ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 р. Справа № 520/6408/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 22.12.22 року по справі № 520/6408/22

за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 204)"

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 204)", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення № 1 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 13 липня 2022 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 520/6408/22 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 1 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 13 липня 2022 року.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 520/6408/22 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до абз. 6 п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Тобто за Пенсійним фондом збережено не тільки повноваження щодо контролю зі стягнення недоїмки та штрафних санкцій і пені, а також і повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та застосування фінансових санкцій за несплату страхових внесків якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 22.10.2007 р. по 22.07.2009 р. до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 204)" рішенням від 13.07.2022 р. № 1 застосовано фінансові санкції в розмірі 2370,80 грн. та нарахована пеня в розмірі 201841,19 грн. на загальну суму 204511,99 грн. Вважає, що рішення про застосування фінансової санкції № 1 від 13.07.2022 винесено правомірно, на законних підставах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1 від 14 грудня 2021 року на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду вирішено застосувати до державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№204)" (код ЄДРПОУ 08680922) у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 2670 грн. 80 коп. та нарахування пені в розмірі 10% - 207563 грн. 56 коп. за період з 22.10.2007 року по 28.12.2015 року, які протягом 10 днів з дня отримання рішення підлягають перерахуванню на рахунки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в сумі 210234,36 грн.

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.07.2022 р. № 1 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №1058).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058, страхувальниками є роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058, страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону №1058, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 2 ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФУ, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Водночас, абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону передбачено, за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Вказана норма передбачає вчинення органами Пенсійного фонду стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Між тим, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 року № 2713-ІV (далі за текстом - Закон №2713), підприємства установ виконання покарань входять до структури Державної кримінально-виконавчої служби України та створені для забезпечення виконання її завдань.

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 204)" відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2713 є державним підприємством, яке здійснює господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" №343 від 18.05.2016 року Державну пенітенціарну службу ліквідовано.

Міністерство юстиції України є правонаступником Державної пенітенціарної служби, та згідно наказу Міністерства юстиції №3575/5 від 06.12.2016 року "Про перейменування та затвердження статуту Державного підприємства "Підприємство Курязької виховної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області" у новій редакції - Державне підприємство Підприємство Курязької виховної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області" перейменовано у Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№204) ".

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.08.2019 року № 2721/5 "Про припинення державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№204)" позивач перебуває в стані припинення шляхом ліквідації.

Колегія суддів встановила, що станом на 17.08.2020 року заборгованість Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 204)" перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зі сплати страхових внесків складала 215585,78 грн.

Зазначену заборгованість було постановлено стягнути з підприємства за 8 судовими рішеннями, виконання яких перебувало на примусовому виконанні в Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

В результаті проведення необхідних дій із припинення підприємства, платіжними дорученнями: № 1 від 25.08.2020 року на суму 57783,15 грн., № 6 від 23.12.2020 року на суму 60298,85 грн., № 8 від 19.03.2021 року на суму 97503,78 грн. заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області була погашена в повному обсязі (а.с. 33-35).

Платіжним дорученням № 9 від 06.05.2021 року на рахунки Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було сплачено 23058,57 грн. виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (а.с. 36).

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено застосування фінансових санкцій та пені в результаті примусового виконання судового рішення.

З матеріалів справи встановлено, що листом від 15.06.2021 року за № 1254/05.9-20 та від 01.12.2021 року за № 1144/05.7-20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу були видані довідки про відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків, пені та фінансових санкцій (а.с. 37-38).

На підставі цих довідок та за відсутності у позивача іншої заборгованості був складений та наказом Міністерства юстиції України від 10.12.2021 року № 4285/7 затверджений проміжний ліквідаційний баланс Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 204)" та наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2021 року № 4506/7 - ліквідаційний баланс Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 204)".

Також, відповідно до п.9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантин на території України встановлений з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2022 р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що платежі на погашення заборгованості позивачем були здійснені 25.08.2020 року, 23.12.2020 року та 19.03.2021 року, тобто в період дії карантину, а отже, нарахування пенсійним органом позивачу штрафних санкцій в розмірі 2370,80 грн. та нарахована пеня в розмірі 201841,19 грн не відповідає вимогамЗакону №2464-VI.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення № 1 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 13 липня 2022 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на абз. 6 п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», як на підставу законності застосування фінансових санкцій та нарахування пені, є безпідставним, оскільки дані правовідносини врегульовані п. 3 та п. 9-11.2 цього ж розділу, які регламентують, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску, а платникам єдиного внеску в період дії карантину не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення № 1 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 13 липня 2022 року.

В силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 520/6408/22 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 по справі № 520/6408/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко