Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/12642/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 01 червня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати відмову в перерахунку стажу роботи з урахуванням пільгового як реабілітованому необґрунтованим і незаконним;
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок робочого стажу з урахуванням пільгового стажу реабілітованого та перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 р. на підставі ст. 84, 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Надалі проводити виплату перерахованої пенсії з індексацією, згідно законодавства та виплату недоотриманої пенсії з 01.03.2022 р., судових витрат позивача.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 23.11.2020 Одеською регіональною комісією з реабілітації жертв політичних репресій його визнано реабілітованим за Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій 1917-1991 року». На засланні перебував в Алтайському краї з 06.07.1949 по березень 1958 року. Документи знаходяться в пенсійній справі. Звернення позивача від 14.03.2023 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок стажу роботи з урахуванням пільгового стажу було відхилено, мотивуючи тим, що позивач не належить до осіб, визначених цими законами і до того ж він в цей час не працював. З цим рішенням позивач не погоджується, оскільки він є реабілітованим, а вимога про роботу в законах відсутня. Законодавець, встановлюючи пільговий стаж, мав на увазі не умови роботи реабілітованого, а умови життя на засланні та відшкодування морального збитку, також як і в ст.59 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території в період Великої Вітчизняної війни потрійному розмірі. Час перебування у м. Ленінграді в період блокади зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Ухвалою судді від 06.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1
05.07.2023 до суду надійшли витребувані (вх..№22359/23) копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1
06.07.2023 до суду надійшов відзив (вх..№ЕП/25958/23) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що позивач звернувся до суду пропустивши строк звернення до суду. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон № 1058). Розмір пенсії обчислено, як непрацюючій особі при страховому стажі 52 роки 11 місяців (враховано по 31.07.2013), середньомісячній заробітній платі 17741,13 грн, визначеній за періоди з 01.10.1991 по 30.09.1996 згідно довідки про заробітну плату, та з 01.07.2000 по 31.01.2009 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становив 10875,61 грн, де: розмір пенсії за віком - 9388,07 грн; доплата за 27 років понаднормового стажу - 565,11 грн; підвищення дітям війни - 66,43 грн; надбавка членам сімей реабілітованих - 856,00 грн. Згідно з частиною 2 статті 42 Закону № 1058 та постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 та від 24.02.2023 № 168 (далі - Постанова № 168) з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсій, суть якого полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення в розмірі 1,197. Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, збільшився на коефіцієнт 1,197, та становить 7405,03 грн (6186,31 грн * 1,197). При цьому згідно пункту 10 Постанови № 168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 грн. На виконання Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі № 420/10054 Позивачу здійснено перерахунок пенсії та встановлено надбавку членам сімей реабілітованих в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка становить 856,00 грн. Оскільки, судовим рішенням не зобов`язано Головне управління проводити перерахунок зазначеної надбавки в подальшому, тому підстав для її підвищення не має. Зазначена надбавка індексації не підлягає, оскільки це не передбачено діючим законодавством. Згідно довідки про реабілітацію від 23.02.2007 № 8/А-48/07 ОСОБА_1 було виселено 06.07.1949. Дані про роботу за період знаходження на спецпоселенні з 06.07.1949 по 27.02.1958 відсутні, тому для врахування до страхового стажу в потрійному розмірі вказаного періоду законних підстав не має. Перевіркою електронної пенсійної справи встановлено, що при проведені масового перерахунку пенсії (індексації заробітку) з 01.03.2023 був не вірно проведений розрахунок розміру пенсії та знижений розмір надбавки членам сім`ї реабілітованим, тому пенсійну справу приведено у відповідність та перераховано при середньомісячній заробітній платі 21236,15 грн, та її розмір встановлено на рівні 10802,35 грн, де: розмір пенсії за віком - 11237,53 грн; доплата за 27 років понаднормового стажу - 565,11 грн; надбавка членам сімей реабілітованих - 43,52 грн; підвищення дітям війни - 66,43 грн; обмеження індексації з 01.03.2023 - 1110,24 грн. Оскільки при проведенні масового перерахунку з 01.03.2023 розмір надбавки (підвищення примусово переселеним членам сім`ї реабілітованим), яка була встановлена за судовим рішенням у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, та становила 856,00 грн, зменшився до розміру 43,56 грн, для приведення пенсійної справи у відповідність Головним управлінням направлено лист до Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг та пільг Пенсійного фонду України щодо ініціювання по електронній пенсійній справі перерахунку пенсії.
На підставі зазначеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Ухвалою суду від 11.10.2023 поновлено строк та продовжено розгляд справи №420/12642/23.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, народився в селі Киштельниця, Теленештського району Республіки Молдова.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 11.11.2002, йому Управлінням в місті Іллічівську Пенсійного фонду України 15.11.2002 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Згідно з Довідкою про реабілітацію від 23.02.2007 №8/А-48/07 Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова, яка міститься в матеріалах пенсійної справи позивача, ОСОБА_1 з родиною був виселений 06.07.1949 за межі республіки. За наявними даними родинами знаходилась на спецпоселенні з 06.07.1949 по 27.02.1958 в Алтайському краї.
23.11.2020 року Одеською регіональною комісією з реабілітації жертв політичних репресій видана довідка про те, що ОСОБА_1 є реабілітованим, відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
27.02.2021 року Управлінням соціальної політики Чорноморської міської ради Одеської області видано довідку №204/2 про те, що позивач є реабілітованим та має право на пільги і компенсації встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 було частково задоволено позов ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 23.11.2020, з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано.
При призначенні пенсії за віком, та у подальшому під час її перерахунку, ОСОБА_1 відповідачем не зараховано в загальний стаж роботи період заслання з 06.07.1949 по 27.02.1958 у потрійному розмірі.
14.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою в якій, зокрема, просив провести перерахунок трудового стажу та пенсії з урахуванням пільгового стажу реабілітованого (а.с.4).
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 07.04.2023 надало відповідь на звернення позивача, в якому повідомило, що згідно довідки про реабілітацію від 23.02.2007 №8/А-48/07 позивача було виселено 06.07.1949. Дані про роботу за період знаходження на спецпоселенні з 06.07.1949 по 27.02.1958 відсутні, тому для врахування до страхового стажу в потрійному розмірі вказаного періоду законних підстав не має (а.с.5).
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 № 962-XII (далі Закон № 962-XII, в редакції чинній на час набуття позивачем статусу реабілітованого) реабілітованими особами належить вважати осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.
Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими органами.
Стаття 3 Закону № 962-XII у вказаній редакції містила положення, згідно з якими належить реабілітувати всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім`ями.
Пунктом 2.13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1) визначено, що за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для реабілітованих осіб, потерпілих від репресій, зазначених в пунктах 5-7 статті 2 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.
Відповідно до пункту г) статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІІ репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії підвищуються - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно з частиною четвертою цієї статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» (далі Постанова №654) установлено, що з 01.09.2008 громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.
Відповідно до пункту 6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною першою статті 6 Закону № 962-XII у вказаній вище редакції визначено, що реабілітованим громадянам відповідно до статті 1 цього Закону час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.
05.05.2018 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 13.03.2018 № 2325-VIII (далі Закон № 2325-VIII), яким внесені зміни, зокрема, у Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Так, серед іншого:
- змінена назва Закону: «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
- викладено в новій редакції преамбулу та статті 1, 3, внесені зміни до статті 6 Закону №962-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 962-XII, у редакції, чинній від 05.05.2018, реабілітованим громадянам відповідно до цього Закону час тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення трудових пенсій.
Статтею 58 Закону № 1788-ХІІІ визначено, що громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі.
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 962-XII заслання - примусове переміщення особи з місця її проживання з обов`язковим поселенням у певній місцевості, спецпоселенні, встановленням обмеження на право пересування та заборони виїзду з місця спецпоселення.
Отже, законодавством передбачено зарахування стажу перебування в засланні особі, яка була виселена на спецпоселення і в подальшому реабілітована, в потрійному розмірі.
При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
З долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що позивач отримує пенсію за віком на підставі Закону № 1058.
Відповідно до довідки, виданої Міністерством внутрішніх справ Республіки Молдова, ОСОБА_1 був примусово виселений з місця постійного проживання, був репресований, визнаний реабілітованим.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі № 420/10054/21 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 23.11.2020, з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано.
На підставі встановленого, період перебування позивача на спецпоселенні з 06.07.1949 по 27.02.1958 підлягає зарахуванню до стажу його роботи у потрійному розмірі, а відтак відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні відповідного перерахунку стажу роботи як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання).
За наведених обставин суд вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку стажу за час перебування у засланні ОСОБА_1 як репресованій особі, яку в подальшому було реабілітовано відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Водночас, при вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
Суд зазначає, що дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 06 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18.
Виходячи з положень ч.2 ст. 9 КАС України та встановлених обставин, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи ОСОБА_1 як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання), у відповідності до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи згідно статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час відбування покарання у засланні з 06.07.1949 по 27.02.1958 на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2021 року по справі №580/1285/20.
Отже, позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії з індексацією суд вважає передчасними, а відтак у їх задоволенні відмовляє.
Враховуючи задоволення позовних вимог, керуючись ст.139 КАС України, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи ОСОБА_1 як особі, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання), у відповідності до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи згідно статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час відбування покарання у засланні з 06.07.1949 по 27.02.1958 на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917-1991 років».
У задоволенні решти позовних вимоги відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
СуддяОлена СКУПІНСЬКА
