П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/477/23-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Тетяна Миколаївна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

26 вересня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Добка Олександра Георгійовича Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Добка Олександра Георгійовича Чернівецької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Добка Олександр Георгійович Чернівецької міської ради від 14.12.2022 за № 65781100 про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язати відповідача зареєструвати об`єкт нерухомості з реєстраційним номером № 719475073101, що розташований по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця", в державній власності.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Добка Олександра Георгійовича Чернівецької міської ради від 14.12.2022 за № 65781100 про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень. Зобов`язано відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Добка Олександра Георгійовича Чернівецької міської ради зареєструвати об`єкт нерухомості з реєстраційним номером № 719475073101, що розташований по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця", в державній формі власності.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 5368 грн. згідно платіжного доручення № 532 від 27.01.2023.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, під час звернення до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця", подано усі передбачені вимогами чинного законодавства документи для реєстрації, однак відповідачем безпідставно та необґрунтовано відмовлено у проведені державної реєстрації, а тому належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати об`єкт нерухомості з реєстраційним номером № 719475073101, що розташований по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом - Акціонерне товариство "Українська залізниця" на праві державної власності.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що заява позивача подана саме про державну реєстрацію права власності на визначений об`єкт нерухомості за ним, що не підтверджено жодним правовстановлюючим документом, зокрема рішенням власника (держави в особі Міністерства інфраструктури України) та передавальним актом (від власника позивачу) про передачу саме у власність ПАТ "Укрзалізниця".

Відповідачем вказано, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за позивачем є відсутність правовстановлюючих документів на майно, які давали б можливість встановити саме факт передачі права державної власності від Міністерства інфраструктури України до АТ "Укрзалізниця".

В свою чергу, відповідачем визнається перехід права господарського відання від Державного територіального-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" до позивача, як до правонаступника, однак він не подавав заяву на здійснення державної реєстрації саме похідного від права власності речового права на нерухоме майно, а саме права господарського відання за ним.

Таким чином, суд першої інстанції, скасувавши рішення по відмову у здійсненні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, своїм рішенням фактично визнав за позивачем право власності, що не було предметом розгляду справи та не могло б вирішуватись в адміністративному провадженні.

Також відповідачем вказано, що державний реєстратор, як суб`єкт державної реєстрації прав наділений дискреційними повноваженнями у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, позивачем також подано апеляційну скаргу, в якій він просить суд змінити судове рішення в резолютивній частині та виключити з п. 3 слова "в державній формі власності".

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав, що судом першої інстанції не враховано при державній реєстрації права власності на об`єкт нерухомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесення форми власності майна, що підлягає реєстрації, не передбачено.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Третя особа Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України подало відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вказано, що в рішенні державного реєстратора про відмову не зазначено відповідне обґрунтування вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття, не зазначено, які саме обставини не були усунені, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Також вказано, що РФ "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" до заяви про державну реєстрацію права власності держреєстратору ОСОБА_1 було додано зведений перелік майна ДТГО "Львівська залізниця", що вносить до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", затверджений Міністром інфраструктури України Пивоварським А.М. 18.08.2015, складений на підставі результатів інвентаризації майна ДТГО "Львівська залізниця" станом на 31.07.2014 та результатів оцінки ринкової вартості майна та майнових прав для цілей формування статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

Водночас, про належність та достатність поданих РФ "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" для здійснення державної реєстрації документів як додатків до заяви про державну реєстрацію права власності свідчить і те, що наказом Мінінфраструктури від 09.07.2014 № 301 "Про заходи щодо реорганізації Укрзалізниці, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування та інші заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Центральній комісії наказано опрацювати матеріали інвентаризації Укрзалізниці та підприємств та надати Комісії з утворення ПАТ "Укрзалізниця" окремо переліки та зведені акти інвентаризації майна, що вносяться до статутного капіталу Укрзалізниці та окремо переліки та зведені акти інвентаризації майна, яке закріплюється за Укрзалізницею на праві господарського відання.

Відтак, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Апеляційну скаргу позивача підтримує та просить змінити рішення суду першої інстанції в резолютивній частині.

Просить здійснити розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 05.07.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 01.08.2023 на 09:30 год. На підставі клопотань сторін розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

01.08.2023 представник позивача повідомив, що немає змоги зайти в електронний суд внаслідок чого не може долучитися до відеоконференцзв`язку, просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Вказане підтверджується довідкою секретаря судового засідання від 01.08.2023.

На підставі вказаного розгляд справи перенесено на 08.08.2023 на 09:30 год.

07.08.2023 до суду надійшла заява представника позивача, в якій, крім іншого, заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

08.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції та перенесено розгляд справи на 12.09.2023 на 10:00 год.

23.08.2023 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому, крім іншого, заявник просить врахувати висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду викладені у постанові від 17.07.2023 у справі №600/478/23-а в аналогічних правовідносинах.

11.09.2023 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача. При цьому представник позивача просить задовольнити свою апеляційну скаргу та змінити рішення суду першої інстанції в резолютивній частині.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, а також клопотання представників позивача та третьої особи про розгляд справи без їх участі, при цьому в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

09.07.2014 Міністерством інфраструктури України прийнято наказ №301 про заходи щодо реорганізації Укрзалізниці, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування та інші заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". У додатку 1 до вказаного наказу міститься перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Матеріали справи містять витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07.09.2015 за Державою в особі Міністерства інфраструктури України на будівлю по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область.

До матеріалів справи додано передавальний акт, затверджений Міністром інфраструктури України, від 03.08.2015 ДТГО "Львівська залізниця", відповідно до якого вказано про правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" після його реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ "Українська залізниця".

Також до матеріалів справи додано зведений перелік майна Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", затверджений Міністром інфраструктури України 19.08.2015, в якому вказано, зокрема, адміністративно-побутова будівля ВП-4521 ст. Чернівці, яка розташована по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область.

До матеріалів справи додано висновок науково-правової експертизи, виконаної на запит АТ "Українська залізниця" від 02.04.2019 №126/60-е, Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, в яких зазначено, що державній реєстрації підлягають належні АТ "Українська залізниця" речові права на майно, зокрема, на праві господарського відання на магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, а також інші майнові об`єкти, стосовно яких існує заборона на приватизацію та передачу у приватну власність, та які відповідно до законодавства не можуть бути внесені до статутного капіталу товариства.

Матеріали справи містять лист Міністерства юстиції України від 18.10.2022 в якому зазначається, серед іншого, що статутний капітал товариства сформовано за рахунок, зокрема, майна залізничного транспорту загального користування, переданого у власність як вклад до статутного капіталу, та державного майна, переданого на праві господарського відання. Також вказано, що передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

28.10.2022 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на майно.

03.11.2022 відповідачем прийнято рішення №65348613 про зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомості по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця", у зв`язку із відсутністю документів про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а саме перехід права державної власності від Міністерства інфраструктури України до АТ "Українська залізниця".

11.11.2022 позивачем додатково подано відповідачу для реєстрації права власності лист Міністерства юстиції України від 18.10.2022.

14.12.2022 відповідачем прийнято рішення за № 65781100 про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомості з реєстраційним номером № 719475073101, що розташований по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця".

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон № 1952-IV) державній реєстрації прав підлягають, зокрема: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно пункту 12 Порядку №1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Статтею 18 Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону №1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частинами 1 та 2 ст. 24 Закону №1952-IV визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно пункту 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування (пункт 23 Порядку №1127).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків про те, що право власності на об`єкти нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється за заявою власника майна та доданими до неї правовстановлюючими документами, що підтверджують набуття права власності на відповідні об`єкти. При цьому державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, зобов`язаний перевірити відповідність поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, перевірити відсутність суперечностей між наявною в Державному реєстрі інформацією та поданими документами, встановити відсутність заборон та обмежень щодо об`єктів нерухомого майна тощо. Законом визначений і вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що 28.10.2022 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на майно.

До заяви додані наступні документи: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43456392, зведений перелік майна Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", затверджений Міністром інфраструктури України 19.08.2015, передавальний акт, затверджений Міністром інфраструктури України, від 03.08.2015 та ін.

З наданих документів вбачається, що державним реєстратором встановлено, що адміністративно-побутова будівля відбудованого поїзду №4521, літ. "А", площею 176,40 кв.м., ст. Чернівці, яка розташована по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці. Чернівецький район, Чернівецька область є власністю держави в особі Міністерства інфраструктури України і перебуває на праві господарського відання у Державного територіального-галузевого об`єднання "Львівська залізниця".

В подальшому 03.11.2022 відповідачем прийнято рішення № 65348613 про зупинення розгляду заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомості по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця", у зв`язку із відсутністю документів про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, саме перехід права державної власності від Міністерства інфраструктури України до АТ "Українська залізниця".

11.11.2022 позивачем додатково подано відповідачу для реєстрації права власності лист Міністерства юстиції України від 18.10.2022. Однак, 14.12.2022 відповідачем прийнято рішення за № 65781100 про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомості з реєстраційним номером № 719475073101, що розташований по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення є те, що після завершення 30-ти денного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Отже підставою для зупинення розгляду заяви позивача стали підстави ненадання документів про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а саме про перехід права державної власності від Міністерства інфраструктури України до АТ "Українська залізниця", оскільки нерухоме майно є власністю держави в особі Міністерства інфраструктури України і перебуває на праві господарського відання у Державного територіального-галузевого об`єднання "Львівська залізниця".

Згідно ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Частиною 1 ст. 133 Господарського кодексу України передбачено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Положенням частини 1статті 4 Закону №1952-IV встановлено, що державній реєстрації прав підлягають і право власності на нерухоме майно, і речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право господарського відання.

Отже, право господарського відання є іншим, похідним від права власності, речовим правом, яке, згідно обставин справи, щодо нерухомого майна за адресою: вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область - належить та зареєстровано за ДТГО "Львівська залізниця", а власником названого майна є Держава в особі Міністерства транспорту та зв`язку України (Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України).

Згідно пункту 48 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); 4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності); 5) письмова згода суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у випадках, передбачених законом.

Разом з тим подана заява позивача була саме про державну реєстрацію права власності на визначений об`єкт нерухомості за ним, що не підтверджено жодним правовстановлюючим документом, зокрема рішенням власника (держави в особі Міністерства інфраструктури України) та передавальним актом (від власника позивачу) про передачу саме у власність ПАТ "Українська залізниця".

Позивач не звертався до відповідача із заявою саме про реєстрацію іншого речового права, а саме права господарського відання за ним на визначене майно.

Також позивачем не було подано державному реєстратору для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна (об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 ) у власність юридичної особи (АТ "Українська залізниця") як внесок до її статутного капіталу акт приймання-передачі вказаного нерухомого майна чи іншого документу, що підтверджував би факт передачі такого майна (тобто факт набуття права власності) з одного власника (Держава в особі Міністерства транспорту та зв`язку України) до іншого (ДТГО "Львівська залізниця" чи до АТ "Українська залізниця").

Таким чином колегія суддів вважає правомірним рішення відповідача про відмову у державній реєстрації права власності за Акціонерним товариством "Українська залізниця" об`єкта нерухомості з реєстраційним номером 719475073101, що розташований по вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область за суб`єктом Акціонерне товариство "Українська залізниця", у зв`язку з тим, що подані документи не дали змогу встановити набуття позивачем права власності на вказане нерухоме майно (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV).

Аналогічні висновки вже були викладені у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №600/478/23-а у подібних правовідносинах (касаційна скарга повернута скаржнику ухвалою Верховного Суду від 17.08.2023).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні держаного реєстратора не зазначене відповідне обґрунтування вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття.

Стосовно таких висновків колегія суддів зазначає, що вказані обставини самі по собі не можуть бути достатньою підставою для визнання незаконним рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 14.12.2022 за № 65781100. При цьому в оскаржуваному рішенні міститься посилання на статтю 24 Закону №1952-IV, якою передбачені підстави для відмови у державній реєстрації прав та вказано про відсутність документів про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а саме перехід права державної власності від Міністерства інфраструктури України до АТ "Українська залізниця".

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що правонаступництво щодо усього майна, усіх прав та обов`язків ДГГО "Львівська залізниця" після його реорганізації шляхом злиття переходить до ПАТ "Укрзалізниця" відповідно до Передавального акту ДТГО "Львівська залізниця" від 03.08.2015 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 року №4442-VI (далі Закон №4442-VI) до статутного капіталу Товариства вносяться: майно залізничного транспорту загального користування; 100 відсотків акцій акціонерних товариств, що проводять ремонт тягового рухомого складу та виготовляють залізобетонні конструкції і шпали, повноваження з управління корпоративними правами яких здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; акції (частки, паї), що належать державі у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, утворених за участю підприємств залізничного транспорту; право постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення підприємств залізничного транспорту; право господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт.

Згідно абзацу другого частини 2 статті 5 Закону №4442-VI державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу Товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу Товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу Товариства.

Частиною 1 статті 10 Закону №4442-VI передбачено, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання.

Відповідно до вказаного Закону №4442-VI Кабінет Міністрів України 25.06.2014 прийняв постанову №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця", якою і утворено ПАТ Українська залізниця на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (зокрема ДТГО "Львівська залізниця"), які реорганізовуються шляхом злиття.

Також вказаною постановою Уряду установлено формування статутного капіталу ПАТ Українська залізниця, зокрема, шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу; права господарського відання магістральними залізничними лініями загального користування та розміщеними на них технологічними спорудами, передавальними пристроями, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень (залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт)).

Крім цього, постановою Кабінет Міністрів України від 25.06.2014 №200 утворено Комісію з утворення ПАТ Українська залізниця, яку зобов`язано, зокрема, подати до Міністерства інфраструктури зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, за встановленою формою, зведені передавальні акти майна, земельних ділянок; зобов`язано Міністерство інфраструктури затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, та майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання.

Відповідно до Закону №4442-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 майно, призначене для формування статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", передається на різних правових титулах, у тому числі на праві власності, на праві господарського відання та на праві користування. Передання майна для формування статутних капіталів господарських товариств на різних правових титулах спричинене різними правовими режимами майнових об`єктів, що підлягають передачі, та не суперечить загальним засадам цивільного і господарського законодавства.

Згідно Передавального акту ДТГО "Львівська залізниця" від 03.08.2015, затвердженому Міністром інфраструктури України 18.08.2015, правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" після його реорганізації шляхом злиття переходить до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно Зведеного переліку майна ДТГО "Львівська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, одним із об`єктів нерухомості є "будівлі та споруди, побутова будівля", що розташована за адресою: вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецька область.

Таким чином Передавальний акт ДТГО "Львівська залізниця" від 03.08.2015, затверджений Міністром інфраструктури України 18.08.2015, разом із Зведеним переліком майна ДТГО "Львівська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", затвердженим Міністром інфраструктури України 18.08.2015, дійсно є правовстановлюючим документом, водночас в даній ситуації такий підтверджує лише набуття ПАТ "Укрзалізниця" права господарського відання на об`єкт нерухомості за адресою: вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, який знаходився в повному господарському віданні реорганізованого ДТГО "Львівська залізниця".

При цьому право власності на цей об`єкт належить та зареєстровано за Державною в особі Міністерства транспорту та зв`язку України (Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України) і позивачем не було надано державному реєстратору документів, які підтверджували б припинення права власності на указане нерухоме майно за Міністерством транспорту та зв`язку України (Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України) та набуття саме права власності на це майно ДТГО "Львівська залізниця" або його правонаступником АТ "Українська залізниця".

Фактично названі документи (передавальний акт та зведений перелік майна) підтверджують, що один правокористувач (ДТГО "Львівська залізниця") нерухомого майна, що на праві власності належить Державі в особі Міністерства транспорту та зв`язку України, був замінений на іншого правокористувача (АТ "Українська залізниця") його правонаступником внаслідок процедури реорганізації юридичної особи. При цьому жоден документ, поданий позивачем разом із заявою від 28.10.2022 про державну реєстрацію права власності не порушує питання права власності (зокрема, зміни власника чи припинення права власності).

Відтак подані позивачем документи свідчать про можливість здійснення державної реєстрації за АТ "Укрзалізниця" виключно права господарського відання на об`єкт нерухомості за адресою: вул. Донбасівська, буд. 5-а, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, а не державної реєстрації права власності на цей об`єкт.

Також слід зазначити, що лист Міністерства юстиції України від 18.10.2022 №95809/94789-33-22/8.4.1., який також був поданий державному реєстратору не є правовстановлюючими документами, а носять лише рекомендаційний, роз`яснювальний характер. До того ж, його зміст не свідчить про необхідність реєстрації за позивачем права власності на об`єкт нерухомості, що знаходився на праві господарського відання у реорганізованому ДТГО "Львівська залізниця".

Стосовно наданого позивачем висновку науково - правової експертизи, виконаної на запит Акціонерного товариства "Українська залізниця" у відповідності із Законом України "Про наукову в науково - технічну експертизу" суд зазначає наступне.

Вимоги до висновку експерта визначені статтею 101 КАС України, де вказано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Статтями 112 та 113 КАС України визначено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Разом з тим статтею 90 КАС України вказано, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 108 КАС України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Таким чином висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду, при цьому колегія суддів оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішення від 14.12.2022 за № 65781100 про відмову у реєстрації прав та їх обтяжень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Добка Олександра Георгійовича Чернівецької міської ради задовольнити повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.