Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

29 вересня 2023 р. справа № 520/19172/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Cтаросєльцевої О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявниця, громадянка, службовець), у порядку адміністративного судочинства заявила вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 28 червня 2023 року № 24-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".

Аргументуючи цю вимогу зазначила, що дисциплінарних проступків не вчиняла, у повному обсязі та на належному рівні виконувала обов`язки за посадою начальника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, ГУ ДПС) з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що позивачка на посаді начальника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом допустила неналежну організацію роботи очолюваного відділу та неналежний рівень контролю за підлеглими, унаслідок чого настали порушення нормативно-правових актів та наказів Державної податкової служби України.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявниця, ОСОБА_1 , з 20.05.1997р. проходить безперервну публічну службу в системі органів Державної податкової служби України (далі за текстом - ДПС, ДПС України). Працювала в Харківській об`єднаній державній податковій інспекції Харківської області на посадах: головний спеціаліст сектору правового забезпечення, старший державний податковий інспектор сектору правового забезпечення, головний державний податковий інспектор відділу правового забезпечення, завідувач сектору правового забезпечення, начальник юридичного відділу, спеціаліст з правових питань. З червня 2017 року заявниця переведена до Головного управління ДПС у Харківській області на посаду начальника відділу супроводження судових спорів з питань погашення боргу по Харківській області юридичного управління.

Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області від 07.12.2022 р. № 604-о/вп заявниця переведена з 07.12.2022 року на посаду начальника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС з рівнозначної посади начальника відділу супроводження в судах податкових спорів з погашення боргів управління супроводження судових спорів ГУ ДПС.

08.12.2022р. заявниця була ознайомлена із посадовою інструкцією за посадою начальника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Харківській області.

15.05.2023р. в.о. начальника управління по роботі з податковим боргом Вячеcлавом Гур`євим було письмово ініційовано питання з приводу прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно заявника шляхом складання подання №3132/20-40-13-01-18 (далі за текстом - Подання №1).

Причиною такого діяння послугувало судження ініціатора про порушення заявницею окремих питань щодо дотримання вимог спеціального та антикорупційного законодавства під час організації та ведення позовної роботи, спрямованої на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, а також участі у межах компетенції у супроводженні судових справ та у судових засіданнях, підготовці необхідних документів відділом супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС за період з грудня 2022 року по березень 2023 року, зазначені у складеному Акті перевірки відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС з окремих питань від 25.04.2023 року № 4/20-40-14-06 (далі за текстом - Акт перевірки №4/20).

Така перевірка була проведена з метою відпрацювання корупційного ризику у посадових осіб ДПС та її територіальних органів в частині наявності дискреційних повноважень під час ведення позовної роботи та можливості відмови від апеляційних/касаційних скарг або визнання позовів платників податків, відповідно до Порядку організації та проведення перевірок в органах Державної податкової служби України, на підприємствах, в установах, організаціях, які належать до сфери управління ДПС, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДПС України від 19.11.2020 № 655 (із змінами), в період з 20.03.2023 по 20.04.2023.

Із тексту Акту перевірки з окремих питань вбачається, що перевіркою встановлено наступне:

1) повернення апеляційної скарги з підстав підписання документів неналежним представником, що є недотриманням вимог підпункту 9.6 пункту 9 розділу IX Порядку організації роботи органів ДПС при здійсненні заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС від 26.08.2022р. № 564 (далі - Порядок № 564), а саме: по справі № 922/5229/21 за заявою ГУ ДПС до ТОВ "Мустанг ТМ" про визнання банкрутом (загальна сума кредиторських вимог складає 1 075 099,98 гривень).

Так, згідно з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2023р. встановлено, що "апеляційну скаргу від імені Головного Управління ДПС у Харківській області підписано ОСОБА_1 , посадове становище якої не зазначено, а також не зазначено про наявність підстав на підписання апеляційної скарги від імені Кредитора-державного органу.

Враховуючи відсутність посилання в апеляційній скарзі на наявність законного права ОСОБА_1 на підписання апеляційної скарги від імені державного органу - ГУ ДПС у Харківській області, відсутність вказання її посадового становища, судовою колегією повернуто відповідну апеляційну скаргу".

Між тим, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2023р. (вх. ГУ ДПС від 03.04.2023р. № 11129/5/ЕС) поновлено пропущений строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.01.2023р. у справі № 922/5229/21 та відкрито апеляційне провадження. Згідно з інформацією наявною в АІС «Суди" справа № 922/5229/21 за позовом ГУ ДПС знаходиться на розгляді.

2) не внесення до АІС "Суди" процесуальних документів та інших документів у справі (13 випадків), а саме:

позовної заяви про стягнення коштів з розрахункових рахунків ПП "Спецтехпостач" від 02.03.2023р. № 2974/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/5342/23;

позовної заяви про стягнення суми податкового боргу з ФОП ОСОБА_2 від 04.01.2023р. №134/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/392/23;

позовної заяви про стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_3 від 02.03.2023р. № 2957/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/5341/23;

позовної заяви про стягнення суми податкового боргу з ФОП ОСОБА_4 від 23.02.2023р. № 2542/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/4446/23;

позовної заяви про стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_5 від 06.03.2023р. № 3168/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/5313/23;

позовної заяви про стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_6 від 02.02.2023р. № 1416/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/2869/23;

позовної заяви про стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_7 від 27.02.2023р. № 2728/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/5307/23 ;

позовної заяви про стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_8 від 27.02.2023р. № 2750/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/4377/23;

позовної заяви про стягнення податкового боргу з ТОВ "Опті Клімат" від 23.01.2023р. № 769/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/1766/23;

позовної заяви про стягнення податкового боргу з ТОВ "Братеницьке" від 27.02.2023р. № 2783/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/5309/23;

позовної заяви про стягнення податкового боргу з ТОВ "Елізіон Конкорд" від 19.01.2023р. № 612/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/2263/23;

позовної заяви про стягнення коштів з розрахункових рахунків ТОВ "Містраль трейдінг" від 02.02.2023р. № 1439/5/20-40-13-04-03 у справі № 520/3067/23.

відзиву на звіт арбітражного керуючого про результати розгляду грошових вимог від 13.12.2022р. № 7567/5/20-40-13-04-03 у справі № 922/5229/21.

Вказане вище призвело до порушення вимог п.5.4. Регламенту експлуатації інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок», затверджений наказом ДПС України від 28.09.2020 № 522 та п.10.2 розділу X Порядку №564, свідчить про неналежну організацію роботи за вказаним напрямком начальником відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 та протирічить вимогам підпункту 4.6.1 п.4 Положення про відділ супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості ГУ ДПС у Харківській області.

В ході перевірки зазначені вище документи внесені до АІС "Суди".

3) при складанні, реєстрації та врученні листа "Щодо питань які виникли у ГУ ДПС у Харківській області як члену комітету кредиторів Державного підприємства "Харківський радіозавод "Протон", адресованого арбітражному керуючому Саутенку Сергію Олеговичу (за підписом уповноваженої особи ГУ ДПС Клюєвої Наталії Іванівни), начальником відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС Клюєвою Наталією Іванівною, як керівником та підписантом листа, порушено вимоги Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, зі змінами (далі - Типова інструкція № 55), Інструкції з діловодства у Головному управлінні ДПС у Харківській області, затвердженої наказом ГУ ДПС від 29.01.2021 № 226, зі змінами (далі - Інструкція № 226), Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органів, органах державного самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, зі змінами (далі - Правила № 1000/5).

А саме: лист, який переданий арбітражному керуючому ОСОБА_9 , оформлений не на бланку установи, не зареєстрований діловодною службою в ІКС "Управління документами".

25.05.2023р. ГУ ДПС було видано наказ №12-дс про порушення відносно заявниці дисциплінарного провадження.

Матеріали дисциплінарного провадження були сформовані у дисциплінарну справу Головного управління ДПС у Харківській області.

Листом ГУ ДПС від 01.06.2023р. №131/20-40-01-03-03 заявницю було запрошено на засідання комісії для надання пояснень по суті викладених у Поданні №1 фактів.

Письмові пояснення та доповнення до пояснень були надані заявницею відповідно 02.06.2023р. та 05.06.2023р.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях начальника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги по справі № 922/5229/21 за заявою ГУ ДПС до ТОВ "Мустанг ТМ" про визнання банкрутом.

Стосовно не внесення до АІС "Суди" ІКС "Податковий блок" процесуальних документів та інших документів Дисциплінарною комісією викладено висновок щодо наявності в діях заявниці ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 р.№ 889-VIII "Про державну службу" - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, аргументуючи наступним.

Відповідно п.п. 5.3.1. п. 5.3 Регламенту експлуатації інформаційно-комунікаційної системи "Податковий блок", затвердженої наказом ДПС від 28.09.2020р. № 522 (із змінами, далі за текстом - Регламент № 522) термін та періодичність внесення документів до АІС "Суди" ІКС "Податковий блок" щодо судових справ, у яких ДПС є учасником судового спору, пов`язаних зі здійсненням нею визначених законом повноважень контролюючого органу - негайно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження документа/інформації про офіційне оприлюднення відомостей про відкриття справи про банкрутство відповідно до закону.

Перевіркою встановлені 13 випадків не внесення до АІС "Суди" ІКС "Податковий блок" процесуальних документів та інших документів, що вказує на системність порушення.

В поясненнях від 02.06.2023 та в доповненнях до пояснень від 05.06.2023 заявниця з цього питання повідомила про відсутність в її діях дисциплінарного проступку та зазначила, що згідно з Порядком № 564 наповнення інформаційної системи здійснюється працівниками підрозділу по роботі з податковим боргом, у зв`язку з чим, за повноту внесення судових справ до АІС "Суди" ІКС "Податковий блок" несе працівник, відповідальний за супроводження даної справи.

Враховуючи наведене, Дисциплінарна комісія, керуючись п.п. 4.6.1, 4.6.3 та 4.6.4 п.4.6 розділу 4 Положення про відділ супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості ГУ ДПС (далі за текстом - Положення про відділ) та п. 1-3 розділу 3 Посадової інструкції державного службовця (начальника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом (далі за текстом - Посадова інструкція), вбачає вину заявниці, як керівника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС, та причинно-наслідковий зв`язок між неналежним контролем за діями працівників цього відділу та наявними порушеннями щодо не внесення до АІС "Суди" ІКС "Податковий блок" процесуальних документів та інших документів.

Стосовно передачі арбітражному керуючому ОСОБА_9 оформленого не на бланку установи, не зареєстрованого діловодною службою в ІКС "Управління документами" листа "Щодо питань, які виникли у ГУ ДПС у Харківській області як члену комітету кредиторів Державного підприємства "Харківський радіозавод "Протон" Дисциплінарна комісія вбачає вину заявниці, як керівника, та причинно-наслідковий зв`язок між її діями (підписанням неналежним чином оформленого листа, відсутністю контролю за його реєстрацією) та наявними порушеннями, встановленими тематичною перевіркою з окремих питань з огляду на порушення вимог Інструкції № 55, Інструкції № 226, Правил № 1000/5.

Результати розгляду дисциплінарної справи оформлені поданням Дисциплінарної комісії від 20.06.2023р. № 172/20-40-01-03-05, де діяння заявниці були кваліфіковані у якості події вчинення дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), а саме; порушення вимог статті 8 Закону № 889-VIII, пунктів 15 та 19 розділу II Інструкції № 55, пункту 1 глави 3 розділу III Правил № 1000/5, пункту 5.3 Регламенту № 522, пункту 10.2. розділу X Порядку №564, підпункту 1.3 частини І, підпункту 2.3.4.1 пункту 2.2.2 та 2.3.4 частини II Інструкції № 226, підпунктів 4.6.1, 4.6.3 та 4.6.4 пункту 4.6 розділу 4 Положення про відділ та пунктів 1, 2, 3 розділу 3 Посадової інструкції (далі за текстом - Подання Дисциплінарної комісії №1-1).

Листом ГУ ДПС від 20.06.2023р. №173/20-40-01-03-03 заявницю було сповіщено про необхідність надання пояснень по суті викладених у Поданні №1-1 фактів.

Письмові пояснення були надані заявницею 22.06.2023р.

28.06.2023р. із посиланням на згадане Подання Дисциплінарної комісії №1-1 в.о. начальника ГУ ДПС було видано наказ №24-дс, яким до заявниці застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани на підставі пункту 2 частини першої статті 66 Закону № 889-VІІІ (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень).

Стверджуючи про невідповідність закону наказу ГУ ДПС від 28.06.2023 № 24-дс, заявниця ініціювала даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності підстав та способом, чітко обумовленими законом.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Суспільні відносини з приводу проходження публічної служби в органах системи Державної податкової служби України унормовані, насамперед, приписами розділу ХІІІ1 Податкового кодексу України.

Згідно з п.341.1 ст.341 Податкового кодексу України служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.342.1 ст.342 Податкового кодексу України посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.

Як то визначено, п.342.6 ст.342 Податкового кодексу України правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України "Про державну службу" та іншими законами.

Отже, прогалини у нормативному регулюванні відносин з приводу проходження громадянами України публічної служби в органах системи Державної податкової служби України можуть усуватись нормами Закону України від 10.12.2015р. №889-VIII "Про державну службу" (далі за текстом - Закон № 889-VIII), Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті служби в органах та підрозділах Державної податкової служби України.

За наведеним у ст. 1 Закону № 889-VIII визначенням, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до ст. 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Як то визначено ч.1 ст.8 названого Закону, державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Суд відзначає, що діяння заявника за епізодом складання, реєстрація та врученні арбітражному керуючому ОСОБА_9 листа "Щодо питань які виникли у ГУ ДПС у Харківській області як члену комітету кредиторів Державного підприємства "Харківський радіозавод "Протон", а також за епізодом не внесення до АІС "Суди" ІКС "Податковий блок" процесуальних документів та інших документів (13 випадків за період 13.12.2022р.-06.03.2023р.) були кваліфіковані субєктом владних повноважень, зокрема, у якості порушення ст.8 Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" та у якості дисциплінарного проступку за п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

При цьому, згаданій кваліфікації передувало проведення перевірки з питання дотримання вимог спеціального та антикорупційного законодавства під час організації та ведення позовної роботи, участі у межах компетенції у супроводженні судових справ та у судових засіданнях, підготовці необхідних документів відділом супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС з метою відпрацювання корупційного ризику у посадових осіб ДПС та її територіальних органів в частині наявності дискреційних повноважень під час ведення позовної роботи та можливості відмови від апеляційних/касаційних скарг або визнання позовів платників податків.

Разом із тим, усупереч ч.2 ст.77, ч.3 ст.79, ч.4 ст.162 КАС України суб`єктом владних повноважень у ході розгляду справи взагалі не було подано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що заявниця була уповноважена керівником ГУ ДПС у Харківській області на: визнання позовів платників податків, відмову від апеляційних скарг, відмову від касаційних скарг або що такі події чи загроза їх виникнення випливала з попередньої службової поведінки заявниці за посадою чи з поведінки підлеглих заявників по службі працівників.

Матеріалами справи також не підтверджено існування у посадових осіб контролюючих органів системи ДПС України взагалі будь-яких дискреційних повноважень (тобто свободи адміністративного розсуду) під час виконання управлінських функцій з приводу погашення податкового боргу платників податків, адже існування податкового боргу безальтернативно зумовлює реалізацію субєктом владних повноважень управлінськовї функції з примусового виконання податкового обов`язку за платника податків.

Відповідачем у ході розгляду справи не подано до суду взагалі жодних доказів наявності у позивачки фізичної можливості або умисного та свідомого створення позивачкою умов для вчинення тих діянь, з приводу яких була призначена перевірка.

Тому суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах перевірка відносно позивачки була призначена субєктом владних повноважень та штучно вигаданих підставах і у розумінні правових позицій, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023р. у справі №21-21-67а15 є явним та очевидно свавільним втручанням у сферу приватного життя у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відтак, відносно усіх подальших подій спірних правовідносин суд вбачає підстави для застосування судової доктрини «плоди отруєного дерева» і знаходить це міркування у якості достатньої підстави для визнання протиправним та скасування оскраженого наказу.

Водночас із цим, задля виконання вимог ч.4 ст.9 та ч.3 ст.242 КАС України суд не може оминувати увагою потребу в наданні вичерпної юридичної оцінки іншим обставинам спірних правовідносин, а тому зазначає, що відповідно до п.п. 4.6.1, 4.6.3 та 4.6.4 п. 4.6 розділу 4 Положення про відділ начальник відділу, зокрема: здійснює керівництво діяльністю та організацію роботи відділу відповідно до Регламенту ГУ ДПС та Положення про відділ (управління); організовує забезпечення контролю в межах компетенції виконання відділом Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Колегії ДПС України, ГУ ДПС, доручень керівництва ГУ ДПС (визначених наказами і розпорядженнями ГУ ДПС, протокольними дорученнями щотижневих апаратних нарад керівного складу, планами роботи тощо), запитів і звернень народних депутатів України, запитів територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, а також звернень від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, громадян та платників податків; надає обов`язкові до виконання доручення працівникам відділу з питань, що належать до його функціональних повноважень та контролює їх виконання.

Крім того, відповідно до пунктів 4.9 та 4.10 розділу 4 Положення про відділ начальник відділу має право, зокрема, але не виключно, ефективно організувати роботу щодо представництва інтересів ГУ ДПС в органах державної влади, місцевого самоврядування, у відносинах з фізичними та юридичними особами з питань, що належать до компетенції відділу.

За невиконання завдань і функцій, передбачених Положенням про відділ, начальник відділу несе відповідальність у порядку, встановленому чинним законодавством (підпункт 4.10.10 пункту 4 розділу 4 Положення про відділ).

Відповідно до пунктів 1-4 розділу 3 Посадової інструкції позивача, до основних посадових обов`язків належить: виконання завдань і функцій, покладених на відділ, плану роботи управління та плану роботи ГУ ДПС області з питань, що стосуються роботи відділу, супроводження судових справ у судах з питань погашення боргу, в процедурах банкрутства боржників; брати участь у судових справах та судових процесах (в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень) через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення начальника ГУ ДПС, через його заступників та працівників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС в усіх без винятку судах (місцевих загальних, адміністративних, господарських; апеляційних, апеляційних адміністративних, апеляційних господарських; Вищому антикорупційному суді, Верховному Суді (Великій Палаті Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді, Касаційному кримінальному суді) з усіма правами та обов`язками, наданими статтями 42, 46, 49 Господарського процесуального кодексу України, статтями 43, 49, 52 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 44, 47, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 61-63 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, але не обмежуючи, такими правами: пред`явлення позову (заяви, подання, клопотання, відзиву, заперечення та інших передбачених процесуальним законодавством документів), збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, зміни підстав та/або предмета позову, виконання та/або оскарження усіх без винятку судових рішень (зокрема, в апеляційному та касаційному порядку та/або за нововиявленими обставинами), подання виконавчого документа до стягнення, скарг на дії особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також скарги на вирок або ухвалу суду у частині, що стосується цивільного позову, з правом підписання усіх процесуальних документів, отримання усіх необхідних довідок та документів, пов`язаних з розглядом справ у судах; забезпечення здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи за допомогою підсистеми АІС "Суди" ІС "Податковий блок" за судовими справами, що супроводжуються відділом; дотримання вимог Конституції України, Законів України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції", від 01.06.2010 № 2297-VI "Про захист персональних даних", Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, наказу від 02.09.2019 року № 52 "Про затвердження Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби", Положення про управління по роботі з податковим боргом та Положення про супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС.

У ч.1 ст. 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Приписами ст. 65 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої зазначеної статті, дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Статтею 66 Закону № 889-VIII обумовлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених п. 4, 5, 12 та 15 ч.2 ст. 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Отже, з наведених положень Закону № 889-VIII убачається, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з накладенням суб`єктом призначення або керівником державної служби на такого державного службовця дисциплінарного стягнення у виді догани.

Такий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17.

Згідно з ч.1 ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства;суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частини перша, десята, одинадцята статті 69 Закону №889-VІІІ).

Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців встановлена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. №1039 (далі - Порядок №1039) пунктом 4 якого визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1039, а також частини другої статті 73 Закону №889-VІІІ дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно пункту 27 Порядку №1039 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарна справа формується з урахуванням вимог порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, затвердженого НАДС. Тривалість формування дисциплінарної справи не може перевищувати 20 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 30 календарних днів.

Формує дисциплінарну справу та здійснює її підготовку до розгляду дисциплінарною комісією - доповідач. Доповідачем може бути будь-який член дисциплінарної комісії. Під час здійснення підготовки справи до розгляду доповідач, зокрема, забезпечує збирання документів та матеріалів, необхідних для формування дисциплінарної справи, формує дисциплінарну справу, забезпечує отримання пояснення від державного службовця, доповідає на засіданні дисциплінарної комісії, вчиняє інші дії, необхідні для здійснення дисциплінарного провадження (пункт 29 Порядку №1039).

Після завершення формування дисциплінарної справи до розгляду комітет з дисциплінарних проваджень або доповідач передають її відповідно Комісії або секретарю дисциплінарної комісії та повідомляють про це головуючому на засіданні Комісії або голові дисциплінарної комісії з метою призначення дати засідання для її розгляду (пункт 30 Порядку №1039).

Зі змісту положень вищевказаних положень законодавства слідує, що дисциплінарне провадження складається із таких стадій: 1) прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; 2) формування дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи дисциплінарною комісією із наданням пропозицій керівнику; 4) прийняття керівником на підставі пропозиції комісії рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття провадження.

На виконання частини другої статті 73 Закону №889-VІІІ та пункту 25 Порядку №1039 на стадії формування дисциплінарної справи доповідач повинен отримати від державного службовця, щодо якого порушене дисциплінарне провадження пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а також пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та підготувати подання з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку.

Під час розгляду справи судом стосовно Дисциплінарного провадження установлені такі обставини, котрі мають юридичне значення для вирішення цього спору: 1) дата порушення дисциплінарного провадження - 25.05.2023 року; 2) дата завершення дисциплінарного провадження та складання Подання 1-1 - 20.06.2023 року; 3) дата видання наказу ГУ ДПС № 24-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " - 28.06.2023 року; 4) дата ознайомлення заявниці з наказом ГУ ДПС від 28.06.2023р. № 24-дс, що оскаржується - 28.06.2023 року.

Відповідно до пункту 2 ч.2 ст. 68 Закону № 889-VIII дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Частиною першою ст.74 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Згідно із ч.1 ст. 77 Закону № 889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

При цьому, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі №822/46/18).

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок щодо застосування норм права, викладений у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 812/831/16).

Застосування вимог ст. 66 Закону України "Про державну службу" має бути здійснене із обов`язковим врахуванням принципу індивідуалізації покарання, що випливає із норм ст.ст. 67, 74 цього Закону.

Словосполучення "може бути оголошено догану" вказує на те, що при виборі виду стягнення, яке може бути застосоване у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби має виходити із того, що догана в даному випадку є видом більш суворого стягнення, ніж зауваження, що може застосовуватися до державного службовця.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року в справі № 804/8684/16.

Суд повторює, що субєктом владних повноважень у якості дисциплінарного проступку позивачці інкриміновано діяння за епізодом складання, реєстрація та врученні арбітражному керуючому ОСОБА_9 листа "Щодо питань які виникли у ГУ ДПС у Харківській області як члену комітету кредиторів Державного підприємства "Харківський радіозавод "Протон".

З цього приводу суду зазначає, що за визначенням ст.1 Закону України від 02.10.1992р. №2657-ХІІ «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

У тексті Подання 1-1 відображено, що перелік питань був оформлений листом від 24.02.2023, підписаний особисто ОСОБА_1 та переданий арбітражному керуючому 24.022023р. в ході проведення засідання Комітету кредиторів ДП «Харківський радіозавод «Протон».

Перелік питань оформлений не на бланку установи ГУДПС та не містить реєстраційний індекс вихідного документа.

В наданих під час дисциплінарного провадження поясненнях позивачка зазначила, що по епізоду захисту інтересів ГУ ДПС у справі №922/4893/13 про банкрутство ДП «Харківський радіозавод «Протон» метою складання цього процесуального документа було отримання під час зборів кредиторів інформації та документів від ліквідатора, як учасника справи про банкрутство, інтереси якого з приводу умов продажу майна банкрута суперечили інтересам ГУДПС. Таким чином, цей документ є по суті клопотанням/заявою сторони по справі в межах процесуального законодавства щодо витребування від іншого учасника процесу пояснень по справі. Дане клопотання було спрямоване на запобігання миттєвого продажу майна банкрута, примушення арбітражного керуючого ОСОБА_9 надати керівництву ГУ усіх документів стосовно оцінки майна, виду та умов продажу, що призвело до подання останнім 02.03.2023 запитуваних документів, в наслідок ознайомлення з якими керівництвом та членами Робочої групи з розгляду окремих (проблемних) питань у справах про банкрутство було прийнято рішення про відмову у наданні згоди на продаж майна ДП «Харківський радіозавод «Протон».

Матеріали дисциплінарного провадження не містять жодних об`єктивних даних про те, що під час створення означеного вище документа позивачка діяла попри інтересів служби, переслідувала власні інтереси або інтереси третіх сторонніх осіб, а не ГУ ДПС у Харківській області.

Також матеріали дисциплінарного провадження не містять жодних об`єктивних даних про те, що створення означеного вище документа призвело до настання будь-яких негативних наслідків.

При цьому, суд зауважує, що інкриміновані позивачці порушення приписів Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах і організаціях (затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5) встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.

Суд відмічає, що ознакою, котра за загальним правилом відрізняє управлінський документ державного органу від складеного державним органом процесуального документа є посилання на реквізит номер відповідної судової справи, або на предмет конкретної судової справи.

За характером та перебігом подій конкретного судового процесу певний процесуальний документ цілком легально може бути створений уповноваженим працівником державного органу як поза межами приміщення державного органу, так і поза межами системи документообігу державного органу.

У такому випадку діяння автора названого документу можуть бути кваліфіковані у якості протиправних (тобто дисциплінарного проступку) у разі створення або обєктивної здатності створити загрозу інтересам державного органу як сторони судової справи, складання документу без отримання попереднього дозволу вищого керівника (у разі обовязковості отримання такого дозволу та фізичної здатності забезпечити проведення процедури комунікації) тощо.

Між тим, доказів, котрі б підтверджували порушення позивачкою за цим епізодом прав та інтересів ГУ ДПС у Харківській області як кредитора у справі про банкрутство або погіршували правове становище ГУ ДПС у Харківській області відповідачем суб`єктом владних повноважень у межах дисциплінарного провадження здобуто не було та у ході розгляді справи до суду не подано.

Відтак, суд змушений кваліфікувати юридичну оцінку суб`єкта владних повноважень за цим епізодом у якості надмірного формалізму, а не у якості юридично правильної та документально доведеної оцінки справжніх обставин фактичної дійсності.

Також суд повторює, що субєктом владних повноважень у якості дисциплінарного проступку позивачці інкриміновано діяння за епізодом не внесення до АІС "Суди" ІКС "Податковий блок" процесуальних документів та інших документів (13 випадків за період 13.12.2022р.-06.03.2023р.).

З цього приводу суд зазначає, що специфіка змісту дисциплінарної відповідальності державного службовця керівника окремого структурного підрозділу державного органу за стан організації роботи ввіреного підрозділу (особливо в аспекті використання автоматизованих інформаційних систем тощо) полягає, насамперед, у наявності або відсутності фізичної змоги здійснити контроль за поточною службовою діяльністю кожної підлеглої по службі особи.

Так, проведеною субєктом владних повноважень перевіркою за період з грудня 2022 року по березень 2023 року було виявлено 13 випадків не внесення до АІС "Суди" ІКС "Податковий блок" позовних заяв та відзиву на звіт арбітражного керуючого про результати розгляду грошових вимог.

Суд змушений констатувати, що, по-перше, указаний напрям службової діяльності заявниці виходить поза межі призначеної перевірки і полягає у діяльності підлеглих заявниці по службі працівників, а не самої заявниці.

По-друге, текст Подання №1-1 не містить доводів яким чином ці обставини вплинули (або обєктивно були здатні вплинути) на виконанням завдань і функцій, передбачених Положенням про відділ та забезпечення здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи за допомогою підсистеми АІС «Суди».

В наданих поясненнях позивачка зазначила, що самі позови по зазначеним у акті перевірки справам були своєчасно подані до суду, до інформаційних справ в АІС «Суди» були внесені ухвали про відкриття провадження, які дублювали вимоги позовів, вимоги ГУ ДПС задоволені, своєчасно зареєстровані в АІС «Суди», доступні до контролю будь-якої уповноваженої особи. Вказані позовні заяви були невідкладно внесені до підсистеми відразу після повернення справ з огляду перевіряючими.

За таких обставин, суд погоджується з обґрунтованістю твердження позивачки про те, що відсутність окремих процесуальних документів в автоматизованій інформаційній системі системі за загальним правилом не підлягає кваліфікації у якості неналежного забезпечення здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи за допомогою підсистеми АІС «Суди» ІС «Податковий блок».

Доказів протилежного суб`єктом владних повноважень суду під час розгляду справи не надано.

Крім того, суд зважає, що матеріали дисциплінарного провадження не містять жодних обєктивних даних про обсяг щоденного робочого навантаження працівників очолюваного заявницею відділу ГУ ДПС у Харківській області.

При цьому, суд звертає увагу на поверховість та суперечність висновків субєкта владних повноважень, яким у даному конкретному випадку проігноровано власні ж судження про недостатню укомплектованість підрозділу (у тексті Подання 1-1 Дисциплінарна комісія обмежилась констатацією факту про високу завантаженість підрозділу (станом на 06.06.2023р. штатна чисельність відділу - 10 осіб, фактично працює - 5 осіб) і не надано жодної оцінки показникам: загальної кількості надходження документів до Відділу за перевіряємий період; кількості внесених процесуальних документів до електронної підсистеми АІС; кількості судових засідань, у яких брали участь як позивачка, так і підлеглі позивачці по службі працівники відділу; кількість часу, мінімально необхідного для опрацювання документів, переданих іншими підрозділами ГУ ДПС у Харківській області та надійшли від платників податків.

Натомість, суд визнає слушними пояснення позивачки про те, що у спірних правовідносинах робота відділу організовувалась в умовах військового стану, загрози для життя працівників збройною агресією Російської Федерації проти України, необхідністю дотримання заходів безпеки, кадрового дефіциту, надмірного навантаження, пошкоджень робочих місць (кабінетів), відсутності денного світла у приміщеннях відділу, низької температура через відсутність вікон, знищених вибуховою хвилею, відсутності безперервного електропостачання.

У межах дисциплінарного провадження субєкт владних повноважень повинен був ретельно дослідити та вичерпно оцінити кожен із наведених доводів, позаяк ці доводи є істотними, суттєвими та вагомими, проте ухилився від виконання цього обов`язку, що призвело до дефекту обґрунтованості управлінського волевиявлення за п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Підсумовуючи викладені вище міркування, суд відзначає, що оскільки сформульовані у тексті Акту перевірки, у Поданні №1-1 Дисциплінарної комісії та в оскаржуваному наказі від 28.06.2023р. № 24-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " ГУ ДПС у Харківській області недоліки в організації практичної реалізації повноважень та обов`язків начальника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС (текстуально висловлені претензії до роботи заявниці) носять суто формальний характер, не доводять поза розумним сумнівом існування безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між подією невчинення заявницею конкретних заходів з контролю за забезпеченням здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи за допомогою підсистеми АІС "Суди" ІС "Податковий блок" за судовими справами, що супроводжуються відділом та невиконанням завдань і функцій, передбачених Положенням про відділ, то ці обставини не можуть бути кваліфіковані у якості вчинення заявником дисциплінарного проступку.

Суд впевнений, що такий стан організації субєктом владних повноважень владної управлінської функції контролю за дотриманням виконавської дисципліни не узгоджується із принципом юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України верховенства права.

Рішення щодо визначення певного виду дисциплінарного стягнення суб`єктом призначення має прийматися останнім з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 826/4714/17.

Судом встановлено, що усупереч приписам ч.1 ст.67, ч.1 ст.74 Закону №889-VIII та положенням п. 34 Порядку №1039 у Поданні 1-1 відсутні будь-які відомості про форму та ступінь вини позивачки як державного службовця та тяжкість наслідків дисциплінарного проступку.

Між тим, на обов`язковість визначення вказаних обставин у поданні Дисциплінарної комісії посилається Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2022 року у справі № 340/5243/20.

До того ж судом з`ясовано, що у ході здійснення дисциплінарного провадження відносно заявниці, ГУ ДПС не було встановлено конкретних шкідливих наслідків, котрі спричинені тими діяннями заявниці, які були кваліфіковані у якості порушення закону.

Окремо суд зважає, що субєктом владних повноважень у спірних правовідносинах не обґрунтовано та не доведено неможливості застосування більш м`якої міри покарання.

За приписами ч.1 ст.61 Закону №889-VIII службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

У силу ч.1 ст.62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Зміст, суть та коло обов`язків керівника державної служби щодо забезпечення службової дисципліни окреслені у приписах ст.63 Закону №889-VIII, де указано, що керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності (ч.1 ст.63); З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний: 1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов`язків; 2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків; 3) під час виконання посадових обов`язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання; 4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень; 5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом; 6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки; 7) забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців; 8) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення (ч.2 ст.63).

Згідно з ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Частиною 1 ст.66 Закону №889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Суд зауважує, що будь-яких вагомих причин для незастосування іншого заходу дисциплінарної відповідальності - зауваження ані у тексті спірного наказу, ані у матеріалах справи дисциплінарного провадження не викладено.

Розвязуючи спір, суд бере до уваги, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом", у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей".

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення у формі наказу про застосування догани, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.

Ця обставина не звільняє заявницю від обов`язку вжиття дієвих, ефективних і своєчасних заходів контролю за роботою кожного працівника очолюваного відділу, але за відсутності дії інших явних та очевидно незаконних (протиправних) факторів виключає вчинення заявницею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень).

Допущена субєктом владних повноважень неповнота дослідження обставин спірних правовідносин не може бути усунута судом під час відправлення правосуддя з огляду на приписи ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України і з невідворотною неминучістю призводить до дефекту оскарженого правового акту індивідуальної дії субєкта владних повноважень за п.3 ч.2 ст.2, п.4 ч.2 ст.2, п.5 ч.2 ст.2, п.6 ч.2 ст.2, п.8 ч.2 ст.2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не дотримався вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк обставини фактичної дійсності з`ясував неповно, оцінив невірно, діяння особи кваліфікував неправильно, норму закону визначив неналежну і зміст цієї норми витлумачив не відповідно до її дійсної суті, не взяв до уваги усіх суттєвих поза розумним сумнівом аспектів, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи, неадекватно співвідніс застосовану міру відповідальності із характером, змістом та наслідками діяння особи.

Отже, у спірних правовідносинах допущені владним суб`єктом порушення спричинили безпідставне настання для приватної особи негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми зясування обєктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття обєктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-246, ст.255, ст.ст.257- 258, ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 28 червня 2023 року № 24-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1.073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева