Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року Справа№200/1114/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

16 березня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач, Департамент), надісланий засобами поштового зв`язку 06 березня 2023 року, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29 травня 2023 року, позивач просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту від 12 вересня 2022 року про направлення ОСОБА_1 повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КВ 051210905199, на доопрацювання;

-зобов`язати Департамент здійснити реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КВ051210905199;

-стягнути з Департаменту на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1000000,00 грн.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

20 березня 2023 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивач усунув недоліки позовної заяви.

21 березня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду, обґрунтувавши його тим, що адвокат Бабаджанян Г.А. не має повноважень на підписання позовної заяви.

Розглянувши це клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Повноваження адвоката Бабаджаняна Г.А. на представництво інтересів позивача в Донецькому окружному адміністративному суді підтверджені ордером серії АА № 1249370, виданим 06 березня 2023 року на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 04 березня 2023 року, та відповідним договором.

В ордері зазначено, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

За умовами договору про надання правничої допомоги № б/н від 04 березня 2023 року ОСОБА_1 доручив, а адвокатське бюро «Бабаджаняна Гранта» прийняло на себе зобов`язання надати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а саме: представництво інтересів клієнта в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, в правоохоронних органах ([…]), захист інтересів клієнта та його власності (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору надання вказаної в п. 1.1 цього договору правничої допомоги клієнту від імені бюро здійснює адвокат Бабаджанян Г.А., свідоцтво серії ЗР № 21/3027 від 07 липня 2022 року, видане Радою адвокатів Закарпатської області.

Згідно з п. 1.3 договору бюро надає послуги із консультації, складання позовної заяви у справі за адміністративним позовом до Департаменту про визнання протиправним рішення, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Права адвоката визначені п. 2 договору.

Серед іншого, адвокат для надання правової (правничої) допомоги Маринушкіну А.Г. наділений правами:

[…];

- представляти і захищати права, свободи та інтереси клієнта у суді, […];

- […], користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом;

[…]

- складати заяви, скарги, клопотання та інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

[…].

Таким чином, повноваження адвоката Бабаджаняна Г.А. на представництво інтересів позивача підтверджені належними доказами ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076), та договором про надання правничої допомоги, як це передбачено п. 2 ч. 4 ст. 59 КАС та ст. 26 Закону № 5076.

Відсутність в договорі про надання правничої допомоги № б/н від 04 березня 2023 року прямої вказівки на те, що адвокат має право на підписання позовної заяви, не спростовує висновку суду про наявність у адвоката Бабаджаняна Г.А. повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в Донецькому окружному адміністративному суді, включаючи повноваження на підписання позовної заяви.

Тлумачення правових норм, які регламентують представництво в адміністративному судочинстві, у такий спосіб, що призводить до висновку про те, що адвокат має право на підписання позовної заяви лише в тому разі, коли про це прямо вказано в договорі про надання правової (правничої) допомоги, було б надмірним формалізмом та призвело б до обмеження права позивача на доступ до суду.

Тим більш, що ні договір про надання правничої допомоги № б/н від 04 березня 2023 року, ні ордер серії АА № 1249370 від 06 березня 2023 року не містять будь-яких обмежень щодо вчинення адвокатом окремих процесуальних дій.

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05 вересня 2021 року скористався адміністративною послугою щодо подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), з використанням електронного кабінету на Порталі Дія.

Повідомлення зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером КВ051210905199 і підлягало розгляду Департаментом.

12 вересня 2022 року за наслідками повторного розгляду згаданого повідомлення Департамент ухвалив рішення про його повернення на доопрацювання.

Вважаючи це рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач покликався на норми ст. 22-3 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038), абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VІ «Про адміністративні послуги» (далі Закон № 5203), п. 4 розділу І, пп. пп. 11-13 п. 1 розділу ІІ Порядку функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 02 грудня 2019 року № 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2019 року за № 1238/34209, (далі Порядок № 285), абз. 2 п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», (далі Порядок № 466) і зазначав, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт, поданого через електронний кабінет замовника, здійснюється в результаті надання органом державного архітектурно-будівельного контролю адміністративної послуги у сфері містобудування в електронній формі; рішення про таку реєстрацію, прийняте в автоматичному порядку за допомогою програмних засобів, є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень.

Позивач зазначив, що 22 серпня 2021 року подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). В застосунку «Дія» позивач отримав повідомлення про те, що подане ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано за вхідним номером КВ051210822120 і направлено на розгляд.

30 серпня 2021 року позивач отримав повідомлення про те, що повідомлення про початок будівельних робіт КВ051210822120 повернуто на доопрацювання з таких підстав: неповністю зазначено місце розташування об`єкта; необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування; невірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

За твердженням позивача, він усунув згадані вище недоліки і 30 серпня 2021 року повторно подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

В застосунку «Дія» позивач отримав повідомлення про те, що подане ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано за реєстраційним номером КВ051210830746 і направлено на розгляд.

02 вересня 2021 року позивач отримав повідомлення про те, що повідомлення про початок будівельних робіт КВ051210830746 повернуто на доопрацювання з таких підстав: неповністю зазначено місце розташування об`єкта; необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючого його місце розташування; невірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

Позивач доводив, що 05 вересня 2021 року усунув недоліки та втретє подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), нежитлова будівля № 368-1 за адресою: м. Київ, вул. Руденко Лариси, 6а, приміщення 368-1.

В застосунку «Дія» позивач отримав повідомлення про те, що подане ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстровано за реєстраційним номером КВ051210905199 і направлено на розгляд.

10 вересня 2021 року позивач отримав повідомлення про те, що повідомлення про початок будівельних робіт КВ051210905199 повернуто на доопрацювання з таких підстав: невірно зазначено місце розташування об`єкта, враховуючи його найменування; необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування; невірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування».

Позивач вважав протиправними рішення Департаменту про повернення повідомлень про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, а тому оскаржив в судовому порядку останнє з прийнятих відповідачем рішень.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 200/12874/21, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту від 10 вересня 2021 року про направлення ОСОБА_1 повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КВ05120905199, на доопрацювання.

Листом від 27 січня 2023 року № 073-073/М-14-23 Департамент повідомив, що на виконання рішення суду у справі № 200/12874/21 повторно розглянув подане ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за реєстраційним номером КВ051210905199. За результатами повторного розгляду це повідомлення повернуто на доопрацювання, про що внесено відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 12 вересня 2022 року.

Вважаючи, що Департамент не виконав рішення суду у справі № 200/12874/21 з урахуванням його мотивувальної частини, позивач звернувся до суду в порядку ст. 383 КАС.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року в задоволенні заяви позивача було відмовлено з посиланням на те, що на виконання вимог рішення суду у справі № 200/12874/21 відповідач повторно розглянув повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реєстраційним номером КВ051210905199. За результатами повторного розгляду зазначене повідомлення повернуто на доопрацювання, про що внесено відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 12 вересня 2022 року. Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з повторним розглядом питання щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, він має право звернутися до адміністративного суду з позовом в порядку, передбаченому КАС.

Позивач не погоджується з рішенням Департаменту, прийнятим за наслідками повторного розгляду повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого за реєстраційним номером КВ051210905199, оскільки фактично мета захисту його порушеного права не була досягнута, а відповідач з тих самих міркувань, без належної оцінки змісту рішення суду від 23 листопада 2021 року повторно ухвалив рішення про повернення повідомлення на доопрацювання.

Позивач зауважив, що в рішенні суду у справі № 200/12874/21 було зазначено, що чинним законодавством не передбачена можливість повернення на доопрацювання «Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з зазначеними наслідками (СС1)», тобто у відповідача не існує будь-яких повноважень, встановлених Законом, щодо прийняття рішення про повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Наголосив, що при первісному зверненні до суду просив захистити його право, зокрема шляхом зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. Втім у задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовив з посиланням на те, що в даному випадку йдеться про дискреційні повноваження.

Позивач зауважив, що Департамент створив такі умови, за яких замовник будівництва вимушений безкінечно оскаржувати аналогічні рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки за висновком суду у справі № 200/12874/21 прийняття повідомлення про початок виконання будівельних робіт належить до виключної компетенції відповідача, а відповідач на власний розсуд відмовляє у його прийнятті з підстав, що не передбачені законом, і не несе за це ніякої відповідальності.

За цих обставин, на переконання позивача, не досягається ефективний захист його порушених прав, що є головною метою адміністративного судочинства.

Позивач наголосив, що оформив повідомлення про початок виконання будівельних робіт з дотриманням вимог законодавства; в повідомленні вказав достатній обсяг інформації, визначений у встановленій формі такого повідомлення на Порталі Дія, а тому Департамент мав можливість ухвалити рішення про внесення відповідних даних до Реєстру будівельної діяльності. Незважаючи на це, відповідач ухвалив свавільне рішення про повернення повідомлення на доопрацювання без належного правового обґрунтування.

Позивач покликався на норми п. 1 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 36 Закону № 3038 і зазначав, що для здійснення робіт, які були вказані ним в повідомленні, на законодавчому рівні запроваджено декларативний принцип оформлення документів, які надають право на виконання будівельних робіт та підтверджують готовність таких об`єктів до експлуатації.

Повертаючи повідомлення на доопрацювання, відповідач наводить загальні формулювання, без зазначення законодавчих норм та підстав, тобто ухвалює рішення, яке є незрозумілим для особи, якої воно стосується.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, а під час його прийняття відповідач не забезпечив дотримання принципу належного врядування.

Позивач наполягав на тому, що ефективний захист його порушеного права може бути забезпечений шляхом покладання на Департамент обов`язку зареєструвати повідомлення в установленому законом порядку, а оскільки у спірних правовідносинах у відповідача є лише один варіант правомірної поведінки, то застосування такого способу захисту не може вважатися втручанням в його дискреційні повноваження.

Також позивач доводив, що протиправним рішенням відповідача йому завдана моральна шкода, відшкодування якої він оцінив в 1000000,00 грн.

Позивач вказував на те, що з 2021 року вимушений докладати значних зусиль та через «судову тяганину» відновлювати свої порушені права, внаслідок чого він зазнав душевних страждань та принижень, які мали свій прояв у тривозі та занепокоєнні, відчуттях несправедливості по відношенню до нього як громадянина, розчарування в органах місцевого самоврядування та невизначеності через неможливість реалізувати свої права.

Відповідач має демонструвати повагу до прав позивача, натомість неналежно виконує свої обов`язки, що спричинило позивачу переживання, які супроводжувалися інтенсивними негативними почуттями, обуренням через власну безправність та приниження. Тривала боротьба за захист своїх прав виснажила позивача, у зв`язку з очікуванням рішення він не міг вести звичний спосіб життя, почалися розлади в роботі.

Позивач наполягав на тому, що, враховуючи характер, обсяг та глибину моральних страждань, їх тривалість, ступінь зниження репутації, час та зусилля для відновлення попереднього стану, виходячи з засад розумності і справедливості, розмір належної йому компенсації моральної шкоди, якої буде достатньо для відновлення його душевного стану, становить 1000000,00 грн.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. Доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідач зазначив, що з 12 жовтня 2016 року Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційні функції щодо об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності).

Вказав на те, що питання отримання документів, які надають право на виконання будівельних робіт, регламентовані Законом № 3038 та Порядком № 466, а вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва визначає Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 (далі Порядок № 681).

Відповідач покликався на норми п. п. 23-26 Порядку № 681 і зазначав, що під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв згідно з додатком 2; такий аналіз проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику та обрання відповідного типу процедури розгляду.

Аналіз подання/внесення даних щодо їх повноти проводиться шляхом перевірки заповнення всіх обов`язкових даних форм (полів); аналіз поданих/внесених даних щодо їх відповідності формату шляхом аналізу відповідності поданих/внесених даних вимогам до структури та формату, встановленим для відповідного виду даних форм (полів); аналіз подання/внесення даних щодо їх логічності шляхом порівняння поданих/внесених даних з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності даним, які містяться в електронній системі, взаємозв`язків між поданими/внесеними даними, співставлення із сукупністю аналогічних даних, які містяться в електронній системі, правильності арифметичних розрахунків.

Відповідач зауважив, що відповідно до п. 28 Порядку № 681 за результатами аналізу даних, які містяться в документах, поданих для надання адміністративних послуг в електронній формі, щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності визначається рівень ризику згідно з п. 29 цього Порядку та відповідно до п. 35 цього Порядку обирається автоматично програмними засобами електронної системи відповідний тип процедури розгляду та реєстрації для таких електронних документів, зокрема повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (повідомлення про зміну даних у повідомленнях).

Відповідач покликався на п. 74 Порядку № 681, відповідно до якого документи, що подаються для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, серед іншого, мають відповідати такій вимозі документи в електронній формі повинні бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Подання документів з порушенням зазначених вимог є підставою для залишення таких документів без розгляду та повернення їх замовнику.

Відповідач наголосив, що відповідно до ст. 26-1 Закону № 3038 документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб`єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено Законом): 1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної послуги; 2) у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Відповідно до ч. 4 ст. 26-1 Закону № 3038 документи, що подаються для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва повинні відповідати таким вимогам: 1) документи мають викладатися державною мовою; 2) текст документів має бути розбірливим; 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова або інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 26-1 Закону № 3038 заявник несе відповідальність за відповідність копій поданих документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі. Такі копії засвідчують кваліфікованим електронним підписом заявника.

Подання документів з порушенням вимог, визначених цією частиною, є підставою для залишення таких документів без розгляду та повернення їх заявнику, про що повідомляється заявник у строк, що не перевищує строк, передбачений для розгляду відповідних документів.

Відповідач наголосив, що, аналізуючи положення Закону № 3038, Порядку № 466 та Порядку № 681, він дійшов висновку, що повноваження відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю на стадії реєстрації, зокрема повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зведені до перевірки правильності, повноти та коректності заповнення замовником будівництва полів у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт (Додатку № 2-1 до Порядку № 466).

На переконання відповідача, зазначення замовником будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт повних та коректних даних є обов`язковою передумовою для внесення відповідних даних стосовно поданого повідомлення до Реєстру будівельної діяльності.

У разі відсутності та/або неповноти зазначення даних замовником будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, передбачених формою останнього, та/або некоректності зазначення таких даних, програмними засобами функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, унеможливлюється реєстрація поданого повідомлення у Реєстрі будівельної діяльності, оскільки такі програмні засоби вимагають повноти, коректності та логічності зазначення даних у поданому документі, які на власний розсуд не може внести орган державного архітектурно-будівельного контролю, до якого подане таке повідомлення.

Відповідач наголосив, що, виходячи з положень Закону № 3038, Порядку № 466 та Порядку № 681, Департамент перевіряє лише повноту та коректність заповнення полів у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що є обов`язковою передумовою для можливості його реєстрації.

Відповідач вказав на те, що замовник будівництва ОСОБА_1 22 серпня 2021 року через портал електронних послуг Портал Дія подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстроване системою за номером КВ051210822120.

Під час перевірки зазначеного повідомлення встановлено, що воно оформлено з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті не повністю зазначено місце розташування об`єкта; у відповідному пункті необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місцезнаходження; у відповідному пункті не вірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; у відповідному пункті необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

Враховуючи неповноту зазначених даних, 30 серпня 2021 року Департамент повернув замовнику будівництва повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстровано системою за номером КВ051210830746.

30 серпня 2021 року ОСОБА_1 через Портал Дія вдруге подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстроване системою за номером КВ051210830746.

Під час перевірки зазначеного повідомлення встановлено, що останнє оформлено з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті не повністю зазначено місце розташування об`єкта; у відповідному пункті необхідно уточнити назву об`єкта будівництва; у відповідному пункті невірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; у відповідному пункті необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

Відповідач зауважив, що подане вдруге повідомлення про початок виконання будівельних робіт ідентичне первісно поданому повідомленню КВ051210822120, тобто замовник будівництва не врахував підстави повернення первісно поданого повідомлення.

Враховуючи неповноту зазначених даних, 02 вересня 2021 року Департамент повернув ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 30 серпня 2021 року за номером КВ051210830746.

05 вересня 2021 року ОСОБА_1 як замовник будівництва втретє подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстровано системою за номером КВ051210905199.

Відповідач наголосив, що, втретє подаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт, замовник будівництва в черговий раз проігнорував зауваження Департаменту щодо неповноти та некоректності зазначених даних.

Під час перевірки зазначеного повідомлення встановлено, що воно подано з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті невірно зазначено місце розташування об`єкта, враховуючи його найменування; у відповідному пункті необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування; у відповідному пункті не вірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; у відповідному пункті необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

За цих обставин 10 вересня 2021 року Департамент втретє повернув ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05 вересня 2021 року за номером КВ 051210905199.

Враховуючи, що інформація у вказаному повідомленні зазначена замовником будівництва некоректно та не в повному обсязі, останнє не внесено до Реєстру будівельної діяльності та повернуто замовнику будівництва.

Відповідач зауважив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 200/12874/21 повторно розглянув подане ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за реєстраційним номером КВ051210905199.

За результатами повторного розгляду вказаного повідомлення, встановивши некоректність та неточність зазначених у ньому даних, Департамент прийняв рішення про повернення цього повідомлення замовнику будівництва на доопрацювання, яке є предметом спору у цій справі.

Відповідач наголосив, що в порушення вимог ст. 2 КАС позов ОСОБА_1 не містить обґрунтування, в чому саме полягає протиправність прийнятого Департаментом рішення та якому саме критерію, визначеному цією статтею, воно не відповідає.

З приводу вимоги позивача про покладання на Департамент обов`язку зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт КВ051210905199 відповідач зауважив, що така вимога не підлягає задоволенню, оскільки йдеться про дискреційні повноваження відповідача, що підтверджено судовими рішеннями у справі № 200/12874/21.

На переконання відповідача, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 по суті намагається переглянути судові рішення у справі № 200/12874/21.

Вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди відповідач вважав безпідставними, оскільки факт спричинення позивачу моральної шкоди ним не доведений, не доведений причинний зв`язок між рішеннями (діями, бездіяльністю) Департаменту та завданою позивачу моральною шкодою; а заявлена до стягнення сума відшкодування є необґрунтованою та спрямованою на задоволення власних матеріальних потреб і збагачення позивача.

Просив відмовити в позові.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних тим, що наведені у позовній заяві.

Правом на подання заперечення відповідач не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2359677080000 нежитлова будівля № 368-1, загальною площею 35,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 368-1; форма власності приватна; розмір частки 1.

Державна реєстрація права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. 12 травня 2021 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 17 травня 2021 року № 58163878, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 червня 2021 року № 260778840.

Відповідач Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 40224921) є органом місцевого самоврядування, зареєстрований як юридична особа, про що 20 січня 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

У спірних правовідносинах відповідач реалізує владні повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Маринушкін А.Г. має намір здійснити капітальний ремонт згаданого вище об`єкта нерухомості.

З цією метою через електронний кабінет користувача Єдиного державного вебпорталу електронних послуг Портал Дія 22 серпня 2021 року, 30 серпня 2021 року він звертався до Департаменту з повідомленнями про початок виконання будівельних робіт.

Проте 30 серпня 2021 року та 02 вересня 2021 року відповідно Департамент повернув подані позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, що підтверджено Витягами з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 30 серпня 2021 року та від 02 вересня 2021 року.

05 вересня 2021 року через електронний кабінет користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг Портал Дія позивач втретє подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Так, в Повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке було подано до органу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05 вересня 2021 року, позивач навів наступні відомості:

[…]

Відомості щодо об`єкта:

найменування об`єкта будівництва Капітальний ремонт нежитлової будівлі № 368-1 із заміною піноблоку та частковою заміною вимощення фундаменту за адресою: 02140, м Київ, вул. Руденко Лариси, буд. 6а, приміщення 368-1;

місце розташування об`єкту:

опис місцезнаходження вул. Руденко Лариси, буд. 6а, приміщення 368-1;

область, м. Київ або м. Севастополь м. Київ;

район Дарницький;

вид будівництва капітальний ремонт;

код ДКБС 1220.9 Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші;

[…]

Відомості про техніко-економічні показники:

загальна площа 35,8 кв. м;

основні показники об`єкта будівництва:

загальна площа приміщень 35,8 кв. м (тут і далі відповідно до проектної документації);

площа забудови 43,3 кв. м;

поверховість 1 поверх;

будівельний об`єм 148,0 куб. м;

ступінь вогнестійкості І, ІІ;

тривалість будівництва 1 місяць;

загальна кількість працюючих 2 особи;

кількість робочих міць 2 особи;

[…].

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке ОСОБА_1 подав 05 вересня 2021 року, зареєстровано за реєстраційним номером КВ051210905199.

До електронного кабінету позивача як користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг Портал Дія надійшло повідомлення про те, що його повідомлення про початок виконання будівельних робіт прийнято до розгляду; рішення за цим документом позивач має отримати протягом 10 робочих днів; з наступного дня після подачі повідомлення позивач має право на виконання будівельних робіт.

Проте 10 вересня 2021 року Департамент в чергове повернув повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, що підтверджено Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 10 вересня 2021 року.

З рештою у вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 10 вересня 2021 року про направлення повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними насідками (СС1), яке зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КВ051210905199, на доопрацювання;

- зобов`язати Департамент здійснити реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними насідками (СС1), будівлі № 368-1 за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 368-1, яке належить позивачу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КВ051210905199.

23 листопада 2021 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/12874/21, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме:

- визнав протиправним і скасував рішення Департаменту від 10 вересня 2021 року про направлення ОСОБА_1 повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними насідками (СС1), яке зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КВ051210905199, на доопрацювання;

- зобов`язав Департамент повторно розглянути питання щодо внесення до реєстру будівельної діяльності інформації зазначеної у Повідомленні «про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)», будівлі № 368-1 за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_1 , в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КВ051210905199.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Під час розгляду справи № 200/12874/21, серед іншого, суд встановив такі фактичні обставини, що знайшли відображення в мотивувальній частині рішення від 23 листопада 2021 року:

«[…]

[…], позивач є власником об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі № 368-1, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , про що свідчить відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 9 червня 2021 року № 260778840.

Позивач подав до відповідача 22 серпня 2021 через портал електронних послуг «Портал Дія» повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстроване системою за № КВ 051210822120.

Під час перевірки повноти даних у зазначеному повідомлення встановлене, що останнє оформлене з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті не повністю зазначено місце розташування об`єкту; у відповідному пункті необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування; у відповідному пункті не вірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; у відповідному пункті необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

Враховуючи викладене, позивачу Департаментом 30 серпня 2021 року повернуто на доопрацювання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 22 серпня 2021 року № КВ 051210822120.

Позивач, вдруге, 30 серпня 2021 року подав через портал електронних послуг «Портал Дія» повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстроване системою за № КВ 051210830746.

Під час перевірки повноти даних у зазначеному повідомлення встановлене, що останнє оформлене з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті не повністю зазначено місце розташування об`єкту; у відповідному пункті необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування; у відповідному пункті не вірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; у відповідному пункті необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

У зв`язку з чим, Департамент 2 вересня 2021 року повернув позивачу на доопрацювання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 30 серпня 2021 року № КВ 051210830746.

5 вересня 2021 року позивач втретє подав повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстровано системою за № КВ 051210905199.

Під час перевірки повноти даних у зазначеному повідомлення встановлене що останнє оформлене з порушенням установлених вимог, а саме: у відповідному пункті не вірно зазначено місце розташування об`єкту, враховуючи його найменування; у відповідному пункті необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування; у відповідному пункті не вірно зазначена підстава відсутності містобудівних умов та обмежень, враховуючи найменування об`єкта; у відповідному пункті необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

За таких обставин позивачу Департаментом 30 серпня 2021 року повернуто на доопрацювання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) від 22 серпня 2021 року № КВ 051210822120.

За таких обставин Департамент 10 вересня 2021 року втретє повернув на доопрацювання позивачу повідомлення про початок будівельних, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 5 вересня 2021 року за № КВ 051210905199.

[…]».

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , Донецький окружний адміністративний суд виходив з такого:

«[…]

[…], подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.

[…]

[…] право на виконання будівельних робіт у замовника виникає на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт за формою згідно додатку 2-1 Порядку № 466, а внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з Порядком № 466 забезпечує орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення.

[…] діючим законодавством також чітко визначено підстави припинення права на виконання будівельних робіт та алгоритм дій заявника та посадової особи в разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контрою недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні.

[…]

[…] діючим законодавством не передбачена можливість повернення на доопрацювання «Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з зазначеними наслідками (СС1)».

Дії органу державного архітектурно будівельного контролю з припинення (скасування) права, набутого на підставі поданого Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється після реєстрації поданого Повідомлення в Реєстрі будівельної діяльності, обумовлені виключним переліком підстав, який не підлягає розширеному тлумаченню, за наслідком проведення органом державного архітектурно-будівельного контролю перевірки, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Однак, відповідачем при відмові в реєстрації поданих повідомлень та повернення їх на доопрацювання, не вказано чи виявлені ним недостовірні дані такими які дають підстави вважати об`єкт самочинним чи не самочинним будівництвом, що в свою чергу визначає подальші дії органу державного архітектурно будівельного контролю.

[…] з метою реєстрації декларації про початок будівельних робіт, орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє тільки повноту даних, зазначених у ній, та правильність заповнення декларації замовником. За достовірність даних, зазначених у поданій декларації, несе відповідальність безпосередньо замовник.

При цьому, достовірність даних, наведених у поданій замовником декларації, може слугувати окремою підставою для проведення перевірки такого суб`єкта містобудування.

[…]

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасувати рішення від 10 вересня 2021 року про направлення позивачу повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними насідками (СС1), яке зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КБ051210905199 на доопрацювання.

[…]

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними насідками (СС1) будівлі № 368-1 за адресою: м. Київ, вул. Руденко Лариси, 6а, приміщення 368-1, яке належить позивачу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КБ051210905199, суд зазначає наступне.

[…]

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Таким чином, повноваження Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області в прийнятті в експлуатацію та реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо внесення до реєстру будівельної діяльності інформації зазначеної у Повідомленні «про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)» будівлі № 368-1 за адресою: м. Київ, вул. Руденко Лариси, 6а, приміщення 368-1, яке належить позивачу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, реєстраційний номер КБ051210905199.

[…]».

Позивач і відповідач не погодились з рішенням суду від 23 листопада 2021 року та оскаржили його в апеляційному порядку.

26 липня 2022 року Перший апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою апеляційні скарги ОСОБА_1 та Департаменту залишив без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 200/12874/21 без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 200/12874/21.

Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 200/12874/21 набрало законної сили 26 липня 2022 року.

В силу положень ч. 4 ст. 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Набрання законної сили рішенням суду у справі № 200/12874/21 зумовило виникнення у відповідача обов`язку щодо його виконання.

Як свідчить Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, зареєстрований в Департаменті від 12 вересня 2022 року, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (дата вхідного документа 06 вересня 2021 року, номер вхідного документа 073/09/01-М-0609/1, реєстраційний номер документа КВ051210905199) було повернуто на доопрацювання.

В якості підстави для повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт Департамент навів такі підстави:

«[…]

- інше:

1. невірно зазначено місце розташування об`єкта, враховуючи його найменування;

2. необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування;

3. необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

[…]».

При цьому у Витязі з Реєстру будівної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який зареєстрований в Департаменті від 12 вересня 2022 року, наведені такі відомості:

«[…]

Відомості про об`єкт

Вид будівництва капітальний ремонт;

Назва об`єкта будівництва капітальний ремонт нежитлової будівлі № 368-1 зі зміною піноблоку та частковою заміною вимощення фундаменту за адресою: 02140, м. Київ, вул. Руденко Лариси, буд. 6а, приміщення 368-1;

Код ДКБС 1220.9 Будівництво для конторських та адміністративних цілей інші;

Клас наслідків СС1;

Тип лист відсутній;

Підстава 27. Реставрація та капітальний ремонт будівель і споруд;

Спосіб будівництва господарський (будую власними силами);

[…]

Місце розташування об`єкта будівництва та адреса

Тип адреси з точністю до населеного пункту;

Адреса м. Київ;

Опис місцезнаходження вул. Руденко Лариси, буд. 6а, приміщення 368-1;

[…]

Об`єкти будівництва

Назва об`єкта приміщення;

Об`єкт приміщення, код ДКБС 1220.9 Будівлі для конторських та адміністративних цілей інші;

ТЕП показник:

загальна площа приміщень 35,8 кв. м;

загальна площа будівлі 35,8 кв. м;

загальний будівельний об`єм 148,0 куб. м;

тривалість будівництва 1 місяць;

площа забудови 43,3 кв. м;

поверховість 1 поверх;

кількість робочих місць 2 особи;

ступінь вогнестійкості об`єкту будівництва І, ІІ;

загальна площа приміщень 35,8 кв. м.

[…]».

Отже, на виконання рішення суду у справі № 200/12874/21 Департамент повторно розглянув повідомлення ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер документа КВ 0512109051991 (дата реєстрації вхідного документа 03 серпня 2022 року, номер реєстрації вхідного документа 073/109вн), та прийняв рішення про повернення цього повідомлення на доопрацювання.

При цьому в якості підстав для повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт орган державного архітектурно-будівельного контролю навів ті самі обставини, що й раніше.

06 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з заявою, в якій просив повідомити про стан виконання рішення суду у справі № 200/12874/21.

Листом від 27 січня 2023 року № 073-073/М-14-23 Департамент повідомив позивачеві, що на виконання рішення суду у справі № 200/12874/21, повторно розглянув подане ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за реєстраційним номером КВ051210905199.

За результатами повторного розгляду зазначене повідомлення повернуто на доопрацювання, про що внесені відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 12 вересня 2022 року.

Позивач не погодився з таким рішенням Департаменту і 21 лютого 2023 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду відповідно до ст. 383 КАС.

В обґрунтування цієї заяви ОСОБА_1 зазначив, що відповідач не виконав рішення суду у справі № 200/12874/21 з урахуванням його мотивувальної частини.

27 лютого 2023 року Донецький окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі № 200/12874/21 через її невідповідність вимогам ст. 383 КАС.

Між тим, серед іншого, в ухвалі від 27 лютого 2023 року Донецький окружний адміністративний суд зауважив таке:

«[…]

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що з матеріалів наданих до суду вбачається, що на виконання вимог рішення Донецького окружного адміністративного суду від у справі № 200/12874/21, відповідач повторно розглянув подане ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за реєстраційним номером КВ 051210905199. За результатами повторного розгляду зазначене повідомлення повернуто на доопрацювання, про що внесено відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12.09.2022. Зазначена інформація була надана позивачу у листі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 27 січня 2023 року № 073-073/М-14-23.

Суд зауважує, що в даному випадку ОСОБА_1 у разі незгоди з повторним розглядом питання щодо внесення до реєстру будівельної діяльності інформації зазначеної у Повідомленні «про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)», він має право звернутися до адміністративного суду з позовом, в порядку як це передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

[…]».

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038).

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені ст. 6 Закону № 3038.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону № 3038, крім іншого, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Питання, пов`язані з поданням документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва та отримання результатів їх розгляду, регламентує ст. 26-1 Закону № 3038.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26-1 Закону № 3038 документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб`єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом):

1) в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної послуги;

2) у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

Згідно з ч. 4 ст. 26-1 Закону № 3038 документи, що подаються для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають викладатися державною мовою;

2) текст документів має бути розбірливим (написаний машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

[…]

Відповідно до ч. 6 ст. 26-1 Закону № 3038 заявник несе відповідальність за відповідність копій поданих документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі. Такі копії засвідчують кваліфікованим електронним підписом заявника.

Ч. 7 ст. 26-1 Закону № 3038 установлено, що подання документів з порушенням вимог, визначених цією частиною, є підставою для залишення таких документів без розгляду та повернення їх заявнику, про що повідомляється заявник у строк, що не перевищує строк, передбачений для розгляду відповідних документів.

Відповідно до ч. 9 ст. 26-1 Закону № 3038 доступ заявника до результатів адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються за допомогою електронної системи, здійснюється через:

1) портал електронної системи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;

2) електронний кабінет (у разі його наявності);

3) іншу державну інформаційну систему, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної адміністративної послуги, - у разі подання документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг з використанням такої системи.

Результати адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються з використанням електронної системи, за зверненням заявника надаються у паперовій формі.

Ст. 32 Закону № 3038 визначає класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 32 Закону № 3038, клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі клас наслідків) це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 32 Закону № 3038 клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Згідно з ч. 5 ст. 32 Закону № 3038 усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки СС1;

середні наслідки СС2;

значні наслідки СС3.

[…]

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону № 3038 віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених ч. 5 цієї статті.

За правилами ч. 7 ст. 32 Закону № 3038 правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону.

Право на виконання будівельних робіт визначає ст. 34 Закону № 3038.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, за визначенням, наведеним у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038, під терміном «будівництво» розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; під терміном «замовник будівництва» фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 3038 об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 34 Закону № 3038 зазначені у ч. 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Ч. 5 ст. 34 Закону № 3038 установлено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 34 Закону № 3038 виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Ст. 36 Закону № 3038 регламентує питання, пов`язані з повідомленням про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону № 3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

За приписами ч. 2 ст. 34 Закону № 3038 виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Між тим, отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до ч. 1 цієї статті, не вимагається.

Згідно з ч. 3 ст. 34 Закону № 3038 форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ч. 7 ст. 34 Закону № 3038 визначає перелік випадків, у разі настання яких право на початок виконання будівельних робіт може бути припинено.

Так, згідно з ч. 7 ст. 34 Закону № 3038 право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 8 ст. 34 Закону № 3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно з вимогами ч. 9 ст. 34 Закону № 3038 повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених ч. 7 цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.

У повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) кадастровий номер земельної ділянки (для земельних ділянок, право власності чи користування на які виникло до 2004 року, - за наявності) або відмітка про випадок, визначений ч. 4 ст. 34 цього Закону та/або ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

2) реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності;

3) реєстраційний номер звіту про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єкта (у разі її проведення) у Реєстрі будівельної діяльності;

4) реєстраційний номер енергетичного сертифіката у Реєстрі будівельної діяльності (у разі проведення енергетичної сертифікації);

5) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання повідомлення);

6) реєстраційний номер проектної документації в Реєстрі будівельної діяльності - у разі якщо будівництво об`єкта здійснюється на підставі проектної документації на будівництво;

7) відомості про те, що об`єкт будівництва є подільним або неподільним об`єктом незавершеного будівництва;

8) відомості про черги будівництва/пускові комплекси.

[…]

Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747), (далі Порядок № 466).

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку № 466 надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними ст. 7 Закону № 3038.

Згідно з п. 4-1 Порядку № 466 документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Під час прийняття документів у замовників (крім документів, поданих поштовим відправленням) адміністратори центрів надання адміністративних послуг формують (складають) заяву в електронній формі через Портал Дія або електронний кабінет користувача на підставі інформації, що міститься в документах, поданих замовниками, роздруковують і надають замовникам для перевірки та підпису.

У такому випадку під час формування заяви програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться аналіз на наявність помилок та повноту відомостей, наведених у заяві, відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», (далі Порядок № 681).

У разі виявлення помилок або неповноти відомостей у заяві програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва формується протокол, підписання якого забезпечується шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису адміністратором центру надання адміністративних послуг, для його подальшого друку та видачі заявникові.

Сформована в електронній формі заява та скановані копії документів, поданих заявником у паперовій формі до такої заяви, передаються адміністратором центру надання адміністративних послуг через Портал Дія або електронний кабінет користувача відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю на розгляд. Одночасно програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва формується інформація про реєстрацію заяви в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва для подальшого друку та видачі адміністратором центру надання адміністративних послуг заявникові.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг вносить відомості, необхідні для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва, з використанням кабінету на Порталі Дія засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Центри надання адміністративних послуг повертають замовнику документи, які були надіслані рекомендованим листом до центру надання адміністративних послуг, та інформують замовника щодо внесення таких документів до електронної системи та надсилання їх до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

[…]

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку № 681.

[…]

Згідно з п. 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

[…].

Відповідно до п. 6 Порядку № 466 […]. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно з п. 8 Порядку № 466 контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.

П. 11 Порядку № 466 визначено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 13 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю») згідно з цим Порядком;

[…]

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

У випадках, встановлених у Порядку № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі електронна система).

Відповідно до п. 15 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до ст. 39-1 Закону № 3038, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів з дня отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про виявлення недостовірних даних або самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за формою згідно з додатком 1, 2 і 2-1 з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника повідомлення, визначеного абз. 2 цього пункту, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю».

[…]

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в передбаченому цим пунктом порядку подав відповідне повідомлення, штрафні санкції за раніше подане з помилками повідомлення або виявлені в ньому недостовірні дані не застосовуються.

[…]

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю:

у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт;

у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відомості про припинення або зупинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви у паперовій формі або настання обставин, визначених абз. 8 цього пункту, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності та оприлюднюються на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).

Про припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня припинення.

Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими п. 13 цього Порядку.

Проаналізувавши наведені вище положення Закону № 3038 та Порядку № 499 в контексті спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків:

- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою;

- законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено підстав, за наявності яких орган державного архітектурно-будівельного контролю міг відмовити у прийнятті повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1);

- втім суб`єкт надання відповідної адміністративної послуги у сфері будівництва, визначеної Законом № 3038, наділений повноваженнями залишати без розгляду та повертати суб`єкту звернення документи, якщо вони подані з порушенням вимог, визначених ч. 4 ст. 26-1 Закону № 3038, про що свідчить зміст ч. 7 ст. 26-1 Закону № 3038;

- вимоги, порушення яких може слугувати підставою для залишення без розгляду та повернення документів суб`єкту звернення, зводяться до такого: 1) документи мають викладатися державною мовою; 2) текст документів має бути розбірливим; 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Інших підстав для залишення без розгляду та повернення суб`єкту звернення поданих ним документів Закон № 3038 не передбачає;

- у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених, зокрема, у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до ст. 39-1 Закону № 3038, орган державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язаний письмово повідомити про це замовникові. Отримавши це повідомлення, замовник (його уповноважена особа) зобов`язаний надіслати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення за встановленою Порядком № 466 формою з виправленими (достовірними) даними щодо інформації, яка потребує змін. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом трьох робочих днів з дня отримання від замовника вищевказаного повідомлення, забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 04 липня 2023 року у справі № 420/14944/22.

Суд встановив, що на виконання рішення суду у справі № 200/12874/21 Департамент повторно розглянув повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке було подано ОСОБА_1 як замовником будівництва 05 вересня 2021 року та зареєстровано за реєстраційним номером КВ051210905199.

За наслідками повторного розгляду Департамент ухвалив рішення про повернення цього повідомлення замовнику будівництва на доопрацювання, про що 12 вересня 2022 року вніс відповідні відомості до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Отже, правові наслідки для позивача створило рішення Департаменту, відображене у Витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12 вересня 2022 року, про повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), (дата вхідного документа 06 вересня 2021 року, номер вхідного документа 073/09/01-М-0609/1, реєстраційний номер КВ051210905199).

Саме це рішення потребує оцінки суду на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Суд зауважує, що, розглядаючи справу по суті, не надає оцінку рішенням (діям чи бездіяльності) Департаменту в контексті повноти виконання ним рішення суду у справі № 200/12874/21, оскільки такий судовий контроль належить до повноважень суду, який ухвалив судове рішення у згаданій справі, та здійснюється в порядку, визначеному ст. ст. 382, 383 КАС.

Як вже було зазначено вище, в силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України Департамент має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а Закон № 3038 чи прийняті на його виконання підзаконні нормативно-правові акти не передбачають повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо «повернення на доопрацювання» повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Між тим, в силу положень ч. 7 ст. 26-1 Закону № 3038 суб`єкт надання адміністративної або іншої визначеної цим Законом послуги у сфері будівництва, (в контексті спірних правовідносин Департамент), наділений повноваженнями залишити без розгляду та повернути заявнику документи, подані з порушенням вимог, визначених ч. 4 ст. 26-1 Закону № 3038.

Суд встановив, що в якості підстави для ухвалення рішення про повернення ОСОБА_1 на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке було подано 05 вересня 2021 року та зареєстровано за реєстраційним номером КВ051210905199, Департамент вказав таке:

1. невірно зазначено місце розташування об`єкта, враховуючи його найменування;

2. необхідно уточнити назву об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування;

3. необхідно уточнити основні показники об`єкта будівництва, враховуючи його найменування.

Таким чином, ухвалюючи рішення, яке є предметом спору, Департамент діям поза межами повноважень, які надані йому Законом № 3038.

Суд відхиляє заперечення відповідача, які ґрунтуються на положеннях ст. 26-1 Закону № 3038, оскільки Департамент не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими ч. 7 ст. 26-1 Закону № 3038 пов`язує можливість залишення без розгляду поданих документів та повернення їх суб`єкту звернення, а саме невідповідність поданих документів вимогам ч. 4 ст. 26-1 цього Закону.

Жодна з підстав, які навів Департамент, не передбачена ч. 4 ст. 26-1 Закону № 3038, а тому не може бути розцінена як невідповідність поданих позивачем документів вимогам ч. 4 ст. 26-1 Закону № 3038, та, як наслідок, не може слугувати підставою для залишення їх без розгляду і повернення суб`єкту звернення відповідно до ч. 7 ст. 26-1 Закону № 3038.

Суд зауважує, що форма «Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1)» наведена в додатку 2-1 до Порядку № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681), яка була чинною на момент подання ОСОБА_1 повідомлення, внаслідок повернення якого між сторонами виник спір.

Згідно з цією формою в Повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), серед іншого, мають бути наведені такі відомості про об`єкт будівництва:

1. Назва об`єкта будівництва назва об`єкта будівництва вказується за проектною документацією та має відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт) та його місце розташування);

2. Вид будівництва нове будівництво, реконструкція або капітальний ремонт;

3. Місце розташування необхідно обрати з поміж таких варіантів: 1) раніше присвоєна адреса, якщо об`єкт вже прийнято в експлуатацію в установленому порядку; 2) згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих/будівельних робіт у разі нового будівництва; 3) адреса об`єкта будівництва, присвоєна об`єкту нового будівництва під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна;

4. Наказ про присвоєння адреси №, дата, найменування органу, який його видав (зазначається згідно з містобудівними умовами та обмеженнями у разі, коли замовник отримав містобудівні умови та обмеження під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна);

5. Код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000).

Як свідчить зміст повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), (дата вхідного документа 06 вересня 2021 року, номер вхідного документа 073/09/01-М-0609/1, реєстраційний номер КВ051210905199), а також зміст Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який зареєстрований в Департаменті від 12 вересня 2022 року, ОСОБА_1 як замовник будівництва в повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1), серед іншого, навів такі відомості:

«[…]

Відомості про об`єкт

Вид будівництва капітальний ремонт;

Назва об`єкта будівництва капітальний ремонт нежитлової будівлі № 368-1 зі зміною піноблоку та частковою заміною вимощення фундаменту за адресою: 02140, м. Київ, вул. Руденко Лариси, буд. 6а, приміщення 368-1;

Код ДКБС 1220.9 Будівництво для конторських та адміністративних цілей інші;

Клас наслідків СС1;

Підстава 27. Реставрація та капітальний ремонт будівель і споруд;

[…]

Місце розташування об`єкта будівництва та адреса

Тип адреси з точністю до населеного пункту;

Адреса м. Київ;

Опис місцезнаходження вул. Руденко Лариси, буд. 6а, приміщення 368-1;

[…]».

При цьому найменування об`єкта нерухомого майна та адреса його місцезнаходження відповідають даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, замовник будівництва в повідомлені про початок виконання будівельних робіт навів всі необхідні відомості, які вимагалися згідно з нормами чинного законодавства та були передбачені формою відповідного документа.

Варто зауважити, що ні зі змісту повідомлення про повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, ні зі змісту Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва неможливо встановити, в чому ж саме, за висновком Департаменту, полягає неправильність «зазначення місця розташування об`єкта, враховуючи його найменування»; що саме (в якій частині) потребує уточнення в «назві об`єкта будівництва, враховуючи його місце розташування» та в «основних показниках об`єкта будівництва, враховуючи його найменування», а також на яких правових нормах ґрунтуються ці висновки органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Ця обставина зумовлює висновок суду про невідповідність оскаржуваного рішення Департаменту такому критерію як обґрунтованість.

До того ж, як слушно зауважує позивач, необґрунтованість рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю, використанням загальних формулювань та відсутність конкретизації, зокрема щодо того, в чому саме полягає допущене замовником будівництва порушення, невідповідність чи неточність, унеможливлює їх усунення чи виправлення.

Суд враховує, що оскаржуваним рішенням Департамент вчетверте повернув позивачеві на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, навівши при цьому ті самі (аналогічні) підстави, що і тричі до цього, і приходить до висновку, що оскаржуване рішення не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

За цих обставин суд приходить до висновку, до рішення Департаменту, відображене у Витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12 вересня 2022 року, про повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), (дата вхідного документа 06 вересня 2021 року, номер вхідного документа 073/09/01-М-0609/1, реєстраційний номер КВ051210905199), підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Суд відхиляє аргумент відповідача про те, що позивач не обґрунтував, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС, оскільки, по-перше, в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача; по-друге, в позовній заяві позивач прямо зазначив, в чому саме, на його думку, полягає протиправність та невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з таких міркувань.

Суд погоджується з наведеними позивачем аргументами про те, що з урахуванням обставин цієї справи належним та ефективним способом захисту його порушеного права є покладання на Департамент обов`язку вчинити певні дії.

Верховний Суд в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 640/11468/19, серед іншого, навів такі висновки щодо належного та ефективного способу захисту:

«[…]

39. Суд критично ставиться до доводів скаржника щодо втручання судів попередніх інстанцій у дискреційні повноваження відповідача, з огляду на таке.

40. Зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

41. Дискреційні повноваження сукупність прав та обов`язків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач шість раз звертався до контролюючого органу щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проте останній повертав вказані повідомлення.

43. За таких обставин, оскільки рішення, […] про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є протиправним та необґрунтованим, то наявні підстави для зобов`язання відповідача зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) […].

44. В даному випадку у відповідача немає вибору між декількома варіантами правомірних управлінських рішень. Відтак суди дійшли правильного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування спірного рішення та зобов`язання вчинити дію внести відповідні дані до Реєстру.

45. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 826/10851/18.

[…]».

З урахуванням висновку Верховного Суду суд відхиляє заперечення відповідача, які зводяться до неможливості застосування такого способу захисту як покладання на Департамент обов`язку вчинити певні дії, оскільки, на переконання відповідача, це становитиме втручання у його дискреційні повноваження.

ОСОБА_1 просить захистити його порушене право шляхом зобов`язання Департаменту зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Абз. 6 п. 2 Порядку № 466, в редакції, яка була чинною до 02 липня 2021 року, було передбачено, що реєстрація внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі реєстр). […]

Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів був затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 липня 2015 року № 165), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 липня 2011 року за № 885/19623, (далі Порядок № 92).

Цей Порядок визначав механізм ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі реєстр), як єдиної комп`ютерної бази даних.

Серед іншого, реєстр вівся з метою забезпечення обліку повідомлень про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), або скасування їх реєстрації (п. 2 Порядку № 92).

П. 3 Порядку № 92 було визначено, що ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Разом з тим п. 4 Порядку № 92 було установлено, що внесення відомостей (даних) про прийняте рішення до реєстру здійснюється відповідальними посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю, які пройшли підготовку до роботи з реєстром (далі посадові особи), або у визначених актами законодавства випадках автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Формування відомостей (даних) для внесення їх до реєстру здійснювалося на підставі інформації, наданої замовниками або їх уповноваженими особами (п. 6 Порядку № 92).

Підставою для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру слугувало отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; […]; скасування реєстрації повідомлення […]; […].

У випадках, визначених актами законодавства, зазначені документи вносилися автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру, що було передбачено п. 8 Порядку № 92.

П. 9 Порядку № 92 було визначено, які саме відомості підлягають внесенню до реєстру.

Однак, Порядок № 92 втратив чинність 05 лютого 2021 року на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій від 16 грудня 2020 року № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2021 року за № 97/35719.

Отже, в період чинності норм абз. 6 п. 2 Порядку № 466 та Порядку № 92 застосування такого способу захисту як зобов`язання органу державного архітектурно-будівельного контролю зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), тобто внести відповідні дані до реєстру, відповідало вимогам законодавства.

Між тим, 17 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 199-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», (далі Закон № 199), який набрав чинності 01 грудня 2019 року.

Як свідчить Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», метою і завданнями прийняття цього законопроекту було покращення якості наданні адміністративних та інших визначених законом послуг у сфері будівництва, зниження корупційних ризиків при їх наданні, забезпечення публічності надання таких послуг.

Прийняття законопроекту мало забезпечити: скорочення строків надання адміністративних послуг; підвищення якості наданні адміністративних та інших визначених законом послуг у сфері будівництва; зниження корупційних ризиків при наданні адміністративних послуг; забезпечення публічності надання адміністративних послуг; відкритість та доступність інформації про учасників будівництва, стан будівництва, життєвий цикл об`єктів будівництва, закінчених будівництвом об`єктів; підвищення позиції України у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку «Doing Business».

На підставі пп. 8 п. 13 розділу І Закону № 199 Закон № 3038 був доповнений ст. ст. 22-1 22-4 такого змісту:

«Стаття 22-1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва

1. Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі електронна система) єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

2. Електронна система складається з:

1) Реєстру будівельної діяльності;

2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі електронний кабінет);

3) порталу електронної системи.

Невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

[…]

[…]

3. Держателем електронної системи є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, який вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування електронної системи.

4. Технічним адміністратором електронної системи (далі технічний адміністратор) є визначене Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

Технічний адміністратор здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення електронної системи, відповідає за технічне і технологічне забезпечення електронної системи, збереження та захист інформації (даних), що містяться в електронній системі, забезпечує надання та анулювання доступу до електронної системи, проводить навчання роботі з електронною системою.

[…]

5. Електронна система створюється та функціонує за такими принципами:

1) автоматизації процесів створення, прийняття, збирання, накопичення, обробки, обліку та надання інформації (даних) у сфері будівництва;

2) доступності та зручності отримання послуг у сфері будівництва;

3) прозорості надання адміністративних послуг у сфері будівництва;

4) обов`язковості внесення до електронної системи інформації (даних), визначеної ч. 1 ст. 22-2 цього Закону, змін до неї;

5) відкритості та доступності інформації (даних) електронної системи, у тому числі доступності через визначені Кабінетом Міністрів України інші державні інформаційні системи;

6) презумпції достовірності інформації (даних), яка міститься в електронній системі;

7) гарантування державою в особі держателя електронної системи об`єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності інформації (даних), яка міститься в електронній системі, від несанкціонованих змін;

8) відповідальності суб`єктів, що здійснюють внесення інформації (даних) до електронної системи, за достовірність та повноту внесених даних;

9) законності одержання, зберігання, обробки та поширення інформації (даних), яка міститься в електронній системі;

10) автоматизованої фіксації в електронній системі всіх дій будь-яких осіб з інформацією (даними), яка міститься в електронній системі;

11) розподільного зберігання даних, що містяться в електронній системі, для забезпечення їх цілісності.

[…]

10. Відомості, що містяться в електронній системі, є достовірними, а також відкритими і загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

[…]

11. Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, внесені до неї, такі інформація та документи вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, є недостовірними і були внесені до неї, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або повинна була знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, не внесені до неї, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або повинна була знати ці відомості.

12. Інформація та документи, отримані за допомогою програмного забезпечення електронної системи в паперовій та електронній формах, мають однакову юридичну силу.

13. У разі виявлення заявником помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у відомостях електронної системи, допущеної суб`єктом, який вносив відомості до електронної системи, заявник письмово в паперовій або електронній формі повідомляє про це такого суб`єкта. Суб`єкт, який вносив відомості до електронної системи, у день отримання повідомлення перевіряє відповідність відомостей електронної системи інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та якщо факт невідповідності підтверджено - виправляє допущену помилку.

У разі виявлення суб`єктом, який вносив відомості до електронної системи, помилки, допущеної у відомостях електронної системи, зазначений суб`єкт у одноденний строк виправляє допущену помилку та повідомляє про це заявника в паперовій або електронній формі через електронний кабінет (у разі його наявності) чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є заявник та суб`єкт надання відповідної послуги.

Виправлення помилок, допущених у відомостях електронної системи внаслідок наявності помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення помилок у відомостях електронної системи може здійснюватися також на підставі судового рішення.

[…]

Стаття 22-2. Реєстр будівельної діяльності

1. Реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації:

1) містобудівних умов та обмежень;

2) завдання на проектування та технічних умов (у тому числі договорів про надання технічних умов, укладених відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», у разі їх укладення через електронний кабінет);

3) інформації про ліцензування господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

4) інформації про професійну атестацію виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем;

5) інформації про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об`єктів;

6) інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти, у тому числі:

будівельні паспорти забудови земельної ділянки;

проектну документацію на будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, затверджену в установленому порядку;

відомості про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктам будівництва та закінченим будівництвом об`єктам;

погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про будівельні норми»;

результати оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (в частині збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку такої інформації);

енергетичні сертифікати об`єктів будівництва та будівель згідно з Законом України «Про енергетичну ефективність будівель» (у тому числі договори про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі, укладені відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», у разі їх укладення через електронний кабінет);

результати експертизи проектної документації на будівництво об`єктів (у тому числі договори про проведення експертизи проектної документації на будівництво об`єктів, укладені відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», у разі їх укладення через електронний кабінет);

документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт;

ідентифікатори об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів;

документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти об`єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об`єктів та їхніх частин (квартир, вбудованих чи вбудовано-прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна) (у тому числі договори про проведення технічної інвентаризації, укладені відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», у разі їх укладення через електронний кабінет);

паспорти об`єктів будівництва з результатами проведення обстеження та паспортизації об`єктів відповідно до ст. 39-2 цього Закону;

звіти про результати обстеження інженерних систем будівлі згідно із Законом України «Про енергетичну ефективність будівель» (у тому числі договори про обстеження інженерних систем будівлі, укладені відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», у разі їх укладення через електронний кабінет);

фотокартки об`єктів будівництва;

результати контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів;

інформація та документи, подані фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами в електронній формі для отримання послуг у сфері будівництва;

7) відомостей про саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності та делегування їм повноважень на проведення професійної атестації, про саморегулівні організації у сфері енергетичної ефективності;

8) контрольних примірників будівельних норм, обов`язкових для виконання національних стандартів, кодексів усталеної практики, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов`язковими для виконання відповідно до закону;

9) відомостей про державний архітектурно-будівельний нагляд;

10) статистичних даних.

В електронній системі може забезпечуватися створення, збирання, накопичення, обробка, захист, облік іншої інформації, визначеної Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

2. З використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії:

1) містобудівні умови та обмеження, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень;

2) технічні умови, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування чи анулювання технічних умов, змін до них;

3) ліцензія на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, зміни до неї (у тому числі зміни до переліку видів робіт), відмова у її наданні, переоформлення, відмова в переоформленні, анулювання ліцензії;

4) кваліфікаційний сертифікат виконавця робіт, зміни до нього, рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката та позбавлення кваліфікаційного сертифіката; кваліфікаційні атестати енергоаудитора та фахівця з обстеження інженерних систем, зміни до них, відмова у видачі та анулювання кваліфікаційного атестата;

5) будівельний паспорт забудови земельної ділянки, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні;

6) погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм та повідомлення про відмову в їх погодженні;

7) енергетичні сертифікати об`єктів будівництва та будівель згідно із Законом України «Про енергетичну ефективність будівель»;

8) звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво об`єктів;

9) дозвіл на виконання будівельних робіт, зміни до нього, повідомлення про відмову в його наданні та анулювання дозволу, внесення відомостей про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт;

10) сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повідомлення про відмову в його наданні;

11) інвентаризаційна справа, матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти об`єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об`єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень), зміни до них;

12) паспорт об`єкта будівництва з результатами проведення обстеження та паспортизації відповідно до ст. 39-2 цього Закону;

13) звіти про результати обстеження інженерних систем будівлі згідно із Законом України «Про енергетичну ефективність будівель»;

14) присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси об`єкта будівництва та об`єкта нерухомого майна;

15) реєстрація саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та у сфері енергетичної ефективності та скасування їх реєстрації;

16) делегування саморегулівній організації повноважень щодо проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, та припинення таких повноважень;

17) реєстрація будівельних норм;

18) направлення на проведення перевірки, акт про недопущення до проведення перевірки при здійсненні архітектурно-будівельного нагляду, документи, які складаються за результатами здійснення архітектурно-будівельного нагляду (довідки, акти, приписи, рішення).

З використанням електронної системи можуть створюватися інші електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюватися інші дії, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Оригіналом документів, визначених цією частиною, є їх примірник в електронній формі, виготовлений за допомогою Реєстру будівельної діяльності.

Створення документів та проведення дій, визначених цією частиною, з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюються особами, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.

[…]

Документи/дії, визначені цією частиною, створюються/проводяться шляхом внесення запису до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі. Документи/дії, створені/здійснені без використання Реєстру будівельної діяльності, є недійсними (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю).

[…]

Перелік відомостей, які містяться у документах, визначених цією частиною (крім містобудівних умов та обмежень), та заявах про їх видачу, затверджується Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

3. Документи та інформація за результатами проведення дій, визначених частиною другою цієї статті (крім інвентаризаційних справ та матеріалів технічної інвентаризації), доводяться до відома заявника у порядку, визначеному ст. 26-1 цього Закону.

4. Документи, створені за допомогою Реєстру будівельної діяльності, у паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу.

[…]

6. Замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об`єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, суб`єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, які є користувачами електронної системи, несуть встановлену законом відповідальність за внесення до Реєстру будівельної діяльності завідомо неправдивих відомостей або порушення строків внесення відомостей/надання документів до/з Реєстру будівельної діяльності.

Стаття 22-3. Електронний кабінет

1. Електронний кабінет є компонентом електронної системи, який забезпечує електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг.

Електронний кабінет призначений для:

1) подання та отримання документів у електронній формі, пов`язаних з:

ліцензуванням господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

проведенням професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури; професійної атестації осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем;

внесенням відомостей про експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об`єктів, до Реєстру будівельної діяльності;

отриманням будівельного паспорта;

отриманням вихідних даних (містобудівних умов та обмежень і технічних умов (у тому числі укладенням договорів про надання технічних умов відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»);

експертизою проектної документації на будівництво об`єктів (у тому числі укладенням договорів про проведення експертизи проектної документації на будівництво відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»);

оцінкою впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля»;

отриманням права на виконання підготовчих та будівельних робіт;

погодженням обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про будівельні норми»;

сертифікацією енергетичної ефективності об`єктів будівництва та будівель згідно із Законом України «Про енергетичну ефективність будівель»;

прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

технічною інвентаризацією об`єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об`єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень) (у тому числі укладенням договорів про проведення технічної інвентаризації відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»);

обстеженням та паспортизацією об`єктів відповідно до ст. 39-2 цього Закону;

присвоєнням, зміною, коригуванням, анулюванням адреси об`єкта нерухомого майна;

обстеженням інженерних систем будівлі згідно із Законом України «Про енергетичну ефективність будівель» (у тому числі укладенням договорів про обстеження інженерних систем будівлі відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги»);

реєстрацією саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та делегуванням саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності повноважень на проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури;

реєстрацією саморегулівної організації у сфері енергетичної ефективності;

реєстрацією будівельних норм;

2) перевірки повноти та достовірності інформації, що міститься в заявах, повідомленнях, деклараціях та інших документах, які подаються для надання адміністративних та інших послуг, що надаються за допомогою електронної системи, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронними інформаційними системами, що становлять інформаційний ресурс держави;

3) завантаження фотокарток об`єктів будівництва у визначеному форматі та нагадування про необхідність їх завантаження;

4) завантаження результатів контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів;

5) перегляду заявником стану розгляду поданих документів у режимі реального часу;

6) оплати послуг, визначених п. 1 цієї частини, та штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу;

7) повідомлення виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, про залучення їх замовником у якості осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд відповідно до закону, а також отримання від виконавців робіт (послуг) заперечення щодо такої інформації;

8) направлення заяв до уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, отримання повідомлень та документів від цих органів, у тому числі заяв та повідомлень про скасування містобудівних умов та обмежень, припинення права на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зупинення підготовчих та будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, анулювання та поновлення дозволу на виконання будівельних робіт, повідомлень про здійснення заходів з контролю, отримання документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю/нагляду;

9) листування з користувачами електронного кабінету (у тому числі повідомлення про самочинне будівництво), подання скарг на рішення, дії та бездіяльність органу ліцензування, експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об`єктів, уповноважених органів містобудування та архітектури, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичних осіб, які надають технічні умови, уповноважених органів, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівців з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівців з обстеження інженерних систем, саморегулівних організацій у сфері архітектури та у сфері енергоефективності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, інших осіб, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, а також отримання інформації про стан їх розгляду та результати їх розгляду;

10) укладення електронних договорів про надання технічних умов, про проведення експертизи проектної документації на будівництво об`єктів, про проведення технічної інвентаризації, про обстеження інженерних систем будівлі, про сертифікацію енергетичної ефективності будівлі;

11) подання повідомлення про технічні помилки, виявлені в роботі електронного кабінету.

Електронний кабінет може забезпечувати надання інших послуг та проведення інших операцій, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

Відсутність в електронних інформаційних системах, що становлять інформаційний ресурс держави, відповідної інформації (документа) у зв`язку з тим, що на момент створення (видання) відповідної інформації (документа) діяло законодавство, що не передбачало її (його) обов`язкового внесення до відповідної інформаційної системи, не перешкоджає поданню заяви, повідомлення, декларації або іншого документа в електронній формі через електронний кабінет чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою.

2. Користувачами електронного кабінету є замовники, орган ліцензування, ліцензіати, експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, експертні організації, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об`єктів, уповноважені органи містобудування та архітектури, органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, юридичні особи, які надають технічні умови, уповноважені органи, які надають висновки з оцінки впливу на довкілля, фахівці з аудиту енергетичної ефективності будівель, фахівці з обстеження інженерних систем, саморегулівні організації у сфері архітектури, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, суб`єкти нормування у будівництві, інші державні органи, фізичні та юридичні особи, визначені Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи, та користувачі, які пройшли процедуру ідентифікації та автентифікації.

3. Підключення та доступ користувачів до електронного кабінету здійснюються безоплатно.

4. Користувачі електронного кабінету отримують доступ до електронного кабінету після проходження процедури ідентифікації та автентифікації через державну інтегровану систему електронної ідентифікації.

[…]

Стаття 22-4. Портал електронної системи

1. Портал електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує:

1) доступ користувачів до електронного кабінету;

2) перегляд заявником стану розгляду поданих документів у режимі реального часу;

3) доступ заявника до результатів адміністративних та інших послуг, що надаються за допомогою електронної системи, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;

4) відкритий доступ у режимі реального часу будь-яких фізичних та юридичних осіб до відомостей та документів Реєстру будівельної діяльності, у тому числі у розрізі кожного об`єкта будівництва та закінченого будівництвом об`єкта (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, договорів про надання послуг, документів, поданих фізичними та юридичними особами для отримання послуг, визначених цим Законом, та іншої інформації, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи);

5) автоматизоване електронне консультування в режимі реального часу з питань надання адміністративних послуг у сфері будівництва та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю;

6) оприлюднення та відкритий доступ будь-яких фізичних та юридичних осіб до будівельних норм, обов`язкових для виконання національних стандартів, кодексів усталеної практики, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов`язковими для виконання відповідно до закону, з можливістю їх пошуку за датою прийняття та/або номером, назвою, контекстом, органом, який видав документ, галуззю економічної діяльності, видом будівельних робіт та іншими параметрами пошуку, визначеними Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;

7) оприлюднення та відкритий доступ будь-яких фізичних та юридичних осіб до нормативно-правових актів (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів контролю;

8) доступ будь-яких фізичних та юридичних осіб до публічних інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;

9) подання повідомлення про технічні помилки, виявлені в роботі порталу електронної системи.

[…]

Портал електронної системи може забезпечувати доступ до іншої інформації та документів, визначених Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

2. Для відображення геопросторової інформації на порталі електронної системи використовується картографічна основа Державного земельного кадастру».

Також на підставі пп. 10 п. 13 розділу І Закону № 199 Закон № 3038 був доповнений ст. 26-1 «Подання документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва та отримання результатів їх розгляду».

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 199 ст. ст. 22-1 22-4, 26-1, 26-2, 26-4 Закону № 3038 не застосовувалися в період з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2020 року, крім п. п. 1, 2, 11 ч. 2 ст. 22-2, ч. 2 ст. 22-4, п. п. 1, 8 ч. 2 та ч. 11 ст. 26-1, п. п. 1, 2, 10 ч. 8 ст. 26-2 зазначеного Закону, які не застосовувалися з 1 грудня 2019 року по 30 листопада 2021 року.

23 червня 2021 року відповідно до абз. 2 пп. 4 п 11 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 199 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (далі Постанова КМУ № 681).

П. 1 Постанови КМУ № 681 затверджений Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі Порядок № 681).

Згідно з абз. 1 п. 1 Порядку № 681 цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі електронна система).

Відповідно до п. 3 Порядку № 681 метою створення та ведення електронної системи є забезпечення створення, перегляду, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, а також електронна взаємодія між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг під час отримання/надання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, передбачених цим Порядком, здійснення заходів щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п. 4 Порядку № 681 електронна система складається з таких компонентів:

Реєстру будівельної діяльності електронної системи;

електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет);

порталу електронної системи.

Для забезпечення функціонування електронної системи до її складу можуть входити інші програмні модулі.

Відповідно до п. п. 6, 7 Порядку № 681 держателем електронної системи (далі держатель) є Мінрегіон. Держатель вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування електронної системи.

Згідно з п. 8 Порядку № 681 технічним адміністратором є державне підприємство «Дія», що належить до сфери управління Мінцифри. Функції і сфера відповідальності технічного адміністратора визначені п. 9 Порядку № 681.

Функціональні можливості електронної системи визначені п. п. 15-18 Порядку № 681.

Згідно з п. 15 Порядку № 681 функціональними можливостями електронної системи забезпечується:

1) доступ користувачів електронної системи до електронного кабінету після проходження процедури електронної ідентифікації та автентифікації таких користувачів, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу та процедуру авторизації;

2) взаємодія із засобами кваліфікованого електронного підпису та/або печатки користувачів електронного кабінету з метою накладення ними власного кваліфікованого електронного підпису та/або печатки для внесення, створення інформації (відомостей) до Реєстру будівельної діяльності електронної системи або під час подання електронного документа в електронному кабінеті;

3) доступ користувачів електронного кабінету до створення, оформлення, внесення або подання інформації (відомостей) та електронних документів до електронної системи під час надання/отримання адміністративних послуг та інших послуг, передбачених цим Порядком, здійснення заходів щодо державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

4) отримання, опрацювання та розгляд електронних документів, поданих користувачами через електронний кабінет (крім тих, що опрацьовуються автоматично), з автоматичною фіксацією часу надсилання та часу отримання, а також цілісність і достовірність електронних документів;

5) автоматизована фіксація всіх дій будь-яких користувачів електронної системи (у тому числі з інформацією (даними), яка міститься в електронній системі);

6) можливість внесення (реєстрація) інформації, відомостей (даних), у тому числі автоматичного внесення (реєстрація) відомостей (даних) до Реєстру будівельної діяльності електронної системи користувачами електронного кабінету в межах повноважень, визначених законодавством;

7) можливість створення, перегляду, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва та електронних документів;

8) об`єктивність, актуальність, достовірність, повнота та захищеність інформації, відомостей (даних), які містяться в електронній системі, від несанкціонованих змін;

[…]

13) проведення автоматичного аналізу поданих/внесених даних щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності поданих електронних документів для отримання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва та відомостей, які вносяться до Реєстру будівельної діяльності електронної системи, у тому числі з урахуванням критеріїв рівня ризику;

14) здійснення автоматичного контролю за наповненістю та підтвердженням цілісності електронних документів;

[…]

28) інші функціональні можливості електронної системи, визначені цим Порядком.

Загальні вимоги до інформації та електронних документів визначені п. п. 19-22 Порядку № 681.

Згідно з п. 19 Порядку № 681 створення, внесення, перегляд, надсилання, використання інформації, відомостей (даних) та електронних документів у електронній системі, внесення змін та доповнень до них здійснюється користувачами електронної системи в межах повноважень, визначених законодавством.

Проведення аналізу поданих/внесених даних щодо їх повноти, формату, логічності та достовірності регламентовано нормами п. п. 23-27 Порядку № 681.

Так, відповідно до п. 23 Порядку № 681 під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв згідно з додатком 2. Такий аналіз проводиться автоматично програмними засобами електронної системи, у тому числі для визначення рівня ризику, визначеного п. 29 цього Порядку, та обрання відповідного типу процедури розгляду, визначеного п. 35 цього Порядку.

Згідно з п. п. 24-27 Порядку № 681 аналіз поданих/внесених даних щодо їх повноти проводиться шляхом перевірки заповнення всіх обов`язкових даних форм (полів).

Аналіз поданих/внесених даних щодо їх відповідності формату проводиться шляхом аналізу відповідності поданих/внесених даних вимогам до структури та формату, встановленим для відповідного виду даних форм (полів).

Аналіз поданих/внесених даних щодо їх логічності проводиться шляхом порівняння поданих/внесених даних з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності даним, які містяться в електронній системі (у тому числі у класифікаторах, довідниках, словниках), взаємозв`язків між поданими/внесеними даними, співставлення із сукупністю аналогічних даних, які містяться в електронній системі, правильності арифметичних розрахунків.

Аналіз поданих/внесених даних щодо їх достовірності проводиться шляхом порівняння, встановлення відповідності та підтвердження поданих/внесених даних з даними, визначеними додатками 3 і 4, та даними, що надходять у порядку електронної інформаційної взаємодії електронної системи з електронними інформаційними ресурсами та мережами.

Визначення рівня ризику та обрання відповідного типу процедури розгляду та реєстрації електронних документів регламентовано нормами п. п. 28-36 Порядку № 681.

Так, згідно з п. 28 Порядку № 681 за результатами аналізу даних, які містяться в документах, поданих для надання адміністративних послуг в електронній формі, щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності визначається рівень ризику згідно з п. 29 цього Порядку та згідно з п. 35 цього Порядку обирається автоматично програмними засобами електронної системи відповідний тип процедури розгляду та реєстрації для таких електронних документів:

[…]

повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (повідомлення про зміну даних у повідомленні);

[…].

Відповідно до п. 29 Порядку № 681 рівень ризику (низький, середній, високий, критичний) визначається з урахуванням критеріїв рівнів ризику, визначених п. п. 30-34 цього Порядку, для кожного документа, визначеного п. 28 цього Порядку, окремо автоматично програмними засобами електронної системи для виявлення ймовірних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також обрання типу процедури розгляду та реєстрації електронних документів.

Згідно з п. 35 Порядку № 681 за результатами визначення рівня ризику обираються автоматично програмними засобами електронної системи такі типи процедури розгляду та реєстрації відповідного електронного документа:

1) для низького рівня ризику автоматична реєстрація електронного документа та внесення відомостей (даних) до Реєстру будівельної діяльності електронної системи без участі посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;

2) для середнього рівня ризику розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;

3) для високого рівня ризику розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю та автоматичне надіслання програмними засобами електронної системи до відповідного органу ДІАМ повідомлення про необхідність проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з метою огляду об`єкта будівництва (візуальне обстеження об`єкта будівництва, у тому числі фото- та відеофіксація). Результати фото- та відеофіксації вносяться посадовою особою органу ДІАМ до відомостей про об`єкт будівництва в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи;

4) для критичного рівня ризику автоматичне блокування можливості подання/внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи, що передбачає припинення програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надсилання повідомлення (попередження) про блокування замовнику.

Доступ до результатів адміністративних та інших послуг у сфері будівництва регламентований нормами п. п. 37-38 Порядку № 681.

Питання, пов`язані з функціонуванням такого компоненту системи як «Реєстр будівельної діяльності електронної системи», інформацію та документи, які використовуються з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи також регламентують норми Порядку № 681.

Згідно з п. 59 Порядку № 681 Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік:

[…]

9) інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти, у тому числі:

[…]

П. 60 Порядку № 681 визначений перелік електронних документів, які створюються, та перелік дій, які здійснюються виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи.

Загальні вимоги щодо створення електронних документів з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи наведені у п. п. 64-95 Порядку № 681.

Відповідно до п. 64 Порядку № 681 створення, збирання, накопичення, обробка, захист та облік електронних документів, внесення (реєстрація) відомостей (даних), змін до них, доповнень до Реєстру будівельної діяльності електронної системи здійснюється користувачами електронного кабінету відповідно до наданого доступу, визначеного цим Порядком.

Згідно з п. 66 Порядку № 681 кожному електронному документу під час створення в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи автоматично присвоюється реєстраційний номер, який є незмінним, у тому числі в разі внесення змін, виправлення технічних помилок.

П. 68 Порядку № 681 установлено, що у разі автоматичного надання адміністративних послуг, визначених у п. 28 цього Порядку, внесення відомостей (даних) до Реєстру будівельної діяльності електронної системи здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру в режимі реального часу з присвоєнням реєстраційного номера та оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи без необхідності прийняття будь-яких розпорядчих актів чи рішень посадових осіб.

Відповідно до п. 74 Порядку № 681 документи, що подаються для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи повинні викладатися державною мовою;

2) текст документів повинен бути надрукований розбірливо або написаний друкованими літерами;

3) документи не повинні містити підчищення або дописування, закреслення та інші виправлення, не обумовленні в документах, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі повинні бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Подання документів з порушенням зазначених вимог є підставою для залишення таких документів без розгляду та повернення їх замовнику, про що йому повідомляється у строк, передбачений для розгляду відповідних документів.

Опрацювання та розгляд документів у паперовій та електронній формі здійснюється в порядку черговості їх надходження.

Відповідно до п. 77 Порядку № 681 створення документів та проведення дій з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи здійснюється особами, до повноважень яких належить прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.

Внесення відомостей/здійснення дій до Реєстру будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень регламентовано нормами п. 114 Порядку № 681.

Так, п. 114 Порядку № 681 установлено, що внесення відомостей/здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень, які передбачають зміну відомостей в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи, та рішення про заборону (скасування заборони) вчинення дій замовниками, уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснюється відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого судового рішення.

На підставі Постанови КМУ № 681, якою затверджений Порядок № 681, також були внесені зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі до Порядку № 466.

Зокрема, на підставі Постанови КМУ № 681 був викладений у новій редакції п. 2 Порядку № 466, який вже не передбачав такого терміну як «реєстрація».

Також на підставі Постанови КМУ № 681 в новій редакції був викладений п. 13 Порядку № 466, яки передбачав таке:

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком;

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

У випадках, встановлених у Порядку № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі електронна система).

Проаналізувавши норми Закону № 3038, Порядку № 466 та Порядку № 681 в редакціях, які були чинними як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час судового розгляду, виходячи з положень ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є покладання на Департамент обов`язку внести інформацію, зазначену ОСОБА_1 в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), (дата вхідного документа 06 вересня 2021 року, номер вхідного документа 073/09/01-М-0609/1, реєстраційний номер КВ051210905199), в Реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Суд виходить з того, що

- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою;

- право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

- орган державного архітектурно-будівельного контролю вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно Порядком № 466;

- дійсно, як слушно зауважує відповідач, в силу положень п. п. 23-27 Порядку № 681 під час подання документів в електронній формі для надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва з використанням електронного кабінету та внесення інформації (даних) до електронної системи автоматично програмними засобами системи проводиться аналіз поданих/внесених даних щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності.

Між тим, ці аргументи відповідача не спростовують висновків суду про те, що у Департаменту відсутні визначені Законом № 3038 повноваження на повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а наявність обставин, з якими норми ч. ч. 4, 7 ст. 26-1 Закону № 3038 та п. 74 Порядку № 681 пов`язують можливість залишення без розгляду поданих документів та їх повернення заявнику, відповідачем не доведена.

До того ж метою і завданнями Закону № 199 та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів, в тому числі Постанови КМУ № 681, є покращення якості наданні адміністративних та інших визначених законом послуг у сфері будівництва, зниження корупційних ризиків при їх наданні, в тому числі шляхом автоматизації певних процесів, а не створення додаткових обмежень чи перешкод для отримувачів таких послуг.

Покладаючи на відповідача обов`язок внести інформацію, зазначену в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), в Реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, суд не вбачає суперечностей між нормами Порядку № 681 та Порядку № 466.

Зобов`язання органу державного архітектурно-будівельного контролю вчинити такі дії відповідає нормам п. 13 Порядку № 466, а можливість внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності на підставі судового рішення прямо передбачена п. 114 Порядку № 681.

Водночас позовні вимоги в частині покладання на Департамент обов`язку «зареєструвати» повідомлення про початок будівельних робіт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва не підлягають задоволенню, як такі, що не відповідають положенням чинного законодавства (Закон № 3038, Порядок № 466, Порядок № 681).

Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Вимога ефективності судового захисту як завдання адміністративного судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 КАС, перегукується з міжнародними зобов`язаннями України.

Зокрема, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (п. 64, заява N 40450/04, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за моральну шкоду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами п. 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 стверджує, що протиправним рішенням відповідача йому завдана моральна шкода, відшкодування якої він оцінив в 1000000,00 грн.

Позивач вказує на те, що з 2021 року він вимушений докладати значних зусиль та через «судову тяганину» відновлювати свої порушені права, внаслідок чого він зазнав душевних страждань та принижень, які мали свій прояв у тривозі та занепокоєнні, відчуттях несправедливості по відношенню до нього, розчарування в органах місцевого самоврядування та невизначеності через неможливість реалізувати свої права.

Позивач наполягає на тому, що, враховуючи характер, обсяг та глибину моральних страждань, їх тривалість, ступінь зниження репутації, час та зусилля для відновлення попереднього стану, виходячи з засад розумності і справедливості, розмір належної йому компенсації моральної шкоди, якої буде достатньо для відновлення його душевного стану, становить 1000000,00 грн.

Між тим, суд зауважує, що жодних доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які є підставою для відшкодування моральної шкоди, рівно як і доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між оскаржуваним рішенням Департаменту і згаданими втратами немайнового характеру позивач не надав.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Крім зазначеного, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Втім позивач жодним чином не обґрунтовує заявлений розмір відшкодування моральної шкоди, однак для її відшкодування позивачу недостатньо у загальних фразах вказати на факт спричинення йому такої шкоди та суму, яку він вважає розумною і справедливою для її відшкодування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновку суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн (квитанція до платіжної інструкції від 27 лютого 2023 року № 9297-9623-7673-5602).

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1073,60 грн.

Також позивач просить відшкодувати йому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

1. Договір про надання правничої допомоги від 04 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 як клієнтом та адвокатським бюро «Бабаджаняна Гранта».

Згідно з п. 1.1 Договору Клієнт доручив, а Бюро прийняло на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а саме: представництво інтересів Клієнта в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, в правоохоронних органах (Національна поліція України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Національна гвардія України, Збройні Сили України тощо), захисту інтересів Клієнта та його власності.

Надання вказаної в п. 1.1 цього Договору правничої допомоги Клієнту від імені Бюро здійснює адвокат Бабаджанян Г.А., свідоцтво серії ЗР № 21/3027 від 07 липня 2022 року, видане Радою адвокатів Закарпатської області, що передбачено п. 1.2 Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору Бюро надає послуги із консультації, складання позовної заяви у справі за адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним рішення, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

За умовами п. 3.1 Договору вартість послуг із надання правничої допомоги згідно з цим договором складає 12000,00 грн; за цим договором визначений фіксований розмір винагороди, а тому останній не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Сума, вказана в п. 3.1 Договору, є гонораром Бюро за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 3.1 Договору).

2. Детальний опис наданої правової допомоги за договором № б/н від 05 березня 2023 року адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним рішення, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди до Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно з цим описом адвокатське бюро «Бабаджаняна Гранта» надало ОСОБА_1 такі послуги:

- консультація (первинна) 1,0 нормо-година, сума 2000,00 грн;

- складання позовної заяви 4,0 нормо-годин, сума 6000,00 грн;

- вивчення поданих доказів 1,0 нормо-година, сума 2000,00 грн.

Загальна сума, за розрахунком сторін договору про надання правової допомоги від 05 березня 2023 року № б/н, 12000,00 грн.

3. Квитанція № 05/03/2023 до прибутково-касового ордеру від 05 березня 2023 року, відповідно до якої адвокатське бюро «Бабаджаняна Гранта» прийняло від ОСОБА_1 12000,00 грн на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 05 березня 2023 року № б/н.

4. Ордер серії АА № 1249370 від 06 березня 2023 року на надання правничої (правової) допомоги Маринушкіну А.Г. в Донецькому окружному адміністративному суді та Першому апеляційному адміністративному суді адвокатом Бабаджаняном Г.А. на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 04 березня 2023 року.

5. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/3027, видане 07 липня 2022 року Радою адвокатів Закарпатської області, яке засвідчує право ОСОБА_3 на заняття адвокатською діяльністю.

Будь-які інші докази витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надані.

Відповідач подав заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких вказав на їх необґрунтованість.

Відповідач зауважив, що згідно з п. 1.3 договору про надання правничої допомоги від 04 березня 2023 року № б/н адвокатське бюро «Бабаджаняна Гранта» надає послуги з консультації, складання позовної заяви у справі за адміністративним позовом до Департаменту про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди. Вказаний перелік послуг є вичерпним.

При цьому згідно з детальним описом наданої правової допомоги за договором від 05 березня 2023 року № б/н, останнім визначено вид та зміст наданої правничої (правової) допомоги за договором № б/н від 05 березня 2023 року, до якого включено такі види правової (правничої) допомоги: консультація, складання позовної заяви та вивчення додаткових доказів.

Відповідач зауважив, що аналіз договору № б/н від 04 березня 2023 року та детального опису наданої правової допомоги за договором № б/н від 05 березня 2023 року свідчить, що надання такої правової допомоги як «вивчення поданих доказів» не передбачено договором від 04 березня 2023 року, як наслідок, витрати на оплату такої послуги в розмірі 2000,00 грн не підлягають відшкодуванню.

Крім того, виокремлення адвокатом «консультації», «складання позовної заяви» та «вивчення поданих доказів» як самостійних видів адвокатських послуг не є обґрунтованим та охоплюється діями адвоката щодо підготовки позовної заяви, а тому визначення оплати на суму 12000,00 грн не є співмірним з фактично наданим обсягом юридичної допомоги, складністю справи, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, та, як наслідок, така сума не може бути стягнута у заявленому розмірі.

До того ж арифметична дія додавання вартості кожної окремої послуги, наданої адвокатом, свідчить про те, що фактично вартість цих послуг становила 10000,00 грн, а не 12000,00 грн, як заявляє позивач.

З огляду на викладене відповідач вважає, що вимога щодо розподілу витрат на правову допомогу є необґрунтованою, обсяг наданої правової допомоги є недоведеним, а тому такі витрати не підлягають стягненню.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 16 КАС учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

П. 1 ч. 3 ст. 132 КАС визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ст. 134 КАС передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС).

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

П. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076 встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. ст. 1 Закону № 5076).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076 видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме такі висновки наведені Верховним Судом, зокрема в постанові від 20 вересня 2023 року у справі № 820/3388/18.

Як свідчить ордер серії АА № 1249370 від 06 березня 2023 року, адвокат Бабаджанян Г.А. надає правничу (правову) допомогу ОСОБА_1 в Донецькому окружному адміністративному суді на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 04 березня 2023 року.

Проте ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами факт здійснення витрат на правову допомогу, яка була надана йому на виконання договору про надання правничої допомоги № б/н від 04 березня 2023 року, в сумі 12000,00 грн, а також розрахунок цих витрат, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Долучені до позовної заяви Детальний опис наданої правової допомоги за договором № б/н від 05 березня 2023 року та квитанція № 05/03/2023 до прибутково-касового ордеру від 05 березня 2023 року, відповідно до якої адвокатське бюро «Бабаджаняна Гранта» прийняло від ОСОБА_1 12000,00 грн на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 05 березня 2023 року № б/н, не можуть бути прийняті в якості доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, здійснених позивачем відповідно до договору про надання правничої допомоги № б/н від 04 березня 2023 року та пов`язаних зі справою, що розглядається, оскільки вони стосуються іншого договору, що не має відношення до цієї справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код: 40224921, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32а) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відображене у Витязі з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 12 вересня 2022 року, про повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), (реєстраційний номер: КВ051210905199).

3. Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести інформацію, зазначену в поданому ОСОБА_1 повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), (реєстраційний номер КВ051210905199), в Реєстр будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 28 вересня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко