ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа №160/9091/21

адміністративне провадження № К/990/20291/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Держаної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року (головуючий суддя - Врона О.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (головуючий суддя - Круговий О.О., судді: Глушко І.В., Шавель Р.М.)

у справі №160/9091/21

за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»

до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

про визнання протиправними і скасування пункту припису.

I. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2021 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 86 припису Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) щодо усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства, норм і стандартів у сфері залізничного транспорту від 19 квітня 2021 року №000001.

2. На думку позивача, спірний припис прийнято з порушенням вимог пункту 24 частини першої статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон №222-VIII), оскільки ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг не відноситься до підприємств, що здійснюють діяльність у сфері залізничного транспорту.

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано противоправним та скасовано пункт 86 припису Укртрансбезпека від 19 квітня 2021 року №0000001 «Щодо усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства, норм і стандартів у сфері залізничного транспорту» про порушення пункту 24 частини першої статті 7 Закону №222-VIII.

Стягнуто на користь ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2270 грн 00 коп.

4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що 08 квітня 2004 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зареєстроване як юридична особа, дата запису - 29 грудня 2004 року, номер запису: 12271200000001364.

7. Видами діяльності позивача є: 24.10 - Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); 07.10 - Добування залізних руд; 9.10 - Виробництво коксу та коксопродуктів;

8. 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; 43.29 - Інші будівельно-монтажні роботи; 85.32 Професійно-технічна освіта; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 86.10 Діяльність лікарняних закладів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів.

9. У період з 05 квітня 2021 року по 16 квітня 2021 року посадовими особами Укртрансбезпеки здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог законодавства, норм і стандартів у сфері залізничного транспорту.

10. 16 квітня 2021 року за результатом проведення даного заходу державного нагляду (контролю) було складено акт №0000001.

11. 19 квітня 2021 року №0000001 винесено припис щодо усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог законодавства, норм і стандартів у сфері залізничного транспорту.

12. Зокрема, у пункті 86 Припису вказано про порушення пункту 24 частини першої статті 7 Закону №222-VIII, яке полягає у одержанні, відправленні небезпечних вантажів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за відсутності ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом. Термін усунення порушення або недоліку - негайно.

13. Не погоджуючись з пунктом 86 спірного припису, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірним пунктом припису відповідач зобов`язав ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримати ліцензію на право провадження господарської діяльності з перевезенням небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність у ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" зобов`язання отримувати вказану ліцензію, оскільки підприємство не здійснює господарську діяльність такого виду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 24 частини першої статті 7 Закону №222-VIII. На думку скаржника, вказана норма неправильно застосована судами першої та апеляційної інстанцій. У скарзі наголошено, що до етапів перевезення відносяться підготовка до відправлення, відправлення небезпечного вантажу, доставка, отримання та вивантаження.

16. Представник відповідача вказав що, враховуючи приписи Закону України від 06 квітня 2000 року №1644-III «Про перевезення небезпечних вантажів» (далі - Закон №1644-III), зберігання небезпечного вантажу з моменту його пакування та маркування до моменту його вивантаження з тари та зняття відповідного маркування тари теж включено законодавством до процесу перевезення небезпечних вантажів. У той же час, позивач є не тільки одержувачем небезпечного вантажу, а й відправником порожніх транспортних засобів, які допускають до перевезення на умовах, що визначені для вантажу, який перевозився в них.

17. Представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просив оскаржувані рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Наголосив, що перевезення вагонів із небезпечним вантажами здійснюється позивачем тільки в межах території самого підприємства, тому не потребує отримання ліцензії.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

19. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює Закон №222-VIII.

21. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №222-VIII суб`єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

22. Пунктом 24 частини першої статті 7 Закону №222-VIII визначено, що ліцензуванню підлягає перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

23. Правові, організаційні, соціальні та економічні засади діяльності, пов`язаної з перевезенням небезпечних вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та авіаційним транспортом визначає Закон України від 06 квітня 2000 року №1644-III «Про перевезення небезпечних вантажів».

24. Згідно зі статтею 1 Закону №1644-III суб`єкт перевезення небезпечних вантажів - підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі).

25. Відправник небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення.

26. Перевізник небезпечного вантажу - юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу.

27. Одержувач небезпечного вантажу - зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.

28. Перевезення небезпечних вантажів - діяльність, пов`язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.

29. Відповідно до статті 3 Закону №1644-III дія цього Закону поширюється на такі види діяльності, зокрема, щодо виконання робіт і надання послуг, пов`язаних з перевезенням небезпечних вантажів.

30. Дія цього Закону не поширюється на перевезення небезпечних вантажів на територіях підприємств, установ та організацій, де ці вантажі виготовляються або утворюються, використовуються або захороняються, та інші передбачені законом випадки.

31. Закон України від 04 липня 1996 року №273/96-ВР «Про залізничний транспорт» (далі - Закон №273/96-ВР) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.

32. Частиною першою статті 1 Закону №273/96-ВР визначено, що промисловий залізничний транспорт - транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транспортом загального користування і не належить до нього.

33. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

34. Частиною першою статті 5 Закону №877-V визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

35. Частиною восьмою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

36. Наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 25 листопада 2008 року №1430 затверджені Правила перевезення небезпечних вантажів (далі - Правила №1430).

37. Пунктами 1.1. та 1.2. Правил №1430 визначено, що вказані правила перевезення небезпечних вантажів поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України. Правилами визначають основні норми та вимоги, що забезпечують безпеку перевезення небезпечних вантажів.

38. Вимоги цих Правил є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності які є учасниками перевезень небезпечних вантажів та будь-яких операцій, пов`язаних із перевезенням залізничним транспортом.

39. Згідно із пунктом 1.10 Правил №1430 залізничний транспортний засіб - будь-який контейнер, БЕГК, вагон-батарея, цистерна, контейнер-цистерна, вагон вантажний.

40. Спірні правовідносини виникли з приводу проведення Укртрансбезпекою планової перевірки та складення припису. Під час перевірки встановлено, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює за відсутності господарську діяльність з перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом за відсутності ліцензії на право провадження такої діяльності.

41. Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку, що відповідач неправомірно зобов`язав ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримувати ліцензію згідно із частиною другою статті 3 Закону №1644-III, оскільки позивач не здійснює перевезення вантажів та небезпечних відходів, лише операції з підготовки вантажу, тари, транспортних засобів, навантаження.

42. Верховний Суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на таке.

43. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що з метою забезпечення захисту та безпеки прав та законних інтересів, життя і здоров`я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища, державою запроваджено ліцензування як засіб регулювання провадження видів господарської діяльності.

44. Із аналізу Закону №222-VIII вбачається, що в основу державної політики у сфері ліцензування покладено принцип пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров`я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави.

45. Також Законом №222-VIII визначено, що суб`єкт господарювання, який має на меті провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, повинен отримати ліцензію.

46. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню визначений у статті 7 Закону №222-VIII.

47. Перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів, зокрема, залізничним транспортом, відповідно до пункту 24 частини першої статті 7 Закону №222-VIII, підлягає ліцензуванню.

48. Однак, визначено, що дія Закону України №1644-III «Про перевезення небезпечних вантажів» не поширюється на перевезення небезпечних вантажів на територіях підприємств, установ та організацій, де ці вантажі виготовляються або утворюються, використовуються або захороняються, та інші передбачені законом випадки.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час спірної планової перевірки Укртрансбезпека виявила провадження позивачем своєї господарської діяльності із одержанням та відправленням небезпечних вантажів.

50. Спеціальним законом, що регулює відносини стосовно перевезення небезпечних вантажів є Закон №1644-ІІІ. Вказаним законом визначено, що перевізником небезпечного вантажу є особа, що відправляє, перевозить або одержує небезпечні вантажі. Тобто, суб`єктом перевезення небезпечних вантажів виступають і відправники, і перевізники, і одержувачі.

51. З матеріалів справи вбачається, що перевезення небезпечних вантажів здійснюється позивачем не лише на території підприємства. З Переліку діючих залізничних переїздів металургійного та коксохімічного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», затвердженого наказом Генерального директора ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 08 серпня 2018 року №921 (далі - Наказ №921), вбачається, що прямування залізничного транспорту позивача здійснюється не тільки на території підприємства, але й за його межами (позиції №№36/26, 37/27, 66/63, 100/108, 160/174, 161/175, 194/195). Відповідно до позиції №175/190 позивач здійснює перевезення до іншого підприємства - ТОВ «Коксохімремонт» (а.с. 84-91).

52. Відповідно до копій накладних за номерами відправки №№45935855, 45935780, 47727177, 45744653, 47727169 станцією відправлення є станція Кривий Ріг УЗ 467201, яка належить не позивачу, а іншому підприємству (а.с. 80-82).

53. Отже, враховуючи схеми колій, зафіксовані у Наказі №921 та вказаних накладних, вбачається, що переміщення небезпечного вантажу за межами підприємства здійснюється власними силами позивача до станції УЗ 467201, а вже від цієї станції відправлення - перевізником УЗ 0022.

54. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює перевезення небезпечних вантажів в розумінні Закону №1644-ІІІ.

55. Проте, колегія суддів наголошує, що спірним приписом позивача зобов`язано не отримати ліцензію на здійснення господарської діяльності, а усунути порушення пункту 24 частини першої статті 7 Закону №222-VIII, виявлені під час перевірки. Відповідно до вимог вказаної правової норми отримання ліцензії необхідно лише у разі здійснення, зокрема, перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом. У зв`язку з цим, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» може як отримати вказану ліцензію та продовжувати здійснення господарської діяльності, так і припинити таку діяльність.

56. Таким чином, є необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та наявність підстав для скасування пункту 86 Припису.

57. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

58. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

59. Таким чином, підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, у повному обсязі встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

60. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

61. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 351, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Касаційну скаргу Держаної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі №160/9091/21 - скасувати.

Ухвалити у справі №160/9091/21 нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними і скасування пункту припису - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А .Губська

Л.О. Єресько,

Судді Верховного Суду