ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 120/3230/23

адміністративне провадження № К/990/15985/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу №120/3230/23

за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довженко Валерій Іванович,

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів Полотнянка Ю.П., Граб Л.С.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23.01.2023 № 23 про зняття позивача з усіх видів забезпечення з 23.01.2023 за самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , яке мало місце 23.01.2023;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06.02.2023 № 170 «Про встановлення премії військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за січень 2023 року» в частині позбавлення позивача премії за січень 2023 року;

1.3. стягнути з відповідача на користь позивача оклад за військове звання 409,35 грн, посадовий оклад 1966,00 грн, надбавку за вислугу років 1187,44, надбавку за особливості проходження служби 2314,96 грн, премію 9478,00 грн, надбавку за доступ до державних таємниць 294,82 грн, премію 30000,00 грн, а разом - 45650,57 грн;

1.4. стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 300 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2023 позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджено.

3. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.04.2023 відкрив апеляційне провадження у справі. Зі змісту цієї ухвали слідує, що, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам статті 296 КАС України, суд дійшов висновку про те, що вказана апеляційна скарга подана з додержанням вищезазначених вимог, та відсутні перешкоди для постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

5. Надалі, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 апеляційне провадження закрито як помилково відкрите на підставі пункту 2 частини першої статті 305 КАС України.

5.1. Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.

5.2. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга від імені позивача, ОСОБА_1 , підписана та подана його представником - адвокатом Довженком Валерієм Івановичем. На підтвердження своїх повноважень адвокат долучив ордер від 03.04.2023 серії АН №1141405, у якому не заповнено один із обов`язкових реквізитів, а саме не зазначено номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

5.3. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13.03.2018 у справі №914/2772/16 та від 21.03.2018 у справі №914/2771/16, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що незазначення адвокатом в ордері обов`язкових реквізитів вказує на дефектність цього ордеру та виключає можливість посилання на нього як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

5.4. Відтак, за висновком суду, повноваження адвоката Довженка В.І. на представництво ОСОБА_1 у Сьомому апеляційному адміністративному суді не підтверджено належними документами, а тому скаргу подано та підписано особою, яка не має повноважень її підписувати.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Довженко В.І. звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №120/3230/23 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права

7.1. Так, касатор зазначає, що апеляційний суд не мав права після відкриття апеляційного провадження за його скаргою закривати провадження та повертати апеляційну скаргу з тих самих причин, що стали підставою для повернення судом першої інстанції позовної заяви у цій справі та яка була предметом оскарження в апеляційному порядку, не перевіривши законність такого повернення по суті, а тому, на думку представника позивача, суд апеляційної інстанції незаконно відмовив йому у доступі до правосуддя.

7.2. Крім того, як зазначає скаржник, суд апеляційної інстанції не врахував того, що в апеляційній скарзі ним зазначалося, що під час набуття статусу адвоката у 2004 році діяв Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 № 2887-ХІІ, яким не передбачалася видача посвідчення адвоката України разом із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю. При цьому, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, який набрав чинності 15.08.2022 не передбачає обов`язок адвокатів, які отримали такий статус до набрання чинності цим Законом, отримувати посвідчення адвоката. Відтак долучений до апеляційної скарги ордер не містить реквізитів посвідчення адвоката, оскільки представник позивача таке посвідчення не отримував.

7.3. А тому, як наголошує касатор, у такому випадку поданий ним ордер не можна вважати дефектним та таким, що не підтверджує належним чином повноваження адвоката. Натомість, суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження з підстав відсутності повноважень у представника позивача, не надав оцінку зазначеним обставинам, чим порушив норми матеріального права та процесуального права.

7.4. У касаційній скарзі також міститься клопотання скаржника про постановлення Верховним Судом окремої ухвали стосовно суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, обґрунтоване тим, що постановляючи оскаржувану ухвали порушено права позивача на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.05.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

9. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03.08.2023 № 770/0/15-23 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказом Голови Верховного Суду від 03.08.2023 № 2457-к про відрахування судді ОСОБА_3 зі штату Верховного Суду, що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.08.2023 № 1269/0/78-23 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Соколов В.М., Білак М.В.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 07.08.2023 прийнято справу до провадження.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25 вересня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

12. Ухвалу Верховного Суду від 23.05.2023 про відкриття касаційного провадження у цій справі отримана відповідачем 06.06.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102938084855). Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції за наявними в справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

14. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 23.05.2023 касаційне провадження у цій праві відкрите з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, частини першої статті 305 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.

15. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить із такого.

16. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України, яке реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

17. Згідно із частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

18. Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

19. Частина восьма статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

20. Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

21. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), який набув чинності 05.08.2012, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

22. Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).

23. Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - також Положення №41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

24. Перелік реквізитів, які має містити ордер визначені у пункті 12 Положення. Так, підпунктом 12.5 пункту 12 Положення визначено ордер має містити прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

25. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ордер має в обов`язковому порядку містити номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

26. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

27. Із матеріалів справи слідує, що до апеляційної скарги на підтвердження повноважень здійснювати в Сьомому апеляційному адміністративному суді представництво інтересів ОСОБА_1 адвокат Довженко В.І. додав ордер серії АН №1141405, у якому зазначено, що надання правничої допомоги здійснюється на підставі: договору про надання правової допомоги від 22.02.2022 № 27. Також зазначено реквізити свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія якого додана до апеляційної скарги.

28. Особливість обставин цієї справи полягає у тому, що адвокат Довженко В.І. набув статус адвоката з 12.03.2004, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.03.2004 № 1640. Інформація про адвоката відображається в Єдиному реєстрі адвокатів України.

29. На вказаних обставинах наголошувала сторона позивача в апеляційній скарзі та вказувала про об`єктивну неможливість зазначення реквізитів посвідчення адвоката, позаяк Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 № 2887-ХІІ, у період дії якого набув статусу адвоката представник позивача Довженко В.І., не передбачав видачу посвідчення адвоката України разом із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.

30. Ураховуючи означені пояснення представника позивача, колегія суддів уважає недостатніми встановлені апеляційним судом обставини, щоб уважати, що ордер має істотні недоліки, які виключають можливість прийняття його як доказу повноважень адвоката Довженка В.І. діяти від імені позивача.

31. Так, станом на 12.03.2004 правові засади організації і здійснення адвокатської діяльності в Україні визначав Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 № 2887-ХІІ (далі - Закон № 2887-ХІІ), який втратив чинність на підставі Закону № 5076-VI.

32. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2887-ХІІ адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

33. Статтею 15 цього Закону передбачено, що при видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій вручено це свідоцтво, приймає Присягу адвоката України.

34. Отже, положеннями Закону № 2887-ХІІ не передбачалася видача посвідчення адвоката, а документом, що підтверджує статус адвоката, було свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

35. Із набранням чинності 05.07.2012 Закону № 5076-VI, види документів, які підтверджують статус адвоката розширено.

36. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

37. При цьому, відповідно до пункту 2 розділу Х «Перехідні положення» Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зберігається за особами, які отримали таке право до набрання чинності цим Законом. Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, видані до набрання чинності цим Законом, є чинними і не підлягають обміну або заміні.

38. Таким чином, хоча інформація про посвідчення адвоката є обов`язковим реквізитом ордеру відповідно до приписів Положення № 41, проте приписи цього Положення не можуть передбачати усіх ситуацій та обставин, які можуть виникнути з об`єктивних причин, коли така інформація, як-от у ситуації представника позивача, не може бути зазначена адвокатом. Проте це не може перешкоджати такій особі здійснювати адвокатську діяльність.

39. Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що представником позивача - адвокатом Довженком В.І., у цьому випадку, надано достатні докази на підтвердження його повноважень здійснювати представництво ОСОБА_1 в суді, як і на підтвердження статусу адвоката, інформацію про якого суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості перевірити в Єдиному реєстрі адвокатів України.

40. На думку колегії суддів, подані адвокатом Довженко В.І. документи на підтвердження його повноважень виключають будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення процесуальної дії щодо подання та підписання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 .

41. Стосовно посилання суду апеляційної інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги, які викладені у постановах від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16, колегія суддів звертає увагу, що ці висновки стосувалися порядку представництва в суді юридичної особи за довіреністю іншими особами і виконання процесуальних дій на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступаючи від імені цієї особи як довірителя. При цьому, Велика Палата у цих справах надавала оцінку правильності застосування Вищим господарським судом України положень статті 59 та частин першої та третьої статті 131-2 Конституції України, якими доповнено положення Основного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016.

42. Отже, висновки Великої Палати, викладені у вищевказаних постановах не є релевантними до обставин цієї справи, у якій представництво інтересів фізичної особи здійснюється адвокатом.

43. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

44. Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

45. У розглядуваному випадку суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про наявність/відсутність у представника позивача повноваження представляти інтереси останнього, занадто формально підійшов до оцінки обставин цієї справи, не надав оцінку доводам сторони позивача щодо відсутності у Довженка В.І. посвідчення адвоката, в результаті чого позбавив позивача права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

46. Як наслідок суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження згідно із пунктом 2 частини першої статті 305 КАС України.

47. Крім того, Суд звертає увагу, що положення частини першої статті 305 КАС України передбачають виключний перелік підстав для закриття апеляційного провадження. Зокрема, у випадку встановлення судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати (пункт 2 цієї статті).

48. Водночас застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 26.04.2023 наслідок закриття апеляційного провадження із вказівкою як на помилково відкрите, статтею 305 КАС України не передбачений.

49. Підсумовуючи наведене, Суд констатує, що у випадку цієї справи, суд апеляційної інстанції безпідставно закрив апеляційне провадження, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі

50. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

51. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

52. За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

53. Щодо вимоги позивача про постановлення окремої ухвали стосовно суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, колегія суддів звертає увагу на наступне.

54. Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

55. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

56. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що питання про постановлення окремої ухвали вирішується судом під час вирішення спору у разі наявності для того достатніх правових підстав.

57. Стаття 349 КАС України визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а статтею 353 КАС України передбачено підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд.

58. Оскільки суд касаційної інстанції, за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довженко В.І., дійшов висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду, тобто вжив процесуальних заходів, передбачених статтею 349 КАС України, тому клопотання позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довженко Валерій Іванович, про постановлення окремої ухвали стосовно суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду відмовити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довженко Валерій Іванович, задовольнити.

3. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №120/3230/23 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов М.В. Білак