ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1592/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Мисько І.С.

за участю представників сторін у справі:

Від Департаменту міського господарства Одеської міської ради Доброва А.В.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" Медведенко А.А., Барбукова Ю.С.

Від Одеської міської ради Бондаренко І.О.

Від Комунального підприємства "Одескомунтранс" Доніна Л.А.

Від Одеської обласної прокуратури Гузь В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті"

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023, суддя суду першої інстанції Щавинська Ю.М., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 15.05.2023

по справі №916/1592/22

за позовом: Департаменту міського господарства Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті"

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Одеської міської ради

за участю Одеської обласної прокуратури

про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті"

до відповідача: Департаменту міського господарства Одеської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом:

1. Одеської міської ради

2. Комунального підприємства "Одескомунтранс"

про внесення змін до умов договору,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

18.07.2022 Департамент міського господарства Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ", в якій просив суд:

- розірвати договір оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями від 11.11.1999, укладений між Управлінням житлово-комунального господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ",

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ" повернути Департаменту міського господарства Одеської міської ради орендоване майно відповідно до умов укладеного договору, а саме основні фонди: Одеське міське сміттєзвалище "Дальницькі кар`єри", розташоване на території Овідіопольского та Біляївського районів Одеської області, та автобазу, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30.

06.09.2022 ТОВ "Кліар-Сіті" звернулося до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило суд внести зміни до договору оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями №1С/195 від 11.11.1999, виклавши його у редакції, наведеній в прохальній частині зустрічної позовної заяви.

Крім того, колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ" змінило найменування на нове - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті".

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 позов Департаменту міського господарства Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; розірвано договір оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями № 1С/195 від 11.11.1999, укладений між Управлінням житлово-комунального господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ"; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" повернути Департаменту міського господарства Одеської міської ради орендоване майно відповідно до умов укладеного договору, а саме основні фонди: Одеське міське сміттєзвалище "Дальницькі кар`єри", розташоване на території Овідіопольского та Біляївського районів Одеської області, та автобазу, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" на користь Департаменту міського господарства Одеської міської ради судовий збір у сумі 4 962,00 грн.; у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" до Департаменту міського господарства Одеської міської ради про внесення змін до умов договору відмовлено.

Задовольняючи первісний позов суд першої інстанції виходив з того, що правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна врегульовані Законом України "Про оренду державної та комунальної власності". Відповідно до п.2 ч.2 ст.3 названого Закону не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, спеціально відведені місця чи об`єкти, призначені для захоронення відходів (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо). Предметом договору, вимоги про розірвання якого заявлені, є спеціально відведене місце, призначене для захоронення відходів. Таким чином, законодавча зміна статусу майна та віднесення його до категорії майна, що не може бути передано в оренду, є підставою для розірвання договору, тому суд вважає доведеною обставину наявності істотної зміни обставин.

Судом першої інстанції була встановлена наявність одночасно чотирьох умов, визначених положеннями ст. 652 ЦК України, а сторонами жодним чином не доведено обставини того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне шкоду, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Департаменту міського господарства Одеської міської ради в частині розірвання договору та їх задоволення.

Суд першої інстанції також зазначив, що розірвання договору має наслідком відсутність правових підстав для користування ТОВ "Кліар-Сіті" майном, що є предметом договору, позовні вимоги в частині зобов`язання повернути майно також підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що висновки про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом в свою чергу виключають можливість задоволення зустрічного позову та внесення змін до умов спірного договору. Крім того питання щодо внесення змін до договору щодо орендної плати є прерогативою Одеської міської ради як представника територіальної громади у спірних правовідносинах, а також землекористувача відповідної земельної ділянки, на якій розташоване сміттєзвалище.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 по справі №916/1592/22.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

ТОВ «КЛІАР-СІТІ» в апеляційній скарзі зазначено, що позивачем щодо вимог про повернення орендованого майна мала виступати Одеська міська рада, як власник майна, а не Департамент міського господарства Одеської міської ради.

На думку апелянта, у даному випадку відсутні чотири умови, з якими закон пов`язує істотність зміни обставин у розумінні ст. 652 ЦК України, а отже відсутні підстави для розірвання договору.

