ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/246/23

Провадження № 22-ц/4820/1482/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представника позивача Романішина О.О.,

представниці відповідача Бацей Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 червня 2023 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариствакомерційного банку«Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк», банк) про зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 зазначив, що він як фізична особа має відкритий у АТКБ«Приватбанк» банківський рахунок і декілька платіжних карток до нього. 24серпня 2022 року позивач перерахував на свою ж прострочену картку НОМЕР_1 кошти в сумі 10025 грн 06 коп., а в подальшому звернувся до відповідача з заявою про скасування даного платежу та повернення помилково перерахованих коштів. Листом від 3 листопада 2022 року АТ КБ «Приватбанк» відмовило йому у поверненні коштів із посиланням на те, що ситуація має бути вирішена в спадковій процедурі. Дійсно, свого часу позивач передав платіжну картку для користування своєму батькові, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто задовго до здійснення ним помилкового платежу. Водночас позивач залишається власником банківського рахунку, на який помилково зараховані кошти, внаслідок чого банк неправомірно відмовляється повернути їх.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд зобов`язати АТКБ«Приватбанк» скасувати помилкову транзакцію та повернути помилкового перераховані 24 серпня 2022 року об 18:05:50 кошти в розмірі 10025 грн 06 коп. (номер і код квитанції Р24А191177124D76174) на його поточний картковий рахунок за цією транзакцією.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2червня 2023 року в позові відмовлено.

Суд керувався тим, що банк провів указану видаткову операцію відповідно до зазначених платником реквізитів, а тому позов є необґрунтованим.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що банк неправомірно відмовляється повернути належні йому кошти з його банківського рахунку. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не врахував чинні норми закону, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

АТ КБ «Приватбанк» не подало відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, неправильно витлумачив норми Закону України від 30 червня 2021 року №1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі №1591-ІХ) та не дотримався приписів статті 81 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

За договорами про надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» відкрило ОСОБА_1 рахунок НОМЕР_2 , а його батькові ОСОБА_2 рахунок НОМЕР_3 .

Для здійснення безготівкових платежів за цими рахунками банк видав ОСОБА_1 платіжну картку НОМЕР_4 (до цього діючою була платіжна картка НОМЕР_5 ), а ОСОБА_2 платіжну картку НОМЕР_6 . При цьому ОСОБА_3 замовив у банку додаткову платіжну картку НОМЕР_1 , за допомогою якої позивач мав доступ до його рахунку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

За життя ОСОБА_3 не пройшов ідентифікацію, внаслідок чого банк обмежив використання усіх його платіжних карток (основної та додаткової).

24 серпня 2022 року ОСОБА_1 згідно квитанції Р24А191177124D76174 здійснив переказ коштів в сумі 10025 грн 06 коп. зі своєї платіжного картки НОМЕР_4 (з рахунку НОМЕР_2 ) на прострочену додаткову платіжну картку ОСОБА_4 НОМЕР_1 (на рахунок НОМЕР_3 ).

АТ КБ «Приватбанк» відмовило ОСОБА_1 у поверненні коштів.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються з нормами статей 317, 319, 321 ЦК України.

За змістом статей 179, 192 ЦК України грошові кошти є речами, що виконують роль загального еквіваленту та платіжного засобу. Відносно них можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

В силу частини третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Частиною першою статті 55 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 30 червня 2021 року №1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі №1591-ІХ): безготівкові розрахунки перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів; неналежний отримувач особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції; платіжна операція будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього; помилкова платіжна операція платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Із положень частини першої статті 46 Закону №1591-ІХ слідує, що порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі (частина перша статті 49 Закону №1591-ІХ).

Як передбаченочастиною першоюстатті 86Закону №1591-ІХ(вредакції начас виникненняспірних відносин),надавач платіжнихпослуг несевідповідальність передкористувачами заневиконання абоненалежне виконанняплатіжних операцій відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

Тією ж статтею встановлено, що надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання: помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача; помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника; платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг (частина восьма). У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції (частина дев`ята). Надавач платіжних послуг повинен сприяти платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією шляхом надання доступної йому інформації про таку операцію, у тому числі отриманої на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача (частина шістнадцята).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпоряджання майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Як об`єкт цивільних прав і обов`язків гроші є засобом платежу в оплатних договорах і самостійним предметом окремих договорів.

За своїми правовими ознаками договір банківського рахунку є консенсуальною та двосторонньою угодою, при укладенні якої банк бере на себе зобов`язання прийняти та зарахувати на рахунок клієнта належні йому грошові кошти, а також виконувати грошові операції по рахунку за розпорядженням клієнта.

Банк як надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, у тому числі за виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача. У разі виконання такої операції банк після виявлення помилки зобов`язаний повернути кошти на рахунок клієнта.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються. Це правило діє, якщо матеріальним законом не передбачено перерозподіл обов`язків доказування.

До фактів, які підлягають доказуванню у справах про захист прав споживачів платіжних послуг слід віднести, зокрема, вчинення виконавцем платіжної послуги, виникнення недоліку такої послуги, настання для клієнта негативних наслідків у зв`язку з недоліком послуги, причини виникнення цього недоліку та вина виконавця.

Умовою відповідальності виконавця за неналежну якість платіжної послуги є факт виникнення недоліку цієї послуги, що призвело до майнових втрат клієнта.

Саме на споживача покладається обов`язок довести факти вчинення виконавцем платіжної послуги та завдання йому майнових втрат. У свою чергу, тягар доказування належного виконання платіжної послуги покладається на виконавця.

Зібрані доказивказують нате,що 24серпня 2022року АТ КБ «Приватбанк» за дорученням ОСОБА_1 вчинило платіжну операцію, а саме здійснило переказ коштів з рахунку позивача на рахунок його батька, ОСОБА_5 . На час указаної платіжної операції ОСОБА_3 помер, а банк обмежив використання його платіжних карток (основної та додаткової).

Внаслідок смерті ОСОБА_3 втратив цивільну правоздатність, тобто він не міг мати цивільні права та обов`язки за раніше укладеним із АТ КБ «Приватбанк» договором банківського рахунку. Відтак ОСОБА_3 є неналежним отримувачем, а виконана банком платіжна операція помилковою.

Встановивши помилку (перерахування коштів на рахунок неналежного отримувача) банк зобов`язаний був повернути їх позивачеві.

Отже, ОСОБА_1 правомірно пред`явив АТ КБ «Приватбанк» вимогу про повернення коштів на свій банківський рахунок.

При цьому банк не довів належними та допустимими доказами належність виконання платіжної операції та правомірність відмови у повернення коштів.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та норми закону.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

В порядку часткового задоволення позову ОСОБА_1 слід зобов`язати банк повернути останньому грошові кошти за помилковою платіжною операцією.

Задоволення вимоги ОСОБА_1 про скасування помилкової транзакції не призведе до ефективного захисту порушеного права позивача, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових втрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Оскільки відповідно до частини третьої статті 22 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, то з АТ КБ «Приватбанк» на користь держави слід стягнути судовий збір: 1073 грн 60 коп. за подання позову (2684?0,4) і 1610 грн 40 коп. за подання апеляційної скарги (2684?0,4?150%), а всього 2684 грн судового збору (1073,60+1610,40).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2червня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) повернути ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) 10025 гривень 06 копійок помилково перерахованих коштів.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) на користь держави (одержувач: Головне Управління Казначейства у місті Хмельницькому/Хмельницький МТГ (22030101), код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, рахунок UA608999980313181206080022775, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)) 2684 гривні судового збору.

В решті позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 жовтня 2023 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.П. Корніюк

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Карплюк О.І.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27