П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 596/509/22

провадження № 51-4206км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 13 лютого 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 18 травня 2023 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городниці Гусятинського району Тернопільської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 13 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 22 100 грн.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК застосовано спеціальну конфіскацію грошових коштів на загальну суму 870 грн та 350 євро, які були засобом вчинення цього кримінального правопорушення, на користь держави.

Вирішено питання щодо речових доказів, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Ухвалою Тернопільського апеляційного судувід 18 травня 2023 року вирок суду першої інстанції було залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 11 травня 2022 року приблизно о 16 год 17 хв після його зупинення нарядом сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУ НП в Тернопільській області (далі - СРПП) за підозрою у керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та під час складання щодо нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на неодноразові роз`яснення йому норм чинного законодавства України щодо неправомірності його дій і настання відповідальності, запропонував начальнику СРПП капітану поліції ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 400 євро за невчинення останнім дій із використанням службового становища, а саме нескладання адміністративного протоколу та ненаправлення адміністративної справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд цього кримінального провадження у суді першої інстанції.

Засуджений стверджує про те, що суди попередніх інстанцій обґрунтували свої висновки недопустимими доказами, зокрема:

- протоколом огляду автомобіля «SuzukiGrand Vitara» (д.н.з. НОМЕР_1 ) від 11 травня 2022 року, оскільки огляд цього автомобіля було проведено з порушенням вимог ст. 233 КПК без згоди володільця та/або дозволу слідчого судді, без безперервної аудіо-відеофіксації цієї слідчої дії, огляд було проведено до внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР, під оглядом місця події фактично було проведено обшук цього автомобіля;

- під час огляду транспортного засобу порушено право на захист засудженого, оскільки співробітниками поліції йому було заборонено залишати місце події, тобто він вважався затриманою особою у розумінні вимог ст. 209 КПК, однак протокол затримання щодо ОСОБА_7 не складався і його права як затриманої особи йому не роз`яснювалися;

- заявою про надання згоди на огляд його транспортного засобу, яка була написана значно пізніше після проведення такого огляду (14 травня 2022 року) під примусом співробітників поліції;

- ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2022 року, якою було надано дозвіл на проведення огляду автомобіля «Suzuki GrandVitara» (д.н.з. НОМЕР_1 ), яку ОСОБА_7 вважає такою, що постановлена з істотним порушенням вимог КПК, за відсутності підстав для визнання слідчим суддею такого огляду невідкладним;

- копіями наступних документів, а саме свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, довіреності про право користування транспортним засобом, посвідчення водія, матеріалів справи про адміністративне правопорушення, витягу з книги нарядів відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, витягів з наказів від 13 січня 2021 року №9 о/с та від 16 березня 2021 року №75 о/с, листа начальника відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 26 травня 2022 року, оскільки усупереч вимогам ст. 99 КПК сторона обвинувачення не надала до місцевого суду ні оригіналів, ні дублікатів цих документів;

- протоколами огляду предметів від 19, 23 та 24 травня 2022 року з додатками, а саме відеозаписами з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції та нагрудних камер співробітників патрульної поліції, оскільки вказані відеозаписи були отримані слідчим у позапроцесуальний спосіб, до їх направлення листом за підписом начальника відділення поліції № 3 від 26 травня 2022 року, огляд проведено без повідомлення та участі засудженого, диски з відеозаписами долучені до протоколів та упаковані з порушенням вимог ч. 3 ст. 105 КПК, а також у зв`язку із невідповідністю цих відеозаписів вимогам ст. 99 КПК.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав касаційну скаргу засудженого та просив її задовольнити, а прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого, вважала рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, просила залишити їх без зміни.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули. Також у касаційній скарзі засуджений просив здійснити судовий розгляд без його участі.

Мотиви суду

Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи засудженого про істотне порушення вимог КПК судами попередніх інстанцій під час розгляду цього кримінального провадження з огляду на таке.

У цьому провадженні ОСОБА_7 стверджував про недопустимість наявних у матеріалах кримінального провадження доказів, що призвело до безпідставних висновків судів попередніх інстанцій щодо доведення його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК.

Як убачається із судових рішень судів попередніх інстанцій, ці суди обґрунтували свої висновки про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, у тому числі на підставі дослідженого та оціненого як доказу протоколу огляду місця події від 11 травня 2022 року з додатками, а саме фототаблицею (т. 1, а.к.п. 43 - 48).

В ході вказаної слідчої дії було оглянуто ділянку автодороги, на якій знаходився автомобіль «SuzukiGrand Vitara» (д.н.з. НОМЕР_1 ), що на праві власності належить ОСОБА_9 , яким користується ОСОБА_7 , а також безпосередньо сам автомобіль, на задньому сидінні якого було виявлено та вилучено гроші, а саме: три купюри номіналом по 200 грн із серійними номерами УЕ 6137855, С3 9188149, ЦА 3657777, дві купюри номіналом 100 грн із серійними номерами ЄА 9450534 та АГ 0835654, одна купюра номіналом 50 грн серії ФЕ 8828913, одна купюра номіналом 20 грн серії ЕГ № 2027126, шість купюр номіналом 50 євро із серійними номерами VB 8023447342, UD 5165205057, RB 0611546018, ЕВ 0200278656, UB 5000103614, UA 2247362184, РВ 1033072234.

За результатами вказаного огляду місця події було складено протокол із додатком у вигляді фототаблиці, який відповідає вимогам статей 104, 105 КПК. Цей протокол підписаний усіма учасниками слідчої дії, у тому числі й ОСОБА_7 , без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому у тексті протоколу огляду автомобіля безпосередньо зазначено про те, що ОСОБА_7 добровільно надав дозвіл на огляд його автомобіля (т. 1, а.к.п. 43 - 48).

Доводи сторони захисту про те, що під оглядом місця події фактично було проведено обшук, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дослідженими судами попередніх інстанцій матеріалами кримінального провадження було встановлено, що гроші, які пропонував ОСОБА_7 як неправомірну вигоду працівникам патрульної поліції, були виявлені на задньому сидінні під час поверхневого огляду салону автомобіля «SuzukiGrand Vitara». При цьому будь-якого відшукання майна у автомобілі, або інших дій, які б мали ознаки обшуку, співробітники поліції не вчиняли. Таким чином, підстав вважати, що замість огляду автомобіля було здійсненого його обшук немає.

Той факт, що огляд автомобіля було проведено до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не свідчить про недопустимість результатів такої слідчої дії, оскільки таке проведення цієї слідчої дії узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 214 КПК.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2022 року було надано дозвіл слідчому на проведення огляду автомобіля «SuzukiGrand Vitara» (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Підстави стверджувати про те, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною, відсутні, оскільки, попри твердження сторони захисту про таке, під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції ані захисник, ані засуджений заперечення проти цієї ухвали у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 КПК не подавали.

Окрім цього Суд звертає увагу, що заява ОСОБА_7 була предметом оцінки слідчого судді, оскільки це безпосередньо слідує зі змісту ухвали слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2022 року, а отже, доводи ОСОБА_7 про те, що добровільну згоду він написав не 11, а 14 травня 2022 року спростовуються цим фактом.

Твердження засудженого про те, що заява про надання ним згоди на огляд транспортного засобу була написана ним під примусом співробітників поліції, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Дані про те, що співробітники поліції чинили будь-який тиск на ОСОБА_7 , у тому числі під час написання ним заяви про добровільну згоду на проведення огляду його автомобіля, матеріали кримінального провадження не містять. Так само відсутні у матеріалах кримінального провадження дані про звернення засудженого з відповідними заявами про здійснення щодо нього тиску з боку працівників поліції під час проведення досудового розслідування. Не надано таких відомостей стороною захисту ані під час судового розгляду у судах попередніх інстанцій, ані під час касаційного розгляду справи.

Посилання засудженого на висновки ККС ВС, зроблені у постановах від 07 червня 2018 року у справі № 740/5066/15-к, від 26 лютого 2019 року у справі № 266/4000/14-к) та від 19 березня 2019 року у справі № 380/157/14-к, як на додатковий аргумент необхідності визнання протоколу огляду місця події від 11 травня 2022 року недопустимим доказом, колегія суддів не бере до уваги, оскільки обставини проведення оглядів місць подій у цих провадженнях відрізняються від обставин проведення такої слідчої дії у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає голослівними твердження засудженого про те, що під час огляду транспортного засобу було порушено його право на захист, яке виразилося у забороні співробітниками поліції залишати йому місце події, оскільки ч. 6 ст. 237 КПК передбачає, що слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню огляду.

Перед початком проведення слідчої дії, а саме огляду автомобіля «Suzuki GrandVitara», усім учасникам цієї слідчої дії, у тому числі й ОСОБА_7 , були роз`яснені їхні права та обов`язки, що зафіксовано у протоколі огляду місця події від 11 травня 2022 року. При цьому ОСОБА_7 не заявляв клопотань про необхідність залучення йому захисника.

Та обставина, що огляд місця події було проведено без безперервної аудіо-відеофіксації не свідчить про недопустимість результатів цієї слідчої дії як доказу, оскільки відповідно до вимог ч. 7 ст. 237 КПК здійснення аудіо-відеофіксації такої слідчої дії як огляд місця події є правом слідчого та/або прокурора, а не обов`язком.

Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для визнання протоколу огляду від 11 травня 2022 року недопустимим доказом, оскільки в ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що суди попередніх інстанцій на підставі всебічного дослідження і оцінки обставин проведення огляду місця події, а саме автомобіля «Suzuki GrandVitara», дійшли вмотивованого висновку, що цю слідчу дію проведено відповідно до вимог КПК за наявності добровільної згоди володільця цього автомобіля та в подальшому такий огляд було обґрунтовано легалізовано шляхом надання слідчим суддею відповідного дозволу.

Посилання ОСОБА_7 на те, що протоколи огляду предметів від 19, 23 та 24 травня 2022 року з додатками є недопустимими доказами з огляду на порушення слідчим процедури отримання відеозаписів, які були предметом огляду, та порушення процедури проведення цієї слідчої дії, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані доводи були предметом ретельного дослідження судів попередніх інстанцій, які належним чином їх розглянули, визнали ці доводи неспроможними, навели обґрунтовані мотиви своїх висновків.

Так, місцевим та апеляційним судами в ході дослідження протоколів огляду предметів, а саме оптичних дисків із відеозаписами від 19, 23 та 24 травня 2022 року було встановлено, що оглянуті слідчим відеозаписи з нагрудних камер співробітників патрульної поліції та відеозаписи із реєстратора автомобіля патрульної поліції були добровільно надані працівниками СРПП, що не суперечить правилам та порядку збирання доказів, визначеному у ст. 93 КПК.

Колегія суддів погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій та наголошує, що КПК не вимагає від слідчого здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими.

Доводи у касаційній скарзі засудженого про істотне порушення слідчим вимог КПК під час огляду відеозаписів з нагрудних камер співробітників патрульної поліції та із реєстратора автомобіля патрульної поліції, оскільки цей огляд відбувся без повідомлення та без участі засудженого, колегія суддів відхиляє.

В ході перевірки матеріалів кримінального провадження було встановлено, що огляд предметів, а саме відеозаписів з нагрудних камер співробітників патрульної поліції та із реєстратора автомобіля патрульної поліції, було проведено слідчим 19, 23 та 24 травня 2022 року без участі ОСОБА_7 , що підтверджується відповідними протоколами, наявними у матеріалах кримінального провадження та дослідженими судами попередніх інстанцій. Однак засуджений ані в судах попередніх інстанцій, ані в касаційній скарзі не навів аргументів як саме його відсутність під час проведення цих слідчих дій могла позначитись на результатах таких оглядів.

Крім того, як убачається із матеріалів кримінального провадження, місцевий суд безпосередньо дослідив ці відеозаписи в судовому засіданні, де сторона захисту не була позбавлена можливості висловлювати зауваження чи заперечення щодо змісту вказаних відеозаписів, однак цього не зробила.

Твердження засудженого про те, що відеозаписи із нагрудних камер співробітників патрульної поліції та з реєстратора автомобіля патрульної поліції не є оригіналом у розумінні вимог ст. 99 КПК, а містяться на оптичному диску, тому, на його думку, вони є копіями, які не можуть використовуватися як докази, не заслуговують на увагу.

ККС ВС у своїх постановах неодноразово наголошував, що ототожнення електронного документа як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Суди попередніх інстанцій встановили, що електронні документи - відеозаписи обставин події злочину з нагрудних камер співробітників патрульної поліції та з реєстратора автомобіля патрульної поліції містяться на оптичних дисках, які долучено до протоколів огляду предметів від 19, 23 та 24 травня 2022 року. У зазначених протоколах слідчий зафіксував дані про огляд цих оптичних дисків та постановами приєднав їх до матеріалів кримінального провадження як речові докази.

Оскільки вказані відеозаписи, як зазначено вище, були отримані органом досудового розслідування з дотриманням вимог ст. 93 КПК, тому відсутні підстави стверджувати, що оптичні диски містять електронні документи, створені не нагрудними камерами та реєстратором автомобіля патрульної поліції, а в інший час, за інших обставин, чи у інший спосіб.

Таким чином, достовірність досліджених судами першої та апеляційної інстанцій відеозаписів не викликає жодних сумнівів щодо допустимості цих доказів у цьому кримінальному провадженні.

Такі висновки узгоджуються із висновками, зробленими ОП ККС ВС у постанові від 29 березня 2021 року у справі № 554/5090/16-к.

Посилання ОСОБА_7 на порушення слідчим вимог КПК під час упакування дисків з відеозаписами з нагрудних камер співробітників патрульної поліції та із реєстратора автомобіля патрульної поліції як додатків до протоколів огляду предметів, колегія суддів вважає голослівними, оскільки після проведення слідчим огляду предметів, носії цих відеозаписів були опечатані та долучені до протоколів за результатами цих слідчих дій з дотриманням вимог ч. 3 ст. 105 КПК.

Доводи сторони захисту про те, що досліджені судами попередніх інстанцій копії документів, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 , довіреність від 20 вересня 2021 року, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №610474 від 11 травня 2022 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498138 від 11 травня 2022 року про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення, тимчасовий дозвіл серії НОМЕР_4 на право керування ОСОБА_7 транспортним засобом, витяг з книги нарядів відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, витяг з наказів від 13 січня 2021 року №9 о/с та від 16 березня 2021 року №75 о/с, лист начальника відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 26 травня 2022 року, є недопустимими доказами, оскільки усупереч вимогам ст. 99 КПК сторона обвинувачення не надала до місцевого суду ні оригіналів, ні дублікатів цих документів, а лише їхні копії, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що дослідження судом копій цих документів, а не їх оригіналів, не свідчить про порушення цим судом вимог КПК та про недопустимість як доказів цих документів.

Слід наголосити, що досліджені місцевим та апеляційним судами копії таких документів підтверджують лише обставини, які передували події інкримінованого ОСОБА_7 злочину, однак безпосередньо не вказують про його винуватість у пропозиції надання начальнику СРПП ОСОБА_8 неправомірної вигоди.

Крім того, в ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що сторона захисту під час дослідження копій цих документів не ставила під сумнів їх автентичність, тому у судів були відсутні підстави для необхідності дослідження оригіналів цих документів з метою звірки їх відповідності наданим копіям.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що суди попередніх інстанцій на підставі досліджених та оцінених доказів, які є належними та допустимими, шляхом всебічного та повного з`ясування усіх обставин цього кримінального провадження дійшли до обґрунтованих та умотивованих висновків про доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, а саме у пропозиції ним начальнику СРПП капітану поліції ОСОБА_8 на надання неправомірної вигоди в сумі 400 євро з метою невчинення останнім дій із використанням службового становища, а саме нескладання адміністративного протоколу та ненаправлення адміністративної справи про вчинення ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду.

На підставі наведеного посилання засудженого у касаційній скарзі на відсутність в його діях мети та мотиву вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції в межах, установлених ст. 404 КПК, й у порядку, визначеному ст. 405 КПК, переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою сторони захисту на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у них доводи, у тому числі й доводи, які є аналогічними за змістом доводам касаційної скарги засудженого, і визнав їх необґрунтованими, навів належні й докладні мотиви своїх висновків, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, та матеріали кримінального провадження не містять вказівки на порушення судами попередніх інстанцій під час розгляду кримінального провадження норм кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятих цими судами рішень.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що в ході розгляду цього кримінального провадження місцевий та апеляційний суди не допустили істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вирок місцевого суду відповідає положенням статей 370, 374 КПК, а ухвала апеляційного суду є вмотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подану засудженим касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 13 лютого 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 18 травня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3