Зокрема, апелянт послався на те, що прийняття Верховною Радою України Закону від 03.10.2019 не є істотною зміною обставин, оскільки відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 03.10.2019 передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. Таким чином, обмеження, які встановлені абз.9 п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону про оренду від 03.10.2019, не поширюються на договори оренди, які були укладені до набрання чинності цього закону, а такі договори зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Апелянт також послався на те, що Позивач також не навів доводів, чому він вважає, що із суті договору оренди від 11.11.1999 чи звичаїв ділового обороту, він, як і відповідач, не несе ризики зміни обставин.

Апелянт доходить до висновку, що незважаючи на набуття чинності Законом про оренду від 03.10.2019, відповідач має право оренди майна за договором оренди від 11.11.1999 до 20.11.2048, прийняття вказаного Закону не спричинило для сторін істотну зміну обставин, якими вони керувались при укладенні спірного договору, а тому підстав для дострокового розірвання цього договору на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України у зв`язку із набуттям чинності Законом про оренду від 03.10.2019 немає.

Апелянт також вказав, що на виконання положень ст.188 ГК України ТОВ "Кліар-Сіті" звернулося до відповідача за зустрічним позовом з пропозицією внести зміни до умов договору шляхом укладання додаткової угоди. Про розгляд пропозиції позивача за зустрічним позовом фактично було повідомлено шляхом подачі позовної заяви про розірвання договору та повернення майна. При цьому відповідач за зустрічним позовом не звертався до ТОВ "Кліар-Сіті" з вимогою про розірвання договору, як це передбачено ч.1 ст. 652 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Департаменту міського господарства Одеської міської ради та задовольнити зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті".

Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської міської ради, Одеської обласної прокуратури та Департаменту міського господарства Одеської міської ради надійшли відзиви на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 по справі №916/1592/22.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги вони посилалися на наступне:

- ухвала суду від 26.12.2022 про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи постановлена судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскільки, питання встановлення суми орендної плати не належить до компетенції судових експертів. Крім того, вирішення поставлених апелянтом питань в клопотанні про призначення експертизи є неможливим та буде суперечити чинному законодавству, оскільки, відповідно до імперативних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" міське звалище не може бути об`єктом оренди.

- Управління житлово-комунального господарства є орендодавцем майна на підставі Розпорядження Одеського міського голови від 14.10.1999 р. №1114-01, що є чинним та у встановленому порядку недійсним не визнавалось, а не балансоутримувачем, як про це помилково зазначає апелянт. Із позовом про розірвання договору має право звернутись сторона договору, дивно було б спростовувати цю тезу. Вимога про повернення переданого за договором оренди (орендованого майна) є похідною від вимоги про розірвання відповідного договору, нерозривно пов`язана з нею обґрунтуванням позову. Право на таку вимогу має сторона за договором. Враховуючи вищезазначене, саме Департамент, як правонаступник Управління житлово-комунального господарства є належним Позивачем стосовно вимог про повернення орендованого майна, що є предметом оренди спірного Договору від 11.11.1999 №1 С/195.

- після набуття чинності Законом України Про оренду державного ті комунального майна» від 03 жовтня 2019 року спірний договір продовжує діяти. Однак, ані Департамент міського господарства Одеської міської ради (позивач за первісним позовом), ані Одеська міська рада не стверджували, що відповідний договір припинено (розірвано) у силу закону. Саме тому й подано дану позовну заяву - хоча в силу закону від 03 жовтня 2019 року спірний договір продовжує діяти, із прийняттям вказаного закону з`явились підстави для його розірвання у зв`язку із істотною зміною обставин.

- усі учасники процесу визнають, що має місце істотна зміна обставин, та підлягає застосуванню стаття 652 ЦК України. Відмінність полягає у тому, що одна сторона договору вважає, що договір підлягає розірванню у зв`язку з істотною зміною обставин, а інша - що договір підлягає зміні у зв`язку з істотною зміною обставин.

- розірвання спірного договору відновить справедливий баланс, оскільки орендодавець поверне своє майно із безоплатного протягом 23 років незаконного використання.

З огляду на викладені вище обставини просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Короткий зміст письмових пояснень.

31.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Одескомунтранс" надійшли письмові пояснення по справі.

Третя особа зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що і Департамент міського господарства Одеської міської ради, і Одеська міська рада, а також Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-Сіті», заявляючи позов про внесення змін до договору, посилаються на наявність істотної зміни обставин, якою вони вважають зміну законодавства під час дії договору

КП "Одескомунтранс" зазначило, що сторони договору в момент укладання останнього не могли передбачити, що така зміна обставин настане, а також стосовно того, що зміна обставин зумовлена, причинами, які жодна із сторін не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності. Крім того, із суті договору від 11.11.1999 та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик «зміни обставин» несе заінтересована сторона орендодавець, а саме Департамент міського господарства Одеської міської ради.

Третя особа також посилається на те, що визначена на законодавчому рівні заборона передачі в оренду сміттєзвалища та відповідно наявність правових підстав для розірвання договору свідчать про відсутність порушення права ТОВ "Кліар-Сіті" на мирне володіння майном, передбачене та гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись викладеним вище, КП "Одескомунтранс" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Короткий зміст відповіді на відзив.

05.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кліар-Сіті" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що відповідач не звертався та не повідомляв ТОВ "Кліар-Сіті" (Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ» до перейменування) про намір достроково розірвати Договір від 11.11.1999 № 1С/195, як передбачено ч. 1 ст. 652 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Крім того, апелянт вказує, що Департамент міського господарства Одеської міської ради не вчиним належних дій щодо досудового врегулювання відносин, які виникли відносно договору оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями № 1 С/195 від 11.11.1999.

Апелянт також вважає, що посилання Одеської обласної прокуратури в своєму відзиві на те, що зміна статусу майна є істотною зміною обставин не відповідає вимогам ст. 652 Цивільного Кодексу України та не є підставою для такого розірвання договору, а також не підпадає про наявність чотирьох визначених вищевказаною статтею умов.

Керуючись викладеними вище обставинами, апелянт повторно просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Департаменту міського господарства Одеської міської ради та задовольнити зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті".

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1592/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1592/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/1592/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1592/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1592/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/1592/22 залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кліар-Сіті" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До заяви були додані докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Таким чином недоліки апеляційної скарги були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/1592/22; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 21.08.2023; призначено справу № 916/1592/22 до розгляду на 31 серпня 2023 року о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

31.08.2023 у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.10.2023 о 12:00.

05.10.2023 у судовому засіданні прийняли участь представник Департаменту міського господарства Одеської міської ради Доброва А.В., представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" Медведенко А.А., Барбукова Ю.С., представник Одеської міської ради Бондаренко І.О., представник Комунального підприємства "Одескомунтранс" Доніна Л.А. та прокурор Гузь В.Г.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 28.10.1974 №885-р прийнято пропозиції облвиконкомів і Севастопольського міськвиконкому про вилучення з користування колгоспів / за згодою загальних зборів колгоспів /, радгоспів, лісгоспзагів та інших землекористувачів 2670,17 гектара земель, з них 1074,63 гектара орних і 5,98 гектара багаторічних плодових насаджень, та надання їх підприємствам, установам і організаціям під будівництво житлових і культурно-побутових об`єктів, ліній електропередачі, шляхів, зрошувальних систем та для інших потреб на умовах і в розмірах згідно з додатками №№1-31; вирішено: надання земель провадити в міру їх освоєння за призначенням, земельні ділянки, що надаються в тимчасове користування, повернути після закінчення строку користування попереднім землекористувачам у стані, придатному для господарського використання (т.1 а.с.33).

У 1990 році Біляївською районною радою народних депутатів було видано Одеській міській раді народних депутатів Державний акт на право користування землею №033803 (т.1 а.с.37-39), яким за землекористувачем закріплюється в безстрокове та безоплатне 35,8 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, земля надана для розміщення міського звалища.

Також у 1990 році Овідіопольською районною радою народних депутатів було видано Одеській міській раді народних депутатів Державний акт на право користування землею №033801 (т.1 а.с.34-36), яким за землекористувачем закріплюється в безстрокове та безоплатне 60,4 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, земля надана для розміщення міського звалища.

В матеріалах справи також наявний Паспорт місця видалення відходів (МВВ) за реєстраційним номером №514011010, згідно з яким МВВ є Одеське міське звалище "Дальницькі кар`єри", код і вид операції з видалення відходів: Д5 - скидання на спеціально обладнані звалища, площа зайнята МВВ 96,2 га (т.1 а.с.40-58).

10.09.1999 прийнято розпорядження Одеського міського голови №1004-01р "Про прийняття заходів стимулювання діяльності суб`єктів господарювання в галузі з відходами" (т.2 а.с.70) про передачу Комунальним автотранспортним підприємством у встановленому законом порядку звалища Дальницькі кар`єри на баланс ТОВ "Союз".

