Справа № 396/1596/19

Провадження № 1-кп/392/40/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

з участю

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№ 12018120230000911 від 3.11.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водяне Компаніївського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України,

В С Т А Н О В И В :

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив необережне тяжке тілесне ушкодження за наступних обставин.

3 листопада 2018 року близько 9 години в одній із балок поблизу с. Григорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області обвинувачений ОСОБА_5 перебував на полюванні разом з потерпілим ОСОБА_6 та громадянами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Під час полювання потерпілий ОСОБА_6 попрямував на лівий фланг від початку балки, а обвинувачений ОСОБА_12 на правий фланг балки.

Обвинувачений ОСОБА_5 помітив здобич з лівого боку в горі та здійснив постріл зі своєї мисливської рушниці "Fabarm Euro Lion III", № НОМЕР_1 , 12-го калібру, в напрямку потерпілого ОСОБА_6 без будь-якого наміру заподіяти потерпілому тілесні ушкодження.

Внаслідок пострілу обвинуваченого, через необережність, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального корнеосклерального поранення лівого ока з випадінням циліарного та скловидного тіла із чужорідним тілом у порожнині лівої очниці, емфіземою лівої очниці, тотальною гіфемою, гемофтальмом лівого ока, забоєм полюсу лівої лобної частки середнього ступеню, саден у ділянці верхньої повіки лівого ока, синця в ділянці лівого ока, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину та виникли внаслідок не менш одного пострілу з гладкоствольної вогнепальної зброї дробом (шротом).

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 128 КК України.

2. Версія сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_5 не визнав своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення і показав, що на полюванні він здійснював постріл вгору, тому не міг влучити в людину.

Обвинувачений заявив, що має стаж мисливця 30 років, тому спроможний правильно оцінити ситуацію і знає, куди робить постріл.

Обвинувачений показав, що на полюванні потерпілий йшов від нього з лівого боку, влучання сталося у ліве око потерпілого. На думку обвинуваченого, він не міг за таких обставин влучити у потерпілого.

Полювання розпочалося вранці близько 9 години і тривало 20-30 хвилин на межі трьох угідь: Григорівки, Ганівки та Шишкино. Участь брали приблизно 8 чоловік.

Потерпілий ОСОБА_13 йшов з лівого боку балки. Попереду були люди і позаду, а вони перебували посередині.

Обвинувачений здійснив постріл у голуба та влучив. Територія заросла деревами. Патрони були споряджені дробом № 5 чи № 3 (точно не пам`ятає), тобто дрібним розміром. Інших пострілів він не чув, але на полюванні буває, що декілька пострілів чутно як один. Він пішов за голубом в очерет, а потім почув крик ОСОБА_13 . Біля нього вже стояли хлопці, потім він відвіз потерпілого до лікарні.

На полюванні були і інші люди, які здійснювали постріли.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Винуватість громадянина ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що він був на полюванні з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . Під час полювання потерпілий йшов з лівого краю, а ОСОБА_15 з правого. Інші хлопці стояли на номерах. Потім пролунав один постріл і рикошетом в око йому попала одна дробина. Під час полювання був здійснений один постріл, це постріл, який здійснив ОСОБА_15 . Вздовж балки росли верби, від яких і пішов рикошет дробу. Потерпілий показав, що лівим оком він не бачить на сто відсотків. Претензій до ОСОБА_16 не було ні тоді, ні під час допиту. У момент пострілу потерпілий і ОСОБА_16 перебували на відстані 30 метрів один від одного. Полювали на голуба вздовж балки. Після пострілу потерпілий відчув затемнення в оці. ОСОБА_15 зразу відвіз його в лікарню для надання першої медичної допомоги. Потерпілий вказав, що у момент пострілу він повернувся до ОСОБА_16 правою стороною. Вони йшли паралельно один навпроти одного. Позаду них інших мисливців не було, всі йшли попереду. Потерпілий показав, що під час полювання між ним та ОСОБА_16 був очерет, тому він не міг його бачити.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що пригода сталася в день полювання. Свідок та інші мисливці полювали на качку і голуба. Після приїзду на місце полювання вони вийшли з машин і порозходилися, хлопці стали "на номера". Він залишився позаду. ОСОБА_16 був від нього по праву сторону балки, ОСОБА_13 - по ліву. Хлопці ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 були спереду. Тільки він почав очеретом переходити балку на іншу сторону, як почув постріл. Постріл був по праву сторону, тому що свідок в цей час переходив очерет. Через декілька хвилин він побачив, що ОСОБА_20 присів; його лице було в крові та видно поранення. Потерпілого відвезли до обласної лікарні, щоб врятувати око. Полювання тривало 5-7 хвилин.

Між ОСОБА_16 і ОСОБА_13 була велика відстань. Ганжа був перед ними за 150 метрів. ОСОБА_16 сказав, що постріл здійснив він. У той час свідок переходив балку, а всі інші були спереду. Ганжа теж був спереду, а ОСОБА_16 трішки ззаду. Очерет був високий, десь 2-2,5 метри. ОСОБА_16 був від нього за 100 метрів, а ОСОБА_13 15-20 метрів. ОСОБА_16 відвіз ОСОБА_13 до лікарні своїм автомобілем.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні показав, що після приїзду розпочалося полювання. Хлопці пішли на один кінець балки, а він пішов на другий, "на номер". По рації він почув, як ОСОБА_19 сказав "щось Ганжа присів". Свідок швидко повернувся на те місце, де вони висадилися, та побачив, що потерпілий тримався за ліву сторону голови. ОСОБА_16 сів за кермо автомобіля, посадив ОСОБА_13 і вони поїхали до лікарні. Щодо обставин полювання свідок показав, що полюванням він займається з 2006 року, раніше працював єгерем. Свідок зазначив, що він стояв на краю балки, а мислився йшли на нього; ОСОБА_13 був справа від нього, а хто йшов з лівого боку, він не бачив. Свідок почув один постріл. По балці свідок не міг визначити, з якої сторони був постріл. Ганжа також нічого не повідомив щодо пострілу. Свідок показав, що колектив, у який входили мисливці, створений давно. На полюванні ніхто з них не вживає алкогольні напої. У день пригоди свідок не стріляв. Зброя була у всіх мисливців, хто саме здійснив постріл, він якого отримав травму ОСОБА_13 , він не бачив, але хлопці казали, що постріл був здійснений зі сторони ОСОБА_16 . На полюванні були в той день ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 і ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що під час полювання він став на "номері", а хлопці йшли за ним. Учасники йшли відносно місця перебування свідка по ліву сторону, по праву та по центру. Справа від нього був ОСОБА_19 , який через декілька секунд після пострілу йому сказав, що "це Ганжа присів". Потім з`ясувалося, що ОСОБА_13 щось потрапило в око, тому що свідок це почув. ОСОБА_25 від нього перебував десь за 20 метрів. Ширина балки була приблизно 20-30 метрів. Положення інших мисливців він не бачив. Постріл був спереду. Штанько ОСОБА_26 стояв "на номеру" поперед всіх. Він був набагато далі від інших. Свідок заявив, що в день пригоди він зовсім не стріляв. Після того, як ОСОБА_13 отримав травму ОСОБА_27 до інших під`їхав на автомобілі ОСОБА_16 . Свідок бачив, як ОСОБА_28 на своєму автомобілі повіз ОСОБА_13 до лікарні. Під час розмови з іншими мисливцями, які залишилися, казали, що у ОСОБА_13 з ока йшла кров. Після події всі поїхали додому. Із тих мисливців, що залишилися на місці пригоди після того, як ОСОБА_16 повіз ОСОБА_13 до лікарні, а саме з п`яти чоловік, у той день ніхто не стріляв. Зі слів інших мисливців він дізнався, що стріляв ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що в день пригоди вони виїхали на полювання, заїхали "на балку". ОСОБА_29 поїхав автомобілем на край балки. Частина хлопців пішла на початок балки. Свідок разом з ОСОБА_18 пішов через греблю. Свідок став на греблі, а ОСОБА_13 пройшов через греблю та пішов на початок балки. У полі зору свідка перебували ОСОБА_13 і ОСОБА_18 : ОСОБА_13 був далі, а ОСОБА_18 - ближче; свідок пройшов трішки вперед. Потім все відбулося дуже швидко. Свідок почув постріл та повернув голову в сторону, де перебував ОСОБА_13 . Той ухопився руками за обличчя і присів. Свідок передав по рації іншим, що ОСОБА_13 ухопився за обличчя і присів. Усі учасники оперативно збіглися до нього. На автомобілі ОСОБА_30 приїхав ОСОБА_29 . Під час огляду потерпілого було виявлено, що у нього з ока йшла кров. Вадим ОСОБА_16 підхопив ОСОБА_31 і швидко повіз до лікарні. Крім того, свідок показав, що по відношенню до нього позаду йшов ОСОБА_18 , а по ліву сторону Ганжа. ОСОБА_32 він не бачив. Ширина балки у тому місці, де вони перебували, була 50-60 метрів. Пригода сталася вранці. Постріл пролунав за деревами, з якої сторони свідок сказати не може, але хлопці казали, що постріл здійснив ОСОБА_16 . Свідок зазначив, що займається мисливством з 2015 року. Під час полювання на птицю треба стріляти в гору, тому, що в очереті можуть перебувати люди. У тому місці, у якому вони полювали в день пригоди, очерет був висотою близько 2-2,5 метри. Свідок почув постріл, але голуба він не бачив, тому що у тому місці росли дерева, густі верболози, які перекривали всю "видимість". Свідок заявив, що у той день він зовсім не стріляв зі своєї рушниці. Після того, як стався постріл, він поглянув у сторону ОСОБА_13 , який рукою закрив обличчя. ОСОБА_13 і ОСОБА_18 також не стріляли. Потім з`ясувалося, що ОСОБА_28 стріляв у голуба. Свідок зазначив, що ОСОБА_16 умисно не міг травмувати Ганжу.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 6.11.2018 року у громадянина ОСОБА_5 вилучено мисливську рушницю "Fabarm Euro Lion III", № НОМЕР_1 , 12-го калібру (а.с. 15-19 том 2).

У висновку експерта від 19.12.2018 року № 343 зазначено, що надана на дослідження рушниця "Fabarm Euro Lion III", вилучена під час огляду місця події у громадянина ОСОБА_5 , перебуває у справному стані та придатна для стрільби мисливськими патронами 12-го калібру

(а.с. 30-34 том 2).

Записами у документах, що посвідчують особу та дозвільних документах підтверджується, що потерпілий ОСОБА_6 має у власності мисливську зброю; зареєстрований мисливцем

(а.с. 45-48 том 2).

Висновком експерта від 28.06.2019 року № 40 підтверджується, що у громадянина ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального корнеосклерального поранення лівого ока з випадінням циліарного та скловидного тіла із чужорідним тілом у порожнині лівої очниці, емфіземою лівої очниці, тотальною гіфемою, гемофтальмом лівого ока, забоєм полюсу лівої лобної частки середнього ступеню, саден у ділянці верхньої повіки лівого ока, синця в ділянці лівого ока, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину та виникли внаслідок не менш одного пострілу з гладкоствольної вогнепальної зброї дробом (шротом) (а.с. 57-59 том 2).

Записами у протоколі проведення слідчого експерименту від 28.05.2019 року з участю свідка ОСОБА_8 підтверджується, що свідок ОСОБА_8 розповів і показав обставини, які мали місце на полюванні третього листопада 2018 року. Так, свідок розповів і показав, що 3 листопада 2018 року вранці приїхали на полювання, мисливці розійшлися по своїх місцях. Свідок показав, що з правого боку попереду йшов ОСОБА_16 , а ОСОБА_13 йшов по ліву сторону він нього. Свідок показав, як він переходив балку, почув постріл з правого боку від себе. То ОСОБА_16 стріляв по голубу, який пролітав над балкою. Свідок показав, як після пострілу ОСОБА_13 присів, вони прибігли до нього та виявили, що дробина влучила йому в ліве око. Після цього ОСОБА_13 відвезли до лікарні (а.с. 75-78 том 2).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28.08.2019 року з участю свідка ОСОБА_11 , свідок розповів і показав таке. Свідок показав, що під час полювання з рушниці ОСОБА_16 було здійснено постріл. Одна дробина влучила в око ОСОБА_13 . Хто і де йшов під час полювання свідок не бачив. Свідок під час проведення слідчого експерименту показав, що на той час інших бригад мисливців не було. Під час полювання здійснено один постріл (а.с. 79-82 том 2).

Під час проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_6 , він розповів і показав: 3 листопада 2018 року вранці він разом зі своєю бригадою мисливців приїхав на полювання. Мисливці розійшлися по своїх місцях. Він пішов по лівому краю від початку балки, а ОСОБА_16 був з правої сторони балки. Потерпілий показав, що він рухався балкою, помітив голуба, прицілився, однак почув постріл і відразу відчув біль в лівому оці. Потерпілий зрозумів, що в око йому влучила дробина від пострілу з рушниці ОСОБА_16 . Потім його було доставлено до лікарні (а.с. 83-86 том 2).

У протоколі проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_9 , зазначено, що свідок розповів і показав обставини, які мали місце на полюванні. Свідок показав, що 3 листопада 2018 року перебував на полюванні зі своєю бригадою. Інших бригад не було. Під час полювання пролунав один постріл із рушниці ОСОБА_16 . Свідок помітив, як ОСОБА_13 присів. Потім з`ясувалося, що Cтецик стріляв у голуба, який летів над балкою, а одна дробина потрапила в око Ганжі (а.с. 87-90 том 2).

Записами у документах, що посвідчують особу та дозвільних документах підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_5 має у власності мисливську зброю, а саме мисливську рушницю "Fabarm Euro Lion III", № НОМЕР_1 , 12-го калібру та зареєстрований мисливцем (а.с. 95-97 том 2).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту з участю підозрюваного ОСОБА_12 , який розповів і показав обставини, що сталися на полюванні, 3 листопада 2018 року близько 9 години підозрюваний разом з хлопцями приїхав на полювання. Вони розділилися по балці зверху до низу. Він йшов з правого боку. Хто йшов з лівої сторони він не бачив, оскільки був високий очерет. Підозрюваний пройшов близько 300 метрів від початку балки і помітив голуба, прицілився та здійснив постріл. Після пострілу підозрюваний почув як закричав ОСОБА_13 . Він прийшов до ОСОБА_13 та помітив, що той тримається за око. Крім їхньої бригади мисливців він більше нікого не бачив. Крім пострілу з рушниці інших пострілів він не чув (а.с. 124-127 том 2).

Оцінюючи наведені докази, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, суд зазначає про наступне.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інші обставини.

Суд оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Наведені докази є належними, оскільки в сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений ОСОБА_5 3 листопада 2018 року близько 9 години в одній із балок поблизу с. Григорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, під час колективного полювання, помітив здобич з лівого боку та здійснив постріл зі своєї мисливської рушниці в напрямку потерпілого ОСОБА_6 без будь-якого наміру заподіяти потерпілому тілесні ушкодження.

Проте, внаслідок пострілу обвинуваченого, через необережність, одна дробина шротового заряду влучила в ліве око потерпілого ОСОБА_13 , спричинивши вогнепальне поранення, що відноситься законом до тяжких тілесних ушкоджень.

Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленомуКПК.

Відомості про те, що учасники судового провадження оспорюють докази, покладені в основу вироку, в матеріалах справи відсутні.

4. Щодо позиції сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_5 не визнав своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, заявивши про це у судовому засіданні.

Аргументи обвинуваченого грунтуються на таких обставинах:

1) обвинувачений здійснив постріл у гору, у здобич (голуба), який летів над балкою, а тому не міг влучити у потерпілого;

2) у день полювання їхньої бригади полювання здійснювали і інші мисливці, тому у потерпілого могла влучити дробина від пострілу іншої особи, яка полювала неподалік від місця події.

5. Позиція суду.

Проаналізувавши докази, досліджені у судовому засіданні, суд установив, що твердження обвинувачено щодо своєї невинуватості має непослідовний характер, а також суперечить іншим належним та достовірним доказам.

Під час проведення досудового розслідування показання підозрюваного ОСОБА_5 перевірялися 5 вересня 2019 року шляхом проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису (а.с. 124-127 том 2).

Перебуваючи на місці події, де під час колективного полювання потерпілий ОСОБА_6 отримав вогнепальне поранення, підозрюваний ОСОБА_5 розповів і показав про те, що у балці він йшов з правого боку. Мисливця з лівого боку він не бачив, тому, що їх розділяв високий очерет. Підозрюваний помітив здобич (голуба), прицілився та здійснив постріл, після якого почув як закричав ОСОБА_6 , а потім прибіг до потерпілого і побачив, що той тримається за око.

На час проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_5 не ставив під сумнів, що саме його постріл з мисливської рушниці став наслідком вогнепального поранення потерпілого, оскільки ОСОБА_5 надавав пояснення про те, що у день пригоди інших бригад мисливців поблизу місця події він не бачив і інших пострілів не чув.

3 листопада 2018 року у колективному полюванні брали участь обмежена кількість осіб, тобто лише мисливці з їхньої бригади.

Всі допитані учасники полювання, включно і потерпілий, стверджували, що вони не зробили на цьому полюванні жодного пострілу, тобто стріляв тільки ОСОБА_16 .

Зазначені обставини зафіксовані як у протоколах проведення слідчих експериментів з участю свідків і потерпілого, так і під час їх допиту у судовому засіданні.

Документами кримінального провадження та показаннями учасників судового провадження у судовому засіданні підтверджується, що після отримання потерпілим вогнепального поранення ОСОБА_16 на власному автомобілі відвіз потерпілого до лікарні і залишався з ним до того часу, скільки йому надавалася медична допомога.

Проте, що саме постріл обвинуваченого став наслідком вогнепального поранення потерпілого підтверджується показаннями потерпілого як під час проведення досудового розслідування, так і у судовому засіданні.

Тому, суд оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_5 в частині непричетності до травмування потерпілого ОСОБА_6 як такими, що є помилковими та віддає перевагу показанням потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні, а також показанням свідків і матеріалам кримінального провадження.

6. Щодо пред`явленого обвинувачення.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за статтею 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження, оскільки 3 листопада 2018 року близько 9 години поблизу села Григорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області обвинувачений ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 та інші мисливці брали участь у колективному полюванні у балці на території якої і по краях росли дерева; у місці, де проводилося полювання ріс очерет висотою 22,5 метрів, що розділяв обвинуваченого і потерпілого.

Тобто частина території балки мала обмежену видимість (оглядовість).

Суд зазначає, що всі учасники колективного полювання були зобов`язані дотримуватися правил поводження під час полювання, а також правил поводження зі зброєю, що закріплені Розділом ІІІ Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (надалі Закон № 1478-ІІІ), а також Положенням про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин, затвердженого наказом від 17.10.2011 року № 549 Міністерства аграрної політики та продовольства України (надалі Положення):

стаття 12 Закону № 1478-ІІІ - Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю;

пункт 3.1 Положення - Умовою безпечного користування мисливською зброєю є чітке виконання правил користування нею та суворе дотримання правил безпеки поводження зі зброєю всіма мисливцями під час полювання;

пункт 3.2 Положення - Мисливська зброя є предметом підвищеної небезпеки. Власник відповідає за її технічний стан;

пункт 3.3.1 Положення Забороняється направляти зброю на людину чи домашніх тварин, навіть якщо вона не заряджена;

пункт 3.7 Положення - Полювання проводиться лише в умовах повної видимості (повністю розвидниться, розсіється туман, припиниться сильний дощ чи снігопад);

пункт 3.10 Положення - Стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей чи домашніх тварин.

Судом достовірно встановлено, що під час полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї обвинувачений ОСОБА_5 не мав жодного наміру на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Матеріалами справи підтверджується, що 14 серпня 1997 року на ім`я обвинуваченого ОСОБА_5 видано посвідчення мисливця; він входить в Українське товариство мисливців та рибалок, володіє на законних підставах вогнепальною мисливською зброєю; станом на 3 листопада 2018 року мав усі дозвільні документи для полювання.

Аналізуючи відомості, викладені у зазначених документах, суд дійшов висновку про те, що на день вчинення кримінального правопорушення обвинувачений був обізнаний з правилами поводження під час полювання, а також з правилами поводження зі зброєю.

Проте, обвинувачений недостатньо врахував обстановку, в якій здійснювалося полювання, а саме що він приймав участь у колективному полюванні, здійснив постріл у здобич в умовах обмеженої видимості інших учасників полювання, оскільки між ним і потерпілим був високий очерет, а на території проведення полювання росли дерева, що обмежували безпечний сектор стрільби та створювали небезпеку у виді можливого рикошету шроту, мисливці рухалися в одному напрямі, але не дотримувалися однієї лінії (потерпілий рухався попереду обвинуваченого).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що через необережність обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_6 отримав вогнепальне поранення у виді тяжкого тілесного ушкодження.

Тому, суд погоджується з висновком органу досудового розслідування щодо кваліфікацій дій обвинуваченого за статтею 128 КК України.

7. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає: наявність на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини; відсутність претензій майнового та морального характеру у потерпілого до обвинуваченого.

8. Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене статтею 128 КК України, віднесено законом до кримінальних проступків, що караються громадськими, виправними роботами або обмеженням волі (у редакції закону, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення).

Обвинувачений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно.

Тому, покарання у виді обмеження волі для обвинуваченого є необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Для призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, суд не має законних підстав, враховуючи позицію обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення.

Кримінальним законом визначені правові підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Матеріалами справи підтверджується, що кримінальне правопорушення вчинено 3 листопада 2018 року; строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності закінчився 3 листопада 2021 року.

Тому, суд має законні підстави для звільнення обвинуваченого від призначеного покарання.

9. Щодо речових доказів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Частиною першою статті 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Судом встановлено, що під час проведення огляду місця події (протокол від 6.11.2018 року) у громадянина ОСОБА_5 вилучено мисливську рушницю "Fabarm Euro Lion III", № НОМЕР_1 , 12-го калібру (а.с. 15-19 том 2).

27грудня 2018року постановоюслідчого зазначенумисливську рушницювизнано речовимдоказом (а.с.35том 2).

Матеріалами справи підтверджується, що громадянин ОСОБА_5 обвинувачений у вчиненні кримінального проступки, скоєного з необережності.

Обвинувачений ОСОБА_5 на законних підставах володіє вогнепальною мисливської зброєю, на яку не накладався арешт у кримінальному провадженні.

Потерпілий ОСОБА_6 не пред`являв цивільний позов у кримінальному провадженні.

Тому, мисливську рушницю, вилучену у обвинуваченого, необхідно повернути власнику.

10. Щодо процесуальних витрат.

Згідно з частиною другою статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Матеріалами справи підтверджується, що процесуальні витрати у справі склали 572 гривні на залучення експерта, відповідно до висновку експерта № 343 від 19.12.2018 року.

На підставі наведених положень, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави зазначені процесуальні витрати.

Керуючись статтями 368, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України і призначити покарання:

1 (один) рік обмеження волі.

ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання на підставі статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави 572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні витрат на проведення експертизи.

Речовий доказ мисливську рушницю "Fabarm Euro Lion III", № НОМЕР_1 , 12-го калібру, повернути власнику ОСОБА_5 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

суддя