ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/3246/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року

у адміністративній справі № 160/3246/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 126 451,61 грн за безпосередню участь в бойових діях за період з 31 травня по 24 липня 2022 року, та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 126 451,61 грн. за безпосередню участь в бойових діях за період з 31 травня по 24 липня 2022 року, а також стягнуто судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав неправильного та неповного дослідження доказів і обставини у справі, не врахування того, що надані позивачем матеріали не підтверджують факт участі у бойових діях та не надають можливості для командування військової частини юридично оформити виплату та належно підтвердити участь позивача у бойових діях або заходах, що вимагається керівними документами, а сам факт перебування позивача у відрядженні у районах ведення бойових дій не свідчить про безпосередню участь позивача у бойових діях. За вказаних обставин апелянт вважає, що у спірному випадку немає визначених діючим законодавством правових підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 31.05.2022 по 24.07.2022, оскільки відсутні необхідні документи для підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у відповідний період, у зв`язку з чим відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити інше рішення про відмову у задоволені вимог позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, позивач вказує на безпідставність доводів апелянта та на законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції, яким було повно встановлено усі обставини спірних правовідносин та правильно застосовано до них норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволені вимог апелянта, та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та відзиву позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України (а.с.9), і будучи призваним на військову службу за мобілізацією 11.03.2022 року Центрально-Чечелівським ОРТЦ та СП м.Дніпро на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року, позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , що підтверджується копією посвідчення офіцера серія НОМЕР_2 , виданого 21.12.2022 року управлінням 26 окремої бригади Державної спеціальної служби транспорту (а.с.11).

Відповідно долучених до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що на підставі Витягу із наказу (по стройовій частині) № 20 від 11.03.2022 року ОСОБА_1 був призначений до 26 окремої бригади заступником командира роти матеріально-технічного забезпечення з морально психологічного забезпечення управління 26 окремої бригади ВОС-3418003, та встановлено: оклад за посадою 4230,00 гривень на місяць, шпк "старший лейтенант", тарифний розряд - 18; щомісячну премію за особистий внесок в загальні результати в розмірі 159% місячного грошового забезпечення; надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу (грошового забезпечення) з урахуванням укладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (а.с.12).

Згідно витягу із наказу № 121 від 31.05.2022р. на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади від 01.08.2022 року № 95 і посвідчення про відрядження № 158 від 30.05.2022 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 заступника командира роти матеріально-технічного забезпечення з морально-психологічного забезпечення, було відряджено до м.Курахове Донецької області з 31.05.2022 року для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (а.с.13), а відповідно до витягу з наказу №117 від 31.05.2022р. встановлено, що на підставі клопотання командира НОМЕР_3 окремої бригади від 26.05.2022 № 2/52-695ДСК старший лейтенант ОСОБА_1 у складі з іншими військовослужбовцями прибули до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупуванні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань (а.с.15-16). Крім того, наказом № 189 від 02.08.2022 року на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади від 01.08.2022 року № 95 та посвідчення про відрядження № 158 від 30.05.2022 року наказано вважати позивача таким, що прибув і приступив до виконання службових обов`язків з 02.08.2022 року у м. Курахове Донецької області (а.с.14)

Як вбачається з долученого до матеріалів справи Рапорту командира 35 тактичної групи підполковника ОСОБА_2 від 12.09.2022 р. (а.с.18), командиру 26 окремої бригади доповідалося, що військовослужбовці у складі 35 тактичної групи, до переліку яких входить і позивач, брали безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 31.05.2022 по 02.08.2022 в м. Курахово Донецької області.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в період з 31 травня до 02 серпня 2022 року та приймав безпосередню участь у бойових діях в загальній кількості 64 днів, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями: витягів з наказів № 121 від 31.05.2022 року та № 189 від 02.08.2022 року, посвідчення про відрядження № 158 від 30.05.2022 року та бойових розпоряджень № 57 від 31.05.2022 року і № 95 від 01.08.2022 року

Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі постанови КМУ № 168 ОСОБА_1 в жовтні 2022 року була виплачена додаткова винагорода за період безпосередньої участі у бойових діях лише за період з 25 липня по 2 серпня 2022 року в розмірі: 50 322,58 грн (загальної суми виплаченої додаткової винагороди за жовтень 2022 року) - 30 000 грн (нарахованої додаткової винагороди за жовтень 2022 року) - 20322,58 грн, що підтверджується довідкою про доходи від 06.02.2023 № 13/58 (а.с.17). За вказаних обставин позивач вважаючи, що відповідачем протиправно не було виплачено додаткову винагороду за період з 31.05.2022 р. по 24.07.2022 р. в розмірі 126451,61 грн., звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, спираючись на положення ст.3, ст.17, ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України та ст.1, ч.ч.1-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), ст.5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII) - суд першої інстанції правильно акцентував увагу на тому, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено військовий стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався на 30 діб Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022; на 30 діб Указом Президента України від 19.04.2022 №7300; на 90 діб Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022;Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб; Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб; Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб; Указом Президента України від 06.02.2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб; Указ Президента України № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).

24 лютого 2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства та долучених до матеріалів справи письмових доказів, якими підтверджено, що позивач брав участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в період з 31 травня до 02 серпня 2022 року, що не заперечується відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підтвердження належними доказами безпосередньої участі старшого лейтенанта ОСОБА_1 заступника командира роти матеріально-технічного забезпечення з морально-психологічного забезпечення у бойових діях в загальній кількості 64 днів, а відповідно і передбаченого постановою № 168 права позивача, як особи, яка брала безпосередню участь у бойових діях (забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Стосовно посилання відповідача на те, що відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022р., ухваленого з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди на виконання постанови № 168, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються на підставі рапортів командирів підрозділів за минулий місяць, проте позивачем надано довідку та рапорт після двох місяців з дня повернення з відрядження, у зв`язку з чим, позивача не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди суд першої інстанції визнав за недоцільне застосовувати Окреме доручення Міністра оборони України № 912/з/29 прийняте 23.06.2022 р. після виникнення спірних правовідносин, за період з 31.05.2022 р. по 24.07.2022 р., оскільки пунктом 3 постанови № 168, Міністерство фінансів зобов`язано опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Колегія суддів вважає обгрунтованними висновки суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно не врахував: довідку про доходи від 06.02.2023 № 13/58 (а.с.17); рапорт на ім`я командира НОМЕР_3 окремої бригади (а.с.18); вимоги постанови № 168; та наказ "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1668/39004 23 грудня 2022 р., за яким Курахівська міська територіальна громада Покровського району Донецької області з 24.02.2022 р. відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії; а також той факт, що наказом від 31.05.2022 р. №121 старший лейтенант ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 і його було відряджено до м.Курахове Донецької області для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у зв`язку з чим позивач має право на додаткові винагороди, відповідно до норм постанови КМУ №168 від 28.02.2022 р.

За наведених обставин та фактів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду за період безпосередньої участі у бойових діях за період часу з 31.05.2022 по 24.08.2022 включно, виходячи з нижченаведеного розрахунку, який не спростовано відповідачем будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України:

1). 31 травня 2022 року: (100 000 грн /31)* 1 = 3 225,80 грн; 3 225,80 -967,74 = 2 258,06 грн. з яких: 100 000 грн - сума додаткової винагороди, яка належала виплаті за повний місяць, за участь у бойових діях (у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії); 31 - кількість календарних днів у травні 2022 року; 1 - кількість днів, за які здійснюється виплата додаткової винагороди; 225,80 грн - загальна сума додаткової винагороди, яка належала виплаті за 31 травня 2022 року згідно розрахунку; 997,74 грн - частина виплаченої відповідачем додаткової винагороди; 258,06 грн - залишок суми додаткової винагороди, яка підлягає виплаті відповідачем за 31 травня 2022 року з урахуванням виплаченої відповідачем додаткової винагороди;

2) червень 2022 року: (100 000 - 30 000 грн) = 70 000 грн, з яких: 100 000 грн - сума додаткової винагороди, яка належала виплаті за повний місяць, за участь у бойових діях (у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії); 30 000 грн - частина виплаченої відповідачем додаткової винагороди за червень 2022 року; 70 000 грн - залишок суми додаткової винагороди, яка підлягає виплаті відповідачем за червень 2022 року з урахуванням виплаченої відповідачем додаткової винагороди;

3). період з 01 липня 2022 по 24 липня 2022 року: (100 000 грн /31) * 24 = 77 419,35 грн; 77 419,35 - (30 000/31)*24 = 23 225,80 грн; 77 419,35 - 23225,80 = 54 193,55 грн з яких: 100 000 грн - сума додаткової винагороди, яка належала виплаті за повний місяць, за участь у бойових діях (у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії); 30000 грн - частина виплаченої відповідачем додаткової винагороди за липень 2022 року; 31- кількість календарних днів у липні 2022 року; 24- кількість днів, за які здійснюється виплата додаткової винагороди; 77 419,35 грн - загальна сума додаткової винагороди, яка належала виплаті за період з 01 липня 2022 по 24 липня 2022 року пропорційно 24 дням розрахунку; 23 225,80 грн - частина виплаченої відповідачем додаткової винагороди за період з 01 липня 2022 по 24 липня 2022 року пропорційно 24 дням розрахунку; 54 193,55 грн - залишок суми додаткової винагороди, яка підлягає виплаті відповідачем за період з 01 липня 2022 по 24 липня 2022 року пропорційно 24 дням розрахунку та, з урахуванням виплаченої відповідачем додаткової винагороди.

Отже, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, загальний розмір не виплаченої додаткової винагороди за період безпосередньої участі у бойових діях (у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) за період з 31 травня 2022року по 24 липня 2022 року складає: 2 258,06 грн (за 31 травня 2022 року) + 70 000 грн (за червень 2022 року) + 54 193,55 грн (за період з 01 липня по 24 липня 2022 року) = 126 451,61 грн.

Саме на підставі означеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про допущену Військовою частиною НОМЕР_1 протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022 за період з 31.05.2022 р. по 24.07.2022 р., враховуючи факт виконання бойового завдання щодо оборони, відсічі і стримання збройної агресії Російської Федерації.

Судова колегія у повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі та визнає безпідставними доводи апелянта про відсутність правових підстав, визначених діючим законодавством, для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Перш за все, колегія суддів акцентує увагу на неспростовність у даному спірному випадку факту перебування позивача у період з 31.05.2022 року по 02.08.2022 року у зоні проведення бойових дій та його безпосередньої участі у вказаний період в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що фактично визнається і відповідачем по справі, яким одночасно заперечується право позивача на отримання додаткової винагороди з огляду лише на приписи абзац. 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 року (далі - Окреме доручення № 912/з/29) яким встановлено, що «про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець»

В межах даної справи відповідач не спростовує сам факт перебування позивача у відрядженні у районах ведення бойових дій, або відсутність визначеного абзацем 3 пункту 3 Окремого доручення № 912/з/29 документів, тобто: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість; рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця; та довідки командира військової частини, до якої відряджений військовослужбовець, про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах (у разі переходу до підпорядкування іншої військової частини), також як і не оспорює суми розрахованої позивачем у позові додаткової винагороди.

Очевидно, що у даному випадку спірним є саме відсутність визначеної Окремим дорученням № 912/з/29 довідки за формою додатку №1 або №2, яка за твердженням відповідача є пріоритетним та основним документом у зв`язку з тим, у вказаний спосіб підтверджується участь військовослужбовця у бойових діях та інших заходах у відповідний період, тому колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач використовуючи виключно приписи абзацу 4 пункту 3 Окремого доручення № 912/з/29 безпідставно не врахував, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони здійснюється саме на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу (абз.3 п.3), а виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини, та керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (п.5).

Колегія суддів вважає, що за вказаних вище обставин у сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право позивача, як особи, яка брала безпосередню участь у бойових діях (забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів безпосередньо та прямо передбачено постановою №168, а застосування у спірному випадку положень прийнятого 23.06.2022 р. Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29, тобто, прийнятого після виникнення спірних правовідносин, у тому числі і за період з 31.05.2022 р. по 24.07.2022 р. є неможливим до застосування, оскільки до прийняття Міністром оборони України Окремого доручення № 912/з/29 від 23.06.2022 року додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії при безпосередньому перебуванні у районах бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям нараховувалася та виплачувалася саме на підставі наказів командирів (начальників). Крім наказу командира, військовослужбовцю необхідно було прибути до частини і стати до виконання обов`язків за посадою та надати фінансовій службі військової частини реквізити банківської карти будь-якого українського банку, а в разі її відсутності документи для відкриття банківського рахунка. Такий алгоритм дій був передбачений в інфографіці Міністерства оборони щодо порядку отримання виплат від 19 березня 2022 року.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що відповідач у даному спірному випадку повинен був керуватися положенням саме постанови № 168 зобов`язаний був враховувати не спростований ним в судовому порядку факт безпосереднього прийняття позивачем участі у бойових діях в загальній кількості 64 днів, що підтверджено долученими до матеріалів справи витягів з наказів № 121 від 31.05.2022 року та № 189 від 02.08.2022 року за змістом яких позивач брав участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в період з 31 травня до 02 серпня 2022 року на підставі, зазначених в витягах, посвідчення про відрядження № 158 від 30.05.2022 року та бойових розпоряджень № 57 від 31.05.2022 року та № 95 від 01.08.2022 року, а також рапорт командира 35 тактичної групи від 12.09.2022 року на ім`я командира НОМЕР_3 окремої бригади, яким підтверджено, що військовослужбовці у складі 35 тактичної групи (до переліку яких входить і позивач старший лейтенант ОСОБА_1 ) брали безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 31.05.2022 по 02.08.2022 року в м.Курахово Донецької області, і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004 наказу від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно якого Курахівська міська територіальна громада Покровського району Донецької області з 24.02.2022 р. відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Підсумовуючи вищевикладені обставини та факти, з`ясувавши та певеревіривши усі фактичні обставини справи, надану судом першої інстанції об`єктивну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що мають юридичне значення, а також враховуючи основні засади адміністративного судочинства та вимоги законодавства України, яким врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції у цій справи прийнято законне та обґрунтоване рішення по суті спору, і висновки суду першої інстанції не спростовано доводами апеляційної скарги відповідача, а тому апеляційний суд визнає за необхідне відмовити у задоволені апеляційної скарги відповідача та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяС.М. Іванов

суддяД.В. Чепурнов