-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
№ 2-1660/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року Володарський районний суд Донецької області у складі судді Подліпенця Є.О., при секретарі Павлової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до
Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області про
зобовязання провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни,-
в с т а н о в и в :
17.05.2010 року позивач звернувся з зазначеним позовом, в якому зазначає, що він народився у 1944 році, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до цієї категорії громадян, перебуває на обліку як пенсіонер в Управлінні Пенсійного фонду України у Володарському районі та має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2009 році не отримував надбавку в межах, встановлених законом. Просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день винесення рішення судом.
Позивач в судове засідання не зявився, але є заява про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, але є заява, в якій просить розглянути справу у їх відсутність. Крім того, подана до суду довідка, відповідно до якої позивач перебуває на обліку в УПФ Володарського р-ну, має статус «дитина війни», доплату до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: за період 2006-2007 року виплати не здійснювались; в 2008 році здійснювалася виплата надбавки з 01.01.2008 р.- 47 грн., з 01.04.2008 р.-48,10 грн., з 01.07.2008 р.-48,20 грн. та з 01.10.2008р.- 49,80 грн.; з січня 2009 р. наступний час 49,80 грн.
Дослідивши матеріали справи та докази, у їх взаємній сукупності, суд приходить до слідуючого:
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Суд вважає встановленим, що позивач є громадянином України, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р., що підтверджується паспортом, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років. З огляду на наведене вище, суд прийшов до висновку, що позивач відноситься до соціальної категорії громадян та має статус «дитина війни», знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Володарському районі та отримує пенсію за віком. Крім того, ці обставини підтверджуються і відміткою в пенсійному посвідченні про належність до категорії «дитина війни».
Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Відповідно до ст.9 Конституції України, п. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, суд не може застосувати закон, який регулює правовідносини, що розглядаються інакше як міжнародний договір, в той же час міжнародні договори застосовуються, якщо вони не противорічать Конституції України.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань. Наділивши позивача зазначеною соціальною гарантією (дитина війни), держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
За преамбулою Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», який був розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соцпослуг з коштів пенсійного фонду, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачених цим Законом. Ст.58 зазначеного Закону на пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовки для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, повязаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Уп.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, приходить до висновку, що саме органами ПФУ позивачу мають виплачуватись підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відсутність грошових коштів для реалізації виплат не є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком. Крім того, суд вважає зауважити, що відповідно до ст..42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, т.б. у відповідача є обовязок щодо здійснення перерахунку по підвищенню до пенсії.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Щодо позовних вимог за період з 2007 рік, то вони підлягають частковому задоволенню по слідуючим підставам:
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі «Про соціальні гарантії громадян» положення пункту 12 статті 71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що стосується дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано не конституційним.
Отже, з моменту втрати чинності п.12 статті 71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відновилася дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про 30% підвищення до пенсії. Тому відповідач з цієї дати повинен був нараховувати та виплачувати позивачу зазначену соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Не зважаючи на таке правове положення, яке є з 09 липня 2007 року, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу як дитині війни соціальну допомогу в зазначеному розмірі.
У 2007 році згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» із змінами, абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 року - 410,06 гривень, з 01.10.2007 року 415,11 гривень. На підставі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” позивач мав право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року. Відповідно до Довідки позивач доплату до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” та ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у 2006-2007 р. не отримував, лише за період 2008, 2009 року.
За період з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року позовні вимоги задоволенню не підлягають. На цей період були чинними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію статті 6 Закону. Суд не може застосовувати при вирішенні цього спору не діючу правову норму. Крім того, надання висновку про неконституційність цих законів у відповідній частці не є компетенцією місцевого загального суду.
Щодо позовних вимог за період з 2008 рік, то вони підлягають частковому задоволенню по слідуючим підставам:
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ( п.п.2 п.41 Розділ 11) були внесені зміни в закон України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема стаття 6 Закону, була викладена в новій редакції, за змістом якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») соціальна допомога повинна виплачуватися в розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України. Т.б. враховуючи принцип дії нормативно-правового акту у часі, на підставі цього Рішення втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, який передбачає підвищення до пенсії цій категорії громадян в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а виходячи з пріоритетності норм Закону над підзаконним актом до якого відноситься відповідна Постанова Кабінету Міністрів України, підлягає застосуванню Закон. Тому за цей час вимоги позивача щодо зобовязання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни у 2008 р. підлягає задоволенню частково, лише з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 р.
За період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року задоволенню не підлягають, оскільки в цей період діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а стаття 6 Закону була в новій редакції, тобто правової норми про виплату соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни не було. Суд не має повноважень застосувати неіснуючу норму права.
Щодо вимог за 2009 рік, суд приходить до висновку про задоволення вимог по слідуючим підставам:
Законом України “Про державний бюджет України на 2009 рік” №835-VІ від 26.12.2008г. чи іншим законом будь-які зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не вносились.
Положення ст.71 Закону України “Про Державний бюджет Украиїни на 2009 рік” щодо надання КМ України права у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, на спірні правовідносини не поширюється, тому що розмір соціальних виплат передбачених ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком, а не мінімальної заробітної плати .
Отже нарахування та виплати у 2009 році “дітям війни” підвищення до пенсії чи державної соціальної допомоги, що виплачувалось замість пенсії повинні були здійснювалось відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV із змінами та доповненнями », у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.54 Закону України “ Про Державний бюджет на 2009 рік “ було встановлено прожитковий мінімум у розмірі, що становив в грудні 2008 року т.б. 498грн.
Законом України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 року №1646-VI в листопаді 2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на рівні 573грн.
28.05.2008 року КМ України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня-48,10 грн., з липня-48,20 грн., з 01 жовтня - 49,80 грн. Зазначена Постанова, на підставі якої відповідач проводив виплату дітям війни, не може бути застосована в частині визначення розміру виплат виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
Виходячи з вищенаведеного за 2009 рік особа, яка має статус “дитина війни” мала б отримати згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але ж згідно відомостей наданих відповідачем, виплата відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не проводились, а проводились в меншому розмірі.
Щодо вимог за 2010 рік, суд приходить до висновку про задоволення вимог по слідуючим підставам:
Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік”№2254-VI від 13.05.2010г. чи іншим законом будь-які зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не вносились.
Положення ст.71 Закону України “Про Державний бюджет Украиїни на 2010 рік” щодо надання КМ України права у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, на спірні правовідносини не поширюється, тому що розмір соціальних виплат передбачених ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком, а не мінімальної заробітної плати .
Отже нарахування та виплати у 2010 році “дітям війни” підвищення до пенсії чи державної соціальної допомоги, що виплачувалось замість пенсії повинні були здійснювалось відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV із змінами та доповненнями », у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.52 Закону України “ Про Державний бюджет на 2010 рік “ було встановлено прожитковий мінімум і мінімальну пенсію за віком з 1 січня 825 гривень, з 1 квітня 839 гривень, а тому включити доплату як дитині війни повинні були бути зроблені відповідачем відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому слід зобовязати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч1 ст.28 Закону України “ Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність за період з 01.01.2010 року по 20.07.2010 року, за відрахуванням раніше сплачених сум за вказаний період.
Виходячи з наведеного за 2010 рік особа, яка має статус “дитина війни” мала б отримати згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але ж згідно відомостей наданих відповідачем, виплата відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не проводились, а проводились в меншому розмірі.
Тому суд вважає за необхідне, позовні вимоги позивача задовольнити частково, тому що дії відповідача були неправомірними щодо не нарахування позивачу щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, та зобовязати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч1 ст.28 Закону України “ Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 20.07.2010 року, за відрахуванням раніше сплачених сум за вказаний період.
Керуючись ст. ст.8,11,209,212-215 ЦПК України, Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV із змінами та доповненнями, Законом України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати “від 20.10.2009 р.№1646-VI, Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік” №2254-VІ від 13.05.2010г., Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01.01.2010 року по 20.07.2010 року , з урахуванням раніше сплачених сум за вказаний період.
Повний зміст рішення виготовлений 23.07.2010.року.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк передбачений для подачі такої заяви.
Суддя Є.О. Подліпенець
скопійовано
-
скопійовано
-
