Справа № 491/133/23

Провадження № 2/507/165/2023

Номер рядка звіту 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Дармакуки Т.П.,

при секретарі судового засідання - Копищик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Подільського району Одеської області, Подільської районної державної адміністрації Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому в обґрунтування своїх вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Рішенням Десятої сесії ХХІ скликання Долинської сільської Ради народних депутатів Ананьївського району Одеської області від 15 жовтня 1992 р. ОСОБА_2 був виданий Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 48.71 га. в межах згідно з планом для ведення Селянського (фермерського) господарства.

Державний Акт на право постійного користування землею зареєстрований в Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування земель за № 8 від 08.02.1993 р. ОСОБА_2 зареєстрував Статут Селянського (фермерського) господарства «Шумейко Антон Григорьевич» за № 69 від 16.01.1993 р. в Ананьївській РДА.

25.02.1993 р. Фермерське господарство Шумейко Антона Григоровича взято на облік як платник податків код ЄДРПОУ № 22492908 в Ананьївському відділенні Любашівської Міжрайонної ДПІ за № 171..

14.01.1994 р. Фермерське господарство Шумейко взято на облік як юридична особа Пенсійним фондом України в Ананьївському районі.

14.09.1994 р. Фермерському господарству ОСОБА_2 видано Свідоцтво № НОМЕР_1 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності.

19.11.1997 р. Ананьївською РДА була проведена перереєстрація Селянського фермерського господарства «Шумейко Антона Григорійовича» про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за № 90.

13.06.2003 р. Селянське - Фермерське господарство Шумейко Антона Григорійовича ідентифікаційний код № 22492908 включено до ЄДРПОУ, що підтверджується Довідкою №12 Одеського обласного управління статистики від 13.06.2003 р. Селянське - Фермерське господарство Шумейко Антона Григорійовича проводило господарську діяльність та сплачувало податки та збори до бюджету Ананьївського району та Державного бюджету України та здавало звіти до Статистики Ананьївського району Одеської області

Вона являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом.

Після смерті ОСОБА_2 Ананьївською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 338/2015 р., інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , крім ОСОБА_1 не має.

Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 та рекомендував звернутися до суду.

З огляду на вказане, позивач просила встановити факт належності правовстановлюючих документів:

- Державного Акта на право постійного користування землею зареєстрованого в Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування земель за № 8 від 08.02.1993 р.;

- Статуту Селянського (фермерського) господарства» за № 69 від 16.01.1993 р.;

- Довідки № 113/14 від 18.02.2004 р. про взяття на облік платника податків Фермерське господарство Шумейко А.Г. від 25.02.1993 р. № 22492908 , код ЄДРПОУ 34264034 в Ананьївському відділенні Любашівської Міжрайонної ДП;

- Свідоцтва № 22492908 від 14.09.1994 р. про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності виданого Фермерському господарству; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНДРФОПП НОМЕР_2 , жителю с. Долинське, Ананьївського району Одеської області засновнику СФГ «Шумейко А.Г.» та померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також просила визнати за ОСОБА_1 право на спадкування права засновника Селянського (фермерського) господарства «Шумейко Антон Григорович» в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача згідно заяви просив справу розглянути у їхню відсутність та позов просив задовольнити.

Відповідачі:

Долинська сільська рада Подільського району Одеської області про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.67, 84, 89, 103). Представник в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі та відзив не надав.

Подільська районна державна адміністрація Одеської області надала до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника, заперечень по справі не має (а.с.68).

Процесуальні дії у справі.

Згідно розпорядження в.о.голови Ананьївського районного суду Одеської області справу передано до Любашівського районного суду Одеської області для розгляду. (а.с.56).

Ухвалою від 22 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в загальному порядку (а.с.59).

Ухвалою від 19 травня 2023 року замінено первісного відповідача - Долинську сільську територіальну громаду Подільського району належним відповідачем на Долинську сільську раду Подільського району Одеської області (а.с.82).

Ухвалою від 04 серпня 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.94).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 (далі СФГ Шумейко А.Г.) знаходиться за адресою: с.Долинське Подільського (колишнього Ананьївського) району Одеської області (код ЄДРПОУ 22492908, дата державної перереєстрації 19 листопада 1997 року), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.17).

Із довідки Одеського обласного управління статистики № 12 від 13 червня 2003 року вбачається, що селянське (фермерське) господарство ОСОБА_2 включено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.18).

Засновником та головою СФГ ОСОБА_2 був ОСОБА_2 , що підтверджується Статутом селянського (фермерського) господарства (а.с. 11-15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав в с.Долинське Ананьївського району Одеської області, про що свідчать свідоцтво про смерть та довідка Долинської сільської ради /а.с.21, 24/.

Позивач являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 за заповітом (а.с.23)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майнові права селянського СФГ ОСОБА_2 , що розташоване в с. с.Долинське Подільського (колишнього Ананьївського) району Одеської області (код ЄДРПОУ 22492908).

Із постанови нотаріуса № 55/02-31 від 21 січня 2023 року, вбачається, що нотаріус відмовив ОСОБА_1 у оформлені спадкових прав за заповітом на права засновника селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 , оскільки не знайдено запису щодо реєстрації селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (а.с.48-49).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно з п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Положеннями ч.ч.3 ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач являється спадкоємцем за заповітом та відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, і є такою, що прийняла спадщину після ОСОБА_2 , оскільки на момент смерті спадкодавця проживала разом із спадкодавцем в с.Долинське Ананьївського району (а.с.21).

Відповідно до норм п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику за позовами про захист права

приватної власності» успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

За загальним правилом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). Перелік прав та обов`язків, які не входять до складу спадщини закріплений у ст. 1219 ЦК України. До цього переліку не відносяться права засновника СФГ.

На час заснування селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» (у відповідній редакції).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію. За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

На час смерті засновника ФСГ ОСОБА_2 , тобто станом на 12 серпня 2015 року, діяв Закон України «Про фермерське господарство» №973-ІV.

В статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» розкрито зміст поняття фермерського господарства, яке є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст.4 вказаного Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом

Як вбачається зі змісту ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства (стаття 20 Закону).

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (ч.1 ст.22 Закону України "Про фермерське господарство").

Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (ст.23 Закону України ""Про фермерське господарство")

Пунктом 4 статті 35 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Проте, після смерті засновника СФГ ОСОБА_2 діяльність фермерського господарства не припинилась, позивач, як спадкоємець за заповітом, виявила бажання набути права засновника господарства та продовжити його діяльність.

Як вбачаєтьсяз наявних у матеріалах справи доказів, СФГ ОСОБА_2 не має сформованого складеного капіталу та не має зареєстрованих майнових прав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач своєчасно звернулася з приводу прийняття спадщини, а тому має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст. 1234 ЦК України як спадкоємець за заповітом.

За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право засновника Селянського ( фермерського) господарства Шумейко Антона Григорійовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Що стосується позовних вимог про встановлення факту правовстановлюючих документів, то в цій частині слід відмовити, виходячи із слідуючого.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, у тому числі - належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Позивач вказує, що в документах: державному акті на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування земель за № 8 від 08.02.1993 р.; Статуті Селянського (фермерського) господарства за № 69 від 16.01.1993 р.; довідці № 113/14 від 18.02.2004 р. про взяття на облік платника податків Фермерське господарство Шумейко А.Г. від 25.02.1993 р. № 22492908 , код ЄДРПОУ 34264034 в Ананьївському відділенні Любашівської Міжрайонної ДП; свідоцтві № 22492908 від 14.09.1994 р. про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності виданого Фермерському господарству, вказано ОСОБА_2 , замість ОСОБА_2 , а тому просила встановити факт належності вказаних документів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засновнику СФГ «Шумейко А.Г.»

Проаналізувавши п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлений факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до п. 12 вказаної Постанови, при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст.273 ЦПК (в чинній редакції ч. 1 п. 6 ст.315 ЦПК України) факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

ОСОБА_1 в позовній заяві, в обґрунтування про встановлення факту, що має юридичне значення, не зазначила для відновлення яких саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів її необхідно, щоб суд встановив факт належності установчих документів СФГ ОСОБА_2 та державного акту. В заяві позивач лише обмежилася вказівкою, що встановлення факту її необхідно для прийняття спадщини. Разом із тим, враховуючи, що позивач за даним рішенням суду набуває право засновника Селянського ( фермерського) господарства ОСОБА_2 , а

отже звернення до суду із цими вимогами є передчасними , оскільки позивач в позасудовому порядку не зверталася до відповідних органів щодо можливості внести відповідні виправлення та не надала суду докази, що в документи, не має можливості внести відповідні виправлення.

Розподіл судових витрат між сторонами

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторони не заявляли вимог про стягнення судових витрат, тому судові витрати необхідно залишити за сторонами.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Подільського району Одеської області, Подільської районної державної адміністрації Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП № НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: с.Долинське , Подільський район, Одеська област) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право засновника Селянського ( фермерського) господарства ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: Україна, 66442, с.Долинське , Подільський (колишнього Ананьївський) район, Одеська область. В задоволенні решти позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.П. Дармакука