14.10.1999 прийнято розпорядження Одеського міського голови №1114-01р "Про внесення змін і доповнень до розпорядження №1004-01/р від 10.09.1999 "Про прийняття заходів стимулювання діяльності суб`єктів господарювання в галузі з відходами" (т.2 а.с.71), яким внесено зміни і доповнення до розпорядження №1004-04/р, зокрема:

- Комунальному автотранспортному підприємству (Мартинюк В.В.) передати функції орендодавця на звалище "Дальницькі кар`єри", яке розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський та Біляївський райони Управлінню житлово-комунального господарства міськвиконкому (Кириченко О.Л.);

- Комунальному підприємству "Відпочинок" (Копач В.Ф.) передати функції орендодавця на автобазу, яка розташована за адресою: вул. Марії Демченко, 30, управлінню житлово-комунального господарства міськвиконкому (Кириченко О.Л.);

- Управлінню житлово-комунального господарства міськвиконкому передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Союз" у довгострокову оренду на 49 років звалище "Дальницькі кар`єри" та частину автобази (згідно додатку), за умови інвестиційних внесків у розвиток галузі у розмірі 2500000 грн;

- орендна плата за весь термін дії договору оренди погашається всією сумою внесених інвестицій.

11.11.1999 між Управлінням житлово-комунального господарства, правонаступником якого є Департамент міського господарства Одеської міської ради, (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз" (наразі ТОВ "Кліар-Сіті") (Орендар) укладений договір оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями, згідно з яким з метою підвищення ефективності використання майна комунальної власності, а також з метою залучення додаткових грошових коштів, поліпшення екологічної та санітарно-епідеміологічної обстановки в місті Одесі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду та користування основні фонди:

- Одеське міське звалище "Дальницькі кар`єри", розташоване на території Овідіопольського та Біляївського районів Одеської області, та автобазу, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30.

Згідно з п.1.2. договору строк дії договору оренди - 49 років: з 20.11.1999 по 20.11.2048.

Відповідно до п.2.1.,2.2. договору вказане в договорі майно має бути передане в оренду протягом 10 днів з дня підписання даного договору. Передача майна в оренду здійснюється у відповідності до акту прийому-передачі майна (додаток 1), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.3. договору після закінчення договору оренди, майно, придбане за рахунок інвестицій та амортизаційних відрахувань, передається у власність міськвиконкому.

Згідно з п.3. договору у зв`язку з внесенням інвестицій, орендна плата, на підставі розпорядження Одеського міського голови №1004-01/с від 10.09.1999 зі змінами та доповненнями, протягом строку дії договору оренди не стягується.

Відповідно до п.4.1.-4.9. договору Орендар зобов`язується:

- в строк до 01.10.2001 внести інвестиції згідно даного договору на загальну суму 2500000 грн;

- до 31.12.1999 ввезти на територію України, прийняти на баланс підприємства та зареєструвати у встановленому порядку обладнання на суму 500 000 грн;

- один раз на квартал не пізніше 10 числа наступного за кварталом місяця надавати Орендодавцю звіт про придбані за рахунок інвестицій основні фонди та суми нарахованої амортизації на ці фонди;

- узгоджувати цінову політику по вивозу побутових відходів з міськвиконкомом;

- використовувати отримане в оренду майно у відповідності з його призначенням, умовами даного договору та нормами пожарної безпеки;

- своєчасно сплачувати податок на землю;

- використовувати амортизаційні відрахування на відновлення орендованого майна;

- узгоджувати з Орендодавцем питання передачі орендованого об`єкта в суборенду;

- у випадку припинення договору оренди повернути Орендодавцю орендоване майно у належному стані з урахуванням його зносу та використання.

Згідно з п.5.1-5.3 Орендар має право:

- самостійно здійснювати діяльність в межах, визначених Статутом створеного ним господарського товариства, діючим законодавством та даним договором;

- передавати частину майна для використання за цільовим призначенням іншим підприємствам та фізичним особам за узгодженням з Орендодавцем;

- Орендар не відповідає за зобов`язаннями Орендодавця.

Згідно з п.7.3 Орендодавець має право виступати з ініціативою внесення змін у договір оренди або його розірвання у випадку невикористання майна протягом 3-х місяців, або порушення умов цього договору.

Відповідно до п.9.1 договору умови договору діють протягом всього строку дії договору, а також у випадках, коли після його укладання законодавством встановлені правила, які погіршують положення сторін.

Положеннями п.9.2 договору встановлено, що зміна або розірвання договору можливо лише за згодою сторін. Зміна або доповнення, які вносяться в договір, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Одностороння відмова від виконання договору або одностороннє внесення змін не дозволяється.

За умовами п. 9.3. договору останній може бути розірваний: за згодою сторін, за рішенням Арбітражного суду, у випадку невиконання Орендарем пунктів 4.1; 4.2, у випадках, передбачених діючим законодавством.

Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на його продовження у випадку добросовісного виконання ним умов договору (п.9.4. договору).

Згідно з п.9.6 договору дія договору оренди припиняється у випадках: закінчення строку, загибелі об`єкту оренди, достроково за згодою сторін або за рішенням Арбітражного суду, банкрутства Орендатора.

Відповідно до п.9.7 взаємовідносини сторін, не врегульовані даним договором, регламентуються діючим законодавством.

Згідно з п.10.1-10.3 договору ввезене у вигляді інвестицій згідно даного договору обладнання та/або грошові кошти використовуються виключно для цілей даного договору. Підприємство самостійно за свій рахунок забезпечує виконання або оплату всіх митних зобов`язань, пов`язаний з імпортом та реєстрацією інвестицій та вводом їх в експлуатацію. Відчуження майна, придбаного за рахунок інвестицій та амортизаційних нарахувань, не може здійснюватися без погодження Орендодавця.

На виконання умов укладеного між сторонами договору 11.11.1999 між сторонами складений і підписаний акт приймання-передачі майна (т.1 а.с.84), згідно з яким КП "Відпочинок" передало, а ТОВ "Союз" прийняло будівлю автобази та виробничі майстерні. Відповідний акт погоджено начальником Управління житлово-комунального господарства.

Також в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі звалища у Дальницьких кар`єрах (т.2 а.с.55), за яким начальник Комунального автотранспортного підприємства 152801 Одеського міськвиконкому передав, а ТОВ "Союз" прийняло "кар`єр-звалище в Дальницьких кар`єрах", площею 96,2 га, експлуатація 25 років та будову дезбар`єр, експлуатація 15 років. Дослідивши означений акт, суд встановив, що останній не містить підписів начальника УЖКГ та заступника міського голови, які згідно акту мали погодити останній.

Також в якості доказів ТОВ "Кліар-Сіті" залучено до матеріалів справи два додатки до договору "Перелік майна" (т.2 а.с.56-57), які не містять жодних підписів та печаток.

11.01.2006 між Одеською міською радою та ТОВ "Союз" строком на 5 років було укладено договір оренди землі (т.1 а.с.163-168), предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 1600 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, вул. Марії Демченко, 30, для експлуатації та обслуговування існуючої автобази, у тому числі угіддя: під проїздами, проходами та площадками 1600 кв.м.

У додатковому договорі (угоді) про поновлення договору оренди землі від 03.03.2014 за взаємною згодою, та керуючись рішенням Одеської міської ради №2896-VI від 19.02.2013 року, Одеська міська рада та ТОВ "Союз" дійшли згоди поновити договір оренди землі від 11.01.2006 терміном на 10 років.

Пунктом 3.1. договору (в редакції додаткового договору) визначено, що договір укладено на земельну ділянку, площею 0,1600 га, терміном на 10 років, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування існуючої автобази.

Крім того 11.01.2006 між Одеською міською радою та ТОВ "Союз" було укладено ще один договір оренди землі (т.1 а.с.174-179), строком на 10 років, предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 14 600 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, вул. Марії Демченко, 30, для експлуатації та обслуговування існуючої автобази, у тому числі угіддя: під капітальною забудовою 1692 кв.м., під проїздами, проходами та площадками 12 908 кв.м.

Відповідно до п. 2.2. договору на земельній ділянці розташовані нежилі будівлі, які експлуатуються ТОВ "Союз" на підставі договору №1с/195 від 11.11.1999.

У додатковому договорі про поновлення договору оренди землі (т.1 а.с.185-188), на підставі рішення Одеської міської ради №2707-VII від 08.11.2017 сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 11.01.2006, укладений між Одеською міською радою та ТОВ "Союз", щодо земельної ділянки площею 1,4600 га на 20 років.

Листом від 21.06.2022 №477 (т.2 а.с.72-73) ТОВ "Союз" звернулось до Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Комунального підприємства "Одескомунтранс" з проханням надати (провести) рецензію звіту про оцінку майна, визначити балансоутримувача майна, підписати додаткову угоду.

Листом від 07.07.2022 №01-67/519 (т.2 а.с.74) Департаментом міського господарства Одеської міської ради повідомлено ТОВ "Союз" про продовження строку розгляду листа №477.

Листом від 01.08.2022 №01-67/519 (т.2 а.с.75) Департаментом міського господарства Одеської міської ради повідомлено ТОВ "Союз" про те, що була подана позовна заява про розірвання договору та повернення майна.

На підтвердження вартості майна, яке є предметом розгляду у даній справі, ТОВ "Кліар-Сіті" надано суду звіти про незалежну оцінку майна (т.2 а.с.137-239, т.3 а.с.1-142).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У даному випадку, сторони посилалися на пов`язані з даним спором справи, колегія суддів дослідила рішення по даним справам та встановила наступне.

1. Щодо справи №916/575/17.

У березні 2017 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, Великодальницької сільської ради, Новодолинської сільської ради звернувся до суду з позовом до Департаменту міського господарства Одеської міської ради та ТОВ "Союз" про визнання недійсним договору оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями від 11.11.1999.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.11.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 та постановою Верховного Суду від 30.05.2018, в задоволенні позову відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.

При цьому суди встановили, що спірний договір є удаваним правочином, оскільки укладений з метою приховування іншого правочину договору оренди земельних ділянок, які на момент укладення договору перебували в державній власності та були передані Одеській міській раді лише в користування. Отже, спірний договір укладено від імені власника землі - держави неуповноваженою особою, з порушенням вимог Закону України "Про оренду землі", що є безумовними підставами для визнання такого договору недійсним.

Крім того судами при розгляді справи №916/575/17 також встановлено, що 11.01.2006 між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Союз" (Орендар, відповідач-2) укладений договір оренди землі, згідно з яким Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №4520-IV від 29.09.2005 надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 14600 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, вулиця Марії Демченко №30, згідно із планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 14600 кв.м., для експлуатації та обслуговування існуючої автобази, у тому числі угіддя: - під капітальною забудовою - 1692 кв.м., - під проїздами, проходами та площадками - 12908 кв.м.

Відповідно до п.2.2. договору на земельній ділянці розташовані нежилі будівлі, які експлуатуються ТОВ "Союз" на підставі договору №1с/195 від 11.11.1999.

Згідно з п.3.1. договору договір укладено терміном на 10 років, для експлуатації та обслуговування існуючої автобази.

Також 11.01.2006 між Одеською міською радою (Орендодавець, третя особа) та ТОВ "Союз" (Орендар, відповідач-2) укладений договір оренди землі, згідно з яким Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №4520-IV від 29.09.2005р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, загальною площею 1600 кв.м., що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, вулиця Марії Демченко №30, згідно із планом земельної ділянки,, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п.2.1. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1600 кв.м., для експлуатації та обслуговування існуючої автобази, у тому числі угіддя: - під проїздами, проходами та площадками - 1600 кв.м.

Відповідно до п.2.2. договору земельна ділянка вільна від забудови.

Згідно з п.3.1 договору договір укладено терміном на 5 років, для експлуатації та обслуговування існуючої автобази.

14.06.2013 між Одеською міською радою, Департаментом міського господарства та ТОВ „Союз укладений інвестиційний договір, за яким сторони встановлюють порядок здійснення будівництва сміттєпереробного заводу на території полігону ТПВ "Дальницькі кар`єри" загальною площею полігону 96.2 га.

23.10.2013р. Одеською обласною державною адміністрацією видано 2 розпорядження:

- №1104/А-2013 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наданої у користування Одеській міській раді для розташування міського сміттєзвалища на території Біляївського району Одеської області", згідно з яким відповідно до ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", враховуючи державний акт на право користування землею серії Б №033803, розглянувши лист Одеської міської ради та представлені матеріали, наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 35,8 га, наданої у користування Одеській міській раді для розташування міського сміттєзвалища на території Біляївського району Одеської області;

- №1105/А-2013 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наданої у користування Одеській міській раді для розташування міського сміттєзвалища на території Овідіопольського району Одеської області", згідно з яким відповідно до ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", враховуючи державний акт на право користування землею серії Б №033801, розглянувши лист Одеської міської ради та представлені матеріали наданий дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 60,4 га, наданої у користування Одеській міській раді для розташування міського сміттєзвалища на території Овідіопольського району Одеської області.

30.12.2013 Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення №486 "Про впорядкування майна деяких комунальних підприємств", яким закріплено майно, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси на праві господарського відання, зокрема, за КП "Міські дороги". Додатком 5 до даного рішення затверджений перелік майна, що закріплюється на праві господарського відання за КП "Одескомунтранс", до якого включено, зокрема: полігон ТПВ-1 "Дальницький кар`єр", полігон ТПВ-2 "Дальницький кар`єр".

2. Щодо справи №30-33-31/19-10-1009.

У 2011 році Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради, звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" про розірвання договору № 1С\195 оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями, укладеного 11.11.1999 між УЖКГ Одеської міської ради та підприємством "Союз".

Рішенням суду від 16.01.2012 у задоволенні позову Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради відмовлено повністю.

При цьому при розгляді справи з поданих відповідачем документів судом було встановлено виконання належним чином ТОВ „Союз своїх зобов`язання, передбачених у п. 4.1 та п. 4.2 договору, а саме: у 1999р. було придбано та прийнято на баланс основні засоби на суму 576 410 грн. 33 коп.; у період з 1999р. по 2001р. внесено інвестицій у вигляді майна на суму 2 542 281 грн. 75 коп. Зазначене, зокрема підтверджується наданими до матеріалів справи інформаційними повідомленнями про внесення іноземних інвестицій.

3. Щодо справи №25-26-12/12-10-473.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.11.2010р. у справі № 25-26-12\12-10-473, яке набрало законної сили, та оскаржено не було, зокрема, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз відповідно до договору оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями № 1С/195 від 11.11.1999 право користування Одеським міським звалищем "Дальницькі кар`єри", розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул.Марії Демченко, 30.; зобов`язано Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, Комунальне підприємство "Одескомунтранс" не чинити перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз (65104, м. Одеса, вул.М.Демченко,30, код ЄДРПОУ 30586931) у користуванні переданими за договором оренди майна з інвестиційними зобов`язаннями №1С/195 від 11.11.1999 р. Одеським міським звалищем „Дальницькі кар`єри, розташованим на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області, та автобазою, розташованою в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

У статті 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), ст. 610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21).

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17).

Частиною 2 ст.652 ЦК передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч.4 ст.652 ЦК).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 87-89 постанови від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 зазначила, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, направлене на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у ст.652 ЦК. За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абз.1 ч.1 ст.651 ЦК). Припис абз.2 ч.1 ст.652 ЦК встановлює критерій, за яким для зміни чи розірвання договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі ст.652 ЦК договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.

Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (п.3 ч.1 ст.3, ч.1 ст.627 ЦК), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у ч.2 ст.652 ЦК, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч.4 ст.652 ЦК), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору (п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, постанови Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №910/17469/18 , від 19.11.2019 у справі №910/9859/18 (пункти 37, 41 - 44), від 25.02.2020 у справі №922/2279/19. Разом з цим Верховний Суд зазначає, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що і Департамент міського господарства Одеської міської ради, і Одеська міська рада, в обґрунтування позову про розірвання договору, а також Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті", заявляючи позов про внесення змін до договору, посилаються на наявність істотної зміни обставин, якою вони вважають зміну законодавства під час дії договору.

Так правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна, врегульовані Законом України "Про оренду державної та комунальної власності".

Відповідно до п.2 ч.2 ст.3 названого Закону не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, спеціально відведені місця чи об`єкти, призначені для захоронення відходів (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо).

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про відходи" захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об`єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини не перевищував установлених нормативів.

Частиною 12 ст.35-1 Закону "Про відходи" визначено, що захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах / звалищах.

У відповідності до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1216 на кожне МВВ складається спеціальний паспорт, у якому зазначається найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи державні акти на право користування землею, з яких вбачається, що відповідні земельні ділянки, загальною площею 96,2 га були надані у користування Одеській міській раді для розміщення звалища, паспорт місця видалення відходів на діюче Одеське міське звалище "Дальницькі кар`єри", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що предметом договору, вимоги про розірвання якого заявлені, є спеціально відведене місце, призначене для захоронення відходів.

Верховний Суд України у постанові від 17.06.2008 по справі №3-2189кс08 дійшов висновку стосовно того, що законодавча зміна статусу майна та віднесення його до категорії майна, що не може бути передано в оренду, є підставою для розірвання договору, суд вважає доведеною обставину наявності істотної зміни обставин.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сторони договору в момент укладання останнього не могли передбачити, що така зміна обставин настане, а також стосовно того, що зміна обставин зумовлена причинами, які жодна із сторін не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності.

Адже у даному випадку дані обставини пов`язані саме зі зміною законодавства, тому дані обставини жодним чином не могли бути передбачені сторонами договору та у них відсутній будь-який вплив на такі обставини, тому жодна із сторін не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності.

Крім того, колегія суддів вважає, що із суті договору від 11.11.1999 та звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона орендодавець, а саме Департамент міського господарства Одеської міської ради. Що свідчить про наявність четвертої умови.

Щодо наявності третьої умови, існування якої є необхідним при вирішенні питання щодо розірвання чи внесення змін до договору, стосовно того, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на момент укладання спірного договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Чинним Законом про оренду визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

З визначених законодавством понять оренди слідує, що кінцевою метою передачі майна в оренду є отримання орендодавцем від орендаря плати за користування майном, яка встановлюється у грошовій формі.

Натомість, відповідно до імперативних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" міське звалище не може бути об`єктом оренди. Тобто даний об`єкт не може бути об`єктом оренди та, відповідно, відсутні підстави для передачі його у платне користування.

В той же час, в зустрічній позовній заяві ТОВ "Кліар-Сіті" вказало, що внаслідок істотної зміни обставини договір є таким, що не відповідає чинному законодавству, зокрема в частині сплати орендної плати, у зв`язку з чим просив суд внести зміни до договору, розрахувавши розмір орендної плати відповідно до Методики.

Однак, беручи встановлені вище обставини, положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", внесення змін до договору щодо встановлення розміру орендної плати не є можливим, адже відповідно буде суперечити чинному законодавству, оскільки розраховувати орендну плату можливо виключно для об`єктів, які можуть бути передані в оренду.

За таких обставин, у разі продовження дії договору фактично матиме місце безоплатне користування переданим в оренду майном, що свідчить про невигідність та недосягнення кінцевої мети договору, та відповідно зменшення цінності отримуваного орендодавцем, а отже і наявність ще однієї умови, визначеної положеннями ст. 652 ЦК України. Таким чином безпідставними є посилання апелянта на відсутність всіх чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

За таких обставин, оскільки наявність між сторонами взаємних вимог свідчить про недосягнення згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, що змінились, з урахуванням встановлення судом наявності одночасно чотирьох умов, визначених положеннями ст. 652 ЦК України, а також з огляду на те, що сторонами жодним чином не доведено обставини того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне шкоду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог Департаменту міського господарства Одеської міської ради та їх задоволення.

Колегія суддів також приймає до уваги висновки суду, викладені у рішенні від 16.12.2011 у справі №3-33/34-10-835, яке в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, стосовно передачі в оренду за спірним договором кількох речей, які утворюють єдине ціле, та положення ст.188 ЦК України, та погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що розірвання договору є можливим виключно одночасно щодо обох переданих в оренду речей і автобази, і звалища.

Визначена на законодавчому рівні заборона передачі в оренду звалища та відповідно наявність правових підстав для розірвання договору свідчать про відсутність порушення права ТОВ "Кліар-Сіті" на мирне володіння майном, передбачене та гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що розірвання договору має наслідком відсутність правових підстав для користування ТОВ "Кліар-Сіті" майном, що є предметом договору, тому позовні вимоги в частині зобов`язання повернути майно також підлягають задоволенню.

Крім того задоволення первісного позову в частині розірвання договору виключають можливість задоволення зустрічного позову та внесення змін до умов спірного договору.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 03.10.2019 передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені, адже ці норми перехідних положень жодним чином не скасовують норми п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону від 03.10.2019, якими прямо заборонено передавати в оренду спеціально відведені місця чи об`єкти, призначені для захоронення відходів.

Колегія суддів також зазначає, що враховуючи те, що зміною обставин у даному випадку стала заборона передавати в оренду спеціально відведені місця чи об`єкти, призначені для захоронення відходів, то така зміна обставин не може бути врегульована шляхом внесення змін до договору оренди такого об`єкту. Адже зі зміною обставин була взагалі виключена можливість знаходження спірного майна в оренді, а отже це призведе до зміни предмету оренди та відповідно цілей договору.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 по справі № 916/1592/22 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 по справі № 916/1592/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар-Сіті" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 по справі № 916/1592/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 по справі № 916/1592/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.10.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран