ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/413/23 Справа № 227/1592/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м.Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 (в режимі відео конференції),
захисника: ОСОБА_7 (в режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського апеляційного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відео конференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2021 року у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12019050000000135 за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2021 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Новомихайлівка Олександрівського району Донецької області, громадянку України, пенсіонерку, раніше не судиму, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на один рік з позбавленням права обіймати посади, якими передбачено забезпечення дотримання підлеглими працівниками правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві строком на один рік, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік із покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України, стягнуто судові витрати.
Вироком суду встановлено, 22 квітня 2016 року в 1 зміну, тривалість якої з 06.00 години до 18.00 години, о 05.45 годині, виконуючою обов`язки начальника дільниці технологічного комплексу поверхні - 1 (ДТКП-1) ОСОБА_9 , була визначена необхідність проведення робіт з чищення приймального вугільного бункера. За рішенням головного інженера шахти ОСОБА_10 , начальники виробничих дільниць виділили по одному робітнику: електрослюсаря підземного дільниці ремонту забійного обладнання ОСОБА_11 , гірника підземного дільниці водовідливу ОСОБА_12 , прохідника дільниці підготовчих робіт-9 ОСОБА_13 , електрослюсаря підземного дільниці профілактичних робіт з техніки безпеки ОСОБА_14 та гірника підземного з видобування вугілля № 2 ОСОБА_15 , для виконання робіт з чищення бункера.
Ланка робітників, що складалася з 5 чоловік, о 07 годині 00 хвилин прибула на дільницю ТКП-1, де вони були ознайомлені під розпис з технологією ведення робіт з чищення вугільного бункера. При цьому, виконуюча обов`язки начальника дільниці ТКП-1 ОСОБА_9 не оформила наряд на ведення робіт з чистки вугільного бункера в книзі нарядів дільниці і не видала керівнику робіт і робітникам ланки наряд-допуск на проведення особливо небезпечних робіт. Не погодила ведення робіт зі службою охорони праці, а начальник зміни виробничої служби ОСОБА_16 , не проконтролював оформлення нарядної документації.
О 09 годині 40 хвилин ланка робітників приступила до виконання робіт з чищення бортів бункера від налиплої гірничої маси. Чистка проводилася піками довжиною 1,8 м. Для спускання в бункер були встановлені дві 3-х метрові драбини, зчеплених між собою гачками і зачепленими за поріг люка бункеру. Виконавець робіт гірник підземний ОСОБА_15 опустився по ним в бункер.
Гірник підземний ОСОБА_15 виконував роботи в бункері, перебуваючи на сходах на висоті 4,5 м від днища бункеру. В 11 годин 25 хвилин відбулося сповзання з бортів бункера налиплої гірничої маси, що знаходилася вище ОСОБА_15 . Гірничою масою, що обрушилася, він був збитий з драбини на дно бункера і засипаний. Звільнення потерпілого було здійснено через живильник знизу бункера. Об 11 годині 30 хвилин майстер дільниці ТКП-1 ОСОБА_8 повідомила про випадок травмування виконуючій обов`язки начальника дільниці - 1 ОСОБА_9 . В свою чергу ОСОБА_9 сповістила диспетчера шахти ОСОБА_17 та начальника зміни виробничої служби ОСОБА_16 .
Об 11 годині 33 хвилини, на місце травмування диспетчером ОСОБА_17 була викликана реанімаційно-протишокова група 1 взводу 10 воєнізованого гірничорятувального загону. До приїзду РПГ, до 11 години 56 хвилини, перша допомога гірнику підземному ОСОБА_15 надавалася медичними працівниками шахтного медпункту медичними сестрами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . О 13 годині 13 хвилин, після надання допомоги лікарем РПГ ОСОБА_20 , потерпілий був направлений до Добропільської лікарні інтенсивного лікування для подальшого лікування.
Роботами в зміні керувала майстер дільниці технологічного комплексу поверхні - 1 ОСОБА_8 , яка була відповідальна за безпечне ведення робіт.
Проте, 22 квітня 2016 року ОСОБА_8 , будучи майстром дільниці технологічного комплексу поверхні - 1, перебуваючи при виконанні своїх виробничих обов`язків на території ТДВ «Шахта «Білозерська», розташованої за адресою: Донецька область, Олександрівський район, с. Курицине, вул. Робоча, 15б, не виконано вимоги діючого законодавства про охорону праці, а саме:
- не забезпечено якісне проведення інструктажу на виконання особливо небезпечних робіт;
- не забезпечено безпечне виконання робіт у зміні на дільниці, чим порушено статті 14 Закону України «Про охорону праці», п. 3.25 НПАОП 10.1-1.03-90 «Правил безпеки на підприємствах по збагаченню та брикетуванню вугілля» (Затверджено Міністерством вугільної промисловості СРСР24.05.1990 р.) та п. 2.14.1 «Посадової інструкції майстра дільниці технологічного комплексу поверхні -1» (Затверджено директором ТДВ «Шахта «Білозерська» від 02.07.2012 р.);
- не дотримано вимоги статті 40 Гірничого Закону України, пунктів 17.1.IV, 11.4. IV, 16.5. IV Правил безпеки у вугільних шахтах. Пунктів 1.5, 1.7.4 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07);
- порушено пункти 2.8, 2.9, 2.12, 3.5, 3.6, 4.17, 4.18 Положення про нарядну систему на виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».
В результаті злочинної необережності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та допущених нею порушень вимог законодавства про охорону праці, 22 квітня 2016 року об 11 годині 25 хвилин, ОСОБА_15 при проведенні робіт з підвищеною небезпекою, а саме проведення робіт з чищення приймального вугільного бункера, отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна лиця, рана нижньої губи, гипоксичне ураження головного мозку, тупа травма грудної клітки - розриви легенів з обох боків (правосторонній гемо пневмоторакс, лівосторонній пневмоторакс). Садна обличчя та рана нижньої губи, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Гипоксичне ураження головного мозку, розриви легенів з обох боків з правостороннім гемопневмотораксом, лівостороннім пневмотораксом, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя та знаходяться у прямому причинному зв`язку з його травмуванням.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати, кримінальне провадження закрити за відсутністю в діях обвинуваченої ознак складу кримінального правопорушення. На обґрунтування своїх вимог вказує, що висновки суду першої інстанції, викладені у вироку містять істотні суперечності, не підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду, до того ж суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Так, ОСОБА_8 ставиться у провину не забезпечення якісного проведення інструктажу, однак ні експерт ОСОБА_21 , ні суд першої інстанції не розкрили поняття «забезпечення якісного проведення інструктажу на виконання особливо небезпечних робіт». В ході судового розгляду, встановлено, що інструктаж робітників проведений у повному обсязі згідно з розробленої технології. Перед початком робіт, кожен із задіяних робітників особисто ознайомився з паспортом ведення робіт і з цими працівниками проведено інструктаж про що є відповідні підписи в книзі проведення інструктажів. Свідки у судовому засіданні пояснили, що той незначний час, коли ОСОБА_8 знаходилась на місці виконання робіт, технологія з чистки бункера не порушувалась, робітники використовували запобіжні пояси та карабіни. Усі роботи здійснювались під керуванням ОСОБА_8 і вже коли остання була направлена на виконання свого наряду, тільки тоді ОСОБА_15 спустився до бункеру і порушуючи технологію почав здійснювати чистку бункеру знизу до гори, внаслідок чого і був присипаний вугільною масою, що обвалилася.
Разом з цим, головний технолог підприємства показав, що потерпілий сам порушив правила безпеки чистки бункеру, при цьому ОСОБА_8 взагалі не було видано наряду-допуску на чистку бункеру.
Суд першої інстанції не в повній мірі виклав у вироку показання свідка ОСОБА_22 , зокрема не зазначено, що якщо начальник зміни відправила по селектору ОСОБА_8 з місця виконання особливо небезпечних робіт, для виконання наряду, який видано безпосередньо ОСОБА_8 , то начальник зміни повинна була сама здійснювати безперервний контроль за виконанням цих особливо небезпечних робіт.
Наголошує, що аналіз посадової інструкції ОСОБА_8 та ЗУ «Про охорону праці» вказує, що обвинувачена будь-яких порушень вказаних норм не допустила. Крім того, зазначає, що в діях ОСОБА_8 відсутні порушення, оскільки сама «технологія» чистки бункеру розроблена неправильно та не передбачає письмового дозволу директора або главного інженера до таких робіт і взагалі виконання таких робіт 22.04.2016 року не передувало необхідного письмового дозволу з боку керівників підприємства. Присутність представника технічного нагляду повинна була забезпечити начальник ділянки ОСОБА_23 , чого зроблено не було.
Суд першої інстанції залишив поза увагою, що вимога до майстра з наявності контролю за безпекою дотримання довірених їй робіт та відповідно настання відповідальності за відсутність такого контролю, можлива лише, якщо на відповідні роботи майстру виданий наряд або змінне завдання, однак в даному випадку ОСОБА_8 такого видано не було.
Зауважує, що провини у нещасному випадку на виробництві з боку ОСОБА_8 не вбачається, оскільки хоча роботи і проводились на дільниці її обслуговування, але не входили у сферу її діяльності та відсутність письмового наряду-допуску на виконання цих особливо небезпечних робіт ОСОБА_8 не отримувала, працівники, які залучені до чищення бункеру не були працівниками земельних ділянок, а тому до її оперативного управління не відносились, а тому обвинувачена не могла цим робітникам наказати зупинити роботи із чищення бункеру, оскільки вони їй на той момент не підкорялися.
Крім того, судом в обвинувальному вироку не зазначено, яке саме порушення ст. 40 Гірського закону України порушено ОСОБА_8 . Також, необґрунтоване посилання суду на порушення обвинуваченою нарядної системи підприємства, оскільки наряду-допуску ОСОБА_8 не отримувала, не була призначена відповідальним керівником або відповідальним виконавцем цих робіт, вона лише виконала розпорядження в.о. начальника ділянки поверхні та привела підземних робітників до їх робочого місця, разом з цим, вона взагалі не знала, які роботи будуть проводитись.
Також, суд першої інстанції не прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_24 , який пояснив, що законодавцем не передбачено процедури відмови для ІТР від доручених їй робіт, до того ж коли наряд на виконання цих робіт не видавався.
Наголошує, що в підготовчому судовому засіданні стороною захисту в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України подана скарга-заперечення на рішення прокурора, однак суд першої інстанції взагалі її не розглянув та при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, виявлено, що вказана скарга відсутня разом із додатками. Вказує, що у разі задоволення вказаної скарги захисника та визнання рішення прокурора незаконним, усі відповідні докази можуть бути недопустимими, що судом першої інстанції проігноровано.
Також зауважує, що ОСОБА_8 висунуто обвинувачення без фактичного повідомлення про підозру, оскільки відсутні належні данні про повноваження слідчого Фаюри, оскільки він не був уповноважений надавати доступ до матеріалів досудового розслідування.
Крім того, суд не звернув увагу на порушення положень ст. 290 КПК України, так ухвалою слідчого судді безпідставно і незаконно надано строк на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки захисником та обвинуваченою з об`єктивних причин не було можливості з`явитися до СУ для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження про що заздалегідь повідомлено слідчого. При цьому строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження встановлений лише 2 дня без урахування графіку роботи захисника, який приймав участь у судових засіданнях в інших містах області, про що повідомлено слідчого суддю. Крім того, слідчий забрав паспорт ОСОБА_8 , яка мешкає в м. Білозерську, а тому прибути до м. Маріуполя рухаючись через блокпости без паспорту є неможливим. Отже сторона захисту була позбавлена можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
Наголошує, що висновок експерта з дослідження причин та наслідків надзвичайних подій в гірничній промисловості в підземних умовах є недопустимим доказом, оскільки експертизу проведено не об`єктивно без дослідження всіх встановлених у справі обставин. При призначені експертизи, органом досудового розслідування не закладено вихідні дані, які суттєво могли вплинути на об`єктивність висновків експертного дослідження, так, не надано інформацію, що ОСОБА_8 безпосередньо не доручали виконання особливо небезпечних робіт. Інструктаж по виконанню робіт ОСОБА_8 не повинна була проводити, оскільки вказівку на виконання робіт видавала безпосередньо ОСОБА_9 . У судовому засіданні експерт не зміг пояснити на підставі яких документів він зробив висновок, що виконання особливо небезпечних робіт доручено саме ОСОБА_8 . Також експертом не надано оцінку «технології» виконання робіт з чищення бункеру, оскільки розроблена головним технологом підприємства, дана «технологія» суперечить діючому законодавству, яке забороняє чищення бункеру вручну, крім виняткових випадків, однак фіксування такого виняткового випадку на підприємстві не було.
Судом першої інстанції залишено поза увагою, що під час надання пояснень експерт ОСОБА_21 показав, що оскільки при призначенні експертизи співробітниками органу досудового розслідування не було надано всіх об`єктивних даних про обставини, які були встановленні під час розслідування, то складений ним висновок виконано не в повному обсязі, тобто сам експерт поставив правильність складання свого висновку під сумнів.
Крім того, сторона захисту вважала за необхідне визнати недопустимим доказом документи, зокрема «Наряд допуск на виконання особливо небезпечних та складних робіт», актів спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, однак суд вказані доводи не дослідив та не надав їм оцінку у судовому рішенні.
Наголошує, що судом визначений порядок дослідження доказів, спочатку допит осіб, потім дослідження письмових матеріалів кримінального провадження, отже під час допиту осіб у суду не було в розпорядженні матеріалів, щоб можна було повною мірою встановити всі обставини кримінального провадження. Крім того, під час дослідження письмових матеріалів кримінального провадження, по деяким письмовим доказам, суд обмежився лише переліченням назви документу, в результаті чого учасники були позбавлені можливості надавати зауваження.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та пред`явленого обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 272 КК України, виклавши їх у вироку.
В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів з зазначенням підстав, з яких приймає одні докази та відкидає інші.
Відповідно до п.п. 2.14, 2.14.1 посадової інструкції майстра дільниці ТКП, затвердженої 02.07.2012 року, майстер є одноособовим змінним керівником та основним організатором безпеки робіт на дільниці, забезпечує безаварійну та безпечну роботу на всіх технологічних ділянках в зміні на ділянці відповідно наряду, п.3.2. має право заборонити роботи та зупинити їх ведення внаслідок порушення інструкції і правил безпеки, а також, заборонити виконання робіт, з несправним обладнанням і інструментом, п. 4.5, 4.7, 4.12 несе відповідальність за незабезпечення безпеки праці на дільниці в зміні, аварії та нещасні випадки, допущені внаслідок порушення правил безпеки, невиконання заходів безпеки при виконанні робіт. Обвинувачена ОСОБА_8 під розпис ознайомлена із вказаною інструкцією.
Відповідно то Технології робіт чистки вугільного бункера УТКП № 1 ТДВ «Шахта «Білозерська», затвердженої головним інженером ТДВ «Шахта «Білозерська» 21.01.2016 року, з даною технологією повинні бути ознайомлені всі робочі і ІТР зайняті на цих роботах під підпис. Перед виконанням робіт необхідно перевірити справність запобіжних поясів та карабінів. Всі робочі повинні працювати в засобах індивідуального захисту. У випадках, не передбачених справжньою технологією, роботи повинні бути призупинені, люди з бункеру видалені. Відповідальним за ведення робіт є майстер УТКП. Майстер ділянки ТКП дає команду на скачування бункера на три метри. По закінченню робіт майстер доповідає гірському диспетчеру.
Вина ОСОБА_8 підтверджується, показаннями самої обвинуваченої, яка у суді першої інстанції підтвердила, що прийняла усний наказ про чистку бункеру, що відноситься до особливо небезпечних робіт, однак даний наряд не оформлений належним чином, пояси, які потрібні при виконанні такого наряду шахтарям видані не були. Потім, вона повела шахтарів на чистку бункеру, де була деякий час поряд з ними.
Твердження захисника, що інструктаж робітників проведений у повному обсязі згідно з розробленої технології,спростовуються показаннями самої обвинуваченої ОСОБА_8 , яка показала, що за наряд саме чистки бункеру, шахтарі, яким в телефонному режимі повідомлено про чистку бункера, в книзі нарядів не розписувались, оскільки до нарядної так і не прийшли. Проведення того інструктажу, на який посилається захисник, дійсно здійснений ОСОБА_8 , однак щодо наряду на прийом гірничої маси, виборку вугілля з гірничої маси та погрузку залізничних вагонів, що у провину останній не ставиться.
Показання обвинуваченої узгоджуються з показаннями самого потерпілого ОСОБА_25 , які він надав у суді першої інсмтанції, та пояснив, що того дня, коли з ним сталася зазначена подія, він прийшов до нарядної, де начальник видавав наряд. Майстер прочитала інструктаж по технології робіт по очистці бункеру з вугілля. Дочекавшись, коли шахту було зупинено, вони пішли на чистку бункеру. ОСОБА_8 деякий час була поряд з ними під час виконання робіт, потім її викликали по селекторному зв`язку і вона пішла. Начальника зміни, який зазвичай присутній при виконанні такого наряду, також в той день поряд з ними не було.
Крім того, вина ОСОБА_8 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_26 , який у судовому засіданні у суді першої інстанції показав, що для чистки бункеру в телефонному режимі ОСОБА_9 були виділені працівники. П`ять працівників прибули на дільницю. У книгу нарядів робітники внесені не були. Працівники були ввірені майстру дільниці ОСОБА_8 , яка провела з ними інструктаж, запобіжних поясів для виконання вказаних робіт не було. Також зазначив, що людина має право у бункері спускатися на глибину не більше 1 м, потерпілий був на глибині 4 м. Відповідальним за людей, які того часу чистили бункер була саме майстер ОСОБА_8 , оскільки вона їх ознайомлювала з нарядом та керувала ними. Вона не повинна була вести людей для виконання особливо небезпечних робіт без наряду, мала право відмовитися.
Свідок ОСОБА_9 у суді першої інстанції показала, що гірник ОСОБА_15 під час виконання робіт з чистки бункеру, впав в нього та був травмований. Крім потерпілого були задіяні ще п`ять робочих. Наряд-допуск на чистку бункеру видає начальник зміни виробничої служби. За виробничим процесом з чистки бункеру, конкретно в даному випадку, повинна була наглядати майстер ОСОБА_8 , яка розписувалась в книзі нарядів, і повинна була бути присутньою при цьому до закінчення виконання робіт.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що начальник зміни направив його на чистку бункеру. Прийшовши на сортування, він побачив в нарядній ОСОБА_9 і ОСОБА_8 . Було проведено короткий інструктаж, хто саме його проводив не пам`ятає. На чистку бункеру пішло 5 чоловік, зазвичай ходить 6. Спочатку ОСОБА_8 при чистці бункера була присутня, контролювала цей процес, потім її визвали по селекторному зв`язку і вона залишила місце робіт. Коли ОСОБА_15 засипало в бункері, він відразу зателефонував ОСОБА_8 і повідомив про це, остання прибігла до бункера і дала команду скачувати його. Завдяки їй і прийнятому нею рішенню ОСОБА_15 вдалося врятувати.
Свідок ОСОБА_11 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що отримав наряд на чистку бункеру. Прийшовши на сортування, побачив майстра ОСОБА_8 та інших робітників, які повинні були чистити бункер. ОСОБА_8 прочитала інструктаж, вони розписались, дала ремні, пояснила як потрібно чистити бункер і пішла до бункеру разом з ними. Через деякий час ОСОБА_8 визвали по селектору і вона залишила місце робіт. Під час зсуву гірничої маси у бункері ОСОБА_8 на місці робіт, поряд з ними, не було.
Свідок ОСОБА_13 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що направлений на чистку бункеру. Інструктаж з цього приводу провела ОСОБА_8 , потім всі розписалися за це. Ремні, казки були на місці. До бункеру всіх провела ОСОБА_8 . На місці інструктаж з приводу чистки бункеру провів ОСОБА_15 , оскільки він вже багато разів був присутній при чистці бункеру, ремні чіпляв також потерпілий. Коли ОСОБА_15 під час чистки бункеру засипало гірничою масою, про це відразу повідомили майстру ОСОБА_8 і вона наказала скачувати горну масу з бункеру. На момент обвалу ОСОБА_8 на місці події не було.
Свідок ОСОБА_27 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що в день, коли стався випадок з ОСОБА_15 , він поїхав з потерпілим до лікарні. При виконанні робіт відповідальними за працівників є начальник дільниці та майстер. Дозвіл на проведення небезпечних робіт надає майстер та ознайомлює з технологією.
Свідок ОСОБА_12 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що на місце виконання робіт з чистки бункеру привела майстер ОСОБА_8 . На місці гірник ОСОБА_15 розповів як треба працювати, оскільки неодноразово був присутній при виконанні даного виду робіт. ОСОБА_12 навчання з приводу очистки бункеру не проходив. Оскільки у ОСОБА_8 була ще інша робота, вона відходила від бункеру. Під час коли у бункері засипало ОСОБА_15 майстра ОСОБА_8 поряд з ними не було.
Свідок ОСОБА_16 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що вважає, що дана подія, в першу чергу сталася із-за вини самого потерпілого, оскільки ним були допущені особисті порушення правил безпеки, а по друге, із-за обвинуваченої, тому що вона як майстер і відповідальна особа на той час повинна були бути присутньою при виконанні робіт з чистки бункеру, контролювати чистку, оскільки це небезпечна робота, і в жодному разі не залишати своїх працівників. Крім того, у травмуванні ОСОБА_15 винна ОСОБА_9 , яка на той час була начальником дільниці, яка повинна була документально, без порушень, оформити наряд допуск по вказаному виду робіт.
Свідок ОСОБА_28 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що за його участю, була розроблена технологія з чистки бункеру, при її розробці, з урахуванням наявного на шахті обладнання, були прийняті всі заходи щодо безпечності виконання вказаної небезпечної роботи. Вважає, що ОСОБА_15 сам порушив правила безпеки чистки бункеру. На його думку, за виконанням робіт по чистці бункеру повинен стежити майстер, проте якщо не було видано наряду-допуску на чистку бункеру, то майстер не несе відповідальності за його обвал.
Свідок ОСОБА_29 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що в той день вони зустріли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 біля бункеру. ОСОБА_9 направила ОСОБА_8 на навантаження вугілля. ОСОБА_8 відразу пішла. Потім через декілька хвилин вони разом з ОСОБА_9 залишили бункер. Через деякий час по селектору вони почули, що ОСОБА_15 потрапив до бункеру. ОСОБА_8 у цей час поряд з бункером не було.
Свідок ОСОБА_30 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показала, що прийшли шахтарі для очистки бункеру, ОСОБА_8 прочитала їм інструктаж. Після того, як роботу шахти було зупинено, ОСОБА_8 разом з шахтарями піднялась до бункеру. ОСОБА_9 по селектору спитала, де перебуває ОСОБА_8 , пішла до неї і направила останню на навантаження вугілля. Після чого ОСОБА_9 також пішла від бункеру. Інженерно технічних робітників біля бункеру не залишилось.
Свідок ОСОБА_31 , у судовому засіданні в суді першої інстанції показала, що в день травмування ОСОБА_15 виконувались роботи з чистки бункеру шахтарями, які не пройшли навчання. Дільниця з шахтарями, яка раніше безпосередньо займалася чисткою бункеру на шахті була відсутня. По селектору ОСОБА_9 направила ОСОБА_8 на навантаження вугілля.
Судовий експерт ОСОБА_21 у суді першої інстанції пояснив, що під час складання експертного висновку використовував матеріали кримінального провадження, посилався на положення про нарядну систему. ОСОБА_15 виконував роботи підвищеної небезпеки. Керівником робіт в даному випадку слід вважати ОСОБА_8 . При видачі наряду інструктаж повинна проводити особа, яка видає наряд та безпосередній керівник робіт. В даному випадку не були виконані норми по технології виконання робіт по зачистці бункеру від вугілля. Технологія робіт не в повній мірі передбачала заходи безпеки. Майстер ОСОБА_8 за відсутності письмового наряду на виконання робіт мала право зупинити роботи по зачистці бункера.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі неналежного оформлення наряду ОСОБА_8 мала право не виконувати такий наряд та відмовитись, однак остання, виконала вказівки, зокрема повела робітників на місце проведення робіт за нарядом, надала короткі інструкції щодо необхідної роботи, тим самим прийняла наряд до виконання, без належного обладнання шахтарів та надання належного інструктажу, отже взяла на себе відповідальність, за належне виконання наряду, проте в процесі проведення робіт залишила місце. Крім того після нещасного випадку з ОСОБА_15 вона одразу повернулась на місце виконання робіт, та надавала інструкції для порятунку останнього, що також свідчить про прийняття нею до виконання наряду чистки бункеру, однак таке виконання проведено з порушеннями, що призвело до тяжких наслідків.
Вказані показання обвинуваченої, потерпілого та свідків, є логічними, послідовними, та узгоджуються з письмовими доказами, які є належними та допустимими, досліджені судом першої інстанції та обґрунтовано покладені в основу вироку.
Так, відповідно до наказу № 5вп від 09.02.2014 року, ОСОБА_8 прийнята на роботу в ТДВ «Шахта «Білозерська» майстром зміни ТКП - технологічного комплексу поверхні.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.04.2016 року з фототаблицею до нього, оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до актів розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 16.05.2016 року, що стався 22.04.2016 року на ТДВ «Шахта «Білозерська» та № 3 розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом форми Н-1 від 16.05.2016 року, що стався 22.04.2016 року на ТДВ «Шахта «Білозерська». За висновками комісії серед інших також ОСОБА_8 - майстер дільниці технологічного комплексу поверхні - 1 ТДВ «Шахта «Білозерська» не забезпечила якісне проведення інструктажу на виконання особливо небезпечних робіт, допустила порушення технологічного процесу, зачищення залишку вугілля, в бункері, яке проводилось знизу; не забезпечила безпечне виконання робіт у зміні на дільниці, чим порушила ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п. 3.25 НПАОП 10.1-1.03.-90 «Правил безпеки на підприємствах по збагаченню та брикетуванню вугілля» п. 2.14.1 «Посадової інструкції майстра дільниці технологічного комплексу поверхні 1».
Відповідно до копії листа ознайомлення працівників УТКП № 1 обвинувачена ОСОБА_8 08.01.2016 року ознайомлена з технологією робіт по чистці вугільного бункера.
Відповідно до висновку судової експертизи з дослідження причин та наслідків надзвичайних подій в гірничій промисловості і в підземних умовах № 644/5246-17 від 01.06.2018 року стверджується, що роботи з чищення приймального вугільного бункера дільниці технологічного комплексу поверхні - 1 ТВД «Шахта Білозерська», які виконувались в першу зміну 22.04.2016 гірником підземним дільниці з видобування вугілля № 2 ТВД «Шахта «Білозерська» ОСОБА_15 , відносяться до робіт підвищеної небезпеки. Дії майстра дільниці технологічного комплексу поверхні-1 ТДВ «Шахта «Білозерська» ОСОБА_8 не відповідали вимогам статті 14 Закону України «Про охорону праці», статті 40 Гірничого закону України, пунктів 17.1.IV, 11.4 IV, 16.5 IV Правил безпеки у вугільних шахтах, пункту 3.25 Правил безпеки на підприємствах по збагаченню і брикетуванню вугілля (сланців), пунктів 1.5, 1.7.4 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, пунктів 2.8, 2.9, 2.12, 3.5, 3.6, 4.17, 4.18 Положення про нарядну систему на виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», розділів «Технологія робіт» «Міри безпечності» Технології робіт з чистки вугільного бункера ДТКП №1 ТВД «Шахта Білозерська», пунктів 2.8, 2.14.1, 2.14.4, 2.14.5, 2.18.1, 2.18.2 Посадової інструкції майстра дільниці технологічного комплексу поверхні, в частині того, що здійснюючи керівництво роботами у вугільному бункері дільниці технологічного комплексу поверхні - 1 ТДВ «Шахта Білозерська» в першу зміну 22.04.2016 року не забезпечила якісне проведення інструктажу на виконання особливо небезпечних робіт, допустила порушення технологічного процесу: зачищення залишків вугілля в бункері, яке проводилось знизу, не забезпечила безпечне виконання робіт у зміні на дільниці внаслідок чого ОСОБА_15 був збитий з драбини налиплою гірничою масою, що знаходилась вище нього та обрушилася з бортів бункера, і з технічної точки зору знаходилися в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням події нещасного випадку. Серед причин настання нещасного випадку, експертом визначено незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці в частині не виконання вимог нарядної системи, а саме не оформлений наряд на ведення робіт з чистки вугільного бункера в книзі нарядів дільниці і не виданий керівнику робіт і робітникам ланки наряд-допуск на проведення особливо небезпечних робіт; не погоджене ведення робіт зі службою охорони праці; не проконтрольоване оформлення нарядної документації. Майстер дільниці технологічного комплексу поверхні - 1 ТВД «Шахта «Білозерська» ОСОБА_8 при здійсненні керівництва роботами у вугільному бункері дільниці технологічного комплексу поверхні - 1 ТВД «Шахта «Білозерська» в першу зміну 22.04.2016 повинна була: забезпечити якісне проведення інструктажу на виконання особливо небезпечних робіт; не допускати ведення робіт з чистки вугільного бункера без оформлення наряд-допуску на проведення особливо небезпечних робіт; не допускати до роботи з чищення приймального вугільного бункера дільниці технологічного комплексу поверхні - 1 робітників не за спеціальністю (професією); забезпечити виконавців робіт з чищення бункера страхувальними тросами або мотузками; не допускати порушення технологічного процесу в частині напряму зачищення залишків вугілля в бункері (зачистка залишків вугілля в бункерах дозволяється тільки зверху донизу); не допускати зависання залишків вугілля вище рівня виконання робіт.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 27.08.2018 року № 133 ОСОБА_15 при проведенні робіт з підвищеною небезпекою, а саме проведення робіт з чищення приймального вугільного бункера, отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна лиця, рана нижньої губи, гипоксичне ураження головного мозку, тупа травма грудної клітки - розриви легенів з обох боків (правосторонній гемо пневмоторакс, лівосторонній пневмоторакс). Садна обличчя та рана нижньої губи відносяться до легких тілесних ушкоджень. Гипоксичне ураження головного мозку, розриви легенів з обох боків з правостороннім гемо пневмотораксом, лівостороннім пневмотораксом відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя та знаходяться в причинному зв`язку з його травмуванням.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що отримавши усний наряд на виконання робіт у вугільному бункері обвинувачена ОСОБА_8 , провівши інструктаж з робітниками та приступивши до безпосереднього виконання робіт, відповідно до Технології робіт чистки вугільного бункера УТКП № 1 ТДВ «Шахта «Білозерська» та посадової інструкції майстра дільниці ТКП, затвердженої 02.07.2012 року, була відповідальною за проведення вказаних робіт, повинна була залишатися на місці робіт до їх закінчення та за відсутності письмового наряду не заборонила виконання вказаних робіт.
Твердження захисника, що працівники, які залучені до чищення бункеру не були працівниками земельних ділянок, крім того до оперативного управління ОСОБА_8 не відносились, а тому обвинувачена не мала можливості цим робітникам наказати зупинити роботи із чищення бункеру, не спростовують вини ОСОБА_8 , оскільки остання здійснила початок роботи шахтарів у бункері, без проведення належного інструктажу, отже виконала дії, властиві керівнику робіт, а саме по чистці бункеру, наряду, який їй надано усно та який вона не відмовилась виконувати, в свою чергу гірники також почали виконувати цей наряд.
Доводи захисника про порушення правил безпеки самим ОСОБА_32 не вказують на відсутність вини ОСОБА_8 , оскільки вона є майстром дільниці, керівником наряду по чистці бункеру, тобто особою на яку покладено відповідні обов`язки, які останньою належним чином не виконані, що призвело до нещасного випадку та відповідно настання тяжких наслідків.
Захисником зазначено, що саме в діях ОСОБА_9 мається невиконання службових обов`язків, що призвело до нещасного випадку, зокрема, якщо начальник зміни відправила по селектору ОСОБА_8 з місця виконання особливо небезпечних робіт, для виконання наряду, який видано безпосередньо ОСОБА_8 , то начальник зміни повинна була сама здійснювати безперервний контроль за виконанням цих особливо небезпечних робіт, крім того саме ОСОБА_9 повинна була забезпечити присутність представника технічного нагляду. Колегія суддів звертає увагу, що вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2020 року начальника дільниці ОСОБА_9 визнано винною за ч. 2 ст. 272 КК України, саме за вказаними подіями. Однак визнання ОСОБА_9 винною не виключає вину ОСОБА_8 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, оскільки на кожну з них покладені різні обов`язки, які належним чином не виконані.
Твердження захисника, що законодавцем не передбачено процедури відмови для ІТР від доручених їй робіт, до того ж коли наряд на виконання цих робіт не видавався, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_8 вважаючи, що наряд виданий не законно або без додержання вимог не зобов`язана його виконувати, повідомивши про це особу, яка видала наряд або керівництво.
Колегія суддів зазначає, що при наявності сумнівів щодо надання наряду або необізнаності до виконання яких робіт залучена ОСОБА_8 , остання мала відмовитись від їх виконання, чого не зробила, а здійснила усі дії, які вказують на прийняття нею наряду та обізнаності в роді та характері робіт, однак неналежне виконання своїх обов`язків призвело до порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, вказані дії мають ознаки кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 272 КК України.
Щодо доводів захисника про порушення вимог ст. 290 КПК України, колегія суддів не вбачає порушення прав сторони захисту, оскільки їм надано достатньо час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, яким вони не скористались, крім того сторона захисту не позбавлена права знайомитись за матеріалами кримінального провадження як на стадії судового розгляду так і на стадії апеляційного перегляду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про допустимість актів розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 16.05.2016 року, що стався 22.04.2016 року на ТДВ «Шахта «Білозерська» та № 3 розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом форми Н-1 від 16.05.2016 року, що стався 22.04.2016 року на ТДВ «Шахта «Білозерська», оскільки вони складені у відповідності до вимог законодавства України, за результатами належного аналізу показань працівників шахти, в т.ч. свідків, потерпілого та обвинуваченої.
Також, апеляційний суд не вбачає підстав для визнання незаконною висновку експертизи судової експертизи з дослідження причин та наслідків надзвичайних подій в гірничій промисловості і в підземних умовах №644/5246-17 від 01.06.2018 року, оскільки експертом під час проведення експертизи враховані ті дані, на які звертає увагу захисник, крім того висновки експерта узгоджується із доказами, які досліджені та проаналізовані судом та беззаперечно дають підстави вважати, що дії ОСОБА_8 не відповідали вимогам як закону, так і внутрішнім нормативним актам підприємства в частині того, що здійснюючи керівництво роботами у вугільному бункері дільниці технологічного комплексу, вона не забезпечила якісне проведення інструктажу на виконання особливо небезпечних робіт, допустила порушення технологічного процесу.
Доводи захисника, щодо відсутності повноважень у слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_33 провести досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050000000135 від 22 лютого 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_8 спростовуються дорученням наданим слідчому ОСОБА_34 про проведення досудового розслідування від 22.02.2019 року та підписаним заступником начальника відділу слідчого управління Головного правління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_35 , про що слушно зазначив суд першої інстанції.
Твердження захисника щодо необґрунтованого порядку дослідження доказів, колегія суддів не вважає не обґрунтованими, оскільки порядок дослідження доказів визначався за результатами висловлення думки всіх учасників кримінального провадження. При цьому, порушень вимог КПК України при досліджені письмових доказів, як про це зазначає захисник, колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріали кримінального провадження не містять скарги-заперечення захисника на рішення прокурора та захисником не надано належних доказів подачі такої скарги до суду першої інстанції, а тому апеляційний суд позбавлений можливості надати оцінку діям місцевого суду щодо розгляду або не розгляду вказаної скарги захисника та її змісту.
За наведених обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо оспорювання деяких фактичних обставин необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження.
Виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи дії обвинуваченої ОСОБА_8 , які вказували на прийняття нею наряду чистки бункеру, дії обвинуваченої щодо не проведення належного інструктажу, більш того, відповідно до показань свідків інструктаж по роботі чистки бункеру проводив саме потерпілий ОСОБА_15 , дії обвинуваченої щодо залишення місця робіт та перебування потерпілого під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, без нагляду відповідного керівника роботами - майстра, усвідомлення обвинуваченою, яка керувала роботами з підвищеною небезпекою, рівня відповідальності та суспільно-небезпечного характеру своїх дій, в результаті яких настали тяжкі наслідки, колегія суддів вважає, що вина останньої в інкримінованому кримінальному правопорушенні, доведена поза розумним сумнівом на підставі дослідження належних та допустимих доказів, які обґрунтовано покладені в основу вироку.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при призначені міри покарання враховані всі обставини кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, будь-яких інших доказів, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо особи обвинуваченої, при розгляді справи в апеляційній інстанції не надано, а тому призначене судом першої інстанції покарання з іспитовим строком є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, а також попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає таке рішення суду першої інстанції справедливим та достатнім для досягнення мети покарання, таким, що відповідає принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин колегія суддів вважає, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування та задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2021 року у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12019050000000135 за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді
