Справа № 643/1959/22

Провадження № 2/643/3089/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м.Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Кононенко Т.О.,

секретаря судового засідання Шахбаз`ян Ю.І.,

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

завідувача КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР - Жданова С.О.,

представника КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР Сороки О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

Виклад позиції позивача

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР про поновлення на посаді «робітник з комплексного обслуговування й ремонту будівель» в КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР з дати звільнення та стягнення з КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 8038,64 грн. Просив допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що з 25 вересня 2015 року був призначений на посаду «робітник з комплексного обслуговування й ремонту будівель» в КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР. 28.12.2021 року позивача було звільнено на підставі п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Наказ про звільнення відповідачем йому не вручався, однак з таким наказом був ознайомлений, позбавлений був можливості надати пояснення щодо причин своєї відсутності на робочому місці з 23.12.2021 по 28.12.2021 року. Зазначив, що засідання профспілкового комітету КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР 28.12.2021 року, з приводу розгляду звернення роботодавця до профспілкового органу для отримання згоди на звільнення, проводилося без повідомлення позивача, письмової заяви на розгляд подання без участі, позивач не надавав. Своє звільнення з посади вважає незаконним.

За таких обставин просить поновити його на посаді «робітник з комплексного обслуговування й ремонту будівель» в КЗ «ДНЗ ((ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР з дня звільнення, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 8038,64 грн.

Процесуальні дії у справі

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 09.02.2022 року, вищезазначену справу було передано в провадження головуючому судді Харченко А.М.

14.02.2022 року Ухвалою Московського районного суду позовну заяву залишено без руху.

16.08.2022 року на виконання розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 року справа передана до Октябрського районного суду м. Полтави.

25.04.2023 року Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави, прийнято до провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до КЗ "ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР " та призначено судове засідання на 22.06.2023 року.

22.06.2023 року Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КЗ "ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР " передано на розгляд до Московського районного суду м.Харкова.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 01.08.2023 року, вищезазначену справу було передано в провадження головуючому судді Кононенко Т.О.

03.08.2023 року Ухвалою Московського районного суду м. Харкова в справі відкрито

провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з виклику учасників справи.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Заяви і клопотання

29.08.2023 року через канцелярію суду представник відповідача надав клопотання про допит в судовому засіданні свідків.

04.10.2023 року через канцелярію суду представник відповідача надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Позиція учасників у справі:

Позивач в судовому засіданні - підтримав заявлений позов, просив задовольнити. Зазначив, що про свою відсутність на робочому місці 23-28.12.2021 року нікого не повідомляв та пояснення своєї відсутності не надавав. Зазначив, що відповідач не вжив жодних дій по встановленню причин відсутності працівника на роботі. Відповідач ознайомив з наказом про звільнення, однак копію не надав, що є порушенням ст. 47 КЗпП України. Крім того, відповідачем було порушено вимоги ст. 43 КЗпП, відповідно до якої перед виданням наказу про звільнення за прогул роботодавцю необхідно звернутися до профспілкового органу, щоб отримати згоду на звільнення працівника. Профспілковий орган має розглянути у 15-денний термін у присутності цього працівника. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

Завідувач КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР, Жданова С.О., у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки позивача було звільнено відповідно до вимог чинного законодавства, копію наказу вручала йому особисто, однак доказів такого вручення не має. Повідомила, що 28.12.2021 року після направлення подання до профспілкового комітету щодо розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 , останнього не змогли повідомити про засідання, оскільки його телефон був вимкнений. Зазначила, що робоче місце ОСОБА_1 фактично не визначено. Головним розпорядником бюджетних коштів є Управління освіти адміністрації Салтівського (Московського) району ХМР .

Представник КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР, Сорока О.О., в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та надуманості. Зазначила, що позивач неодноразово порушував дисципліну, про що свідчать Наказ № 103-к від 25.06.2021 року, Наказ №105-к від 29.06.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було оголошено догану за недбале відношення до своїх посадових обов`язків та порушення робочої інструкції робітника з обслуговування та ремонту будівлі (а.с.54,61). З вказаним наказами позивач ознайомлюватися відмовився, що було зафіксовано актом від 29.06.2021 року та надавати пояснення відмовився, що зафіксовано актом від 29.06.2021 року (а.с52, 53.).

Допитана в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 230 ЦПК України свідок ОСОБА_2 , пояснила, що працює на посаді завідуючої господарством КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР. ОСОБА_1 не вийшов на роботу 23.12.2021, 24.12.2021, 28.12.2021 року. На телефонні дзвінки позивач не відповідав. 23.12.2021 року свідок ходила додому позивача, однак двері ніхто не відчинив. Працівниками КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР за участі свідка було складено акт відсутності працівника на робочому місці від 23.12.2021 року, 24.12.2021 року та 28.12.2021 року. Наказ про звільнення позивачу було видано особисто ОСОБА_1 28.12.2021 року свідок була запрошена на засідання профспілкового комітету КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33» на якому профспілковим комітетом було надано згоду на звільнення робітника з комплексного обслуговування та ремонту будівель ОСОБА_1 згідно п.4 ст. 40 КЗпП України 28.12.2021 року за прогул без поважних причин.

Допитана в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 230 ЦПК України свідок ОСОБА_3 , пояснила, що працює вихователем КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР та є головою профспілки. Позивач, ОСОБА_1 , є членом профспілки. Копію наказу останньому про звільнення було вручено в присутності свідка. ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 23-28.12.2023 року, про що нікого не повідомляв. Працівниками КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР за участі свідка було складено акт відсутності працівника на робочому місці від 23.12.2021 року, 24.12.2021 року та 28.12.2021 року.

Допитана в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 230 ЦПК України свідок ОСОБА_4 , пояснила, що працює в КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР на посаді каштелян, позивача було звільнено за порушення внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, зазначила, що на ОСОБА_1 надходили скарги від батьків.

Суд не бере до уваги письмові пояснення свідка ОСОБА_5 , направлені на адресу суду.

До своїх письмових пояснень ОСОБА_5 , не надала докази неможливості з`явитися до суду. Таким чином, в ході розгляду справи, доказів неможливості особисто з`явитися до суду в якості свідка, ОСОБА_5 , не надала, у зв`язку з чим суд не вбачає правових підстав для врахування письмових пояснень ОСОБА_5 , як письмових доказів. Крім того, зазначені свідчення не можна розцінювати як належний доказ, оскільки ОСОБА_5 , не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та не приведено до присяги.

Щодо наданих письмових доказів, а саме копія журналу з адміністративного господарського контролю стану охорони праці КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР; копія адвокатського запиту до Управління освіти адміністрації Салтівського району з матеріалами розгляду скарги від 24.06.2021 року; квитанції направлення поштової кореспонденції ОСОБА_1 ; акту про відмову від проведення ремонтних робіт від 20.08.2021 року; акту відмови від ознайомлення з наказом та його підписання від 26.10.2021 року; акту огляду та фіксації руйнувань та пошкоджень будівель та споруд КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР від 13.074.2022 року; пояснення начальника УО АМР ХМР про відсутність робітника на робочому місці від 27.10.2021 року; заява про відпустку без збереження заробітної плати на час дії воєнного стану від ОСОБА_5 ; заява від ОСОБА_5 з електронним цифровим підписом; повідомлення про збори трудового колективу ОСОБА_1 від 29.06.2021, від 20.08.2021 року; фотографії дошок оголошення профспілкового куточку від 29.06.2021, 20.08.2021, 26.10.2021 року суд не бере уваги, оскільки такі докази не стосуються предмета доказування, а сторона відповідача не обґрунтовувала належність конкретного доказу для підтвердження своїх заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги сторони позивача та заперечення сторони відповідача, об`єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносини

25.09.2015 року наказом № 192-к від 24.09.2015 ОСОБА_1 , було прийнято на роботу до КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с.6).

Наказом № 233-к від 28.12.2021 року ОСОБА_1 , робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівлі, звільнено за прогул без поважних причин, п.4 ст. 40КЗпП (а.с. 69).

Відповідно до Актів про відсутність на роботі ОСОБА_1 , від 23.12.2021, 24.12.2021, 28.12.2021 року був відсутній на роботі з 8-00 до 16-30 (15-00) без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідає. Акт підписано головою профспілки ОСОБА_3 , вихователь-методист ОСОБА_5 , завідувач з господарства ОСОБА_2 (а.с.53-57).

Відповідно до витягу з протоколу № 55 від 28.12.2021 року профспілкового комітету КЗ КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33» було надано згоду на звільнення робітника з комплексного обслуговування та ремонту будівель ОСОБА_1 згідно п.4 ст. 40 КЗпП України 28.12.2021 року за прогул без поважних причин.

Відповідно до табелю обліку використання робочого часу за грудень 2021 року, 23.12.2021, 24.12.2021 та 28.12.2021 року відмічено прогул ОСОБА_1 (а.с.94)

Відповідно до довідки розрахунку 12/2021 року, виданої КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33», ОСОБА_1 , виплачено розрахункові кошти в сумі 5794,03 грн (а.с.97).

Відповідно до довідки Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради № 98 від 03.02.2022 дохід ОСОБА_1 за 2021 рік склад 65586,31 грн (а.с.4)

Оцінка суду

Частиною 2 статті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленомуцим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дочастини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 Кодексу законів про працю Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно дост.21 КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 36 КЗпП Українивизначено підстави припинення трудового договору, пунктом 4 якої передбачено, що підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40, 41).

Пунктом 4 ч.1 ст.40 КЗпП Українивизначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно зч. 4 ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 зазначено, що, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Саме з`ясування поважності відсутності позивача на роботі є визначальним фактом для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи зап. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі надається, виходячи з конкретних обставин. Слід зазначити, що причину відсутності на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу.

У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності у трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.

Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі.

Відповідно до статей 139, 141 Кодексу законів про працю Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни, якою є система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків, власник або уповноважений ним орган повинен правильно забезпечувати трудову дисципліну. Положеннямист. 147 Кодексу законів про працю Українипередбачені заходи стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани та звільнення.

Стаття 149 Кодексу законів про працю Україниврегульовує порядок застосування дисциплінарних стягнень, за яким до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно положень ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, окрім іншого, п. 4 ст. 40 КЗпП за прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

За положеннями ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.

Позивач є членом профспілки. Завідувачем, ОСОБА_6 , було подано подання щодо надання згоди на звільнення позивача за п. 4ст. 40 КЗпП України до профспілкового комітету КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР.

28 грудня 2021 року на засіданні профспілкового комітету КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР було прийнято рішення про надання згоди на звільнення позивача за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Однак, вказане засідання відбулося без участі працівника, ОСОБА_1 , якого взагалі не повідомляли про відповідне засідання, та засідання не відкладалося у зв`язку з його неявкою.

За змістом статей 147-1,149 КЗпП України, статті 81 ЦПК у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на роботодавця.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо відсутності порушення ст. 43 КЗпП, оскільки якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд подання відкладається до наступного засідання у межах п`ятнадцятиденного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Так, позивач не викликався на засідання профспілкового органу 28.12.2021 року та засідання не відкладалося у зв`язку з неявкою останнього, а отже подання не могло бути розглянуто за відсутності працівника 28.12.2021 року.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що процедура надання згоди на звільнення позивача профспілкою не була дотримана відповідно до вимог ст. 43 КЗпП України.

Звільнення позивача відбулося без дотримання всієї процедури звільнення, відповідач допустив порушення трудового законодавства, не дотримавшись гарантій наданих позивачу, як члену первинної профспілкової організації.

Крім того, суд звертає увагу, що звільнення працівника на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом), є неправомірним, оскільки робоче місце ОСОБА_1 належно не зафіксоване.

З огляду на викладене суд, встановивши, що КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР не визначило відповідно до статті 29 КЗпП України робоче місце ОСОБА_1 , а тому самого факту порушення трудової дисципліни немає, оскільки не може бути поставлено в провину працівнику відсутність на робочому місці, місцезнаходження якого конкретно не визначено, що підтвердила в судовому засіданні завідувач КЗ«ДНЗ (ясла-садок)№33комбінованого типуХМР, ОСОБА_6 .

Відповідно до ст.47 КЗпП (в редакції, що діяла станом на день звільнення позивача) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені устатті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами видачу позовачу копії наказу про звільнення 28.12.2021 року, та відповідно не спростовано доводи позивача.

Інші наведені відповідачем доводи в обґрунтування своєї позиції та показання свідків не спростовують наведених висновків суду.

Отже звільнення на підставі наказу № 233-к від 28.12.2021 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, за правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Одночасно слід зазначити, що згідно статті 17 Закону України «Про дошкільну освіту» до органів управління у сфері загальної середньої освіти належать органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» система органів місцевого самоврядування включає зокрема: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Частиною 1 статті 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Частиною 1 ст.61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Головним розпорядником бюджетних коштів, що виділені на утримання відповідача, є Управління освіти адміністрації Московського району ХМР.

Як вбачається з довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 03.02.2022 № 98 заробітна плата позивачу нараховувалася та виплачувалася Управлінням освіти адміністрації Московського району ХМР.

Разом з тим, позивачем пред`явлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 Комбінованого типу ХМР», яка не є розпорядником бюджетних коштів, тобто до неналежного відповідача. Середній заробіток за час вимушеного прогулу має стягуватися саме з Управління освіти адміністрації Салтівського (Московського) району ХМР.

Згідно ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Визначення відповідачів, предмета й підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду.

Клопотання до суду про залучення до участі у справі співвідповідача, позивачем подано не було.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 від відступила від правового висновку об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду щодо строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі, визначивши, що середній заробіток за час вимушеного прогулу є, по суті, не отриманою заробітною платою за невиконання трудової функції не з вини працівника, на яку поширюються норми законодавства про оплату праці. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі надалі звернутися до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Так як із позовною вимогою про поновлення на роботі тісно пов`язана за своєю суттю вимога про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, і хоч така в межах даної справи не заявлялась, однак з урахуванням того факту, що поновлення на роботі неможливе без скасування наказу про звільнення та з метою ефективного та належного захисту порушених трудових прав позивача, підлягає вирішенню судом по суті в даній справі також. Вказане, на думку суду, не є виходом за межі позовних вимог, оскільки фактично зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається його незгода з даним наказом, а поновлення на роботі без скасування наказу про звільнення, суперечило б кінцевій меті звернення особи до суду за захистом своїх прав та інтересів. З наведених підстав суд вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати наказ КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР № 233-к від 28.12.2021 року про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Суд, на підставі ст. 430 ЦПК України, допускає негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного ст. 21, 36, 40, 233 КЗпП України, керуючись ст.4, 81, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР (код ЄДРПОУ 24483871) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ завідувача КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР Жданової С.О. №233-к від 28.12.2021 року «Про звільнення за прогул ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 , робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель, з 28.12.2021 року згідно пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на роботі на посаді робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель» в КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР (код ЄДРПОУ 24483871).

Рішення про поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді робітника з комплексного обслуговування й ремонту будівель» в КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР (код ЄДРПОУ 24483871) підлягає негайному виконанню.

Стягнути з КЗ «ДНЗ (ясла-садок) №33 комбінованого типу ХМР (код ЄДРПОУ 24483871) на користь держави судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: КЗ «Заклад дошкільної освіти» (ясла - садок) №33 Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 24483871, адреса: 61135, м. Харків, вул. Героїв Праці, 36Г

Повний текст рішення складено 09.10.2023 року

Суддя Т.О.Кононенко