ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023Справа № 910/10893/23

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Приватного акціонерного товариства «Київстар»

про стягнення 323 846,60 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про стягнення 323 846,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015 у частині внесення плати за період серпень 2020 року - лютий 2022 року, з огляду на що позивач просить суд стягнути 323 846,60 грн основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

18.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

14.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого долученні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, розглянувши які, суд зазначає наступне.

Так, відповідач просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Тауер Компані» та Комунальне підприємство по благоустрою Печерського району м. Києва «Печерськсервіс», як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Обґрунтовуючи клопотання щодо КП «Печерськсервіс» відповідач зазначає, що предметом спору є стягнення заборгованості за сервітутне користування ПрАТ «Київстар» частиною даху та частиною технічного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, за період, за який між Відповідачем та КП «Печерськсервіс» був укладений Договір сервітуту №UA2863 від 01.10.2018 р., що передбачає тимчасове володіння ПрАТ «Київстар» тотожним об`єктом, а відтак, рішення по справі № 910/10893/23 може вплинути на права та законні інтереси КП по благоустрою Печерського району м. Києва «Печерськсервіс» щодо відшкодування сплачених коштів у випадку задоволення позову.

Обґрунтовуючи клопотання щодо ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» відповідач зазначає, що оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за сервітутне користування ПрАТ «Київстар» частиною даху та частиною технічного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, за період, в якому відповідачем було відчужено основні засоби на користь ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», що розміщувались за згаданою адресою, відповідач вважає, що рішення у цій справі може вплинути на права ТОВ «Юкрейн Тауер Компані».

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Разом з тим, суд зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 323 846,60 грн за період серпень 2020 року - лютий 2022 року згідно Договору про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015, який укладено між позивачем та відповідачем, відтак, суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі КП по благоустрою Печерського району м. Києва «Печерськсервіс» та ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», з огляду на що суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідача про залучення третіх осіб.

28.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

07.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив та відповідачем у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно п.1 Розпорядження Печерської районної у місті Києві ради №222-р від 03.08.2010 тимчасово перезакріплено нежилі приміщення, що розташовуються на Військовому проїзді, 1, які були надані в оперативне управління Комунальному підприємству по обслуговуванню закладів соціальної сфери «Плодоовочі» та обліковуються у нього на балансі, за КП «Печерськблагоустрій» (в подальшому переіменоване на КП «Печерськсервіс») на праві оперативного управління згідно з додатком до цього розпорядження.

Відповідно до рішення Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 "Про питання впорядкування діяльності суб`єктів господарювання в галузі зв`язку та інформаційних технологій" Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" уповноважено здійснювати моніторинг та координацію розміщення суб`єктами господарювання телекомунікаційних мереж та обладнання у (на) об`єктах комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданих до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій та укладати договори на розміщення телекомунікаційних мереж на зазначених об`єктах.

У роз`ясненнях Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва з приводу розміщення телекомунікаційного обладнання на об`єктах комунальної власності, що викладені у листі № 4484 від 07.06.2005 р., надано рекомендацію укладати договір на право користування чужим майном (сервітут) у встановленому законодавством порядку.

Частиною 6 статті 31 Закону України "Про телекомунікації" (втратив чинність на підставі Закону № 1089-IX від 16.12.2020) було визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування можуть установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, телекомунікаційне обладнання, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного обладнання на підставі договору з власником приміщення.

Судом встановлено, що між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (Підприємство) та Приватним акціонерним товариством «Київстар» (Сервітуарій) було укладено Договір про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015 (Договір), предметом якого є обмежене право користування сервітуарієм частиною даху та частиною технічного приміщення даху будівель комунальної власності відповідно до п. 1.2. договору, що знаходяться за адресами, зазначеними в додатку №1 до даного договору.

Об`єкт розміщення використовується виключно для розміщення обладнання базових станцій стільникового зв`язку, антенно-фідерних пристроїв, телекомунікаційного обладнання та мереж, у визначеному Сторонами місці, відповідно до запланованої схеми розміщення обладнання Сервітуарія (Додаток №2 до даного Договору). (п.1.2 Договору)

У п.2.1 Договору зазначено, що встановлення сервітуту Підприємством Сервітуарію для розміщення обладнання, в місцях, вказаних у Додатку 1 до цього Договору, розпочинається з моменту укладення даного Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору Сервітуарій зобов`язується вносити щомісячну плату за користування об`єктом розміщення, відповідно до умов Договору.

Розрахунок щомісячної плати за кожен об`єкт розміщення та в цілому за договором наводиться у додатку №1 до даного договору. (п.3.2 Договору)

Відповідно до п.3.3 Договору щомісячний розмір плати за даним договором сплачується у якості передоплати та визначається на підставі рахунку, який виставляється Підприємством Сервітуарію не пізніше 28 (двадцять восьмого) числа кожного місяця. Рахунок надається Підприємством Сервітуарію шляхом надсилання поштою та електронними засобами зв`язку відповідно до реквізитів Сервітуарія, вказаних в даному договорі. На момент підписання даного договору щомісячна плата становить 7 932,10 грн., в тому числі ПДВ 1 322,02 грн. Загальний розмір плати за даним договором становить суму всіх здійснених щомісячних плат.

У п. 3.4. Договору передбачено, що плата сплачується Сервітуарієм протягом 7 банківських днів з моменту отримання рахунку від Підприємства.

Відповідно до п. 3.5. Договору нарахування плати починається з дати укладання договору та припиняється з дня підписання сторонами акту закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту, зразок якого наведено в додатку №3 до даного договору.

У відповідності до п. 9.3 Договору припинення користування об`єктом розміщення на умовах сервітуту оформлюється актом закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту (Додаток №4 до Договору).

Пунктом 9.2. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 01.09.2016 року передбачено, що у разі якщо одна із сторін не повідомить іншу про припинення або зміну умов договору за один календарний місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же самих умовах, але не більше ніж до 31.03.2018.

Згідно з Адресним переліком об`єктів комунальної власності та розрахунку плати, який є Додатком №1 до Договору про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015 року, балансоутримувачем є КП «Печерськсервіс»; адреса: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1; зона розміщення - 2; площа, яку займає обладнання: 10 кв.м.; місячна плата: 7 932,10 грн з ПДВ. Крім того, у додатку №1 до договору наведено формулу розрахунку розміру щомісячної плати.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно частинами 1 та 3 статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Суд відзначає, що сервітут - це право, яке встановлюється в інтересах однієї особи за рахунок власника майна або іншої особи, яка володіє ним на законних підставах, та за своїм правовим змістом є правом обмеженого користування.

Підставою для встановлення сервітуту є наявність обставин, які свідчать про те, що особа, яка зацікавлена у встановленні сервітуту, не може задовольнити потреби за рахунок власного майна, тобто іншим способом, як встановлення прав користування чужим майном - сервітуту.

Отже, відносини, які виникають на підставі сервітуту, є подібними за змістом до відносин оренди та спрямовані на задоволення тих чи інших потреб і тій чи іншій речі без набуття права власності на неї.

Статтею 403 Цивільного кодексу України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном; сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку; особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

В свою чергу сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Частинами 1, 3 статті 404 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

При цьому, при встановленні сервітуту чітко визначаються обсяг користування, спосіб користування та час користування. На відміну від зобов`язальних прав користування, зміст яких може визначатись договором, сервітутні права з огляду на їх речовий характер визначаються законом як за змістом, так і за обсягом.

29.10.2018 Сервітуарій звернувся до Підприємства з листом «Щодо припинення договірних відносин», до якого додано 2 акти закінчення розміщення обладнання від 30.09.2018, які скріплено підписами та печатками ПрАТ «Київстар» (лист отримано позивачем 07.11.2018).

Надалі Підприємство неодноразово зверталось до Сервітуарія з вимогами про сплату заборгованості, у відповідь на які ПрАТ «Київстар» відмовилось від їх задоволення у зв`язку з припиненням Договору.

Також, в матеріалах справи містяться складені позивачем рахунки та акти надання послуг за Договором за період серпень 2020 - лютий 2022.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015 у частині внесення плати за період серпень 2020 року - лютий 2022 року, з огляду на що позивач просить суд стягнути 323 846,60 грн основного боргу.

Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки: Договір про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015 є припиненим з 31.03.2018; між ПрАТ «Київстар» та КП «Печерськсервіс» був укладений Договір сервітуту №UA2863 від 01.10.2018, відповідно до якого відповідачу передано обмежене право користування частиною даху та частиною приміщення будівлі комунальної власності за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1 для розміщення обладнання базової станції стільникового зв`язку, яке в подальшому вибули з володіння ПрАТ «Київстар» на користь ТОВ «Юкрейн Тауер Компані»; позивач втратив будь-яке право розпоряджатись об`єктом сервітуту та повноваження щодо укладення договорів у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».

У відповіді на відзив позивач вказує, наступне: відповідачем не було демонтовано обладнання, як передбачено п. 4.1.9. Договору, відповідно і Акт закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту між сторонам не підписувався, відтак, позивач правомірно нараховує плату за користування об`єктом; відповідачем не надано належних доказів відчуження обладнання на користь ТОВ «Юкрейн Тауер Компані»; хоч майно і перебуває на балансі КП «Печерськсервіс», останнє не має права укладати відповідний договір, оскільки відповідно до Рішення Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 позивач є уповноваженим суб`єктом на укладення договорів у надання доступу до об`єктів розміщення обладнання.

У запереченнях відповідач зазначає наступне: позивач після 31.03.2018 заборонив доступ представникам ПрАТ «Київстар» до дахів та технічних приміщень, що підтверджується листом позивача №067/15/19-3126 від 30.11.2017, з огляду на що відповідач не мав змоги демонтувати обладнання; позивач на адресу відповідача не направляв жодних додаткових угод про продовження строку дії Договору, крім цього акт закінчення розміщення обладнання не підписано саме зі сторони відповідача; Рішення Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 втратило дію у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», а, отже, право на укладення договорів сервітуту має будь-яке підприємство комунальної власності на балансі якого знаходиться відповідне майно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між КП «Київжитлоспецексплуатація» та ПрАТ «Київстар» було укладено Договір про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015, предметом якого є обмежене право користування сервітуарієм частиною даху та частиною технічного приміщення даху будівель комунальної власності відповідно до п. 1.2. договору, що знаходяться за адресами, зазначеними в додатку №1 до даного договору.

Також, судом було встановлено, що КП «Печерськсервіс» є балансоутримувачем майна за адресою м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, що підтверджується Додатком №1 до Договору № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015.

За приписами статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 ЦК України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 406 ЦК України встановлено, що сервітут припиняється, зокрема, у разі: відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут, спливу строку, на який було встановлено сервітут, припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.

Отже, цивільним законодавством встановлено підстави припинення сервітуту, в т.ч. перелік випадків безспірного припинення сервітутних прав, до яких віднесено, зокрема, припинення обставин, які були підставою для встановлення сервітуту, та сплив строку, на який його було встановлено.

Так, відповідно до п. 9.2. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 01.09.2016 термін дії договору закінчився 31.03.2018, при цьому відповідач звертався до позивача з листом «Щодо припинення договірних відносин», до якого додано два акти закінчення розміщення обладнання від 30.09.2018, які скріплено підписами та печатками ПрАТ «Київстар» та який отримано позивачем 07.11.2018.

Позивач зазначає, що відповідачем не було демонтовано обладнання, як передбачено п. 4.1.9. Договору, відповідно і Акт закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту між сторонам не підписувався, а, відтак, позивач правомірно нараховує плату за користування об`єктом.

Проте, матеріали справи не містять, а позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження відмови позивача від підписання Акту закінчення розміщення обладнання на умовах сервітуту відповідно до п.9.3 Договору про встановлення сервітуту №№ БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015 зважаючи, що договір є припиненим з 31.03.2018, а тому такий акт є погодженим позивачем.

Враховуючи викладене, з урахуванням припиненням дії Договору про встановлення сервітуту № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015 з 31.03.2018 року, у відповідача із зазначеної дати відсутнє зобов`язання із здійснення плати за користування частиною даху та технічного приміщення даху будівлі комунальної власності за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1 відповідно до умов вказаного Договору.

При цьому, судом встановлено, що в подальшому між ПрАТ «Київстар» (Сервітуарій) та КП «Печерськсервіс» (Підприємство) було укладено Договір про встановлення сервітуту №UA2863 від 01.10.2018, предметом якого є обмежене право користування сервітуарієм частиною даху та частиною технічного приміщення даху будівель комунальної власності відповідно до п. 1.2. договору, що знаходяться за адресами, зазначеними в додатку №1 до даного договору.

Згідно з п.2.1 Договору №UA2863 від 01.10.2018 встановлення сервітуту Підприємством Сервітуарію для розміщення обладнання, в місці, вказаному у Додатку 1 до цього Договору, розпочинається з моменту укладення даного Договору.

Згідно з Адресним переліком об`єктів комунальної власності та місячної плати, який є Додатком №1 до Договору про встановлення сервітуту №UA2863 від 01.10.2018, адреса: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1; зона розміщення - 2;; місячна плата: 9 885,00 грн з ПДВ.

В матеріалах справи наявні докази перерахування ПрАТ «Київстар» на користь КП «Печерськсервіс» плати за користування сервітуарієм частиною даху та частиною технічного приміщення даху будівель комунальної власності за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1 за період серпень 2020 року - серпень 2021 та листопад 2021 на підставі Договору про встановлення сервітуту №UA2863 від 01.10.2018.

Крім цього, з довідки ПрАТ «Київстар», яка підписана Л.І. Штень на підставі Довіреності №49 від 19.01.2021, засвідчено, що ПрАТ «Київстар» передало ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» за Договором купівлі продажу 50000032/50000204_5000205_5000207_5000210_5000211_5000212 від 25.09.2021 основні засоби (елементи інфраструктури), що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1.

Позивач у відповіді на відзив вказує, що відповідачем не надано належних доказів відчуження обладнання на користь ТОВ «Юкрейн Тауер Компані», оскільки довідка ПрАТ «Київстар» не містить дати видачі, а повноваження ОСОБА_1 не підтверджені.

Однак, суд відхиляє дані доводи відповідача, оскільки позивачем надано Довіреність №49 від 19.01.2021, за змістом якої ОСОБА_1 має право готувати, підписувати та подавати від імені відповідача документи, які випливають з сфери діяльності фінансової дирекції.

Позивач вказує, що хоч майно і перебуває на балансі КП «Печерськсервіс», останнє не має права укладати відповідний договір, оскільки відповідно до Рішення Київської міської ради №378/5765 від 14.07.2011 позивач є уповноваженим суб`єктом на укладення договорів з надання доступу до об`єктів розміщення обладнання.

Однак, Законом України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж», який набув чинності 04.06.2017, встановлено, що доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно абз.1 п.2 Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами.

Таким чином, оскільки Договір припинив свою дію 31.03.2018, відповідач та балансоутримувач майна - КП «Печерськсервіс», уклали відповідний Договір встановлення сервітуту відповідно до положень Закону України «Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж».

Доказів визнання зазначеного договору недійсним матеріали даної справи не містять.

Також, суд відхиляє доводи позивача про необхідність демонтажу обладнання, оскільки після припинення дії Договору № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015 відповідач уклав договір №UA2863 від 01.10.2018, для розміщення та експлуатації того ж самого обладнання за тією ж адресою з балансоутримувачем майна - КП «Печерськсервіс».

Більше того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про демонтаж обладнання у відповідності до умов Договору № БМС-КІЕ 2863 від 30.04.2015.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги КП «Київжитлоспецексплуатація» до ПрАт «Київстар» про стягнення 323 846,60 грн не підлягають задоволенню, а відтак, відмовляє у позові повністю.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева