ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року Справа № 924/318/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Мельник О.В.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом):: не з"явився

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом):: Вересюк О.М. керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2023 року у справі №924/318/23 (суддя Гладій С.В., м.Хмельницький, повний текст складено 03.07.2023)

за позовом Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець"

до Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви"

про зобов`язання звільнити будівлю Миколаївської церкви з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м та передати її національному історико-архітектурному заповіднику "Кам`янець".

за зустрічним позовом Релігійної організації Кам`янець Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви

до Національного історико-архітектурного заповідника Кам`янець

про внесення змін до п. 1 угоди №5/4 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю від 15.03.2009 року №5

ВСТАНОВИВ:

Національний історико-архітектурний заповідник Кам`янець звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" про зобов`язання звільнити будівлю Миколаївської церкви з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м та передати її Національному історико-архітектурному заповіднику "Кам`янець".

12 квітня 2023 року на адресу Господарського суду Хмельницької області від Релігійної організації Кам`янець Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви надійшов зустрічний позов до Національного історико-архітектурного заповідника Кам`янець про внесення змін до п. 1 угоди №5/4 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю від 15.03.2009 року №5.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.06.2023 року у справі №924/318/23 позов Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" до релігійної організації "Кам`янець Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" про зобов`язання звільнити будівлю Миколаївської церкви з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м. та передати її Національному історико-архітектурному заповіднику "Кам`янець" задоволено. Зобов`язано релігійну організацію "Кам`янецьПодільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" звільнити будівлю Миколаївської церкви з дзвіницею загальною площею 97,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський, провулок Миколаївський, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРПНМ: 455021368104) та передати її Національному історико-архітектурному заповіднику Кам`янець. Стягнуто з релігійної організації "Кам`янецьПодільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" на користь Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" 2684,00 грн. витрат на оплату судового збору. В позові релігійної організації "Кам`янець Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" до Національного історико-архітектурного заповідника Кам`янець про внесення змін до п. 1 угоди №5/4 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю від 15.03.2009 року №5, відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Релігійна організація "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.06.2023 року у справі №924/318/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первинного позову та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції не навів обґрунтованих підстав вважати недостовірними обставини визнані учасниками справи, зокрема щодо викладених фактів відповідачем стосовно користування ним Миколаївською церквою з дзвіницею з 1990 по 2009 рік.

Скаржник зазначає, що факт укладення додаткових угод до Типового договору від 15.03.2009 року №5 підтверджує те, що сторони правочину його виконують та вносять зміни до своїх зобов`язань. Починаючи з 2009 по 2023 рік, позивач за первісним позовом визнавав та виконував умови Типового договору та Охоронного договору. Більше того, його припинення, в офіційних документах згадується лише в контексті закінчення терміну дії 20.10.2022 р. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що сторони протягом тривалого часу виконували умови Типового договору, та не пред`являли жодних вимог/пропозицій щодо його припинення/нікчемності або ж нотаріального посвідчення, аж до часу звернення до суду.

Ознайомившись з повним текстом судового рішення, скаржнику стало відомо, що суд першої інстанції не застосував норми ч.1 ст.75 ГПК України та не вірно визначив сторону Охоронного договору на передачу пам`ятки архітектури, що є на державній охороні №3 від 22.11.1990 року, та як наслідок дійшов до хибного висновку щодо релігійної громади користувача за договором, вважаючи відповідача новою релігійною громадою, не пов`язаною з охоронним договором.

Скаржник зазначає, що ним було долучено копію Угоди №1/4 від 20.10.2022 про внесення змін до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини національного значення Миколаївська церква (Комплекс вірменської церкви: церква Св. Миколая (вірменська Благовіщеня Богородиці), дзвіниця, огорожа і підпірний мур (мур), 14 ст. (14-20 ст.) охор. №742, провулок Миколаївський, 2 від 19 травня 2009р. №1. Пунктом 2 угоди вирішено пункт 2 Охоронного договору викласти в редакції: «Дію Договору продовжити по 20 жовтня 2023 року». Зазначена обставина, а також факт безперервного використання цервки, свідчили про те, що між сторонами наявні договірні відносини щодо майна - Комплекс вірменської церкви: церква Св. Миколая (вірменська Благовіщеня Богородиці), дзвіниця, огорожа і підпірний мур (мур), 14 ст. (14-20ст.) охор. №742, провулок Миколаївський, 2. Скаржник зазначає, що за даним охоронним договором відповідач є користувачем Миколаївської церкви із встановленим режимом використання - виключно для проведення релігійних обрядів, а також з обов`язками щодо охорони пам`ятки.

Крім того, скаржник вважає, що на момент розгляду справи, Типовий договір не підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до відносин сторін мають застосовуватися норми матеріального права, що існували на час виникнення спірних правовідносин. Сам Типовий договір містить всі істотні умови та виконувався сторонами. Як вже зазначалось раніше, позивач був зобов`язаний діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, ухилився від нотаріального посвідчення договору, неоднаразово продовжував його дію.

Ухвалою суду від 24.08.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргоюРелігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви"на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2023 року у справі №924/318/23 та розгляд апеляційної скарги призначено на 04 жовтня 2023 року.

18 вересня 2023 року від Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" надійшов відзив в якому заперечує доводи скаржника та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.06.2023 року по справі №924/318/23 без змін, а скаргу релігійної організації «Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви» без задоволення.

19 вересня 2023 року від Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі в якому відповідач за первісним позовом просить суд зупинити провадження у справі №924/318/23 до набрання законної сили судовим рішенням у пов`язаній з нею справі №924/918/23 за позовомрелігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви"м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області до Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" м. Кам`янець - Подільський, Хмельницької області про визнання дійсним типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю за №5, підписаний 15 березня 2009 року Національним історико-архітектурним заповідником "Кам`янець" та релігійною організацією "Кам`янець - Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви".

29 вересня 2023 року від Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" надійшли додаткові пояснення на відзив Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець".

Ухвалою суду від 04.10.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" про зупинення провадження у справі №924/318/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №924/918/23.

В судовому засіданні 04.10.2023 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.06.2023 року у справі №924/318/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первинного позову та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.

В судове засідання 04.10.2023 року Національний історико-архітектурний заповідник "Кам`янець" свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки представника суду не повідомив.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець".

Відповідно достатті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" в судовому засіданні 04.10.2023, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2023 року у справі №924/318/23 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської Ради народних депутатів №411а від 22.11.1990 „Про передачу приміщення Миколаївської церкви по вул. Толстого, 2 общині Руської Православної церкви було вирішено передати приміщення Миколаївської церкви/пам`ятки архітектури XIV ст. та дзвіниці по вул. Толстого, 2 в користування общині Руської Православної церкви для проведення релігійних обрядів. Пунктом 2 рішення доручено дирекції ДІАЗ заключити з общиною Руської Православної церкви охоронний договір на використання будівель, розробити проектну документацію та організувати виконання робіт по реставрації Миколаївської церкви і дзвіниці (а.с.49).

22 листопада 1990 року між Національним історико-архітектурним заповідником та релігійним об`єднанням Кам`янець-Подільської православної громади було укладено Охоронний договір №3 згідно пункту 1 якого державний орган передає, а користувач приймає в безоплатне користування приміщення пам`ятника історії та культури XIV ст. Миколаївської церкви по пров. Толстого, 2 з дзвіницею з метою використання приміщень цього пам`ятника для здійснення релігійних обрядів (а.с. 50).

Згідно Акту від 28.11.1990 Національний історико-архітектурний заповідник передав в користування Руській православній церкві пам`ятник архітектури XIV ст. Миколаївську церкву з дзвіницею про пров. Толстого, 2 згідно рішення Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської Ради народних депутатів №411а від 22.11.1990 на підставі охоронного договору (а.с. 55).

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Релігійної організації „Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська Парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української православної церкви, датою державної реєстрації даної релігійної організації є 20.11.1991 (а.с. 59).

27 серпня 2009 року Кам`янець-Подільською міською радою 333838 на підставі рішення Кам`янець-Подільської міської ради №35 від 04.08.2009 виданий Кам`янець-Подільській Свято-Миколаївській Парафії Кам`янець-Подільської Єпархії Української православної церкви (м. Кам`янець-Подільський, пров. Миколаївський, 2) Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №333838 від 27.08.2009 про те, що остання є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,1100 га (1100 кв.м.). Земельна ділянка розташована за адресою: пров. Миколаївський, 2, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., цільове призначення для обслуговування комплексу споруд Свято-Миколаївської церкви. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030974400018. До акту долучено План меж земельної ділянки з кадастровим номером 6810400000:02:003:0021, площею 0,1100 га. (а.с. 56).

15 березня 2009 року між Національним історико-архітектурним заповідником „Кам`янець (далі державна організація) з однієї сторони та Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви (релігійна організація) з другої сторони укладено Типовий договір про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю №5 (далі типовий договір) (а.с.11-13).

Згідно пункту 1 типового договору, державна організація передає, а користувач приймає у безоплатне користування культову будівлю, інше майно, що є державною власністю і перебуває на балансі державної організації (далі майно). Склад і вартість майна, що передається користувачу згідно з цим договором, визначені відповідно до передатного балансу державної організації станом на 15 березня 2009 р. (на дату проведення інвентаризації майна).

Пунктом 2 типового договору передбачено, що для передачі і повернення майна сторони утворюють комісію, головою якої визначається представник державної організації.

Набуття права користування майном виникає з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною цього договору (п.3 типового договору).

Підпунктом 5 пункту 6 типового договору встановлено, що у разі припинення дії цього договору користувач зобов`язаний повернути майно в належному стані, не гіршому ніж під час передачі його у користування, з урахуванням фізичного зносу, або у стані, обумовленому цим договором.

Державна організація має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання. (п.п. 2, п.7 типового договору).

Пунктом 10 типового договору передбачено, що у разі коли майно, що передається, є пам`яткою культурної спадщини чи її частиною, користувач зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання його у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з пунктом 16, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15 березня 2014 року. Дія договору може бути продовжена за згодою сторін.

Договір підписано сторонами та скріплено відтисками печаток.

15 березня 2009 року сторонами підписано Акт приймання-передачі №5, згідно якого Національний історико-архітектурний заповідник „Кам`янець передав, а Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви прийняла в безплатне користування в задовільному стані майно: Миколаївську церкву, дзвіницю, огорожу. Будівельний об`єм (загальний) 320 куб.м., в тому числі дзвіниці - 25,0 куб.м.; площа забудови (загальна) 162,0 кв.м., в тому числі дзвіниці 40,0 кв.м.; площа земельної ділянки - 0,0792 га (а.с.14-15).

В матеріалах справи наявний Протокол встановлення та узгодження суміжних меж з передачею межових знаків землевласнику (Кам`янець-Подільській Свято-Миколаївській Парафії Кам`янець-Подільської Єпархії Української православної церкви) від 09.06.2009, Акт обстеження земельної ділянки з складання технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою для обслуговування комплексу споруд Свято-Миколаївської церкви за адресою: м. Кам`янець-Подільський, пров. Миколаївський, 2 (а.с.107-110).

15 березня 2014 року сторонами укладено Угоду №5/1 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю. Пунктом 1 угоди вирішено пункт 16 Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю на пам`ятку архітектури національного значення Миколаївська церква (Комплекс вірменської церкви: церква Св.Миколая (вірменська Благовіщеня Богородиці), дзвіниця, огорожа і підпірний мур), 14 ст. (14-20 ст.) охор. №742 доповнити реченням: Дія Договору продовжена за згодою сторін по 15 березня 2019 року (а.с.16).

15 березня 2019 року сторонами укладено Угоду №5/2 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю на пам`ятку архітектури національного значення Миколаївська церква (Комплекс вірменської церкви: церква Св.Миколая (вірменська Благовіщеня Богородиці), дзвіниця, огорожа і підпірний мур), 1398р. (14-20 ст.) охор. №742, провулок Миколаївський, 2 від 15 березня 2009р. №5. Пунктом 1 угоди вирішено пункт 16 Типового договору доповнити реченням: Дія Договору продовжена за згодою сторін по 20 жовтня 2019 року (а.с. 17).

21 жовтня 2019 року сторонами укладено Угоду №5/3 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю на пам`ятку архітектури національного значення Миколаївська церква (Комплекс вірменської церкви: церква Св. Миколая (вірменська Благовіщеня Богородиці), дзвіниця, огорожа і підпірний мур), 1398р. (14-20 ст.) охор. №742, провулок Миколаївський, 2 від 15 березня 2009р. №5. Пунктом 1 угоди вирішено пункт 16 Типового договору доповнити реченням: Дія Договору продовжена за згодою сторін по 20 жовтня 2020 року (а.с. 18).

20 жовтня 2020 року сторонами укладено Угоду №5/4 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю на пам`ятку архітектури національного значення Миколаївську церкву, охор. №742, провулок Миколаївський, 2 від 15 березня 2009р. №5. Пунктом 1 угоди вирішено пункт 16 Типового договору доповнити реченням: Дія Договору продовжена за згодою сторін по 20 жовтня 2021 року (а.с. 19).

20 жовтня 2021 року сторонами укладено Угоду №5/5 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю на пам`ятку архітектури національного значення Миколаївська церква (Комплекс вірменської церкви: церква Св. Миколая (вірменська Благовіщеня Богородиці), дзвіниця, огорожа і підпірний мур), 1398р. (14-20 ст.) охор. №742, провулок Миколаївський, 2 від 15 березня 2009р. №5. Пунктом 1 угоди вирішено пункт 16 Типового договору доповнити реченням: Дія Договору продовжена за згодою сторін по 20 жовтня 2022 року (а.с. 20).

Згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САС №954192 від 26.10.2012 Миколаївська церква з дзвіницею за адресою провулок Миколаївський (вулиця Толстого), 2 м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, загально площею 97,1 кв.м. перебуває в державній власності на підставі рішення виконавчого комітету міської ради №830 від 04.05.2012. Власником є держава в особі Міністерства культури України (а.с. 7).

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, сформованого Кам`янець-Подільським міжміським бюро технічно інвентаризації №36003571 від 26.10.2012 Миколаївська церква з дзвіницею за адресою провулок Миколаївський (вулиця Толстого), 2 м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область перебуває в державній власності на підставі Свідоцтва серії САС №954192 від 26.10.2012. Власником є держава в особі Міністерства культури України (а.с.8).

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 16.09.2014, Миколаївська церква з дзвіницею за адресою Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, провулок Миколаївський (вулиця Толстого), 2 перебуває у державній власності , власником є Міністерство культури України (а.с. 9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 11.12.2014, Національний історико-архітектурний заповідник „Кам`янець є користувачем Миколаївської церкви з дзвіницею, загально площею 97,1 кв.м. на праві оперативного управління. Підстава виникнення іншого речового права Наказ Міністерства культури України №1239/0/16-11 від 26.12.2011 (а.с. 10).

Наказом Генерального директора Національного історико-архітектурного заповідника „Кам`янець №19 від 20.02.2023 „Про створення комісії для приймання-передачі Миколаївської церкви, 14 ст. на пров. Миколаївський, 2 в м. Кам`янець-Подільському було вирішено створити комісію для приймання-передачі Миколаївської церкви, 14 ст. на пров. Миколаївському, 2 від Української православної церкви до держави та визначено склад комісії. (пункт 1 Наказу). Докази відправлення наказу користувачу додано до матеріалів справи (а.с. 21-22).

20 лютого 2023 року Генеральний директор Національного історико-архітектурного заповідника „Кам`янець надіслав на адресу Кам`янець-Подільської Свято-Миколаївської парафії Кам`янець-Подільської єпархії Української православної церкви лист №01-17/51 в якому зазначено, що враховуючи положення Указу Президента України від 01 грудня 2022 року №820/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та (інших обмежувальних заходів (санкцій) та Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом, затвердженого наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27 січня 2023 року № Н-8/11, заповідник утримується від продовження дії типового договору №5 від 15.03.2009. З метою належною оформлення повернення державній установі/державі Миколаївської церкви, 14 ст. на пров. Миколаївський, 2, у листі просять адресата з`явитися на підписання Акту приймання-передачі майна 21 лютого 2023 року о 12:00 за місцезнаходженням відповідного майна. Докази відправлення листа наявні в матеріалах справи (а.с.23-24).

Актом роботи комісії по прийманню-передачі пам`ятки архітектури Миколаївської церкви, 14 ст. в м. Кам`янці-Подільському від 07.03.2023 представники Національного історико-архітектурного заповідника „Кам`янець засвідчили своїми підписами відмову настоятеля Кам`янець-Подільської Свято-Миколаївської парафії Кам`янець-Подільської єпархії Української православної церкви Олексія Вересюка 07 березня 2023 року в 17-00 год. на території-Миколаївської церкви здійснити передачу будівлі Миколаївської церкви в зв`язку з закінченням 20.10.2022 терміну дії Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією Миколаївської церкви. 14 ст. на пров. Миколаївському, 2 №5 від 15.03.2009 з додатковими угодами. До матеріалів справи долучено доказ відправлення акту відповідачеві (а.с. 25-26).

08 березня 2023 року Генеральний директор Національного історико-архітектурного заповідника „Кам`янець надіслав на адресу Кам`янець-Подільської Свято-Миколаївської парафії Кам`янець-Подільської єпархії Української православної церкви лист №01-17/93 в якому просить підписати Акт прийому-передачі майна та звільнити приміщення церкви до 10.03.2023 для подальшого її використання в екскурсійній діяльності. Повідомляє, що в подальшому релігійна організація зможе звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо отримання в установленому законодавством порядку погодження на передачу в оренду даної пам`ятки архітектури (а.с. 27).

09 березня 2023 року Релігійна організація «Кам`янець-Подільска Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви» звернулась до Національного історико-архітектурний заповідник «Кам`янець» з пропозицією (оферта) щодо внесення змін (продовження дії договорів), а саме укласти угоди про внесення доповнень до договорів (щодо продовження строку дії) Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю від 19.03.2009 року за №5 та охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 19.03.2009 року за №1 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану (а.с.90-91).

Розглянувши лист-пропозицію (оферту) листом №01-17/104 від 21.03.2023 року Національний історико-архітектурний заповідник «Кам`янець» повідомив Релігійну організацію «Кам`янець-Подільска Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви» про те, що термін дії договору (реєстраційний №5 від 15 березня 2009 року) закінчився 20 жовтня 2022 року. Миколаївська церква, 14 ст. на пров.Миколаївсьокму, 2 є в державній власності, її використання в подальшому можливе лише згідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на основі договору оренди, який укладає територіальне відділення Фонду Держмайна України у Хмельницькій та Вінницькій областях за погодженням з Міністерством культури та інформаційної політики України. Заповідник у вказаному листі зазначив, що оскільки між ним та Кам`янець-Подільською Свято-Миколаївською парафією Кам`янець-Поділською єпархії Української православної церкви виникли певні розбіжності щодо подальшого укалдення договору та користування вище зазначеною пам`яткою архітектури пропонуємо розглянути дане питання у встановленому законодавством порядку в суді. (а.с.89).

Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради від 04.04.2023 року №377/27 припинено право користування земельною ділянкою за адресою: м.Кам`янець-Подільський, провул.Миколаївський, 2, кадастровий номер 6810400000:02:003:0021, переданою в користування рішенням сесії Кам`янець-Подільської міської ради від 04.08.2009 №35 Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви (а.с. 97).

В матеріалах справи також наявна копію Угоди №5/4 від 20.10.2022 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю на пам`ятку архітектури національного значення Миколаївська церква (Комплекс вірменської церкви: церква Св. Миколая (вірменська Благовіщеня Богородиці), дзвіниця, огорожа і підпірний мур), 1398р. (14-20 ст.) охор. №742, провулок Миколаївський, 2 від 15 березня 2009р. №5. Пунктом 1 угоди вирішено пункт 16 Типового договору доповнити реченням: Дія Договору продовжена за згодою сторін по 20 жовтня 2023 року (а.с. 57); копію Угоди №1/4 від 20.10.2022 про внесення змін до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини національного значення Миколаївська церква (Комплекс вірменської церкви: церква Св. Миколая (вірменська Благовіщеня Богородиці), дзвіниця, огорожа і підпірний мур (мур), 14 ст. (14-20 ст.) охор. №742, провулок Миколаївський, 2 від 19 травня 2009р. №1. Пунктом 2 угоди вирішено пункт 2 Охоронного договору викласти в редакції: Дія Договору продовжити по 20 жовтня 2023 року (а.с. 106); лист від 20.01.2023 року №01-17/28 Національного історико-архітектурного заповідника «Кам`янець» до Кам`янець-Подільської Свято-Миколаївської парафії Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви з проханням застрахувати майно та надати НІАЗ «Кам`янець» завірені належним чином копії страхування і документів, які підтверджують оплату. Також в матеріалах справи міститься лист №01-17/317 від 20.10.2021 аналогічного змісту (а.с.124-125). Договір добровільного страхування майна від 06.03.2023 року згідно якого Кам`янець-Подільською Свято-Миколаївською парафією Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви застраховано наступні об`єкти: Миколаївська церква, дзвіниця, огорожа (а.с. 58).

З урахуванням очевидної неможливості врегулювання спору у позасудовому порядку, Національний історико-архітектурний заповідник "Кам`янець" звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" про зобов`язання звільнити будівлю Миколаївської церкви з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м та передати її Національному історико-архітектурному заповіднику "Кам`янець".

В свою чергу, Релігійна організація Кам`янець Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви звернулась до Господарського суду Хмельницької області з зустрічним позовом до Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" про внесення змін до п. 1 угоди №5/4 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю від 15.03.2009 року №5.

Пункт 1 частини другоїстатті 11 Цивільного кодексу Українивизначає, що однією з підстав виникнення зобов`язання є договір.

15 березня 2009 року між Національним історико-архітектурним заповідником „Кам`янець (далі державна організація) з однієї сторони та Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної Церкви з другої сторони укладено Типовий договір про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю №5. Пунктом 1 договору передбачено, що державна організація передає, а користувач приймає у безоплатне користування культову будівлю, інше майно, що є державною власністю і перебуває на балансі державної організації.

Відповідно до частини 1статті 827 ЦК Україниза договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (частина 2статті 827 ЦК України).

Позичкодавцем може бути фізична або юридична особа. Особа, яка здійснює управління майном, може бути позичкодавцем за згодою власника (частина 1статті 829 ЦК України).

Отже, виходячи зі змісту Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю №5 від 15.03.2009 року, останній за своєю правовою природою є договором позички. Правовідносини, які виникають із договору позички врегульовані положеннямиглави 60 ЦК України (статті 827 - 836 ЦК України).

Частиною 3статті 827 ЦК Українипередбачено, що до договору позички застосовуються положенняглави 58 цього Кодексу, яка регулює правовідносини, що виникають із найму (оренди).

Досліджуючи питання щодо форми типового договору, судом апеляційної інстанції враховано наступне.

Частиною 3статті 828 ЦК Українивстановлено, що договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно достатті 793 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2статті 793 ЦК України(у редакції чинній на момент укладання типового договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, чинна на момент укладання типового договору частина 2статті 793 ЦК Українивстановлювала для сторін дотримання обов`язкової нотаріальної форми правочину, за умови використання майна понад три роки.

Згідно п.16 типового договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 15.03.2014 року.

Таким чином, враховуючи те, що первинний строк підписаного сторонами типового договору від 15 березня 2009 року становив 5 років (з 15 березня 2009року по 15 березня 2014 року), даний договір підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню згідно з вищенаведеними імперативними приписами закону.

Проте, вказаний типовий договір не був посвідчений нотаріусом.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору врегульованістаттею 220 ЦК України.

Так, частиною 1статті 220 ЦК Українипередбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 3 ЦК Українивстановлені загальні засади цивільного законодавства, якими є:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно достатті 3 ЦК Українипринципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у текстіЦК Українизазначені принципи, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки. Особи, дотримуючись зазначених принципів, повинні усвідомлювати та передбачати можливість настання певних наслідків при невиконанні передбачених законом обов`язків.

Згідно з частинами 1, 2статті 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відтак, Релігійна організація "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" бажаючи використовувати передане за типовим договором майно понад три роки, на виконання вимог вищевказаних нормЦК Українищодо дотримання обов`язкової нотаріальної форми договору, діючи добросовісно і розумно, повинна була звернутися до Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" із вимогою про нотаріальне посвідчення типового договору, а у випадку ухилення відповідача від його нотаріального посвідчення, звернутися до суду з відповідним позовом про визнання типового договору дійсним.

Посилання Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" на ту обставину, що Національний історико-архітектурний заповідник "Кам`янець" тривалий час не звертав увагу на те, що типовий договір не був нотаріально посвідчений, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки відповідно до частин 1, 2статті 12 ЦК Україниособа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до абзацу першого частини 2статті 215 ЦК Українинедійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підписаний 15.03.2009 року Національним історико-архітектурним заповідником "Кам`янець" та Релігійною організацією "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" Типовий договір про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю №5 у простій письмовій формі строком на 5 років без додержання імперативних приписів закону про його нотаріальне посвідчення є нікчемним, а відтак, визнання його недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що додаткова угода це додаток до договору, якийукладаєтьсясторонами утакійжеформі, як і сам договір.

Таким чином, укладені між сторонами додаткові угоди: №5/1 від 15.03.2014, №5/2 від 15.03.2019; №5/3 від 21.10.2019; №5/4 від 20.10.2020; №5/5 від 20.10.2021 є нікчемними, а відтак, визнання їх недійсними судом також не вимагається (а.с.16-20).

Відповідно до частини 1статті 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається (ч.8ст.17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації").

Таким чином, у зв`язку із встановленням судом факту недійсності (нікчемності) Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю №5 від 15.03.2009, останній не породжує для Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" права на користування спірним майном.

Крім того, колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції, що Охоронний договір №3 від 22.11.1990 укладеного між Національним історико-архітектурним заповідником та релігійним об`єднанням Кам`янець-Подільської православної громади на виконання рішення виконавчого комітету Кам`янець-Поділської міської ради народних депутатів №411а від 22.11.1990 не можна вважати правовою підставою для користування Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" Миколаївською церквою з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кам`янець-Подільський, пров. Миколаївський, 2, оскільки приписами ст.13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» ( в редакції на момент укладення вказаного охоронного договору) встановлено, що релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення), а згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Релігійної організації „Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська Парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української православної церкви, датою державної реєстрації даної релігійної організації є 20.11.1991 (а.с. 59), тобто після укладення вказаного Охоронного договору.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо користування спірною будівлею на підставі Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №1 від 19.05.2009 укладеного між Кам`янець-Подільською Свято-Миколаївською парафією Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви та Національним історико-архітектурним заповідником "Кам`янець", судом також до уваги не приймаються, оскільки останній був укладений на виконання Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю №5 від 15.03.2009 р., а тому самостійних підстав для користування спірним об`єктом з вказаного договору не вбачається.

Щодо наведених Релігійною організацією "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" в апеляційній скарзі історичних екскурсів пов`язаних зі створенням релігійної громади та користуванням останньої Миколаївською церквою з 1990 року до 2009 року, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом дослідження у даній справі є Типовий договір про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю №5 від 15.03.2009 року і саме правовідносини за цим договором розглядаються судом в межах даної справи, а тому посилання на користування спірним майном у минулих роках не мають вирішального значення для суду та правильного вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦК України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1ст. 170 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 16.09.2014, Миколаївська церква з дзвіницею за адресою Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, провулок Миколаївський (вулиця Толстого), 2 перебуває у державній власності, власником є Міністерство культури України (а.с. 9).

Слід відмітити, що ті обставини, що спірне майно Миколаївська церква (з дзвіницею і огорожею), є одночасно і пам`яткою архітектури 14 ст. національного значення і державною власністю не заперечені та не спростовані відповідачем за первісним позовом.

Згідно з ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.Статтею 391 Цивільного кодексу Українивизначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачу в здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення з неправомірно займаних нежитлових приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Передбаченийстаттею 391 Цивільного кодексу Україниспосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Отже, для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей; право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами. Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №910/19865/17.Положеннястатті 391 ЦК Українипідлягають застосуваннюлише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору. Такий правовий висновок, зокрема, викладено і в постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 зі справи №6-92цс15.

Зважаючи на викладене, позивачем із позовними вимогами про зобов`язання звільнити будівлю Миколаївської церкви з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м та передати її Національному історико-архітектурному заповіднику "Кам`янець" може виступати власник або користувач майна.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 11.12.2014, національний історико-архітектурний заповідник „Кам`янець є користувачем Миколаївської церкви з дзвіницею, загально площею 97,1 кв.м. на праві оперативного управління. Підстава виникнення іншого речового права Наказ Міністерства культури України №1239/0/16-11 від 26.12.2011.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Національний історико-архітектурний заповідник „Кам`янець є належним позивачем за первісним позовом у даній справі.

Поряд з цим, колегія суддів вважає безпідставне твердження скаржника про унеможливлення застосування судом першої інстанції положень статті 391 ЦК України.

08 березня 2023 року Генеральний директор Національного історико-архітектурного заповідника „Кам`янець надіслав на адресу Кам`янець-Подільської Свято-Миколаївської парафії Кам`янець-Подільської єпархії Української православної церкви лист №01-17/93 в якому просить підписати Акт прийому-передачі майна та звільнити приміщення церкви до 10.03.2023 для подальшого її використання в екскурсійній діяльності. Повідомив, що в подальшому релігійна організація зможе звернутися до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо отримання в установленому законодавством порядку погодження на передачу в оренду даної пам`ятки архітектури (а.с. 27).

Проте, Релігійна організація "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" не підписала Акт прийому-передачі майна та не звільнила приміщення Миколаївської церкви до 10.03.2023.

Факт небажання релігійною організацією повертати приміщення церкви, також було підтверджено представником відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) під час судового засідання в суді апеляційної інстанції 04.10.2023.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" з позовом до суду першої інстанції та станом на час розгляду справи судом, державне майно - приміщення будівлі Миколаївської церкви з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м. і надалі перебуває у користуванні Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви"

Положення про зобов`язання у зв`язку збереженням майна без достатньої правової підстави передбачено статтею 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1).

Згідно ч.2 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що 27.12.2019 набрав чинностіЗакон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX, пункт 2 статті 9 якого встановлює заборону передавати державне майно в безоплатне користування або позичку.

Таким чином, держава, як власник вирішила змінити правила користування державним майном в межах України, у тому числі з безоплатного користування шляхом заборони такого.

Дана норма є імперативною і є обов`язковою до виконання балансоутримувачами державного майна, оскільки відповідно достатті 19 Конституції Українивстановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Отже, за потреби подальшого використання спірного майна, Релігійній організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" необхідно укласти договір оренди з врахуванням вимог нового законодавства про оренду.

Щодо твердження скаржника про неврахування судом першої інстанції аргументів відповідача відносно необхідності застосування висновків Європейського суду з прав людини, що висвітлені у рішенні по справі «Стретч проти Сполученого Королівства», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 4статті 11 ГПК Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що спірне майно не є власністю Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви", так як, не належить релігійній організації на праві власності, адже спірне майно приміщення будівлі Миколаївської церкви з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м., є державною власністю.

Слід також зазначити, що у практиці ЄСПЛ неодноразово було відмічено, що законними очікуваннями є очікування на законних підставах продовження терміну дії договору.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "Стретч проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини зазначив, що законними очікуваннями є очікування на законних підставах продовження терміну дії договору оренди, і це очікування є складовою частиною права власності заявника, наданого йому за договором оренди в розумінні зазначеної статті. ЄСПЛ дійшов висновку про те, що заявник мав право очікувати на законних підставах, що він зможе продовжити термін дії договору, і таке очікування можна вважати, в цілях застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, складовою частиною його права власності, наданого йому за договором оренди.

У свою чергу, у рішенні ЄСПЛ по справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.91 Європейський суд з прав людини зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, вважає, що "правомірні очікування" у релігійної організації можуть виникати лише у випадку дотримання усіх вимог закону, зокрема, і чинного на момент розгляду справи Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов Національного історико-архітектурного заповідника "Кам`янець" до Релігійної організації "Кам`янець Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" про зобов`язання звільнити будівлю Миколаївської церкви з дзвіницею, загальною площею 97,1 кв.м. та передати її Національному історико-архітектурному заповіднику "Кам`янець" підлягає задоволенню.

Поряд з цим, оскільки Типовий договір про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю від 15.03.2009 року №5 є нікчемним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позову релігійної організації "Кам`янець Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" до Національного історико-архітектурного заповідника Кам`янець про внесення змін до п. 1 угоди №5/4 про внесення доповнень до Типового договору про безоплатне користування релігійною організацією культовими будівлями та іншим майном, що є державною власністю від 15.03.2009 року №5 слід відмовити.

Додані до апеляційної скарги Релігійною організацією "Кам`янець Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" нові доказів, зокрема: заява про створення та реєстрацію релігійної громади від 01.04.1990; заключення про реєстрацію релігійного об`єднання; рішення президії Кам`янець-Подільської міської ради від 31.07.1990 №31 «Про передачу Миколаївської церкви общині руської православної церкви»; рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №266 від 23.08.1990 «Про заяву віруючих руської православної церкви»; рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної ради №190 від 26.10.1990 «Питання релігійної сфери»; довідка про реєстрацію релігійної громади від 17.05.1991; довідка про реєстрацію релігійного об`єднання від 25.12.1990; довідка проекту рішення виконкому Кам`янець-Подільської міської ради листопада 1990 року; указ керуючого Хмельницької єпархії від 17.12.1990 №377; протокол виконавчого органу релігійної громади від 28.11.1991; протокол парафіяльних зборів громади Української православної церкви від 06.10.1991 року; заява про реєстрацію Статуту від 24.10.1991 року №248; Статут Кам`янець-Подільської Свято-Миколаївської парафії Хмельницької єпархії; рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної ради №173 від 16.10.1991; свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади №217 від 20.11.1991; охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 19.05.2009 №1; угоди до охоронного договору №1/1 від 19.09.2014 року; №1/2 від 19.05.2019 року; №1/3 від 21.10.2019; №1/4 від 20.10.2020; №1/5 від 20.10.2021 (а.с. 203-220), колегія суддів не приймається до уваги, враховуючи наступне.

Згідно з ч. ч. 1-5ст. 80 ГПК Україниучасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заперечення, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем суду та належним чином обґрунтована.

Статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Скаржник не надав суду апеляційної інстанції доказів неможливості подання цих додаткових доказів до суду першої інстанції.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення відповідача до суду з відповідним відзивом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядкуст. 269 ГПК Українинезалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена упостанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17).

Частиною 8ст. 80 ГПК Українитакож передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений упостанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

Окрім цього, докази надані відповідачем разом з апеляційною скаргою, існували станом на час розгляду справи у суді першої інстанції та ухвалення рішення. Натомість, відповідач не повідомляв суд першої інстанції про неможливість подання таких доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин для існування можливості встановлення судом додаткового строку для подання доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно дост. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК Українивстановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дост. 276 Господарського процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2023 року у справі №924/318/23 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядкуст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Релігійної організації "Кам`янець-Подільська Свято-Миколаївська парафія Кам`янець-Подільської Єпархії Української Православної церкви" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 29 червня 2023 року у справі №924/318/23, без змін.

2. Справу №924/318/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "06" жовтня 2023 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.