ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року Справа № 160/22090/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/22090/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
30.08.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 ІПН № НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті індексації (підвищенні) пенсії з 01 березня 2022 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, та з 1 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 ІПН № НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті індексації (підвищенні) пенсії «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму з 01 грудня 2019 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ІПН № НОМЕР_1 індексації (підвищенні) пенсії (45249,39 грн.) з 01 березня 2022 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, та з 1 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 без обмеження максимальним розміром;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ІПН № НОМЕР_1 індексації (підвищення) пенсії «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму з 01 грудня 2019 року без обмеження максимальним розміром.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 30.08.2023 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 04.09.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 04.09.2023 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- пенсійної справи позивача;
- заяви позивача про перерахунок пенсії;
- листи/відмови (рішення)Пенсійного органу на звернення позивача щодо здійснення такої виплати та інші докази щодо суті спору.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 10.10.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч постанови КМУ №118 від 16.02.2022 року та постанови КМУ № 168 від 24 лютого 2023 року, його пенсія не була проіндексована з коефіцієнтом 1,14 - з 01 березня 2022 року, та з урахуванням коефіцієнту 1,197 з 01 березня 2023 року.
Крім того, позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 року у справі № 160/9916/21 визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром під час проведення перерахунку.
Окрім того, позивач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 року у справі №160/9916/21 йому Пенсійним органом не було враховано та відповідно не здійснено перерахунок та виплату його пенсії «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму, починаючи з 01.12.2019 року.
Вважає такі дії відповідача протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Ухвалою суду від 04.09.2023 року відкрито провадження в цій адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ухвалою суду від 04.09.2023 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі №160/22090/23.
20.09.2023 року відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується розпискою про вручення, яка міститься в матеріалах справи.
Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (пенсійна справа № 10-0403006630 - МВС) та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вихідним № 15644-14302/К-02/8-0400/20 від 13.08.2020 року, ОСОБА_1 на виконання Постанови № 103 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 за чинною на цю дату редакцією Закону № 2262, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. З 01.12.2018 розмір пенсії становив 9872,28 грн. 19.12.2019 на адресу надійшло рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2019, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язано здійснтити перерахунок і виплату позивачу пенсію в розмірі 83 % суми грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VІІІ, стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, згідно довідки про розмір грошового забезпечення наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області в 2018 році, починаючи з 01 січня 2016 року. На виконання рішення суду позивачу було проведено перерахунок пенсії в розмірі 83 % з грошового забезпечення 13590,00 грн. В серпні 2020 року позивач отримав пенсію в сумі 11690,58 грн., а також щомісячну доплату за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 722,10 грн. Пунктом 10 Порядку передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійного фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Доплата за рішенням суду період з 01.01.2016 по 09.12.2019 в розмірі 63549,33 грн. виплачується позивачу за нормами Постанови № 649. Доплата за рішенням суду за період з 10.12.2019 по 31.12.2019 в сумі 1253,79 грн. виплачена разом із пенсією в січні місяці 2020 року. Таким чином, покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку позивачу пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління фонду.
18 травня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо здійснення перерахунку пенсійного забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24//С-314 від 07.05.2021 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом за вихідним № 18600-14401/К-01/8-0400/21 від 08.06.2021 року повідомило позивача про те, що частково рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103. Також 24 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян", відповідно до підпункту 2 пункту 1 якої особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ з 01 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2016 року та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 01 січня по 31 грудня 2017 року до забезпечення повної виплати розрахункової суми різниці. Відповідно до пункту 2 Постанови № 1088 пункти 1-3 Постанови № 103 виключено. Після визнання протиправним та скасування пунктів 1-3 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Враховуючи вищезазначене, для проведення позивачу перерахунку пенсії на підставі довідки, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 07.05.2021 року за № 33/24/С-314, немає законних підстав. Органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства.
Вказана довідка адресована Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримана ним, про що відсутні заперечення відповідача.
Із змісту відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отриманого судом 19.07.2021 року вх. № 60472/21 та доданих до нього додатків вбачається, що довідку Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 07.05.2021 року за № 33/24/С-314, залучено до матеріалів пенсійної справи позивача.
Відповідно до перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року, наявного в матеріалах пенсійної справи № 10-0403006630-МВС від 23.12.2019 року вбачається, що перерахунок пенсії здійснено з урахуванням розміру пенсії 83 % грошового забезпечення (вислуга років 31), на підставі рішення.
Разом з цим, доказів вчинення перерахунку на підставі довідки виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-314 від 07.05.2021 року, із врахуванням видів грошового забезпечення, матеріали справи не містять.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 року, яке набрало законної сили, у справі №160/9916/21 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок і виплату, без обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-314 від 07.05.2021 року у розмірі 83% грошового забезпечення з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 5700,00 грн., оклад за спеціальне звання генерал поліції третього рангу - 2600,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції - 50% - 4150,00 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 100% - 12450,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 20 % - 1140,00 грн., премія - 109,36 % - 28477,34 грн., усього 54517,34 грн.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року у справі № 160/9916/21 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року у розмірі 83% від грошового забезпечення 54517,34 грн, яке зазначено у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-314 від 07.05.2021 року без обмеження максимальним розміром.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 27.07.2021 року у справі №160/9916/21, не здійснено нарахування та виплат у пенсії позивачу з огляду на її індексацію, встановлену постановами КМУ № 118 та № 168.
Також, не здійснено нарахування та виплату в повному обсязі й пенсія «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму.
18.07.2023 року позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з огляду на її індексацію, встановлену постановами КМУ № 118 та № 168, а також просив здійснити нарахування пенсії «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму з 01.12.2019 року з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 39271-30809/К-01/8-0400/23 від 17.08.2023 року позивача повідомлено про те, що індексація його пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 та 1,197 відповідно до постанов № 118 та 168 не призведе до збільшення розміру пенсійної виплати, при цьому посилаючись на відповідні обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачу у перерахунку (збільшенні) та виплаті його пенсій з урахуванням відповідних індексацій, та змін (збільшення) прожиткового мінімуму та відповідно відмовив у нарахуванні та виплаті пенсії «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму, з урахуванням збільшення.
Позивач не погодившись з тим, що в 2022 та в 2023 роках йому не було проведено належно індексацію пенсії, та відмовою у нарахуванні пенсії «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму, з урахуванням збільшення, вважаючи протиправним обмеженням розміру його пенсії, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Водночас, приписами ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
16.02.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Відповідно до пункту 1 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Згідно пункту 2 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
З урахуванням пункту 1 Постанови № 118 коефіцієнт збільшення складає 1,14.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Дослідивши докази по справі, встановлено, що належних та допустимих доказів того, що відповідач, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» за № 118 від 16.02.2022 року провів індексацію основного розміру пенсії позивача, суду не надано.
Слід вказати, що порядок проведення індексацій пенсій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» № 168 від 24 лютого 2023 року (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 передбачено, що з 1 березня 2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 2 Постанови №168 з 1 березня 2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2022 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 10 Постанови №168 встановлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Таким чином, оскільки позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка призначена до 31 грудня 2021 року, з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №168 у нього виникло право на підвищення розміру пенсії з 01 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 Постанови №168, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Однак, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення відповідачем перерахунку пенсії за вислугу років позивачу з 01 березня 2023 року відповідно до Постанови №168.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не здійснено позивачу перерахунку пенсії за вислугу років (не проведено індексацію пенсії) з 01 березня 2022 року відповідно до Постанови № 118 та з 01 березня 2023 року відповідно до Постанови №168.
Підставою щодо непроведення індексації пенсії відповідно до Постанови № 118 та Постанови №168 відповідач зазначає норму статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказані доводи відповідача, суд оцінює критично з огляду на те, що питання обмеження розміру пенсії позивача вже було предметом розгляду у справі № 160/9916/21, якому надано правову оцінку та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром під час перерахунку.
Крім того, щодо обмеження розміру пенсії позивача, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 1-1 Закону України № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України № 2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, суд звертає увагу, що частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016.
За таких обставин, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774 від 06.12.2016 року до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відповідний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі №127/4267/17.
Отже, внесені Законом України № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту права позивача є задоволення його вимог у повному обсязі.
Отже, враховуючи наведене, слід дійти до висновку, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ухвалюючи це судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації (підвищенні) пенсії з 01 березня 2022 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, та з 1 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації (підвищенні) пенсії «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму з 01 грудня 2019 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації (підвищенні) пенсії з 01 березня 2022 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, та з 1 березня 2023 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 без обмеження максимальним розміром.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації (підвищення) пенсії «За особливі заслуги перед Україною» у розмірі 24% від прожиткового мінімуму, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму з 01 грудня 2019 року без обмеження максимальним розміром.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 2147,20 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 10.10.2023 року.
Суддя В.В. Ільков
