Ухвала

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 630/1127/21

провадження № 61-13801ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 06 червня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та витрат, пов`язаних з експертизою та встановлення нового ЗВТ,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «Харківгаз») у грудні 2021 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у сумі 16 552,30 грн, витрати пов`язані з демонтажем, транспортуванням та проведенням експертизи лічильника газу в розмірі 5 312,17 грн.

Мотивуючи позовні вимоги зазначало, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу (для побутового споживача) за адресою: АДРЕСА_1 . Працівником АТ «Харківгаз» 13 липня 2021 року після огляду газового лічильника виявлено порушення п. п. 1.3 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних системи, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), за результатами чого складено акт про порушення КН № 0013929 та акт про виявлені порушення № 1079. В акті зазначено про відсутність захисного пломбування в місцях, визначених виробником лічильника, є доступ до відлікового механізму. Лічильник РЛ G4, заводський № 0151 демонтовано. Відповідно до довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки № 39- 1-3/51962 підставою для визнання ЗВТ непридатним зазначено відсутність захисного пломбування в місцях, визначених виробником лічильника.

Комісією з розгляду актів про порушення Мереф`янського відділення АТ «Харківгаз» 18 серпня 2021року розглянуто акт про порушення № КН № 001399 від 13 липня 2021 року, щодо порушення вимог кодексу ГРС, а саме наявності несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника, зафіксованого по об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 та прийнято рішення про донарахування об`ємів необлікованого природного газу з 13 січня 2021 року по 13 липня 2021 року за цінами закупівлі природного газу для АТ «Харківгаз», які діяли у зазначений період. Вартість донарахованих об`ємів складає 16 552,30 грн.

Люботинський міський суд Харківської області рішенням від 06 червня 2023 року, яке залишив без змін Харківський апеляційний суд постановою від 01 вересня 2023 року, відмовив АТ «Харківгаз» у задоволенні позову.

У вересні 2023 року адвокат Тузко Н. Г., яка діє в інтересах АТ «Харківгаз», звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 06 червня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2023 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2 684 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Таким чином, ціна позову у цій справі 21 864,47 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга не містить посилань та обґрунтування підстав перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених у малозначній справі, а судом касаційної інстанції відповідних обставин не встановлено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу rаtione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не навів виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням того, що заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 06 червня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та витрат, пов`язаних з експертизою та встановлення нового ЗВТ.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров