Справа №639/5675/23

Провадження №1-кс/639/1647/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи за заявою адвоката ОСОБА_2 , поданої в інтересах ув`язненого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 206 КПК України щодо порушення прав ув`язненого під час утримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла заява адвоката ОСОБА_2 , яка подана в інтересах ув`язненого ОСОБА_3 , в якій захисник з посиланням на вимоги ст. 206 КПК України просить слідчого суддю зобов`язати уповноважених осіб на строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який застосований відносно ОСОБА_3 змінити місце його утримання під вартою з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» або іншу установу виконання покарань, яка знаходиться в межах Дніпропетровської області.

Дослідивши зміст поданої заяви адвоката ОСОБА_2 , слідчий суддя прийшов до висновку щодо необхідності відмови у відкритті провадження за цією заявою, як подану всупереч вимогам ст. 206 КПК України та такої, що не підлягає вирішенню в порядку зазначеної статті.

Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

За ч. 2 ст. 206 КПК України, яка встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Отже, законодавець визначає, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності правових підстав для такого позбавлення.

За результатами дослідження заяви захисника ОСОБА_2 , яка подана в пордку ст..206 КПК України в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , слідчим суддею не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру про те, що останній утримується під вартою за відсутності правових підстав для позбавлення свободи особи.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув`язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» визначено, що підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.

З доданих до заяви захисника документів вбачається, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.09.2023 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, у заяві захисника не заперечується факт утримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою на підставі рішення компетентного суду, в порядку КПК України.

Отже, наведене дає підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 утримується під вартою на підставі вмотивованого рішення суду про обрання запобіжного заходу, тобто він не є особою, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили чи не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Крім того, в поданій заяві адвокатом ОСОБА_2 не порушується питання щодо ненадання ув`язненому необхідної медичної допомоги під час утримання під вартою, як регламентується у вищевказаній статті, тобто не порушуються питання, які є предметом судового контролю слідчого судді в порядку статті 206 КПК України.

Положеннями КПК України не передбачено повноважень слідчого судді щодо здійснення в порядку, передбаченому ст. 206 КПК України судового контролю за додержанням прав учасників кримінального провадження, на порушення яких посилаєтьсяадвокат ОСОБА_2 .

З огляду на викладене у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 необхідно відмовити як такій, що не підлягає вирішенню слідчим суддею в порядку статті 206 КПК України.

Разом з цим, заявнику слід роз`яснити , що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закону) забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього Закону рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання.

Таким чином,заявник не позбавлений можливості звернутися до слідчого, прокурора або суду, у провадженні яких знаходяться матеріали кримінального провадження, щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_3 заходів безпеки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 309, 369 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 , поданої в інтересах ув`язненого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 206 КПК України щодо порушення прав ув`язненого під час утримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор»

Заяву адвоката ОСОБА_2 від 02.10.2023 року - повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1