КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року справа №320/23111/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі відповідач 1, Комісія), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2, Міністерство), в якому просить визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії (рішення) відповідача 1 від 23.06.2023 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення строку дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивачки зазначив, що спірне рішення відповідача 1 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням статей 8, 13 і 18 Європейської конвенції про захист прав людини, статті 58, пункту 22 статті 92 Конституції України, абз. 4 пункту 7, абз. 3 пункту 9, пункту 13, розділу VI Положення про центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5.

Ухвалою від 10.07.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 14.09.2023.

Представником відповідачів подано суду відзив на позов, в якому зазначено, що відповідачі при прийнятті спірного рішення діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Натомість доводи і вимоги ґрунтуються на надуманих позивачкою підставах та її власному розумінні, як обставин справи так і норм чинного законодавства.

У судовому засіданні 14.09.2023 за клопотанням представників сторін, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач має кваліфікацію судового експерта, що підтверджується свідоцтвом № 1082 від 31.01.2007, виданим на підставі рішення ЦЕКК Міністерства юстиції України, що дає їй право на проведення експертиз за експертними спеціальностями: 11.1.- дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності; 11.2. дослідження документів про економічну діяльність підприємства та організацій; 11.3. дослідження документів фінансово-кредитних операцій. Одночасно, є генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна Група «ЕС енд ДІ».

Судовими експертами Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна Група «ЕС енд ДІ» у складі позивачки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складено 12.10.2022 висновок експертів № 1015/64201 за результатами комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи (далі - Висновок).

Зі змісту Висновку вбачається, що експертиза проведена за запитом ОСОБА_4 від 23.06.2022, для подання до господарського суду відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на яку були поставлені питання щодо ринкової вартості однієї простої іменної акції номінальною вартістю 0,25 грн. за акцію, код ISIN UA4000067839, емітент Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116) у 100 % пакеті акцій станом на 17.10.2019, 06.08.2018, 27.04.2020, визначена із застосуванням різних методів та підходів, зокрема, доходного підходу, порівняльного підходу, майнового підходу.

За результатами експертизи визначено, що ринкова вартість однієї простої іменної акції: за доходним підходом станом на 03.11.2019 та 17.10.2019 становить 24,33 грн; із застосуванням балансового методу майнового підходу станом на 17.10.2019 становить 10,45 грн; із застосуванням доходного підходу станом на 06.08.2019 становить 20,42 грн; із застосуванням балансового методу майнового підходу станом на 06.08.2019 становить 7,64 грн; із застосуванням доходного підходу станом на 27.04.2020 становить 27,58 грн; із застосуванням балансового методу майнового підходу станом на 27.04.2020 становить 11,07 грн. За іншими підходами не виявилось можливим провести експертне дослідження, про що зазначено у Висновку.

Відповідно до рецензії від 23.01.2023 на Висновок № 1015/64201, складеної судовим експертом вищого кваліфікаційного класу, кандидатом юридичних наук Прохоровим-Лукіним Григорієм Вікторовичем встановлено: по вступній частині - поставлені на експертизу питання не вимагають вирішення питань, які не відносяться до компетенції експертів, які входять до сформованої для виконання експертизи комісії; питання сформульовані достатньо чітко та конкретно; питання не містять завдань, які виходять за межі спеціальних знань експертів та не є правовими; по дослідницькій частині за результатами вивчення змісту дослідницької частини Висновку не виявлені порушення, які можуть вплинути на повноту та об`єктивність дослідження та його результати; використані нормативні акти, методики та стандарти відповідають завданню вирішення поставлених на дослідження питань. Проведення дослідження та надання висновку за першим, четвертим, шостим, дев`ятим, одинадцятим, чотирнадцятим питаннями відповідає вимогам пункту 14 Національного стандарту № 1. Відмова експертів від надання Висновку експертів за другим, третім, сьомим, восьмим, дванадцятим, тринадцятим питаннями є обґрунтованою та відповідає вимогам абзацу 2 пункту 37 Національного стандарту № 1. Визначення експертами дохідного підходу як такого, що має перевагу порівняно з порівняльним та майновим підходами при оцінці акцій Товариства, відповідає положенням пунктів 4, 10, 13, 37, 52 Національного стандарту № 1. Таким чином проведене дослідження є повним та об`єктивним, а отримані результати є документально та нормативно обґрунтовані. По заключній частині зауважень також не має. Рецензуванням Висновку не встановлено порушень вимог законодавства, які вплинули на повноту та обґрунтованість результатів дослідження. Таким чином Висновок є повним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (далі - Товариство) звернулося 08.05.2023 до Міністерства юстиції України щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судових експертів. У вказаному зверненні представник Товариства навів свої переконання у тому, що вирішення питання щодо визначення вартості однієї простої акції на певну дату не відноситься до компетенції експерта-економіста, отже жодного відношення як експерти вони не мають до оцінки майна. Також зауважив, що експертами порушені строки проведення експертизи. У зв`язку зі зазначеним дійшов висновку про порушення вимог пунктів 1.13., 2.2., 2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих судових установах затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5.

Окрім наведеного, представник Товариства вказав, що, як вбачається з Висновку, оцінка проводилась станом на 06.08.2019, 06.08.2018, 07.04.2020 за доходним підходом побудовою чистого грошового протоку на власний капітал з однією і тією ж схемою, де зміна робочого капіталу істотно зменшена, а реверсія визначається за моделлю зростання Гордона, яка є неприйнятною. Внаслідок цього на всі вищенаведені дати вартість однієї простої акції визначена завищеною щонайменше в три рази від її істинної ринкової вартості. Таким чином на думку заявника, Висновок є необ`єктивним та неповним.

У зв`язку з викладеними у зверненні обставинами, представник Товариства просив внести на розгляд Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерства юстиції України подання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 (свідоцтво від 31.01.2007 № 1082) та прийняти рішення щодо притягнення її до відповідальності у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціалізацією.

При цьому, Товариство звернулось до позивачки з запитом від 10.05.2023 щодо надання роз`яснення наданого Висновку, надавши копію висновку КНІДСЕ від 02.05.2023 № 7897/23-72.

Позивачка надала письмові роз`яснення від 18.05.2023 вказавши, що застосований у висновку від 02.05.2023 № 7897/23-72 алгоритм визначення ринкової вартості акцій не відповідає завданню оцінки, вимогам пунктів 14, 36 Національного стандарту № 1, абзацу 7 пункту 6, абзацу 6 пункту 14, абзац 2 пункту 20 Національного стандарту № 3 та не є економічно обґрунтованим.

Департаментом експертного забезпечення правосуддя Міністерства до Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі Дисциплінарна палата) скеровано подання для розгляду на засіданні Дисциплінарної палати звернення Товариства від 08.05.2023 та додані до нього документи.

Рішенням Дисциплінарної палати від 24.05.2023 № 2 вирішено порушити дисциплінарне провадження, зокрема, щодо позивачки та доручено фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНІДСЕ) провести аналіз відповідності Висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз.

Судовими експертами КНІДСЕ здійснено аналіз Висновку, за результатами якого складено довідку від 12.06.2023, якою зафіксовані такі обставини.

За своєю структурою Висновок відповідає Інструкціям № 53/5 та № 3505/5.

Вступна частина Висновку в цілому складена у відповідності до вимог п.4.12. Інструкції № 53/5.

Дослідницька частина Висновку не містить інформації щодо того, яка його частина є економічним дослідженням, а яка оціночно-будівельним. Текст дослідження є суцільним, без поділу за видами дослідження, що не дає можливості визначити, яка його частина є економічним дослідженням, а яка оціночно-будівельним.

Текст дослідження не вказує на джерело отримання експертами зазначеної інформації. При цьому наведений у вступній частині Висновку перелік наданих документів не містить такої інформації, експертами при написанні Висновку порушено пункту 2.3. Інструкції № 53/5.

Щодо дослідження за питаннями 1, 6, 11, яке здійснювалось щодо визначення ринкової вартості акції із застосуванням доходного методу зазначено, що порядок застосування такого методу визначено Методикою комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств від 15.12.2014 № 0113U000556. При цьому вказано, що після аналізу фінансових показників Висновок містить інформацію щодо прогнозних значень індексу цін виробників промислової продукції згідно з Основними прогнозованими макропоказниками економічного і соціального розвитку України на 2020-2022 роки, наведеними у додатках до постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 555. Водночас зазначено, що застосування у Висновку коефіцієнтів з Основних показників протирічить методиці застосування доходного методу при розрахунку вартості акцій, оскільки доходний метод передбачає розрахунок поточної доходності та поточної ринкової вартості акції, на дату оцінки, а не прогнозованого її значення з урахуванням макроекономічних прогнозів на наступні три роки після дати оцінки.

Експертами не обґрунтовано застосування для розрахунків саме даних постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 555, тоді як предметом дослідження була оцінка акцій станом на дати 17.10.2019, 06.08.2019, 27.04.2020.

Таким чином, внаслідок необґрунтованого застосування підвищуючих прогнозних коефіцієнтів, що відображають тенденцію можливої динаміки макроекономічних показників в 2020, 2021, 2022 роках при розрахунку ринкової вартості акцій Товариства на конкретні дати 2019 та 2020 років, експертами необґрунтовано та у порушення методики застосування доходного підходу завищену ринкову вартість акцій Товариства.

Зазначене є порушенням вимог статті 12 Закону України «Про судову експертизу» та пункту 2.2. Інструкції № 53/5, а саме: експертами невірно застосований доходний метод при визначені ринкової ціни акцій станом на 17.10.2019, 06.08.2019, 27.04.2020; необґрунтовано надано перевагу застосуванню доходного методу визначення ринкової вартості акцій перед балансовим методом.

Таким чином, висновок експертів щодо ринкової вартості акцій Товариства станом на 17.10.2019, 06.08.2019, 27.04.2020 є невірним, показники ринкової вартості на відповідні дати є завищеними внаслідок необґрунтованого застосування експертами коефіцієнтів макроекономічного зростання, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 555.

Заключна частина Висновку містить відомості, які передбачені пунктом 4.14. Інструкції.

За результатами проведеного аналізу Висновку встановлено, що висновок експертів щодо ринкової вартості акцій Товариства є невірним в частині економічної експертизи, показники ринкової вартості акцій Товариства станом на аналізовані дати є завищеною.

Позивачка 21.06.2023 подала Міністерству пояснення щодо обставин, викладених у зверненні Товариства та довідці КНІДСЕ, в яких зазначила таке.

Джерелом інформації, викладеної та використаної експертами при складанні Висновку є виключно документи, отримані від замовника експертизи, перелік яких наведено у вступній частині Висновку, що спростовує твердження експертів КНІДСЕ щодо самостійного збору експертами інформації для дослідження при складанні Висновку та порушення пункту 2.3. Інструкції № 53/5.

Строки проведення експертизи тривалістю більше 90 днів були погоджені із замовником експертизи, а направлення клопотань про надання додаткових матеріалів здійснювалось відповідно до спільної програми досліджень, розробка якої головою комісії експертів передбачена пунктом 4.5. Інструкції № 53/5, що спростовує твердження експертів КНІДСЕ про порушення строків проведення експертизи.

Твердження експертів КНІДСЕ про необґрунтоване застосування експертами при складанні Висновку показників, визначених у постанові Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 555 є безпідставними, оскільки застосування таких показників є вимогою пункту 19 Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» та Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємства, а також відповідає положенням пункту 2.4. Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємства. Відтак, застосування при оцінці вартості акцій Товариства прогнозного індексу інфляції, розмір якої схвалено Кабінетом Міністрів України, відповідає стандартами оцінки, чинному законодавству та адекватній економічній логіці.

Твердження експертів КНІДСЕ про те, що експерти відмовилися від застосування балансового методу майнового підходу, нібито через недостовірність звітності Товариства, є непідтвердженими, оскільки у Довідці відсутнє буд-яке посилання на висновки експертів про нібито недостовірність фінансової звітності Товариства.

Твердження Товариства про те, що експерти, які склали Висновок не мають відношення до оцінки майна спростовується пунктом 1.5. Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств та положеннями пункту 6 рішенням Секції судової економічної експертизи Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, викладеного у протоколі від 05.05.2023 № 1.

Окрім того позивачка зазначила, що обґрунтованість відмови від застосування балансового методу майнового підходу при оцінці акцій Товариства підтверджується тим, що вирішуючи аналогічні питання щодо визначення ринкової вартості акцій Товариства, експерти КНІДСЕ у Висновку експертів від 02.05.2023 № 7897/23-72 також відмовились від застосування балансового методу доходного підходу.

Позивачка звернулась 15.06.2023 до Міністерства з запитом щодо уточнення підстав направлення до Дисциплінарної палати подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки ознайомившись зі зверненням представника Товариства не знайшла у ньому жодної інформації про будь-який дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 розділу VІ Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5. У зв`язку з зазначеним просила повідомити інформацію щодо якого саме виду дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 розділу VІ Положення про Комісію стала підставою для направлення Департаментом експертного забезпечення правосуддя до Дисциплінарної палати подання від 17.05.2023 щодо розгляду питання про порушення щодо неї дисциплінарного провадження.

Міністерство листом від 30.06.2023 № 84738/93846-33-23/6.3 повідомило позивачку, що за результатами перевірки відповідності звернення Товариства вимогам пункту 5 розділу VІ Положення встановлено, що воно відповідає вказаним вимогам, тому на розгляд Дисциплінарної палати було скеровано відповідне подання.

Наказом Міністерства від 29.05.2023 № 1257/7 «Про затвердження постійних складів кваліфікаційної та дисциплінарної палат Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України» затверджені постійні склади вказаних комісій.

Рішенням від 23.06.2023 № 1/1 (далі спірне рішення), на підставі Довідки КНІДСЕ, Дисциплінарна палата вирішила притягнути судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта № 1082 строком на 6 (шість) місяців з дня проголошення резолютивної частини цього рішення.

При цьому зі змісту рішення від 23.06.2023 № 1/1 вбачається про встановлення членами Дисциплінарної палати таких обставин:

-договір між замовником експертизи та експертами не укладався, натомість договір укладався з ТОВ «ЕС енд ДІ», отже експертами складено висновок та проведено експертизу з недотриманням вимог статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» та підпункту 10 пункту 1, підпункту 6 пункту 4 розділу ІІ Інструкції № 3505/5;

-Висновок складений за результатами комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, що не передбачено статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 1.2.14. Інструкції № 53/5;

-експертами всупереч вимогам пункту 1.8. Інструкції № 53/5 та статті 7-1 Закону проведено експертизу, а не експертне дослідження;

-Висновок оформлено на бланку ТОВ «ЕС енд ДІ», чим недотримано експертами пункту 14 розділу ІІІ Інструкції № 3505/5;

-висновки зроблені за результатами проведення лише економічного дослідження з виходом за межі компетенції експертів з правом проведення економічних експертиз за спеціальностями 11.1 та 11.2, у той час, які відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 53/5, експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта;

-експертами невірно застосований доходний метод при визначені ринкової ціни акцій станом на 17.10.2019, 06.08.2019, 27.04.2020;

-експертами необґрунтовано надано перевагу застосуванню доходного методу визначення ринкової вартості акцій перед балансовим методом;

-експертами порушено пункт 2.2. Інструкції № 53/5 під час складання висновку.

У рішенні від 23.06.2023 № 1/1 також зазначено, що визначаючи вид стягнення, яке повинно бути застосовано до експерта, Дисциплінарна палата враховує допущені нею порушення, їх очевидний характер, що свідчить про грубу та очевидну недбалість експерта (позивачки). Крім того вказано, що при обрані виду дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна палата враховує досвід роботи експерта (позивачки) з 2000 року, наявність у неї дисциплінарного стягнення, не визнання вини у вчиненні встановлених порушень. Результати Висновку можуть впливати на оцінку обставин справи під час провадження, в якому подано Висновок.

Вважаючи рішення від 23.06.2023 № 1/1 протиправним, позивачка звернулась до суду з даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені норми основного закону означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому, «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

У свою чергу, частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Окрім того, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У взаємозв`язку з вищенаведеним суд визначає, що спірні правовідносини регулюються, окрім іншого, Конституцією України, Законом України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу» (далі Закон № 4038-XII), Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі Інструкція № 53/5), Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експерті, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 (далі Положення № 301/5).

За приписами пунктів 14, 22 частини першої статі 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема; засади судової експертизи; засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Так, Закон № 4038-XII визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

За приписами статті 1 Закону № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 4 Закону № 4038-XII закріплені гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку.

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:

визначеним законом порядком призначення судового експерта;

забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду;

створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків;

можливістю призначення повторної судової експертизи;

присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Відповідно до статті 7 Закону № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

За приписами статті 7-1 Закону № 4038-XII підставою проведення судової експертизи є відповідне судове, рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 13 Закону № 4038-XII незалежно від виду судочинства судовий експерт має право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

За приписами пунктів 1.3., 1.8. Інструкції № 53/5 відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Судом з матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення експертизи за запитом ОСОБА_4 , за результатами якої складено Висновок, стала додаткова угода від 23.06.2022 № 3 до договору від 14.01.2022 № 14-01/2201 про проведення комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи, укладена між ТОВ «Експертна Група «ЕС енд ДІ» та ОСОБА_4 , а також договір від 23.06.2022 № 23/06/22 між судовим експертом ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про проведення комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи.

Зважаючи на зазначене, оскільки позивачка є уповноваженою особою ТОВ «Експертна Група «ЕС енд ДІ» та на момент укладання договорів з ОСОБА_4 щодо проведення експертизи, мала відповідне свідоцтво № 1082 від 31.01.2007 про присвоєння кваліфікації судового експерта, то вказані договори суд вважає належними підставами для проведення експертизи, що спростовує доводи відповідачів про зворотне.

Відповідно до статті 14 Закону № 4038-XII судовий експерт на підставах та в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності.

Судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком є:

1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;

2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника у разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;

3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням встановленого законодавством порядку;

4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;

5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;

6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;

7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;

8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;

9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;

10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;

11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;

12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

попередження;

тимчасове, строком до одного року, зупинення строку дії документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;

позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

При обранні виду дисциплінарного стягнення враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів відповідно до цього Закону визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше трьох років з дня вчинення проступку.

У разі якщо протягом одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження судового експерта не піддано новому дисциплінарному стягненню, зазначений судовий експерт вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, з внесенням відповідних відомостей до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в судовому порядку.

Таким чином, Закон № 4038-XII містить вичерпний перелік дисциплінарних проступків, за вчинення яких експерта може бути притягнуто до відповідальності.

Водночас, всупереч наведених положень частини третьої статті 14 Закону № 4038-XII судом встановлено, що спірне рішення не містить виду дисциплінарного проступку, визначеного вичерпним переліком закону, який на думку відповідачів вчинений позивачкою.

Одночасно, з наявних у матеріалах справи доказів, суд не вбачає підтверджених обставин вчинення позивачкою дисциплінарного проступку у розумінні статті 14 Закону № 4038-XII.

Окрім того, спірне рішення не містить обставин та обґрунтувань настання тяжких наслідків, у зв`язку зі складанням Висновку, а також інші відомості, що характеризують позивачку як судового експерта.

Натомість, спірне рішення містить відомості щодо наявності у позивачки дисциплінарного стягнення без посилання на реквізити рішення, яким воно застосовано. Такі ж посилання містяться у зверненні представника Товариства з посиланням на рішення Дисциплінарної палати від 26.07.2021 № 1 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Водночас, рішення Дисциплінарної палати від 26.07.2021 № 1 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, на яке посилається представник Товариства у зверненні, визнано протиправним та скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі №640/27503/21.

Будь-яких доказів щодо наявності у позивачки інших дисциплінарних стягнень на момент прийняття спірного рішення відповідачі суду не надали, що свідчить про зазначення у спірному рішенні непідтверджених даних про позивачку під час його прийняття, всупереч критерії правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, відповідно до частин першої, третьої статті 17 Закону № 4038-XII, для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

За приписами пункту 1, підпункту 6 пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Положення № 301/5 ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.

Основними завданнями ЦЕКК є, зокрема, розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.

ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.

Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 цього розділу.

Розділом VІ Положення № 301/5 визначено порядок розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів. Види дисциплінарних проступків судових експертів, визначені пунктом 1 вказаного розділу, аналогічні підставам, закріпленим у статті 14 Закону № 4038-XII.

Відповідно до пункту 2 розділу VІ Положення № 301/5 процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає: розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

За приписами пункту 5 розділу VІ Положення № 301/5 документами, що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які мають містити:

повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;

викладення обставин, які містять інформацію про дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 розділу VI цього Положення, а також власне ім`я та прізвище судового експерта; дату і номер висновку експерта, суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом;

інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушення чинного законодавства.

Водночас, судом встановлено, що звернення представника Товариства від 08.05.2023 не містить посилання на те, який саме дисциплінарний проступок на його думку, з вичерпного переліку дисциплінарних проступків передбаченого пунктом 1 розділу VI Положення № 301/5 та статтею 14 Закону № 4038-XII, допущено позивачкою.

Відповідно до пункту 6 розділу VI Положення № 301/5 у разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) постійного чи змінного складів палат ЦЕКК або НДУСЕ.

За приписами пункту 7 розділу VI Положення № 301/5 метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.

За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.

Всупереч наведених положень, довідка КНІДСЕ, покладена в основу прийняття спірного рішення, містить висновок про те, що Висновок експертів є невірним в частині економічної експертизи (показники ринкової вартості акцій ПАТ станом на аналізовані дати є завищеною), тобто суперечить меті аналізу Висновку.

Відповідно до пункту 10 розділу VI Положення № 301/5, за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень:

1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення;

2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності;

3) припинити дисциплінарне провадження.

Згідно з пунктом 12 розділу VI Положення № 301/5, до судових експертів можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) тимчасове (до одного року) зупинення строку дії Свідоцтва за відповідною експертною спеціальністю;

3) позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Відповідно до пункту 13 розділу VI Положення № 301/5, при обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною палатою ЦЕКК враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до судового експерта дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як судового експерта.

Позбавлення кваліфікації судового експерта може мати місце внаслідок учинення судовим експертом грубого порушення, що призвело до втрати довіри до нього, чи декількох порушень, які мають систематичний характер (пункт 14 розділу VI Положення № 301/5).

Водночас, як вже встановлено судом, спірне рішення не містить обставин та обґрунтувань настання тяжких наслідків, у зв`язку зі складанням Висновку, а також інші відомості, що негативно характеризують позивачку як судового експерта. Окрім того, спірне рішення містить непідтверджені відомості щодо наявності у позивачки дисциплінарного стягнення.

Таким чином суд доходить висновку про те, що відповідачами не доведено обґрунтованості застосування до позивачки виду дисциплінарного стягнення, передбаченого підпункту 2 пункту 12 розділу VI Положення № 301/5.

Окрім того, судом встановлено, що на момент складання Висновку експертів від 12.10.2022, стаття 14 Закону № 4038-XII не визначала видів дисциплінарних проступків експертів та відповідальності за їх вчинення.

Відповідні зміни до статті 14 Закону № 4038-XII були внесені Законом України лише 03.11.2022 № 2716-IX та набрали чинності з 01.01.2023.

Таким чином, до 01.01.2023, враховуючи положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, будь-яким законом не визначалися види дисциплінарних порушень експертів та відповідальність за їх вчинення.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В сукупності наведених норм та встановлених у справі обставин суд доходить висновку про те, що спірне рішення суперечить положенням Основного закону та не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, отже є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачами у справі не виконано обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого спірного рішення, у той час, як позивачкою документально підтверджено наведені у позові доводи та обставини.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, який підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 23.06.2023 № 1/1 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення строку дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.