ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа №640/36179/21

адміністративне провадження № К/990/23514/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М.,

за участю секретаря судового засідання: Лупу Ю.Д.,

представника позивача Житченко О.В.,

представника відповідача Смикалова В.Р.,

представника третьої особи Алімова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕ ТРЕЙДИНГ»,

про визнання протиправною та скасування постанови від 24 листопада 2021 року № 2250,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., Степанюка А.Г. від 24 травня 2023 року,

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі - ПАТ «Донбасенерго», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕ ТРЕЙДИНГ» (далі - ТОВ «ДЕ ТРЕЙДІНГ»), у якому просить визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250 «Про внесення змін до Правил ринку».

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірна постанова прийнята відповідачем поза межами повноважень, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, недобросовісно, а тому з огляду на вимоги статті 2 КАС України постанова НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250 є протиправною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року адміністративний позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у протоколі від 28 жовтня 2021 року НКРЕКП визнає відсутність у неї повноважень щодо визначення рівня ліквідності ринку електричної енергії, що свідчить про визнання відповідачем відсутності чіткого механізму та критеріїв визначення рівня ліквідності ринку.

5. Суд зауважив, що, прийнявши спірну постанову, НКРЕКП не визначала, який саме рівень ліквідності на ринку електричної енергії є достатнім та жодним чином не обґрунтувала, чому обмеження свободи договору вжито саме на максимально допустимому законом рівні в 50 відсотків.

6. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна постанова НКРЕКП суперечить, крім іншого, положенням статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», що підтверджено самим відповідачем, адже таке рішення НКРЕКП прийнято без дотримання принципів пропорційності (має бути необхідним і мінімально достатнім для досягнення мети) та прозорості (має бути належним чином обґрунтованим). На переконання суду першої інстанції, дії відповідача не відповідають принципу належного урядування з огляду на відсутність законодавчо встановленого порядку визначення рівня ліквідності ринку електричної енергії.

7. Додатково суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до пункту 11.4 розділу 11 Постанови НКРЕКП від 6 грудня 2016 року № 2133 «Про затвердження Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Регламент НКРЕКП) розробником при підготовці аналізу впливу проєкту регуляторного акта, зокрема визначаються та оцінюються всі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу. Між тим, при дослідженні Аналізу впливу до проекту спірної постанови виявлено невідповідність останнього вимогам, встановленим наведеним Регламентом.

8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу НКРЕКП задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

9. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

10. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що абзацом 4 частини четвертої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено право Регулятора, з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії, встановлювати обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою. Таке обмеження не може бути більшим 50 відсотків їх місячного обсягу продажу електричної енергії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ПАТ «Донбасенерго» звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 66 та 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 листопада 2018 року у справі № 826/2507/18 та від 25 квітня 2023 року у справі № 480/4226/21 щодо особливостей реалізації органом державної влади дискреційних повноважень.

13. Скаржник також стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що з оприлюднених аналізу регуляторного впливу до проєкту спірної постанови та обґрунтування необхідності прийняття останньої, вбачається недотримання відповідачем порядку підготовки та прийняття проєктів рішень, що має ознаки регуляторного акта. На цій підставі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 398/7667/14-а.

14. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання правильного застосування частини четвертої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», а саме - щодо права НКРЕКП встановлювати обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та афілійованими особами з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку «на добу на перед».

15. Від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ «Донбасенерго», в якому зазначається, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, - безпідставні, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у Регулятора повноважень щодо затвердження правил ринку, правил ринку «на добу на перед» та внутрішньодобового ринку, а також щодо затвердження змін до таких правил.

16. Крім того, НКРЕКП стверджує, що доводи касаційної скарги про недотримання встановленої для прийняття регуляторного акта процедури є необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що прийняття спірної постанови НКРЕКП відбувалося у формі відкритих слухань; цьому передувало оприлюднення проєкту постанови разом з аналізом її впливу, обґрунтуванням та порівняльною таблицею, зокрема шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет з метою отримання зауважень та пропозицій.

17. З огляду на таке, НКРЕКП просить залишити касаційну скаргу ПАТ «Донбасенерго» без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

18. Від ТОВ «Де Трейдінг» надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ «Донбасенерго», в якому третя особа підтримує доводи касаційної скарги, посилається на необґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, хибність висновків цього суду про те, що Регулятор під час прийняття спірної постанови діяв у межах повноважень, визначених статтею 66 Закону України «Про ринок електричної енергії»; просить касаційну скаргу ПАТ «Донбасенерго» задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року.

19. 25 вересня 2023 року представником НКРЕКП подано додаткові пояснення, в яких відповідач наводить обґрунтування необхідності вжиття заходів, запроваджених спірною постановою, а саме - необхідність підвищення ліквідності ринку електроенергії. Зокрема, відповідачем вказується, що відсутність обмежень продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою, може призвести до штучного перетікання обсягів купівлі-продажу електричної енергії та, як наслідок, суттєвого зростання обсягу електричної енергії, що реалізовується на ринку двосторонніх договорів, при цьому обсяг ринку «на добу наперед» суттєво зменшиться.

Також Регулятор наполягає на тому, що ним повністю дотримано процедуру прийняття спірної постанови.

20. 26 вересня 2023 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких звертає увагу, що з Аналізу регуляторного впливу проєкту спірної постанови від 24 листопада 2021 року № 2250 вбачається, що Регулятор обґрунтував необхідність її прийняття тим, що на ринку «на добу наперед» спостерігається різке зниження ціни, що спричинене виведенням попиту з цього ринку, тобто фактично відповідач вказує на необхідність забезпечення ліквідності саме на ринку «на добу наперед».

Водночас, як зазначає представник позивача, вжиті спірною постановою НКРЕКП заходи мають стосуватися забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії, тобто в цілому усього ринку, а не на певному його сегменті. Представник позивача вказує, що у статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачені окремі заходи для урегулювання ситуації з ліквідністю на ринку «на добу наперед». Відтак, представник позивача вважає, що наведені в Аналізі регуляторного впливу до проєкту спірної постанови та у поясненнях НКРЕКП обґрунтування не є належним чином мотивованими та не підтверджують того, що ліквідність ринку електричної енергії потребувала вжиття Регулятором заходів, що передбачають втручання у свободу договору.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

21. Касаційну скаргу подано до суду 3 липня 2023 року.

22. Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2023 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 640/36179/21, витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ПАТ «Донбасенерго».

23. Ухвалою Верховного Суду від 6 вересня 2023 року справу № 640/36179/21 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 вересня 2023 року та у подальшому перенесено на 26 вересня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» відповідачем прийнято постанову, якою главу 2.4 розділу II Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку), доповнено новим пунктом такого змісту:

« 2.4.3. Обмеження місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі - ДД) між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою, складає 50 відсотків їх місячного обсягу продажу електричної енергії (крім договорів, укладених для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії)».

25. Вказано, що ця постанова набирає чинності з 1 грудня 2021 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 2 Постанови).

26. Вважаючи вказану постанову такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про ринок електричної енергії» та порушує його права та інтереси, позивач звернувся з позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

28. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

29. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

30. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

31. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.

32. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

34. У касаційній скарзі зазначається про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 66 та 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27 листопада 2018 року у справі № 826/2507/18 та від 25 квітня 2023 року у справі № 480/4226/21.

35. Зокрема, скаржник вважає, що неправильність застосування судом апеляційної інстанції вищенаведених норм права полягає у невірному тлумаченні цих норм, що зумовило необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність у Регулятора дискреційних повноважень щодо встановлення обмежень на будь-якому рівні до 50% місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою.

Скаржник зазначає, що при правильному тлумаченні положення статей 66 та 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» необхідно розуміти так, що Регулятор може запроваджувати таке обмеження на рівні від 0 до 50% місячного обігу продажу виключно з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії.

36. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить за наступного.

37. Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що НКРЕКП (далі також - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

38. Згідно із статтею 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

39. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема правила ринку, правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

40. Пунктами 2 та 4 та частини першої статті 20 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що Регулятор здійснює моніторинг функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема рівня відкриття та ефективності функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, рівня конкуренції на оптовому і роздрібному ринках, показників зміни постачальника і статистики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг споживачів, застосування положень договорів, що обмежують конкуренцію на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, а також будь-яких інших практик, що призводять до порушення, спотворення або обмеження конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; порушень та/або обмежень конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, проявів обмежувальної договірної практики на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, включаючи індивідуальні умови договорів з великими непобутовими споживачами і, за потреби, інформує Антимонопольний комітет України про таку практику.

41. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати, зокрема державне регулювання та моніторинг на ринку енергетики та комунальних послуг, приймати акти регуляторного характеру, зокрема й затверджувати правила ринку, правила ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою досягнення балансу інтересів всіх учасників ринку та забезпечення енергетичної безпеки.

42. Судами у цій справі встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що НКРЕКП обґрунтувало необхідність внесення зміни до Правил ринку метою забезпечення збільшення конкуренції на різних сегментах ринку. Регулятор на ринку електричної енергії, зважаючи на результати моніторингу функціонування ринку електричної енергії, виявив нетипову поведінку учасників ринку, що викликало серйозні запитання та здобуло підтвердження проблеми надмірної ринкової влади окремих гравців, які можуть знижувати ціну ринку «на добу наперед», (шляхом зменшення попиту) або підвищувати ціну на ринку «на добу на перед» (шляхом зменшення пропозиції та збільшення попиту), використовуючи такі дії.

Результати моніторингу розміщено у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Регулятора.

43. З огляду на результати моніторингу, на засіданні, що проводилось у формі відкритого слухання 24 листопада 2021 року, було затверджено зміни до Правил ринку, якими встановлено обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою, у розмірі 50 відсотків.

44. Відповідно до частини четвертої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії має право встановлювати обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою. Таке обмеження не може бути більшим 50 відсотків їх місячного обсягу продажу електричної енергії.

45. Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку «на добу наперед» має право встановлювати:

1) виробникам (крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії) та імпортерам - граничну нижню межу обов`язкового місячного обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед», але не більше 30 відсотків їхнього місячного обсягу продажу електричної енергії відповідно до правил ринку;

2) оператору системи передачі та операторам систем розподілу - граничну нижню межу обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно;

3) виробникам, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, - граничну нижню межу обов`язкової купівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» для покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій.

46. Зі змісту наведених норм права вбачається, що обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою, може встановлюватись за одночасного виконання двох умов: 1) існування необхідності забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії; 2) обсяг обмежень не може перевищувати 50 відсотків місячного обсягу продажу електричної енергії.

47. Стосовно доводів скаржника про те, що Регулятор не дотримався встановленого порядку прийняття регуляторного акта, зокрема не виконав обов`язку щодо обґрунтування існування першої умови, колегія суддів зазначає наступне.

48. Відповідно до статті 14 Закону України «Про ринок електричної енергії» засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань, на яких розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.

Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті.

Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

49. Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб.

Повідомлення про оприлюднення проекту рішення повинно містити:

1) стислий виклад змісту проекту рішення;

2) поштову та електронну адресу, на які можуть надсилатися зауваження та пропозиції;

3) інформацію про спосіб оприлюднення проекту рішення та відповідного аналізу впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект рішення та аналіз його впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений Регулятором);

4) інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб;

5) інформацію про спосіб надання органами державної влади, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями та іншими заінтересованими особами зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проектів рішень, встановлюється Регулятором і не може становити менше 10 днів та більше трьох місяців з дня оприлюднення відповідних проектів рішень. Обчислення такого строку розпочинається з дня оприлюднення відповідних проектів рішень.

Зауваження і пропозиції до проектів рішень, одержані протягом встановленого строку, оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора та підлягають обов`язковому розгляду Регулятором за участі фізичних, юридичних осіб, їх об`єднань, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб, які надали такі зауваження та пропозиції, у порядку, затвердженому Регулятором.

У разі внесення до проекту рішення суттєвих змін Регулятор може повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього.

Зауваження і пропозиції до проектів рішень Регулятора та інформація про результати їх розгляду Регулятором з обґрунтуванням прийняття або відхилення оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за три робочих дні до прийняття Регулятором рішення. Зазначені матеріали повинні залишатися у публічному доступі протягом одного року з дня прийняття відповідного рішення Регулятора.

50. Згідно зі статтею 16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» проекти рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), крім проектів рішень про встановлення «зеленого тарифу», затвердження інвестиційних програм, якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм надані Регулятору законом, підлягають відкритому обговоренню.

У разі якщо проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, стосується розвитку окремого регіону або територіальної громади, його розгляд забезпечується із залученням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У разі необхідності Регулятор може проводити відкриті обговорення з інших питань, що належать до його компетенції.

Відкрите обговорення проектів рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм у сфері комунальних послуг проводиться за місцем надання послуг суб`єктами господарювання.

У разі проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм у сфері комунальних послуг, які приймаються за ініціативою Регулятора, відкрите обговорення проводиться за місцезнаходженням Регулятора.

Порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора затверджується Регулятором і має враховувати особливості організації та проведення відкритого обговорення окремих видів рішень Регулятора, зокрема визначених частиною першою цієї статті.

51. Відповідно до пункту 11.4 розділу 11 Регламенту НКРЕКП розробником при підготовці аналізу впливу проекту регуляторного акта, зокрема визначаються та оцінюються всі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводяться аргументи щодо переваги обраного способу.

52. Таким чином, законодавством визначена спеціальна процедура розробки та прийняття Регулятором регуляторного акта, яка, зокрема включає: публікацію проєкта акта та обґрунтування до нього протягом встановленого строку, що не може бути меншим за 10 днів; прийняття протягом цього строку зауваження та пропозиції від зацікавлених осіб; проведення відкритого обговорення проєкту регуляторного акта; розміщення інформації про результати розгляду пропозицій та зауважень до проєкту регуляторного акта з обґрунтуванням їх прийняття або відхилення на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за три робочих дні до прийняття Регулятором рішення.

53. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 398/7667/14-а, достатньою підставою визнання регуляторного акта протиправним та нечинним є недотримання процедури його прийняття.

54. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що проєкт спірної постанови разом з аналізом його впливу, обґрунтуванням та порівняльною таблицею були оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет з метою отримання зауважень та пропозицій.

Листом від 5 серпня 2021 року № 128-06/02-11719 Антимонопольний комітет України надав погодження щодо проєкту спірної постанови НКРЕКП, що має ознаки регуляторного акта, без зауважень.

55. Разом з тим, Суд зазначає, що чинними законодавством України у сфері енергетики не визначено терміну ліквідності ринку електричної енергії, проте встановлено ряд можливих дій для НКРЕКП щодо забезпечення такої ліквідності. Тобто, існуюче правове регулювання свідчить про відсутність чіткого нормованого Регулятором механізму та критеріїв, на підставі яких можливо визначити достатність рівня ліквідності ринку електричної енергії, а також здійснювати моніторинг досягнення такого рівня, зокрема й для вжиття Регулятором заходів, передбачених частиною четвертою статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії».

56. Суд акцентує увагу, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

57. Аналізуючи поняття «якість закону» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

58. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (пункт 51 рішення у справі «Сєрков проти України», заява №39766/05, пункт 51-52 рішення у справі «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 115 рішення у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 37 рішення у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 27 рішення у справі «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), заява № 11801/85, пункт 56 рішення у справі «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95).

59. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Проте, за висновком Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 5-р/2018 від 22 травня 2018 року).

60. При цьому Суд звертає увагу на позицію Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ), висловлену у Рекомендаціях CM/Rec (2007) 7 державам-членам щодо належного адміністрування (Recommendation CM/Rec(2007)7 of the Committee of Ministers to member states on good administration). Так, у статті 6 вказаних Рекомендацій зазначено, що державні органи діють відповідно до принципу правової визначеності. Вони не можуть вживати жодних заходів із зворотною силою, за винятком юридично обґрунтованих обставин.

61. Отже, НКРЕКП під час обґрунтування необхідності вжиття заходів, визначених частиною четвертою статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», які до того ж передбачають втручання у право позивача на вільний вибір контрагента договору та самостійне визначення умов господарських договорів, зобов`язана навести чіткі та зрозумілі підстави, що підтверджують недостатність рівня ліквідності ринку електричної енергії, у тому числі з урахуванням засад функціонування ринку електричної енергії..

62. Зокрема, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах: 1) забезпечення енергетичної безпеки України; 2) забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів; 3) створення умов безпечної експлуатації об`єктів електроенергетики; 4) збереження цілісності, забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею; 5) забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії; 6) розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних держав; 7) енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища; 8) сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики; 9) добросовісної конкуренції; 10) рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії; 11) вільного вибору електропостачальника споживачем; 12) недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу; 13) недискримінаційної участі в ринку електричної енергії; 14) незалежного державного регулювання; 15) недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати; 16) відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку; 17) співробітництва та інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях.

63. Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про ринок електричної енергії» державна політика в електроенергетиці спрямована, зокрема на створення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку.

64. Суд враховує, що у постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року у справі № 200/3265/21-а наголошено на обов`язку Регулятора належним чином обґрунтовувати будь-які вжиті ним заходи на ринку енергетики та комунальних послуг.

65. Судами попередніх інстанцій із Аналізу регуляторного впливу проєкту постанови НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250 встановлено, що Регулятор визначає, що ціллю прийняття оскаржуваної постанови є забезпечення достатнього рівня ліквідності ринку електричної енергії. В Аналізі також міститься оцінка альтернативних способів досягнення цілей як обов`язковий розділ аналізу впливу регуляторного акта. Зокрема, альтернативними, відносно оскаржуваної постанови, способами досягнення цілей забезпечення достатнього рівня ліквідності ринку електричної енергії визначено:

Альтернатива 1: Збереження чинного регулювання;

Альтернатива 2: (обраний спосіб досягнення цілі): Внесення змін до чинного регуляторного акта;

Альтернатива 3: Прийняття нового регуляторного акта.

На підставі оцінки наведених варіантів регулювання НКРЕКП дійшла висновку, що другий спосіб може поліпшити ефективність, конкурентність та стабільність функціонування ринку електричної енергії.

66. Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що Регулятором жодного обґрунтування прийняття вибраного та відхилення альтернативних способів досягнення цілей оскаржуваної постанови Аналіз не містить.

67. Водночас, наведені в Аналізі регуляторного впливу проєкту постанови НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250 та у додаткових поясненнях обґрунтування щодо різкого зниження ціни та зменшення обсягів ринку стосуються саме ринку «на добу наперед», тобто фактично відповідач вказує на необхідність забезпечення ліквідності саме на ринку «на добу наперед», для регулювання якого визначено окремий механізм відповідно до статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії».

68. Згідно з частиною другою статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Частиною третьою цієї ж статті визначено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії Кабінетом Міністрів України у передбачених цією частиною випадках та на визначений строк на учасників ринку (крім споживачів) можуть покладатися спеціальні обов`язки. Пропозиції щодо обсягів та умов покладення спеціальних обов`язків готуються Регулятором з урахуванням вимог цієї статті та подаються до Кабінету Міністрів України після проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

До загальносуспільних інтересів, які можуть забезпечуватися Кабінетом Міністрів України шляхом покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку, належить:

1) національна безпека, а також безпека постачання електричної енергії;

2) стабільність, належна якість та доступність електричної енергії, у тому числі для вразливих споживачів;

3) захист навколишнього природного середовища, енергоефективність, збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел, та зменшення викидів парникових газів;

4) захист здоров`я, життя та власності населення.

69. На виконання положень вищезгаданої статті Кабінет Міністрів України постановою від 5 червня 2019 року № 483 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року № 859) затвердив Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі - Положення № 483).

70. Отже, законодавством України визначено спеціальний механізм для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, а тому застосування НКРЕКП обмежувальних заходів щодо укладення двосторонніх договорів може бути спрямовано виключно на забезпечення достатнього рівня ліквідності ринку електричної енергії, а не на вирішення інших проблемних питань, що виникають на відповідному ринку.

71. З огляду на вищезазначене та враховуючи, що відповідачем в порушення вимог частини четвертої статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» не визначено, який саме рівень ліквідності на ринку електричної енергії може вважатися достатнім, та жодним чином не обґрунтовано, яким чином вжиті заходи щодо обмеження саме на 50 відсотків місячного обсягу продажу електричної енергії за двосторонніми договорами між виробниками та іншими учасниками ринку електричної енергії, що входять до складу одного вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання або є афілійованими між собою, сприяють забезпеченню достатнього рівня ліквідності на ринку електричної енергії, а також не визначено строковості такого обмеження або відповідного моніторингу для перегляду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність спірної постанови НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250, зокрема її невідповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

72. Крім того, рішення суб`єкта владних повноважень, яке передбачає відступ від положень, зокрема статті 42 Конституції України (кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом), а також статей 3, 6 та 627 Цивільного кодексу України (свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості) повинні мати безумовну законодавчу підставу та прийматися таким суб`єктом владних повноважень виключно у межах таких підстав.

73. З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови неправильно застосовано положення статей 66 та 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», що зумовило прийняття судового рішення, яке не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним статтею 242 КАС України.

При цьому суд першої інстанції правильно встановив протиправність спірної постанови НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250, проте у порушення вимог статті 265 КАС України визнав спірну постанову нечинною з моменту її прийняття.

74. Натомість, згідно з частиною дев`ятою статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

75. Відповідно до частин першої та другої статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

76. Отже, з огляду на вищезазначене, Суд доходить висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати та на підставі статті 351 КАС України ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме - визнання протиправною та нечинною постанови НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250 «Про внесення змін до Правил ринку» з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ПАТ «Донбасенерго» слід задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме - визнати протиправною та нечинною постанову НКРЕКП від 24 листопада 2021 року № 2250 «Про внесення змін до Правил ринку».

78. Крім того, на виконання вимог частини першої статті 265 КАС України НКРЕКП зобов`язано забезпечити публікацію резолютивної частини цієї постанови.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» задовольнити частково.

Визнати протиправною та нечинною постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 листопада 2021 року № 2250 «Про внесення змін до Правил ринку».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа