ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 280/98/23 Суддя І інстанції - Прасов О.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Міністерства оборони України від 02 вересня 2022 року №179, прийняте у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови у призначенні та невиплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - цивільній дружині загиблого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок обстрілу наступаючого противника під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву (з доданими документами) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - цивільній дружині загиблого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 за межами населеного пункту Роздольне внаслідок обстрілу наступаючого противника під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини отримавши травму несумісну з життям, одноразової грошової допомоги, виходячи з розмірів, визначених Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправними дії та скасовано рішення Міністерства оборони України від 02.09.2022 року №179, прийняте у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (пункт 21), в частині відмови у призначенні та невиплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка перебувала на утриманні загиблого солдата ОСОБА_2 - загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок обстрілу наступаючого противника під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини.

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її годувальника - солдата ОСОБА_2 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовної заяви відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви.

Апеляційна скарга обґрунтована відсутністю підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги за загиблого ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» був призваний на військову службу по мобілізації.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 загинув під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини.

По факту загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 було направлено сповіщення та корінець сповіщення про загибель чоловіка №420 від 03.04.2022 року, довідку про причину смерті до форми 106/о №2056 від 06.04.2022 року.

ОСОБА_1 звернулась із заявою до Першого відділу Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просила вирішити питання про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 .

Відповідно до Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.09.2022 за №179 повернуто документи на доопрацювання.

Підставою для повернення документів на доопрацювання стало те, що ОСОБА_1 не надано документів, які відповідно до Сімейного Кодексу України підтверджують що заявниця була членом сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 ..

Не погодившись із відмовою у призначенні і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022 - застосовується з 24.02.2022).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по даний час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975; тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як передбачено пунктом 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, згідно з пунктом 2 якої сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 згаданої Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях таких країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 згаданої постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

За приписами абзацу 3 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої згаданою постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Згідно абзацу 4 пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому згаданого пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 відмовлено у виплаті призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що на дату загибелі ОСОБА_4 вона не була членом його сім`ї.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що у даному публічно-правовому спорі є з`ясування наявності у ОСОБА_3 правового статусу дитини (утриманця) загиблого військовослужбовця або приналежності позивача по відношенню до ОСОБА_4 в статусі члена сім`ї останнього, перебування на його утриманні, як необхідних умов для виникнення у позивача права на одержання одноразової грошової допомоги у розумінні ст. 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII.

Згідно статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі № 240/5809/19, зауважив, що Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII визначення «члена сім`ї» не містить. Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, суд касаційної інстанції сформував правову позицію, згідно з якою для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести:

1) факт проживання з загиблим;

2) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Такий самий підхід викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 456/1258/17.

З матеріалів справи вбачається, що з 19.09.1998 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про одруження від 19.09.1998 року серії НОМЕР_2 . Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.12.2016 року шлюб було розірвано.

Відповідно до довідки Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14.04.2022 за №01-30/0364, ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 проживала разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_2 до мобілізації за вказаною адресою. Вони вели спільне господарство та перебувала на утриманні ОСОБА_2 .

Згідно із актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №03-13/108 від 14.04.2022 вбачається, що на даний час в помешканні проживає син ОСОБА_5 та цивільна дружина ОСОБА_1 . Загиблий ОСОБА_2 до моменту мобілізації проживав за вказаною адресою у цивільному шлюбі з ОСОБА_1 , та вели спільне господарство, що підтверджують сусіди

Крім того, ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.06.2022 року встановлено факт проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період з 01.12.2016 року по день смерті ОСОБА_2 .

Зважаючи на викладені обставини, а також з огляду на положення ст. 3 СК України, колегія суддів робить висновок щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 .

Разом з тим, зважаючи оскаржуваним протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.09.2022 за №179 не було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті спірної одноразової грошової допомоги, а повернуто документі на доопрацювання, то з огляду на дискреційні повноваження Міністерства оборони України, колегія суддів робить висновок про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути заяву з доданими документами ОСОБА_1 про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її годувальника - солдата ОСОБА_2 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_7 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2023 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.А. Шальєва