КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року справа № 320/11115/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування окремих підпунктів наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю:

представників позивача - Антонеску О.Г., Стригуна М.А. ,

представника відповідача - Панькіна Д.В.,

Суть спору: 06.04.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач та/або в/ч НОМЕР_1 ) та просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії підпункту 5.3 та підпункту 6.4.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113» та заборонити військовій частині НОМЕР_1 вчиняти певні дії на виконання підпунктів 5.3 та 6.4.1 наказу командира Військовій частині НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113", а саме щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 грошові кошти;

- визнати протиправним та скасувати підпункт 5.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113»;

- визнати протиправним та скасувати підпункт 6.4.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, витребувано докази від сторін та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 заяву ОСОБА_1 від 08.02.2023 про забезпечення адміністративного позову задоволено частково.

Зупинено утримання з ОСОБА_1 сум матеріальної шкоди з місячного грошового забезпечення на підставі підпункту 6.4.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) від 08.11.2022 від №136 «Про результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи №320/11115/23 по суті одразу після закриття підготовчого судового засідання 03.08.2023. Також окресленою ухвалою витребувано від Військової частини НОМЕР_1 додаткові докази по справі.

Протокольною ухвалою суду від 04.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2023 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі по факту нестачі (втрати) зброї та боєприпасів в військовій частині НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 належним чином виконував свої службові обов`язки та діяв відповідно до чинного законодавства, а відтак підпункт 5.3 та підпункт 6.4.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113», яким позивача притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 спірними підпунктами наказу про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності притягнутий до відповідальності без встановлення необхідних підстав, тобто в порушення вимог частини 2 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX та статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

При цьому, представник ОСОБА_1 наголошує, що позивач в період з 01 квітня 2022 року по 26 серпня 2022 року перебував у службовому відрядженні та за фактом призначення його на посаду командира 1-ї авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 військове майно, зброю, боєприпаси та справи за посадою не приймав.

26.06.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, який поданий представником Військової частини НОМЕР_1 з додатками (т. 1, а.с. 116-167). Представник відповідача у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що згідно із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2022 №102 ОСОБА_1 11.05.2022 прибув зі службового відрядження та відповідно до вище вказаного наказу прийняв справи та посаду командира 1-ї авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , після чого в той же день вибув у службове відрядження.

Представник військової частини НОМЕР_1 вказує, що позивач в період проведення позапланової інвентаризації стрілецької зброї (ракет, боєприпасів), в період з 28.06.2022 по 26.08.2022 перебував на посаді командира 1-ї авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 . В ході такої інвентаризації було встановлено, що фактична наявність стрілецької зброї, боєприпасів та майна за 1-ї авіаційною ескадрильєю військової частини НОМЕР_1 не відповідає обліковим даним, з урахуванням чого було призначено службове розслідування.

У той же час під час службового розслідування позивач надав пояснення, що з найменуванням втрачених засобів, згідно довідки від 02.10.2022 №1114 «Нестачі стрілецької зброї, боєприпасів та військового майна, яке обліковується по службі ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 в 1-ї авіаційній ескадрильї» був ознайомлений та згодний, що підтверджується підписом останнього в інвентаризаційних описах.

Враховуючи наведені обставини військовою частиною НОМЕР_1 сформовано висновки про неналежність виконання ОСОБА_1 вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1 та 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що мало своїм наслідком притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Разом з цим, представник військової частини НОМЕР_1 наголошує, що при призначенні ОСОБА_1 на посаду командира 1-ї авіаційній ескадрильї військової частини НОМЕР_1 останній не здійснив заходів перевірки озброєння та боєприпасів особисто або через його заступників, і лише після проведення позапланової інвентаризації було встановлено нестачу зброї та боєприпасів, за облік та наявність якого він, як командир підрозділу, несе повну відповідальність.

Зважаючи на вказані обставини представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій останній посилаючись на приписи Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оброни України №300 від 16.07.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за №615/2419, стверджує, що військовою частиною НОМЕР_1 не доведено належними та достатніми доказами прийняття справ та посади ОСОБА_1 11.05.2022, та не спростовано доводи останнього в цій частині.

Окрім цього, представник позивача наголошує, що військовою частиною НОМЕР_1 не конкретизовано, яке зобов`язання, передбачене статтею 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, ОСОБА_1 не було дотримано та не встановлено всіх підстав, наявність яких є обов`язковою для застосування матеріальної відповідальності до останнього.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких представник відповідача стверджує, що ОСОБА_1 жодних дій, спрямованих на встановлення фактичної наявності майна підрозділу в період від дня прийняття посади до проведення позапланової інвентаризації, в ході якої встановлено нестачу зброї та боєприпасів, здійснено не було, що вказує на порушення ним статей 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Представник військової частини НОМЕР_1 акцентував увагу суду на тому, що вина позивача за матеріалами службового розслідування виражається у формі непрямого умислу, в недбалому ставленні до військової служби та неналежному виконанні свої службових обов`язків.

В судовому засіданні 03.08.2023 позивач та представники позивача позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, у цьому ж судовому засіданні позивач був допитаний судом як свідок. Представник відповідача у судовому засіданні 03.08.2023 щодо задоволення позовних вимог заперечував. В судовому засіданні 03.08.2023 оголошено перерву до 04.09.2023.

В судовому засіданні 04.09.2023 представники позивача позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні 04.09.2023 щодо задоволення позовних вимог заперечував. В судовому засіданні 04.09.2023 оголошено перерву перед судовими дебатами до 22.09.2023.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.06.2016 №120 лейтенанта ОСОБА_1 , випускника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, призначеного наказом Міністра оброни України (по особовому складу) від 24.06.2016 №571 на посаду льотчика авіаційної ланки 1 авіаційної ескадрильї, ВОС 0612003, з 25 червня 2016 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення по льотній нормі з 29.06.2016 (без продовольчого атестату) та вважається таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (т.2, а.с.161).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.02.2022 №28 майор ОСОБА_1 , заступник командира ескадрильї штурман 2 авіаційної ескадрильї вважається таким, що з 13.02.2022 вибув у відрядження до Університету військового мистецтва національної оборони Республіки Польща м. Варшава з 13.02.2022 по 06.07.2022, на навчання на курсі вивчення англійської мови II рівня (т. 2, а.с. 16).

Згідно із підпунктом 6.1 пункту 6 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2022 №39 майор ОСОБА_1 , заступник командира ескадрильї штурман 2 авіаційної ескадрильї вважається таким, що прибув із відрядження із Університету військового мистецтва національної оборони Республіки Польща м. Варшава та приступив до виконання службових обов`язків (т. 2, а.с. 17).

Відповідно до підпункту 10.1 пункту 10 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.04.2022 №79 майор ОСОБА_1 , заступник командира ескадрильї штурман 2 авіаційної ескадрильї вважається таким, що вибув у відрядження 07.04.2022 до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 до окремого розпорядження, для виконання завдань за призначенням (т. 2, а.с. 18).

Згідно із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2022 №100 майор ОСОБА_1 , заступник командира ескадрильї штурман 2 авіаційної ескадрильї, який перебував у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , вважається таким, що з 09.05.2022 перебуває у службовому відряджені у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_3 , для виконання завдань за призначенням (т. 2, а.с. 19).

У той же час, відповідно до телеграми Кадрового центру Повітряних Сил Збройних Сил України від 12.04.2022 №350/160/889бг (вх. 762/СЕДО від 13.04.2022) (т. 2, а.с. 14) наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому) складу) від 03.04.2022 №276, на підставі подання військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2022 №263 (т. 2, а.с. 15) відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України майора ОСОБА_1 , заступника командира ескадрильї штурмана авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 увільнено від займаної посади та призначено командиром авіаційної ескадрильї цієї самої військової частини, ВОС 0612003.

Згідно із пунктом 4 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2022 №102 майора ОСОБА_1 , заступника командира ескадрильї штурмана 2 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 03.04.2022 №276 на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , ВОС 0612003, вважати таким, що з 11 травня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (т.1, а.с.157-158).

Згідно із підпунктом 6.1 пункту 6 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2022 №102 майор ОСОБА_1 , заступник командира ескадрильї штурман 2 авіаційної ескадрильї вважається таким, що прибув із відрядження із військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 та військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 та приступив до виконання службових обов`язків (т. 1, а.с. 157-158).

Згідно із підпунктом 7.1 пункту 7 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2022 №102 майор ОСОБА_1 , командир 1 авіаційної ескадрильї вважається таким, що вибув у відрядження 11.05.2022 до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 з 11.05.2022 до окремого розпорядження, для виконання завдань за призначенням (т. 1, а.с. 157-158).

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2022 №178 підполковник ОСОБА_1 , командир 1 авіаційної ескадрильї прибув із відрядження із військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 24.08.2022 та приступив до виконання службових обов`язків у військовій частині НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 21).

Згідно із підпунктом 15.1 пункту 15 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.10.2022 №224 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що вибув у відрядження 29.10.2022 до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_4 з подальшим вибуттям у Республіку Польща з 29 жовтня по 06 листопада 2022 року, для участі у заходах підготовки (т. 2, а.с. 22).

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.11.2022 №230 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що прибув із відрядження 06.11.2022 та приступив до виконання службових обов`язків (т. 2, а.с. 23).

Згідно із підпунктом 5.1 пункту 5 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 18.11.2022 №239 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що вибув у відрядження 19.11.2022 до військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_4 з подальшим вибуттям у Республіку Польща (м. Демблін) до виконання завдання, підготовка в Університеті Повітряних Сил Збройних Сил Республіки Польща (т. 2, а.с. 24).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.02.2023 №24 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що прибув із відрядження 02.02.2023 та приступив до виконання службових обов`язків (т. 2, а.с. 25).

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.02.2023 №25 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що вибув у відрядження 06.02.2023 в розпорядження начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського до інституту авіації та протиповітряної оборони м. Києва з 06.02.2023 по 03.03.2023 (т. 2, а.с. 26).

Згідно із підпунктом 6.1 пункту 6 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2023 №46 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що прибув із відрядження 03.03.2023 із Національного університету оборони України імені Івана Черняховського інституту авіації та протиповітряної оборони м. Києва (т. 2, а.с. 27).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2023 №79 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що вибув у відрядження 20.04.2023 до військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_5 з 20 квітня 2023 року до виконання завдання, для виконання завдань за призначенням (т. 2, а.с. 28).

Згідно із підпунктом 3.1 пункту 3 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2023 №92 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що прибув із відрядження 08.05.2023 із військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_5 та приступив до виконання службових обов`язків (т. 2, а.с. 29).

Відповідно до підпункту 29.1 пункту 29 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2023 №108 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вибув у відрядження 01.06.2023 до м. Києва на 1 добу, для оцінки рівня володіння англійською мовою льотного складу тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України перед початком перенавчання на багатоцільові літаки (т. 2, а.с. 30).

Згідно із підпунктом 5.1 пункту 5 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.06.2023 №110 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що прибув із відрядження 01.06.2023 із м.Києва та приступив до виконання службових обов`язків (т. 2, а.с. 31).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.07.2023 №136 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що вибув у відрядження з 10.07.2023 до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 до окремого розпорядження, для ведення бойових дій авіації (т. 2, а.с. 32).

Згідно із підпунктом 3.1 пункту 3 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.07.2023 №142 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що прибув із відрядження із військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 17.07.2023 та приступив до виконання службових обов`язків (т. 2, а.с. 33).

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.08.2023 №160 підполковник ОСОБА_1 , заступник командира частини з льотної підготовки вважається таким, що вибув у відрядження з 12.08.2023 до бази авіаційного крила F7 Королівства Швеція з 12 серпня по 18 серпня 2023 року, для участі в демонстраційних показах можливостей багатофункціонального винищувача четвертого покоління (т. 2, а.с. 34).

У той же час, як вбачається з матеріалів справи під час перебування ОСОБА_1 у відрядженні командиром військової частини НОМЕР_1 затверджено акт позапланової інвентаризації стрілецької зброї у військовій частині НОМЕР_1 від 29.08.2022, проведеної на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.06.2022 №316ад та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.08.2022 №92 за період з 28.06.2022 по 26.08.2022 станом на 01.09.2022 (далі акт позапланової інвентаризації (т.2, а.с.93-101)

Згідно із результатами проведеної позапланової інвентаризації встановлено, що фактична наявність стрілецької зброї, боєприпасів та майна, яке рахується за службою ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 не відповідає обліковим даним служби ракетно-артилерійського озброєння.

12.03.2022 у результаті ракетного удару виникла пожежа у складі ракетно-артилерійського озброєння, внаслідок чого було знищено зброю та боєприпаси, які знаходилися на зберіганні та обліковувались у службі ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 . Номер та типи втраченої та знищеної стрілецької зброї вказані в інвентаризаційних описах.

В 1 авіаційній ескадрильї та 2 авіаційній ескадрильї під час перевірки фактичної наявності стрілецької зброї, боєприпасів та майна, яке рахується за службою ракетно-артилерійського озброєння, комісії не було надано для звірки Книгу обліку наявності та руху військового майна (склад, підрозділ) (додаток №13) до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України» (зі змінами), що в свою чергу унеможливило встановити фактичну наявність матеріальних засобів.

В результаті чого, під час перевірки фактичної наявності стрілецької зброї, боєприпасів та майна, яке рахується за службою ракетно-артилерійського озброєння військової частини в підрозділах військової частини на підставі інвентаризаційних описів виявлено нестачу стрілецької зброї, боєприпасів в підрозділах, у тому числі в 1 авіаційній ескадрильї.

Перелік зброї зафіксовано на 2-3 аркушах акту позапланової інвентаризації від 29.08.2022 (т. 2, а.с. 94-95) в частині, що стосується 1-ї авіаційної ескадрильї.

В акті позапланової інвентаризації комісією сформовано наступні висновки (т. 2, а.с. 97):

«Фактична наявність стрілецької зброї, боєприпасів та майна, яке рахується за службою ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини не відповідає обліковим даним служби ракетно-артилерійського озброєння.

Дана розбіжність (нестача та надлишок) у 2022 році могла виникнути внаслідок порушень порядку видачі та закріплення стрілецької зброї та боєприпасів в підрозділах, а також внаслідок несвоєчасного списання з обліку боєприпасів, які були використані під час ведення бойових дій підрозділами протягом лютого-березня».

У зв`язку із вказаним комісією запропоновано призначити службове розслідування з метою встановлення причин виникнення завданої шкоди, її розміру, винних осіб, а також притягнення винних осіб до відповідальності.

В подальшому, відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, «Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та на підставі акті позапланової інвентаризації по службі ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2022, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.08.2022 №443ад «Про призначення службового розслідування», наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2022 №113 «Про продовження службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2022 №443ад», з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини, було проведено службове розслідування відносно факту втрат та нестач стрілецької зброї та боєприпасів служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , за результатами якого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 29.10.2022 було затверджено акт службового розслідування, витяг з якого наявний в матеріалах справи (далі акт службового розслідування) (т.1, а.с.169-193).

Згідно із актом службового розслідування, комісією, окрім відомостей, які були відображені в акті позапланової інвентаризації від 29.08.2022 вказано, що у період з 01 квітня 2022 року по 26 серпня 2022 року командир першої ескадрильї військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 перебував у відрядженні та у зв`язку з відсутністю зброю, боєприпаси та справи за посадою не приймав. Інвентаризація за фактом призначення на посаду командира першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 не проводилась.

На аркуші 18 акту службового розслідування зафіксовано, що у період з 24.02.2022 по 29.10.2022, втрати зброї, боєприпасів та військового майна першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , вказані в довідці №1646 від 31.10.2022 «Нестачі стрілецької зброї, боєприпасів та військового майна, по службі ракетно-артилерійського озброєння логістики в першій авіаційній ескадрильї» у зв`язку з безвідповідальністю військовослужбовців першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , а саме підполковника ОСОБА_1 , майора ОСОБА_3 , капітана ОСОБА_4 , капітана ОСОБА_5 , капітана ОСОБА_6 , старшого лейтенанта ОСОБА_7 , старшого лейтенанта ОСОБА_8 , молодшого сержанта ОСОБА_9 .

Також на аркуші 21 акту службового розслідування вказано, що позивач, як командир 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 інвентаризацію по втраті, нестачі зброїв та боєприпасів всередині підрозділу першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 не проводив. Кількість, заводські номера, комплектність втраченої, знищеної зброї та боєприпасів при прийомі передачі посади не визначив та не знав. У зв`язку з чим заходів щодо попередження правопорушень не вжив. Доповіді командиру військової частини НОМЕР_1 , про втрату, знищення зброї та боєприпасів, станом на приймання-передачі посади не робив.

Своїми діями командир першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 порушив вимоги:

пункту 4 Розділу I Загальні обов`язки Інструкції про організацію і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.08.2005 №933/11213 (зі змінами),

статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; берегти державне майно;

статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме: про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків……військовослужбовець зобов`язаний доповісти своєму безпосередньому начальникові;

частини 4 статті 425 Кримінального кодексу України, щодо безконтрольності під час приймання посади на наявність матеріальних засобів, які рахуються за підрозділом (зброя та боєприпаси);

пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальністю військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» Особа несене матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

частини 3 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальністю військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України; відповідно до Переліку озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №604 Код згідно з ЄКПП (020:2016) 1005 у десятикратному розмірі уся вогнепальна зброя калібром до 30 мм; приладдя для чищення кулеметів та пістолетів; Код згідно ЄКПП (020:2016) 1305 у десятикратному розмірі усі боєприпаси калібром до 30 мм; (компоненти до них).

В акті службового розслідування запропоновано (пп.4.1 п.4):

- за неналежне виконання вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1, 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, внаслідок чого було завдано шкоду державі командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 , притягнути до відповідальності з врахуванням вимог статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

Також в акті службового розслідування запропоновано (пп.5.1.1 пп.5.1 п.5):

- за заподіяну шкоду державі щодо втрати військового майна, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальністю військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», Переліку озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №604, пункту 8 статті 8 розділу III Закону України «Про матеріальну відповідальністю військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», втрачено зброю та боєприпаси першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , та з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди, запропоновано притягнути до матеріальної відповідальності винних осіб у рівних частинах відповідно до довідки розрахунку від 28.10.2022 №1625, загальна сума з кратністю 857 415,90 грн., а саме командира першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 , притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 107 176,99 грн.

В подальшому, командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 08.11.2022 №136 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 року №443ад та від 30.09.2022 року №113» (т.1, а.с.135-149), яким виходячи із матеріалів службового розслідування, враховуючи роль та місце кожного військовослужбовця, ступінь провини та з метою недопущення подібних випадків в подальшому, серед іншого наказано:

Пункт 1: Службове розслідування вважати завершеним.

Підпункт 5.3 пункту 5: За неналежне виконання вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1 та 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, внаслідок чого було завдано шкоду державі на командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення, догана.

Підпункт 6.4.1 підпункту 6.4 пункту 6: командира першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 , притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 107 176,99 грн. (тут і надалі спірний та/або оскаржуваний наказ, виключно в частині, що стосується позивача).

У вказаному наказі зазначено про те, що в ході службового розслідування була встановлена шкода, нанесена державі, яка підлягає відшкодуванню військовослужбовцями з урахуванням кратності, зокрема:

Перша авіаційна ескадрилья військової частини НОМЕР_1 :

Згідно довідки від 28.10.2022 №165 «Шкода, що підлягає відшкодуванню за нестачу стрілецької зброї та боєприпасів, по службі ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 », матеріально-відповідальна особа капітан ОСОБА_4 сума з кратністю 857 415,90 грн.

Позивач категорично не погоджується з підпунктом 5.3 пункту 5, підпунктом 6.4.1 підпункту 6.4 пункту 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 року №443ад та від 30.09.2022 року №113», вважає їх такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Закон України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, яким затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Закон № 548-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 548-XIV Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

За правилами статей 5, 6 Закону № 548-XIV внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Відповідно до положень статті 11 Закону № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; одержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно із статтею 12 Закону № 548-XIV про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Відповідно ж до статті 16 Закону № 548-XIV кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Між тим, сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Закон України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі Закон № 551-XIV), яким затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

У відповідності до положень статей 1, 2 Закону № 551-XIV військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно із статтею 3 Закону № 551-XIV військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

При цьому, в розрізі положень статті 4 Закону № 551-XIV військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

У той же час, статтею 48 Закону № 551-XIV, серед іншого визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, а саме: догана.

В силу вимог пунктів 83-86 Закону № 551-XIV на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб`єктові у сфері протидії корупції.

У разі якщо ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

У той же час, підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі Порядок №608).

Згідно із пунктом 7 Порядку №608 службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі втрати або викрадення зброї чи боєприпасів.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Пунктом 3 розділу II Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно із пунктами 1-6 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Разом з цим, розділом VIII Порядку №608 врегульовано особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди.

Так, у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.

До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (далі Закон № 160-IX).

Згідно із підпунктами 3-5 частини 1 статті 1 вказаного Закону командир (начальник) - командир (начальник, керівник) військової частини, установи, організації, закладу; матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність (ч. 1 ст. 3 Закону № 160-IX).

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 160-IX умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (ч. 3 ст. 3 Закону № 160-IX).

Згідно із положеннями статті 8 Закону № 160-IX посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 160-IX командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 160-IX завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування (ч. 3 ст. 9 Закону № 160-IX).

Аналізуючи наведене нормативно-правове регулювання, суд приходить до наступних висновків.

По-перше, до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі встановлення в ході службового розслідування завданням ним прямої дійсної шкоди державі, внаслідок протиправної поведінки у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним обов`язків військової служби або службових обов`язків та встановленням причинного зв`язку між протиправною поведінкою такої особи і завданою шкодою із обов`язковим встановленням вини особи в завданні такої шкоди.

По-друге, під час проведення службового розслідування комісією має бути перевірено та встановлено наявність/відсутність обставин, що виключають матеріальну відповідальність.

По-третє, Закон № 160-IX розмежовує підстави для застосування до особи обмеженої матеріальної відповідальності та повної або підвищеної матеріальної відповідальності.

Разом з цим, суд вказує, що вирішуючи спори щодо відшкодування працівником майнової шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд повинен установити такі факти: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №333/7160/17.

За висновками Верховного Суду в частині щодо обставин встановлення та підтвердження вини військовослужбовця, завдання дійсної прямої шкоди державі у постановах від 19.12.2019 у справі №813/3018/16, від 25.03.2020 у справі №825/1000/18 та вирішуючи спір у подібних правовідносинах, суд надає правову оцінку доводам учасників справи на предмет наявності порушеного права чи інтересу, в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку.

Отже, резюмуючи викладене у своїй сукупності, суд відмічає, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовця є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону № 160-IX, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Тобто, обсяг матеріальної відповідальності ставиться у залежність як від форми вини, так і від певних фактичних обставин, за якими власне визначається винуватість особи у заподіянні державі збитків, відповідно і міра вказаного виду юридичної відповідальності.

За таких обставин, в межах даної адміністративної справи встановленню підлягає наявність/відсутність складу правопорушення, вчиненого позивачем та наявність взаємозв`язку між діями останнього та заподіяною шкодою державі.

Як слідує з матеріалів справи, представник позивача стверджує, що ОСОБА_1 в період з 01 квітня 2022 року по 26 серпня 2022 року перебував у службовому відрядженні та за фактом призначення його на посаду командира 1-ї авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 військове майно, зброю, боєприпаси та справи за посадою не приймав.

Судом було допитано позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні 03.08.2023 як свідка, за згодою позивача, відповідно до вимог статті 93 КАС України. ОСОБА_1 повідомив суд, що 14.02.2022 він був відряджений за кордон для проходження мовної підготовки в Польщі, на той час перебував на посаді заступника командира 2 авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 . Станом на 24.02.2022 позивач перебував за кордоном у відрядженні в Республіці Польща і 25.02.2022 у зв`язку з повномасштабною агресією російської федерації проти України повернувся в Україну, перетнувши кордон 25.02.2022. 26.02.2022 близько 13.00 год позивач прибув до військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , до своєї ескадрильї і вже о 14.15 год 26.02.2022 виконував перший бойовий політ. На питання суду позивач повідомив, що в штаб в/ч НОМЕР_1 не заходив, оскільки він був пошкоджений, а персонал евакуйований в інше безпечне місце. Позивач зазначив, що з 26.02.2022 безперервно виконує бойові чергування. 01.04.2022 позивач отримав від командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 усне розпорядження про виконання перельоту на аеродром м.Миргород Полтавської області, де перебував з 01.04.2022 по 08.04.2022. Ніяких листів чи наказів про відрядження позивачу не було надано для ознайомлення. Усне розпорядження отримав при особистому спілкуванні з командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 орієнтовно о 12.00 год 01.04.2022. Після ракетного удару по аеродрому м.Миргород 07.04.2022 позивач отримав усне розпорядження зі штабу Командування Повітряних Сил по телефону покинути аеродром в м.Миргород. 08.04.2022 позивач прибув до м.Умань, на аеродром, де образу заступив на бойове чергування у складі в/ч НОМЕР_1 . Позивач вказав, що з 08.04.2022 по 26.08.2022 він перебував безпосередньо на аеродромі у м.Умань, де виконував службові обов`язки. Протягом тривалого часу перебував у відрядженні та лише 26.08.2022 повернувся на місце постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . Після повернення 26.08.2022 до місця постійної дислокації в/ч НОМЕР_1 позивач продовжив виконання службових обов`язків. Під час перебування в м.Умань на аеродромі від інших військовослужбовців позивач дізнався, що був перепризначений на іншу посаду, а саме на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 , а також що призначення відбулось на підставі наказу Командування Повітряних Сил від 03.04.2022 №276. Про ці обставини позивачу стало відомо приблизно в середині липня 2022 року під час перебування у відрядженні в м.Умань зі слів військовослужбовців інженерно-технічного складу 1 авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 . Факт призначення на цю посаду позивачу підтвердив командир в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 під час спілкування по телефону на початку серпня 2022 року. Після повернення до місця постійної дислокації в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 позивач дізнався, що у в/ч НОМЕР_1 проводилася друга позапланова інвентаризація з приводу відсутності зброї у 1 авіаційній ескадрильї в/ч НОМЕР_1 . Позивач повідомив, що за фактом попередньої посади допуску до зброї не мав. Мав особисту зброю, яка рахувалася за 2 авіаційною ескадрильєю в/ч НОМЕР_1 , де позивач проходив службу на посаді заступника командира 2 авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 . Позивач ствердно пояснив, що з наказом Командування Повітряних Сил від 03.04.2022 №276 про призначення на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 , як і з іншими наказами про призначення на цю посаду, про проведення службового розслідування, про проведення інвентаризації позивач ознайомлений не був. Позивач вказав, що був ознайомлений тільки з відомостями по факту нестачі зброї у заступника начальника штабу, які позивач погодив на той момент. Але при цьому позивач не мав інформації про наявність зброї при призначенні його на посаду. Зброю, яка зникла, на власні очі не бачив. Зброя знаходилася на складі і була отримана особовим складом в/ч НОМЕР_1 21.02.2022. Позивач вказав, що не було ні письмового, ні усного розпорядження на видачу зброї. Зброя була отримана відповідальними особами підрозділів 1 та 2 авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 від начальника складу зброї в/ч НОМЕР_1 і перебувала у сховищі зброї в ящиках на території спеціальних приміщень для зберігання зброї. Станом на 24.02.2022 з нанесенням першого ракетного удару по в/ч НОМЕР_1 особовий склад почав евакуювати техніку та зброю на територію іншого підрозділу, який не був обстріляний. Позивач як свідок повідомив, що особовий склад в/ч НОМЕР_1 озброювався самостійно без наказу. Позивач зазначив, що рапорт про призначення чи прийняття на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 не писав і не подавав. З наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 11.05.2022 №102, яким ОСОБА_1 з 11 травня 2022 року призначено на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї, яку він, як зазначено у цьому наказі, прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою, позивача не було ознайомлено. Також позивач зазначив, що акт про передачу посади заступника командира 2 авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 не підписував. Позивач вказав, що з відрядження 11.05.2022 з м.Умані до в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 не повертався і в той же день з м.Василькова до м.Умані не вибував, в цій частині з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 11.05.2022 №102 також не ознайомлений.

Отже, ОСОБА_1 як свідок вказав, що його не було повідомлено про призначення на іншу посаду командира 1-ї авіаційної ескадрильї в/ч НОМЕР_1 . При цьому, позивач вказав, що з наказом про його призначення на іншу посаду, наказом про проведення повторної інвентаризації, наказом про призначення службового розслідування він ознайомлений не був. Також ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що жодного рапорту про прийняття посади командира 1 авіаційної ескадрильї та майна не писав та не подавав.

Вказані пояснення надані ОСОБА_1 у статусі свідка, якого судом приведено до присяги та якому роз`яснено його права та обов`язки, у тому числі попереджено про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень.

У той же час, представник відповідача наполягає на тому, що позивач посаду та майно прийняв 11.05.2022 та саме внаслідок не здійснення позивачем заходів перевірки озброєння та боєприпасів особисто або через його заступників, після проведення позапланової інвентаризації було встановлено нестачу зброї та боєприпасів, за облік та наявність якого ОСОБА_1 , як командир підрозділу, несе повну відповідальність.

Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, суд вважає за доцільне відмітити наступне.

Як встановлено судом, згідно із пунктом 4 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2022 №102 майора ОСОБА_1 , заступника командира ескадрильї штурмана 2 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 03.04.2022 №276 на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , ВОС 0612003, вважати таким, що з 11 травня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (т.1, а.с.157-158).

Згідно із підпунктом 6.1 пункту 6 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2022 №102 майор ОСОБА_1 , заступник командира ескадрильї штурман 2 авіаційної ескадрильї вважається таким, що прибув із відрядження із військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 та військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 та приступив до виконання службових обов`язків (т. 1, а.с. 157-158).

Згідно із підпунктом 7.1 пункту 7 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2022 №102 майор ОСОБА_1 , командир 1 авіаційної ескадрильї вважається таким, що вибув у відрядження 11.05.2022 до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 з 11.05.2022 до окремого розпорядження, для виконання завдань за призначенням (т. 1, а.с. 157-158).

Наказом Міністра оброни України №300 від 16.07.1997, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за №615/2419, затверджено Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України (далі Положення №300).

Відповідно до підпункту 1.1 розділу 1 Положення №300 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України визначає: основи організації та ведення військового (корабельного) господарства; права та обов`язки посадових осіб військової частини* (корабля) та з`єднання, пов`язані з веденням військового (корабельного) господарства; порядок планування та здійснення контролю господарської діяльності; порядок організації матеріально-технічного, аеродромно-технічного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного, фінансового та іншого забезпечення; порядок приймання і здачі посади та облікової документації особами, на яких покладено ведення військового (корабельного) господарства; порядок створення військового господарства при формуванні та порядок ліквідації його при розформуванні військової частини (з`єднання); порядок вирішення інших питань щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства.

Згідно із пунктом 2.1 розділу 2 Положення №300 військове (корабельне) господарство - це сукупність сил і засобів, які входять до складу військових частин (кораблів) і з`єднань, а також передані їм у постійне чи тимчасове користування різні об`єкти матеріально-технічної бази, матеріальні засоби, призначені для забезпечення бойової підготовки і виховної роботи, військового побуту, правильної експлуатації, ремонту, зберігання озброєння, військової техніки і майна.

В свою чергу, під сукупністю сил і засобів тут і надалі треба розуміти всі види озброєння, бойової та іншої техніки, ракети, боєприпаси, ракетне паливо, пальне, мастильні матеріали та спеціальні речовини, продовольство, речове, інженерне, хімічне майно та інші матеріальні засоби, які використовуються для забезпечення потреб Збройних Сил України на мирний та воєнний час.

До матеріально-технічної бази належать об`єкти господарського, технічного, медичного, спеціального призначення, а також бойової підготовки та виховної роботи.

Підпунктами 2.2, 2.3, 2.4 розділу 2 Положення №300 регламентовано, що основними завданнями військового (корабельного) господарства є всебічне і безперервне забезпечення бойової підготовки та мобілізаційної готовності військових частин і з`єднань, створення умов для швидкого переходу їх із мирного на воєнний стан.

Командир військової частини (з`єднання) організовує військове (корабельне) господарство та керує ним. Керівництво він здійснює особисто, через штаб, своїх заступників, начальників родів військ та служб.

Організація та ведення військового (корабельного) господарства (господарська діяльність) включає: планування та організацію роботи служб, підрозділів та об`єктів господарського, технічного і медичного призначення, а також безперервне управління та здійснення контролю за цією роботою; витребування, одержання, підвезення, зберігання, видачу та витрату матеріальних засобів і коштів; своєчасне та повне доведення належних видів постачання, задоволення матеріально-побутових, культурних потреб та збереження здоров`я особового складу; забезпечення правильної та безпечної експлуатації, зберігання і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки і майна; капітальне будівництво, яке виконується господарським способом, експлуатацію та ремонт казармено-житлового фонду, споруд комунального призначення, а також під`їзних шляхів та колій; утримання у належному стані, удосконалення і розвиток об`єктів навчально-матеріальної бази бойової підготовки, спеціальних споруд; розробку та впровадження заходів щодо поліпшення екологічного стану довкілля, раціонального використання відведених земель та утримання у належному стані закріплених територій; організацію пожежної безпеки у військових частинах (з`єднаннях) і безпечну експлуатацію об`єктів держтехнагляду; ведення діловодства, обліку і звітності за всіма видами матеріальних засобів та інші питання забезпечення різноманітної діяльності військових частин (з`єднань).

Норми та особливості забезпечення військових частин та з`єднань озброєнням, бойовою та іншою технікою, боєприпасами, пальним та іншими матеріальними засобами, а також порядок зберігання, експлуатації (використання) і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки визначаються відповідними наказами (директивами), положеннями, настановами і керівництвами по видах Збройних Сил, родах військ та службах (пп. 2.9 р. 2 Положення №300).

У той же час, розділом 9 Положення №300 регламентовано порядок приймання та здавання справ і посад особами, що відають військовим (корабельним) господарством.

З метою підвищення відповідальності за керівництво військовим (корабельним) господарством і забезпечення збереження державної власності всі посадові особи при призначеннях і переміщеннях зобов`язані здавати та приймати справи і посаду.

Новопризначені командири військових частин (кораблів) невідкладно, після їх прибуття до військової частини та представлення старшим командиром (начальником), приступають до виконання обов`язків за посадою. Про початок виконання обов`язків за посадою новопризначений командир військової частини (корабля) оголошує наказом і доповідає старшому командирові (начальникові), після чого здійснює приймання справ та посади в порядку, встановленому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та цим Положенням.

Для приймання та здавання справ і посади, починаючи з начальника служби військової частини та вище і їм відповідних посадових осіб, наказом старшого командира (начальника) призначається комісія.

У роботі щодо приймання та здавання справ і посади всіма матеріально відповідальними особами військової частини (з`єднання) обов`язково бере участь внутрішня перевірочна комісія.

Приймання та здавання справ і посади повинні проходити без порушення роботи служби.

Рішення щодо руху матеріальних засобів у підпорядкованих підрозділах, службах (службі), в тому числі щодо видачі матеріальних засобів зі складів, до закінчення приймання і здавання справ та посади (до затвердження акта) приймає особа, яка здає справи і посаду, з дозволу особи, що приймає справи і посаду. Про прийняте рішення повідомляється голова комісії, призначеної наказом старшого командира (начальника).

Приймання справ і посади проводиться особисто тим, хто приймає, від того, хто здає, у присутності комісії.

Комісія, призначена для приймання та здавання справ і посади, чи внутрішня перевірочна комісія у присутності того, хто приймає, і того, хто здає справи і посаду, проводить:

інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються заново призначеною посадовою особою військової частини (з`єднання);

перевірку господарської діяльності військової частини, служб складів та інших об`єктів з моменту останньої перевірки і порівняння облікових відомостей з даними дійсної наявності матеріальних засобів.

Приймання та здавання справ посадовими особами, що відають військовим (корабельним) господарством, оформлюється актом (додаток N 8).

До акта додаються відомості наявності і якісного стану матеріальних засобів з указанням наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення того, хто здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.

У тих випадках, коли той, хто здає, або заново призначений начальник має по окремих статтях акту заперечення, він викладає їх у письмовій формі в акті під час його підписання.

Вищий начальник при затвердженні акта про приймання та здавання справ і посади зобов`язаний розглянути заперечення. При необхідності, для виявлення дійсного стану речей і розбору заперечень того, хто здає (приймає) справи і посаду, розпорядженням командира частини (з`єднання) призначається службове розслідування, яке повинно бути закінчено в двотижневий строк.

У той же час, статтями 63-64 Закону № 548-XIV регламентовано, що командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю).

Новопризначеного командира підрозділу (начальника) відрекомендовує особовому складові підрозділу старший командир (начальник).

При прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов`язково проводиться інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби). За результатами проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт.

Про прийняття і здавання посади командир підрозділу (начальник) подає рапорт у порядку підпорядкованості командирові військової частини (корабля).

Особа, яка приймає посаду, до свого рапорту додає акт про прийняття підрозділу. В акті зазначаються дані про склад підрозділу за списком і наявний стан бойової та мобілізаційної готовності; морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової підготовки; наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; житлові і побутові умови військовослужбовців.

Акт складається і підписується особою, яка приймає, та особою, яка здає посаду, а також начальниками служб військової частини, головою та членами внутрішньої перевірочної комісії. До акта додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу (служби).

Установлюються такі терміни для прийняття і здавання посад: командира бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) - не більше ніж 10 днів, заступника командира з тилу - не більше ніж 20 днів, командира батальйону та командира роти (корабля 3 і 4 рангу) - не більше ніж 5 днів, начальника служби, якому підпорядковані склади, - не більше ніж 15 днів.

Іншим посадовим особам термін прийняття і здавання посади встановлює старший командир (начальник). Закінченням прийняття (здавання) посади вважається дата затвердження старшим командиром (начальником) відповідного акта.

Аналіз наведених норм Положення №300 у взаємозв`язку із приписами Закону № 548-XIV дає суду підстави, серед іншого, сформувати висновки про те, що командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю).

При цьому, про прийняття і здавання посади командир підрозділу (начальник) подає рапорт у порядку підпорядкованості командирові військової частини (корабля).

В свою чергу, особа, яка приймає посаду, до свого рапорту додає акт про прийняття підрозділу. В акті зазначаються дані про склад підрозділу за списком і наявний стан бойової та мобілізаційної готовності; морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової підготовки; наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; житлові і побутові умови військовослужбовців.

Такий акт складається і підписується особою, яка приймає, та особою, яка здає посаду, а також начальниками служб військової частини, головою та членами внутрішньої перевірочної комісії. До акта додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу (служби).

Судом встановлено та безпосередньо підтверджено актом службового розслідування, що у період з 01 квітня 2022 року по 26 серпня 2022 року командир першої ескадрильї військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 перебував у відрядженні та у зв`язку із своєю відсутністю зброю, боєприпаси та справи за посадою не приймав. Інвентаризація за фактом призначення на посаду командира першої авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 не проводилась.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача не зміг пояснити суду обставини не можливості надання ним рапорту позивача, який мав бути ним складений та поданий у порядку підпорядкованості командирові військової частини (корабля) про прийняття позивачем посади командира 1-ї авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, в судовому засіданні 04.09.2023 представник військової частини НОМЕР_1 на питання суду вказав, що не відомо чи був взагалі цей рапорт та повідомив суд, що службового розслідування щодо обставин його відсутності не проводилось.

Окрім цього, представником відповідача, на виконання вимог ухвали суду не надав відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом №102 від 11.05.2022 (підпис позивача на вказаному наказі, витяг з якого міститься в матеріалах справи, відсутній).

Також представником військової частини НОМЕР_1 не було надано до суду доказів того, що позивач прийняв посаду командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , та розписався за це; як не надано й інших витребуваних судом доказів, а саме доказів покладення на позивача матеріальної відповідальності згідно посади командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , копії аркушу бесіди при призначенні позивача на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , копії акту здавання-приймання справ позивачем на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , копії посвідчень про відрядження від 07.04.2022 №185, від 11.05.2022 №216, посилання на які міститься в наказі №102 від 11.05.2022, копії документу, який підтверджує, що позивач прийняв посаду і майно при призначенні на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , який містить підпис позивача.

Пояснення позивача, який був допитаний судом як свідок, повністю підтверджують встановлені судом обставини того, що позивач у встановленому порядку не був ознайомлений із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2022 №102 про прийняття посади командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , а також про повернення із відрядження 11.05.2022 з іншого міста (м.Умань) до в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) і вибуття в цей же день 11.05.2022 у відрядження в м.Умань, а отже наданий суду наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.05.2022 №102 не може бути належним доказом того, що позивач прибував з відрядження з м.Умань до в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 з метою прийняття посади командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 і вибув у відрядження в той же день в м.Умань.

Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У свою чергу, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Беручи до уваги наведене суд констатує, що матеріали адміністративної справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження обставин прийняття ОСОБА_1 посади і майна при призначенні на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що в матеріалах справи наявний бланк пояснень позивача від 15.10.2022, наданих під час службового розслідування, в яких ОСОБА_1 повідомляв відповідача, що ані майно, ані посаду, як командир 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку із його відсутністю, він не приймав та вже після повернення із відрядження 26.08.2022 виявив обставини проведення повторної інвентаризації за фактом нестачі зброї та боєприпасів (т.2, а.с.42-43).

Суд відмічає, що в акті службового розслідування відповідачем не надано оцінку вказаним поясненням, не перевірено фактичних обставин прийняття/не прийняття позивачем посади командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 та майна, не встановлено відповідальну особу за майно у період до 11.05.2022.

Водночас, суд наголошує, в акті службового розслідування (аркуш 3) зафіксовано, що згідно акту №292 від 20.04.2022 «Позапланової інвентаризації стрілецької зброї (ракет, боєприпасів), проведеної у військовій частини НОМЕР_1 в період з 30 березня по 20 квітня 2022 року станом на 20 квітня 2022 року» було встановлено, що фактична наявність стрілецької зброї, боєприпасів та майна, які рахуються за службою ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 обліковим даним служби ракетно-артилерійського озброєння не відповідає.

Тобто, станом на 20.04.2022 комісією було виявлено невідповідність фактичної наявності стрілецької зброї, боєприпасів та майна, які рахуються за службою ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 обліковим даним служби ракетно-артилерійського озброєння.

У той же, відповідачем вже проводилось службове розслідування щодо вказаного питання, яке було призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2022 №250а, в ході якого комісією не було встановлено, яка зброя (ракети, боєприпаси) були втрачені та винних осіб, які допустили їх втрату (арк. 4 акту службового розслідування), оскільки інвентаризація військового майна була проведена формально.

При цьому, здійснюючи вже позапланову інвентаризацію станом на 01.09.2022 за період з 28.06.2022 по 26.08.2022 та поклавши її висновки в основу акту службового розслідування, комісією було використано, серед іншого накладні №64 від 21.02.2022, №67 від 22.02.2022, №37 від 27.03.2022.

Тобто, проводячи позапланову інвентаризацію комісія формували висновки, у тому числі на підставі документів, датованих до 11.05.2022, а саме наказу щодо прийняття позивачем посади командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 .

Суд відмічає, що фактично комісія не встановила не тільки часовий проміжок виникнення порушення, а й не встановила відповідальних осіб за такі порушення (нестача, втрата боєприпасів), які мали місце раніше.

У той же час, суд враховує, що ОСОБА_1 у вересні 2022 року підписані інвентаризаційні описи наявності та якісного стану ракет і боєприпасів 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 станом на 01.09.2022, проте такі описи, складені за наслідком позапланової інвентаризації та за відсутності доказів прийняття позивачем відповідної посади до складання останніх, не можуть бути належними доказами покладання на позивача матеріальної відповідальності за майно, яке він не приймав у встановленому порядку.

Додатково суд вказує, що в інвентаризаційному описі відсутня дата, з якої позивач є матеріально відповідальною особою (т. 1, а.с. 184).

Також суд відмічає, що комісією не було встановлено умов, передбачених частиною 3 статті 3 Закону № 160-IX для притягнення позивача до матеріальної відповідальності, не встановлено наявність/відсутність обставин, що виключають матеріальну відповідальність, які визначені частиною 1 статті 9 Закону № 160-IX.

Крім того, суд звертає увагу, що з 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2124-IX (набрав чинності 21.03.2022) встановлено правовий захист військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» шляхом закріплення поняття «бойового імунітету» та закріплення в загальній частині Кримінального кодексу інституту звільнення від кримінальної відповідальності за втрати бойової техніки чи іншого військового майна.

Бойовий імунітет - звільнення військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Окреслений закон надає бойовий імунітет, звільнення від підвищеної матеріальної відповідальності за втрату зброї, боєприпасів та спеціальних засобів.

Водночас, при прийнятті оскаржуваного наказу в частині, що стосується позивача, відповідачем наведені норми не враховувалися, при службовому розслідуванні обставини наявності/відсутності бойового імунітету не перевірялися.

Отже, за встановлених судом фактичних обставини справи, можливо дійти до висновку про те, що службове розслідування в частині, що стосується ОСОБА_1 було проведено опосередковано, формально та без встановлення всіх обставин, що мають значення для повного та об`єктивного проведення останнього.

За таких обставин, на переконання суду, комісією не встановлено підстав та умов, необхідних, в силу вимог Закону № 160-IX, для притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.

Резюмуючи викладене, суд вважає, підпункт 6.4.1 підпункту 6.4 пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113» протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У той же час, суд вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування підпункту 5.3 пункту 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 та повторно нагадує, що матеріали адміністративної справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження прийняття ОСОБА_1 посади і майна при призначенні на посаду командира 1 авіаційної ескадрильї військової частини НОМЕР_1 , а відтак стверджувати про порушення ним чинного законодавства, які зафіксовані в акті службового розслідування та описані судом вище, не вбачається за можливе.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про невідповідність оспорюваних пунктів наказу в частині, що стосується ОСОБА_1 критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2952,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №21 від 11.02.2023 за дві позовні вимоги немайнового характеру та подання заяви про забезпечення позову.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі, а ухвалою суду від 11.04.2023 заяву про забезпечення позову задоволено та вжито судом заходи забезпечення позову, сума судового збору, яка була сплачена ОСОБА_1 за розгляд даного адміністративного позову та заяви про забезпечення позову у розмірі 2952,40 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У судовому засіданні 22.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення складено 25.09.2023.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати підпункт 5.3 пункту 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113».

3. Визнати протиправним та скасувати підпункт 6.4.1 підпункту 6.4 пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №136 від 08.11.2022 «Про результати службового розслідування призначеного наказом від 30.08.2022 №443ад та від 30.09.2022 №113».

4. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) судовий збір у розмірі 2952,40 грн. (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.