П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/895/23

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

28 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третьої особи-Комунального підприємства "Аеропорт Хмельницький" про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 2), за участю третьої особи-КП "Аеропорт Хмельницький", в якому просив:

-визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.12.2022 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу такі періоди навчання та роботи, які передбачені Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: період навчання в Рильському авіаційному технічному училищі з 01.09.1982 по 01.06.1985 за спеціальністю "Технічна експлуатація наземних радіозасобів літаководіння та посадки", з 17.06.1985 по 01.11.1988, на посаді електромеханіка зв`язку бази ЕРТОС, з 01.11.1988 по 01.01.1995 на посаді техніка з радіонавігації 1 категорії, з 01.01.1995 по 05.02.2004 на посаді техніка з радіонавігації, радіолокації та зв`язку з 05.02.2004 по 04.05.2016 на посаді техніка з радіонавігації та радіолокації 1 категорії ОПРС "Шепетівка";

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, починаючи з 30.11.2022.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком за Списком №2;

-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2022 про призначення пенсії за віком за Списком №2, з урахуванням встановлених судом обставин.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач, відповідач 1 та Державне підприємство обслуговування повітряного руху України подали апеляційні скарги.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг, апелянти посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2022 ОСОБА_1 , звернуся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком по Списку №2.

Вказана заява за принципом екстериторіальності передана до ГУ ПФУ у Львівській області.

Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 06.12.2022 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 в зв`язку з недостатністю необхідного пільгового стажу.

Про вказане рішення ОСОБА_1 повідомлено листом відповідача 1 від 21.12.2022 №2200-0304-8/81079, в якому також зазначено, що при зверненні за призначенням пенсії не надана довідка, уточнююча пільговий характер роботи та документи про результати атестації робочого місця. Згідно із довідкою №121 від 04.11.2022, виданої комунальним підприємством "Аеропорт Хмельницький" підтвердити період роботи немає можливості, оскільки архів підприємства не збережений.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 8 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на отримання пенсії мають право громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За прписами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 на пільгових умовах пенсія призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1- 3 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За змістом до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку закріплено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Як вбачається із письмової інформації, наданої на виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023, при прийнятті рішення від 06.12.2022 №222650006010 про відмову позивачу у призначенні пенсії періоди роботи з 17.06.1985 по 31.10.1988, з 01.01.1995 по 04.02.2004 та з 05.02.2004 по 04.05.2016 не зараховані до пільгового стажу, оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують право на пільгове забезпечення за Списком №2. При цьому, в рішенні вказано, що пільговий стаж визначити неможливо, оскільки не надана довідка про пільговий характер роботи в КП "Аеропорт Хмельницький".

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" пільговий стаж за Списком № 2 визначався: постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах", за змістом розділу XII якої, до професій які надають право особі на отримання пільгової пенсії за Списком № 2 відносяться професії робочих і інженерно-технічних працівників, зайнятих на дослідженні вибухових речовин, порохів, ініціюючих вибухові рідини і піротехнічні склади, обслуговуючих установки і прибори УКВ і УВЧ. Відповідно до розділу ХХХІ "Зв`язок" робота наглядачем (монтером), який зайнятий на роботі по спайці освинцьованих кабелів, заливці кабельних муфт свинцем і на здирці свинця із кабелю надає право на отримання пільгової пенсії за Списком № 2; постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, якою затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, розділом XXXII "Загальні професії" якого (позиція 23200000-1753г) передбачені професії робочих і спеціалістів, постійно зайнятих на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювань, використання яких потребує обов`язкового застосування засобів індивідуального захисту від таких випромінювань.

Після набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 визначалось постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року затверджений Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 позиція 23200000-1753г, передбачено професії робітників і спеціалістів, постійно зайнятих на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювань, виконання яких потребує обов`язкового застосування засобів індивідуального захисту від цих випромінювань. Відповідно до розділу ХХІХ "Зв`язок" професія монтажник зв`язку-паяльщик, зайнятий на роботі по спаюванню освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими і поліхлорвініловими оболонками відносить до посад, які надають право особі на отримання пільгової пенсії.

Так, згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 06.05.1985, останній: 17.06.1985 прийнятий на роботу в Хмельницький аеропорт на посаду електромеханіком зв`язку 3 класу бази ЕРТОС; 01.11.1988 призначений на посаду техніка радіонавігації 1 категорії; 01.03.1994 прийнятий на посаду техніка з радіонавігації 1 категорії Хмельницької бази ЕРТОС за переводом з Хмельницького КП; з 01.11.1988 по 28.02.1994 працював на об`єктах з обслуговування та експлуатації радіопередаючих пристроїв потужністю 1 кВт і вище (запис підтверджується наказом № 12 від 28.02.1994 про внесення додаткових записів до трудової книжки щодо осіб які працювали з обслуговуванням та експлуатацією генераторів УКВ, УВЧ. СВЧ або радіопередаючих пристроїв потужністю 1 кВт і вище); 01.12.1994 в зв`язку з реорганізацією Центр ЕРТОЗ приєднаний до державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" та призначений на посаду техніка по радіонавігації (PH) 1-ої категорії; 01.01.1995 переведений на посаду техніка радіолокації, радіонавігації 1 категорії; 05.02.2004 переведений посаду техніка з радіонавігації та радіолокації 1 категорії ОПРС "Шепетівка"; 01.01.2013 переведений на посаду техніка з радіонавігації (PH) ОПРС "Шепетівка" 1 категорії служби систем навігації та спостереження служби ЗНС Львівського РСП; 04.05.2016 переведений на посаду техніка з радіонавігації 1 категорії ОПРС "Бібрка" групи ОО ОПРС служби систем навігації та спостереження (НС); 30.03.2018 переведений на посаду інженера електрозв`язку 2 категорії групи ТОР комплексу AFIS аеропорту у Тернопіль служби систем навігації та спостереження (НС); 22.06.2018 переведений на посаду інженера з радіонавігації та радіолокації (PH і РЛ) 2 категорії групи систем навігації комплексу AFІS аеропорту Тернопіль служби систем навігації та спостереження (НС); 30.10.2018 переведений на посаду інженера електрозв`язку 1 категорії групи ТОР комплексу AF1S аеропорту Тернопіль служби систем навігації та спостереження (НС); з 05.01.2021 працює на посаді інженера електрозв`язку 1 категорії групи ТОР комплексу засобів ЗНС аеропорту "Тернопіль" служби систем навігації та спостереження (НС).

Таким чином, записами у трудовій книжці підтверджується стаж роботи позивача на посадах, передбачених Списком №2, в спірні періоди з 17.06.1985 по 31.10.1988, з 01.01.1995 по 04.02.2004 та з 05.02.2004 по 04.05.2016.

У постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

При цьому, згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 31.03.2020 у справі №446/656/17 та від 21.05.2020 у справі №550/927/17, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконування роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у працівника стажу роботи, що дає право виходу на пенсію.

Слід зазначити, що на підтвердження роботи на посаді, що дає право на пільгову пенсію, за період з 01.11.1988 по 28.02.1994 позивачем надано копію наказу від 28.02.1994 №12 Хмельницького авіазагону.

Що стосується доводів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про те, що за результатами атестації право позивача на пільговий стаж після 28.02.1994 не підтвердилося, колегія суддів вказує на наступне.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі по тексту - Порядок № 42) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністерством праці України від 01.09.1992 № 41.

Пунктами 8 та 9 Порядку №442 встановлено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Так, на працівника, зайнятого на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Таким чином особи, які зайняті на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а.

Таким чином, не проведена чи невчасно проведена на підприємстві атестація не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію.

Як зазначено апелянтом, вперше атестація на Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України проведена у 2005 році, що підтверджується наказом від 15.03.2005 № 82 «Про результати атестації робочих місць» з Переліком робочих місць зі шкідливими умовами праці на об`єктах з однотипним обладнанням за результатами атестації робочих місць у 2004 році (додаток до наказу від 15.03.2005 №82). Право на пенсію за віком на пільгових умовах за результатом проведеної атестації робочого місця ОСОБА_1 не підтвердилося. На підтвердження своїх доводів скаржник надав копії наказу від 15.03.2005 № 82 «Про результати атестації робочих місць» з Переліком робочих місць зі шкідливими умовами праці на об`єктах з однотипним обладнанням за результатами атестації робочих місць у 2004 році, додаток до наказу від 15.03.2005 №82; карти умов праці за професією (посадою) техніка з РЛ, PH; копію наказу від 25.05.2006 № 153/к «Про встановлення доплат за шкідливі умови праці працівникам Львівського РСП».

З наданого скаржником наказу від 11.03.2013 №120/п слідує, що наступна атестація проведена в лютому 2013, однак, як стверджує останній посада позивача за результатами атестації не підтверджена як пільгова. В той же час, як вбачається із доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 встановлено доплати за шкідливі умови праці.

Однак, як свідчить рішення ГУ ПФУ у Львівській області та лист ГУ ПФУ в Хмельницькій області, дане питання останніми взагалі не досліджувалось. При цьому, відповідач 1 обмежився лише тим фактом, що архів КП "Аеропорт Хмельницький" не збережений.

Крім цього, колегія суддів вказує на те, що відповідно до п. 4.2 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 N 18-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

За приписами п.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

У п. 4.2 Порядку закріплено, що підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 N 18-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.

Отже, орган пенсійного фонду у разі виникнення у нього сумнівів щодо записів у трудовій книжці позивача та недостатності у ній відомостей про роботу, наділений правом перевірити та витребувати їх, однак цим правом не скористався. Крім того, при зверненні позивача за пенсією не надав останньому допомоги в одержанні відсутніх у нього документів, що відповідно вищевказаних правових норм являється ще й обов`язком УПФУ, а також не з`ясував чи підлягає спірний період після проведення атестації зарахуванню до пільгового стажу.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що на підставі наданих ОСОБА_1 документів необхідно зобов`язати відповідача 2 зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 17.06.1985 по 31.10.1988, з 01.01.1995 по 04.02.2004 та 05.02.2004 по 14.03.2005 (15.03.2005 прийнято наказ про результати атестації).

Що стосується періоду навчання позивача з 01.09.1982 по 01.06.1985, то судом першої інстанції вірно відмічено, що за приписами статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, а як свідчать записи в трудовій книжці ОСОБА_1 , останній розпочав працювати за набутою спеціальністю протягом трьох місяців після завершення навчання.

В той же час, як свідчить рішення відповідача 2 від 06.12.2022, період з 01.09.1982 по 01.06.1985, не є спірним.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачами не доведено тієї обставин, що позивач не має права на пенсію за Списком №2.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема здійснювати розрахунок страхового стажу та нарахування пенсії.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №752/20012/16-а, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 12 лютого 2019 року у справі №825/1602/17 та від 05 березня 2019 року у справі №2040/6320/18.

Ч.2 ст. 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно вийти за межі заявлених позовних вимог, зобов`язати відповідача 1 зарахувати позивачу частину спірного стажу та повторно розглянути заяву, з врахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.

Згідно частин 1-4 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

П.2 ч.1 ст.315 КАС передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню то на користь позивачів підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень-відповідача 1/2 судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги в сумі 805 грн.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2022 про призначення пенсії за віком за Списком №2, з урахуванням встановлених судом обставин.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 17.06.1985 по 31.10.1988, з 01.01.1995 по 04.02.2004 та з 05.02.2004 по 14.03.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пільгової пенсії за Списком №2, пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні.

В решті позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 по 402,50 грн. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.