось від ОСОБА_2 до ТОВ «Монсіті». Разом з цим, на момент прийняття позивачем оскаржуваного рішення за заявою про скасування № 51299027 від 31.05.2022 у базі даних заяв зареєстровано заяву - рішення суду №33341013 від 27.03.2019 про заборону вчинення реєстраційних дій щодо будівель та споруд, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101, а також зареєстровано заяву про державну реєстрацію обтяжень від 25.05.2022 № 51259854 щодо того ж майна, стан заяви на момент прийняття оскаржуваного рішення - зупинено у зв`язку з забороню вчинення реєстраційних дій з посиланням на заяву № 33341013 від 27.03.2019, тип заяви: рішення суду. Крім того, позивачем не здійснено пошуки у базі даних заяв Державного реєстру прав та пошук відомостей у Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині. Отже, аналізуючи оскаржуване рішення Колегія дійшла висновку, що таке рішення прийнято з порушенням законодавства. Саме встановлення факту прийняття державним нотаріусом ОСОБА_1. неправомірного рішення з урахуванням його характеру та наслідків стало підставою для анулювання їй доступу до Державного реєстру прав. За таких обставин, оскаржувані висновок Колегії та наказ Міністерства юстиції України є такими, що прийняті у відповідності до законодавства.

29.08.2023 від відповідача-1 засобами поштового зв`язку надійшов листа «Щодо надання інформації у справі», в якому надано пояснення щодо витребуваних доказів.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористалась.

Від третьої особи письмових пояснень щодо позову та/або відзиву на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що у період з 05.10.2023 по 11.10.2023 включно суддя Бухтіярова М.М. перебувала на лікарняному, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 15.02.2005 Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно із відомостями з Єдиного реєстру нотаріусів позивач є державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори (свідоцтво №3640), адреса: 49006, м. Дніпро, вул. Бандери Степана, 43-А; електронна пошта « ІНФОРМАЦІЯ_2».

09.06.2022 гр. ОСОБА_2 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою (а.с.100-101) на рішення нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 про державну реєстрацію скасування права власності, в якій скаржник просив:

1) скасувати державну реєстрацію скасування права власності на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1691342312101, номер запису про право власності: 30273111 за ОСОБА_2 , проведену нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1, або у разі неможливості скасування зазначених реєстраційних дій, поновити запис про право власності № 30273111 на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;

2) вжити заходів щодо притягнення до відповідальності нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 за грубе порушення законодавства про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

До скарги надані наступні документи: інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.05.2022; інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 09.06.2022; копія ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2022 р. по справі № 932/5177/21; копія витягу ДЗК по земельній ділянці по АДРЕСА_1 ; копія оцінки будівель та споруд по АДРЕСА_1 ; скрін-шот з веб-порталу станцій технічного обслуговування.

Скаргу зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.06.2022 за вх.№СК-1021-22.

На веб-сайті Мін`юсту було розміщено оголошення про розгляд скарги ОСОБА_2 від 09.06.2022, зареєстрованої 13.06.2022 за вх.№СК-1021-22.

Міністерством юстиції України сформовано та направлено на офіційну електронну пошту позивача « ІНФОРМАЦІЯ_2» лист вих.№272/СК-1021-22/33.2.1 від 02.01.2023, яким повідомлялось про те, що 18.01.2023 відбудеться засідання Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргою ОСОБА_2 від 09.06.2022; тип об`єкта нерухомого майна: будівлі та споруди; адреса: АДРЕСА_1 ; суб`єкт оскарження: державний нотаріус ОСОБА_1.; заінтересовані сторони: ТОВ «Монсіті», ОСОБА_3 (а.с.114).

У листі також звернуто увагу, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час воєнного стану проводиться без участі скаржника, суб`єкта оскарження, інших заінтересованих осіб, а також повідомлено про право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду (а.с. 113-114).

В подальшому, головним спеціалістом відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Управління забезпечення діяльності Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Демченко М.О. складено Акт про неможливість здійснення виклику телефонограмою державного нотаріуса ОСОБА_1 на засідання центральної Колегії 18 січня 2023 року, у зв`язку з тим, що виклик за телефоном « НОМЕР_2 » зриває - 02.01.2023 о 16:23 та 12.01.2023 о 14:19 (а.с. 111).

18.01.2023 відбувся розгляд скарги ОСОБА_2 від 09.06.2022, за результатами якого Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було складено Висновок (а.с.116), за змістом якого колегія рекомендувала скаргу ОСОБА_2 від 09.06.2022 задовольнити, скасувати рішення від 07.06.2022 № 63791193, прийняте державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1, анулювати доступ державному нотаріусу П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Даний Висновок обґрунтований наступним (а.с.116-117):

«Державним нотаріусом ОСОБА_1. на підставі оскаржуваного рішення скасовано запис про право власності № 30273111 від 13.02.2019 за ОСОБА_2 на будівлі та споруди.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав державним нотаріусом ОСОБА_1. на підставі оскаржуваного рішення скасовано запис про право власності № 30273111 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 21.01.2022 у справі № 199/1907/19, у зв`язку з чим право власності повернулось від ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсіті».

Скаржник у скарзі зазначає, що державна реєстрація скасування права власності щодо будівель та споруд є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки було зареєстровано заборону вчинення реєстраційних дій на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2019 у справі № 199/1781/19.

Відповідно до абзацу першого резолютивної частини вищезазначеного рішення суду: задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТОВ «МОРІСІТІ», треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округ Кохан Ганна Леонідівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна, про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування реєстрації та визнання права власності.

Окрім того, Колегією встановлено, що на момент прийняття державним нотаріусом ОСОБА_1. оскаржуваного рішення за заявою про скасування № 51299027 від 31.05.2022 у базі даних заяв зареєстровано заяву - рішення суду № 33341013 від 27.03.2019 про заборону вчинення реєстраційних дій щодо будівель та споруд, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101, а також зареєстровано заяву про державну реєстрацію обтяжень від 25.05.2022 № 51259854 щодо того ж майна, стан заяви на момент прийняття оскаржуваного рішення - зупинено у зв`язку з забороню вчинення реєстраційних дій з посиланням на заяву № 33341013 від 27.03.2019, тип заяви: рішення суду. Тобто, державний нотаріус ОСОБА_1. прийняла оскаржуване рішення всупереч заборони вчинення реєстраційних дій.

Крім того, Колегія встановила, що під час розгляду державним нотаріусом ОСОБА_1. заяви про скасування № 51299027 від 31.05.2022, за результатом якої було прийнято оскаржуване рішення, останньою не здійснено пошуки у базі даних заяв Державного реєстру прав та пошук відомостей у Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині.

Отже, аналізуючи оскаржуване рішення Колегія дійшла висновку, що таке рішення прийняте з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав, тому підлягає скасуванню.

Після призначення колегіального розгляду клопотань, пояснень та заяв щодо скарги до Міністерства юстиції України не надходило.

Відтак, встановлення факту прийняття державним нотаріусом ОСОБА_1. неправомірного рішення щодо скасування реєстрації права власності на будівлі та споруди з урахуванням його характеру та наслідків є підставою для застосування для застосування відповідного заходу реагування у вигляді анулювання державному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав.

Отже, скарга підлягає задоволенню.».

07.03.2023 наказом Міністерства юстиції України №880/5 «Про задоволення скарги» (а.с.7, 115), відповідно до частини третьої статті 26, пунктів 1, 4 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вирішено:

1.Скаргу ОСОБА_2 від 09.06.2022 задовольнити.

2.Скасувати рішення від 07.06.2022 № 63791193, прийняте державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1.

3.Анулювати доступ державному нотаріусу П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4.Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5.Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Підстава: висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 18.01.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.06.2022 за №СК-1021-22.

07.03.2023 Міністерством юстиції України направлено супровідним листом №27678/33.2.1/11-23 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» наказ №880/5 від 07.03.2023 для виконання (а.с. 118).

Також, в матеріалах справи міститься лист Міністерства юстиції України від 10.03.2023 №29283/СК-1021-22/33.4, за змістом якого останнім повідомлено ОСОБА_4 про неможливість виконання наказу від 07.03.2023 №880/5 «Про задоволення скарги» щодо скасування рішення від 07.06.2022 №63791193, прийнятого державним нотаріусом ОСОБА_1. у зв`язку з тим, що 16.06.2022 державним нотаріусом ОСОБА_1. зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №63886756, таким чином, державним нотаріусом ОСОБА_1. поновлено скасоване право власності скаржника на будівлі та споруди (а.с.119).

Не погодившись із вказаним наказом від 07.03.2023 №880/5, а також висновком за результатом розгляду скарги, який став підставою для його прийняття, вважаючи їх протиправними, прийнятими із порушенням законодавства, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно зі статтею 1 якого нотаріат в Україні - нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до статті 2 Закону № 3425-XII правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

За змістом частини другої статті 2-1 Закону № 3425-XII контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Частиною першою статті 3 Закону № 3425-XII визначено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

За змістом статті 5 цього Закону нотаріус зобов`язаний, зокрема, здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV в редакції на час спірних відносин).

За визначенням термінів, зазначених у частині першій статті 2 цього Закону:

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження;

реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

За змістом частини першої статті 10 Закону №1952-IV нотаріус є державним реєстратором.

Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV визначено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до частини першої статті 18 цього Закону державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно із частиною 12 статті 18 Закону №1952-IV, у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

При цьому, частинами першою - третьою статті 25 цього Закону визначено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

Частиною першою статті 26 вказаного Закону передбачено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

За змістом частини першої статті 12 Закону №1952-IV Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Ведення Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмного забезпечення, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави (частина четверта статті 12 Закону №1952-IV).

Відповідно до частини восьмої статті 12 Закону №1952-IV доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Державного реєстру прав.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що державний нотаріус як державний реєстратор, наділений правом доступу до Державного реєстру прав та внесення до нього відомостей про речові права, обтяження речових прав на підставі прийнятих ним рішень про державну реєстрацію прав, у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав. Проведення ж реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Відповідно до абзацу першого пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127, в редакції на час спірних відносин), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Згідно із абзацом першим пункту 17 №1127, у разі наявності у базі даних заяв судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або заяви власника нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного нерухомого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника нерухомого майна.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок №1141) програмні засоби ведення Державного реєстру прав забезпечують пошук відомостей про зареєстровані у базі даних заяв заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Пунктом 20 Порядку №1141 визначено, що пошук відомостей у базі даних заяв про зареєстровані заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється за одним або кількома такими ідентифікаторами: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу в Державному реєстрі прав); кадастровий номер земельної ділянки (у разі формування заяви щодо земельної ділянки, об`єкта будівництва, якому не присвоєно адреси); адреса нерухомого майна (у разі формування заяви щодо закінченого будівництвом об`єкта, а також об`єкта будівництва, якому присвоєно адресу); реєстраційний номер заяви (у разі відкликання заяви).

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 26 Закону №1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону №1952-IV, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

За змістом приписів статті 7 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України з-поміж іншого: забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Частиною сьомою статті 37 цього Закону визначено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1)скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;

2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;

3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов`язання;

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

5)притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктом 4 частини сьомої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що до повноважень відповідача-1 належить розгляд скарг на рішення (дії, бездіяльність) нотаріуса як суб`єкта державної реєстрації та саме Міністерство юстиції України уповноважене за результатами розгляду скарги приймати рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

В межах спірних відносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо скасування наказу від 07.03.2023 №880/5 та Висновків Центральної колегії Міністерства юстиції від 18.01.2023 за результатом розгляду скарги.

Обґрунтовуючи протиправність оспорюваного наказу відповідача-1, позивач наполягає, що Висновки за результатом розгляду скарги, що полягли в основу наказу, безпідставні та не доведені, оскільки не були здійснені попередні дії щодо підготовки справи до розгляду, неотримані усі докази по справі, а розгляд скарги відбувся без перевірки інформації у скарзі та без врахування інформації про виправлення позивачем власної помилки та відновлення права власності скаржника.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є державним нотаріусом.

Наказом Міністерства юстиції України №880/5 від 07.03.2023 анульовано доступ державному нотаріусу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оспорюваний наказ прийнятий на підставі Висновків Центральної колегії Міністерства юстиції від 18.01.2023 за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 на рішення державного нотаріуса ОСОБА_1 від 07.06.2022 №63791193, яким скасовано запис про право власності 30273111 від 13.02.2019 за ОСОБА_2 на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 169134231201.

Як вбачається з матеріалів справи, про що відсутність спір між сторонами, підставою для прийняття позивачем рішення від 07.06.2022 №63791193 стало рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.01.2022 у справі №199/1907/19.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.03.2019 у справі №199/1781/19 (провадження 2з/199/21/19) заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам проводити будь-які дії, пов`язані з відчуженням майна, а також вчиняти будь-які реєстраційні дії, виносити будь-які рішення, робити будь-які записи щодо Державної реєстрації прав власності на нерухоме майно - будівлі та споруди (з усіма їх приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельних ділянках площею 0,0936 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0026, та площею - 0,1467 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0031, опис об`єкта: будівлі та споруди: виробнича будівля літ. Д-1 (поз.3-8), загальною площею 746,6 кв.м., платформа літ д, платформа літ. Д1, господарська будівля літ. Л, електрощитові літ Н, виробнича будівля літ. Х-1, загальною площею 497,0 кв.м., навіс літ. Ц, убиральня літ. Ч, навіс літ. Ш, навіс літ Щ, навіс літ Ю, топочна літ. Я, споруди № 11-17, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101 до набрання законної сили рішенням суду. В іншій частині заяви про забезпечення прозову відмовлено.

Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» 07.03.2019 вчинено запис про обтяження 30605733 на підставі рішення державного виконавця про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 45861421 від 07.03.2019; опис обтяження: «Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам проводити будь-які дії, пов`язані з відчуженням майна, а також вчиняти будь-які реєстраційні дії, виносити будь-які рішення, робити будь-які записи щодо Державної реєстрації прав власності на нерухоме майно - будівлі та споруди (з усіма їх приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельних ділянках площею 0,0936 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0026, та площею - 0,1467 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0031, опис об`єкта: будівлі та споруди: виробнича будівля літ. Д-1 (поз.3-8), загальною площею 746,6 кв.м., платформа літ д, платформа літ. Д1, господарська будівля літ. Л, електрощитові літ Н, виробнича будівля літ. Х-1, загальною площею 497,0 кв.м., навіс літ. Ц, убиральня літ. Ч, навіс літ. Ш, навіс літ Щ, навіс літ Ю, топочна літ. Я, споруди № 11-17, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101».

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.01.2022 у справі №199/1907/19, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.05.2022, позов ОСОБА_3 задоволено.

Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , нерухоме майно - будівлі та споруди (з усіма їх приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельних ділянках площею 0,0936 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0026, та площею - 0,1467 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0031, опис об`єкта: будівлі та споруди: виробнича будівля літ. Д-1 (поз.3-8), загальною площею 746,6 кв.м, платформа літ д, платформа літ. Д1, господарська будівля літ. Л, електрощитові літ. Н, виробнича будівля літ. Х-1, загальною площею 497,0 кв.м, навіс літ. Ц, убиральня літ. Ч, навіс літ. Ш. навіс літ Щ, навіс літ Ю, топочна літ. Я, споруди №11-17, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101.

Скасовано запис №29471279 від 17.12.2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю МОНСІТІ (код ЄДРПОУ 41617729) на будівлі та споруди (з усіма їх приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельних ділянках площею 0,0936 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0026, та площею - 0,1467 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0031, опис об`єкта: будівлі та споруди: виробнича будівля літ. Д-1 (поз.3-8), загальною площею 746,6 кв.м, платформа літ д, платформа літ. Д1, господарська будівля літ. Л, електрощитові літ. Н, виробнича будівля літ. Х-1, загальною площею 497,0 кв.м, навіс літ. Ц, убиральня літ. Ч, навіс літ. Ш. навіс літ Щ, навіс літ Ю, топочна літ. Я, споруди № 11-17, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101.

Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 4550585 від 13.02.2019 14:15:27, номер запису про право власності 30273111, приватний нотаріус ДМНО Кохан Г.Л., на будівлі та споруди (з усіма їх приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельних ділянках площею 0,0936 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0026, та площею - 0,1467 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0031, опис об`єкта: будівлі та споруди: виробнича будівля літ. Д-1 (поз.3-8), загальною площею 746,6 кв.м, платформа літ д, платформа літ. Д1, господарська будівля літ. Л, електрощитові літ. Н, виробнича будівля літ. Х-1, загальною площею 497,0 кв.м, навіс літ. Ц, убиральня літ. Ч, навіс літ. Ш. навіс літ Щ, навіс літ Ю, топочна літ. Я, споруди № 11-17, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101.

Визнано недійсними електронні торги, проведені 28.01.2019 року за лотом №324583 з реалізації нерухомого майна будівлі та споруди (з усіма їх приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельних ділянках площею 0,0936 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0026, та площею - 0,1467 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0031, опис об`єкта: будівлі та споруди: виробнича будівля літ. Д-1 (поз.3-8), загальною площею 746,6 кв.м, платформа літ д, платформа літ. Д1, господарська будівля літ. Л, електрощитові літ. Н, виробнича будівля літ. Х-1, загальною площею 497,0 кв.м, навіс літ. Ц, убиральня літ. Ч, навіс літ. Ш. навіс літ Щ, навіс літ Ю, топочна літ. Я, споруди № 11-17, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101.

Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, посвідчене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганною Леонідівною 13.02.2019 року за реєстровим №79.

Визнано за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на нерухоме майно: будівлі та споруди (з усіма їх приналежностями, у тому числі інженерними мережами та комунікаціями), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельних ділянках площею 0,0936 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0026, та площею - 0,1467 га, кадастровий номер - 1210100000:01:205:0031, опис об`єкта: будівлі та споруди: виробнича будівля літ. Д-1 (поз.3-8), загальною площею 746,6 кв.м, платформа літ д, платформа літ. Д1, господарська будівля літ. Л, електрощитові літ. Н, виробнича будівля літ. Х-1, загальною площею 497,0 кв.м, навіс літ. Ц, убиральня літ. Ч, навіс літ. Ш. навіс літ Щ, навіс літ Ю, топочна літ. Я, споруди № 11-17, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101.

Отже, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 21.01.2022 у справі №199/1907/19, за яким, зокрема, скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 4550585 від 13.02.2019 14:15:27, номер запису про право власності 30273111, набрало законної сили 05.05.2022.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2022 у справі №932/5177/21 (провадження №1-кс/932/1163/22) задоволено клопотання слідчого по кримінальному провадженню №12021040030000108 від 22.01.2021 та накладено арешт із забороною на вчинення реєстраційних дій на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101, номер об`єкта в РПВН: 6857435, номер запису про право власності: 30273111.

Зазначена обставина державним нотаріусом ОСОБА_1. під час вчинення реєстраційних дій про скасування запису про право власності (номер запису про право власності: 30273111) на будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 169134231201, не встановлена та не врахована.

Разом з цим, законодавець чітко визначив, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

За таких обставин, позивач прийняла рішення від 07.06.2022 №63791193 всупереч забороні на вчинення реєстраційних дій.

На переконання суду, такі обставини стали можливими внаслідок не дотримання позивачем вимог пункту 2 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV щодо належної перевірки документів на наявність підстав для зупинення державної реєстрації прав, а також внаслідок порушення вимог пунктів 3, 5 частини першої статті 18 Закону №1952-IV, абзацу 1 пункту 12, абзацу 1 пункту 17 Порядку №1127 через не встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв, не здійснення пошуку у базі даних заяв Державного реєстру прав, пошуку відомостей в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, та прийняття рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для зупинення державної реєстрації прав.

Висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 18.01.2023 містить обґрунтовані відомості щодо наявності обставин, якими обґрунтовано скаргу, перевірені відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та встановлено, що оспорюване рішення мало місце та воно вчинено позивачем не на законних підставах.

Попри те, що позивач категорично заперечує обґрунтування викладених у Висновку колегії з розгляду скарг обставин щодо порушень вимог законодавства при здійсненні реєстраційних дій, що стали причиною для скасування відомостей Державного реєстру прав та за наявності у ньому зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій щодо будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 16913423121010), суд разом із тим вважає, що доводи позивача у сукупності із доказами, наданими до позову, таких обставин не спростовують.

Посилання позивача на те, що ухвала слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2022 у справі №932/5177/21 скасована ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.06.2022, не прийнятні, оскільки на час спірних відносин (прийняття рішення від 07.06.2022 №63791193) ухвала слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2022 у справі №932/5177/21 про арешт із забороною на вчинення реєстраційних дій на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101, номер об`єкта в РПВН: 6857435, номер запису про право власності: 30273111, була чинною, а отже обов`язковою до виконання.

За таких обставин, скасування 27.06.2022 ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2022 у справі №932/5177/21 не доводить відсутності заборони на вчинення реєстраційних дій станом на 07.06.2022, а відтак не обґрунтовує правомірності дій позивача у спірних правовідносинах.

З цих же підстав не враховуються і посилання позивача на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 08.07.2022 у справі №199/1907/19, якою скасовані заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.03.2019, оскільки такі обставини не існували на час прийняття нею рішення від 07.06.2022 №63791193.

При цьому, самостійне виправлення помилки прийняттям позивачем рішення 16.06.2022 (індексний номер 63886756) про поновлення скасованого права власності ОСОБА_2 на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43-44), тобто шляхом повернення права власності скаржнику у первісний стан, не усуває самого факту допущення порушень законодавства з боку позивача та не засвідчує безпідставність Висновків колегії з розгляду скарги, яку стверджує позивач.

Суд не вбачає і підстав для висновку про порушенням відповідачем правил та процедур, тобто процедурних порушень, які б впливали юридичну силу оскаржуваного наказу.

Матеріалами справи підтверджено виконання відповідачем вимог Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, у спосіб, визначений пунктом 10 цього Порядку. Доказів того, що позивач скористалась своїм правом щодо надання письмових пояснень по суті скарги ОСОБА_2 відповідно до пункту 12 Порядку матеріали справи не містять.

Доводи позивача про те, що відповідачем грубо порушено пункт 4 частини 8 статті 37 Закону №1952-IV, оскільки «під час розгляд скарги було відкрито провадження №22-ц/803/3823/22 у справі у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в справі №199/1907/19» не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки редакція частини 8 статті 37 Закону, на яку спирається позивач в обґрунтування вказаної позиції, не є чинною, з 26.07.2022 редакція частини 8 статті 37 Закону іншого змістовного наповнення та не містить положень про те, що Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9-р(ІІ)2022 на підтвердження відсутності повноважень відповідача-1 на «скасування рішення державного реєстратора» не враховують спірних відносин та не обґрунтовують неправомірності оспорюваного наказу з наступного.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9-р(ІІ)2022 окремий припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, визнано неконституційним та таким, що втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення, а отже, на час прийняття оспорюваного наказу (07.03.2023) вказані положення неконституційними не визнавалися, були чинними, а тому підлягали застосуванню у спірних правовідносинах.

Отже, належних доказів на спростування висновків про порушення законодавства, що стали підставою для прийняття оспорюваного наказу, позивачем не наведено, матеріали справи не містять.

Разом з цим, як вбачається з Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України від 18.01.2023, вказані факти порушень законодавства призвели до прийняття неправомірного рішення щодо скасування реєстрації права власності на будівлі та споруди, та стали підставою для скасування відповідачем спірних реєстраційних дій та анулювання державному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд звертає увагу, що зазначені повноваження Міністерства юстиції України закріплені у пункті 1, 4 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», чинними на час спірних відносин.

Більш того, чинним законодавством України не передбачено критеріїв прийняття рішень, що передбачені зазначеною нормою.

За своєю правовою природою такі повноваження Міністерства юстиції України є його дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією, як уповноваженого органу в системі державної реєстрації прав. При цьому оцінювання встановлених порушень відбувається за внутрішнім переконанням членів колегії.

Згідно з Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи №(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Суд звертає увагу на те, що допущені позивачем порушення законодавства стали підставою для прийняття нею рішення про скасування запису про право власності, номер запису про право власності: 30273111, на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101, попри те, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, за Законом не підлягають скасуванню та/або вилученню, ба більше - при наявній забороні на вчинення будь-яких реєстраційних дій на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1691342312101, номер запису про право власності: 30273111, що безперечно свідчить про суттєвість допущених порушень.

За таких обставин, суд не вважає, що анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає тяжкості вчинених позивачем порушень чинного законодавства України при здійсненні спірних реєстраційних дій.

Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати Висновок з розгляду скарги від 18.01.2023 не підлягають задоволенню, оскільки такий висновок не актом індивідуальної дії в розумінні КАС України.

Наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення №71/5), за змістом пункту 2 розділу І якого Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - скарги).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Положення №71/5 за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком, який має містити, зокрема, рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги.

Пунктом 1 частини другої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та за результатами своєї роботи приймають рішення, що оформлюється висновком з рекомендацією щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги, а відтак не породжують обов`язкових правил поведінки для суб`єктів правовідносин, тому не можуть бути предметом самостійного оскарження в порядку КАС України.

Суд зазначає, обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Належним способом захисту у спірних правовідносинах є саме оскарження наказу, прийнятого на реалізацію Висновку за результатом розгляду скарги, чим і скористався позивач.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваного наказу, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірним наказу відповідача-1 судом не встановлено.

За вказаних обставин, суд вважає, що наказ Міністерства юстиції України №880/5 від 07.03.2023 «Про задоволення скарги» прийнятий відповідачем-1 на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.

Позовні вимоги про зобов`язання Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ державному нотаріусу ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 9, 72-77, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного нотаріуса П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 39787008, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4) про визнання протиправними та скасування наказу, висновку за результатами розгляду скарги, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова