ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 755/18777/20

провадження № 51-4802кмо21

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

особи, стосовно якої закрито

кримінальне провадження ОСОБА_12 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000267, за обвинуваченням

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Козельця Чернігівської області, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 376-1 ( у редакції Закону від 05 червня 2009 року № 1475-VI), ч. 3 ст. 27, ч. 2

ст. 375 КК України.

Історія справи та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

До Голосіївського районного суду м. Києва направлено для розгляду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 376-1 (у редакції Закону від 05 червня 2009 року № 1475-VI), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2021 року під час підготовчого судового засідання було закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з визнанням неконституційною та втратою чинності ст. 375 КК України відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020. В іншій частині пред`явленого обвинувачення кримінальне провадження призначено до розгляду.

Не погоджуючись із рішенням районного суду про закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, ОСОБА_12 та його захисник оскаржили це рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_12 та його захисника задоволено і як результат оскаржувану ухвалу змінено. Постановлено кримінальне провадження № 62020000000000267 від

11 березня 2020 року щодо ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України закрити у зв`язку з відсутністю події вказаного кримінального правопорушення, тобто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України. У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй касаційній скарзі з доповненнями прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На переконання прокурора, підлягає скасуванню ухвала суду першої інстанції, якою було закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки 29 грудня 2022 року набув чинності Закон України від 01 грудня 2022 року № 2810-ІХ, яким доповнено ч. 1

ст. 284 КПК України пунктом 4-1 та КПК України доповнено главою 36-1, якою визначено особливості судового провадження у кримінальній справі щодо діяння, кримінальну протиправність якого було встановлено законом, який втратив чинність, а тому суд першої інстанції має виконати зазначені вище вимоги.

Водночас суть доводів касаційної скарги прокурора зводиться до того, що положення статей 284, 392 КПК України не передбачають можливості до закінчення судового розгляду всього кримінального провадження, окремого оскарження ухвали про закриття кримінального провадження лише в його частині, у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою при одночасному судовому розгляді іншої частини цього самого кримінального провадження в суді першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за скаргами

ОСОБА_12 та його захисника.

На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 335/11210/15-к (провадження № 51-5261км20).

Також прокурор вважає, що суд за результатами апеляційної процедури не вправі змінювати підставу закриття кримінального провадження, яку застосував суд першої інстанції та яку в подальшому визнано неконституційною.

При цьому прокурор стверджує, що апеляційний суд, у порушення вимог КПК України, змінив ухвалу суду першої інстанції та прийняв рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_12 у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення без матеріалів кримінального провадження, оскільки, на переконання прокурора, положеннями кримінального процесуального закону не передбачено можливості витребування матеріалів кримінального провадження із суду, який його розглядає, до закінчення судового розгляду.

Водночас у своїй касаційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України суперечить вимогам ч. 7 ст. 284 КПК України (у редакції Закону України

від 18 вересня 2018 року № 2548-VIII), якими передбачено, що в разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Крім того, прокурор стверджує про безпідставність висновків суду апеляційної інстанції про те, що положення п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, за якими районний суд закрив кримінальне провадження, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2022 року № 3-р(ІІ)/2022 втратили чинність, оскільки вказане Рішення Конституційного Суду України фактично вступило в дію лише 08 вересня 2022 року, тобто на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції вказана норма була чинною.

Підстави розгляду провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата)

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 червня 2023 року матеріали кримінального провадження за вказаною касаційною скаргою прокурора передано на розгляд об`єднаної палати на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК України.

Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що в практиці Касаційного кримінального суду Верховного Суду існують різні правові позиції щодо апеляційного розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанціїпро закриття кримінального провадження в частині певного кримінального правопорушення, при одночасному судовому розгляді іншої частини цього самого кримінального провадження в суді першої інстанції.

Так, з постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 13 квітня 2023 року у справі № 157/1091/22 (провадження № 51-3787км22) вбачається, що, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (лише в частині пред`явленого обвинувачення) та ухвалу суду апеляційної інстанції, постановлену за наслідками апеляційного розгляду, - суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу по суті та будь-яких висновків про те, що ухвала суду першої інстанції не підлягала окремому оскарженню в апеляційному порядку, не висловлював.

Із зазначеним погодилася колегія суддів, яка передала кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, зазначивши, що ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ст. 284 КПК України (а також ст. 288 КПК України), яка постановлена лише щодо частини пред`явленого обвинувачення та перешкоджає подальшому кримінальному провадженню в цій частині, з огляду на положення, передбачені ч. 11 ст. 284 КПК України (ч. 5 ст. 288 КПК України), п. 3 ч. 1 ст. 392 КПК України та ч. 2 ст. 392 КПК України, може бути оскаржено в апеляційному порядку.

У зв`язку з тим, що в рішенні іншої палати Касаційного кримінального суду висловлено іншу правову позицію щодо цього питання, вказане провадження передано на розгляд об`єднаної палати.

Зокрема, колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 335/11310/15-к (провадження

№ 51-5261км20), посилаючись на положення статей 284, 288 КПК України, зазначила, що в апеляційному порядку може бути оскаржено ухвалу суду про закриття всього кримінального провадження, а не лише його частини. При цьому колегія суддів зауважила, що ухвала суду першої інстанції про закриття кримінального провадження лише в частині кримінальних правопорушень належить до рішень, які прийняті під час судового провадження, та, з огляду на положення ч. 2 ст. 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, а тому суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України, мав відмовити у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього кримінального провадження об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Позиції учасників судового провадження

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора ОСОБА_12 та його захисник

ОСОБА_13 наводять аргументи на її спростування та просять залишити скаргу

без задоволення як безпідставну.

У судовому засіданні прокурори підтримали вимоги касаційної скарги, просили скаргу задовольнити із зазначених у ній підстав, а особа, стосовно якої закрито кримінальне провадження ( ОСОБА_12 ), та її захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, указавши на необґрунтованість її доводів.

Оцінка об`єднаної палати

Об`єднана палата заслухала суддю-доповідача, думку прокурорів, ОСОБА_12 та його захисника, перевірила матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, та дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

Щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення, при одночасному судовому розгляді іншої частини цього самого кримінального провадження в суді першої інстанції.

Як слідує з матеріалів цього кримінального провадження, до Голосіївського районного суду м. Києва направлено для розгляду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 376-1 (у редакції Закону від 05 червня 2009 року № 1475-VI), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 червня 2021 року під час підготовчого судового засідання було закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з визнанням неконституційною та втратою чинності ст. 375 КК України відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020. В іншій частині пред`явленого обвинувачення кримінальне провадження призначено до розгляду.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_12 та його захисник звернулися до суду апеляційної інстанції з відповідними скаргами, у яких просили суд скасувати оскаржувану ухвалу районного суду і закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю події вказаного кримінального правопорушення.

За результатами апеляційного перегляду суд у своєму рішенні зазначив про те, що рішенням Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020 статтю 375 КК України визнана такою, що не відповідає Конституції України. Визнання неконституційною ст. 375 КК України виключає можливість притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за цією нормою закону.

До того ж суд апеляційної інстанції констатував, що, закриваючи в цій частині кримінальне провадження, суд першої інстанції керувався положеннями п. 4 ч.1

ст. 284 КПК України, відповідно до яких кримінальне провадження закривається у випадку набрання чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою, в редакції Закону України, що діяла на час постановлення ухвали суду першої інстанції від 04 червня 2021 року.

Тим часом, п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України Рішенням Конституційного Суду

України від 08 червня 2022 року № 3-р (ІІ) /2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України.

При прийнятті рішення апеляційний суд врахував те, що Рішенням Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року № 7-р/2020 статтю 375 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України і зробив висновок, що те діяння, яке стороною обвинувачення було поставлено ОСОБА_12 за провину, в цій частині обвинувачення перестає бути кримінальним правопорушенням. У зв`язку із цими обставинами, а також у зв`язку з визнанням неконституційними положень п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, вказаний суд визнав доводи поданих апеляційних скарг про необхідність закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3

ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України, з підстав відсутності події цього кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Об`єднана палата погоджується з висновком апеляційного суду про можливість окремого оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження в частині інкримінованих особі діянь з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Також згідно з положенням ч. 11 ст. 284 КПК України, ухвалу суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку.

У кримінальному процесуальному законі не конкретизовано, чи йдеться про апеляційне оскарження ухвал щодо закриття кримінального провадження в цілому, чи лише в частині пред`явленого обвинувачення.

Підхід про те, що такі ухвали взагалі не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку не відповідає загальним засадам кримінального провадження та суперечить законодавчому підходу про забезпечення апеляційної перевірки рішень суду першої інстанції, якими завершується судовий розгляд.

Також унеможливлюється контроль з боку суду вищої інстанції за рішенням суду нижчого рівня, що стосується суті обвинувачення.

Адже, ухвалу, яка оскаржувалася в апеляційному порядку, постановлено під час судового провадження в суді першої інстанції, вона стосується закриття кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення та перешкоджає подальшому кримінальному провадженню в цій частині.

Беручи до уваги вищевикладене, ухвала про закриття кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення може бути оскаржена в апеляційному порядку до закінчення судового розгляду решти обвинувачення.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними

в ч. 2 вказаної статті.

Доводи касаційної скарги прокурора про те, що в цьому кримінальному провадженні апеляційний суд на підставі ст. 392 КПК України мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за скаргами ОСОБА_12 та його захисника на ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, є необґрунтованими та такими, що спростовуються наведеним вище.

Також доводи прокурора про незаконність ухвали суду першої інстанції у зв`язку з тим, що судом не застосовано Закон України від 01 грудня 2022 року № 2810-ІХ, яким унесено зміни, зокрема, до КПК України та доповнено КПК України главою 36-1, якою визначено особливості судового провадження щодо діяння, кримінальну протиправність якого встановлено законом, що втратив чинність, є безпідставними, оскільки оскаржувану ухвалу було постановлено до прийняття вказаного вище Закону.

Щодо тверджень прокурора про те, що апеляційний суд, у порушення вимог КПК України, змінив ухвалу суду першої інстанції та прийняв рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення, об`єднана палата зауважує таке.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи 07 липня 2022 року оскаржувану ухвалу районного суду, закрив зазначене кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю події вказаного кримінального правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2022 року № 3-р(II)/2022, яким визнано неконституційним п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, не містить положень, які унеможливлюють застосування

ч. 1 ст. 284 КПК України, що визначають порядок завершення кримінального провадження.

Об`єднана палата зазначає, що положення п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України втратили чинність 08 вересня 2022 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2022 року № 3-р(ІІ)/2022 .

Таким чином, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що зазначені положення, за якими районний суд закрив кримінальне провадження втратили чинність.

Водночас підставою закриття кримінального провадження за п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України є встановлення того, що не було самого факту, для розслідування якого розпочате кримінальне провадження; сама подія (факт) мала місце, однак її неможна визнати кримінальним правопорушенням. Такі обставини у цьому кримінальному провадженні апеляційним судом не встановлювалися.

Отже, задовольняючи апеляційні скарги сторони захисту, суд апеляційної інстанції фактично обґрунтовував своє рішення неконституційністю положень п. 4

ч. 1 ст. 284 КПК України, однак не дослідив будь-яких фактичних обставин та належним чином не обґрунтував, у результаті чого дійшов висновків про відсутність події інкримінованого особі кримінального правопорушення на підставі п. 1 ч. 1

ст. 284 КПК України.

Суд може дійти висновку про закриття кримінального провадження саме у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушеннялише після ретельно з`ясування обставини справи та оцінки наявних у провадженні доказів.

Об`єднана палата звертає увагу, що визнання правової норми, якою встановлювалася кримінальна караність діяння, неконституційною, не може безумовно свідчити про відсутність події, яка оцінювалася з точки зору кримінального права. Подія може мати місце, однак після Рішення Конституційного Суду України про неконституційність певних положень кримінального закону, така подія може вже не оцінюватися як кримінально каране діяння.

Отже, об`єднана палата вважає, що апеляційний розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 здійснювався формально, без з`ясування належним чином усіх обставин, необхідних для перевірки доводів поданих апеляційних скарг, а тому ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки суд апеляційної інстанції припустився порушень вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, адже це перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для його скасування і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати вищенаведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України, під час якого перевірити наявність підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження, за результатами апеляційної процедури прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке б відповідало приписам статей 370, 419 КПК України.

Виконуючи приписи ст. 442 КПК України, об`єднана палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об`єднаної палати.

Висновок щодо застосування статей 284, 392 КПК України:

Ухвалу про закриття кримінального провадження в його частині може бути оскаржено в апеляційному порядку до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст.392 КПК України щодо іншої частини інкримінованих особі діянь.

Керуючись статтями 433, 434, 434-2, 436, 438, 441, 442 КПК, об`єднана палата

ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року стосовно ОСОБА_12 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7